Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Пирогова, В. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 112
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-112

Шифр: РУ16/2024/2
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2024р. N 2

Зміст:
Старовєр, А. В. Аномальні маткові кровотечі у підлітків: сучасні погляди на проблему / А. В. Старовєр, Д. Г. Коньков, Н. Г. Масиброда. - С.9-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Геряк, С. М. Особливості перебігу пологів у жінок–тимчасово переміщених осіб, які перенесли стрес внаслідок військової агресії / С. М. Геряк [та ін.]. - С.18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кучмій В. Ю., Буряк М. В. , Багній Л. В.
Коцабин, Н. В. Інгаляційне знеболювання метоксифлураном для офісної гістероскопії / Н. В. Коцабин [та ін.]. - С.24-30. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Бойчук А. В., Якимчук Ю. Б., Якимчук О. М.
Костенко, О. Ю. Інтерстиціальна позаматкова вагітність (Клінічний випадок) / О. Ю. Костенко, О. М. Прощенко, О. Я. Слободяник. - С.31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.
Жилка, Н. Я. Застосування епідуральної аналгезії в акушерських стаціонарах України та її альтернатива / Н. Я. Жилка [та ін.]. - С.36-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ковальова О. М., Щербінська О. С., Дудник С. В., Прищепа А. П., Щедров А. О.
Нікітін, О. Д. Оцінка хронометричних показників швидкості початку терапевтичного ефекту та профілактика рецидивів комплексною фітотерапією пацієнтів з гострим неускладненим циститом / О. Д. Нікітін [та ін.]. - С.45-52. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Грицай В. С. , Клименко Я. М., Самчук П. О., Резніков Г. Д., Ясинецький М. О., Красюк О. Ю.
Naif, M. M. MRI verification of adnexal mass / M. M. Naif, D. M. Abdulrahman, D. A. Al-Jawadi. - С.53-59. - Bibliogr. at the end of the art.
Kucherenko, O. N. Comparative characteristics of the influence of autoerotic practice on the development of psychoemotional disorders among young people on the example of medical students of the National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya / O. N. Kucherenko [та ін.]. - С.60-65. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Chaika H. V., Konkov D. G., Yaremchuk l. V., Masik O. I.
Пирогова, В. І. Фітотерапія у менеджменті жінок репродуктивного віку з дисгормональною гінекологічною патологією та масталгією / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, Ю. С. Прокопчук. - С.66-74. - Бібліогр.: в кінці ст.
Pakharenko, L. V. The modern pathogenetic challenges of polycystic ovary syndrome / L. V. Pakharenko [та ін.]. - С.75-80. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Zhylka N. Ya., Shcherbinska O. S., Kravchuk I. V., Lasytchuk O. M., Zhurakivskyi V. M., Kaminskyi V. Ya.
Пирогова, В. І. Проблеми вагінального здоров’я у жінок з естрогенним дефіцитом – засади профілактики та усунення порушень / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський. - С.81-88. - Bibliogr. at the end of the art.
Голяновський, О. В. Вплив когнітивно-поведінкової терапії на порушення сну та рівень мелатоніну у вагітних / О. В. Голяновський [та ін.]. - С.89-95. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Фролов С. В., Волошин О. А., Кононець О. П., Губар І. А.
Завізіон, В. Ф. Фіброзно-кістозні зміни молочних залоз: трактування діагнозу, питання діагностики і лікування (Огляд літератури) / В. Ф. Завізіон. - С.96-102. - Bibliogr. at the end of the art.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Пирогова, В. І.
Фітотерапія у менеджменті жінок репродуктивного віку з дисгормональною гінекологічною патологією та масталгією [Текст] = Phytotherapy in the management of women of reproductive age with dyshormonal gynecological pathology and mastalgia / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, Ю. С. Прокопчук // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 2. - С. 66-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY (тенденции)
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (действие лекарственных препаратов, патология)
Анотація: Майже 70% жінок упродовж життя страждають від болю у грудних залозах. Масталгія знижує якість життя жінок, збільшує їхні побоювання щодо раку грудної залози та зумовлює погіршення психоемоційного стану жінок. Різні форми масталгії потребують різної лікарської тактики. На сьогодні не існує загально прийнятих схем лікування циклічної масталгії як за доброякісної дисплазії грудних залоз, так і за поєднаних дисгормональних гінекологічних захворювань. Мета дослідження: вивчення впливу комбінованих рослинних засобів на тяжкість циклічної масталгії (первинний результат), менструальну функцію й побічні ефекти (вторинні результати) у жінок репродуктивного віку з дисгормональною поєднаною гінекологічною патологією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 72 жінки віком від 25 до 39 років з масталгією, які були розподілені на групи залежно від призначеної терапії та поєднаної дисгормональної патології (доброякісна дисплазія грудних залоз (ДДГЗ), генітальний ендометріоз). Обстеження включало антропометричне дослідження, ультрасонографічне обстеження органів малого таза, грудних залоз, визначення рівнів ЛГ, ФСГ, ТТГ, пролактину та стероїдних гормонів яєчника. Результати. У 95,8% жінок досліджуваної когорти рівень пролактину становив від 28,3 нг/мл до 37,6 нг/мл (у середньому – 33,7±5,4 нг/мл). Гормональний дисбаланс у пацієнток як з поєднаною дисгормональною патологією, так і монотопічною циклічною масталгією характеризувався відсутністю вираженої гіперестрогенії у І фазу менструального циклу (МЦ), відносною гіперестрогенією у ІІ фазу МЦ при збільшенні співвідношення Е2/П з 5,1±0,2 до 13,4±0,3 порівняно зі здоровими жінками. На обстеження прийшли 26,4% пацієнток, коли біль за ВАШ становив у середньому 6,2±1,5 бала, 73,6% жінок страждали на масталгію від 1 до 5 років і звернулись по допомогу за інтенсивності больового синдрому за ВАШ 9,2±0,7 бала. Висновки. Результати досліджень засвідчили ефективність і безпечність застосування комбінованих фітопрепаратів для лікування масталгії. Використання першого комбінованого рослинного фітопрепарату було ефективним у 95% в усуненні та зменшенні тяжкості циклічної масталгії (первинний результат), другого фітопрепарату – у 100% випадків у жінок репродуктивного віку з дисгормональною патологією репродуктивних органів та ДДГЗ. Високу ефективність застосування другого фітокомплексу для лікування масталгії у хворих із ДДГЗ і генітальним ендометріозом без додаткового використання гормональних препаратів можна пояснити впливом препарату на нормалізацію рівня пролактину і співвідношення Е2/П
Almost 70% of women suffer from breast pain during their life. Mastalgia reduces the quality of life of women, increases their fear of breast cancer and causes deterioration of the psycho-emotional state of women. Different forms of mastalgia require different medical tactics. To date, there are no generally accepted schemes for the treatment of cyclic mastalgia both in benign dysplasia of the mammary glands and in combined dyshormonal gynecological diseases. The objective: to study the effect of combined herbal remedies on the severity of cyclic mastalgia (primary outcome), menstrual function and side effects (secondary outcomes) in women of reproductive age with dyshormonal combined gynecological pathology. Materials and methods. 72 women from 25 to 39 years old with mastalgia participated in the study, they were divided into groups depending on the prescribed therapy and combined dyshormonal pathology (benign mammary dysplasia (BMD), genital endometriosis). The examination included an anthropometric study, ultrasonographic examination of the pelvic organs, mammary glands, determination of the levels of LH, FSH, TSH, prolactin and ovarian steroid hormones. Results. In 95.8% of the women of the studied cohort, the prolactin level ranged from 28.3 ng/ml to 37.6 ng/ml (on average – 33.7±5.4 ng/ml). Hormonal imbalance in patients with both combined dyshormonal pathology and monotopic cyclic mastalgia was characterized by the absence of pronounced hyperestrogenia in the I phase of the menstrual cycle (MC), relative hyperestrogenia in the II phase of the MC with an increase in the E2/P ratio from 5.1±0.2 to 13.4±0.3 compared to healthy women. 26.4% of patients came to the examination when the pain according to VAS was an average of 6.2±1.5 points, 73.6% of women suffered from mastalgia from 1 to 5 years and sought medical help due to the intensity of the pain syndrome according to VAS 9.2±0.7 points. Conclusions. The results of research proved the effectiveness and safety of the use of combined herbal preparations for the treatment of mastalgia. The use of the first combined herbal preparation was effective in 95% in eliminating and reducing the severity of cyclic mastalgia (primary result), the second herbal preparation – in 100% of cases in women of reproductive age with dyshormonal pathology of reproductive organs and BMD. The high efficiency of the use of the second phytocomplex for the treatment of mastalgia in patients with BMD and genital endometriosis without the additional use of hormonal drugs can be explained by the effect of the drug on the normalization of the prolactin level and the E2/P ratio
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.
Прокопчук, Ю. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Проблеми вагінального здоров’я у жінок з естрогенним дефіцитом – засади профілактики та усунення порушень [Текст] = Vaginal health problems in women with estrogen deficiency – principles of prevention and elimination of disorders / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 2. - С. 81-88. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-головна:
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (профилактика и контроль, терапия)
ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS (дефицит)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Вагінальну атрофію часто недооцінюють у рутинній практиці акушера-гінеколога, оскільки фахівці очікують на активні скарги з боку пацієнток у постменопаузі. Водночас вагінальна або урогенітальна атрофія може виникнути у жінок будь-якого віку за тимчасового або постійного дефіциту естрогенів. Продовжуються дослідження з пошуку ефективних і безпечних методів лікування цієї патології з метою полегшення симптомів і покращення якості життя жінок. Мета дослідження: вивчення ефективності застосування вагінальних супозиторіїв в усуненні проявів вагінальної атрофії у жінок репродуктивного віку з первинною недостатністю яєчників. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 23 жінки віком від 24 до 35 років з первинною недостатністю яєчників (ПНЯ), які були розподілені на групи залежно від тривалості захворювання: І група – 8 жінок з тривалістю ПНЯ до 5 років, ІІ група – 8 жінок з тривалістю ПНЯ від 5 до 7 років, ІІІ група – 7 пацієнток з тривалістю ПНЯ більше 7 років. Комплекс обстежень, проведених перед початком дослідження і після лікування, включав оцінювання скарг пацієнток, огляд піхви і шийки матки у дзеркалах з визначенням індексу вагінального здоров’я у балах, вивчення стану мікробіоти піхви (pH-метрія, бактеріоскопічне дослідження мазків виділень з піхви). Результати. Незважаючи на отримання системної менопаузальної гормонотерапії, у всіх пацієнток спостерігалися різної інтенсивності прояви вагінальної атрофії, при цьому зі збільшенням тривалості перебігу ПНЯ підвищувались частота і тяжкість порушень. У міру збільшення тривалості ПНЯ підвищувались частота та вираженість сухості піхви, кров’янистих виділень під час статевого акту, знижувалась частота появи аномальних вагінальних виділень. Маніфестну вагінальну атрофію діагностували у 12,5% пацієнток І групи, у 37,5% пацієнток ІІ групи та у 71,4% – ІІІ групи, помірну атрофію – у 37,5%, 37,5% і 28,6% жінок відповідно. Отримані дані свідчать про поступове прогресування явищ вагінальної атрофії у пацієнток з ПНЯ. Після лікування відзначено тенденцію до зниження показників рН вагінального вмісту з 5,6–5,8 до 4,7. Динаміка скарг пацієнток продемонструвала, що ефективність застосування вагінальних супозиторіїв є найвищою за тривалості ПНЯ до 5 років, а за більшої тривалості вагінальної атрофії вона становить 80,0%. На етапі включення у дослідження нормоценоз не виявляли у жодної з обстежених пацієнток (100%), переважав проміжний стан мікробіоти – 73,9%, у 13,0% пацієнток діагностовано неспецифічний вагініт, у 13,0% – бактеріальний вагіноз. Після курсу лікування вагінальними супозиторіями нормоценоз піхви діагностовано у 52,2% пацієнток, проміжний стан мікробіоти – у 56,5% за відсутності запальних і дисбіотичних змін. Ефективність нормалізації стану мікробіоти піхви становила 73,9%. Висновки. Вагінальні супозиторії є оригінальною комбінацією компонентів з вираженою репаративною, протисвербіжною, протизапальною дією, що сприяє ліквідації запального процесу у вульвовагінальній зоні, підтриманню інтенсивної регенерації слизової оболонки піхви та її вологості, відновленню фізіологічного захисного бар’єра слизової оболонки, покращенню локальної мікроциркуляції крові, усуненню відчуття свербежу, дискомфорту та сухості, нормалізації стану мікробіоти піхви
Vaginal atrophy is often underestimated in the routine practice of an obstetrician-gynecologist, as specialists expect active complaints from postmenopausal patients. At the same time, vaginal or urogenital atrophy can occur in women of any age due to temporary or permanent estrogen deficiency. Research continues to find effective and safe methods of treatment for this pathology in order to alleviate symptoms and improve the quality of life of women. The objective: to study the effectiveness of using vaginal suppositories in eliminating the manifestations of vaginal atrophy in women of reproductive age with primary ovarian insufficiency. Materials and methods. 23 women from 24 to 35 years old with primary ovarian insufficiency (POI) were involved in the study, they were divided into groups depending on the duration of the disease: I group – 8 women with POI duration up to 5 years, II group II – 8 women with POI duration from 5 to 7 years, III group – 7 patients with a duration of POI of more than 7 years. The set of examinations carried out before the start of the study and after treatment included an assessment of the patients’ complaints, speculum examination of the vagina and cervix with the determination of the vaginal health index in points, study of the condition of the vaginal microbiota (pH-metry, bacterioscopic examination of smears of vaginal secretions). Results. Despite receiving systemic menopausal hormone therapy, all patients had varying intensity of vaginal atrophy, while the frequency and severity of disorders increased with increasing duration of the course of POI. As the duration of POI increased, the frequency and severity of vaginal dryness, bloody discharge during intercourse increased, and the frequency of abnormal vaginal discharge decreased. Manifest vaginal atrophy was diagnosed in 12.5% of patients in I group, 37.5% of patients in II group and 71.4% of patients in III group, moderate atrophy in 37.5%, 37.5% and 28.6% of women, respectively. The obtained data indicate a gradual progression of the phenomena of vaginal atrophy in patients with POI. After treatment, there was a tendency to decrease the pH values of the vaginal contents from 5.6–5.8 to 4.7. The dynamics of patients’ complaints showed that the effectiveness of using vaginal suppositories is the highest for the duration of POI up to 5 years, and for a longer duration of vaginal atrophy, it is 80.0%. At the stage of inclusion in the study, no normocenosis was detected in any of the examined patients (100%), the intermediate state of the microbiota prevailed – 73.9%, nonspecific vaginitis was diagnosed in 13.0% of patients, and bacterial vaginosis in 13.0%. After a course of treatment with vaginal suppositories, vaginal normocenosis was diagnosed in 52.2% of patients, an intermediate state of microbiota in 56.5% in the absence of inflammatory and dysbiotic changes. The effectiveness of normalizing the condition of the vaginal microbiota was 73.9%. Conclusions. Vaginal suppositories are an original combination of components with a pronounced reparative, antipruritic, anti-inflammatory effect, which helps to eliminate the inflammatory process in the vulvovaginal area, support intensive regeneration of the vaginal mucosa and its moisture, restore the physiological protective barrier of the mucous membrane, improve local blood microcirculation, eliminate the itching, discomfort and dryness, normalization of the condition of the vaginal microbiota
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.
Козловський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Пирогова, В. І.
Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури) [Текст] = Gynecological prerequisites for the development of chronic pelvic pain syndrome – diagnosis and treatment (Literature review) / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 59-66. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (диагностика, терапия, хирургия, этиология)
ТАЗА ДНО -- PELVIC FLOOR (кровоснабжение, микробиология, патология, повреждения, ультрасонография)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (микробиология, патология, повреждения)
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL (диагностика, осложнения, патофизиология)
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (диагностика, осложнения, патофизиология, этиология)
Анотація: Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок. У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю. Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання. Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болем
Chronic pelvic pain syndrome is a complex process and mostly includes several organ systems. The gynecologic aspects of chronic pelvic pain syndrome can be divided into four distinct components: intra-abdominal pain, vaginal pain, pelvic floor pain, and sexual pain. The сommon gynecological causes of chronic pelvic pain are endometriosis, adenomyosis, vulvovaginal pain syndrome, pelvic floor muscle dysfunction, and sexual pain in women. This article describes the gynecological examination of patients with chronic pelvic pain and discusses the most common gynecological diseases and methods of their treatment. A review of the literature was conducted, which included the recommendations of the International Society for Urinary Incontinence, the European Association of Urology, and the International Association for the Study of Pain. Gynecological examination of patients with chronic pelvic pain begins with a history taking and physical examination. Laboratory tests, imaging examinations, and diagnostic procedures can be used additional methods to make a more accurate diagnosis. Treatment methods include physical therapy, medication, trigger point injections, and surgery. Because the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain can be complex, it is important that physicians know the various aspects of this syndrome to be able to provide appropriate care for patients. Detailed history taking and physical examination for identifying the cause of the pain can help to determine the next step in evaluation and treatment. However, gynecological pathology is one of many, but not the only, that can be associated with chronic pelvic pain. This, it is necessary to perform a multimodal and multidisciplinary approach in the management of patients with chronic pelvic pain
Дод.точки доступу:
Шурпяк, С. О.
Козловський, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: РУ16/2023/2
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2023р. N 2

Зміст:
Lakhno, I. V. COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report / I. V. Lakhno. - С.7-9. - Bibliogr. at the end of the art.
Біла, В. В. Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р. / В. В. Біла, О. С. Загородня, В. В. Баришнікова. - С.10-13. - Бібліогр.: в кінці ст.
Миронюк, І. С. Захворюваність жіночого населення Чернігівської області на візуальні форми злоякісних новоутворень статевих органів: задавнені стадії та виявлення під час профілактичних оглядів / І. С. Миронюк [та ін.]. - С.14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Слабкий Г. О., Щербінська О. С., Рожкова І. В., Шень Ю. М.
Pakharenko, L. V. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development / L. V. Pakharenko [та ін.]. - С.21-25. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Basiuha I. O., Zhurakivskyi V. M., Lasytchuk O. M., Kurtash N. Yа.
Подольський, Вл. В. Пробіотики як необхідна складова комплексної терапії порушень мікробіоценозу нижнього рівня органів репродуктивної системи у жінок фертильного віку / Вл. В. Подольський [та ін.]. - С.26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Подольський В. В., Пономарьова І. Г., Руденко С. А., Шпортенко І. А., Бугро В. В., Сопко Я. О.
Кондратюк, В. К. Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи / В. К. Кондратюк [та ін.]. - С.33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Горбань Н. Є., Нікітіна І. М., Кондратюк К. О., Дзюба Г. А.
Толстанова, Г. О. Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку / Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко. - С.38-42. - Бібліогр.: в кінці ст.
Біла, В. В. Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок) / В. В. Біла [та ін.]. - С.43-46. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Костенко О. Ю. , Слободяник О. Я., Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Булик, Л. М. Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження) / Л. М. Булик [та ін.]. - С.47-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гайдай А. П., Кирильчук М. Є., Коваль С. Д.
Коваль, С. Д. Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок) / С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва. - С.52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пирогова, В. І. Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури) / В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський. - С.59-66. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: РУ16/2023/7
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2023р. N 7

Зміст:
Пилипенко, А. В. Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних / А. В. Пилипенко, В. І. Медведь. - С.7-13. - Бібліогр.: в кінці ст.
Слабкий, Г. О. Вікові коефіцієнти народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі / Г. О. Слабкий [та ін.]. - С.14-19. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Щербінська О. С., Білак-Лук’янчук В. Й., Русин Л. П.
Cherepiekhina, O. A. Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region) / O. A. Cherepiekhina [та ін.]. - С.20-33. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Turubarova A. V., Gorshkova G. V., Bulanov V. A.
Popel, O. K. What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part I. Serum HPS70 in preeclampsia: systematic review and meta-analysis / O. K. Popel, D. O. Govsieiev. - С.34-48. - Bibliogr. at the end of the art.
Azeez, T. A. Laser sessions with perineoplasty for increase sexual satisfaction / T. A. Azeez [та ін.]. - С.49-54. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Abdulrahman D. M., Saeed H. N., Salim M. J., Al-Mashhadani O. I., Al-Rubaii B. A. L.
Біла, В. В. Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії / В. В. Біла, В. О. Чернега. - С.55-60. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лаба, О. В. Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів / О. В. Лаба, В. І. Пирогова. - С.61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.
Safarova, A. F. The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women / A. F. Safarova. - С.69-73. - Bibliogr. at the end of the art.
Turyanytsia, S. M. COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review) / S. M. Turyanytsia [та ін.]. - С.74-79. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Loya N. O., Korchynska O. O., Sabovа A. V., Malyar V. V.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Лаба, О. В.
Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Clinical assessment of the placenta function in women at risk and threat of premature delivery / О. В. Лаба, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 61-68. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK (психология, физиология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (патофизиология, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN (анализ, диагностическое применение)
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES (анализ, диагностическое применение)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Передчасні пологи, незважаючи на значні досягнення перинатальної медицини в останні десятиліття, залишаються актуальною світовою та національною медико-соціальною проблемою, оскільки є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності. Згідно із сучасними поглядами, дисфункція плаценти може бути однією з причин передчасних пологів, а частота її, за даними рандомізованих досліджень, може становити від 78 до 91% залежно від термінів вагітності. Водночас проведені на сьогодні дослідження не дають чіткого розуміння щодо ролі своєчасної діагностики та профілактики дисфункції плаценти для попередження передчасних пологів. Мета дослідження: клінічне оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок із ризиком передчасних пологів та із їхньою загрозою. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 180 вагітних. Для досягнення мети були сформовані три досліджувані групи. І група – 73 вагітні із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. Жінок із чинниками ризику передчасних пологів включали у дослідження на етапі планування вагітності (ІІА підгрупа, 39 жінок) або з моменту звернення у жіночу консультацію для спостереження за перебігом вагітності (ІІВ підгрупа, 38 вагітних). До контрольної групи увійшли 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Аналіз поширеності у пацієнток досліджуваної когорти факторів ризику дисфункції плаценти і передчасних пологів засвідчив, що у вагітних з передчасними пологами (І група) поєднання чинників ризику становило 5,2; у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку (ІІА підгрупа) – 3,2; у вагітних, які були включені у дослідження у І триместрі гестації (ІІВ підгрупа), – 4,7, тоді як у вагітних групи контролю – тільки 0,8 (р0,05). Загрозу раннього мимовільного викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми як клінічний прояв первинної плацентарної дисфункції фіксували у 43,8% вагітних, дострокове розродження яких було проведено за медичними показаннями. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у цих пацієнток можна розглядати як декомпенсацію первинної дисфункції плаценти з переходом у гостру плацентарну недостатність. Формування хронічної дисфункції плаценти, що клінічно проявлялось синдромом затримки росту плода, найчастіше спостерігалось у пацієнток, у яких вагітність завершилась спонтанними передчасними пологами у 34–36+6 тиж за наявності цілого плодового міхура, – 68,6% порівняно з пологами у 28–33+6 тиж гестації – 25,9% і з пологами у 22–37+6 тиж – 13,3%. Висновки. Клінічні прояви дисфункції плаценти виявляли у 30,6% пацієнток з передчасними пологами за наявності морфологічних її ознак у 60,4% випадків, що свідчить про прихований перебіг плацентарної недостатності до розвитку передчасних пологів. Морфологічні ознаки дисфункції плаценти виявляли у 87,5% випадків передчасних пологів за медичними показаннями та у 100,0% випадків спонтанних пологів у 22–27+6 тиж гестації (при поєднанні чинників ризику від 2,1 до 3,0), у 66,7% – при передчасних пологах у 28–33+6 тиж вагітності, у 40,0% – при передчасних пологах у 34–36+6 тиж вагітності і тільки в одному (5,6%) випадку – при термінових пологах. Частота фіксації морфологічних характеристик дисфункції плаценти корелює з частотою ранніх ускладнень гестації, у першу чергу з утворенням ретрохоріальних гематом у першій половині вагітності
Premature birth, despite the significant achievements of perinatal medicine in recent decades, remains an urgent global and national medical and social problem, as it is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. According to modern views, placental dysfunction can be one of the causes of premature birth, and its frequency, according to randomized studies, can be from 78 to 91%, depending on the gestational age. At the same time, the research conducted to date does not provide a clear understanding of the role of timely diagnosis and prevention of placental dysfunction in preventing premature birth. The objective: to perform clinical evaluation of the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with threat of preterm birth. Materials and methods. 180 pregnant women were took part in the study. To achieve the research aim, three research groups were formed. I group – 73 pregnant women with threat of premature birth; II group – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. Women with risk factors for premature birth were included in the study at the stage of pregnancy planning (IIA subgroup, 39 women) or from the moment of applying to a women’s outpatient clinic to monitor the course of pregnancy (IIB subgroup, 38 pregnant women). The control group included 30 pregnant women with an uncomplicated course of pregnancy. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum were performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. Analysis of the prevalence of risk factors for placental dysfunction and preterm birth in patients of the studied cohort showed that in pregnant women with preterm birth (I group), the combination of risk factors was 5.2; in pregnant women who received pre-gravid training (IIA subgroup) – 3.2; in pregnant women who were included in the study in the I trimester of pregnancy (IIB subgroup) – 4.7, while in pregnant women of the control group – only 0.8 (p0.05). The threat of early spontaneous miscarriage with the formation of a retrochorial hematoma as a clinical manifestation of primary placental dysfunction was determined in 43.8% of pregnant women whose premature delivery was carried out for medical reasons. Placenta abruption in these patients can be considered as decompensation of the primary dysfunction of the placenta with the transition to acute placental insufficiency. The formation of chronic placental dysfunction, clinically manifested by the syndrome of fetal growth retardation, was most often observed in patients whose pregnancy ended in spontaneous premature birth at 34–36+6 weeks in the presence of an untouched amnion, – 68.6% compared to births at 28–33+6 weeks of gestation – 25.9% and with childbirth at 22–37+6 weeks – 13.3%. Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction were detected in 30.6% of patients with premature birth, with morphological signs in 60.4% of cases, which indicates the hidden course of placental insufficiency before the development of premature birth. Morphological signs of placental dysfunction were determined in 87.5% of cases of premature births for medical reasons and in 100.0% of cases of spontaneous births at 22–27+6 weeks of gestation (with a combination of risk factors from 2.1 to 3.0), in 66.7% – with premature births at 28–33+6 weeks of pregnancy, in 40.0% – with premature births at 34–36+6 weeks of pregnancy and only in one (5.6%) case – with term births. The frequency of fixation of morphological characteristics of placental dysfunction correlates with the frequency of early pregnancy complications, primarily with the formation of retrochorial hematomas in the first half of pregnancy
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: РУ16/2022/5
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2022р. N 5

Зміст:
Жабченко, І. А. Сучасні можливості корекції постковідних порушень у фетоплацентарному комплексі / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко. - С.5-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Golyanovskiy, О. V. Combined staged surgical hemostasis in a case of Placenta previa and Placenta accreta spectrum disorders / О. V. Golyanovskiy, D. V. Kulchytskiy, A. M. Rubinshtein. - С.13-18. - Bibliogr. at the end of the art.
Кондратюк, В. К. Сучасні можливості та перспективи збереження здоров’я жінки / В. К. Кондратюк [та ін.]. - С.19-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кондратюк К. О., Гаспарян К. А., Горбань Н. Є., Трохимович О. В., Дзюба Г. А., Захурдаева А. А.
Возіанова, С. В. Випадіння волосся у жінок: патофізіологічні, діагностичні і терапевтичні аспекти / С. В. Возіанова, А. А. Болотна, О. І. Саріан. - С.26-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дякунчак, Ю. Р. Медико-соціальна характеристика жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова, І. І. Охабська. - С.34-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лаба, О. В. Дослідження стану мікробіоти піхви у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів / О. В. Лаба, В. І. Пирогова. - С.39-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Голяновський, О. В. Оцінювання функції плацентарного комплексу і профілактика невиношування у вагітних із лейоміомою матки / О. В. Голяновський, К. В. Супрунюк, С. В. Фролов. - С.45-50. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бенюк, В. О. Cучасний комплексний підхід у лікуванні атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку / В. О. Бенюк [та ін.]. - С.51-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Курочка В. В., Олешко В. Ф., Момот А. А.
Laskava, T. G. Psychoemotional state and quality of life of nulliparous women with recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium in the perimenopausal period / T. G. Laskava [та ін.]. - С.57-62. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Beniuk V. A., Shcherba O. A., Kovaliuk T. V., Lastovetska L. D.
Benyuk, V. O. Clinical characteristics of women with endometrial hyperplasia on the background of thyroid dysfunction / V. O. Benyuk [та ін.]. - С.63-67. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Kurochka V. V., Abedi Astaneg Niki, Usevych I. A., Kravchenko Yu. V.
Бенюк, В. О. Клінічна характеристика жінок з гіперплазією ендометрія на тлі дисфункції щитоподібної залози / В. О. Бенюк [та ін.]
Інші автори: Курочка В. В., Абеді Астанег Нікі, Усевич І. А., Кравченко Ю. В.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Дякунчак, Ю. Р.
Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції [Текст] = Assessment of the prevalence of abnormal vaginal discharges in women of reproductive age who have undergone urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE (патофизиология, этиология)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC (патогенность)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Анотація: Проблема відновлення репродуктивного здоров’я жінок після невідкладних операцій з приводу гострої гінекологічної патології в останні роки набуває все більшої соціальної та медичної значущості. Це зумовлено як зростанням її частоти, так і віддаленими негативними наслідками – зниженням фертильності, розвитком больового синдрому, змінами гормонального гомеостазу тощо. Одним із проявів післяопераційної дисфункції організму є поява у пацієнток надмірної кількості вагінальних виділень. Однак цілеспрямовані дослідження стану вагінальної мікробіоти у жінок, що перенесли ургентні операційні втручання з приводу гострої гінекологічної патології, поодинокі, а результати суперечливі
The problem of restoring women’s reproductive health after emergency operations for acute gynecological pathology has been social and medical significance in recent years. This is due to both the increase in its frequency and long-term negative outcomes – a decrease fertility rate, the development of pain syndrome, changes in hormonal homeostasis, etc. One of the manifestations of postoperative dysfunction in the organism is the appearance of an excessive amount of vaginal secretions in female patients. However, the targeted studies about the state of the vaginal microbiota in women after urgent surgical interventions for acute gynecological pathology are rare, and the results are contradictory
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Пирогова, В. І.
Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах [Текст] = Reproductive disorders in women of reproductive age who have undergone urgent surgery on the reproductive organs / В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 59-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЛОВЫЕ ОРГАНЫ ЖЕНСКИЕ -- GENITALIA, FEMALE (патофизиология, хирургия)
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, организация и управление, тенденции)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH (тенденции)
Анотація: Мета дослідження: аналіз віддалених репродуктивних наслідків у жінок, які перенесли ургентні гінекологічні операції. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз репродуктивних наслідків ургентних операційних втручань (через 2 роки) у 300 пацієнток гінекологічного профілю віком від 19 до 42 років. Результати. Проведений ретроспективний аналіз засвідчив, що 69,3% жінок, які перенесли невідкладні гінекологічні операції, мали в анамнезі гінекологічні захворювання, однак 30,7% пацієнток у гінеколога не спостерігались. До операційного втручання порушення менструального циклу діагностували у 42,0% пацієнток, патологію нижнього відділу генітального тракту – у 19,7%, запальні захворювання органів малого таза – у 7,7%. Гінекологічні операції в минулому перенесли 8,2% жінок, репродуктивні втрати спостерігались у 13,9%, з приводу безпліддя обстежувались і лікувались 11,1% осіб. Переважаючим методом операційного втручання у даній когорті пацієнток була відкрита лапаротомія (59,7%), лапароскопічне втручання виконано у 40,3% випадків. Найбільш частими показаннями до операцій були порушена трубна вагітність, апоплексія яєчника, ускладнене утворення яєчника. Морфологічна верифікація інтраопераційних знахідок продемонструвала, що найчастіше пацієнтки були оперовані з приводу серозних пухлин яєчників (38,7%), фолікулярних пухлиноподібних утворень (22,4%), ускладнених ендометріоїдних і дермоїдних кіст (22,4%), кіст жовтого тіла з крововиливом (9,2%), параоваріальних кіст (7,1%). Реабілітаційну післяопераційну терапію проводили щодо обмеженого контингенту пацієнток (31,7%), що не могло не відбитися на стані репродуктивного здоров’я жінок – зростання частоти больового синдрому (42,0%; р0,05) та хронічного тазового болю (42,3%) за відсутності таких до операції, а також безпліддя (з 11,1% до 22,5%; р0,05). Висновки. Відсутність патогенетично обґрунтованих інтра- та постопераційних заходів після ургентних операційних втручань зумовлює зростання частоти порушень репродуктивної функції, що вимагає розроблення та удосконалення диференційованої реабілітаційної терапії та вторинної профілактики відповідно до нозології, яка була причиною даного втручання
The objective: to analyze the long-term reproductive effects in women who after emergency gynecological surgery. Materials and methods. A retrospective analysis of the reproductive outcomes after urgent surgical operations (after 2 years) was performed in 300 gynecological patients aged 19 to 42 years. Results. A retrospective analysis showed that 69,3% of women who underwent emergency gynecological surgery had a history of gynecological diseases, but 30,7% of patients were not observed by a gynecologist. Before surgery, menstrual disorders were diagnosed in 42,0 % of patients, pathology of the lower genital tract – 19,7%, inflammatory diseases of the pelvic organs – 7,7 %. 8,2 % of women had gynecological operations before, 13,9 % – reproductive losses, and 11,1 % persons were examined and treated for infertility. The predominant method of surgical intervention in this cohort of patients was open laparotomy (59,7 %), laparoscopic intervention was performed in 40,3 % of cases. The most common indications for surgery were damage tubal pregnancy, ovarian apoplexy, complicated ovarian formation. Morphological verification of intraoperative findings showed that most often indications for operations were serous ovarian tumors (38,7 %), follicular tumors (22,4 %), complicated endometrioid and dermoid cysts (22,4 %), corpus luteum cysts with hemorrhage (9,2 %), paraovarian cysts (7,1 %). Rehabilitation postoperative therapy was performed for a limited number of patients (31,7 %), which could not but affect the state of reproductive health of women – an increase in the incidence of pain (42,0 %; p0,05) and chronic pelvic pain (42,3%) in the absence of such before surgery, as well as infertility (from 11,1 % to 22,5 %; p0,05). Conclusions. The lack of pathogenetically intra- and postoperative measures after urgent surgical interventions leads to increase the frequency of reproductive dysfunction, which requires the development and improvement of differentiated rehabilitation therapy and secondary prevention according to the nosology that caused urgent surgical operatrion
Дод.точки доступу:
Дякунчак, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Шифр: РУ16/2022/1
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2022р. N 1

Зміст:
Романенко, Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом / Т. Г. Романенко, О. В. Морозова. - С.8-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Федосюк, К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом / К. В. Федосюк. - С.14-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Мамчур, В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу / В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк. - С.18-28
Сюсюка, В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне / В. Г. Сюсюка [та ін.]. - С.29-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Макуріна Г. І., Чорненька А. С., Сергієнко М. Ю., Єршова О. А.
Жук, С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція) / С. І. Жук, О. Д. Щуревська. - С.37-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Медведь, В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури) / В. І. Медведь [та ін.]. - С.44-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кирильчук М. Є., Гайдай А. П., Булик Л. М.
Туманова, Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі / Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць. - С.52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пирогова, В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах / В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак. - С.59-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Данилова, А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі / А. О. Данилова. - С.63-68. - Бібліогр.: в кінці ст.
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів. - С.69-72
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

12.

Шифр: РУ16/2022/4
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2022р. N 4

Зміст:
Akhundova, E. M. Indicators of carbohydrate metabolism and vitamin D levels in pregnant women with metabolic syndrome / E. M. Akhundova. - С.6-10. - Bibliogr. at the end of the art.
Грицай, І. М. Акушерський холестаз: сучасні рекомендації щодо діагностики, лікування, ведення вагітності та пологів / І. М. Грицай, А. Є. Гусєва, В. І. Медведь. - С.11-15. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рубінштейн, А. М. Тактика ведення вагітності, пологів та післяпологового періоду у пацієнток пізнього репродуктивного віку з вагітністю, яка настала за допомогою допоміжних репродуктивних технологій / А. М. Рубінштейн. - С.16-22. - Бібліогр.: в кінці ст.
Любомирська, К. С. Неінвазивні прогностичні маркери ризику передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності / К. С. Любомирська [та ін.]. - С.23-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сюсюка В. Г., Круть Ю. Я., Кирилюк О. Д., Ізбицька Н. Г., Богуславська Н. Ю., Бабінчук О. В.
Shurpyak, S. O. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions / S. O. Shurpyak. - С.30-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дякунчак, Ю. Р. Оцінка поширеності аномальних вагінальних виділень у жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні гінекологічні операції / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова. - С.38-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Боженко, О. О. Клініко-лабораторні особливості у вагітних із дефіцитом маси тіла / О. О. Боженко. - С.42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кошова, І. М. Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності / І. М. Кошова. - С.45-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лаба, О. В. Дисфункція плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів / О. В. Лаба. - С.48-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярмола, І. М. Особливості гістероскопічних втручань у жінок з безпліддям і внутрішньоматковою патологією (Огляд літератури) / І. М. Ярмола, С. О. Шурпяк. - С.52-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ярова, І. В. Сучасне оцінювання стану ендометрія (Огляд літератури) / І. В. Ярова. - С.57-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

13.

Дякунчак, Ю. Р.
Медико-соціальна характеристика жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах [Текст] = Medical and social characteristics of women of reproductive age who have undergone urgent gynecological surgery / Ю. Р. Дякунчак, В. І. Пирогова, І. І. Охабська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 34-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH (статистика)
ГИНЕКОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- GYNECOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (статистика, тенденции)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (статистика, тенденции)
СЕМЬИ ПЛАНИРОВАНИЯ ПОЛИТИКА -- FAMILY PLANNING POLICY (тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення медико-соціальних характеристик жінок репродуктивного віку, які перенесли ургентні операційні гінекологічні втручання
Відсутність повного охоплення пацієнток патогенетично обґрунтованими лікувально-профілактичними заходами після ургентних операційних втручань зумовлює рецидив аналогічної гінекологічної патології та проведення повторних ургентних операційних втручань. Отримані результати свідчать про необхідність багатоаспектного аналізу факторів, що впливають на частоту гострих гінекологічних захворювань, та наукового обґрунтування лікувально-діагностичних підходів з впровадженням у практику сучасних організаційних технологій
The objective: to study the medical and social characteristics of women in reproductive age who had urgent gynecological surgical operaions
The obtained results indicate the need for a multifaceted analysis of factors affecting the frequency of acute gynecological diseases and in the scientific justification of medical and diagnostic approaches with the introduction of modern organizational technologies into practice
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.
Охабська, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Пирогова, В. І.
Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів = Evaluation of the effectiveness of correction of vagina dysbiosis with the use of vaginal prebiotic complex in women with risk factors of spontaneous premature birth / В. І. Пирогова, О. В. Лаба // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (иммунология, метаболизм, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВЛАГАЛИЩА БОЛЕЗНИ -- VAGINAL DISEASES (иммунология, лекарственная терапия, микробиология, патофизиология)
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРЕБИОТИКИ -- PREBIOTICS (использование)
Анотація: Дисбіотичні зміни у мікробній екосистемі нижніх статевих шляхів є факторами ризику спонтанних абортів, спонтанних передчасних пологів, внутрішньоамніотичної інфекції, післяпологового ендометриту та несприятливих перинатальних наслідків. Однак погляди на доцільність антимікробної терапії у жінок з бактеріальним вагінозом та передчасними пологами в анамнезі суперечливі, а дискусії та пошуки ефективного методу лікування продовжуються. Лікування дисбіозів мікробіоти піхви потребує комплексного підходу, спрямованого не тільки на усунення патогенів, але й на відновлення нормального стану вагінального біотопу. Мета дослідження: оцінювання ефективності корекції дисбіотичних порушень мікробіоти піхви у жінок із чинниками ризику передчасних пологів у разі застосування пребіотичної топічної терапії. Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 105 жінок з чинниками ризику передчасних пологів. До І групи увійшли 38 жінок на етапі планування вагітності, до ІІ групи – 39 вагітних, до ІІІ групи – 28 вагітних з моменту звернення до жіночої консультації для спостереження за перебігом вагітності. До контрольної групи включено 20 умовно здорових вагітних в аналогічні терміні гестації. Пацієнтки І та ІІ груп за виявлення бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу або аеробного вагініту отримували етіотропну топічну терапію відповідно до рекомендацій Центру контролю за захворюваністю та профілактикою та Міжнародної спілки з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом. У разі діагностування БВ призначали кліндаміцин крем (2 %) один раз на добу протягом 7 днів; аеробного вагініту – вагінальні таблетки, що містять деквалінію хлорид 10 мг, протягом 6 днів; кандидозного вагініту – фентиконазол 600 мг в одній вагінальній капсулі одноразово з наступним топічним застосуванням пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни, лактозу, протягом 10 днів. Для підтримання балансу рН і нормоценозу піхви у подальшому призначали одну вагінальну капсулу пребіотичного комплексу на тиждень до 22-го тижня гестації. Вагітні ІІІ групи за наявності аналогічних показань отримували тільки класичну протимікробну терапію антибіотиками та/або протигрибковими препаратами. Оцінювання стану мікробіоти піхви проводили під час включення до дослідження та у 17–19 тиж гестації з визначенням pH вмісту піхви та використанням молекулярно-біологічних, бактеріоскопічних методів. Результати. Ефективність терапії БВ та змішаного вагініту у всіх групах була високою, частота виявлення БВ після лікування зменшилась з 28,9 % до 2,6 % у І групі і з 32,1 % до 3,6 % – у ІІІ групі. У І і ІІ групах, які отримували комплексне лікування з включенням пребіотичного комплексу, достовірно зросла частка пацієнток із нормоценозом піхви (з 39,5 % до 89,5 % у І групі; з 35,9 % до 89,7 % у ІІ групі), вдвічі зменшилась частка проміжного стану мікробіоти піхви (з 13,2 % до 7,9 % у І групі та з 15,4 % до 7,7 % у ІІ групі). У пацієнток ІІІ групи частота нормоценозу зросла незначно (з 32,1 % до 39,3 %), однак значуще збільшилась частка вагітних із проміжним станом мікробіоти піхви (з 14,3 % до 46,4 %), що є загрозливим щодо рецидивів дисбіотичних процесів. Висновки. Топічне застосування пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни та лактозу, є ефективним в управлінні симптоматикою та патогенним навантаженням при неускладненій вагінальній інфекції, що проявляється зниженням поширеності проміжних станів мікробіоти, сталим зростанням нормоценозу. Комплексна терапія антибіотиками/протигрибковими засобами з використанням вагінального пребіотичного комплексу забезпечує ефективне відновлення вагінальної флори до стану нормоценозу порівняно з лікуванням тільки антибіотиками/протигрибковими засобами
Dysbiotic changes in microbial ecosystem of the female lower genital tract are risk factors for spontaneous abortions, spontaneous preterm births, intra-amniotic infection, postpartum endometritis, and adverse perinatal outcomes. However, the opinions about the expediency of antimicrobial therapy in women with bacterial vaginosis and a history of preterm birth are controversial, and discussions and the search for an effective method of treatment are still continuing. Treatment of dysbiosis of the vaginal microbiota requires a complex approach for not only the pathogen elimination, but also for the restoring of the normal vaginal biotope. The objective: to evaluate the effectiveness of correction of dysbiotic disorders of the vaginal microbiota in women with risk factors for premature birth using the prebiotic topical therapy.
The effectiveness of BV and mixed vaginitis therapy in all groups was high, the frequency of BV detection after treatment decreased from 28.9 % to 2.6 % in the I group and from 32.1 % to 3.6 % – in the III group. In the I and II groups, in which the patients received complex treatment with the prebiotic complex, the quantity of women with normocenosis of the vagina increased significantly (from 39.5 % to 89.5 % in the I group; from 35.9 % to 89.7 % in the II group), the frequency of the intermediate state of the vaginal microbiota decreased twice (from 13.2 % to 7.9 % in the I group and from 15.4 % to 7.7 % in the II group). In patients of the III group, the incidence of normocenosis increased slightly (from 32.1 % to 39.3 %), but the rate of pregnant women with an intermediate state of vaginal microbiota increased significantly (from 14.3 % to 46.4 %), which is a threat to the recurrence of dysbiotic processes. Conclusions. The topical use of the prebiotic complex, which contains oligosaccharide, sodium hyaluronate, xylitol, vitamins and lactose, is effective in the management of symptoms and pathogenic load in uncomplicated vaginal infection, which is manifested by a decrease in the prevalence of intermediate states of the microbiota and a steady increase in normocenosis. The complex therapy with antibiotics/antifungal agents with a vaginal prebiotic complex provides an effective restoration of the vaginal flora to the state of normocenosis compared to treatment with antibiotics/antifungal agents only
Дод.точки доступу:
Лаба, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Шифр: РУ16/2022/6
Журнал

Репродуктивне здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2022р. N 6

Зміст:
Ус, І. В. Тромбоцитарний гемостаз за реалізації плацентарної дисфункції / І. В. Ус [та ін.]. - С.6-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Жук С. І., Корольова Д. С., Платонов О. М., Царик Ю. О.
Nikitenko, R. P. Efficiency of detection of lymph nodes in breast cancer / R. P. Nikitenko. - С.13-17. - Bibliogr. at the end of the art.
Ткаліч, В. О. Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах / В. О. Ткаліч, І. В. Поладич. - С.18-21. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сербенюк, А. В. Особливості сонографічної картини у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії під час бойових дій / А. В. Сербенюк. - С.22-30. - Бібліогр.: в кінці ст.
Слободяник, О. Я. Ендометріоз. Чи можлива спонтанна вагітність при ендометріозі яєчників? / О. Я. Слободяник [та ін.]. - С.31-35. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Дем’яненко А. С., Костенко О. Ю. , Поладич І. В., Гужевська І. В.
Siusiuka, V. G. Clinical and psychological ground of principles of prognostication of premature delivery risk / V. G. Siusiuka [та ін.]. - С.36-43. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Potapov V. O., Shevchenko A. O., Kyryliuk O. D., Guba N. O., Mosol N. O.
Пирогова, В. І. Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів / В. І. Пирогова, О. В. Лаба. - С.44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сенчук, А. Я. Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти / А. Я. Сенчук [та ін.]. - С.50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Чермак В. І., Чермак І. І., Андрійчук Т. П.
Голяновський, О. В. Порівняльна оцінка впливу моно- та біполярної енергії за проведення гістерорезектоскопії / О. В. Голяновський, О. А. Волошин, А. В. Новосад. - С.56-60. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дякунчак, Ю. Р. Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань / Ю. Р. Дякунчак. - С.61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бенюк, В. О. Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом / В. О. Бенюк [та ін.]. - С.65-70. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гончаренко В. М., Усевич І. А., Корнієць Н. Г., Олешко В. Ф., Момот А. А., Пучко М. С.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

16.

Лаба, О. В.
Дослідження стану мікробіоти піхви у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів [Текст] = Study of the state of the vaginal microbiota in women with risk and threat of preterm birth / О. В. Лаба, В. І. Пирогова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 39-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ВАГИНИТ -- VAGINITIS (патофизиология, этиология)
ДИАГНОСТИКИ МОЛЕКУЛЯРНОЙ МЕТОДЫ -- MOLECULAR DIAGNOSTIC TECHNIQUES (использование, статистика, тенденции)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: порівняльне оцінювання стану мікробіоти піхви у жінок із ризиком та загрозою передчасних пологів
Одним із факторів ризику спонтанних та загрозливих передчасних пологів є анаеробний та змішаний дисбіоз мікробіоти піхви, що потребує розроблення діагностично-лікувальних заходів для попередження передчасного завершення вагітності
The objective: to compare the state of the vaginal microbiota in women with risk of preterm birth and threat of preterm birth
Anaerobic and mixed dysbiosis of the vaginal microbiota is one of the risk factors for spontaneous and threatening premature births, which requires the development of diagnostic and therapeutic measures to prevent premature termination of pregnancy
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Шифр: МУ98/2021/4
Журнал

Медичні аспекти здоров’я жінки [Текст]. - Виходить 10 раз на рік
2021р. № 4

Зміст:
Посохова, С. П. Септичні ускладнення в акушерстві / С. П. Посохова. - С.5-8
Говсєєв, Д. О. Менеджмент пологів при сідничному передлежанні плода. За матеріалами конференції / Д. О. Говсєєв, С. Р. Галич, Н. П. Гончарук. - С.9-13
Швець, О. В. Вплив харчування на репродуктивне здоров’я / О. В. Швець. - С.15-22. - Бібліогр.: в кінці ст.
Шатковська, А. С. Стрес-індуковані порушення гіпоталамо-гіпофізарної та периферичної ендокринної систем в організмі жінки / А. С. Шатковська, О. Г. Горбатюк, А. М. Біньковська. - С.23-27. - Бібліогр.: в кінці ст.
Чой, Х. Клінічна ефективність соліфенацину при лікуванні гіперактивного сечового міхура різного генезу / Х. Чой [та ін.]. - С.28-32
Інші автори: Бае Дж. Х., Чонг С. Дж., Ко В. Дж., Чой Дж. Б., Сео Дж. Т.
Поворознюк, М. В. Особливості психоемоційного стану і поведінки подружніх пар із непліддям: запитання та відповіді / М. В. Поворознюк. - С.33-35
Пирогова, В. І. Контраверсії екстреної контрацепції: за і проти. За матеріалами конференції / В. І. Пирогова. - С.36-39
Підгірний, Я. М. Стратегічні напрямки інтенсивної терапії СOVID-19 у вагітних та породіль. За матеріалами конференції / Я. М. Підгірний. - С.40-44
Акушерська кровотеча та ризик виникнення серцево-судинного захворювання через три десятиліття: популяційне когортне дослідження. - С.45-48
Ткаченко, Р. О. Акушерські кровотечі: сучасний погляд на стару проблему. За матеріалами конференції / Р. О. Ткаченко [та ін.]. - С.49-55
Інші автори: Кім Ен-Дін Д., Надирханова Н. С., Асатіані Т. І.
Циганенко, О. І. Проблема потенційної небезпеки вірилізації характеру адаптації організму спортсменок репродуктивного віку до високих фізичних навантажень для їхньої репродуктивної функції / О. І. Циганенко [та ін.]. - С.56-60. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Першегуба Я. В., Склярова Н. А., Богданович Л. В., Оксамитна Л. Ф.
Новини Кокранівської бази по темі «Акушерство та гінекологія»*. - С.61-63
Ghosh, J. Методи ведення завмерлої вагітності та неповного викидня / J. Ghosh. - С.61
Garcia-Casal, M. N. Концентрація феритину у сироватці або плазмі крові як показник дефіциту і надлишку заліза / M. N. Garcia-Casal. - С.61-62
Griffiths, J. D. Методи профілактики нудоти та блювання у жінок, яким виконується кесарів розтин під регіонарною анестезією / J. D. Griffiths. - С.62-63
van, Hoesel M. Селективні модулятори рецепторів естрогену для лікування ендометріозу / Hoesel M. van. - С.63
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

18.

Пирогова, В. І.
Контраверсії екстреної контрацепції: за і проти. За матеріалами конференції [Текст] / В. І. Пирогова // Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 36-39

MeSH-головна:
КОНТРАЦЕПЦИЯ ПОСТКОИТАЛЬНАЯ -- CONTRACEPTION, POSTCOITAL (использование, методы, тенденции)
КОНТРАЦЕПТИВНЫЕ СРЕДСТВА ЖЕНСКИЕ -- CONTRACEPTIVE AGENTS, FEMALE (прием и дозировка, фармакология)
ЛЕВОНОРГЕСТРЕЛ -- LEVONORGESTREL (прием и дозировка, фармакология)
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Кл.слова (ненормовані):
лергесан
Анотація: Навесні цього року відбувся IV міжнародний конгрес «Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід у безперервному професійному розвитку лікарів», на якому провідні спеціалісти галузі розглянули нагальні проблеми та питання репродуктивної медицини. Актуальну для сучасного лікаря акушера-гінеколога, лікаря загальної практики – сімейної медицини тему екстреної контрацепції висвітлила у доповіді «Контраверсії екстреної контрацепції: за і проти» завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктор медичних наук, професор Віра Іванівна Пирогова
Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Шурпяк, С. О.
Оцінка ефективності корекції дефіциту вітаміну D на етапі прегравідарної підготовки та під час вагітності засобом Девісол Стронг / С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 3. - С. 35-38

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (терапия)
Анотація: Оцінка перебігу першої половини вагітності при диференційованій корекції нестачі і дефіциту вітаміну D свідчить про важливість та необхідність саплементації холекальциферолу на етапі прегравідарної підготовки для профілактики ускладнень гестаційного процесу. ДевіСол Стронг є ефективним засобом корекції нестачі і дефіциту вітаміну D. При тяжкому дефіциті вітаміну D найбільш ефективною дозою є 6000 МО (4000 МO + 2000 МО), при нестачі й дефіциті – 4000 МО, які дозволяли досягти адекватного рівня 25(ОН)D через 3 місяці застосування у 82% пацієнток
Дод.точки доступу:
Пирогова, В. І.
Малачинська, М. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Шифр: РУ6/2021/3
Журнал

Репродуктивная эндокринология [Текст]. - Виходит раз на два місяця
2021р. № 3

Зміст:
Reznikov, A. G. Estrogens and developing female brain: two sides of the coin / A. G. Reznikov. - С.8-12
Жабченко, І. А. COVID-19: гендерні особливості перебігу, перинатальні впливи та можливі шляхи профілактики ускладнень / І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко, Н. В. Геревич. - С.14-24
Beniuk, V. O. Efficiency evaluation of the improved treatment and prevention complex in pregnant women after assisted reproductive technologies / V. O. Beniuk [et al.]. - С.26-31
Інші автори: Vygivska L. M., Maidannyk I. V., Kovaliuk T. V., Chorna O. O., Beniuk S. V., Usevych I. A.
Коровай, С. В. Оптимізація моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода в жінок із загрозою передчасних пологів / С. В. Коровай [та ін.]. - С.32-34
Інші автори: Лахно І. В., Грищенко О. В., Дроговоз К. В., Блажко Ю. С., Луцький А. С.
Шурпяк, С. О. Оцінка ефективності корекції дефіциту вітаміну D на етапі прегравідарної підготовки та під час вагітності засобом Девісол Стронг / С. О. Шурпяк, В. І. Пирогова, М. Й. Малачинська. - С.35-38
Лоскутова, І. В. Нові аспекти в патогенезі невиношування вагітності в жінок із екстрагенітальною патологією / І. В. Лоскутова, Р. Г. Бічевська, Н. Г. Корнієць. - С.40-44
Міщенко, В. П. Особливості перебігу постковідного періоду в породіллі. Клінічний випадок / В. П. Міщенко [та ін.]. - С.46-50
Інші автори: Шпак І. В., Руденко І. В., Міщенко В. В., Москаленко Т. Я., Головатюк-Юзефпольська І. Л., Голубенко М. Ю., Макошиба А. С.
Татарчук, Т. Ф. Комплексний підхід до лікування больового синдрому при аденоміозі / Т. Ф. Татарчук [та ін.]. - С.53-60
Інші автори: Калугіна Л. В., Данилова А. О., Павлова К. С.
Григоренко, А. М. Ендометріоз, гормональна терапія та онкологічні ризики / А. М. Григоренко. - С.61-65
Сумцов, Д. Г. Проблеми діагностики первинного раку маткових труб під час і після операції / Д. Г. Сумцов [та ін.]. - С.66-71
Інші автори: Гладчук І. З., Сумцов Г. О., Гирявенко Н. І., Линдін М. С., Сікора В. В., Запорожан В. М.
Калугіна, Л. В. Бактеріальний вагіноз. Сучасне бачення проблеми та її стан в Україні / Л. В. Калугіна, Т. Ф. Татарчук, І. В. Шмулян. - С.72-77
Манжалій, Е. Г. Метаболічна регуляція в мітохондріях як перспективний шлях омолодження організму. Огляд літератури / Е. Г. Манжалій [та ін.]. - С.78-82
Інші автори: Дунаєвська В. В., Бака О. М., Татарчук Т. Ф.
Бурка, О. А. Сфери застосування сучасних автоматизованих методів визначення антимюллерового гормону. Огляд літератури / О. А. Бурка [та ін.]. - С.85-91
Інші автори: Тутченко Т. М., Кудлай О. М., Шевчук Т. В., Проценко О. В., Макаровець О. М.
Суханова, А. А. Альтернативні можливості лікування гернітоуринарних симптомів із застосуванням препаратів гіалуронової кислоти / А. А. Суханова, В. В. Суменко, Р. Р. Ткачук. - С.92-100
Tuchkina, I. A. Clinical and diagnostic aspects of abnormal uterine bleeding in reproductive aged women with extragenital pathology / I. A. Tuchkina [et al.]. - С.101-104
Інші автори: Vygivska L. A., Blagoveshchensky E. V., Blagoveshchensky R. E.
Вринчану, Н. О. Вплив дістрептази дістрепт на специфічну активність Флуконазолу щодо біоплівок Candida spp. / Н. О. Вринчану, Н. І. Гринчук, В. В. Самсонова. - С.105-108
Бойко, М. І. Ін’єкційні методи збільшення статевого члена. Огляд літератури / М. І. Бойко, М. С. Ноцек. - С.110-115
Rabenau, M. Метаболічний зсув, індукований екстрактом CIMICIFUGA RACEMOSA, запобігає пошкодженню мітохондрій та окислювальній загибелі клітин / M. Rabenau [et al.]. - С.116-126
Інші автори: Unger M., Drewe J., Culmsee C.
Рекомендації з діагностики та лікування серцево-судинних захворювань під час вагітності - 2018. - С.127-148
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-112

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)