Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Вища освіта (12)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Паласюк, Г. Б.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 22
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-22

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Колодницька О. Д., Паласюк Г. Б., Ворона І. І.
Назва : Фразеологічний фонд латинської мови як джерело формування лексичної компетенції майбутніх лікарів
Паралельн. назви :Latin phraseological fund as a source of developing future physicians’ lexical competence
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 41-44 (Шифр МУ7/2020/1)
MeSH-головна: ЛЕКСИКА -- VOCABULARY
МЕДИЦИНСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ СИСТЕМАТИЗИРОВАННАЯ -- SYSTEMATIZED NOMENCLATURE OF MEDICINE
ТЕРМИНОЛОГИЯ КАК ТЕМА -- TERMINOLOGY AS TOPIC
Анотація: У статті розглянуто латинські прислів’я та приказки, короткі цитати, вислови історичних осіб як засіб афористики; узагальнено значення вивчення латинських афоризмів, цитат, приказок і прислів’їв на заняттях із латинської мови студентами-медиками та їх еквівалентів англійською та українською мовамиІсторично склалося так, що латина втратила свою комунікативну функцію, але набула великого історичного та освітнього значення, стала невичерпним джерелом загальнолюдської культури та сполучною ланкою між античністю і сучасністю. Вивчення латинської мови допомагає більш глибокому засвоєнню знань iз багатьох спеціальностей i відіграє важливу роль у художньому та естетичному вихованні майбутніх медиківФразеологічні фонди багатьох сучасних мов поповнилися латинськими та давньогрецькими афоризмами, які були запозичені новими мовами переважно через латинську мову. Фразеологічний фонд латинської мови налічує численні прислів’я та приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу у перекладній форміБагато латинських слів увійшло і в українську мову, і це не тільки міжнародна термінологічна лексика, якою користуються науковці в різних сферах знань, а й ті слова, що ми вживаємо повсякденно (форум – forum (Latin: forum), колега – colleague (Latin: collega), професор – professor (Latin: professor) та ін.)Латинська лежить в основі всієї медичної термінології, сприяючи тим самим міжмовній професійній комунікації. Вивчення латинської мови не лише ознайомлює з народною мудрістю (вивчення крилатих висловів, прислів’їв та приказок), а й закладає основи наукових знань, сприяє засвоєнню медичної термінології греко-латинського походження майбутніми лікарями та формуванню професійного мовлення, що дозволяє виконувати комунікативні завдання медичного працівника
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паласюк Г. Б., Паласюк Б. М.
Назва : Формування термінологічної грамотності майбутніх медиків на основі етимологічної характеристики клінічних термінів з хімічним компонентом
Паралельн. назви :Formation of terminological literacy of future medical workers on the basis of ethymological characteristics of clinical terms with a chemical component
Місце публікування : Медична освіта. - 2021. - № 1. - С. 117-121 (Шифр МУ7/2021/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ТЕРМИНОЛОГИЯ -- TERMINOLOGY
СЛОВАРИ ХИМИЧЕСКИЕ -- DICTIONARIES, CHEMICAL
МЕДИЦИНА КЛИНИЧЕСКАЯ -- CLINICAL MEDICINE
ЯЗЫКОЗНАНИЕ -- LANGUAGE ARTS
Анотація: У статті розглянуто особливості формування термінологічної грамотності майбутніх медиків, з’ясовано значення етимологічної характеристики клінічних термінів у формуванні їх термінологічної компетентності. У дослідженні наголошено, що твірною основою великої групи багатокомпонентних латинських клінічних термінів служить найменування хімічного елемента. Встановлено, що серед клінічних термінів-композитів переважну більшість становлять терміни, які є похідними номінативними одиницями, а основним дериваційним процесом ‒ суфіксація. Показано, що визначальною ознакою термінологічних суфіксів, продуктивних у клінічній терміносистемі, є наявність семантичного значення, притаманного саме для медичної галузі. У процесі дослідження охарактеризовано структуру термінів-композитів із хімічним компонентом, які включені у медичні словники УЛАМЕС у чотирьох томах, до двотомного ілюстрованого медичного словника Дорланда і навчально-наукового посібника «Клінічна латина з англійськими та українськими відповідниками». З’ясовано, що більшість клінічних термінів-композитів із хімічним компонентом утворена за допомогою приєднання до основи назви хімічного елемента суфіксів -ismus (у значенні «хімічне отруєння») та -osis (назви професійних нозологічних одиниць, які вказують на хронічне захворювання, викликане тривалим вдиханням пилу хімічного елемента). Акцентовано, що саме терміносистеми складають основу професійної мови лікаря, тому знання етимології й значення найчастіше вживаних як латинських, так і грецьких терміноелементів, які визначають зміст терміна, сприяють не тільки кращому їх запам’ятовуванню, а й фахово грамотному використанню у практичній чи науковій діяльності як в усній, так і у письмовій формахThe article considers the peculiarities of the formation of future physicians’ terminological literacy, clarifies the importance of the etymological characteristics of clinical terms in the formation of their terminological competence. The study emphasizes that the name of a chemical element is a creative basis of a large group of multicomponent Latin clinical terms. It has been established that among the clinical terms-composites the vast majority are terms that are derived nominative units, and the main derivational process is a suffixation. It has been shown that a defining feature of terminological suffixes, productive in clinical terminology, is the presence of semantic meaning, which is specific to the medical field. The research process characterizes the structure of terms-composites with a chemical component, which are included in Ukrainian-Latin-English medical encyclopedic dictionary in four volumes, Dorland’s two-volume illustrated medical dictionary and the educational and scientific manual “Clinical Latin with English and Ukrainian equivalents”. It has been found that most clinical terms-composites with a chemical component are formed by attaching to the base of the name of the chemical element such suffixes as -ismus (meaning “chemical poisoning”) and -osis (names of occupational nosological units that indicate a chronic disease caused by a prolonged inhalation of chemical element dust). It has been emphasized that terminological systems form the basis of a doctor’s professional language, so knowledge of etymology and meaning of the most commonly used both Latin and Greek terminological elements, which determine the meaning of the term, contribute not only to better memorization, but also professional use in practical or scientific activities both orally and in writing
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паласюк Г. Б., Кліщ І. М., Бобак М. І., Прокоп І. А., Данилишина Н. І., Кліщ Г. І.
Назва : Формування соціокультурної компетенції у студентів медичних вищих навчальних закладів
Місце публікування : Медична освіта. - 2009. - № 1. - С. 44-46. (Шифр МУ7/2009/1)
Предметні рубрики: Студенты медицинских учебных заведений
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паласюк Г. Б., Паласюк Б. М.
Назва : Специфіка підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти в Австрії
Паралельн. назви :Specifics of training teaching staff for the education of nurses in Austria
Місце публікування : Медична освіта. - 2018. - № 4. - С. 145-152 (Шифр МУ7/2018/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Анотація: Мета роботи – висвітлення австрійського досвіду професійної підготовки педагогічного персоналу для медсестринської освіти. Основна частина. З 2003 року в Австрії відкрита університетська програма підготовки викладачів з медсестринства, розрахована на 5 семестрів навчання без відриву від професійної діяльності з отриманням після закінчення ступеня магістра наук. Запровадження університетської магістерської програми підготовки викладачів з медсестринства зумовлене розширенням кола функціональних обов’язків медичних сестер, підвищенням рівня складності їх професійної діяльності в сучасних умовах і, відповідно, підвищенням вимог до якості їх підготовки. Зміст професійної підготовки австрійських викладачів медсестринства характеризується міждисциплінарним характером освіти, значним обсягом практичного навчання, орієнтацією на компетентнісний підхід та розробкою ефективних механізмів його впровадження, розвитком дослідницьких умінь. Метою курсу є освітня діяльність, що забезпечує формування фахової і педагогічної компетенцій викладача медсестринства для здійснення науково-педагогічної діяльності в умовах підвищених вимог до професійної підготовки медичної сестри, готового до професійного росту, здатного до самоосвіти та самовдосконалення. До підготовки викладачів медсестринства висуваються такі вимоги: володіння системою знань про принципи та закономірності освітнього процесу і вміння використовувати їх у своїй професійній діяльності; знання форм і методів наукового пізнання; володіння сучасними методами пошуку, обробки і використання інформації; опанування організаційних навичок і вмінь, необхідних для розвитку своїх творчих здібностей і підвищення кваліфікації; знання законодавчої бази, правових та етичних норм, які регулюють людські стосунки, питання охорони здоров’я й освіти тощо. Висновок. Вивчення і творче використання досвіду підготовки австрійських медичних сестер з одночасним збереженням цінних напрацювань вітчизняної освіти дозволить вітчизняній медсестринській освіті успішно влитись до європейського освітнього простору
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паласюк Г. Б.
Назва : Підготовка докторів наук з медсестринства в університетах Австрії
Місце публікування : Медична освіта. - 2012. - № 1. - С. 85-89 (Шифр МУ7/2012/1)
Предметні рубрики: Образование медсестринское дипломированое
Австрия
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олещук О. М., Паласюк Г. Б.
Назва : Особливості медсестринської освіти в Австрії
Місце публікування : Медична освіта. - 2006. - № 3. - С. 46-47 (Шифр МУ7/2006/3)
Предметні рубрики: Образование медсестринское
Австрия
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паласюк Г. Б.
Назва : Медсестринська освіта в Австрії: з досвіду міжнародних стажувань
Місце публікування : Медична освіта. - 2006. - № 1. - С. 15-18 (Шифр МУ7/2006/1)
Предметні рубрики: Образование медсестринское
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Паласюк Г. Б., Паласюк Б. М.
Назва : Медсестринські наукові дослідження в Австрії
Паралельн. назви :Nursing care researches in Austrian universities
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 178-183 (Шифр МУ7/2019/2)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
МЕДСЕСТРИНСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ -- NURSING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДСЕСТРИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, NURSING, CONTINUING
АВСТРИЯ -- AUSTRIA
Анотація: Пріоритетним напрямом реформування системи підготовки сестринського персоналу в Австрії визначено впровадження вищої медсестринської освіти і подальший розвиток сестринської справи як науки. Наукові дослідження з проблем догляду за хворими виокремилися в окрему наукову спеціальність «Сестринствознавство». Предметом наукових досліджень у догляді за хворими є вивчення впливу захворювань і фізичних вад на життя людини і наукове обґрунтування найбільш доцільних форм медсестринської діяльності та медсестринських втручань у процесі догляду за хворими. Магістерська науково-дослідна робота повинна відповідати профілю магістратури, бути самостійною творчою роботою із вивчення актуальної проблеми медсестринства. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора наук з медсестринства – це незалежна дослідницька робота, яка вносить значний вклад у подальший розвиток медсестринської науки. На першому етапі написання докторської дисертації докторант самостійно або з допомогою наукового консультанта складає розгорнутий проект дисертаційного дослідження. На цьому етапі докторант на практичних заняттях отримує необхідну допомогу в плануванні дисертаційного дослідження. Матеріали планування докторської дисертації вивчає спеціально створена комісія. Докторанти повинні брати активну участь у конференціях, у тому числі і щорічних Європейських докторських конференціях з проблем догляду за хворими. Науково-дослідні роботи виконуються в руслі наукової роботи інституту, в якому навчається докторант. Основні положення дисертації висвітлюються у щонайменше чотирьох одноосібних публікаціях у провідних наукових журналах. Дисертація складається зі вступу, опису методики і отриманих результатів проведеного дослідження, основної частини, у якій викладені основні положення дисертаційного дослідження, і висновків. Текст дисертації повинен бути написаний англійською мовою, висновки – англійською і німецькою мовами. Наукові дослідження у медсестринстві Австрії сприяють формуванню наукового підґрунтя для медичної практики працівників середньої ланки, забезпечують науковий підхід до сестринської діяльності на засадах доказової медициниThe priority direction of the reform of the nursing staff training system in Austria was determined by the introduction of higher nursing education and the further development of nursing as a science. Scientific research on problems of care for patients was isolated in a separate scientific specialty “Nursing”. The subject of research in the care of patients is the study of the effects of diseases and physical defects on human life and scientific substantiation of the most appropriate forms of nursing activity and nursing interventions in the care of patients. Master’s research work should correspond to the profile of the master’s course, to be an independent creative work to study the actual problem of nursing. The dissertation for obtaining the degree of Doctor of Science in Nursing is an independent research work, which makes a significant contribution to the further development of nursing science. At the first stage of writing a doctoral dissertation, a doctoral student independently or with the help of a scientific consultant develops a detailed project of a dissertation study. At this stage, the doctoral student at practical classes receives the necessary assistance in planning a dissertation study. Materials for planning a doctoral dissertation are studied by a specially created commission. Doctoral students should take an active part in conferences, including annual European doctoral conferences on patient care issues. Research work is carried out in line with the scientific work of the institute, in which a doctoral student is studying. The main provisions of the thesis are covered in at least four individual publications in leading scientific journals. The dissertation consists of introduction, description of the methodology and the results of the conducted research, the main part, which describes the main provisions of the dissertation research, and conclusions. The text of the dissertation must be written in English, the conclusions are in English and German. Scientific research in the Austrian nursing school contributes to the formation of a scientific basis for the medical practice of mid-level employees, provides a scientific approach to nursing activities on the basis of evidence-based medicine
Знайти схожі

Назва журналу :Медична освіта -2017р.,N 4
Цікаві статті :
Бабінець Л. С. Оптимізація практичної підготовки фахівців сімейної медицини на додипломному рівні навчання/ Л. С. Бабінець [та ін.] (стр.5-8)
Герасимюк І. Є. Новітні технології як прогресивний метод покращення компетентнісного навчання предмета "Анатомія людини" за умов інтернаціоналізації вищої освіти/ І. Є. Герасимюк [та ін.] (стр.9-13)
Грицан Л. Д. Багатоваріантні та комплексні задачі як засоби перевірки якості засвоєння програмного матеріалу з фізичної та колоїдної хімії у вищому фармацевтичному навчальному закладі/ Л. Д. Грицан (стр.14-17)
Дмитришин Т. М. На шляху професійного зростання лікарів-стоматологів-інтернів: тенденція, виклики та перспектива на майбутнє/ Т. М. Дмитришин (стр.18-25)
Заєць Т. А. Аспекти навчання студентів методів функціональної діагностики в гастроентерології аспекти/ Т. А. Заєць (стр.26-28)
Корда М. М. Досвід застосування телемедичних технологій на первинному рівні медичної допомоги/ М. М. Корда [та ін.] (стр.29-33)
Криницька І. Я. Інновації у медичній освіті: інтегративний підхід до діагностики, лікування та профілактики захворювань/ І. Я. Криницька [та ін.] (стр.34-37)
Марущак М. І. Викладання в медичному університеті на засадах лідерства/ М. І. Марущак [та ін.] (стр.38-41)
Олеськова Г. Г. Академічна освіта сестринського персоналу Німеччини: реалії сьогодення і перспективи/ Г. Г. Олеськова (стр.42-47)
Сабатовська І. С. Педагогічні умови використання активних методів навчання у процесі підготовки фахівців медичного профілю/ І. С. Сабатовська, М. А. Селезньов (стр.48-52)
Тозюк О. Ю. Компетентнісно-інтегративний підхід у професійній підготовці майбутніх провізорів/ О. Ю. Тозюк (стр.53-57)
Фіра Д. Б. Симуляційне навчання студентів як один із перспективних методів формування та вдосконалення професійних хірургічних навичок у майбутніх лікарів/ Д. Б. Фіра (стр.58-61)
Ястремська С. О. Концептуальні засади професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах засобами дистанційного навчання/ С. О. Ястремська (стр.62-65)
Likhacheva N. V. Optimization of the educational process for advanced assistance of newborn with perinatal pathology of the nervous system/ N. V. Likhacheva [та ін.] (стр.66-69)
Бойко Т. В. Досвід освоєння практичних навичок та особливості індивідуальної роботи студентів 5 курсу медичного факультету на кафедрі внутрішньої медицини № 3/ Т. В. Бойко (стр.70-73)
Бондаренко О. О. Досвід впровадження методу навчання на кафедрі патологічної анатомії, основаного на принципі розбору клінічних випадків (case-based learning). Частина 2: аналіз результатів впровадження/ О. О. Бондаренко, Н. С. Петрук, І. С. Шпонька (стр.74-76)
Волошина О. Б. Опрацювання різних методик викладання диференційної діагностики есенціальної резистентної та псевдорезистентної артеріальної гіпертензії для лікарів-інтернів зі спеціальності "Загальна практика – сімейна медицина"/ О. Б. Волошина [та ін.] (стр.77-80)
Колісник Н. С. Організація навчального процесу на кафедрі фтизіатрії ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України"/ Н. С. Колісник [та ін.] (стр.81-84)
Кущ О. Г. Дистанційне навчання в системі медичної освіти (перший досвід кафедри нормальної фізіології ЗДМУ)/ О. Г. Кущ [та ін.] (стр.85-89)
Паласюк Г. Б. Використання технологій кооперативного навчання у професійній підготовці медичних сестер Австрії/ Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк, Н. М. Ярема (стр.90-94)
Радецька Л. В. Досвід організації самостійної роботи студентів iv курсу у процесі вивчення внутрішньої медицини/ Л. В. Радецька [та ін.] (стр.95-97)
Стойкевич Г. В. Особливості викладання розділу "Захворювання ендодонта" в курсі "Терапевтична стоматологія" для студентів ІІІ курсу стоматологічного факультету/ Г. В. Стойкевич [та ін.] (стр.98-100)
Prokop I. A. The use of English professional texts-related exercise set for developing communicative competence of medical students/ I. A. Prokop (стр.101-106)
Воробець З. Д. Окремі сторінки історії медичної біології у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького/ З. Д. Воробець, М. Є. Кушинська, О. Я. Чупашко (стр.107-111)
Дідух В. Д. Історія становлення та розвитку медичної фізики (частина 1)/ В. Д. Дідух [та ін.] (стр.112-118)
Саварин Т. В. Організація медичної освіти на західноукраїнських землях у другій половині XVIII – XIX ст./ Т. В. Саварин (стр.119-126)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Медична освіта -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Белова О. Б. Особливості розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями/ О. Б. Белова (стр.5-10)
Гайдукова О. О. Досвід медичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна в галузі інтернаціоналізації: сприятливі фактори та обмеження/ О. О. Гайдукова, Є. Я. Ніколенко, Г. С. Кратенко (стр.11-16)
Герасимчук П. О. Впровадження інноваційних технологій у викладання навчальної дисципліни на кафедрі загальної хірургії/ П. O. Герасимчук, А. В. Павлишин, Д. Б. Фіра (стр.17-22)
Данилевич М. В. Розвиток кінезітерапії у Франції (1970–2020)/ М. В. Данилевич [та ін.] (стр.23-28)
Летняк Н. Я. Особливості дистанційного нaвчaння студентів спеціальності «Медсестринство» при вивченні дисципліни «Біологічна хімія»/ Н. Я. Летняк, І. П. Кузьмак (стр.29-34)
Лой Г. Я. Особливості організації навчального процесу в умовах пандемії COVID-19 на кафедрі фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України/ Г. Я. Лой [та ін.] (стр.35-38)
Перевізник Б. О. Становлення та організація діяльності центру симуляційного навчання Гарвардської медичної школи/ Б. О. Перевізник (стр.39-43)
Пудова С. С. Особливості повного дистанційного навчання іноземних студентів-медиків при вивченні медичної інформатики/ С. С. Пудова (стр.44-49)
Budniak L. I. Perspectives and issues of teaching “Occupational health and safety” for pharma-ceutical department graduates/ L. I. Budniak, O. O. Pokotylo (стр.50-54)
Savchuk B. P. Formation of emotional intelligence of the future manager of education on the basis of coaching technology/ B. P. Savchuk, I. V. Yehorova, N. O. Fedchyshyn (стр.55-61)
Yelahina N. I. Influence of the professional english lan-guage teaching quality on the achievements of a subject study by medical students/ N. I. Yelahina, N. O. Fedchyshyn (стр.62-68)
Yushchenko L. O. Particularities of distance learning of foreign students in a pandemic COVID-19/ L. O. Yushchenko, O. V. Tykholaz, V. S. Oliinyk (стр.69-74)
Вихрущ А. В. Підготовка студентів медичних університетів до спілкування з дітьми з особливими потребами/ А. В. Вихрущ [та ін.] (стр.75-82)
Данилевич Ю. О. Роль інформаційно-комунікативних технологій у навчальному процесі/ Ю. О. Данилевич, Л. В. Наумова, Л. С. Мілевська-Вовчук (стр.83-88)
Кліщ І. П. Моделювання процесу підготовки майбутнього викладача медичного закладу вищої освіти/ І. П. Кліщ (стр.89-92)
Prokop I. A. Method of specific situations analysis (case method) as a pedagogical technology/ I. A. Prokop, T. V. Savaryn (стр.93-97)
Vorona I. I. Terminological vocabulary of communicative culture in the paradigm of foreign language competence/ I. I. Vorona, H. Ya. Kitura (стр.98-104)
Писаренко О. А. Перспективи вдосконалення навчального плану для інтернатури з фаху «Стоматологія» у розділі «Захворювання тканин пародонта»/ О. А. Писаренко, К. О. Удальцова-Гродзинська, В. І. Шинкевич (стр.105-111)
Вихрущ А. В. Академічне письмо: структура і завдання/ А. В. Вихрущ (стр.112-116)
Паласюк Г. Б. Формування термінологічної грамотності майбутніх медиків на основі етимологічної характеристики клінічних термінів з хімічним компонентом/ Г. Б. Паласюк, Б. М. Паласюк (стр.117-121)
Руденко М. І. Система вправ для вивчення граматичних категорій часу та особи дієслів руху на заняттях із дисципліни «Українська мова як іноземна» (на прикладі теми «У місті. Урок 2»)/ М. І. Руденко (стр.122-128)
Fedchyshyn N. O. The concept of pedagogical biographistics: the experience of Germany/ N. O. Fedchyshyn, N. I. Yelahina (стр.129-135)
Кашуба М. О. Нові часи – нові виклики (особливості медичної освіти в нових реаліях)/ М. О. Кашуба, С. В. Кучер (стр.136-141)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-10 11-20 21-22

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)