Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Подпрятов, С. С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 65
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. Є., Подпрятов С. С., Белоусов І. О., Салата В. В., Іваха В. В., Корбут С. М., Козаченко С. М.
Назва : Хірургічне лікування гострої бактеріальної інфекції шкіри й її структур
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2017. - N 2. - С. 34-37 (Шифр ХУ5/2017/2)
MeSH-головна: КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- SKIN DISEASES, BACTERIAL
РОЖА -- ERYSIPELAS
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA
ЛИМФАНГИИТ -- LYMPHANGITIS
КОЖА -- SKIN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проведено аналіз результатів лікування 15 хворих на бешиху, лімфангоїт та стафілококовий дермоліз м’яких тканин нижньої кінцівки. Встановлено, що застосування системної та місцевої антибактеріальної терапії далеко не завжді може зупинити прогресування гострого гнійного запалення шкіри, не зважаючи на застосування дійових антибіотиків у максимальних дозах. Якщо на тлі проведення системної та місцевої антибактеріальної терапії виникає гнійне вогнище його розкриття і дренування нерідко доводиться виконувати неодноразово, тривалість ексудації становить біля трьох тижнів, загальна тривалість лікування перевищує 40 днів. Доповнення системної та місцевої антибактеріальної терапії тугим стисненням м’яких тканин до досягнення усунення їх набряку різко підвищує ефективність лікування, обриває стадії ексудації та гострого запалення і, в разі необхідності здійсненнії розкриття гнійного вогнища, забезпечує швидке неускладнене загоєння рани.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Гичка С. Г., Слободянюк І. М., Уманець О. І. , Ткаченко В. А. , Корбут С. М. , Салата В. В. , Іваха В. В. , Бєлоусов І. О. , Корчак В. П. , Щепетов В. В. , Сидоренко О. В. , Петренко О. Ф. , Тарнавський Д. В.
Назва : Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання живих тканин
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 9. - С. 55-57 (Шифр КУ5/2017/9)
Примітки : Бібліогр.: с. 57
MeSH-головна: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ТКАНИ -- TISSUES
Анотація: Матеріали і методи. Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання (ЕЗ) досліджена в умовах гнійно–некротичного ураження, бактеріального забруднення, параканкрозного запалення або наявності калу у міжкишковому анастомозі (МКА), в судинах діаметром до 10 мм, міхуровій протоці діаметром до 12 мм, анальній нориці діаметром до 5 мм. В експерименті на 17 свинях, маса тіла 45 – 75 кг, та в клініці у 74 хворих віком від 24 до 72 років використовували апарати ЕК–300М1 і ЕКВЗ–300 ПатонмедТМУ строки спостереження до 30 діб неспроможність ЕЗ у відкритій рані, черевній порожнині, відхіднику не спостерігали. Виявлені E. coli (3 штами), E. faecalis, E. cloacae, C. hofmanii, S. aureus в концентрації до 108, патогенні штами Clostridium у 3 хворих. Відзначене утворення цілісної структури біологічної тканини по всій лінії створення ЕЗ. Вже на 4–ту добу в МКА виявляли новоутворену грануляційну тканину з судинами, продуктивне запалення. Висновки. ЕЗ є суцільним, зберігає просторову структуру залучених волокон, не містить вільних клітинних фрагментів, що є тригерами запалення та поживними речовинами, забезпечує первинне загоєння у присутності мікроорганізмів з лізуючими властивостями
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Гичка С. Г., Петренко О. Ф., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Грабовський Д. А. , Лопаткіна К. Г. , Ткаченко С. В., Дубко А. Г., Богдан В. Ф., Тарнавський Д. В., Кононенко С. О.
Назва : Особливості перебігу процесів проліферації в міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин
Паралельн. назви :The proliferation process fetures inside intestinal anastomosis created by live tissues electric welding technology
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 2. - С. 60-64 (Шифр ХУ6/2018/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Анотація: Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Чернець О. В., Тарнавський Д. В.
Назва : Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з’єднання
Паралельн. назви :Influence of small intestine wall changes after electrically welded anastomoses of different types for the anastomotic tensile strength
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 3. - С. 57-62 (Шифр ХУ6/2018/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Анотація: Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм. 2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм. 2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гетьман В. Г., Марийський Г. С., Гичка С. Г., Петренко О. Ф., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Богдан В. Ф., Тарнавський Д. В.
Назва : Особливості перебігу загоєння та відновлення пропульсії в ранньому періоді після створення електрозварного міжкишкового анастомозу
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 1. - С. 22-26 (Шифр ХУ5/2018/1)
MeSH-головна: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Клінічний і морфологічний процес загоєння всередині електрозварювальних кишкових анастомозів (ЕКА) був вивчений в модельному експерименті на 21 свині. 25 ЕКА і 4 скобкових КА було накладено і досліджено характеристики запалення. Адгезії фібрину навколо скобкового КА були потужними. Протягом 4 днів було збережено первісну структура ЕКА: коагульовані стислі колагенові волокна із м’язовими шарами утворювали однорідну масу, яка з’єднувала частини кишечника без ознак відторгнення, інкапсуляції та бактеріальної ферментації. Більшість ядерних і цитоплазмових структур зберігали життєздатність і вітальнї забарвлення. Швидко зростаючі волокна колагену в зоні ЕКА поширювалися в ажурно зростаючої грануляційної тканини, де спостерігалася велика кількість вже функціонуючих судин. У тварин з ЕКА перше спорожнення кишечника спостерігали через (25,4±5,1) години після операції, після скобкового ЕКА - через (47,2±8,8) години. Відсутність глибоких некротичних змін і стабільна життєздатність тканинних компонентів всередині ЕКА визначає збереження його структури в ранній період, загоєння за типом проліферативного запалення без формування будь-яких структурних або патофізіологічних перешкод для пропульсивних хвиль
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. Є., Подпрятов С. С., Корчак В. П., Салата В. В. , Іваха В. В. , Бєлоусов І. О.
Назва : Вплив усунення набряку тканин на результат хірургічного лікування запалення
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 2. - С. 59-61 (Шифр КУ5/2017/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 61
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
ОТЕК -- EDEMA
Анотація: Досліджене значення набряку тканин і його усунення у перебігу запалення та загоєнні рани. Проаналізовані результати лікування 68 хворих з приводу запального або некротичного ураження м’яких тканин кінцівки, в тому числі 65 – нижньої, 3 - верхньої. У 47 спостереженнях перебіг ураження був гострим, у 18 – хронічним. У 36 пацієнтів (контрольна група) проводили місцеву та системну антибактеріальну терапію, за показаннями - хірургічне втручання; у 32 (основна група) зазначене лікування доповнене щільним бинтуванням кінцівки еластичним бинтом. Щільне стискання тканин з усуненням набряку на тлі адекватної антибактеріальної терапії та хірургічної санації гнійно-некротичного вогнища супроводжується перериванням інфільтративної та ексудативної стадій гострого запалення, сприяє активному перебігу проліферативної стадії запалення. Під час лікування хронічного дефекту шкіри застосування щільного стискання сприяло розсмоктуванню грануляційного валу, розростанню грануляцій в рані та її крайової епітелізації
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. Є., Паршиков О. В., Подпрятов С. С., Гичка С. Г. , Слободянюк І. М. , Рогачова В. П. , Кризина О. В. , Козаченко С. В. , Корбут С. М. , Салата В. В. , Іваха В. В.
Назва : Підводні камені і стадійне лікування хронічних ран і виразок : тези доповіді
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 61 (Шифр КУ5/2014/11.3)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Сидоренко О. В., Щепетов В. В., Брижатюк С. В.
Назва : Порівняльна ефективність ін’єкцій високих доз препарату ботулотоксину для лікування ускладненої анальної тріщини : тези доповіді
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 60 (Шифр КУ5/2014/11.3)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. Є., Подпрятов С. С., Маринський Г. С., Ткаченко В. А. , Чернець О. В. , Лопаткіна К. Г. , Буряк Ю. З. , Сердюк В. К. , Васильченко В. А. , Сидоренко Д. Ф. , Гичка С. Г.
Назва : Стінка шлунку та кишечнику як об’єкт електрохірургії : тези доповіді
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 85-86 (Шифр КУ5/2014/11.3)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Подпрятов С. С., Маринський Г. С. , Чернець О. В. , Ткаченко В. А. , Грабовський Д. А. , Лопаткіна К. Г. , Ткаченко С. В. , Буряк Ю. З. , Сердюк В. К.
Назва : Складові утворення електрозварного з’єднання шлунка та тонкої кишки
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 2. - С. 57-58 (Шифр КУ5/2017/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 58
MeSH-головна: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЖЕЛУДОК -- STOMACH
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
Анотація: Досліджені характер і послідовність змін структури тканин стінки шлунка та тонкої кишки під впливом імпульсного та безперервного подавання електричної напруги з частотою 440 кГц. Об’єкт дослідження стискали з силою від 2 до 6 Н/мм2. Як джерело живлення використовували апарат ЕКВЗ-300 «Патонмед». Електричні параметри процесу фіксували за допомогою аналого-цифрового перетворювача LCard E20-10 та лабораторного осцилографа Tektronix TDS 3014C. Встановлено, що електрозварне з’єднання шлунка та тонкої кишки включає три складові: руйнування та зникнення слизової оболонки, сполучної тканини та мембран; злиття колагенових волокон і гладеньком’язових клітин; втрата структури колагенових волокон і гладеньком’язових клітин та утворення однорідного електрозварного шва. Перші дві складові електрозварного з’єднання відбуваються одночасно, проте, незалежно одна від одної. По завершенні утворення електрозварного шва недеструктивні зміни тканин поширюються на відстань не більше 1 мм за межі накладення електродів
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)