Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)Вища освіта (12)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Паласюк, Г. Б.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 22
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-22 
1.


    Паласюк, Г. Б.
    Використання технологій кооперативного навчання у професійній підготовці медичних сестер Австрії [Текст] = Application of cooperative learning technologies in the professional training of nurses in Austria / Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк, Н. М. Ярема // Медична освіта (Тернопіль). - 2017. - № 4. - С. 90-94. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Мета роботи – аналіз використання технологій кооперативного навчання у професійній підготовці австрійських медичних сестер.
Основна частина. Кооперативне навчання широко використовується на різних рівнях австрійської освіти. Перевагами кооперативного навчання є підвищення академічних результатів студентів; розвиток здатності критично мислити і нестереотипно сприймати інших людей; позитивний психологічний клімат у групі; прагнення студентів до співробітництва та конструктивної соціалізації; наявність емпатійної реакції, взаємопідтримки, симпатії та дружніх стосунків у колективі; позитивне ставлення студентів до навчання, викладачів та навчального закладу; особистісне зростання; високий рівень самоповаги та психічного здоров’я, яке виявляється в емоційній врівноваженості, усвідомленні особистісної індивідуальності, прояві довіри, оптимістичному сприйнятті світу й оточення. Педагоги розробили п’ять базових принципів кооперативного навчання, які відрізняють його від традиційних групових форм роботи на занятті: позитивної взаємозалежності; індивідуальної відповідальності; тісної міжособистісної взаємодії; здійснення успішної комунікації; груповий аналіз результатів, який проводиться з метою оцінки успішності досягнення спільної мети навчальної діяльності та продуктивності кооперації. Важливе значення застосування технології кооперативного навчання у професійній підготовці медичних сестер полягає у тому, що, на відміну від традиційних форм і методів навчальної діяльності, кооперативне навчання допомагає досягнути не лише когнітивної, а також мотиваційної та емоційної мети, розвиває здатність взяти на себе відповідальність за власне навчання, тобто вміння самостійно організувати навчальний процес. При цьому важливу роль відіграє здатність до саморефлексії, тобто вміння самостійно оцінювати власні результати та досягнення
Висновок. Використання технологій кооперативного навчання дозволяє не тільки вдосконалити практичні навички, а й розвинути клінічне мислення майбутніх фахівців з медсестринства, адаптувати їх до нестандартних ситуацій, відпрацювати всі необхідні етапи діяльності майбутньої медсестри
Дод.точки доступу:
Паласюк, Б. М.
Ярема, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Паласюк, Г. Б.
    Медсестринські наукові дослідження в Австрії [Текст] = Nursing care researches in Austrian universities / Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк // Медична освіта. - 2019. - N 2. - С. 178-183


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
МЕДСЕСТРИНСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- NURSING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДСЕСТРИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, NURSING, CONTINUING
АВСТРИЯ -- AUSTRIA
Анотація: Пріоритетним напрямом реформування системи підготовки сестринського персоналу в Австрії визначено впровадження вищої медсестринської освіти і подальший розвиток сестринської справи як науки. Наукові дослідження з проблем догляду за хворими виокремилися в окрему наукову спеціальність «Сестринствознавство». Предметом наукових досліджень у догляді за хворими є вивчення впливу захворювань і фізичних вад на життя людини і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності та медсестринських втручань у процесі догляду за хворими. Магістерська науково-дослідна робота повинна відповідати профілю магістратури, бути самостійною творчою роботою із вивчення актуальної проблеми медсестринства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з медсестринства – це незалежна дослідницька робота, яка вносить значний вклад у подальший розвиток медсестринської науки. На першому етапі написання докторської дисертації докторант самостійно або з допомогою наукового консультанта складає розгорнутий проект дисертаційного дослідження. На цьому етапі докторант на практичних заняттях отримує необхідну допомогу в плануванні дисертаційного дослідження. Матеріали планування докторської дисертації вивчає спеціально створена комісія. Докторанти повинні брати активну участь у конференціях, у тому числі і щорічних Європейських докторських конференціях з проблем догляду за хворими. Науково-дослідні роботи виконуються в руслі наукової роботи інституту, в якому навчається докторант. Основні положення дисертації висвітлюються у щонайменше чотирьох одноосібних публікаціях у провідних наукових журналах. Дисертація складається зі вступу, опису методики і отриманих результатів проведеного дослідження, основної частини, у якій викладені основні положення дисертаційного дослідження, і висновків. Текст дисертації повинен бути написаний англійською мовою, висновки – англійською і німецькою мовами. Наукові дослідження у медсестринстві Австрії сприяють формуванню наукового підґрунтя для медичної практики працівників середньої ланки, забезпечують науковий підхід до сестринської діяльності на засадах доказової медицини
The priority direction of the reform of the nursing staff training system in Austria was determined by the introduction of higher nursing education and the further development of nursing as a science. Scientific research on problems of care for patients was isolated in a separate scientific specialty “Nursing”. The subject of research in the care of patients is the study of the effects of diseases and physical defects on human life and scientific substantiation of the most appropriate forms of nursing activity and nursing interventions in the care of patients. Master’s research work should correspond to the profile of the master’s course, to be an independent creative work to study the actual problem of nursing. The dissertation for obtaining the degree of Doctor of Science in Nursing is an independent research work, which makes a significant contribution to the further development of nursing science. At the first stage of writing a doctoral dissertation, a doctoral student independently or with the help of a scientific consultant develops a detailed project of a dissertation study. At this stage, the doctoral student at practical classes receives the necessary assistance in planning a dissertation study. Materials for planning a doctoral dissertation are studied by a specially created commission. Doctoral students should take an active part in conferences, including annual European doctoral conferences on patient care issues. Research work is carried out in line with the scientific work of the institute, in which a doctoral student is studying. The main provisions of the thesis are covered in at least four individual publications in leading scientific journals. The dissertation consists of introduction, description of the methodology and the results of the conducted research, the main part, which describes the main provisions of the dissertation research, and conclusions. The text of the dissertation must be written in English, the conclusions are in English and German. Scientific research in the Austrian nursing school contributes to the formation of a scientific basis for the medical practice of mid-level employees, provides a scientific approach to nursing activities on the basis of evidence-based medicine
Дод.точки доступу:
Паласюк, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Колодницька, О. Д.
    Фразеологічний фонд латинської мови як джерело формування лексичної компетенції майбутніх лікарів [Текст] = Latin phraseological fund as a source of developing future physicians’ lexical competence / О. Д. Колодницька, Г. Б. Паласюк, І. І. Ворона // Медична освіта = Medical education. - 2020. - N 1. - С. 41-44


MeSH-головна:
ЛЕКСИКА -- VOCABULARY
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
ТЕРМИНОЛОГИЯ КАК ТЕМА -- TERMINOLOGY AS TOPIC
Анотація: У статті розглянуто латинські прислів’я та приказки, короткі цитати, вислови історичних осіб як засіб афористики; узагальнено значення вивчення латинських афоризмів, цитат, приказок і прислів’їв на заняттях із латинської мови студентами-медиками та їх еквівалентів англійською та українською мовами
Історично склалося так, що латина втратила свою комунікативну функцію, але набула великого історичного та освітнього значення, стала невичерпним джерелом загальнолюдської культури та сполучною ланкою між античністю і сучасністю. Вивчення латинської мови допомагає більш глибокому засвоєнню знань iз багатьох спеціальностей i відіграє важливу роль у художньому та естетичному вихованні майбутніх медиків
Фразеологічні фонди багатьох сучасних мов поповнилися латинськими та давньогрецькими афоризмами, які були запозичені новими мовами переважно через латинську мову. Фразеологічний фонд латинської мови налічує численні прислів’я та приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу у перекладній формі
Багато латинських слів увійшло і в українську мову, і це не тільки міжнародна термінологічна лексика, якою користуються науковці в різних сферах знань, а й ті слова, що ми вживаємо повсякденно (форум – forum (Latin: forum), колега – colleague (Latin: collega), професор – professor (Latin: professor) та ін.)
Латинська лежить в основі всієї медичної термінології, сприяючи тим самим міжмовній професійній комунікації. Вивчення латинської мови не лише ознайомлює з народною мудрістю (вивчення крилатих висловів, прислів’їв та приказок), а й закладає основи наукових знань, сприяє засвоєнню медичної термінології греко-латинського походження майбутніми лікарями та формуванню професійного мовлення, що дозволяє виконувати комунікативні завдання медичного працівника
Дод.точки доступу:
Паласюк, Г. Б.
Ворона, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Паласюк, Г. Б.
    Впровадження магістратури з медсестринства - крок вперед на шляху реформування медичної освіти в Австрії [Текст] / Г. Б. Паласюк // Медична освіта. - 2011. - № 3. - С. 35-39

Рубрики: Образование медсестринское

   Австрия


Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Паласюк, Г. Б.
    Використання технологій кооперативного навчання у професійній підготовці медичних сестер Австрії [Текст] = Application of cooperative learning technologies in the professional training of nurses in Austria / Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк, Н. М. Ярема // Медична освіта. - 2017. - N 4. - С. 90-94


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
АВСТРИЯ -- AUSTRIA
Дод.точки доступу:
Паласюк, Б. М.
Ярема, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Паласюк, Г. Б.
    Підготовка докторів наук з медсестринства в університетах Австрії [Текст] / Г. Б. Паласюк // Медична освіта. - 2012. - № 1. - С. 85-89

Рубрики: Образование медсестринское дипломированое

   Австрия


Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Паласюк, Г. Б.
    Медсестринська освіта в Австрії: з досвіду міжнародних стажувань [Текст] / Г. Б. Паласюк // Медична освіта. - 2006. - № 1. - С. 15-18

Рубрики: Образование медсестринское

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Паласюк, Г. Б.
    Формування термінологічної грамотності майбутніх медиків на основі етимологічної характеристики клінічних термінів з хімічним компонентом [Текст] = Formation of terminological literacy of future medical workers on the basis of ethymological characteristics of clinical terms with a chemical component / Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк // Медична освіта. - 2021. - № 1. - С. 117-121. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
СЛОВАРИ ХИМИЧЕСКИЕ -- DICTIONARIES, CHEMICAL
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE (обучение)
ЯЗЫКОЗНАНИЕ -- LANGUAGE ARTS
Анотація: У статті розглянуто особливості формування термінологічної грамотності майбутніх медиків, з’ясовано значення етимологічної характеристики клінічних термінів у формуванні їх термінологічної компетентності. У дослідженні наголошено, що твірною основою великої групи багатокомпонентних латинських клінічних термінів служить найменування хімічного елемента. Встановлено, що серед клінічних термінів-композитів переважну більшість становлять терміни, які є похідними номінативними одиницями, а основним дериваційним процесом ‒ суфіксація. Показано, що визначальною ознакою термінологічних суфіксів, продуктивних у клінічній терміносистемі, є наявність семантичного значення, притаманного саме для медичної галузі. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів-композитів із хімічним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, до двотомного ілюстрованого медичного словника Дорланда і навчально-наукового посібника «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». З’ясовано, що більшість клінічних термінів-композитів із хімічним компонентом утворена за допомогою приєднання до основи назви хімічного елемента суфіксів -ismus (у значенні «хімічне отруєння») та -osis (назви професійних нозологічних одиниць, які вказують на хронічне захворювання, викликане тривалим вдиханням пилу хімічного елемента). Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формах
The article considers the peculiarities of the formation of future physicians’ terminological literacy, clarifies the importance of the etymological characteristics of clinical terms in the formation of their terminological competence. The study emphasizes that the name of a chemical element is a creative basis of a large group of multicomponent Latin clinical terms. It has been established that among the clinical terms-composites the vast majority are terms that are derived nominative units, and the main derivational process is a suffixation. It has been shown that a defining feature of terminological suffixes, productive in clinical terminology, is the presence of semantic meaning, which is specific to the medical field. The research process characterizes the structure of terms-composites with a chemical component, which are included in Ukrainian-Latin-English medical encyclopedic dictionary in four volumes, Dorland’s two-volume illustrated medical dictionary and the educational and scientific manual “Clinical Latin with English and Ukrainian equivalents”. It has been found that most clinical terms-composites with a chemical component are formed by attaching to the base of the name of the chemical element such suffixes as -ismus (meaning “chemical poisoning”) and -osis (names of occupational nosological units that indicate a chronic disease caused by a prolonged inhalation of chemical element dust). It has been emphasized that terminological systems form the basis of a doctor’s professional language, so knowledge of etymology and meaning of the most commonly used both Latin and Greek terminological elements, which determine the meaning of the term, contribute not only to better memorization, but also professional use in practical or scientific activities both orally and in writing
Дод.точки доступу:
Паласюк, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Олещук, О. М.
    Особливості медсестринської освіти в Австрії [Текст] / О. М. Олещук, Г. Б. Паласюк // Медична освіта. - 2006. - № 3. - С. 46-47

Рубрики: Образование медсестринское

   Австрия


Дод.точки доступу:
Паласюк, Г. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Формування соціокультурної компетенції у студентів медичних вищих навчальних закладів [Текст] / Г. Б. Паласюк [та ін.] // Медична освіта. - 2009. - № 1. - С. 44-46.

Рубрики: Студенты медицинских учебных заведений

Дод.точки доступу:
Паласюк, Г. Б.
Кліщ, І. М.
Бобак, М. І.
Прокоп, І. А.
Данилишина, Н. І.
Кліщ, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-22 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)