Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Охотнікова, О. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 171
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Яковлева, Н. Ю.
Генетичні аспекти алергічних захворювань [Текст] / Н. Ю. Яковлева, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 61-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (генетика)
Анотація: Генетика атопії – один з напрямів дослідження мультифакторіальних захворювань, які в наш час найактивніше вивчаються. Численні дані, що отримані у близнюкових та епідеміологічних дослідженнях, однозначно свідчать про генетичну схильність дітей до атопії; сучасні геномні роботи конкретизують роль окремих факторів у цьому процесі. Найбільша кількість досліджень присвячена вивченню атопії при бронхіальній астмі (БА) та атопічному дерматиті (АД). Окрім того, є багато робіт з вивчення спадкової основи специфічних ознак алергічних захворювань (АЗ), таких як рівень IgE, шкірні алергопроби, бронхіальна гіперреактивність при астмі (Anderson, Cookson, 1999)
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шарікадзе, О. В.
Питання первинної профілактики алергічних захворювань у дітей: мрії чи реальність? [Текст] = The question of primary prevention of allergic diseases in children: a dream or reality / О. В. Шарікадзе, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 37-45. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (профилактика и контроль)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У статті надано огляд іноземної літератури, що стосується питань запобігання розвитку алергічної патології у дітей. Проаналізовано сучасні дані про вплив патології вагітності на подальший розвиток атопії у дітей. Дана характеристика факторів ризику подальшого зростання алергічної патології в світі. Зроблено висновки про деякі фактори, які можуть попередити розвиток захворювання, охарактеризовані сучасні теоріїї розвитку алергії у світі
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шарікадзе, О. В.
Питання первинної профілактики алергічних захворювань у дітей: мрії чи реальність? [Текст] = The question of primary prevention of allergic diseases in children: a dream or reality / О. В. Шарінадзе, О. М. Охотнікова // Дитячий лікар. - 2019. - N 1. - С. 23-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагностика, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
ДЕТИ -- CHILD
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION (методы, организация и управление, тенденции)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: В статье дан обзор иностранной литературы, касающейся вопросов предупреждения развития аллергической патологии у детей. Проанализированы современные данные о влиянии патологии беременности на дальнейшее развитие атопии у детей. Дана характеристика факторов риска дальнейшего роста аллергической патологии в мире. Сделаны выводы о некоторых факторах, которые могут предупредить развитие заболевания, охарактеризованы современные теориии развития аллергии в мире
This article provides an overview of the foreign literature on the issues of preventing the development of allergic diseases in children. We analyzed the current evidence on the effect of pregnancy’s pathology on the further development of atopy in children. This is characteristic risk factor for further growth of allergic diseases in the world. In this article were made conclusions about some factors that may prevent development of the disease, were characterized the modern theories of developing allergies in the world
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шарікадзе, О. В.
Можливості сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії в дітей дошкільного віку з сенсибілізацією до алергенів цвілевих грибів [Текст] / О. В. Шарікадзе, О. М. Охотнікова // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 75-79

MeSH-головна:
ДЕСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ ИММУНОЛОГИЧЕСКАЯ -- DESENSITIZATION, IMMUNOLOGIC (использование, методы)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ СУБЛИНГВАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, SUBLINGUAL
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
АЛЛЕРГЕНЫ -- ALLERGENS (вредные воздействия)
Анотація: Мета роботи – визначення ефективності сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії (СЛІТ) у дітей дошкільного віку з сенсибілізацією до алергенів цвілевих грибів Alternaria alternata. Матеріали та методи. У дослідження залучили 447 дітей віком 4,1 ± 0,9 (від 3 до 7) року з верифікованими діагнозами алергічної бронхіальної астми та/або алергічного риніту. У 58 пацієнтів (I група) з доведеною сенсибілізацію до мажорних алергенів Alternaria alternata оцінювали ефективність сублінгвальної алерген-специфічної імунотерапії, що тривала протягом 3 років, за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) і рівнем sIgE до мажорного компонента альтернарії Alt a1. 27 дітей (ІІ група), які отримували тільки базисну терапію, ввійшли у групу порівняння. Результати. У пацієнтів першої групи, які протягом 3 років отримували СЛІТ, встановили вірогідне зниження носових симптомів: чхання – з 29 (26; 31) мм до 8 (6; 11) мм (р = 0,008); ринорея – з 29 (26; 34 ) мм до 5 (4; 6) мм (р = 0,012); свербіння – з 20 (17; 23) мм до 5 (4; 6) (р = 0,002) мм; закладеність носа – з 29 (25; 35) мм до 7 (5; 9) мм (р = 0,016) порівняно з вихідним рівнем. Аналогічну динаміку визначили щодо неносових симптомів: свербіж очей, почервоніння очей і виділення з очей, – що вірогідно зменшилися (з 26 (23; 31) мм до 5 (3; 7) мм (р = 0,007), з 29 ( 26; 36) мм до 4 (3; 6) мм (р = 0,014) і з 29,5 мм до 5,0 (4; 7) мм (р = 0,003) відповідно) порівняно з вихідними значеннями. Крім того, встановили вірогідне зниження таких показників, як кашель та утруднене дихання з 54 (46; 61) мм до 7 (6; 9) мм (р = 0,013) і з 50 (39; 57) мм до 7 (5; 9) мм (р = 0,011). Варто відзначити також, що на тлі 3-річної СЛІТ у пацієнтів 1 групи виявили вірогідно нижчі показники усіх симптомів алергопатології (за шкалою ВАШ) порівняно з пацієнтами, які були тільки на базисній терапії. Висновки. Результати дослідження показали, що використання сублінгвальної імунотерапії в дітей із сенсибілізацією до грибів роду Alternaria alternata та наявністю клінічних проявів алергічного риніту і/або алергічної бронхіальної астми є ефективним і безпечним методом лікування та дає змогу швидко (протягом перших 6 місяців) досягти контролю над симптомами захворювання.
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шарікадзе, О. В.
Ефективність алергенімунотерапії хворих на пилкову алергію Центрального та Західного регіонів України з урахуванням особливостей їх сенсибілізації [Текст] / О. В. Шарікадзе, С. О. Зубченко, О. М. Охотнікова // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 1/2. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ВОЗДЕЙСТВИЕ, БОЛЕЗНИ -- ENVIRONMENTAL ILLNESS
РИНИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ СЕЗОННЫЙ -- RHINITIS, ALLERGIC, SEASONAL
ПОЛЫНЬ -- ARTEMISIA (иммунология)
АМБРОЗИЯ -- AMBROSIA (вредные воздействия, иммунология)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: На території України проростають різні види бур’янистих рослин з алергенними властивостями. Поширення бур’янів має регіональні особливості. Клінічно значущі алергени бур’янів містяться в пилках полину, амброзії, лободи, подорожника, кураю поташевому. Основним методом лікування полінозу вважають алергенімунотерапію. Сучасний розвиток молекулярної діагностики дає можливість чітко визначити головний алерген пилку бур’янів і на цій основі запропонувати пацієнтові персоніфікований вибір алергенімунотерапії з прогнозом її ефективності. З метою визначення особливостей сенсибілізації до бур’янів у пацієнтів Центрального та Західного регіонів України та оцінки ефективності сублінгвальної алергенімунотерапії (SLІТ) було обстежено 1400 пацієнтів цих регіонів віком від 3 до 65 років. Виконували загальні лабораторні та інструментальні дослідження, шкірні прик-тести (SPT), визначення загального сироваткового і специфічних IgE, компонентні дослідження. Дворічний курс імунотерапії проводили з використанням сублінгвальних алергенів Artemisia та Ambrosia. Оцінку ефективності SLІТ проводили з використанням бальної візуальної аналогової шкали (VAS). За результатами дослідження – позитивні SPT до полину виявляли в 1,2 раза частіше серед пацієнтів західних областей порівняно з центральними регіонами. Щодо сенсибілізації до амброзії, то її, навпаки, в 3,2 раза частіше спостерігали серед пацієнтів центрального регіону. Дані компонентної діагностики підтверджували результати SPT. У пацієнтів, які приймали SLIT, визначено достовірно нижчі показники VAS (Р 0,05) порівняно з пацієнтами, які отримували симптоматичну терапію. Виявили, що в межах однієї країни існують регіональні особливості у поширенні сенсибілізації до різних видів бур’янів. Приховану сенсибілізацію до амброзії дедалі частіше виявляють у пацієнтів західних областей України. Використання SLIT із стандартизованими медичними алергенами при алергічному риніті та/ або бронхіальній астмі у пацієнтів різного віку ефективний і безпечний метод лікування, що дозволяє швидко контролювати симптоми
Various sorts of weed plants with allergenic properties are extended on the territory of Ukraine. Weed’s distribution has regional characteristics. Clinically significant weed allergens are found in pollen from wormwood, ragweed, quinoa, plantain, and thistle. The main treatment for hay fever is allergen immunotherapy. The modern development of molecular diagnostics makes it possible to clearly identify the main allergen of weed pollen and, on this basis, offer the patient a personalized choice of allergen immunotherapy with the possibility of predicting its effectiveness. In order to determine the characteristics of sensitization to weeds in patients of the Central and Western regions of Ukraine and to evaluate the effectiveness of sublingual allergen immunotherapy (SLIT), 1.400 patients from 3 to 65 years of age were examined in these regions. Patients were evaluated general laboratory and instrumental studies, skin prick-tests (SPT), level total serum and specific IgE and component studies. A two-year course of immunotherapy was performed using sublingual allergens of wormwood and ragweed. Evaluation of the effectiveness of SLIT was performed using a visual analogue scale (VAS). According to the results of the study, positive SPT for mugwort was detected 1.2 times more often among patients in the western regions compared with the central regions. Regarding sensitization to ragweed, on the contrary, it was 3.2 times more often observed in patients of the central region. Component diagnostic data confirmed the results of SPT. Patients taking SLIT showed significantly lower VAS (P 0.05) compared with patients receiving symptomatic therapy. The regional characteristics of sensitization to various types of weeds were found. Latent sensitization to ragweed is increasingly found in patients in the western regions of Ukraine. Use in patients with AR and/or BA SLIT with standardized allergens is an effective and safe treatment method that allows you to quickly control symptoms
Дод.точки доступу:
Зубченко, С. О.
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черниш, Ю. Р.
Сучасні особливості ведення дітей із гастроінтестинальною формою харчової алергії [Текст] = Modern features of the management of gastrointestinal food allergy in children / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоровье ребёнка. - 2018. - N 2. - С. 96-104. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY (использование, методы, тенденции)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Харчова алергія вражає багато мільйонів людей, призводить до зниження якості життя людини та суспільства загалом, а в деяких випадках може призвести до фатальних наслідків. На сьогодні багато уваги приділяється дослідженням, що спрямовані на розробку оптимальних профілактичних заходів для зменшення поширеності харчової алергії. До недавнього часу вважалося, що для профілактики харчової алергії доцільне уникнення найпоширеніших харчових алергенів під час вагітності і грудного вигодовування. Однак існують дані про те, що ранній вплив потенційних харчових алергенів може зменшити ризик розвитку відповідної алергії. Рекомендовано уникати дієтичних обмежень, зокрема введення твердих продуктів, після 4–6 місяців життя навіть для дітей із високим ризиком розвитку алергічних захворювань. До загальних напрямів управління харчовою алергією відносять заходи, що спрямовані на лікування гострих реакцій, та заходи, що спрямовані на мінімізацію ризику появи таких реакцій у майбутньому, так звані довгострокові стратегії (зміни раціону харчування, освітні заходи, фармакологічні та нефармакологічні заходи). У статті розглянуті підходи до ведення дітей з окремими формами гастроінтестинальної харчової алергії. На сьогодні елімінаційна дієта в комбінації з терапією системних реакцій, викликаних харчовими алергенами, залишається стандартним заходом у веденні таких пацієнтів. Головним підходом у первинному лікуванні IgE-опосередкованої гастроінтестинальної харчової алергії вважається уникнення вживання відомих харчових тригерів. Топічні глюкокортикостероїди залишаються препаратами першої лінії в лікуванні еозинофільного езофагіту. Існує багато спірних питань щодо ведення дітей із не-IgE-опосередкованою гастроінтестинальною харчовою алергією. Відмічається нагальна потреба в проведенні численних нових досліджень, спрямованих на розроблення ефективних лікувально-профілактичних заходів для ведення пацієнтів із цією поширеною і складною проблемою — харчовою алергією
Food allergy affects millions of people, reduces the quality of life, can lead to fatal consequences, it is a serious problem for society. Today, much attention is paid to the researches on the development of optimal preventive measures to reduce the prevalence of food allergy. Until recently, it was believed that it was necessary to avoid the most common food allergens during pregnancy and breastfeeding for the prevention of food allergy in children. However, there is evidence that the early impact of potential food allergy can reduce the risk of food allergy developing. No special diet during pregnancy or for the lactating mother, exclusively breastfeeding for 4–6 months. It is recommended not to avoid the introduction of solid products after 46 months of life, even for children at high risk of allergic diseases. The clinical management of food allergy includes interventions to manage acute reactions and long-term strategies to minimize the risk of further reactions (dietary modification, education and measures approaches to avoid allergens and pharmacological and non-pharmacological management strategies). The article considers approaches to the management of children with gastrointestinal food allergy. At this time, the standard measures in the management of such patients are the elimination diet, control of systemic reactions caused by food allergens. Avoid using known food triggers is the main approach to the primary treatment of immunoglobulin (Ig) E-mediated gastrointestinal food allergy. Topical glucocorticosteroids remain the first-line drugs in the treatment of eosinophilic esophagitis. There are many controversial issues of managing children with non-IgE-mediated gastrointestinal food allergy. There is a need for new researches to develop effective therapeutic and prophylactic measures for managing patients with common and complex problem such as food allergy
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черниш, Ю. Р.
Не-IgE-опосередкована гастроінтестинальна харчова алергія у дітей на грудному вигодовуванні [Текст] / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 73

MeSH-головна:
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ДЕТИ -- CHILD
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНЫЕ ГОРМОНЫ -- GASTROINTESTINAL HORMONES
Анотація: До не-IgE-опосередкованої харчової алергії (ХА) належать: білок-індукований ентероколітичний синдром (FPIES), білок-індукований алергічний проктоколіт (FPIAP), білок-індукована алергічна ентеропатія (FPE) та білок-індуковані порушення моторики (гастроезофагеальна рефлюксна хвороба та закрепи). Симптоми: блювання, абдомінальний дискомфорт на тлі плачу та неспокою, діарея, кров у випорожненнях, здуття живота, затримка набору ваги, закрепи, гіпоальбумінемія, залізодефіцитна анемія. Найчастіші тригери: коров’яче молоко, соя, пшениця та яйця
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Черниш, Ю. Р.
Клінічні прояви гастроінтестинальної форми харчової алергії у дітей і підходи до її діагностики [Текст] = Clinical manifestations of gastrointestinal form of food allergy in children and approaches to its diagnosis / Ю. Р. Черниш, О. М. Охотнікова // Здоровье ребёнка. - 2017. - N 5. - С. 88-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY (патофизиология, терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДЕТИ -- CHILD
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Гастроінтестинальна харчова алергія обумовлена розвитком алергічного запалення в слизовій оболонці шлунково-кишкового тракту, механізмами якого є як імуноглобулін E (IgE)-опосередковані (оральний алергічний синдром, негайна гастроінтестинальна гіперчутливість.), так і не-IgE-опосередковані (білок-індукований ентероколітичний синдром, білок-індукована ентеропатія, білок-індукований алергічний проктоколіт) і змішані, IgE- та не-IgE-опосередковані реакції (еозинофільний езофагіт, еозинофільний гастрит, еозинофільний гастроентерит). Гастроінтестинальні прояви харчової алергії також поєднуються із симптомами атопічних захворювань, частіше з атопічним дерматитом, кропив’янкою й ангіонабряком. Клінічні прояви алергічного ураження шлунково-кишкового тракту різноманітні та не є специфічними. До загальних ознак гастроінтестинальної алергії належать: блювання (виникає від декількох хвилин до 4–6 годин після прийому їжі); коліки (одразу чи через декілька годин після вживання їжі); запори; діарея; відмова від їжі (від конкретного продукту або взагалі від прийому їжі); абдомінальний біль; метеоризм, наявність слизу та еозинофілів у випорожненнях; зниження апетиту; головний біль. Зважаючи на неспецифічність клінічних проявів гастроінтестинальної харчової алергії, диференціальну діагностику слід проводити з такими захворюваннями, як захворювання й аномалії розвитку травної системи, психічні та метаболічні порушення, інтоксикації, інфекційні хвороби, недостатність ендокринної функції підшлункової залози, целіакія, муковісцидоз, імунодефіцити, дисахаридазна недостатність, побічна дія лікарських засобів, ендокринна патологія, синдром подразненого кишечника. Існуючі методи діагностики гастроінтестинальної алергії є обмеженими та недосконалими, що вимагає подальших наукових пошуків і досліджень, спрямованих на вчасне виявлення цієї патології, профілактику виникнення у генетично схильних дітей, розробку оптимальних алгоритмів діагностики, запобігання прогресуванню клінічних проявів, вибору індивідуальної дієтотерапії й адекватного медикаментозного лікування. В огляді літератури наведені сучасні погляди щодо діагностики гастроінтестинальної харчової алергії у дітей. Розглянуто клінічні прояви та діагностичні підходи до окремих видів гастроінтестинальної алергії залежно від механізму їх виникнення
Gastrointestinal food allergy is caused by the development of allergic inflammation in the mucosa of the gastrointestinal tract. The mechanisms of this inflammation are immunogflobulin E (IgE)-mediated (oral allergic syndrome, immediate gastrointestinal hypersensitivity), non-IgE-mediated (protein-induced enterocolitis syndrome, protein-induced enteropathy, protein-induced allergic proctocolitis) and mixed IgE- and non-IgE-mediated reactions (eosinophilic esophagitis, eosinophilic gastritis and eosinophilic gastroenteritis). Gastrointestinal manifestations of food allergy are also combined with symptoms of atopic diseases, more often with atopic dermatitis, urticaria and angioedema. Clinical manifestations of allergic lesions of the gastrointestinal tract are different and non-specific. Common signs of gastrointestinal allergy include: vomiting (occurs from a few minutes to 4–6 hours after eating); сolic (immediately or several hours after eating); constipation; diarrhea; refusal of food (from a specific product or complete refusal to eat); abdominal pain; flatulence, the presence of mucus and eosinophils in the stool; poor appetite; headache. Differential diagnosis of gastrointestinal food allergy should be carried out with diseases such as disease and abnormalities in the development of the digestive system, mental and metabolic disorders, intoxications, infectious diseases, pancreatic endocrine gland failure, celiac disease, cystic fibrosis, immunodeficiencies, disaccharidic insufficiency, side effects of medications, endocrine pathology, irritable bowel syndrome. Methods for diagnosing gastrointestinal allergy, which currently exist, are limited and imperfect. This requires further scientific researches aimed at timely detection of this pathology, prevention in genetically predisposed children, development of optimal diagnostic algorithms, prevention of the progression of clinical manifestations, the choice of individual diet therapy and adequate medication. The literature review presents modern views on the diagnosis of gastrointestinal food allergy in children. The article details clinical manifestations and diagnostic approaches to certain types of gastrointestinal allergy depending on the mechanism of their occurrence
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Усова, О. І.
Досягнення і проблеми в лікуванні назальної обструкції у дітей [Текст] / О. І. Усова, О. М. Охотнікова // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2017. - № 2. - С. 32-36. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
НОСОВОЙ ПОЛОСТИ ОБСТРУКЦИЯ -- NASAL OBSTRUCTION (терапия)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Безпечне застосування назальних деконгестантів залежить, в першу чергу, від точності діагнозу, що спирається на анамнез пацієнта та дані об’єктивних обстежень. Профілактика місцевих побічних реакцій і медикаментозного риніту гарантована за умови застосування речовин з короткою латентністю і тривалою дією. Найкращу терапевтичну цінність мають похідні імідазолу (оксиметазолін, ксилометазолін, нафазолін, трамазолін), серед яких окремої уваги заслуговує препарат трамазоліну з унікальними характеристиками та способом застосування. Незважаючи на те що застосування назальних деконгестантів, особливо симпатоміметиків, супроводжують потенційно тяжкі системні небажані явища, ці препарати відпускаються без рецепту і, на загальну думку, вважаються безпечними. Лікарі і фармакологи повинні бути поінформовані про це і утримувати пацієнтів від самолікування
Дод.точки доступу:
Охотнікова, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шифр: УУ18/2021/3
Журнал

Український ревматологічний журнал . - Виходить кожного кварталу
2021р. № 3

Зміст:
Ошлянська, О. А. Мультисистемний запальний синдром, асоційований з інфекцією SARS-CoV-2, у дітей: нова хвороба чи синдром? На прикладі клінічного випадку / О. А. Ошлянська [та ін.]. - С.4-13
Інші автори: Охотнікова О. М., Захарчук О. В., Русак С. О.
Школіна, Н. В. Адаптація та валідизація україномовної версії NECK DISABILITY INDEX (індекс обмеження життєдіяльності через біль у шиї) у хворих на анкілозивний спондилiт / Н. В. Школіна, І. І. Шаповал, М. А. Станіславчук. - С.14-19
Шевчук, С. В. Рівні N-кінцевого телопептиду колагену І типу у чоловіків, хворих на анкілозивний спондиліт, зв’язок з перебігом захворювання / С. В. Шевчук, О. М. Павлюк, О. А. Коробко. - С.20-26
Головач, І. Ю. Критеріальний і некритеріальний антифосфоліпідний синдром: концептуальні питання діагностики / І. Ю. Головач, Т. М. Чипко, О. О. Лазоренко. - С.26-31
Кузьміна, Г. П. Потенційні можливості клінічної оцінки пацієнта з ANCA-асоційованим системним васкулітом / Г. П. Кузьміна. - С.32-39
Дубкова, А. Г. Сучасні аспекти лікування та моніторингу остеоартрозу кистей / А. Г. Дубкова, А. Г. Крилова, Т. С. Цимбалюк. - С.40-49
Рекалов, Д. Г. Клініко-лабораторні маркери, асоційовані з атеросклерозом загальних сонних артерій, у хворих на ревматоїдний артрит у поєднанні з артеріальною гіпертензією / Д. Г. Рекалов, І. О. Данюк, Н. Г. Риндіна. - С.50-54
Коваленко, В. М. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України з діагностики та лікування міокардиту / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.55-72
Інші автори: Несукай О. Г., Чернюк С. В., Козлюк А. С.
Єгудіна, Є. Д. Нестероїдні протизапальні препарати в ревматології. Оптимальний вибір на основі даних доказової медицини / Є. Д. Єгудіна. - С.72-75
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)