Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Подпрятов, С. С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 65
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-65

Хірургічне лікування гострої бактеріальної інфекції шкіри й її структур [Текст] / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 2. - С. 34-37

MeSH-головна:
КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ БАКТЕРИАЛЬНЫЕ -- SKIN DISEASES, BACTERIAL (хирургия)
РОЖА -- ERYSIPELAS (хирургия)
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA (хирургия)
ЛИМФАНГИИТ -- LYMPHANGITIS (хирургия)
КОЖА -- SKIN (повреждения)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Проведено аналіз результатів лікування 15 хворих на бешиху, лімфангоїт та стафілококовий дермоліз м’яких тканин нижньої кінцівки. Встановлено, що застосування системної та місцевої антибактеріальної терапії далеко не завжді може зупинити прогресування гострого гнійного запалення шкіри, не зважаючи на застосування дійових антибіотиків у максимальних дозах. Якщо на тлі проведення системної та місцевої антибактеріальної терапії виникає гнійне вогнище його розкриття і дренування нерідко доводиться виконувати неодноразово, тривалість ексудації становить біля трьох тижнів, загальна тривалість лікування перевищує 40 днів. Доповнення системної та місцевої антибактеріальної терапії тугим стисненням м’яких тканин до досягнення усунення їх набряку різко підвищує ефективність лікування, обриває стадії ексудації та гострого запалення і, в разі необхідності здійсненнії розкриття гнійного вогнища, забезпечує швидке неускладнене загоєння рани.
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Подпрятов, С. С.
Белоусов, І. О.
Салата, В. В.
Іваха, В. В.
Корбут, С. М.
Козаченко, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання живих тканин [Текст] / С. С. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 9. - С. 55-57. - Бібліогр.: с. 57

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАКРЫТИЯ МЕТОДЫ -- WOUND CLOSURE TECHNIQUES
ТКАНИ -- TISSUES (микробиология)
Анотація: Матеріали і методи. Антибактерійна стійкість електрозварного з’єднання (ЕЗ) досліджена в умовах гнійно–некротичного ураження, бактеріального забруднення, параканкрозного запалення або наявності калу у міжкишковому анастомозі (МКА), в судинах діаметром до 10 мм, міхуровій протоці діаметром до 12 мм, анальній нориці діаметром до 5 мм. В експерименті на 17 свинях, маса тіла 45 – 75 кг, та в клініці у 74 хворих віком від 24 до 72 років використовували апарати ЕК–300М1 і ЕКВЗ–300 ПатонмедТМ
У строки спостереження до 30 діб неспроможність ЕЗ у відкритій рані, черевній порожнині, відхіднику не спостерігали. Виявлені E. coli (3 штами), E. faecalis, E. cloacae, C. hofmanii, S. aureus в концентрації до 108, патогенні штами Clostridium у 3 хворих. Відзначене утворення цілісної структури біологічної тканини по всій лінії створення ЕЗ. Вже на 4–ту добу в МКА виявляли новоутворену грануляційну тканину з судинами, продуктивне запалення. Висновки. ЕЗ є суцільним, зберігає просторову структуру залучених волокон, не містить вільних клітинних фрагментів, що є тригерами запалення та поживними речовинами, забезпечує первинне загоєння у присутності мікроорганізмів з лізуючими властивостями
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Гичка, С. Г.
Слободянюк, І. М.
Уманець, О. І.
Ткаченко, В. А.
Корбут, С. М.
Салата, В. В.
Іваха, В. В.
Бєлоусов, І. О.
Корчак, В. П.
Щепетов, В. В.
Сидоренко, О. В.
Петренко, О. Ф.
Тарнавський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебігу процесів проліферації в міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин [Текст] = The proliferation process fetures inside intestinal anastomosis created by live tissues electric welding technology / С. С. Подпрятов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 60-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Анотація: Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Гичка, С. Г.
Петренко, О. Ф.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Грабовський, Д. А.
Лопаткіна, К. Г.
Ткаченко, С. В.
Дубко, А. Г.
Богдан, В. Ф.
Тарнавський, Д. В.
Кононенко, С. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з’єднання [Текст] = Influence of small intestine wall changes after electrically welded anastomoses of different types for the anastomotic tensile strength / С. С. Подпрятов [та ін.] // Хірургія України. - 2018. - N 3. - С. 57-62. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Анотація: Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм. 2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм. 2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Ткаченко, В. А.
Ткаченко, С. В.
Чернець, О. В.
Тарнавський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості перебігу загоєння та відновлення пропульсії в ранньому періоді після створення електрозварного міжкишкового анастомозу [Текст] / С. С. Подпрятов [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 22-26

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING (физиология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Клінічний і морфологічний процес загоєння всередині електрозварювальних кишкових анастомозів (ЕКА) був вивчений в модельному експерименті на 21 свині. 25 ЕКА і 4 скобкових КА було накладено і досліджено характеристики запалення. Адгезії фібрину навколо скобкового КА були потужними. Протягом 4 днів було збережено первісну структура ЕКА: коагульовані стислі колагенові волокна із м’язовими шарами утворювали однорідну масу, яка з’єднувала частини кишечника без ознак відторгнення, інкапсуляції та бактеріальної ферментації. Більшість ядерних і цитоплазмових структур зберігали життєздатність і вітальнї забарвлення. Швидко зростаючі волокна колагену в зоні ЕКА поширювалися в ажурно зростаючої грануляційної тканини, де спостерігалася велика кількість вже функціонуючих судин. У тварин з ЕКА перше спорожнення кишечника спостерігали через (25,4±5,1) години після операції, після скобкового ЕКА - через (47,2±8,8) години. Відсутність глибоких некротичних змін і стабільна життєздатність тканинних компонентів всередині ЕКА визначає збереження його структури в ранній період, загоєння за типом проліферативного запалення без формування будь-яких структурних або патофізіологічних перешкод для пропульсивних хвиль
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гетьман, В. Г.
Марийський, Г. С.
Гичка, С. Г.
Петренко, О. Ф.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Ткаченко, С. В.
Богдан, В. Ф.
Тарнавський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив усунення набряку тканин на результат хірургічного лікування запалення [Текст] / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 2. - С. 59-61. - Бібліогр.: с. 61

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (патология, хирургия)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (терапия, хирургия)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (терапия)
ОТЕК -- EDEMA (осложнения, терапия, этиология)
Анотація: Досліджене значення набряку тканин і його усунення у перебігу запалення та загоєнні рани. Проаналізовані результати лікування 68 хворих з приводу запального або некротичного ураження м’яких тканин кінцівки, в тому числі 65 – нижньої, 3 - верхньої. У 47 спостереженнях перебіг ураження був гострим, у 18 – хронічним. У 36 пацієнтів (контрольна група) проводили місцеву та системну антибактеріальну терапію, за показаннями - хірургічне втручання; у 32 (основна група) зазначене лікування доповнене щільним бинтуванням кінцівки еластичним бинтом. Щільне стискання тканин з усуненням набряку на тлі адекватної антибактеріальної терапії та хірургічної санації гнійно-некротичного вогнища супроводжується перериванням інфільтративної та ексудативної стадій гострого запалення, сприяє активному перебігу проліферативної стадії запалення. Під час лікування хронічного дефекту шкіри застосування щільного стискання сприяло розсмоктуванню грануляційного валу, розростанню грануляцій в рані та її крайової епітелізації
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Подпрятов, С. С.
Корчак, В. П.
Салата, В. В.
Іваха, В. В.
Бєлоусов, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Підводні камені і стадійне лікування хронічних ран і виразок [Текст] : тези доповіді / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 61

Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Паршиков, О. В.
Подпрятов, С. С.
Гичка, С. Г.
Слободянюк, І. М.
Рогачова, В. П.
Кризина, О. В.
Козаченко, С. В.
Корбут, С. М.
Салата, В. В.
Іваха, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Порівняльна ефективність ін’єкцій високих доз препарату ботулотоксину для лікування ускладненої анальної тріщини [Текст] : тези доповіді / С. С. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 60

Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Сидоренко, О. В.
Щепетов, В. В.
Брижатюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стінка шлунку та кишечнику як об’єкт електрохірургії [Текст] : тези доповіді / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 85-86

Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Подпрятов, С. С.
Маринський, Г. С.
Ткаченко, В. А.
Чернець, О. В.
Лопаткіна, К. Г.
Буряк, Ю. З.
Сердюк, В. К.
Васильченко, В. А.
Сидоренко, Д. Ф.
Гичка, С. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Складові утворення електрозварного з’єднання шлунка та тонкої кишки [Текст] / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 2. - С. 57-58. - Бібліогр.: с. 58

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ЖЕЛУДОК -- STOMACH (хирургия)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (хирургия)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
Анотація: Досліджені характер і послідовність змін структури тканин стінки шлунка та тонкої кишки під впливом імпульсного та безперервного подавання електричної напруги з частотою 440 кГц. Об’єкт дослідження стискали з силою від 2 до 6 Н/мм2. Як джерело живлення використовували апарат ЕКВЗ-300 «Патонмед». Електричні параметри процесу фіксували за допомогою аналого-цифрового перетворювача LCard E20-10 та лабораторного осцилографа Tektronix TDS 3014C. Встановлено, що електрозварне з’єднання шлунка та тонкої кишки включає три складові: руйнування та зникнення слизової оболонки, сполучної тканини та мембран; злиття колагенових волокон і гладеньком’язових клітин; втрата структури колагенових волокон і гладеньком’язових клітин та утворення однорідного електрозварного шва. Перші дві складові електрозварного з’єднання відбуваються одночасно, проте, незалежно одна від одної. По завершенні утворення електрозварного шва недеструктивні зміни тканин поширюються на відстань не більше 1 мм за межі накладення електродів
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Подпрятов, С. С.
Маринський, Г. С.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Грабовський, Д. А.
Лопаткіна, К. Г.
Ткаченко, С. В.
Буряк, Ю. З.
Сердюк, В. К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Електрозварювальна структурна перебудова як основа ефективності перекриття високої анальної нориці [Текст] : тези доповіді / С. С. Подпрятов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 86

Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Уманець, О. І.
Маринський, Г. С.
Гичка, С. Г.
Ткаченко, В. А.
Четвериков, А. О.
Савон, Ю. В.
Щепетов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Встановлення первинних вимог до експериментальних засобів дослідження та умов створення електрозварного з’єднання стінок кишечнику / С. С. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2018. - N 2. - С. 56-60

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (использование, методы)
СВАРКА -- WELDING
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
Анотація: На основі ознак якості та міцності, що були впроваджені для заварювання артерій, сформулювали первинні вимоги до параметрів експериментального випробувального стенда. Джерелом електрозварювальних імпульсів був адаптований клінічний апарат ЕК-300М1. Використовували електрозварювальний пінцет у варіантах плоских електродів та із зубоподібними елементами, затискачі без кремальєри - та з кремальєрою, з підвищеними можливостями стискання. В умовах гострого експерименту на ділянках кишки свині наклали 3 скобкові анастомози діаметром 29 мм, які містили 2 ряди скобок, та по 8 електрозварних кожним з інструментів. Всі анастомози відразу видаляли та досліджували міцність з’єднання та візуальні якості перетворень тканини.
На основе признаков качества и прочности, которые были внедрены для заваривания артерий, сформулировали первичные требования к параметрам экспериментального испытательного стенда. Источником электросварочных импульсов был адаптированный клинический аппарат ЕК-300М1. Использовали электросварочный пинцет в вариантах плоских электродов и с зубчатыми элементами, зажимы без кремальеры - и с кремальерой, повышенными возможностями сжатия. В условиях острого эксперимента на участках кишки свиньи наложили 3 скобковых анастомоза диаметром 29 мм, содержащих 2 ряда скобок, и по 8 электросварных каждым из инструментов. Все анастомозы сразу удаляли и исследовали прочность соединения и визуальные качества преобразований ткани.
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Ткаченко, В. А.
Чернець, О. В.
Тарнавський, Д. В.
Лопаткіна, К. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Застосування NPWT у лікуванні гнійно-некротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 2. - С. 76-80

MeSH-головна:
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT (патофизиология, терапия)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (патофизиология, терапия)
Анотація: Мета роботи: уточнити показання та ефективність використання NPWT у лікуванні гострого гнійнонекротичного ураження стопи у хворих на цукровий діабет. NPWT була використана в лікуванні 15 хворих на цукровий діабет, ускладнений гнійнонекротичним ураженням стопи. Всі хворі страждали на цукровий діабет 2 типу впродовж 8–23 років, медіана 12 років. Контроль глікемії шляхом приймання таблетованих препаратів здійснювали 6 пацієнтів, шляхом ін’єкцій інсуліну – 9. Для створення вакуумаспірації використовували апарати фірми Acelity (USA). Аспірацію здійснювали інтервальним методом із використанням тиску розрідження 100–120 мм рт. ст. впродовж 8–10 хвилин та тиску 60–70 мм рт. ст. впродовж 2–3 хвилин. Ми не мали підстав до застосування різних режимів проведення NPWT. Можливо, така потреба виникне з накопиченням більшої кількості спостережень з різними характеристиками стану тканин нижньої кін-цівки та загального стану пацієнта. Тяжкі ускладнення при застосуванні NPWT в інших клініках спостерігали в 6 % спостережень. Ми не діагностували ускладнень внаслідок такого лікування. При узагальненому розгляді іншими дослідниками лікування гнійнонекротичного ураження діабетичної стопи з застосуванням NPWT не мало переваг у результатах порівняно з накладанням вологих пов’язок і загальна частота загоєння ран була низькою для обох технологій. Однак наш досвід виокремлює групи хворих, у яких застосування NPWT дало можливість зберегти опороздатну стопу, тоді як використання вологих пов’язок не ефективне або пов’язане з високим ризиком високої ампутації. Накопичення більшої кількості таких спостережень сприятиме точнішому визначенню місця NPWT в лікуванні діабетичної стопи.
Цель работы: уточнить показания и эффективность использования NPWT в лечении острого гнойнонекротического поражения стопы у больных с сахарным диабетом. Материалы и методы. NPWT была использована в лечении 15 больных с сахарным диабетом, осложненным гнойнонекротическим поражением стопы. У всех больных сахарный диабет был в течение 8–23 лет, медиана 12 лет. Контроль гликемии приемом таблетированных препаратов осуществляли 6 пациентов, инъекциями инсулина – 9. Для вакуумаспирации использовали аппараты фирмы Acelity (USA). Аспирацию осуществляли интервальным методом, чередуя отрицательное давление 100–120 мм рт. ст. в течение 8–10 минут и давление 60–70 мм рт. ст в течение 2–3 минут. Мы не имели оснований для применения различных режимов проведения NPWT. Возможно, такая необходимость возникнет при наборе большего количества наблюдений с различными характеристиками состояния тканей нижней конечности и общего состояния пациента. Тяжелые осложнения применения NPWT в других клиниках отмечены в 6 % наблюдений. Мы не наблюдали тяжелые осложнения применения такого лечения. При обобщенной оценке другими исследователями лечение гнойнонекротического поражения диабетической стопы с применением NPWT не имело преимуществ перед применением влажных повязок, а общая частота заживления ран была низкой для обоих технологий. Однако наш опыт выделяет группы больных, у которых применение NPWT позволило сохранить опороспособную культю стопы в ситуациях, когда использование влажных повязок не эффективно и/или связано с высоким риском высокой ампутации. Накопление большего опыта таких наблюдений будет способствовать более точному определению места NPWT в лечении диабетической стопы.
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Штаєр, А. А.
Бондар, С. Є.
Лісовець, В. В.
Левицька, О. В.
Подпрятов, С. С.
Сацюк, І. В.
Корбут, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини [Текст] / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 93-98

MeSH-головна:
СДАВЛЕНИЯ СИНДРОМЫ -- COMPARTMENT SYNDROMES (диагностика, патофизиология)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (диагностика)
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (патология)
Анотація: Мета роботи: оцінити власний досвід діагностики та лікування компартмент-синдрому (КС) кінцівок та черевної порожнини. Проведений аналіз клінічного перебігу, діагностики та лікування КС у 5 пацієнтів. Абдомінальний компартмент-синдром (АКС) спостерігали у 2 хворих. Стан одного хворого був помилково оцінений як неадекватне поповнення водно-електролітного балансу. Продовжено інтенсивну терапію з позитивним балансом 3200 мл. В подальшому виникли ниркова недостатність та рецидивуючий сепсис, лікування яких впродовж 27 діб виявилось неефективним. Ще у одного хворого своєчасна діагностика АКС і проведення адекватної терапії супроводжувались швидким одужанням. Компартмент-синдром кінцівок та черевної порожнини є небезпечним для життя ускладненням, яке має особливі прояви і потребує спеціального лікування.
Цель работы: оценить собственный опыт диагностики и лечения компартмент-синдрома (КС) конечностей и брюшной полости. Абдоминальный компартмент-синдром (АКС) наблюдали у 2 больных. У одного пациента состояние ошибочно оценено как неадекватное восполнение водно-электролитного баланса. Продолжена инфузионная терапия с положительным балансом 3200 мл. В дальнейшем возникли почечная недостаточность и рецидивирующий сепсис, лечение которых в течение 27 суток оказалось неэффективным. Еще у одного больного своевременная диагностика и адекватное лечение АКС сопровождались быстрым выздоровлением. КС конечностей и брюшной полости является опасным для жизни осложнением, имеет особенные признаки и требует специального лечения.
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Корчак, В. П.
Бєлоусов, І. О.
Подпрятов, С. С.
Сацюк, І. В.
Слободянюк, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Антибактерійна стійкість тканинної субстанції електрозварного міжкишкового анастомозу в гноєтворному мікробному середовищі [Текст] = Antibacterial stability of the tissue substance of electro-welded iintestinal anastomose in the purulent microbial environment / С. С. Подпрятов [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (методы)
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология, патофизиология, хирургия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- DRUG RESISTANCE, MULTIPLE, BACTERIAL
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (тенденции)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СВАРКА -- WELDING (методы)
Анотація: Відзначають ріст бактерій у товщі тканин навіть неускладненого міжкишкового анастомозу (МА). Дослідження перетворень тканин у складі МА під впливом гноєтворних мікроорганізмів є важливим для планування лікувальних заходів при створенні певного типу з’єднання стінок кишки. Мета: оцінити стійкість до впливу гноєтворних мікроорганізмів тканинної субстанції МА, створеного із застосуванням технології електрозварювання живих тканин. Матеріал і методи. Під час гострого експерименту на свинях створили 18 ЕМА, використовуючи джерело електрозварювальних імпульсів Патонмед-300, а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Тканини ЕМА та інтактну стінку кишки занурювали у суспензію, що містила штами провідних складових мікрофлори, виділеної з гнійних вогнищ м’яких тканин та черевної порожнини, у відповідній концентрації: St. aureus – 108, E.coli (3 штами) – 108. Після 8 діб експозиції препарат діставали для фарбування та морфологічного дослідження під мікроскопом. Результати. Субстрат ЕМА після витримування не фрагментувався при витяганні з суспензії, але руйнувався в інструменті при тиску 0,3 Н/мм2. Структура ЕМА щільна, по краях містить зони розрихлення, щілини. Сторонніх тіл, мікроорганізмів у субстраті ЕМА не виявлено. Контуруються слабко забарвлені, з’єднані, коагуляційно змінені гладеньком’язові волокна, стиснуті поміж колагенових та еластичних волокон у суцільний конгломерат. М’язова пластинка зливається з м’язовою оболонкою стінки кишки. Натомість інтактні тканини поза ЕМА зазнали деструкції структури. Висновки: Тканинна субстанція створеного ЕМА зберігає суцільність та часткову цілісність у середовищі гноєтворних мікроорганізмів протягом 8 днів. Тканини поза ЕМА при цьому зазнають повного розпаду. Переважна частина субстрату МА, який утворюється в тканинах кишки внаслідок з’єднувального електрозварного впливу, впродовж 8 діб зберігає стійкість до лізису мікроорганізмами, виділеними з гнійних вогнищ
The bacteria are growing inside the tissues of even uncomplicated intestinal anastomosis (IA). The study of the tissues transformation inside MA structure under the influence of purulent microorganisms is important for the planning of surgical tactic according to the intestinal connection creating method to use. The aim was to estimate the resistance to the effect of purulent microorganisms on to tissue substance of MA, created using the Electric Welding of Live Tissues (EWLT) technology. Material and methods. During the acute experiment on pigs, 18 EWLT IAs were created. The EWLT power source Patonmed-300 and the prototype of the circular electric welding tool were used. The substrate of the EWLT IA, as the intact intestinal wall were also immersed in a suspension, containing strains of the main constituents of the microflora isolated from soft tissues and abdominal cavity abscesses, in the appropriate concentration: St. aureus - 108, E.coli (3 strains) - 108. After 8 days of exposure, the tissues were removed for staining and morphological examination under a microscope. Results. The substrate of EWLT IA after immersion was not fragmented during extraction from the suspension, but was destroyed in the forceps at a compression of 0.3 N / mm2. The structure of the EMA is dense; at the edges it contains zones of loosening, cracks. Foreign bodies, microorganisms in the EMA substrate were not detected. The slightly colored, connected, coagulated modified smooth muscle fibers, compressed between collagen and elastic fibers, are contoured into a solid conglomerate. The submucosal muscular plate merges with the muscular membrane of the intestinal wall. Intact tissues outside the EWLT IA had signs of structural destruction. Conclusions. The tissue substance of the EWLT IA retains continuity and partial integrity inside purulent microorganisms environment up to 8 days. During this period tissues outside the EWLT IA undergo a complete decay. The predominant part of the IA substrate, which is formed in the intestinal tissues due to the connecting electric welding action, for 8 days remains resistant to lesion by microorganisms isolated from purulent foci
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Корбут, С. М.
Гетьман, В. Г.
Маринський, Г. С.
Ткаченко, В. А.
Ткаченко, С. В.
Чернець, О. В.
Бєлоусов, І. О.
Лопаткіна, К. Г.
Корчак, В. П.
Петренко, О. Ф.
Тарнавський, Д. В.
Кузик, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Хірургічне лікування діастазу прямих м’язів живота та гриж на його тлі [Текст] = Surgical treatment of diastasis rectus abdominis and hernias on its background / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 51-56. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРЯМАЯ МЫШЦА ЖИВОТА -- RECTUS ABDOMINIS (патофизиология, хирургия)
ГРЫЖА БРЮШНОЙ СТЕНКИ -- HERNIA, ABDOMINAL (патофизиология, хирургия, этиология)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ТКАНИ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ СТРУКТУРЫ -- TISSUE SCAFFOLDS (использование, тенденции)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Кл.слова (ненормовані):
З власного досвіду
Анотація: Мета роботи: оцінити ефективність різних способів хірургічного лікування діастазу прямих м’язів живота (ПМЖ) із позицій досягнення мети оперативного втручання та прийнятності для пацієнта. Матеріали і методи. Хірургічне втручання виконано 92 пацієнтам, з яких 49 – чоловіки та 43 – жінки віком від 40 до 72 років. Індекс маси тіла пацієнтів становив від 27,2 до 48,6 кг/см2. У 47 пацієнтів на тлі діастазу ПМЖ була післяопераційна грижа живота, у 45 – первинна. Грижа M1 – у 1 пацієнта, M2 – у 11, M3 – у 42, М4 – у 8, M2+M3+M4 – у 30, W1 – у 3, W2 – у 48, W3 – у 41. Результати досліджень та їх обговорення. У 5 пацієнтів усунення грижі і діастазу ПМЖ та закриття грижових воріт виконали за способом Ramirez O. M. et al., 1990, доповненим розташуванням поліпропіленової сітки позаду ПМЖ. Хоча мету операції було досягнуто у всіх спостереженнях, однак у післяопераційному періоді ПМЖ повністю, а бокові м’язи черевної стінки майже повністю втратили здатність до скорочення, що суттєво обмежило рухи тулуба пацієнтів. У 76 пацієнтів зміцнювали передній листок апоневрозу за допомогою розміщення сітки on lay і за її допомогою зближували ПМЖ. Мобілізацію здійснювали за допомогою технології електрозварювання живих тканин із використанням апаратів ЕК 300-М1 і Патонмед ЕКВЗ 300. В усіх спостереженнях ширина діастазу в епігастрії відображала відстань між точками фіксації внутрішніх країв ПМЖ до реберної дуги. При ширині грижових воріт більше 10 см було неможливе зведення внутрішніх країв ПМЖ. У 3 пацієнтів виникла серома, що зумовило висічення сітки. В 11 пацієнтів успішно виконано фіксацію сітки до відсепарованих задніх листків апоневрозу ПМЖ із подальшим їх зшиванням. Виникнення діастазу ПМЖ є наслідком широкого розходження місць фіксації ПМЖ до реберної дуги, яке ми спостерігали у всіх пацієнтів, ймовірність їх змикання відсутня через розходження при кожному скороченні м’язів. В разі виникнення грижі на тлі діастазу краї грижових воріт не мають схильності до зближення. Мобілізація заднього листка апоневрозу ПМЖ і його зміцнення сіткою дозволяє закрити грижовий дефект шириною до 12 см і є високоефективним при лікуванні грижі на тлі діастазу ПМЖ. Застосування комбінації ендотрахеального наркозу та епідуральної анестезії з продовженням епідуральної анестезії впродовж 4 – 7 днів після операції забезпечує безбольовий перебіг післяопераційного періоду
The aim of the work: to assess the effectiveness of different techniques of rectus abdominis (RA) diastasis (D) surgical correction as to the point of aim attainment and patient’s satisfaction. Materials and Methods. 92 patients were operated on, 49 men and 43 women at the age from 40 to 72 years with body mass index from 27.2 to 48.6 kg/cm2. Incisional hernia has 47 patients, umbilical or supraumbilical – 45. Hernia M1 has 1 patient, M2 – 11, M3 – 42, M4 – 8, M2+M3+M4 – 30, W1 3, W2 – 48, W3 – 41. Results and Discussion. Ramirez O.M. et al., 1990, technique with mesh placement was used for hernia closure and D liquidation in 5 cases. Even as the surgery aim had been achieved in all cases, in follow up RA fully and lateral abdominal muscles nearly fully lost their ability to contract which caused considerable restriction of patients’ trunk movement. 76 patients were treated by anterior aponeurotic sheet armoring by mesh on lay placement and nearing RA edges by this mean. Live tissue welding technique by means EK-300M1 and Patonmed EKVZ 300 apparats was used for tissue mobilization. D width in epigastrium reflected the distance between the points of RA fixation at the costal arc. Seroma occur in 3 cases leading to mesh removing. Also it was impossible to draw close RA in the case of herniation foramen more 10 cm in width. Posterior sheets of RA mobilization with its armoring by mesh and further suturing was used in 11 patients with full success. RA D is the result of wide situation their places of fixation to the costal arc which was founded in all cases, thereafter their joining is impossible due to divergence in every muscle’s contraction. In the case of coincidence of D RA and herniation hernia gape have no tendency to closing. Posterior sheets of RA mobilization with its armoring by mesh and further suturing mesh use allow to close hernia defect up to 12 cm in width and seem to be highly effective in case of hernia with the RA D background. Combined use of endotracheal narcosis and epidural anesthesia with a prolonged epidural anesthesia throughout 4–7 days after surgery ensure painless postoperative period
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Бєлоусов, І. О.
Подпрятов, С. С.
Іваха, В. В.
Корчак, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Особливості та ефективність застосування електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні місцево поширеного раку ободової кишки [Текст] = The live tissue welding peculiarities and efficiency at surgical proceeding and local control achievement during the locally advanced colon cancer treatment / С. С. Подпрятов [та ін.] // Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 69-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (патофизиология, хирургия, этиология)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы, тенденции)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы, тенденции)
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION (методы, тенденции)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета роботи: визначити особливості та ефективність застосування технології електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні поширеного раку ободової кишки. Матеріали і методи. У 57 хворих здійснювали електрозварну мобілізацію та/або накладання анастомозу під час операційних втручань, радикальних або паліативних. Критеріями включення були аденокарцинома, T3-4, N+, абсцедування. Використовували джерела електрозварювальних імпульсів ЕК-300М1 та “Патонмед” ЕКВЗ-300 (Україна), укомплектовані інструментами. Досліджували особливості лінії резекції, загоєння і функцію анастомозу, та спостерігали появу локального рецидиву пухлини до 10 років після втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Електрозварний кишковий анастомоз накладали багатоточковим (7) та одномоментним (8) методами, шовний (42) – поодинокими стібками. Електрозварна мобілізація відбувалась вздовж вузької лінії проходження струму, у визначених межах не уражених пухлиною тканин, незалежно від їх щільності та запальних змін на тлі забезпечення гемостазу. Відбувалось ущільнення лімфатичних вузлів та одночасне перекриття лімфатичних судин. Орієнтування хірургом електрозварного струму полегшувало футлярну мобілізацію. Одночасно з розділенням, вздовж розділених країв тканини утворювалась коагуляційна псевдокапсула. Без порушення цілісності стінок гнійника вдавалось мобілізувати пухлину та інфіковані тканини в разі розпаду. Забезпечувалось виявлення та скелетизація магістральних живлячих судин для їх центрального перекриття, яке здійснювали без накладання лігатури. Особливості електрозварювання зумовлювали незначну вираженість ексудації по дренажах, що надавало можливість надійного контролю герметичності анастомозу. Неспроможність електрозварного анастомозу не спостерігали, шовного виявили у 2 хворих (4,8 %) – ІІІ ступеня, у 6 хворих (14,3 %) І–ІІ ступеня. Спостережено у віддаленому періоді з електрозварним анастомозом протягом 2 років – 12 хворих, 3 років – 8, 5 років – 3, 10 років – 1. З шовним анастомозом протягом 2 років спостережено 34 хворих, 3 років – 20, 5 років – 9, 10 років - 3. За даними ендоскопічного та рентгенологічного дослідження лінію електрозварного з’єднання кишки було складно ідентифікувати, а з лінії шовного до 6 місяців спостерігали міграцію ниток. У жодного зі спостережених хворих обох груп не виявили клінічних, ендоскопічних чи томографічних ознак місцевого рецидиву пухлини: зовнішньої деформації анастомозу або нового росту пухлини в місці її видалення. Застосування електрозварювання надає можливість досягти видалення пухлини в межах R0, в обсязі D2 та СМЕ. Коагуляція капсули лімфатичних вузлів та їх судин сприяє абластичності лімфаденектомії. Коагуляційна псевдокапсула може забезпечити зменшення кількості післяопераційних ускладнень навіть у разі видалення абсцесу або неспроможності швів анастомозу, що може бути важливою передумовою виживання. Властивості електрозварного перекриття судин сприяють запобіганню вторинній кровотечі в такій ситуації
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Маринський, Г. С.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Чернець, О. В.
Ткаченко, В. А.
Дубко, А. Г.
Корчак, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Кореляція компенсації цукрового діабету 2 типу зі змінами обміну ліпідів після виконання ілеодуоденопластики / С. Є. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 28-33

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм)
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
Анотація: Мета роботи: оцінити зміни рівнів ліпідів у хворих на цукровий діабет 2 типу після виконання ілеодуоденопластики. Матеріали і методи. Оцінку рівнів глюкози, глікованого гемоглобіну (ГГ), загального холестерину (ЗХ), тригліцеридів (ТГ), ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), низької щільності (ЛПНЩ) та дуже низької щільності (ЛПДНЩ) у крові проведено у 45 хворих на цукровий діабет 2 типу до та після виконання операції ілеодуоденопластики. Чоловіків було 20, жінок – 25, середній вік (M±m) (27,4±9,5) року. Індекс маси тіла пацієнтів складав від 23,4 до 61,4 кг/см2. З метою корекції глікемії 12 пацієнтів приймали таблетовані глюкозознижувальні засоби; ін’єкції інсуліну отримували 18 хворих, вперше виявлений цукровий діабет або інсулінорезистентність, ускладнену погано коригованою гіпертонією та серцевою недостатністю ІІ ступеня, діагностовано в 15. Середня (M±Ϭ) тривалість цукрового діабету склала (15,1±7,7) року. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів відмітили швидке і значне зниження рівня ЗХ, що, ймовірно, пов’язане з досягненням компенсації перебігу цукрового діабету 2 типу в ранній термін після виконання ілеодуоденопластики. Встановлено, що у всіх пацієнтів утримання рівня ЗХ в межах рівня норми у віддалений термін після операції може бути підвалиною стабільності компенсації вуглеводного обміну. Різноспрямованість змін ТГ та всіх досліджених ліпопротеїдів свідчить про відсутність їх безпосереднього зв’язку з регуляцією обміну вуглеводів
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. Є.
Подпрятов, С. С.
Старчак, Н. М.
Сацюк, І. В.
Корчак, В. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Клініко-морфологічні особливості багатоточкового та лінійного товстокишкового електрозварного анастомозу / С. С. Подпрятов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2018. - N 3. - С. 50-56

MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование, методы, тенденции)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
Анотація: Застосовані клінічні та медико-технічні умови створення електрозварного з’єднання в товсто-товстокишковому анастомозі забезпечують його клінічно необхідну міцність, при наявності герметичності: (53,6±9,8) мм рт. ст. (62,8±6,2) мм рт. ст. лінійного та (37,2±5,2) мм рт. ст. багатоточкового, відповідно – що достовірно перевищувало показник скобкового аналогу. Міцність міжкишкового електрозварного з’єднання забезпечується площею ділянок злиття м’язових шарів зведених в анастомозі стінок кишки. Збільшення тиску електродів на тканини з 2,1 Н/мм2 до 3,0 Н/мм2 збільшило середню міцність герметичного електрозварного лінійного з’єднання в товсто-товстокишковому анастомозі.
Применяемые клинические и медико-технические условия создания электросварочного соединения в толсто-толстокишечном анастомозе обеспечивают его клинически необходимую прочность, при наличии герметичности: (53,6 ± 9,8) мм рт. ст. (62,8 ± 6,2) мм рт. ст. линейного и (37,2 ± 5,2) мм рт. ст. многоточечного, соответственно - что достоверно превышало показатель скобкового аналога. Прочность межкишечного электросварочного соединения обеспечивается площадью участков слияния мышечных слоев соединенных в анастомозе стенок кишки. Увеличение давления электродов на ткани с 2,1 Н / мм2 до 3,0 Н / мм2 увеличило среднюю прочность герметичного электросварочного линейного соединения в толсто-толстокишечном анастомозе.
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Ткаченко, В. А.
Ткаченко, С. В.
Чернець, О. В.
Тарнавський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Особливості створення електрозварного колоректального анастомозу в експерименті та клініці [Текст] = The features of electric welding colorectal anastomosis creation in experiment and clinics / С. С. Подпрятов [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 532-537. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы)
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (патофизиология, хирургия)
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ТКАНИ ФИКСАЦИЯ -- TISSUE FIXATION (методы)
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM (повреждения, секреция)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Донедавна методом вибору для проведення вентиляції легень у хворих з глибокими флегмонами шиї вважалася трахеостомія, проте сучасні тенденції визнають саме інтубацію трахеї бронхоскопом найбільш раціональним способом забезпечення адекватного дихання у таких пацієнтів. Мета - дослідити особливості забезпечення адекватної інтубації у хворих з одонтогенними і тонзилогенними флегмонами шиї. Проведене дослідження 70 хворих з глибокими флегмонами шиї одонтогенного (47 (67%)) і тонзилогенного (23 (33%)) походження. У 47 (67%) був встановлений низхідний медіастиніт. Інтубація трахеї проводилась оротрахеально ларингоскопом, бронхоскопом або через трахеостому. 33 (47,1%) хворим проведена оротрахеальна інтубація бронхоскопом, 34 (48,6%) - ларингоскопом і лише у трьох випадках (4,3%) виникла необхідність трахеостомії. Бронхоскопічна інтубація виконана 57,4% пацієнтів з одонтогенними флегмонами, а у випад- ках нагноєнь навкологлоткових просторів - лише у 26,1%. Відсоток трахеостомій був однаковий у двох групах хворих і склав 4,3%. Летальність становила 12,9%. Отже більш, ніж у половини обстежених (57,4%) з одонтогенними флегмонами шиї виникає необхідність бронхоскопічної інтубації трахеї, трахеостомія використовується вкрай рідко (4,3%). У 70% хворих з тонзилогенними нагноєннями можлива інтубація ларингоскопом. Порівняння особливостей інтубації трахеї у хворих з глибокими флегмонами шиї з та без низхідних медіастинітів є перспективою подальших досліджень.
Recently, a tracheostomy was considered the method of choice for provide ventilating of patients with deep neck phlegmons, but current trends recognize that tracheal intubation with bronchoscope is the most rational way of adequate breathing security in such patients. Objective - to investigate the peculiarities of features of adequate intu bating security in patients with odontogenic and tonsilogenic neck phlegmons. 70 patients with deep neck phlegmons of odontogenic 4(7 (67%)) and tonsilogenic origin - (23 (33%)) have been investigated. 47 (67%) suffered from descending mediastinitis. Tracheal intubation was performed using orotracheal laryngoscope, bronchoscope or through tracheostomy. 33 (47.1%) patients underwent orotra cheal intubation with a bronchoscope, 34 (48.6%) with a laryngoscope, and only in three cases (4.3%) tracheostomy was used. Bronchoscopic intubation was performed in 57.4% of patients with odontogenic phlegmons, and only in 26.1% cases of oropharyngeal spaces suppuration. The percentage of tracheostomies was the same in two groups of patients and showed 4.3%. Mortality rate was 12.9%. Thus, 57.4% of patients with odontogenic neck phlegmons need for bronchoscopic tracheal intubation, a tracheostomy is used extremely rarely (4.3%). Intubation with laryngoscope is possible in 70% of patients with tonsilogenic suppuration. Comparison of tracheal intubation in patients with deep neck phlegmons with and without descending mediastinitis is prospects for further research.
Дод.точки доступу:
Подпрятов, С. С.
Подпрятов, С. Є.
Гичка, С. Г.
Гетьман, В. Г.
Макаров, А. В.
Маринський, Г. С.
Лєбєдєв, О. В.
Ткаченко, В. А.
Чернець, О. В.
Чвертко, Н. А.
Тарнавський, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-65

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)