Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Петюніна, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40

Назва журналу :Клінічна фармація -2000р. т.4,N 1
Цікаві статті :
Черних В. П. До проблеми розвитку клінічної фармації та підготовки клінічного провізора в Україні/ В. П. Черних (стр.5-7)
Мерцалова О. В. Корекція процесів вільнорадикального окислення ліпідів у комплексному лікуванні та профілактиці гіпоксичних уражень центральної нервової системи плоду у вагітних високого ризику/ О. В. Мерцалова (стр.11-14)
Дубенко А. Є. Вплив основних груп антиконвульсантів на стан енергетичного обміну у хворих на епілепсію/ А. Є. Дубенко (стр.15-18)
Петюніна О. В. Дигіталісоподібний фактор та активність Na+ -K+-АТФази в динаміці лікування хронічної серцевої недостатності інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту/ О. В. Петюніна (стр.19-22)
Горовенко Н. Г. Ацетилцистеїн: ефективність дії та особливості застосування у хворих на муковісцидоз/ Н. Г. Горовенко (стр.23-28)
Волков В. И. Гемодинамические и метаболические эффекты ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента: целесообразность применения при ишемической болезни сердца с сохраненной функцией левого желудочка/ В. И. Волков, О. Е. Запровальная (стр.31-36)
Сапожков І. Г. Фармакологічні властивості сучасних антацидних препаратів/ І. Г. Сапожков [и др.] (стр.37-40)
Гудзь О. В. Косметичні засоби та засоби лікувальної косметики. Спільність форми і розбіжності у складі та показаннях до застосування/ О. В. Гудзь, О. Г. Башура (стр.41-43)
Громов Л. О. ЛОПЕРАМІД: здатність усувати абстинентний синдром у морфінозалежних тварин/ Л. О. Громов, М. А. Філоненко, В. Я. Пішель (стр.47-50)
Кресюн В. Й. Механізми імунокорегуючої активності аміксину на фоні формування хронічного стрес-синдрому/ В. Й. Кресюн, Я. В. Рожковський, Ю. І. Бажора (стр.51-54)
Яковлева Л. В. Перспективы применения АЛЬТАНА в проктологии/ Л. В. Яковлева [и др.] (стр.55-60)
Волков В. А. Лікування ранової стафілококової інфекції сполученням декаметоксину та семарцину/ В. А. Волков, О. І. Доброскок (стр.61-63)
Черних В. П. Біологічна активність похідних ?-амінокапронової кислоти/ В. П. Черних [и др.] (стр.64-67)
Семенов А. М. Можливості експериментального відтворення токсичної кардіоміопатії комбінацією інгібітора моноамінооксидази - фуразолідону та етанолу/ А. М. Семенов (стр.68-70)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В.
Назва : Дигіталісоподібний фактор та активність Na+ -K+-АТФази в динаміці лікування хронічної серцевої недостатності інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту
Місце публікування : Клінічна фармація. - 2000. - Т. 4, № 1. - С. 19-22 (Шифр КУ4/2000/4/1)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS
НАТРИЙ-КАЛИЙ-ОБМЕНИВАЮЩАЯ АТФАЗА -- SODIUM-POTASSIUM-EXCHANGING ATPASE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Знайти схожі

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2017р.,N 2
Цікаві статті :
Соколов Ю. Н. Факторы, влияющие на функцию левого желудочка у больных с острым инфарктом миокарда с элевацией сегмента ST после ургентного первичного перкутанного коронарного вмешательства (данные годичного наблюдения)/ Ю. Н. Соколов [и др.] (стр.15-25)
Лобач Л. Є. Вплив полімлрфізму гена альдостеронсинтази (CYP11B2) на ризик розвитку інфаркту міокарда/ Л. Є. Лобач, В. Є. Досенко, М. М. Долженко (стр.26-30)
Копиця М. П. Чинники, що впливають на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST/ М. П. Копиця, О. В. Петюніна (стр.31-36)
Шуба Н. М. Ефективність триметазидину та його вплив на метаболічні процеси в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ Н. М. Шуба [и др.] (стр.39-44)
Кожухов С. М. Особливості ремоделювання загальних сонних артерій та його взаємозв’язок зі структурними змінами лівого шлуночка у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з цукровим діабетом 2–го типу/ С. М. Кожухов [и др.] (стр.45-53)
Черняга-Ройко У. П. Профіль серцево–судинного ризику та показники структурно–функціонального стану міокарда в госпіталізованих пацієнтів з тріпотінням передсердь за даними одноцентрового реєстру/ У. П. Черняга-Ройко [та ін.] ; У. П. Черняга–Ройко [и др.] (стр.54-62)
Гіреш Й. Й. Оцінювання гендерних особливостей систолічної та діастолічної функції серця при гіпертонічній хворобі методом спекл–трекінг ехокардіографії/ Й. Й. Гіреш (стр.63-67)
Аль Салім А. А. Зв’язок поліморфізму Q223R гена LEPR з кардіометаболічними чинниками ризику в чоловіків з післяінфарктним кардіосклерозом та цукровим діабетом 2–го типу/ Салім А. А. Аль, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко (стр.68-76)
Зінченко Ю. В. Злоякісні шлуночкові порушення ритму серця у хворого з ангіосаркомою серця/ Ю. В. Зінченко [и др.] (стр.77-84)
Талаева Т. В. Сосудистая кальцификация: значимость в патогенезе, диагностике, клиническом течении и прогнозе исходов атеросклероза и ишемической болезни сердца/ Т. В. Талаева, В. А. Шумаков, В. В. Братусь (стр.85-98)
Wachtell K. Ліве передсердя, фібриляція передсердь і ризик інсульту в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та гіпертофією лівого шлуночка/ K. Wachtell [и др.] (стр.99-105)
Корнацький В. М. Вплив психосоціальних чинників на стан здоров’я та якість життя населення/ В. М. Корнацький, Л. О. Дяченко, В. М. Михальчук (стр.106-113)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Копиця М. П., Петюніна О. В.
Назва : Чинники, що впливають на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 31-36 (Шифр УУ11/2017/2)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Анотація: Мета роботи – дослідити вплив різних чинників на рівень sST2 у хворих з інфарктом міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. Проаналізовано дані 65 пацієнтів з гострим ІМ з елевацією сегмента ST: 54 (83,1 %) чоловіків та 11 (26,9 %) жінок. Середній вік хворих становив (57,0±3,5) року. Дослідження проводили протягом 1 доби після реваскуляризації інфарктзалежної артерії методом стентування. Визначали вміст sST2 імуноферментним методом, його рівень вважали нормальним менше 35 нг/мл. Ехокардіографію здійснювали за допомогою апарату Medison Sono Ace X6 (Корея). Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між вмістом sST2 і частотою скорочень серця (r=0,25; Р=0,05), кінцеводіастолічним (r=0,31; Р=0,03) і кінцевосистолічним (r=0,38; Р=0,007) розміром лівого шлуночка і негативний – з фракцією викиду лівого шлуночка (r=–0,48; Р=0,0001). Згідно з отриманою статистично значущою регресійною моделлю (Р0,05) у хворих з ІМ з елевацією сегмента ST наявність підвищеного рівня sST2 обумовлено впливом таких чинників, як фракція викиду (20,64 %; Р
Знайти схожі

Назва журналу :Український терапевтичний журнал -2017р.,N 1
Цікаві статті :
Дроздова І. В. Хвороби системи кровообігу в Україні як одна з характеристик суспільного здоров’я/ І. В. Дроздова [и др.] (стр.5-14)
Беловол А. Н. Биомаркер инсулинорезистентности у пациентов с предиабетом, сахарным диабетом 2 типа в сочетании с артериальной гипертензией и повышенной массой тела/ А. Н. Беловол, Л. Р. Бобронникова, Е. В. Аль-Травнех (стр.15-20)
Синяченко О. В. Роль кремния в клинико-патогенетических построениях системной склеродермии/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.21-26)
Аляви А. Л. Ранняя диагностика и адекватное лечение больных с легочным сердцем/ А. Л. Аляви, Д. А. Рахимова, З. Т. Сабиржанова (стр.27-32)
Ковальова О. М. Варіабельність серцевого ритму та сироваткові рівні хемерину і несфатину-1 у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з ожирінням/ О. М. Ковальова [и др.] (стр.33-39)
Рудык Ю. С. Особенности клинико-лабораторных показателей у пациентов с хронической сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса и сахарным диабетом 2 типа/ Ю. С. Рудык, Е. А. Меденцева, Е. В. Высоцкая (стр.40-47)
Петюніна О. В. Роль ST2 у хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна [и др.] (стр.48-51)
Лизогуб В. Г. Можливості альфа-ліпоєвої кислоти та сульфату цинку в корекції порушень серцевого ритму у хворих на цукровий діабет 2 типу, які перенесли інфаркт міокарда/ В. Г. Лизогуб, Н. В. Алтуніна, О. М. Бондарчук (стр.52-56)
Витриховський А. І. Поширеність шлуночкової екстрасистолії та явища турбулентності серцевого ритму серед осіб із серцево-судинними захворюваннями і факторами ризику виникнення серцево-судинних подій за шкалою SCORE/ А. І. Витриховський (стр.57-64)
Козовий Р. В. Особливості спадкової схильності до артеріальної гіпертензії та остеоартрозу у довгожителів Прикарпаття/ Р. В. Козовий (стр.65-69)
Кадикова О. І. Метаболізм вуглеводів і ліпідів у хворих на ішемічну хворобу серця й ожиріння з різними генотипами гена інтерлейкіну-6 (C-174G)/ О. І. Кадикова (стр.70-75)
Емельянова Н. Ю. Изменение физических свойств ротовой жидкости при хронической обструктивной болезни легких в сочетании с ишемической болезнью сердца/ Н. Ю. Емельянова (стр.76-80)
Крахмалова Е. О. Синдром легочной гипертензии при коморбидности хронической обструктивной болезни легких и ишемической болезни сердца (обзор)/ Е. О. Крахмалова, Е. А. Гетман (стр.81-88)
Чернышов В. А. Дислипидемия при хронической болезни почек : особенности патогенеза и коррекции (обзор)/ В. А. Чернышов (стр.89-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П., Гільова Я. В., Петеньова Л. Л., Титаренко Н. В.
Назва : Роль ST2 у хворих на гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 48-51 (Шифр УУ21/2017/1)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): растворимый st2
Анотація: Мета роботи — вивчити роль ST2 у хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST. Матеріали та методи. Обстежено 65 пацієнтів, які були госпіталізовані до відділення інтенсивної терапії ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України». Усім пацієнтам було проведено селективну коронароангіографію та стентування інфаркт-залежної артерії. Рівень ST2 визначали імуноферментним методом з використанням набору реактивів Presage ST2 Assay, Critical Diagnostics, США. Статистична обробка отриманих даних проведена за допомогою пакета статистичних програм Statistica 8.0 (StatSoft Inc, США), Microsoft Office Exсel 2003. Результати та обговорення. Виявлено, що підвищення рівня ST2 свідчить про наявність раннього ремоделювання лівого шлуночка. Його рівень у жінок вище, ніж у чоловіків, що підтверджує їх більшу вразливість до коронарного ушкодження. Наявність стабільної стенокардії до інфаркту міокарда сприяє менш вираженому ремоделюванню лівого шлуночка, що обумовлено розвитком колатералей у цієї категорії хворих. Висновки. Підвищення рівня ST2 свідчить про наявність раннього ремоделювання лівого шлуночка. Рівень ST2 при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST вище у жінок, ніж у чоловіків, що підтверджує їх більшу вразливість до коронарного ушкодження
Знайти схожі

Назва журналу :Серце і судини -2017р.,N 4
Цікаві статті :
Рокита О. І. Лікування онкологічних захворювань і серцево-судинна токсичність. Точка зору Європейського товариства кардіологів. Частина III/ О. І. Рокита, Ю. В. Руденко (стр.7-14)
Охоцька О. І. Рекомендації Американської асоціації серця та Американської колегії кардіологів із ведення пацієнтів із захворюванням периферичних артерій нижніх кінцівок 2016 року. Доповідь робочої групи щодо клінічних практичних настанов. Частина І/ О. І. Охоцька (стр.15-23)
Амосова К. М. Особливості різних фенотипів погіршення функції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю залежно від змін рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів, і вихідної функції нирок/ К. М. Амосова [и др.] (стр.24-31)
Черняга-Ройко У. П. Предиктори відновлення синусового ритму в пацієнтів із персистентним тріпотінням передсердь/ У. П. Черняга-Ройко, О. Й. Жарінов, А. В. Акер (стр.32-38)
Целуйко В. Й. Результати тривалого спостереження хворих на атеросклероз периферичних артерій нижніх кінцівок/ В. Й. Целуйко, О. Д. Ярова (стр.39-47)
Амосова К. М. Зв’язок показників пульсової хвилі і рівня 25(ОН) вітаміну Є3 у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [и др.] (стр.48-54)
Кобза І. І. Клінічна симптоматика каротидної хемодектоми (пухлини каротидного вузла)/ І. І. Кобза, А. А. Савченко (стр.55-58)
Петюніна О. В. Однонуклеотидний поліморфізм А1166С гена AGTIIR і ремоделювання серця після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця (стр.61-67)
Русин В. І. Хірургічне лікування пацієнтів із венозними тромбозами нижніх кінцівок/ В. І. Русин [и др.] (стр.68-73)
Дужий І. Д. Стан протеолітичної системи на прикладі нейтрофільної еластази у хворих із трофічними виразками артеріального та венозного генезу/ І. Д. Дужий [и др.] (стр.74-77)
Журавлева Л. В. Влияние комбинированной терапии с применением альфа-липоевой кислоты на показатели поражения сосудов у больных ишемической болезнью сердца/ Л. В. Журавлева ; Л. В. Журавлёва, Н. А. Лопина (стр.78-85)
Мишаківський О. А. Роль реконструктивної хірургії морального клапана в лікуванні первинної мітральної недостатності/ О. А. Мишаківський, В. Г. Аверчук, І. І. Кобза (стр.86-90)
Пиптюк О. В. Остеопротегерин як маркер у лікуванні хворих із синдромом діабетичної стопи/ О. В. Пиптюк, В. О. Пиптюк (стр.91-95)
Зайцева О. Е. Системный амилоидоз с поражением сердца/ О. Е. Зайцева [и др.] (стр.96-102)
Лебідь І. Г. Стратегія визначення функціонального стану та якості життя дорослих із природженими вадами серця/ І. Г. Лебідь (стр.103-107)
Геник С. М. Аневризматичне ураження артеріальних басейнів/ С. М. Геник (стр.108-115)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П.
Назва : Однонуклеотидний поліморфізм А1166С гена AGTIIR і ремоделювання серця після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST
Місце публікування : Серце і судини. - 2017. - N 4. - С. 61-67 (Шифр СУ25/2017/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Знайти схожі

Назва журналу :Український медичний часопис -2018р. т.2,N 2
Цікаві статті :
Осадчий О. Серцева недостатність і коморбідність. Сучасний стан та перспективи лікування/ О. Осадчий (стр.4-6)
Мартишин О. Невідкладна кардіологія в Україні та світі: гострі питання та фахові відповіді/ О. Мартишин (стр.7-11)
Ніколаєнко В. Інфекційні захворювання у дітей: діагостика, лікування, профілактика/ В. Ніколаєнко (стр.12-16)
Устінов О. Основні компоненти розбудови національної системи охорони здоров’я/ О. Устінов (стр.17-19)
Кравчун П. Г. Застосування гіполіпідемічних засобів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та ожирінням залежно від поліморфізму Met235Thr-гена ангіотензиногена/ П. Г. Кравчун, О. І. Кадикова (стр.20-22)
Ошлянська О. А. Особливості функціонування місцевого імунітету у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини/ О. А. Ошлянська, В. М. Вовк (стр.23-26)
Богмат Л. Ф. Особливості порушень ліпідного спектра крові та компонентів системи згортання у дітей із коморбідними станами при системному червоному вовчаку/ Л. Ф. Богмат [та ін.] (стр.27-30)
Фіщенко В. О. Обгрунтування диференційованого вибору методу лікування при хибних суглобах трубчастих кісток/ В. О. Фіщенко [та ін.] (стр.31-34)
Іващенко О. В. Сучасні підходи до комплексної діагностики та лікування пацієнтів із комбінованими отруєннями метадоном в умовах спеціалізованого токсикологічного центру/ О. В. Іващенко [та ін.] (стр.34-37)
Петюніна О. В. Біомаркер ST2 при серцево-судинній патології/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, І. Р. Вишневська (стр.38-41)
Прибила О. В. Облитерирующий атеросклероз артерий нижних конечностей - неоцененная опасность при сахарном диабете/ О. В. Прибила, О. В. Зинич, Г. А. Мелуа (стр.42-45)
Скиба В. В. Випадок успішного лікування гострого мезентеріального тромбозу у пацієнтки старечого віку на фоні тяжкої супутньої патології/ В. В. Скиба [та ін.] (стр.46-48)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П., Вишневська І. Р.
Назва : Біомаркер ST2 при серцево-судинній патології
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2018. - Т. 2, № 2. - С. 38-41 (Шифр УУ13/2018/2/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
БЕЛКИ -- PROTEINS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: В огляді узагальнено результати досліджень відносно властивостей протеїну ST2 як діагностичного та прогностичного маркера. Представлено його патофізіологію, значення в ремоделюванні лівого шлуночка, прогнозуванні серцево-судинної та загальної смертності при інфаркті міокарда, серцевій недостатності як наодинці, так і в поєднанні з іншими біомаркерами (НТ-фрагмент промозкового натрійуретичного пептиду, ростовий фактор диференціації-15, високочутливий тропонін Т, С-реактивний протеїн), роль біомаркера в ураженні міокарда при гострому інфаркті
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Український терапевтичний журнал -2018р.,N 1
Цікаві статті :
Фадєєнко Г. Д. Видатні постаті, сторінки історії та співпраці харківських державних установ Національної академії медичних наук України/ Г. Д. Фадєєнко, Д. К. Милославський (стр.5-18)
Опарин А. А. Особенности антиоксидантной защиты и ее коррекция при коморбидном течении сахарного диабета 2 типа и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни/ А. А. Опарин, А. Г. Опарин, А. А. Кудрявцев (стр.19-24)
Вакалюк І. І. Матриксна металопротеїназа-9 і сполучнотканинний фактор росту та їх роль у прогресуванні гепатоміокардіального фіброзу у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, поєднану з неалкогольною жировою хворобою печінки/ І. І. Вакалюк, Н. Г. Вірстюк (стр.25-31)
Синяченко О. В. Морфология ревматоидного гломерулонефрита и клинико-лабораторные сопоставления/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.32-38)
Гаврисюк В. К. Алгоритм лечения больных саркоидозом легких/ В. К. Гаврисюк [и др.] (стр.39-45)
Пивовар С. М. Синдром "низького трийодтироніну" та його частота при серцевій недостатності/ С. М. Пивовар (стр.46-51)
Гуменюк О. В. Циркадіанні ритми екскреції 6-сульфатоксимелатоніну із сечею у хворих на остеоартроз колінних суглобів/ О. В. Гуменюк, М. А. Станіславчук, Н. В. Заічко (стр.52-58)
Масік О. І. Особливості психоемоційного стану у респондентів з вегетативною дисфункцією на прикладі абітурієнтів медичного університету/ О. І. Масік, С. І. Поніна (стр.59-63)
Бабляк С. Д. Досвід антикоагулянтної терапії у пацієнтів з тромбоемболією легеневих артерій/ С. Д. Бабляк, Ю. С. Рудик, А. Ф. Файник (стр.64-71)
Скрипник І. М. Особливості клінічних проявів та лікування захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих на цукровий діабет (огляд)/ І. М. Скрипник, Т. О. Радіонова (стр.72-80)
Петюніна О. В. Поліморфні варіанти А1166С гена АTIIR1 у хворих на серцево-судинну патологію (огляд)/ О. В. Петюніна (стр.81-88)
Чернишов В. А. Звіт про роботу Експертної проблемної комісії "Терапія" МОЗ та НАМН України за 2-е півріччя 2017 року/ В. А. Чернишов (стр.89-91)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В.
Назва : Поліморфні варіанти А1166С гена АTIIR1 у хворих на серцево-судинну патологію (огляд)
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 81-88 (Шифр УУ21/2018/1)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: В огляді представлено аналіз даних щодо ролі поліморфних варіантів A1166C гена рецепторів 1 типу до ангіотензину ІІ (АТІІR1) при артеріальній гіпертензії, серцевій недостатності, інфаркті міокарда. Показано, що ген АТІІR1 є геном-кандидатом, якому притаманні властивості самостійного фактора серцево-судинного ризику. Поліморфізм А1166С гена ATIIR1 асоціюється не тільки з модифікацією ефектів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, а й їхнім впливом на перебіг серцево-судинних захворювань та фенотиповими проявами
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2018р.,N 5
Цікаві статті :
Міщенко Л. А. Активність системного запалення низької градації в пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.15-21)
Воронков Л. Г. Стан ниркової функції в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від клінічних показників та параметрів гемодинаміки/ Л. Г. Воронков, Г. Є. ДудникА. В. Ляшенко (стр.22-28)
Горбачова В. В. Клініко–інструментальна характеристика та клінічний прогноз у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю і зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від наявності та характеру залізодефіцитного стану/ В. В. Горбачова [та ін.] (стр.29-38)
Тащук В. К. Кардіопротекція у хворих зі стабільною стенокардією: аналіз цифрової обробки електрокардіограми/ В. К. Тащук [та ін.] (стр.39-44)
Петюніна О. В. Асоціації рівня васкулоендотеліального фактора росту А з показниками гемодинаміки у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця (стр.45-53)
Чижова В. П. Вплив інтервальних нормобаричних гіпоксичних тренувань на мікроциркуляторну ланку системи кровообігу та показники вуглеводного і ліпідного обмінів у осіб похилого віку з предіабетом/ В. П. Чижова (стр.54-65)
Єпанчінцева О. А. Хірургічна реваскуляризація міокарда при стабільній ішемічній хворобі серця. Quo vadis?/ О. А. Єпанчінцева, О. Й. ЖаріновБ. М. Тодуров (стр.66-79)
Соловьян А. Н. Тахикардии с широкими комплексами QRS: дифференциальная диагностика и неотложная терапия/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.80-94)
Віталій Іванович Денесюк (до 80–річчя від дня народження) (стр.95)
Європейський конгрес кардіологів (Мюнхен, 25–29 серпня 2018 року) (стр.98-99)
Резолюція XIX Національного конгресу кардіологів України (Київ, 26–28 2018 р.) (стр.100-103)
Пам’яті Олександра Івановича Дядика (1941-2018) (стр.104-105)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П.
Назва : Асоціації рівня васкулоендотеліального фактора росту А з показниками гемодинаміки у хворих, що перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 5. - С. 45-53 (Шифр УУ11/2018/5)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЙ ФАКТОР РОСТА A -- VASCULAR ENDOTHELIAL GROWTH FACTOR A
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Анотація: Мета роботи – вивчити асоціації між рівнем васкулоендотеліального фактора росту А (ВЕФР-А) та показниками ремоделювання міокарда у хворих, що перенесли інфаркт міокарда (ІМ) з елевацією сегмента ST. У дослідження залучили 62 пацієнтів з ІМ з елевацією сегмента ST (51 (82,3 %) чоловік та 11 (17,7 %) жінок віком у середньому (58,63±8,90) року). Пацієнти були госпіталізовані у 2016–2017 рр. у відділення інтенсивної терапії ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України» після проведення селективної коронароангіографії зі стентуванням інфарктзалежної артерії, котре виконували в Інституті загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева та КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня». Ехокардіографію проводили при госпіталізації. Дослідження рівня ВЕФР-А у сироватці крові проводили імуноферментним методом на 7-му добу ІМ. Рівень тривожності протягом 10–14 діб до ІМ з елевацією сегмента ST оцінювали за допомогою опитувальника Тейлора. Повторне обстеження проведено у 47 пацієнтів через 6 міс спостереження. ІМ з елевацією сегмента ST з рівнем васкулоендотеліального фактора росту А нижче медіани 160 пг/мл порівняно з рівнем цитокіну вище медіани 160 пг/мл асоціюється з більшою частотою ІМ у чоловіків (Р=0,023), наявністю тривожності до ІМ (Р=0,019), збільшенням кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного розміру, кінцеводіастолічного об’єму лівого шлуночка у гостру фазу інфаркту, кінцеводіастолічного та кінцевосистолічного розміру, кінцеводіастолічного об’єму, маси міокарда лівого шлуночка, відношення Е/А, нижчою толерантністю до фізичного навантаження через 6 міс спостереження. Рівень ВЕФР-А ≤ 201,86 пг/мл з чутливістю 57,9 % та специфічністю 85,7 % (площа під ROC-кривою 0,711; 95 % довірчий інтервал 0,513–0,908; Р=0,036) має прогностичне значення для розвитку несприятливого ремоделювання лівого шлуночка. Рівень ВЕФР-А – важливий показник, що використовується для оцінки тяжкості ушкодження міокарда лівого шлуночка та прогнозування розвитку його патологічного ремоделювання
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Серце і судини -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Амосова Е. Н. Сердечная недостаточность с сохраненной фракцией выброса: фантом или реальный самостоятельный синдром с "собственным лицом"?/ Е. Н. Амосова (стр.7-13)
Амосова К. М. Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорстокості судинної стінки та структурно-функціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною 1-2 ступеня з урахуванням віку/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.14-26)
Воронков Л. Г. Клінічна характеристика і виживаність госпіталізованих пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від динаміки азотовидільної функції нирок за період подолання клінічної декомпенсації/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.27-33)
Мостовой Ю. М. Гострий інфаркт міокарда у хворих на цукровий діабет: можливість та доцільність кардіопротекції/ Ю. М. Мостовой [та ін.] (стр.34-39)
Панчук О. В. Місце допплерівської флоуметрії у визначенні та оцінці характеристик кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики/ О. В. Панчук [та ін.] (стр.40-44)
Матвійчук Б. О. Віддалені результати лікування варикозної хвороби методом ендовазальної лазерної коагуляції/ Б. О. Матвійчук, Н. Р. Федчишин (стр.45-48)
Василюк С. М. Особливості ультразвукових змін вен при варикозній хворобі нижніх кінцівок у вагітних і породіль/ С. М. Василюк, Б. В. Криса, І. В. Дмитрів (стр.49-52)
Амосова К. М. Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.53-61)
Воронков Л. Г. Обґрунтування та результати корекції когнітивної дисфункції у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка за допомогою комбінації мельдонію та гамма-бутиробетаїну/ Л. Г. Воронков, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко (стр.62-67)
Веремчук С. Ф. Вплив дистанційного ішемічного прекондиціонування на динаміку вмісту тропоніну I у пацієнтів з тяжкими формами гострого коронарного синдрому під час стентування вінцевих артерій/ С. Ф. Веремчук, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов (стр.68-73)
Аксьонов Є. В. Чинники ризику ускладнень під час реканалізації хронічних оклюзій коронарних артерій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ Є. В. Аксьонов (стр.74-78)
Мішалов В. Г. Патогенетичне обґрунтування та клінічне значення використання аргініну для профілактики критичної ішемії нижніх кінцівок і фатальних виявів мультифокального атеросклерозу/ В. Г. Мішалов [та ін.] (стр.79-88)
Петюніна О. В. Прогностичне значення розчинного ST2 як предиктора пізнього ремодулювання лівого шлуночка після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. Є. Березін (стр.89-96)
Мішалов В. Г. Молекулярно-генетичні аспекти ранньої діагностики та персоніфікованого лікування облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок/ В. Г. Мішалов [та ін.] (стр.97-101)
Дубенко Д. Є. Брати Черняхівські: від Сяну до Дону/ Д. Є. Дубенко (стр.102-110)
Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" (Київ, 28-29 листопада 2019 року) (стр.111)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П., Березін О. Є.
Назва : Прогностичне значення розчинного ST2 як предиктора пізнього ремодулювання лівого шлуночка після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 89-96 (Шифр СУ25/2018/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Анотація: Мета роботи — вивчити прогностичне значення розчинного ST2 (sST2) щодо розвитку патологічного ремоделювання лівого шлуночку (РМЛШ) через 6 міс після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI). Матеріали і методи. Для дослідження ретроспективно відібрано 65 пацієнтів з підтвердженим STEMI, госпіталізованих до відділення інтенсивної терапії ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України» в період із січня 2016 р. до червня 2018 р. після реваскуляризації міокарда. В усіх пацієнтів відбулося відновлення кровотоку TIMI III. Серед хворих переважали чоловіки середнім віком (58,71 ± 11,04) року (83,1 %). Проводили ультразвукову діагностику з визначенням поздовжнього стрейну. Рівень sST2 та N‑термінального мозкового натрійуретичного пептиду визначали імуноферментним методом. За пацієнтами спостерігали протягом 6 міс. За результатами повторного обстеження виділили дві підгрупи залежно від розвитку патологічного РМЛШ: у першій групі збільшення кінцеводіастолічного об’єму ЛШ перевищувало 10 % (n = 29), у другій — було менше ніж 10 % (n = 36). Результати та обговорення. За допомогою ROC‑аналізу встановлено, що рівень sST2 35 нг/мл у стаціонарний період STEMI є предиктором патологічного РМЛШ через 6 міс після успішного перкутанного коронарного втручання (AUC = 0,672; 95 % довірчий інтервал — 0,523 — 0,799; р = 0,0344, чутливість — 46,7 %, специфічність — 85,7 %). Одно‑ та мультиваріативний лог‑регресійний аналіз виявив, що вміст sST2 35 нг/мл був незалежним предиктором розвитку пізнього РМЛШ. Висновки. Рівень sST2 у сироватці крові понад 35 нг/мл у пацієнтів з STEMI після успішного перкутанного коронарного втручання з кровотоком в інфаркт‑залежній артерії TIMI III асоціюється з патологічним РМЛШ, що можна використовувати для стратифікації ризику його виникнення в цій когорті хворих
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Серце і судини -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Літвінова Н. Ю. Методика лікування хворих із нереконструктабельною хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок із застосуванням аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин/ Н. Ю. Літвінова [та ін.] (стр.5-12)
Амосова К. М. Вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на показники пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.13-22)
Чернуха Л. М. Артеріовенозні форми вроджених судинних мальформацій кінцівок: аспекти патогенезу/ Л. М. Чернуха [та ін.] (стр.23-31)
Целуйко В. Й. Клініко-анамнестична характеристика хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії/ В. Й. Целуйко [та ін.] (стр.32-37)
Пуляева И. С. Результаты лечения больных со стенозом сонных артерий при патологии зрения/ И. С. Пуляева [и др.] (стр.38-40)
Гардубей Є. Ю. Тромбоз перфорантних вен: частота, структура, особливості лікування та зв’язок з онкологічними захворюваннями/ Є. Ю. Гардубей [та ін.] (стр.41-44)
Карпенко К. К. Эффективность различных методов хирургического лечения хронических заболеваний вен нижних конечностей (анализ собственного опыта)/ К. К. Карпенко [и др.] (стр.45-52)
Целуйко В. Й. Вміст лейкоцитів у периферичній крові та прогноз у хворих на інфаркт міокарда, яким проведено тромболітичну терапію/ В. Й. Целуйко [та ін.] (стр.53-58)
Кобза Т. І. Оцінка частоти уражень черепно-мозкових нервів після операційних втручань на сонних артеріях/ Т. І. Кобза (стр.59-62)
Косинський О. В. Обмеження життєдіяльності населення України внаслідок хронічних захворювань вен нижніх кінцівок/ О. В. Косинський [и др.] (стр.63-66)
Зайцева О. Е. Нечастые причины тромбофилии/ О. Е. Зайцева [и др.] (стр.67-71)
Березін О. Є. Фактор росту і диференціювання 15 - біомаркер несприятливого прогнозу при серцево-судинних захворюваннях/ О. Є. Березін, О. В. Петюніна, М. П. Копиця (стр.72-77)
Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" (Київ, 28-29 листопада 2019 року) (стр.78)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Березін О. Є., Петюніна О. В., Копиця М. П.
Назва : Фактор росту і диференціювання 15 - біомаркер несприятливого прогнозу при серцево-судинних захворюваннях
Місце публікування : Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 72-77 (Шифр СУ25/2019/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
РОСТА ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЙ ФАКТОР 15 -- GROWTH DIFFERENTIATION FACTOR 15
Анотація: Серцева недостатність (СН) — поширена причина передчасної смерті пацієнтів із доведеними серцево-судинними захворюваннями (ССЗ). Відомо, що біологічні маркери, насамперед натрійуретичні пептиди, галектин-3, розчинний ST2 та кардіоспецифічні тропоніни, дають змогу спрогнозувати несприятливі кардіальні події, зокрема СН, як у загальній популяції, так і у пацієнтів із ССЗ. Проведені останнім часом клінічні дослідження довели, що біомаркери відрізняються за здатністю визначати ризик виникнення ССЗ та смерті. Остання залежить від низки чинників, зокрема від віку, статі, коморбідності, режиму медикаментозної терапії, фенотипу СН. Із згаданих біомаркерів лише натрійуретичні пептиди і ST2 використовують для біомаркер-керованої терапії СН, а їх послідовне серійне вимірювання не посилює прогностичний ефект при тривалому спостереженні, особливо у пацієнтів зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Фактор росту і диференціювання 15 (ФРД-15) належить до суперсімейства факторів росту β та регулює функцію мітохондрій широкого спектру клітин, залучених у запалення, оксидативний стрес, апоптоз, імунні реакції, фіброз, репарацію та малігнізацію, що дає змогу використовувати його для стратифікації ризику в хворих із ССЗ, зокрема із СН. ФРД-15 синтезується та вивільняється внаслідок адаптації до стресу, його рівень у плазмі крові прямо пропорційно корелює з тяжкістю СН, піковою концентрацією N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду, рівнем смертності від усіх причин. Припускають, що додавання ФРД-15 до мультимаркерного пула (високочутливий С-реактивний протеїн та розчинний ST2 з галектином-3/N-термінальним фрагментом мозкового натрійуретичного пептиду або без нього) може сприяти прогнозу СН та полегшити диференціацію СН зі збереженою ФВ ЛШ від СН зі зниженою/помірно зниженою ФВ ЛШ
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Український терапевтичний журнал -2018р.,N 3/4
Цікаві статті :
До 80-річчя Василя Миколайовича Василюка (стр.5-6)
Синяченко О. В. Особенности пуринового метаболизма при разных формах подагрического артрита и нефропатии/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.7-13)
Опарин А. А. Влияние актовегина на эффективность лечения больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью с сопутствующей бронхиальной астмой/ А. А. Опарин [и др.] (стр.14-19)
Хухліна О. С. Особливості маркерів пошкодження печінки та ліпідного спектра крові у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом, остеоартрозом та ожирінням/ О. С. Хухліна [та ін.] (стр.20-26)
Шипулін В. П. Гіполіпідемічна ефективність пробіотика Lactobacillus plantarum у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ В. П. Шипулін [та ін.] (стр.27-33)
Молодан А. В. Взаимосвязь когнитивных нарушений и структурно-функциональных особенностей левого желудочка сердца у больных гипертонической болезнью/ А. В Молодан [и др.] (стр.34-39)
Петюніна О. В. Особливості ремоделювання серця у хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, залежно від поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну-1/ О. В. Петюніна [та ін.] (стр.40-47)
Пивовар С. М. Вплив комбінації гаплотипів генів b1- та b2-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності/ С. М. Пивовар (стр.48-55)
Немцова В. Д. Вплив гіпофункції щитовидної залози на рівень 8-гідрокси-2’-дезоксигуанозину як біомаркера окислювального ушкодження при коморбідних станах/ В. Д. Немцова (стр.56-61)
Крахмалова Е. О. Антиоксидантная активность у пациентов с хроническим обструктивным заболеванием легких и ишемической болезнью сердца/ Е. О. Крахмалова, Л. М. Самохина, Ю. Е. Харченко (стр.62-72)
Копица Н. П. Ингибитор фактора миграции макрофагов при остром инфаркте миокарда/ Н. П. Копица, Т. Е. Стороженко (стр.73-78)
Губська О. Ю. Ацетилсаліцилова кислота в кардіологічній практиці : фокус на ентеротоксичність/ О. Ю. Губська [та ін.] (стр.79-85)
Чернышов В. А. Ожирение, сахарный диабет и онкопатология : популяционные и патогенетические аспекты/ В. А. Чернышов (стр.86-95)
Колеснікова О. В. Профілактика та лікування неінфекційних захворювань на перехресті терапевтичних наук в рамках "Школи терапевтів імені Л. Т. Малої"/ О. В. Колеснікова [та ін.] (стр.96-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Петюніна О. В., Копиця М. П., Гальчинська В. Ю., Пєтєньова Л. Л.
Назва : Особливості ремоделювання серця у хворих, що перенесли гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, залежно від поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну-1
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3/4. - С. 40-47 (Шифр УУ21/2018/3/4)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Анотація: Мета роботи — вивчити клініко-генетичні аспекти асоціацій поліморфізму Lys198Asn гена ендотеліну‑1 (EDN‑1) з розвитком ремоделювання міокарда після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (ГІМеST). Матеріали та методи. До дослідження залучено 91 пацієнта з ГІМеST, 70 (77 %) чоловіків та 21 (23 %) жінку віком (60,3 ± 9,4) року після проведення селективної коронароангіографії (СКГ) із стентуванням інфаркт-залежної артерії. Дослідження поліморфізму Lys198Asn гена EDN‑1 проводили методом полімеразної ланцюгової реакції з електрофоретичною схемою детекції результату. Спостереження за пацієнтами відбувалось протягом 6 міс після індексної події. Результати та обговорення. Виявилось, що частота виникнення ГІМеST у чоловіків — носіїв генотипів Lys198Asn та Asn198Asn гена EDN‑1 в 3,19 разу вище, ніж у жінок (c2 = 4,01; р = 0,043); з наявністю артеріальної гіпертензії — в 3,72 разу вище (c2 = 4,31; р = 0,038); у курців — в 2,06 разу (c2 = 4,66; р = 0,031), що асоціюється з більш тяжкими ушкодженнями коронарних судин. У гострому періоді ГІМеST структурно-функціональні показники міокарда залежно від поліморфізму Lys198Asn гена EDN‑1 не відрізнялись. Через 6 міс після події у носіїв генотипу Lys198Asn + Asn198Asn у порівнянні з генотипом Lys198Lys відбувалось збільшення розмірів та об’ємів порожнини лівого шлуночка (ЛШ), маси міокарда ЛШ, діаметра лівого передсердя, тобто відзначалась схильність до прогресуючого процесу ремоделювання міокарда та розвитку хронічної серцевої недостатності. Висновки. У хворих, що перенесли ГІМеST, генотипи Lys198Asn + Asn198Asn гена EDN‑1 у порівнянні з генотипом Lys198Lys асоціюються з індивідуальною схильністю до формування дилатації ЛШ, тобто несприятливого або дезадаптивного варіанта післяінфарктного ремоделювання міокарда
Знайти схожі

1-20 21-40

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)