Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Вища освіта (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Пахольчук, О. П.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пахольчук О. П.
Назва : Актуальні проблеми оволодіння практичними навичками з педіатрії на засадах Болонського процесу
Місце публікування : Медична освіта. - 2015. - № 1. - С. 87-89 (Шифр МУ7/2015/1)
MeSH-головна: ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Недільська С. М., Пахольчук О. П., Бессікало Т. Г., Шевченко О. О., Кізілова І. А.
Назва : Алергія на морепродукти у дітей: їсти чи не їсти
Місце публікування : Алергія у дитини. - Львів, 2013. - № 1/2. - С. 37 (Шифр АУ32/2013/1/2)
MeSH-головна: ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
РЫБЫ -- FISHES
МОРСКИЕ ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- SEAFOOD
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

Назва журналу :Алергія у дитини -2013р.,N 1/2
Цікаві статті :
Беш Л. В. Первинна профілактика алергії у дітей: переконує те, що доведено/ Л. В. Беш (стр.2-6)
Крючко Т. О. Особливостіперебігу та лікування бронхіальної астми у дітей із обтяженим генетичним анамнезом/ Т. О. Крючко [и др.] (стр.7-10)
Уманець Т. Р. Особливості діагностики бронхіальної астми у дітей/ Т. Р. Уманець, В. Ф. Лапшин (стр.11-14)
Катилов А. В. Синдром Стивенса-Джонсона и токсический эпидермолиз у детей/ А. В. Катилов [и др.] (стр.15-19)
Састре Дж. Молекулярна діагностика алергій/ Дж. Састре (стр.20-25)
Потьомкіна Г. О. Синдром лімфаденопатії/ Г. О. Потьомкіна (стр.26-36)
Недільська С. М. Алергія на морепродукти у дітей: їсти чи не їсти/ С. М. Недільська [и др.] (стр.37)
Ільченко С. І. Бронхолегенева дисплазія в педіатричній практиці. Проблема неонатолога чи педіатра?/ С. І. Ільченко, К. Д. Дука (стр.38-42)
Дедишин Л. П. Синдром вегетативної дисфункції у дітей: міфи та реальність/ Л. П. Дедишин (стр.43-44)
Раба Б. М. Промивання носа: аргументи за і проти/ Б. М. Раба (стр.45-46)
Охотнікова О. М. Тяжкий перебіг акантолітичної пухирчатки у практиці дитячого алерголога/ О. М. Охотнікова [и др.] (стр.47-55)
Лига О. Клінічний випадок пневмонії при медикаментозній імуносупресії/ О. Лига, Н. Смолинець, С. Тимишин (стр.56-57)
Беш Л. В. Фітотерапія в лікуванні кашлю: від різноманітних підходів до логічного висновку/ Л. В. Беш (стр.58-59)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пахольчук О. П., Недельська С. М.
Назва : Біомаркер запалення слизової оболонки при симптомах харчової гіперчутливості на шкірі у дітей
Паралельн. назви :Biological marker of the mucosal inflammation in children with skin symptoms of the food hypersensitivity
Місце публікування : Здоровье ребёнка. - 2018. - N 4. - С. 48-52 (Шифр ЗУ27/2018/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
КОЖИ И СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- SKIN AND CONNECTIVE TISSUE DISEASES
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Харчова гіперчутливість (ХГ) залишається актуальною медичною проблемою. Метою роботи було вивчити поширеність, кореляційно-статистичні взаємозв’язки біомаркера запалення слизової оболонки — фекального кальпротектину (ФК) із віком, статтю пацієнтів, особливостями перебігу симптомів ХГ на шкірі. Матеріали та методи. У дослідження були включені 102 пацієнти (хлопчиків — 51 (50 %), дівчаток — 51 (50 %)) із симптомами ХГ на шкірі, середній вік — 25,36 [12,00; 60,00] місяця. Рівень кальпротектину визначали якісним методом у копрофільтраті за допомогою тест-систем Calprotectin RAPIDTEST (Італія) за методикою виробника. Результати. Кількість пацієнтів із позитивним результатом аналізу копрофільтрату на наявність кальпротектину становила 45 % (n = 46). Із них 13 % (n = 6) — діти віком до 1 року, 47,82 % — від 1 до 3 років. Кількість дітей із позитивним результатом аналізу калу на ФК вірогідно не відрізнялася у різних вікових групах (Kruskal-Wallis ANOVA тест H (4, N = 102) = 4,45, p 0,05). ФК частіше виявляли у хлопчиків, проте статистично значима гендерна різниця була виявлена лише у дітей віком від 1 до 3 років (χ2 = 9,09, р 0,05). Аналіз виявив відсутність зв’язку між наявністю ФК і статтю (ϕ 0,05), віком (ϕ 0,01, p 0,05), тривалістю захворювання та віком дебюту симптомів алергії на шкірі (r = +0,06, p 0,05 та r = +0,02, p 0,05 відповідно). Висновки. У дітей із симптомами ХГ на шкірі у 45 % випадків відбуваються органічні зміни у слизовій оболонці кишечника, маркером яких визнано ФК, які не залежать від віку, статі, тривалості захворювання, віку дебютуFood hypersensitivity (FH) remains actual medical problem. Aim of the work was to study the prevalence, correlation of fecal calprotectin (FC), biological marker of the mucosal inflammation, with age, sex, course of the skin symptoms of FH in children. Materials and methods. One hundred two patients (51 (50 %) boys, 51 (50 %) girls) with skin symptoms of FH were included into the study, mean age was 25.36 [12.00; 60.00] months. FC was detected by Calprotectin RAPIDTEST (Italy). Results. Calprotectin was detected in feces in 45 % of patients (n = 46), 13 % of them were children aged up to 1 year, 47.82 % — from 1 to 3 years. The number of children with positive FC test didn’t differ in different age groups (Kruskal-Wallis ANOVA test H (4, n = 102) = 4.45, p 0.05). FC test was more often positive in boys, but statistically significant gender difference was detected only among children aged 1–3 years (χ2 = 9.09, р 0.05). There was no correlation of FC with age (ϕ 0.01, p 0.05) and sex (ϕ = 0.006, p 0.05), age of the first symptoms and duration of the disease (r = +0.06, p 0.05 and r = +0.02, p 0.05, respectively). Conclusions. 45 % of children with skin symptoms of FH have organic changes in the intestinal wall, which was proved by biological marker — FC. Such changes have no correlation with age, sex, age of the first symptoms and duration of the disease
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пахольчук О. П., Недельська С. М.
Назва : Вікові особливості IgE-залежної гіперчутливості до харчових продуктів у дітей різного віку, підтвердженої методом прик- і патч-тестування
Паралельн. назви :Age features of the IgE-dependent food hypersensitivity in children of different ages diagnosed with prick- and patch-tests
Місце публікування : Здоровье ребёнка. - 2017. - N 7. - С. 9-13 (Шифр ЗУ27/2017/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕТИ -- CHILD
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Харчова гіперчутливість (ХГ) у дитячому віці спостерігається найчастіше. Позитивні результати проб та високі рівні імуноглобуліну Е (IgE) вказують на реагінові механізми розвитку алергії, але часто не корелюють із клінічними симптомами. Актуальним лишається пошук ефективних підходів до їх правильного узгодженого використання. Мета. Виявлення вікових особливостей IgE-залежної ХГ у дітей різного віку, підтвердженої методом прик- та патч-тестування. Матеріали та методи. Із 2011 по 2016 рік у дослідження було включено 148 дітей віком від 1 місяця до 18 років зі шкірними проявами ХГ. Були проведені анкетування, шкірний прик- (ШПТ) та патч-тест, визначення загального та специфічних IgE (sIgE) до харчових алергенів методом імуноферментного аналізу. Результати. Найбільша кількість пацієнтів з імунною ХГ була виявлена у віковій групі до 3 років — 69,5 %. Переважала сенситизація до алергенів коров’ячого молока — 43 % (n = 10). Позитивні результати патч-тестів мали 10 % дітей. Найбільшу кількість не-IgE-залежних реакцій ХГ спостерігали у дошкільному періоді (4–6 років). Підвищений рівень загального IgE був виявлений майже у половини (49 %) пацієнтів. Проте у 42 % дітей (27 із 64) з нормальними рівнями загального IgE були підвищені sIgE (25 із 45; 55,5 %). Найбільш часто в обох групах виявляли sIgE до молока та яєць. Лише у 63 % дітей підвищені рівні sIgE були підтверджені позитивними ШПТ. Клінічна значущість sIgE зі збільшенням віку знижувалася. Висновки. Алгоритм діагностики та лікування ХГ у дітей до та старше 3 років повинен враховувати можливість природного нівелювання специфічних антитіл, зменшення превалентності IgE-залежних реакційFood hypersensitivity (FH) is commonly diagnosed in children. Positive skin tests and elevated serum IgE levels indicate anaphylactic mechanisms of allergy symptoms, although in some cases they do not correlate with clinical manifestation. Thus, the search for the effective approaches to the correct adjusted use of these methods in concordance with symptoms remains important. The purpose of our study was to evaluate age features of the IgE-dependent FH in children, which was proven with skin prick- and patch-tests, specific IgE (sIgE) levels. Materials and methods. The study included 148 patients aged 1 month to 18 years with skin symptoms of FH. The next methods were used: questioning, skin prick- and patch-tests, serum sIgE immunoassay detection. Results. 69.5 % of patients were children of early age — up to 3 years. Sensitization to the cow milk prevailed — 43 % (n = 10). 10 % of children had positive patch-tests with food allergens. Most part of children with non-IgE-dependent FH was 4–6 years old. Elevated total IgE levels were detected in 49 % of children. SIgE was increased in 42 % (n = 25) of children with normal total IgE, sIgE to cow milk and egg prevailed. Only in 63 % of children, high sIgE levels were clinically relevant and were proved with skin tests. The higher was children’s age the less was sIgE clinical relevance. Conclusions. Diagnostic algorithm of FH in children under and over 3 years should be different and take into account possible formation of the natural oral tolerance and decreased prevalence of the IgE-dependent reactions
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Недельська С. М., Пахольчук О. П.
Назва : Вузлувата еритема у 8-місячної дитини - клінічний випадок
Місце публікування : Патологія. - 2015. - № 2. - С. 114-116 (Шифр ПУ40/2015/2)
MeSH-головна: ЭРИТЕМА УЗЛОВАТАЯ -- ERYTHEMA NODOSUM
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ПИЩЕВАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- FOOD HYPERSENSITIVITY
ГЛЮТЕНЫ -- GLUTENS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пахольчук Т. М., Усачова О. В., Сіліна Є. А., Кляцька Л. І., Пахольчук О. П., Печугіна В. В., Матвеєва Т. Б., Литвиненко І. В.
Назва : Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки
Місце публікування : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2020. - N 3. - С. 93-98 (Шифр СУ66/2020/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ДИАРЕЯ ДЕТСКАЯ -- DIARRHEA, INFANTILE
ГЕМОЛИТИЧЕСКИЙ УРЕМИЧЕСКИЙ СИНДРОМ -- HEMOLYTIC-UREMIC SYNDROME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: В обох випадках захворювання починалось з діарейного синдрому з гемоколітом. У дитини з ротавірусною інфекцією на тлі токсико-ексикозу та гемоколіту прояви ГУС розвинулися на 4-у добу захворювання, а у дитини з гострою кишковою інфекцією нез’ясованої етіології з гемоколітом прояви ГУС розвинулися на 6-у добу лікування. У подальшому хворим проводилося обстеження та лікування в умовах відділення анастезіології, інтенсивної терапії та хроніодіалізу (ВАІТ та ХД) із проведенням гемодіалізу. Хворим було проведено 17 та 14 сеансів гемодіалізу, відповідно. Для виключення тромботичної тромбоцитопенічної пурпури проводилися дослідження в лабораторії Доктора Рьодгера на наявність ADAMTS-13-антитіл. Після проведеного лікування діти були виписані на 56-й та 51-й день. Через три та шість місяців після виписки із стаціонару дітям було проведено повне контрольне обстеження, яке не виявило відхилень від норми за всіма раніше зміненими показниками. Стан їх стабільний. Результати катамнестичного спостереження за дітьми протягом вісьмох місяців свідчать про клініко-лабораторну ремісію. Протягом цього часу діти приймають з метою нефропротекції інгібітори АПФ. Діти залишаються під диспансерним спостереженням із періодичним контролем лабораторних показників протягом наступних п’яти років
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пахольчук О. П.
Назва : Дидактические подходы к преподаванию фармакотерапии в педиатрии
Місце публікування : Здоровье ребенка. - 2014. - № 8. - С. 80-83 (Шифр ЗУ27/2014/8)
Знайти схожі

Назва журналу :Здоровье ребёнка -2014р.,N 8
Цікаві статті :
Шумна Т. Є. Взаємозв’язок порушень бронхолегеневої й серцевосудинної систем у дітей із бронхіальною астмою: багатогранність та невичерпність вивчення проблеми/ Т. Є. Шумна, С. М. Недельська, О. М. Даценко (стр.8-11)
Пересипкіна Т. В. Стан здоров’я та прогноз поширеності захворювань серед підлітків України/ Т. В. Пересипкіна (стр.12-15)
Водолажський М. Л. Кількісні показники інформаційного та інноваційного ресурсів науководослідницьких робіт, виконаних в Україні в галузі охорони здоров’я дітей і підлітків/ М. Л. Водолажський (стр.16-19)
Леженко Г. О. Раціональна фармакотерапія гострого вірусного тонзилофарингіту в дітей/ Г. О. Леженко, О. Є. Пашкова (стр.20-23)
Нальотов А. В. Вплив токсигенних штамів Helicobacter pylori на тяжкість перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей/ А. В. Нальотов (стр.24-28)
Марусик У. І. Особливості атопічної реактивності у школярів, хворих на тяжку бронхіальну астму/ У. І. Марусик (стр.29-31)
Кондратьєв В. О. Клінікоехокардіографічна діагностика походження пролапсу мітрального клапана в дітей/ В. О. Кондратьєв [и др.] (стр.32-36)
Толмачева С. Р. Параметры 6минутного теста ходьбы у подростков с заболеваниями органов кровообращения/ С. Р. Толмачева [и др.] (стр.37-40)
Марушко Ю. В. Опыт применения левоцетиризина в педиатрической практике/ Ю. В. Марушко (стр.43-48)
Калашникова Е. А. Изолированный стеноз легочной артерии: ранняя неонатальная и постнатальная диагностика, клиническая манифестация, лечение и прогноз/ Е. А. Калашникова, Н. А. Никитина (стр.49-52)
Ершова И. Б. Эффективность гипорамина (Эребра) в лечении и профилактике вирусных заболеваний у детей/ И. Б. Ершова (стр.55-58)
Каладзе Н. Н. Гистиоцитоз из клеток Лангерганса: случай у ребенка раннего возраста/ Н. Н. Каладзе [и др.] (стр.59-63)
Боярчук О. Р. Клінічний випадок атипового перебігу МПО-АНЦА-асоційованого васкуліту/ О. Р. Боярчук, С. І. Сміян (стр.64-68)
Кожемяка А. И. Первичный гемофагоцитарный лимфогистиоцитоз у новорожденного ребенка/ А. И. Кожемяка [и др.] (стр.69-72)
Клименко В. А. Клинический случай синдрома Хейнера/ В. А. Клименко, А. М. Ащеулов (стр.73-76)
Цицюра О. О. Клінічний випадок хвороби Вільсона — Коновалова (гепатолентикулярної дегенерації)/ О. О. Цицюра [и др.] (стр.77-79)
Пахольчук О. П. Дидактические подходы к преподаванию фармакотерапии в педиатрии/ О. П. Пахольчук (стр.80-83)
Конюшевська А. А. Особливості викладання студентам третього курсу теми «Оцінка загального стану дитини. Антропометрія. Вимірювання й реєстрація температури тіла. Робота з новонародженими дітьми» з модуля «Медсестринство в педіатрії» на кафедрі пропедевтики педіатрії/ А. А. Конюшевська, С. Я. Ярошенко (стр.84-87)
Абатуров А. Е. Эндогенные оксиданты и антиоксидантная система человеческого организма/ А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, Е. И. Юлиш (стр.88-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Здоровье ребёнка -2017р.,N 7
Цікаві статті :
Пахольчук О. П. Вікові особливості IgE-залежної гіперчутливості до харчових продуктів у дітей різного віку, підтвердженої методом прик- і патч-тестування/ О. П. Пахольчук, С. М. Недельська (стр.9-13)
Сорокман Т. В. Вікова динаміка рівня алергенспецифічного IgE в дітей із харчовою алергією та патологією верхніх відділів шлунково-кишкового тракту/ Т. В. Сорокман [та ін.] (стр.14-18)
Борисова Т. П. Эффективность применения препарата Канефрон® H в лечении детей с вторичной гипероксалурией/ Т. П. Борисова (стр.21-26)
Охотнікова О. М. Можливості сучасної ентеросорбції в терапії дітей із синдромом ендогенної інтоксикації на тлі алергічних дерматозів/ О. М. Охотнікова, Ю. Р. Черниш (стр.27-34)
Uranic Natasa. Эффективность и безопасность препарата Гербион сироп плюща у пациентов с кашлем при остром бронхите/ Natasa Uranic, Breda Barbic—Zagar (стр.37-42)
Овчаренко Л. С. Влияние психоэмоционального перенапряжения у детей младшего школьного возраста на частоту рекуррентных заболеваний респираторного тракта и функциональное состояние миокарда/ Л. С. Овчаренко, Д. Н. Шелудько, А. А. Вертегел (стр.43-50)
Лемко О. І. Вплив відновлювального лікування на імунний статус дітей із рекурентними респіраторними захворюваннями/ О. І. Лемко [та ін.] (стр.53-59)
Няньковський С. Л. Стан здоров’я юних спортсменів-вихованців училища фізичної культури/ С. Л. Няньковський, О. Б. Пластунова (стр.60-67)
Пічкур Н. О. Особливості клініко-лабораторної діагностики хвороби Помпе у дітей/ Н. О. Пічкур [та ін.] (стр.68-76)
Рада експертів «Дитяча гастроентерологія та нутриціологія» (11 жовтня 2017 р., м. Київ) (стр.79-80)
Молочек Ю. А. Современные подходы к диагностике и лечению тонзиллофарингитов (обзор международных руководств)/ Ю. А. Молочек (стр.81-88)
Бекетова Г. В. Комбінована мукоактивна терапія кашлю в дітей/ Г. В. Бекетова, О. В. Солдатова (стр.89-96)
Беш Л. В. Можливості фітотерапії в лікуванні гострих респіраторних захворювань у дітей: прості відповіді на запитання щоденної педіатричної практики/ Л. В. Беш, О. І. Мацюра (стр.99-102)
Абатуров А. Е. Роль пробиотиков в формировании микрофлоры у детей, вскармливаемых искусственными смесями/ А. Е. Абатуров (стр.103-110)
Беш Л. В. Оральні провокаційні проби в педіатрії: показання, ризики та власний досвід/ Л. В. Беш, О. І. Мацюра, В. П. Бобик (стр.111-116)
Логвінова О. Л. Що необхідно знати педіатру про селективний дефіцит IgA (update 2017)/ О. Л. Логвінова, М. О. Гончарь, О. П. Помазуновська (стр.117-123)
Абатуров А. Е. Потенциальное значение бактериоцинов при этиологическом лечении инфекционных заболеваний респираторного тракта/ А. Е. Абатуров, Т. А. Крючко (стр.124-131)
Гончарь М. О. Бронхолегенева дисплазія у дітей: сучасна діагностика, наслідки та їх лікування (update 2017)/ М. О. Гончарь [та ін.] (стр.132-140)
Бадогіна Л. П. Обґрунтування ранньої нейрореабілітації в дітей неонатального віку/ Л. П. Бадогіна [та ін.] (стр.141-145)
Каримджанов И. А. Хроническая болезнь почек у детей (обзор литературы)/ И. А. Каримджанов, Н. А. Исраилова (стр.146-154)
Абатуров О. Є. Роль мікро-РНК при захворюваннях біліарної системи/ О. Є. Абатуров, В. Л. Бабич (стр.155-161)
Абатуров А. Е. Нозоспецифические особенности редокс-процессов при муковисцидозе/ А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец, А. Е. Худяков (стр.162-166)
Абатуров А. Е. Развитие иммунного ответа при стафилококковой пневмонии (часть 6)/ А. Е. Абатуров, А. А. Никулина (стр.167-178)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-10 11-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)