Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Панасенко, О. І.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 61
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-61   61-61 
1.


   
    Гостра токсичність і залежність "структура - дія" 4-(R-бензиліденаміно)-5-метил-4H-1,2,4-тріазол-3-тіонів / Т. В. Кравченко [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - Вип. 10, N 2. - С. 152-155


MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (токсичность, химический синтез)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
Анотація: Досягнення сучасної фармацевтичної хімії дають можливість розробляти широкий діапазон нових потенційних лікарських засобів. Однак надалі їхній успіх у клінічній практиці безпосередньо залежить від їхньої безпеки. Отже, наявність доказів безпеки й ефективності лікарських засобів є невіддільною частиною всіх досліджень. Мета роботи – вивчення гострої токсичності похідних 1,2,4-тріазолу, що синтезовані вперше, та поведінкової реакції на дію токсичних доз і залежність «структура – дія»
Дод.точки доступу:
Кравченко, Т. В.
Пругло, Є. С.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Сугак, О. А.
    Антигіпоксична активність бензиліденгідразидів 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-1,2,4-тріазол-3-іл)тіооцтової кислоти / О. А. Сугак, O. I. Панасенко, Є. Г. Книш // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - Вип. 10, N 2. - С. 147-151


MeSH-головна:
АНОКСИЯ -- ANOXIA (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
Анотація: Останнім часом значно збільшилась кількість природних і техногенних ситуацій, котрі призводять до розладів функціонально-метаболічних процесів центральної нервової системи, судинних захворювань, зокрема гострих порушень мозкового кровообігу. Провідним фактором за умов розвитку судинної патології мозку є гіпоксія. Натепер гіпоксією вважають усі стани організму, зо яких із тих чи інших причин знижуються параметри доставки кисню до тканин. Оскільки доступні фармакотерапевтичні засоби для лікування дефіциту кисню, як правило, мають обмежену ефективність, вузький діапазон активних доз і часто викликають небажані побічні ефекти, особливу увагу звертають на лiкарськi засоби, що виявляють антигіпоксичну дiю, враховуючи перелiченi вище ефекти
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Кравченко, Т. В.
    Обговорення протимікробної та протигрибкової активності похідних 4-аміно-5-метил-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу / Т. В. Кравченко, O. I Панасенко, Є. Г. Книш // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - N 1. - С. 81-85


MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
Анотація: Вивчення нових біологічно активних речовин з кожним днем набуває все більшої актуальності. Наявний асортимент на фармацевтичному ринку вимагає постійного оновлення вітчизняних препаратів. Основними вимогами для нових лікарських препаратів є висока ефективність, мала токсичність. Сучасна фармацевтична наука відокремлює похідні 1,2,4-тріазолу як перспективний клас для створення нових біологічно активних сполук. Мета роботи – пошук нових сполук похідних 4-аміно-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу, дослідження їхніх протимікробних і протигрибкових властивостей. Об'єктами дослідження є похідні 4-аміно-5-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу, що представляють собою кристалічні речовини. Матеріали та методи. Чутливість мікроорганізмів до нових синтезованих сполук визначали методом серійних розведень відповідно до методичних вказівок на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Запорізького державного медичного університету. Під час досліджень із вихідної концентрації препарату 1мг/мл готували ряд двократних серійних розведень препарату в бульйоні Мюллер–Хінтона в об’ємі 1 мл, після чого додавали у кожну пробірку по 0,1 мл мікробної суспензії (106 мікробних клітин/мл). Результати. Для первинного скринінгового дослідження синтезованих речовин застосовували еталонні тест-культури грампозитивних, грамнегативних бактерій та грибів, що належать до різних за морфофізіологічними властивостями клінічно значущих груп збудників інфекційних захворювань. Як набір стандартних тест-штамів взято Staphylococcus aureus ATCC 25923, Escherichia coli ATCC 25922, Pseudomоnas aeruginosa ATCC 27853, Candida albicans ATCC 885–653. Усі тест-штами отримані з бактеріологічної лабораторії ДУ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України». Як контроль протимікробної активності сполук щодо досліджуваних штамів мікроорганізмів застосовували 0,05 % розчин хлоргексидину «Фаргомед» (Україна). Додатково здійснювали контроль поживних середовищ і розчинника за допомогою загальноприйнятих методик. Наведені підрахунки щодо протигрибкової та протимікробної активності. Результати показали, що сполукою-лідером виступив 4-((4-бромбензиліден)аміно)-5-метил-4H-1,2,4-тріазол-3-тіол, який проявляв протигрибкову активність проти Candida albicans: МІК – 7,8–62,5 мкг/мл, МБцК – 15,6–250 мкг/мл. Водночас відновлення цієї сполуки, а саме перехід до 4-((4-бромбензил)aміно)-5-метил-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу не призводить до появи протигрибкової дії, але зберігає протимікробну активність відносно Staphylococcus aureus. Висновки. Під час дослідження встановили деяку залежність «структура–дія», а також виявили сполуки, в яких протигрибкова активність перевищувала показники еталонного препарату хлоргексидину
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Сугак, О. А.
    Гостра токсичність S-похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазолів / О. А. Сугак, О. І. Панасенко, Є. Г. Книш // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - Вип. 10, N 3. - С. 320-323


MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (токсичность)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
Анотація: Актуальність пошуку нових біологічно-активних сполук серед похідних 1,2,4-тріазолу не викликає жодних сумнівів. Перспективність цього напряму підтверджена багатьма публікаціями як вітчизняних, так і закордонних вчених. Відомо, що різні похідні 1,2,4-тріазолу є малотоксичними або практично не-токсичними сполуками, володіючи при цьому широким спектром біологічної дії. Одним з основних пріоритетів впровадження нових речовин є незначна токсичність. Отже, цілеспрямований синтез малотоксичних сполук та орієнтоване вивчення гострої токсичності – першочергові завдання на шляху фармакологічних досліджень
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Дослідження гострої токсичності похідних 4-аміно-5-(4-(трет-бутил)феніл)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу / І. І. Аксьонова-Селюк [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - Вип. 10, N 2. - С. 191-195


MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (токсичность, химический синтез)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
Анотація: Процес створення нових лікарських засобів включає безліч етапів, що дають можливість їх застосування в медичній практиці в майбутньому. Ці випробування – гарантія ефективності та безпечності нових синтезованих сполук. Одним із найважливіших етапів доклінічних досліджень є встановлення гострої токсичності. Так, результати цього експерименту вказують на можливу наявність токсичного ефекту в нових сполук, що впливає на доцільність їх майбутнього застосування. Мета роботи – встановлення пошкоджувального впливу нових похідних 4-аміно-5-(4-(трет-бутил)феніл)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу на організм піддослідних щурів для виявлення можливих закономірностей зв’язку «хімічна структура – гостра токсичність». Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – нові сполуки, похідні 4-аміно-5-(4-(трет-бутил)феніл)-4Н-1,2,4-тріазол-3-тіолу, які синтезовані на кафедрі токсикологічної та неорганічної хімії ЗДМУ. Надалі досліди проводились на кафедрі клінічної фармації, фармакотерапії та УЕФ ФПО ЗДМУ. Для досліджень обрали табличний експрес-метод В. Б. Прозоровського, що заснований на дозуванні досліджуваних сполук за логарифмічною шкалою з інтервалом 0,1. При цьому всі можливі вірогідні результати LD50 та їхні похибки були попередньо розраховані за програмою пробіт-аналізу. Для дослідження однієї дози сполуки використовували по дві тварини, які були попередньо зважені та позначені, а також здійснили оцінювання їхнього зовнішнього стану. Досліджувані сполуки вводили тваринам внутрішньоочеревинно
Дод.точки доступу:
Аксьонова-Селюк, І. І.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.
Пругло, Є. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Пошук нових біологічно активних речовин із протимікробною та протигрибковою активністю в ряду похідних 1,2,4-тріазол-3-тіолів із залишками тіофену / В. О. Саліонов [та ін.] // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - Вип. 10, N 2. - С. 186-190


MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
ТИАЗОЛЫ -- THIAZOLES (химический синтез)
СУЛЬФГИДРИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ -- SULFHYDRYL COMPOUNDS (химический синтез)
Анотація: Перед людством загострюється актуальна проблема − стійкість мікроорганізмів до протимікробних і протигрибкових препаратів. Тому одним із можливих варіантів вирішення цього питання є створення нових лікарських засобів. Науковий інтерес в цьому аспекті представляють похідні 1,2,4-тріазолу. У науковій літературі опубліковано багато інформації щодо перспективності їх подальших досліджень, але дані щодо дослідження протимікробної та протигрибкової дії 4-R-5-(5-бромтіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів та 4-R-метиліденаміно-5-(тіофен-2-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолів відсутні.
Дод.точки доступу:
Саліонов, В. О.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.
Камишний, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Дослідження актопротекторної активності похідних 4-R3-(морфолінометилен)-1,2,4-тріазол-5-тіолу [Текст] / Р. О. Щербина [та ін.] // Одеський медичний журнал : наук.-практ. журн. - 2014. - № 6. - С. 19-22. - Бібліогр.: с. 22


MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (фармакология)
ФИЗИЧЕСКАЯ ВЫНОСЛИВОСТЬ -- PHYSICAL ENDURANCE
КРЫСЫ -- RATS
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (диагноз)
Дод.точки доступу:
Щербина, Р. О.
Капелянович, Є. В.
Пругло, Є. С.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Дослідження актопротекторної активності похідних 4-R-З-(морфолінометилен)-1,2,4-тріазол-5-тіолу [Текст] / Р. О. Щербина [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2014. - № 6. - С. 19-22


MeSH-головна:
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL (методы)
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (лекарственная терапия)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (фармакология)
Дод.точки доступу:
Щербина, Р. О.
Капелянович, Є. В.
Пругло, Є. С.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    УФ-спектрофотометрія метронідазолу [Текст] / О. І. Панасенко [та ін.] // Запорожский медицинский журнал. - 2013. - № 5. - С. 92-94

Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Донченко, Н. В.
Гоцуля, А. С.
Буряк, В. П.
Кейтлін, І. М.
Юрченко, І. О.
Постол, Η. Α.


Знайти схожі

10.


    Сугак, О. А.
    Синтез, фізико-хімічні властивості похідних 2-((4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразидів / О. А. Сугак, О. І. Панасенко, Є Г. Книш // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2017. - N 1. - С. 20-25


MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN
Анотація: Аналіз наукової літератури за останні десятиріччя показав, що великі синтетичні можливості в напрямі створення нових ефективних лікарських субстанцій надають гетероциклічні сполуки, зокрема похідні 1,2,4-тріазолу. Ядро 1,2,4-тріазолу є структурним фрагментом багатьох синтетичних лікарських засобів. Особливу зацікавленість викликають іліденгідразиди 2-(5-R-1,2,4-тріазол-3-ілтіо)ацетатних кислот як потенційні біологічно активні сполуки, серед яких можуть бути знайдені високоефективні лікарські засоби
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Книш, Є Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Синтез і фізико-хімічні властивості 2-((4-(R-аміно)-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетатних кислот [Текст] / А. А. Сафонов [и др.] // Одеський медичний журнал : наук.-практ. журн. - 2015. - № 4. - С. 13-16. - Бібліогр.: с.16


MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химия)
Дод.точки доступу:
Сафонов, А. А.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.
Самура, Т. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Дослідження гострої токсичності натрій 2-(4-метил-5-(тіофен-2-ІЛ)-4-Н-1, 2, 4- тріазол-3-ілітіо)ацетату, що проявляє актопротекторну дію [Текст] / Є. С. Пругло [та ін.] // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 17-21. - Библиогр.: с.21


MeSH-головна:
ТОКСИЧНОСТИ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS

ЛЕКАРСТВ ОЦЕНКА ДОКЛИНИЧЕСКАЯ -- DRUG EVALUATION, PRECLINICAL
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES

Дод.точки доступу:
Пругло, Є.С.
Саліонов, В.А.
Панасенко, О.І.
Книш, Є.Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу українських популяцій маруни щиткової [Текст] / О. І. Панасенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 2. - С. 237-243


MeSH-головна:
ПИРЕТРУМ -- CHRYSANTHEMUM CINERARIIFOLIUM (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: Мета роботи – хромато-мас-спектроскопічне дослідження хімічного складу маруни щиткової (Tanacetum corymbosum (L.) Sch. Bip.) та виявлення перспектив застосування сировини цієї рослини в медичній і фармацевтичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – маруни щиткової трави, яку зібрали у фазі повного цвітіння наприкінці липня 2019 р. на території м. Запоріжжя. Настоянку екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів згідно з методикою виготовлення настоянок. У мікроколбу на 1 мл помістили 0,1 мл екстракту та довели метанолом до мітки 0,5 мл. Розведення, що отримали, досліджували на газовому хроматографі «Agilent 7890B GC System» (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором «Agilent 5977 BGC /MSD» (Agilent, Santa Clara, CA, USA) та хроматографічною колонкою DB-5ms (30 м ? 250 мкм ? 0,25 мкм). Для ідентифікації компонентів використовували бібліотеку мас-спектрів NIST14. Результати. Результати досліджень показали: до хімічного складу маруни щиткової входять 42 сполуки (2 – в ізомерному стані), з них ідентифікували терпеноїди (39,53 %), гетероциклічні сполуки (34,75 %), жирні кислоти та їхні похідні (9,78 %), вуглеводні (7,23 %), спирти (5,61 %), альдегіди й кетони (0,74 %). Найбільші концентрації мали такі сполуки, як 2H-циклогепта[b]фуран-2-он,3,3a,4,7,8,8a-гексагідро-7-метил-3-метилен-6-(3-оксобутил)-,[3aR-(3a.альфа.,7.бета.,8а.альфа)]- (24,46 %), (+)-2-борнанон (11,85 %), біцикло[3.1.1]гепт-2-ен-6-ол,2,7,7-триметил-,ацетат,[1S-(1.альфа,5.альфа,6.бета)]- (16,27 %). За хімічним складом маруна щиткова найближча до маруни дівочої Tanacetum parthenium (L.) Sch. Bip., оскільки обидві рослини містять у значній кількості 2-борнанон (камфору), біцикло[3.1.1]гепт-2-ен-6-ол,2,7,7-триметил-,ацетат,[1S-(1.альфа,5.альфа,6.бета)]-, а також комплекс жирних кислот. Враховуючи отримані результати й інформацію з вітчизняних і закордонних публікацій, можна вважати маруни щиткової траву потенційним перспективним лікарським засобом. Висновки. За допомогою газової хроматографії вперше визначили хімічний склад маруни щиткової трави. Ідентифікували 42 компоненти, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Аналізуючи інформацію за кожним компонентом, маруни щиткової трава може бути рекомендована для наступних досліджень як потенційне джерело засобів антиоксидантної, антимікробної та протизапальної активності.
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Аксьонова, І. І.
Мозуль, В. І.
Денисенко, О. М.
Карпун, Є. О.
Лісунова, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Хромато-мас-спектрометрична характеристика настойок конюшини лучної та собачої кропиви [Текст] / В. М. Одинцова [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 2. - С. 230-236


MeSH-головна:
ПУСТЫРНИК -- LEONURUS (химия)
КЛЕВЕР -- TRIFOLIUM (химия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (терапевтическое применение, химический синтез)
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (использование)
Анотація: Собача кропива має кардіотонічну (уповільнює серцевий ритм і збільшує силу серцевих скорочень), гіпотензивну (знижує артеріальний тиск) дії, чинить заспокійливу, спазмолітичну дії при порушеннях серцево-судинної системи (на ранніх стадіях гіпертонічної хвороби, у випадку легких форм стенокардії, пороків серця та при базедовій хворобі). Конюшини настойку застосовують при атеросклерозі, який супроводжується головними болями, шумом у вухах, але з нормальним артеріальним тиском. Вона забезпечує детоксикацію печінки й організму загалом, добре очищаючи кров і лімфу, поліпшує відтік жовчі, нормалізує діяльність кишечника. Мета роботи – за допомогою газової хроматографії визначити компонентний склад конюшини лучної настойки та собачої кропиви настойки. Матеріали та методи. Трава конюшини лучної (Trifolii pretense herba) зібрана на Закарпатті, с. Чинадійово в липні 2019 року, трава собачої кропиви (Leonuri herba) – на дослідній ділянці ЗДМУ в червні 2019 року. Настойки готували зі свіжої сировини (1:5) методом мацерації, як екстрагент використовували 70 % етанол. Готові настойки досліджували за допомогою газового хроматографа Agilent 7890B із мас-спектрометричним детектором 5977B. Результати. За допомогою газового хроматографа з конюшини лучної настойки виділили 20 компонентів: 1 альдегід, 2 кетони, 3 естери, 3 гетероциклічні сполуки, 3 кислоти, 4 спирти та 4 аліфатичні вуглеводні. З кропиви собачої настойки виділили 30 характерних складових, що належать до органічних кислот (3 сполуки), кетонів (4), естерів (6), аліфатичних вуглеводнів (1), спиртів (2), гетероциклічних сполук (2), глікозидів (1), азотовмісних сполук (1), ароматичних сполук (3), сесквітерпеноїдів (3), фенольних сполук (2), альдегідів (1); 2 сполуки не визначили. Висновки. За допомогою газового хроматографа з мас-спектрометричним детектором із собачої кропиви настойки виділили 30 компонентів. Під час аналізу сумарної площі піків і за часом утримання кількісно слід виділити RT 16.26 – n-гексадеканову кислоту – 15,2 %; RT 17.695 – фітол – 13,66 %; RT 12.835 – етил-d-глюкопіранозид – 10,99 %; RT 6.451 – 4H-піран-4-он, 2,3-дигідро-3,5-дигідрокси-6-метил –3,98 %; RT 20.7581 – пентен-3-он, 1-(2,6,6-триметил-1-циклогексен-1-іл) – 3,42 %; RT 10.43 – бензальдегід, 2-гідрокси-6-метил – 3,04 %; RT 3.664 – 1,2-циклопентандіон – 1,22 %. У конюшини лучної настойці ідентифікували 20 компонентів, за кількісним вмістом слід виділити RT 13.921 – міо-інозитол, 4-С-метил – 50,03 %; RT 12.742 – етил-d-глюкопіранозид – 4,83 %; RT 22.435 – ?-сітостерол – 3,84 %; RT 16.261 – n-гексадеканову кислоту – 3,72 %; RT 17.696 – фітол – 1,56 %; RT 8.764 – етанон, 1-(2-гідрокси-5-метилфеніл) – 1,39 %. Два компоненти збігаються – n-гексадеканова кислота та фітол; кількісно їх більше в собачої кропиви настойці. Результати дослідження можуть бути використані для розроблення технології фітопрепаратів, до складу яких входить сировина конюшини та собачої кропиви, а також мають практичне значення під час ідентифікації сировини, що входить до складу фітопрепаратів.
Дод.точки доступу:
Одинцова, В. М.
Панасенко, О. І.
Корнієвська, В. Г.
Корнієвський, Ю. І.
Діденко, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Мозуль, B. I.
    Дослідження хімічного складу волошки розлогої [Текст] / B. I. Мозуль, І. І. Аксьонова, O. I. Панасенко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 3. - С. 285-290


MeSH-головна:
ВАСИЛЕК (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование)
ПАЛЬМИТИНОВАЯ КИСЛОТА -- PALMITIC ACID (анализ)
Анотація: Мета роботи – дослідження якісного та кількісного складу біологічно активних речовин, що містяться в надземній частині волошки розлогої, для визначення перспектив її застосування в медичній і фармацевтичній практиці. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – волошки розлогої (Centaurea diffusa Lam.) трава, що зібрана на території м. Запоріжжя наприкінці липня 2018 р. Для визначення якісного та кількісного складу використовували метод газової хроматографії на приладі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC /MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA). Результати. Дослідження свідчать про наявність у сировини волошки розлогої 55 речовин, що належать до різних груп біологічно активних сполук: 9 фенолів, 9 спиртів, 8 карбонових кислот (насичених і ненасичених), 7 естерів, 5 алканів, 4 гетероциклічні сполуки, 4 кетони, 3 терпени, 2 альдегіди, 1 алкен, 2 моносахариди, 1 гідразид. Але за процентним відношенням ці дані різняться з загальним вмістом сполук. Найбільші частки належать фенолам – 21,45 %, карбоновим кислотам – 19,71 %, спиртам та естерам – 17,63 % та 12,43 % відповідно. Серед усіх знайдених сполук основну частку становить ретусин (фенольні сполуки) – 15,53 %, 4-гексадеканова (пальмітинова) кислота – 12,25 %, 2-етил-2-(гідроксиметил)-1,3-пропандіол – 8,17 %, етиловий естер 2-гідрокси-1-(гідроксиметил)гексадеканової кислоти (пальмітин) – 4,3 %. Ґрунтуючись на цих даних, а також на відомостях фахової літератури, можна передбачати перспективи використання волошки розлогої в медичній і фармацевтичній практиці. Висновки. За допомогою газової хроматографії вперше встановили хімічний склад трави волошки розлогої. Визначили наявність 55 компонентів, які належать до різних груп біологічно активних речовин. Результати доводять перспективність та актуальність досліджень хімічного складу волошки розлогої для створення нових фітопрепаратів на її основі.
Дод.точки доступу:
Аксьонова, І. І.
Панасенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Дослідження хімічного складу айланту найвищого (Ailanthus altissima (Mill.) Swingle) [Текст] / О. І. Панасенко [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 3. - С. 341-348


MeSH-головна:
АЙЛАНТ -- AILANTHUS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование)
РАСТЕНИЙ ЛИСТЬЯ -- PLANT LEAVES (химия)
Анотація: Айлант найвищий – джерело різних класів біологічно активних сполук. Це зумовлює наявність у нього фітотоксичної, фумігантної, антиоксидантної, антимікробної, антигельмінтної дії. Але в фаховій літературі недостатньо відомостей щодо його хімічного складу, перспектив використання в медицині. Мета роботи – за допомогою GS/MS-аналізу дослідити якісний і кількісний склад айланту найвищого листя та плодів, встановити можливі перспективи використання цієї рослини в медичній практиці як джерела потенційних лікарських засобів. Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – айланту найвищого листя та плоди. Настоянку одержали методом мацерації, сировину екстрагували метиловим спиртом за кімнатної температури протягом 10 днів. Якісне та кількісне визначення діючих сполук здійснили на газовому хроматографі Agilent 7890B GC System (Agilent, Santa Clara, CA, USA) з мас-спектрометричним детектором Agilent 5977 BGC /MSD (Agilent, Santa Clara, CA, USA) та хроматографічною колонкою DB-5ms (30 м ? 250 мкм ? 0,25 мкм). Результати. Під час дослідження в листі ідентифікували 35 біологічно активних сполук, у плодах айланту найвищого – 41. Аналізуючи листя, виявили основні складові: фітол – 21,15 %, гексадеканова кислота – 8,53 %, ?-токоспіро А – 8,14 %, 2-С-метил-міо-інозитол – 7,78 %. У плодах найбільшу частку становили ?-токоферол – 13,35 %, вакценова кислота – 11,42 %, 2-етилгексиловий ефір бутанової кислоти – 9,77 %. Висновки. Уперше за допомогою GS/MS встановили хімічний склад айланту найвищого листя та плодів. Ідентифікували 35 біологічно активних сполук у листі та 41 – у плодах. Основні компоненти листя: фітол – 21,15 %, гексадеканова кислота – 8,53 %, ?-токоспіро А – 8,14 %; плодів: ?-токоферол – 13,35 %, вакценова кислота – 11,42 %, 2-етилгексиловий ефір бутанової кислоти – 9,77 %. Результати можна використовувати для створення нових потенційних антимікробних, антиоксидантних і протизапальних лікарських засобів.
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Аксьонова, І. І.
Денисенко, О. М.
Мозуль, В. І.
Головкін, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Зоценко, Л. О.
    Дослідження технологічних параметрів сировини трави Ельшольції Стаунтона та трави Ельшольції війчастої для одержання екстрактів [Текст] / Л. О. Зоценко, B. C. Кисличенко, O. I. Панасенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 245-250. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
Анотація: Мета дослідження – визначення технологічних параметрів подрібненої рослинної сировини трави Ельшольції Стаунтона та трави Ельшольції війчастої (Патрена). Наведено результати дослідження технологічних параметрів подрібненої рослинної сировини: трави Ельшольціі Стаунтона (Elsholtzia Stauntonii Benth.) і трави Ельшольції війчастої (Патрена) (Elsholtzia ciliata, Elsholtzia Patrena Thunb.), що необхідні для розробки оптимальної технології отримання екстрактів у лабораторних і промислових умовах: вологiсть, питома, об’ємна та насипна густина сировини, пористiсть, порiзнiсть, вiльний об’єм шару, втрата в масі за висушування, зола загальна та зола нерозчинна в хлористоводневій кислоті, коефіцієнт поглинання. Також було визначено закономірність виходу екстрактивних речовин з обох видів сировини залежно від використаного екстрагента (вода, водно-спиртові суміші). Використовувались інструментальні та гравіметричні методи. У результаті проведених аналізів визначено наступні основні технологічні параметри трави Ельшольціі Стаунтона: питома густина – (1,26 ± 0,08) г/см3, об’ємна густина – (0,46 ± 0,03) г/см3, насипна густина – (0,078 ± 0,005) г/см3, пористість – (0,60 ± 0,04), порізність – (0,76 ± 0,04), вільний об’єм шару – (0,90 ± 0,05), зола загальна – (10,21 ± 0,61)%, зола нерозчинна в хлористоводневій кислоті – (0,58 ± 0,03) %, втрата в масі за висушування – (7,82 ± 0,23) %. Технологічні параметри трави Ельшольції війчастої: питома густина – (0,82 ± 0,05) г/см3, об’ємна густина – (0,30 ± 0,02) г/см3, насипна густина – (0,051 ± 0,003) г/см3, пористість – (0,39 ± 0,02), порізність – (0,52 ± 0,03), вільний об’єм шару – (0,75 ± 0,04), зола загальна – (8,75 ± 0,52) %, зола нерозчинна в хлористоводневій кислоті – (1,20 ± 0,07) %, втрата в масі за висушування – (6,59 ± 0,19) %. Домінуючий вихід екстрактивних речовин з трави Ельшольції Стаунтона спостерігався в разі використання 20 % етанолу як екстрагента, а з трави Ельшольції війчастої – води. Найкраща екстракція речовин з обох видів сировини досягається за співвідношення сировина: екстрагент 1:50.
Дод.точки доступу:
Кисличенко, B. C.
Панасенко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Карпенко, Ю. В.
    Біологічно орієнтований синтез ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів (Частина 1) [Текст] / Ю. В. Карпенко, О. І. Панасенко, Є. Г. Книш // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2020. - Том 13, N 2. - С. 302-314


MeSH-головна:
ОКСАДИАЗОЛЫ -- OXADIAZOLES (химический синтез)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (химический синтез)
ПРОТИВОМАЛЯРИЙНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIMALARIALS (химический синтез)
ПРОТИВОТУБЕРКУЛЕЗНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTITUBERCULAR AGENTS (химический синтез)
Анотація: На сучасному етапі розвитку медичної хімії відомо багато основних синтетичних підходів до синтезу 1,3,4-оксадіазольних структур, що зосереджені здебільшого на принципах комбінаторної хімії з широким спектром біологічної активності. Мета роботи – пошук, систематизація та узагальнення відомостей фахової літератури щодо методів біологічно орієнтованого синтезу ліків (BIODS) на основі гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів. Гетероциклічні системи, що містять 1,3,4-оксадіазольне ядро, мають багату синтетичну історію та характеризуються наявністю широкого набору методів синтезу. В огляді систематизували й узагальнили відомості наукової літератури щодо хімії гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів як важливих синтетичних субстратів і попередників для біологічно орієнтованого синтезу. Розглянули класичні методи отримання, що полягають у внутрішньомолекулярній дегідратації 1,2-діацилгідразинів, взаємодії гідразидів гетерилкарбонових кислот із карбон дисульфідом і формуванням оксадіазольного ядра за допомогою мікрохвильового синтезу. Процеси гетерилфункціоналізації – нові в хімії 1,3,4-оксадіазолів і дають змогу отримувати нові біоперспективні гібридні структури. Вагомі акценти зосередили на синтезованих сполуках із вираженою протипухлинною, протигрибковою, протитуберкульозною, антималярійною та антибактеріальною активностями та залежності «структура – дія». Детально проаналізували можливі сучасні механізми дії відповідної активності, що полягають в інгібуванні ферментів, цитотоксичності, апоптозу тощо. Висновки. Узагальнили й систематизували оригінальні роботи, що стосуються методів синтезу гетерилпохідних 2,5-дизаміщених 1,3,4-оксадіазолів із вираженою протипухлинною, протигрибковою, протитуберкульозною, антималярійною та антибактеріальною активностями. Аналіз матеріалу показує важливість і реальну перспективу біологічно орієнтованого синтезу ліків цього сегмента хімії азотовмісних гетероциклів.
Дод.точки доступу:
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Панасенко, О. І.
    Визначення кількісного вмісту синігрину методом високоефективної рідинної хроматографії (верх) у траві Талабану польового (Thlaspi arvense L.) / O. I. Панасенко, Г. С. Тартинська, В. В. Гуцол // Фітотерапія. Часопис. - 2018. - N 1. - С. 59-61


MeSH-головна:
ЯРУТКА -- THLASPI (химия)
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ХРОМАТОГРАФИЯ ЖИДКОСТНАЯ -- CHROMATOGRAPHY, LIQUID (использование)
Анотація: Талабан польовий здавна застосовується для лікування і профілактики захворювань сечостатевої системи, зокрема аденоми простати, безпліддя, менструальних порушень у жінок. Трава талабану польового проявляє антибактеріальну, сечогінну, протизапальну і антиоксидантну дію.
Ярутка полевая издавна применяется для лечения и профилактики заболеваний мочеполовой системы, в частности аденомы простаты, бесплодия, менструальных нарушений у женщин. Трава ярутки полевой проявляет антибактериальное, мочегонное, противовоспалительное и антиоксидантное действие.
Дод.точки доступу:
Тартинська, Г. С.
Гуцол, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Дослідження діуретичної активності похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів [Текст] / О. А. Сугак [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2018. - Том 11, N 1. - С. 51-56


MeSH-головна:
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (химический синтез)
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES
СТРУКТУРА-АКТИВНОСТЬ, ВЗАИМОСВЯЗЬ -- STRUCTURE-ACTIVITY RELATIONSHIP
ГЕТЕРОЦИКЛИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- HETEROCYCLIC COMPOUNDS (химия)
Анотація: Клінічний і терапевтичний ефект сечогінних препаратів не обов’язково пов’язаний тільки зі збільшенням діурезу. Так, наприклад, діуретики також призначають як засіб дегідратаційної термінової терапії під час набряку легенів, головного мозку, в комплексній терапії хворих на артеріальну гіпертензію, при глаукомі, епілепсії, а також для індукції примусового діурезу при отруєнні. Тому пошук нових діуретичних засобів серед гетероциклічних систем може вирішити проблему лікування комплексу захворювань різного генезу. Мета роботи – дослідження діуретичної активності похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів. Матеріали та методи. Для встановлення впливу сполук, що синтезовані на кафедрі токсикологічної та неорганічної хімії ЗДМУ, на екскреторну функцію нирок використовували метод Є. Б. Берхіна. Результати. Дослідили діуретичну активність похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу. Встановили закономірності «структура – активність». Заміна фенільного радикалу в молекулі 4-феніл-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу на етильний або метильний призводить до незначного підвищення діуретичного ефекту. Введення в молекулу 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-тіолу алкілового радикалу зумовлює підвищення діуретичного ефекту. Введення 2-хлор-6-фторбензилового, 4-гідроксибензилового та 3,5-диметоксибензилового радикалу в молекулу N'-R1-іден-2-((4-метил-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиду також призводить до підвищення діуретичної активності. Заміна 3,4-дифторбензилового радикалу на 4-фторбензиловий, 2-бромбензиловий, 2-гідроксибензиловий в молекулі N'-R1-іден-2-((4-феніл-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол-3-іл)тіо)ацетогідразиду спричиняє зниження діуретичної дії. Висновки. Дослідили діуретичну активність похідних 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів методом Є. Б. Берхіна. Похідні 4-R-5-(тіофен-2-ілметил)-4Н-1,2,4-тріазолів проявляють як діуретичний, так і антидіуретичний ефект. Встановили взаємозв’язок «структура – дія». Найбільш активною сполукою є 3-(гептилтіо)-4-метил-5-(тіофен-2-ілметил)-4H-1,2,4-тріазол
Дод.точки доступу:
Сугак, О. А.
Панасенко, О. І.
Книш, Є. Г.
Сафонов, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-61   61-61 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)