Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Вища освіта (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Проняєв, Д. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 72
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-72

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельник В. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Антонюк О. П.
Назва : Особливості морфології матки ранніх плодів
Паралельн. назви :The features of the morphology of the uterus of early fetuses
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 20-22 (Шифр БУ5/2023/27/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
МАТКА -- UTERUS
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): дно матки
Анотація: Простежено перинатальні зміни форми матки, а також визначено певну форму її дна на кожному з місяців перинатального періоду розвитку. Матеріал і методи. Особливості типової та варіантної анатомії матки, піхви, яєчників і маткових труб вивчено на 160 препаратах плодів і новонароджених з використанням комплексу методів морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування. Результати дослідження. Доведено, що найбільшою варіабельністю форми відрізняється рельєф дна матки, який може бути жолобчастим, горбкуватим, плоским і опуклим. Простежено фізіологічне зникнення жолоба на матці, що підтверджується встановленими достовірними кореляційними зворотними зв’язками середньої сили між шириною дна матки, показники якої коливаються від 6,0±0,21 мм до 6,4±1,60 мм та тім’яно-п’ятковою довжиною (ТПД) плода. Висновки. У результаті проведених морфологічних досліджень встановлено такі форми дна матки: жолобчаста, горбкувата, плоска та опукла. На нашу думку, саме такою (у вказаній послідовності) є закономірна стадійність перетворення форми дна матки впродовж перинатального періодуPerinatal changes in the shape of the uterus were traced, and a certain shape of its bottom was determined in each of the months of the perinatal period of development. Material and methods. Features of the typical and variant anatomy of the uterus, vagina, ovaries and fallopian tubes were studied on 160 preparations of fetuses and newborns using a complex of morphological research methods: macroscopic, ordinary and thin dissection. Research results. It has been proven that the topography of the bottom of the uterus is characterized by the greatest variability of shape, which can be grooved, bumpy, flat and convex. The physiological disappearance of the groove on the uterus was observed, which is confirmed by established reliable correlations of average strength between the width of the uterine fundus, the indicators of which vary from 6.0±0.21 mm to 6.4±1.60 mm and the parietal-p fetal length (TPD) of the fetus. Conclusions. As a result of morphological studies, the following forms of the uterine fundus were established: grooved, tuberous, flat and convex. In our opinion, this (in the specified sequence) is the natural phase of the transformation of the shape of the bottom of the uterus during the perinatal period
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Проняєв Д. В., Кривецький В. В., Бойчук О. М.
Назва : Навчально-методичні основи викладання питань диференціації статі на морфологічних кафедрах медичного університету
Паралельн. назви :Educational and methodological fundamentals of teaching issues of gender differentiation in the departments of morphology at medical university
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 79-84 (Шифр БУ5/2023/27/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL
БИОМЕДИЦИНСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- BIOMEDICAL RESEARCH
ПОЛОВАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- SEX DIFFERENTIATION
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Анотація: Основною проблемою викладання процесів диференціації статі під час практичних занять є те, що усі біохімічні та генетично-детерміновані процеси диференціації статі освітлюються недостатньо або відірвані від супутніх морфологічних перетворень. Часто навчальні програми складаються лише з тем, в яких висвітлюються морфологічні процеси розвитку певної статі, уникаючи основного питання – біохімічні причини виникнення морфологічних перетворень. Мета дослідження – з’ясувати сучасний стан вивчення проблеми викладання теми «Диференціація статі» на медичних та біологічних факультетах вищих навчальних закладів України. Висвітлити власний досвід викладання теми «Диференціація статі» в Буковинському державному медичному університеті. Матеріал і методи. Навчально-методична праця базується на дослідженні 19 джерел зарубіжної наукової літератури з електронної бази “PubMed”. Використовували методи порівняльного контент-аналізу та інформаційно-аналітичного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення. Диференціація статі у людей та тваринах пов'язана з багатьма біохімічними процесами, які відбуваються на рівні генів та білків. Ось кілька біохімічних аспектів диференціації статі: гормони – є ключовими факторами, які впливають на диференціацію статі. У хлопчиків гонади виробляють тестостерон, а у дівчаток – естроген. Ці гормони сприяють розвитку різних органів та систем, включаючи репродуктивну систему. Генетичні механізми: у кожного організму є дві статеві хромосоми – X та Y. В осіб чоловічої статі - XY, а в осіб жіночої статі – XX. Гени, які знаходяться на цих хромосомах, впливають на розвиток різних аспектів статевої диференціації. Білки, які виробляються генами, відіграють важливу роль у диференціації статі. Наприклад, білок SRY відповідає за розвиток яєчок у хлопчиків, тоді як білок FOXL2 відповідає за розвиток яєчників у дівчаток. Висновок. Морфологічні процеси, які супроводжують диференціацію статі, безумовно є лише відображенням складних біохімічних перетворень, що забезпечують даний процес. На нашу думку, вивчення морфологічних перетворень не буде мати ефекту, якщо розглядати їх без прив’язки до біохімічних та генетичних процесів на молекулярному рівніThe main problem in teaching the processes of gender differentiation during practical classes is that all biochemical and genetically determined processes of gender differentiation are insufficiently covered or detached from the accompanying morphological transformations. Often, educational programs consist only of topics that highlight the morphological processes of the development of a certain sex, avoiding the main questions - the biochemical causes of morphological transformations. The purpose of the research is to find out the current state of studying the problem of teaching the topic "Gender differentiation" at the medical and biological faculties of higher educational institutions of Ukraine and highlight our own experience in teaching the topic "Sex differentiation" at Bukovinian State Medical University. Material and methods. Educational and methodological practice is based on researched 19 sources of foreign scientific literature from the electronic database "PubMed". The methods of comparative content analysis and information-analytical analysis were used. Research results and their discussion. Sex differentiation in humans and other animals is associated with many biochemical processes that occur at the level of genes and proteins. Here are some biochemical aspects of sex differentiation: Hormones are key factors that influence sex differentiation. In boys, the gonads produce testosterone, and in girls, estrogen. These hormones promote the development of various organs and systems, including the reproductive system. Genetic mechanisms: every organism has two sex chromosomes – X and Y. Males have XY, and females have XX. Genes on these chromosomes affect the development of various aspects of sexual differentiation. Proteins produced by genes play an important role in sex differentiation. For example, the SRY protein is responsible for the development of the testicles in boys, while the FOXL2 protein is responsible for the development of the ovaries in girls. Conclusion. The morphological processes that accompany sex differentiation are certainly only a reflection of the complex biochemical transformations that ensure this process. In our opinion, the study of morphological transformations will not have an effect if we consider them without reference to biochemical and genetic processes at the molecular level
Знайти схожі

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 1
Цікаві статті :
Багрій Д. А. Поширеність поліморфних варіантів гена IL1RL1 (rs950880) серед мешканців Подільського регіону України/ Д. А. Багрій, В. М. Жебель (стр.3-7)
Кулаєць Н. М. Характеристика порушень ритму серця за даними холтерівського моніторингу ЕКГ у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь/ Н. М. Кулаєць (стр.8-14)
Масна З. З. Особливості будови пришийкової ділянки постійних зубів різних груп/ З. З. Масна, Д. В. Якимович (стр.15-19)
Мельник В. В. Особливості морфології матки ранніх плодів/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.20-22)
Семенюк Т. О. Мікро- та субмікроскопічна будова лівого передсердно-шлуночкового клапанного апарату людини зрілого віку в нормі/ Т. О. Семенюк [та ін.] (стр.23-27)
Solomonchuk A. V. Frequency of acute heart failure in patients with acute myocardial infarction after revascularization/ A. V. Solomonchuk (стр.28-36)
Тиліщак З. Р. Особливості ендотеліальної дисфункції та капілярного кровотоку у пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19) та супутнім цукровим діабетом 2-го типу/ З. Р. Тиліщак (стр.37-41)
Хребтій Я. В. Використання хірургічних методів лікування тромбозів системи нижньої порожнистої вени/ Я. В. Хребтій, Г. І. Хребтій (стр.42-46)
Biduchak A. S. Results of medical interaction analysis employees with mass information media (from claims to understanding)/ A. S. Biduchak, N. V. Hopko, V. V. Gorachuk (стр.47-52)
Bielinskyi M. V. Association of markers of low-grade inflammation in patients with st-elevation myocardial infarction with type 2 diabetes mellitus: a comparative analysis/ M. V. Bielinskyi, N. M. Seredyuk (стр.53-60)
Sorokman T. V. The level of zinc in blood plasma and the course of gallstone disease in children/ T. V. Sorokman, V. G. Ostapchuk (стр.61-66)
Іваніцька Т. І. Вплив карантину та соціальної ізоляції на психічний стан населення/ Т. І. Іваніцька (стр.67-72)
Коцаренко М. В. Телемедицина як інструмент оптимізації та удосконалення способів надання медичної допомоги населенню/ М. В. Коцаренко, О. О. Адамович, О. П. Адамович (стр.73-78)
Проняєв Д. В. Навчально-методичні основи викладання питань диференціації статі на морфологічних кафедрах медичного університету/ Д. В. Проняєв, В. В. Кривецький, О. М. Бойчук (стр.79-84)
Роговий Ю. Є. Роль критичного мислення в покращанні викладання фундаментальних теоретичних та клінічних дисциплін/ Ю. Є. Роговий, О. В. Білоокий, В. В. Білоокий (стр.85-89)
Юрценюк О. С. Особливості викладання навчальної дисципліни «Психіатрія та наркологія» студентам закладів вищої освіти в умовах воєнного стану/ О. С. Юрценюк (стр.90-93)
Ілащук Т. О. До 80-річчя від народження професора Олександра Івановича Волошина/ Т. О. Ілащук, В. П. Присяжнюк, Б. П. Сенюк (стр.94-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лопушняк Л. Я., Проняєв Д. В., Перебийніс П. П., Сухоносов Р. О., Шкляр А. С.
Назва : Застосування сучасних педагогічних технологій при викладанні навчальної дисципліни "Анатомія людини"
Паралельн. назви :The use of modern pedagogical technologies in teaching the discipline «Human anatomy»
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 88-93 (Шифр КУ27/2023/22/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АНАТОМИЯ -- ANATOMY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: В умовах реформування медицини в Україні пріоритетним завданням закладів вищої освіти є якість професійної підготовки фахівців галузі охорони здоров’я. Серед найважливіших принципів формування єдиного освітнього середовища визначальним є досягнення високого рівня навчання майбутніх лікарів шляхом уведення єдиної технології управління якістю освіти. У процесі євроінтеграції та глобалізації входження української освітньої системну світовий інформаційний простір виникає потреба в кардинальному оновленні системи вищої освіти нашої країни з урахуванням позитивного досвіду країн Європи та світу. На часі оптимізація галузі охорони здоров’я населення та підготовка лікарів нового покоління відповідно до світових стандартів.Мета дослідження - здійснити теоретичний аналіз наукових психолого-педагогічних, навчально-методичних та медичних публікацій, методичної роботи кафедри щодо застосування сучасних педагогічних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх лікарів. Висновки. Впровадження у професійну підготовку майбутніх лікарів сучасних педагогічних технологій забезпечує формування професійної компетентності шляхом розвитку у здобувачів освіти навичок самостійної та науково-дослідницької роботи, міжособистісного спілкування, роботи у команді, аналізу та синтезу, креативності, здатності співпрацювати із фахівцями інших спеціальностей, вирішувати проблеми та приймати рішення. Під час вивчення навчальної дисцитіни «Анатомія людини» доцільно використовувати технології симуляційного навчання та кейс-метод, оскільки вони сприяють розвитку умінь і навичок, здатності до самонавчання, зміні парадигми мислення, забезпечують запам ’ятовуеання значних об’ємів інформації та підготовку спеціалістів, які максимально ефективно поводяться в складних клінічних ситуаціях. Технології симуляційного навчання дозволяють багаторазово та точно відтворити важливі клінічні сценарії та надають можливість адаптувати навчальну ситуацію до кожного студентаIn the context of healthcare reform in Ukraine, the priority task of higher education institutions is the quality of professional education of healthcare specialists. Among the most important principles of forming a unified educational environment is the achievement of a high level training of future doctors by introducing a unified technology for managing the educational quality. In the process of European integration and globalization, as the Ukrainian educational system enters the global information space, there is a need for a radical renerwal of higher education system in our country, taking into account the positive experience of European and worldwide countries. It is time to optimize the public health sector and train a new generation of doctors in accordance with international standards. The aim-to conduct a theoretical analysis of the scientific psychological, pedagogical, educational, methodological and medical publications, as well as the methodological work of the department concerning the use of modern pedagogical technologies in the process of professional training of future doctors. Conclusions. The introduction of modern pedagogical technologies in the professional training of future doctors ensures the formation of professional competence through the development of students’ skills in individual and research work, interpersonal communication, teamwork, analysis and synthesis, creativity, ability to co-operate with specialists of other specialties, solve problems and make decisions. During the study of the discipline «Human Anatomy», it is advisable to use simulation learning technologies and the case method, as they contribute to the development of skills and practical abilities, the capacity for self-learning, a change in the thinking paradigm, ensure the memorization of the significant amount of information and the training of specialists who behave as effectively as possible in complex clinical situations. Simulation training technologies allow to reproduce repeatedly and accurately the important clinical scenarios and provide an opportunity to adapt the learning situation for each student
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2023р. т.22,N 1
Цікаві статті :
Воронюк К. О. Кореляція ехокардіографічних показників та клінічно-лабораторних параметрів з урахуванням поліморфізму гена AGT (rs4762) у хворих на артеріальну гіпертензію/ К. О. Воронюк, Л. П. Сидорчук (стр.3-8)
Гур’єв С. О. Клініко-епідеміологічна характеристика дорожньо-транспортної травми в умовах обласного міста/ С. О. Гур’єв [та ін.] ; С. О. Гурʼєв [та ін.] (стр.9-14)
Карвацька Н. С. Вплив вимушеної соціальної ізоляції внаслідок пандемії COVID-19 на психоемоційний стан та харчову поведінку студентської молоді/ Н. С. Карвацька [та ін.] (стр.15-19)
Неспрядько В. П. Безпосередні та віддалені результати застосування лазерної корекції ясенного краю в ортопедичній стоматології/ В. П. Неспрядько, С. С. Терехов (стр.20-23)
Рековець О. Л. Різні методи визначення прихильності до терапії у хворих із резистентною гіпертензією (пілотне дослідження)/ О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко (стр.24-32)
Самчук О. О. Клініко-патанатомічні паралелі ураження серця при COVID-19/ О. О. Самчук, О. С. Капустинська, Є. Я. Скляров (стр.33-41)
Сорокман Т. В. Монотонізація харчового раціону дітей як фактор порушення мікронутрієнтного балансу/ Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк (стр.42-48)
Хухліна О. С. Морфологічні зміни жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит і холестероз жовчного міхура на тлі ішемічної хвороби серця та ожиріння/ О. С. Хухліна [та ін.] (стр.49-56)
Шурма А. І. Експериментальне дослідження застосування когерентного випромінювання для визначення життєздатності кишок/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.57-62)
Godovanets O. I. Аpplication efficiency of the treatment improved method of acute odontogenic periostitis in children/ O. I. Godovanets, O. O. Vitkovskyi (стр.63-67)
Kvit Kh. B. Gut microbiota and nonalcoholic fatty liver disease: the imminent threat or eminent care?/ Kh. B. Kvit, N. V. Kharchenko, V. V. Kharchenko (стр.68-75)
Токар П. Ю. Поліморфізм гена рецептора прогестерону як чинник виникнення передчасних пологів (огляд літератури)/ П. Ю. Токар (стр.76-81)
Biduchak A. S. Distribution of offensive information concerning medical workers on internet/ A. S. Biduchak (стр.82-87)
Лопушняк Л. Я. Застосування сучасних педагогічних технологій при викладанні навчальної дисципліни "Анатомія людини"/ Л. Я. Лопушняк [та ін.] (стр.88-93)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LХXVIII (стр.94-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 2
Цікаві статті :
Адамович О. О. Значення морфологічної верифікації кальцинатів при диференційній діагностиці патології молочної/грудної залози/ О. О. Адамович [та ін.] (стр.3-9)
Василів М.-А. Л. Топографічні особливості якості кісткової тканини стінок лобової пазухи осіб зрілого віку/ М.-А. Л. Василів, З. З. Масна (стр.10-14)
Донець А. О. Ремоделювання міокарда лівого шлуночка у гіпертензивних чоловіків із серцевою недостатністю: фокус на фенотипи SNP rs7069102 гена SIRT1/ А. О. Донець, В. М. Жебель (стр.15-21)
Вадзюк С. Н. До характеристики нервових процесів у осіб з різною теплочутливістю/ С. Н. Вадзюк, Т. В. Дживак (стр.22-27)
Дроник І. С. Корекція антиоксидантної системи в осіб з артеріальною гіпертензією на фоні дозованого фізичного навантаження/ І. С. Дроник [та ін.] (стр.28-35)
Щукін Д. В. Здійснимість і безпека деяких хірургічних маневрів при проведенні венокавотромбектомії у пацієнтів із внутрішньовенозним поширенням нирково-клітинного раку/ Д. В. Щукін, О. О. Маковозов (стр.36-42)
Shurma A. I. Analysis of prognostic factors in patients with acute peritonitis/ A. I. Shurma, F. V. Grynchuk (стр.43-47)
Білецький С. В. Ремоделювання та регрес гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію (огляд літератури)/ С. В. Білецький [та ін.] (стр.48-52)
Ткаченко Т. В. Остеопороз у хворих на хронічні захворювання печінки: патогенез, діагностика та лікування/ Т. В. Ткаченко [та ін.] (стр.53-59)
Роговий Ю. Є. Роль таксономії Бенджаміна Блума в поліпшенні засвоєння базових теоретичних і клінічних дисциплін/ Ю. Є. Роговий, В. В. Білоокий, О. В. Геруш (стр.60-63)
Тодоріко Л. Д. Комунікація, як складова компетенція симуляційного навчання/ Л. Д. Тодоріко [та ін.] (стр.64-70)
Кривецький В. В. Антоніо Скарпа. Внесок ученого в історію медичного мистецтва/ В. В. Кривецький [та ін.] (стр.71-75)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Процак Т. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Ясінський М. М., Забродська О. С.
Назва : Актуальність використання штучного інтелекту в сучасних умовах освітнього процесу
Паралельн. назви :Relevance of the use of artificial intelligence in modern conditions of the educational process
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 112-116 (Шифр БУ5/2023/27/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИСКУССТВЕННЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ -- ARTIFICIAL INTELLIGENCE
ИНФОРМАТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL INFORMATICS
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ ПОДГОТОВИТЕЛЬНОЕ -- EDUCATION, PREMEDICAL
ДИАГНОСТИКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- DIAGNOSIS, COMPUTER-ASSISTED
РЕШЕНИЙ ПРИНЯТИЕ АВТОМАТИЗИРОВАННОЕ -- DECISION MAKING, COMPUTER-ASSISTED
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM
Анотація: У представленій статті розглянуто значущість та впровадження штучного інтелекту в освіті та зокрема в медицині та його вплив на навчальний процес та майбутніх медиків. Автори аналізують, як штучний інтелект трансформує навчання та допомагає майбутнім медичним фахівцям набувати нові навички та знання. Стаття розпочинається оглядом сучасних викликів у медичній освіті та необхідності актуалізувати навчальні плани та методики. Окреслюються різні аспекти використання штучного інтелекту, включаючи віртуальні лабораторії, симуляційні моделі та персоналізоване навчання, які допомагають студентам медичних факультетів отримувати практичні навички та досліджувати клінічні сценарії. Основна увага приділяється також перевагам штучного інтелекту в медичній освіті, таким як зменшення ризику помилок, покращення діагностики та прогнозування, а також підвищення доступності навчальних ресурсів. Автори розглядають можливості взаємодії між системами штучного інтелекту та викладачами медичного профілю для досягнення найкращих результатів. Завершуючи статтю, автори підкреслюють важливість інтеграції штучного інтелекту в медичну освіту, як засіб підготовки компетентних медичних фахівців майбутнього, здатних ефективно працювати в швидкозмінюючому медичному ландшафті та надавати високоякісну медичну допомогу пацієнтамThe implementation of artificial intelligence in education, especially within the field of medicine, is of paramount significance, and this article explores the transformative impact of artificial intelligence on the educational process and the future of medical professionals. This analysis delves into how artificial intelligence technology is revolutionizing learning methods and aiding aspiring doctors in acquiring new skills and knowledge. The article commences with an overview of the current challenges facing medical education, highlighting the pressing need for curriculum updates and innovative teaching methods. These challenges include keeping pace with the rapid advancements in the medical field, ensuring students are adequately prepared for real-world clinical scenarios, and providing access to a diverse range of educational resources. One of the key areas where artificial intelligence plays a crucial role is in providing virtual laboratories and simulation models. These technologies offer a safe and controlled environment for medical students to practice procedures and explore complex clinical situations. Through artificial intelligence-driven simulations, students can refine their diagnostic and problem-solving skills, all while minimizing risks associated with live patient interactions. Personalized learning is another vital component of artificial intelligence in medical education. artificial intelligence algorithms analyze the progress and learning preferences of each student, tailoring the educational content to their individual needs. Moreover, the authors discuss the potential for collaboration between artificial intelligence systems and human medical educators. This partnership can leverage the strengths of both artificial intelligence-driven technologies and the expertise of experienced teachers. In this way, students can benefit from the best of both worlds, ensuring a well-rounded education that combines the efficiency of artificial intelligence with the wisdom and guidance of skilled instructors
Знайти схожі

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 4
Цікаві статті :
Бабій Н. В. Фактори ризику виникнення прееклампсії у вагітних групи ризику/ Н. В. Бабій (стр.3-5)
Бідучак А. С. Аналіз роботи зі зверненнями громадян в Україні та рівні їх контролю/ А. С. Бідучак (стр.6-11)
Батіг І. В. Особливості ортодонтичного лікування хворих на генералізований пародонтит/ І. В. Батіг, А. В. Борисенко (стр.12-16)
Ханюков О. О. Вплив андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця/ О. О. Ханюков, О. В. Бучарський (стр.17-20)
Василів М.-А. Л. Аналіз варіантів прохідності отвору лобової пазухи за даними комп’ютерної томографії/ М.-А. Л. Василів, З. З. Масна (стр.21-25)
Галицька В. О. Ефективність використання розувастатину та легеневої реабілітації у пацієнтів з поєднаним перебігом бронхіальної астми, ХОЗЛ та цукрового діабету 2-го типу/ В. О. Галицька, Г. Я. Ступницька (стр.26-31)
Процайло М. Д. Особливості психологічної підготовки перед операціями у практиці дитячого ортопеда-травматолога та хірурга/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.32-38)
Дуве Х. В. Зміни параметрів церебральної гемодинаміки у пацієнтів з енцефалопатіями різного генезу/ Х. В. Дуве, С. І. Шкробот (стр.39-46)
Козар О. М. Фактори ризику пролонгування вагітності більше 40 тижнів/ О. М. Козар, І. В. Каліновська (стр.47-50)
Кушнір Ю. А. Феноменологічна оцінка особливостей негативної симптоматики у пацієнтів з шизофренією/ Ю. А. Кушнір (стр.51-57)
Литвин Б. А. Частота загострень артеріальної гіпертензії, депресія і тривога в умовах війни в Україні: окрема статистика та результати опитування/ Б. А. Литвин [та ін.] (стр.58-62)
Лозова Л. А. Результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження послідів при передчасних пологах та передчасному розриві плодових оболонок/ Л. А. Лозова (стр.63-68)
Пасєчко Н. В. Тиреоїдна дисфункція у жінок із метаболічним синдромом та цукровим діабетом 2-го типу/ Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчінська, Л. В. Наумова (стр.69-73)
Продан А. М. Морфологічні зміни внутрішніх органів після емболізації лівої артерії шлунка в експерименті/ А. М. Продан, Т. К. Головата (стр.74-77)
Дутка Р. Я. Патогенетичне та клінічне обґрунтування синтропічної патології на основі метаболічного синдрому, ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу/ Р. Я. Дутка [та ін.] (стр.78-86)
Шурма А. І. Клінічна апробація інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.87-92)
Тащук В. К. Діджиталізація ЕКГ в оптимізації діагностики гострого та хронічного коронарного синдромів/ В. К. Тащук, О. В. Маліневська-Білійчук (стр.93-99)
Khaniukov O. O. Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance/ О. О. Khaniukov [та ін.] (стр.100-105)
Кірієнко Т. В. Коморбідність каменів верхніх сечовивідних шляхів та кардіоваскулярної патології: фактори ризику та спільні патофізіологічні механізми/ Т. В. Кірієнко, А. І. Бойко (стр.106-111)
Процак Т. В. Актуальність використання штучного інтелекту в сучасних умовах освітнього процесу/ Т. В. Процак [та ін.] (стр.112-116)
Сидорчук Л. П. Вимоги й очікування щодо професійної готовності медичної сестри до надання паліативної допомоги онкологічним пацієнтам/ Л. П. Сидорчук (стр.117-120)
Domanchuk T. Comparative analysis of the dynamics of indicators of timely detection of malignant neoplasms of the stomach in Ukraine and Bukovyna for 2006-2020/ T. Domanchuk [та ін.] (стр.121-126)
Батіг В. М. Критеріі якості підготовки навчально-методичного забезпечення на кафедрі терапевтичної стоматології стоматологічного факультету у студентів та лікарів-інтернів у підготовці майбутніх лікарів-практиків/ В. М. Батіг [та ін.] (стр.127-132)
Геруш І. В. Полянський Ігор Юлійович - хірург, вчений, педагог (до 70-річчя з дня народження)/ І. В. Геруш [та ін.] (стр.133-134)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельник В. В., Проняєв Д. В., Кривецький В. В., Ємельяненко Н. Р., Кучук О. П., Волошин В. Л.
Назва : Історія розвитку вчення про імунну систему
Паралельн. назви :History of the development of the science of the immune system
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 115-121 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-головна: ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АЛЛЕРГОЛОГИЯ И ИММУНОЛОГИЯ -- ALLERGY AND IMMUNOLOGY
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS
ВАКЦИНЫ -- VACCINES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Імунна система — це велика мережа органів, лейкоцитів, білків (антитіл) і хімічних речовин. Ця система працює злагоджено, щоб захистити організм від чужорідних патогенів (бактерій, вірусів, паразитів і грибків), які спричиняють інфекцію, хвороби та захворювання. Імунна система людини наполегливо працює, щоб зберегти здоров’я. Її завдання полягає в тому, щоб запобігати інвазіям патогенів, знищувати їх або обмежувати ступінь їхньої шкоди, якщо вони потраплять. Коли імунна система працює належним чином, вона може розрізняти, які клітини є «своїми», а які речовини є чужорідними для організму. Вона активує, мобілізує, атакує та вбиває чужорідні організми, які можуть завдати шкоди здоров’ю людини. Вважається, що вперше термін «імунітет» використаний ще Фукідідом – визначним давньогрецьким філософом, істориком, політологом та полководцем. Він вперше виявив стійкість одужалої людини до повторного захворювання. З того часу сотні видатних науковців присвятили своє життя вивченню надскладних процесів, що відбуваються в імунній системі людини при інвазії. Значним поштовхом у розвитку імунології, як науки, стало винайдення вакцини. У 1885 році Пастер увів першу вакцину людині, молодому хлопчику, якого неодноразово кусала скажена собака. Імунологія досягла значного прогресу наприкінці ХІХ століття завдяки швидким розробкам у вивченні гуморального імунітету та клітинного імунітету. У 1903 році було відкрито гуморальний компонент, відомий як опсонін, який робить цільові бактерії придатними для фагоцитозу. Особливо важливою була робота Пауля Ерліха, який запропонував теорію бічного ланцюга для пояснення специфічності реакції антиген-антитіло. Його внесок у розуміння гуморального імунітету був визнаний присудженням спільної Нобелівської премії в 1908 році разом із засновником клітинної імунології російським зоологом Іллею Мечніковим, який вперше у 1880 році сформулював фагоцитарну теорію. Сучасні імунологи, використовуючи інструменти молекулярної та клітинної біології, геноміки, протеоміки, зроблять крок у запобіганні семрельним хворобам. Очікується, що світ стане свідком подальшого вибуху знань у галузі імунології в найближчі десятиліття. Потрібні спільні зусилля, спрямовані на такі предмети, як імунологія пухлин, аутоімунітет і вакцинологія, щоб розробити стратегії захисту від багатьох хворобThe immune system is a large network of organs, white blood cells, proteins (antibodies), and chemicals. This system works in concert to protect the body from foreign pathogens (bacteria, viruses, parasites, and fungi) that cause infection, disease, and illness. The human immune system works hard to stay healthy. Its task is to prevent the invasion of pathogens, destroy them or limit the extent of their damage if they enter. When the immune system is working properly, it can distinguish which cells are "own" and which substances are foreign to the body. It activates, mobilizes, attacks and kills foreign organisms that can harm human health. It is believed that the term "immunity" was used for the first time by Thucydides - a prominent ancient Greek philosopher, historian, political scientist and military leader. For the first time, he discovered the resistance of a recovered person to a recurrence of the disease. Since that time, hundreds of outstanding scientists have devoted their lives to the study of extremely complex processes that occur in the human immune system during invasion. The invention of the vaccine became a significant impetus in the development of immunology as a science. In 1885, Pasteur administered the first vaccine to a human, a young boy who had been repeatedly bitten by a rabid dog. Immunology made significant progress in the late 19th century due to rapid developments in the study of humoral immunity and cellular immunity. In 1903, a humoral component known as an opsonin was discovered that makes target bacteria suitable for phagocytosis. Particularly important was the work of Paul Ehrlich, who proposed the side chain theory to explain the specificity of the antigen-antibody reaction. His contribution to the understanding of humoral immunity was recognized by awarding a joint Nobel Prize in 1908 together with the founder of cellular immunology, the Russian zoologist Ilya Mechnikov, who first formulated the phagocytic theory in 1880. Modern immunologists, using the tools of molecular and cellular biology, genomics, and proteomics, will take a step towards preventing fatal diseases. The world is expected to witness a further explosion of knowledge in the field of immunology in the coming decades. Collaborative efforts across subjects such as tumor immunology, autoimmunity, and vaccinology are needed to develop strategies to protect against multiple diseases
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кривецький В. В., Кузьмак О. О., Проняєв Д. В., Кавун М. П.
Назва : Антоніо Скарпа. Внесок ученого в історію медичного мистецтва
Паралельн. назви :Antonio Scarpa. Scientist's contribution to the history of medical art
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 2. - С. 71-75 (Шифр БУ5/2023/27/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
УХО ВНУТРЕННЕЕ -- EAR, INNER
ВЕСТИБУЛЯРНЫЙ АППАРАТ ЛАБИРИНТА -- VESTIBULE, LABYRINTH
ГАНГЛИИ -- GANGLIA
АТЛАСЫ -- ATLASES
Анотація: Внесок італійців у медичну галузь неможливо заперечити, проте багато з італійських учених і досі залишаються забутими чи маловідомими для звичайного медика чи студента, не кажучи вже про людей, не пов’язаних із медициною, незважаючи на їхнє відкриття та видатну працю з її результатами та впливом. Італійський учений Антоніо Скарпа здійснив значний внесок у розвиток медицини, проте його внесок залишається забутим багатьма лікарями та вченими, а про існування такого науковця і його працю знають лиш одиниці. Першим відкриттям Скарпи, що зробило його відомим, був далеко не стегновий трикутник. Антоніо Скарпа - перший, хто у своїх дослідженнях описав мембранний лабіринт вуха та вестибулярний ганглій. Він опублікував свою першу роботу «Анатомічні спостереження за будовою круглого вікна вуха, або вторинної барабанної перетинки». Скарпа розпочав дослідження нервової системи та опублікував свої спостереження за анатомією гангліїв і сплетень у 1779 році, що стало передвісником його найважливішої роботи – неврологічного атласу, опублікованого в 1794 році. Окрім всіх умінь, Антоніо Скарпа був і талановитим художником. Усі малюнки в його роботах виконані ним особисто. Пізніше він передав це вміння, а з ним і частину роботи, своєму учню Фаустіно Андерлоні. Відкриття Скарпи проілюстровані ним особисто та його учнем, а в анатомії існує безліч епонімів, пов’язаних з ім’ям Антоніо Скарпи: трикутник Скарпи, фасція Скарпи, рідина Скарпи, нерв Скарпи та оболонка Скарпи. Переоцінити вклад Антоніо Скарпи в медицину просто неможливо, як неможливо й оцінити масштабність сліду постаті науковця на сторінках історії. Скарпові відкриття стали відправною точкою для сотень інших досліджень та праць, а його роботи стали навчальними посібниками для майбутніх медиків та науковців ще на десятки років після їх публікації і навіть після смерті СкарпиThe contribution of Italians to the medical field cannot be denied, yet, despite their discoveries and outstanding work with their results and impact, many Italian scientists still need to be remembered or known by the average physician or student and the non-medical person. The Italian scientist Antonio Scarpa significantly contributed to the development of medicine. Still, his contribution remains forgotten by many doctors and scientists, but until now, his contribution remains overlooked by many doctors and scientists, and only a few people know about the existence of such a scientist and his works. Scarpa's first discovery that made him famous was far from the femoral triangle. In his studies, Antonio Scarpa was the first to describe the membranous labyrinth of the ear and the vestibular ganglion. He published his first work "Anatomical observations on the structure of the round window of the ear, or the secondary tympanic membrane." Scarpa began researching the nervous system and published his observations on the anatomy of the ganglia and plexuses in 1779, a forerunner of his most important work, a neurological atlas published in 1794. In addition to all his skills, Antonio Scarpa was also a talented artist. All the drawings in his works were made by him personally. He later passed on this skill, and this part of the work, to his student Faustino Anderloni. All of Scarpa's discoveries were illustrated by him and his student, and in anatomy there are many eponyms associated with the name of Antonio Scarpa: Scarpa's triangle, Scarpa's fascia, Scarpa's fluid, Scarpa's nerve and Scarpa's sheath. It is simply impossible to overestimate Antonio Scarpa's contribution to medicine, just as it is impossible to estimate the scale of the scientist's mark on the pages of history. Scarpa's discoveries became the starting point for hundreds of other studies and works, and his works became educational aids for future doctors and scientists decades after their publication and even after Scarpa's death
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2023р. т.27,N 3
Цікаві статті :
Кулаєць Н. М. Якість життя у хворих на фібриляцію передсердь із урахуванням фенотипу серцевої недостатності/ Н. М. Кулаєць, В. М. Кулаєць (стр.3-9)
Токар П. Ю. Дисбаланс гормонів фетоплацентарного комплексу як фактор розвитку передчасних пологів/ П. Ю. Токар, І. В. Каліновська (стр.10-14)
Процайло М. Д. Вікові та анатомо-функціональні нюанси черепно-мозкової травми у дітей/ М. Д. Процайло [та ін.] (стр.15-20)
Комариця О. Й. Тригліцеридоглюкозний індекс як критерій стеатозу печінки/ О. Й. Комариця (стр.21-24)
Kramarchuk V. V. Risk factors of recurrent respiratory infections in early school-age children/ V. V. Kramarchuk, I. L. Vysochyna (стр.25-29)
Пальтов Є. В. Динаміка морфологічних змін у клітинних шарах сітківки у віддалені періоди експериментального опіоїдного впливу/ Є. В. Пальтов [та ін.] (стр.30-40)
Покровська Н. К. Рівень адропіну та фактора фон віллебранда при артеріальній гіпертензії у пацієнтів з надмірною масою тіла та ожирінням/ Н. К. Покровська, Є. Я. Скляров (стр.41-45)
Самогальська О. Є. Оцінка психосоматичного стану в пацієнтів, які перенесли гострий панкреатит/ О. Є. Самогальська [та ін.] (стр.46-49)
Сафонов Р. А. Лікування генітального пролапсу у жінок літнього віку з інфекцією сечостатевих органів/ Р. А. Сафонов, В. В. Лазуренко (стр.50-56)
Терлецька Н. Ю. Роль запалення у патології яєчників, як предиктор розвитку безпліддя, та корекція його препаратами інозитолу/ Н. Ю. Терлецька [та ін.] (стр.57-64)
Кучин Ю. Л. Хронічний біль та рівень задоволеності результатами лікування у пацієнтів після мінно-вибухових поранень/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.65-68)
Хміль С. В. Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.69-74)
Іванчук І. М. Морфологічні зміни кори головного мозку за умов дмг-індукованої аденокарциноми та коригувального впливу композиції наночастинок Au/Ag/Fe/ І. М. Іванчук, З. М. Небесна (стр.75-79)
П’ятночка В. І. Вибір способу алогерніопластики у хворих на первинні вентральні грижі в поєднанні з діастазом прямих м’язів живота за умов метаболічного синдрому/ В. І. П’ятночка, І. І. Довга (стр.80-86)
Денисюк Ю. А. Динаміка антиоксидантно-прооксидантного балансу нирки при гострій крововтраті різного ступеня та його корекція/ Ю. А. Денисюк, А. А. Гудима (стр.87-92)
Поліщук Т. В. Поліморфізм кодуючого гена LGALS-3, RS2274273 як ендогенний фактор прогностичної ефективності плазмової концентрації галектину-3 відносно ризику розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби у жінок/ Т. В. Поліщук, В. М. Жебель (стр.93-100)
Воловар О. С. Загоєння ран та регенерація м’яких тканин. Літературний огляд/ О. С. Воловар [та ін.] (стр.101-104)
Прокопчук Н. М. Діагностика венозної протоки у плодів раннього періоду онтогенезу людини/ Н. М. Прокопчук [та ін.] (стр.105-114)
Мельник В. В. Історія розвитку вчення про імунну систему/ В. В. Мельник [та ін.] (стр.115-121)
Нікітіна І. М. Імуногістохімічні особливості раку яєчників/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.122-125)
Зайцев А. В. Міждисциплінарний підхід до підготовки фахівця-стоматолога на кафедрі терапевтичної стоматології полтавського державного медичного університету/ А. В. Зайцев [та ін.] (стр.126-131)
Каліновська І. В. Сучасне акушерство: наука, практика, аспекти викладання/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова (стр.132-134)
Хухліна О. С. Степан Григорович Федорук: лікар, учитель, особистість (до 100-річчя від дня народження завідувача кафедри госпітальної терапії (1981-1982))/ О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук, Т. М. Антофійчук (стр.135-137)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мельник В. В., Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Волошин В. Л., Колеснік О. В.
Назва : Застосування стовбурових клітин у лікуванні трофічних виразок венозного генезу
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 2. - С. 91-96 (Шифр БУ5/2022/26/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Анотація: Літературне дослідження присвячене аналізу джерел літератури щодо практичного застосування стовбурових клітин для лікування трофічних виразок венозного генезу. Найбільш важливим та перспективним джерелом стовбурових клітин є пуповинна кров. Питання лікування трофічних виразок венозної етіології досі залишається дискутабельним. Нині жодна з відомих методик лікування варикозно розширених вен або ліквідації патологічного рефлюкса не є універсальною. Разом з тим гостро стоїть питання паралельного лікування трофічних виразок, причиною яких є варикозно змінені вени. До того ж усунення змінених магістральних вен не завжди призводить до одночасного зникнення виразкових явищ на шкірі. Основним на сьогодні методом лікування даної патології є оперативне втручання, методика якого була впроваджена ще в 19-му сторіччі, і від того часу кардинально не змінювалась: високе перев?язування та стипінг великої та малої пішкірних вен із подальшим їх видаленням. Проте оперативне втручання іноді призводило до рецидивування, оскільки не є етіологічним У даному огляді літератури наводяться як основні історичні віхи у розвитку вчення про прикладне застосування стовбурових клітин, так і найсучасніші дані наукової літератури. Стовбурові клітини вже досить успішно використовуються як основна методика лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок. Відзначають, що введення в ішемізовану кінцівку мононуклеарних клітин кісткового мозку сприяло зменшенню больового синдрому, знижувало ризик високих ампутацій на 19 %. Використання фібробластів вирощених in vitro, багатошарового прошарку кератиноцитів, аналога шкіри, є досить успішним та перспективним аналогом аутодермопластики. Використання стовбурових клітин дозволяє досягнути загоєння у 99,1 % пацієнтів через 16,2 дня з рецидивом у 1,25 %. Мезенхімальні стовбурові клітини, введені внутрішньошкірно, для лікування променевих виразок, стимулювали процес загоєння, знижували больові відчуття, запальні явища, що можна було підтвердити зниженням рівня С-реактивного білка в крові. Після введення мезенхімальних стовбурових клітин перифокально й у дно рани, через два тижні більше ніж у 60 % випадків відзначили активний ріст грануляцій та дозрівання грануляційної тканини. Також значно зменшувалась площа ранового дефекту, підвищується ефективність приживання шкірного аутотрансплантата. Проведене нами дослідження джерел наукової літератури, присвячене проблемі дослідження стовбурових клітин в цілому та впровадженню в лікувальну практику терапії трофічних виразок стовбуровими клітинами кордової крові вказує на значну зацікавленість науковців даною тематикою. Про це свідчить значна кількість публікацій, присвячених проблемі дослідження властивостей стовбурових клітин. Проте необхідно зауважити про разючу якісну та кількісну відмінність проаналізованих нами вітчизняних та закордонних джерел наукової літератури на користь опису закордонних досліджень. Вважаємо за доцільне вказати на недостатню кількість описаних якісних наукових досліджень, присвячених лікуванню трофічних виразок вітчизняними науковцями.
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту -2022р. т.26,N 2
Цікаві статті :
Калініченко С. В. Отримання нативних мікробних антигенів з антиадгезивними властивостями/ С. В. Калініченко, І. І. Торяник, X. В. Мелентьєва (стр.175-178)
Деньга О. В. Вивчення асоціації поліморфізму генів, пов’язаних зі спортивною успішністю та ризиком розвитку професійних захворювань у юних спортсменів-футболістів/ О. В. Деньга, А. О. Осадча (стр.179-183)
Блажченко В. В. Вплив модуляторів обміну гідроген сульфіду на морфологічні зміни в нирках щурів з ожирінням, індукованим висококалорійною дієтою/ В. В. Блажченко, Н. В. Заічко (стр.184-190)
Палій І. Г. Ерадикація Helicobacter pylori: від чого залежить ефективність антигелікобактерної фармакотерапії (за результатами аналізу дихальних уреазних тестів, виконаних у 2006-2019 роках у Вінницькій області)/ І. Г. Палій, С. В. Заїка, Η. М. Кондратюк (стр.191-201)
Сарафинюк Л. А. Особливості показників крові у волейболістів і борців у підготовчому періоді тренувального циклу/ Л. А. Сарафинюк [та ін.] (стр.202-208)
Khasawneh Ahmad Raed. Somatotypological parameters of the body in men and women with seborrheic dermatitis of varying severity/ Ahmad Raed Khasawneh [та ін.] (стр.209-214)
Жук П. М. Особливості мінеральної щільності великогомілкової кістки на рівні її опилу при монокондилярній артропластиці колінного суглоба/ П. М. Жук [та ін.] (стр.215-219)
Заболотна І. І. Кореляційний зв’язок хімічного складу емалі та ротової рідини у пацієнтів з інтактними зубами і цервікальною патологією/ І. І. Заболотна, А. А. Комлев, О. С. Заболотний (стр.220-224)
Кушта А. О. Вплив комплексної терапії із застосуванням L-аргініну та глутамінової кислоти на відновні процеси у онкохворих/ А. О. Кушта (стр.225-228)
Гаврилов О. О. Переваги комбінованого використання дексмедетомщину та магнію сульфату при алкогольному делірію/ О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон (стр.229-232)
Бондар Р. А. Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар (стр.233-238)
Коньков Д. Г. Особливості статусу вітаміну Д та клінічна характеристика у жінок із помірним ожирінням при гестаційній ендотеліопатії/ Д. Г. Коньков [та ін.] (стр.239-247)
Palahniuk Н. О. C-natriuretic peptide - as an indicator of persistent increase in blood pressure in men with hypertension/ Н. О. Palahniuk [та ін.] (стр.248-253)
Суходоля А. І. Колоректальний рак на фоні цукрового діабету. Рання та пізня післяопераційна реабілітація/ А. І. Суходоля, В. В. Керничний, Ю. С. Кравчук (стр.254-259)
Малачкова Н. В. Вивчення взаємодій між поліморфізмом гена HTRA1 та фенотипом пігментного епітелію сітківки при віковій дегенерації макули/ Н. В. Малачкова, Машхур Мохаммад Маса’дех Мохаммад (стр.260-266)
Малачкова Н. В. Вивчення впливу поліморфізму RS1S00629 TNF на перебіг еікової макулярної дегенерації крізь призму ANTI-VEGF терапії/ Н. В. Малачкова, Мохаммад Мітеб Аль-Джаррах Осама (стр.267-273)
Чорна В. В. Імплементація інноваційних технологій в освітянський простір медичних закладів вищої освіти - виклики сьогодення/ В. В. Чорна [та ін.] (стр.274-281)
Стрежак В. В. Зупинка кровотечі при пораненнях шиї на першому етапі у воєнних умовах/ В. В. Стрежак (стр.282-285)
Очередько О. М. Оцінка ефективності програми профілактики гастродуоденіту у пацієнтів пенсійного віку з есенціальною артеріальною гіпертензією, які взяли участь у програмі “Доступні ліки” за IECR/ О. М. Очередько, А. А. Руденко (стр.286-291)
Титаренко Н. В. Дотримання рекомендацій щодо антибіотикопрофілактики перед кесаревим розтином: опитування практикуючих лікарів Вінницької області/ Н. В. Титаренко [та ін.] (стр.292-297)
Komar О. М. Assessment of modified 3nd unmodified social and demographic factors for the spread of sexually transmitted diseases/ О. М. Komar, I. V. Pidlisna (стр.298-301)
Круть А. Г. Стан здоров’я порожнини рота населення окремих регіонів України/ А. Г. Круть, В. В. Горачук (стр.302-306)
Іванюк А. В. Особливості управління кадровими ресурсами у регіональному кардіологічному центрі, створеному нз принципах державно-приватного партнерства/ А. В. Іванюк, Η. М. Орлова (стр.307-310)
Кучеренко О. М. Поширеність вегетативних дисфункції та депресивних розладів серед сексуально активних студентів і студентів без сексуального дебюту ВНМУ ім. М. І. Пирогова/ О. М. Кучеренко, Г. В. Чайка, Н. В. Дан (стр.311-315)
Маслій В. А. Обгрунтування щодо використання методики ТАР-блоку для периопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.316-322)
Льовкіна О. Л. Ектопічна вагітність шийкової локалізації: сучасні аспекти лікування/ О. Л. Льовкіна [та ін.] (стр.323-327)
Булик Р. Є. Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів/ Р. Є. Булик [та ін.] (стр.328-334)
Півторак К. В. Проблеми діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки та метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки/ К. В. Півторак [та ін.] (стр.335-338)
Сидоренко Б. В. Резекція печінки як стимул її регенерації при хронічних захворюваннях/ Б. В. Сидоренко, К. В. Півторак, В. М. Монастирський (стр.339-343)
Кокус В. В. Софроній Терентійович Новицький – завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Вінницького державного медичного інституту (1937-1941 рр.)/ В. В. Кокус (стр.344-348)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Попелюк О.-М. В., Мельник В. В., Проняєв Д. В.
Назва : Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів
Паралельн. назви :Modern view on the germ and embryogenesis of the urinary organs
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 328-334 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EMBRYO RESEARCH
ОНТОГЕНЕЗ
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Літературне дослідження присвячене аналізу даних наукової літератури за останні 10 років із електронних баз “PubMed” та “Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського”, що присвячені дослідженню процесів становлення та розвитку органів і структур сечовидільної системи. Серед багатьох уроджених вад розвитку причинами мертвонародження та захворюваності дітей раннього віку провідна роль належить порушенню внутрішноутробного органогенезу. Встановлено, що в Україні, налічується до 3 тисяч випадків природженої патології. Серед них випадки вад розвитку сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед них уроджені вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Той факт, що значна частина природженої патології жіночих статевих органів проявляється лише в період статевого дозрівання вказує на те, що дані цифри є дещо відносними. Швидкий розвиток сечостатевої системи плоду потребує від морфологів всебічного вивчення закономірностей морфогенезу та розвитку топографічних та анатомічних взаємозв’язків органів сечовиділення та сечовивідних шляхів у ранній період онтогенезу людини. Проблема об’єднання інформації про особливості структурної організації органів сечовиділення та статевих органів в одну морфофункціональну уяву про предмет дослідження є однією з кардинальних проблем перинатальної урології. Остаточне формування сечостатевих органів відбувається наступним чином. На зміну початковим ниркам починають утворюватися постійні нирки (metanephros), з того ж нефрогенного тяжа, з якого утворилася первинна нирка. З нефрогенного тяжа розвивається власне паренхіма постійних нирок (сечові канальці). Починаючи з 3-го місяця, постійні нирки замінюють собою mesonephros. Таким чином, ембріональний розвиток статевих органів відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком сечовивідних шляхів і нирок. Тому уроджені вади розвитку цих двох систем нерідко поєднуються. Активне впровадження перинатальної профілактики уроджених вад розвитку сечостатевих органів вимагає сучасних підходів і методів обстеження внутрішньоутробного життя. Тому комплекс ембріотопографічних досліджень набуває особливого значення, органічно поєднуючи розгляд критичних періодів розвитку з розумінням особливостей просторових взаємозв’язків органів і структур сечо-статевої системиThe literature is devoted to the analysis of scientific literature for the last 10 years from the electronic databases "PubMed" and "National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky", which are devoted to the study of the formation and development of organs and structures of the urinary system. The consequences of perinatal morphogenesis play the most essential role in the causes and contribution to many congenital malformations (CM), stillbirths, and infant morbidity. According to the Medical and Genetic Service of the Ministry of Health of Ukraine, up to 3,000 cases of CM of various organs and systems are recorded annually among newborns in Ukraine. CM of the genitourinary system ranks 3rd in frequency, among which CM of the female genitalia is up to 6 %. These figures are somewhat subjective, as a certain percentage of pathology of the female reproductive system is detected only when a girl reaches childbearing age, which greatly complicates the choice of methods and effectiveness of treatment. The rapid development of the genitourinary system of the fetus requires morphologists to comprehensively study the patterns of morphogenesis and the development of topographic and anatomical relationships of the reproductive system and urinary tract in the early period of human ontogenesis. The problem of combining information about the structural organization of the urinary tract and genital system into a consolidated morphofunctional unit is one of the cardinal problems of perinatal urology. The final formation of the urogenital organs is as follows. The initial kidneys’ replacement with the permanent ones, metanephros, begins to form, from the same nephrogenic cord that gave rise to the primary kidney. The proper permanent renal parenchyma develops from the nephrogenic cord (renal tubuli). From the 3rd month, the permanent kidneys replace the mesonephros as the excretory organs already function. Thus, the embryonic development of the genitals is closely related to the development of the urinary tract and kidneys. Therefore, the CM of these two systems often occurs together. Active introduction of perinatal prophylaxis of urogenital organs requires modern approaches and methods of examination of intrauterine life. Therefore, the complex of embryotopographic studies attains special significance, having combined the consideration of organically critical periods of development with the understanding of the peculiarities of the spatial relationships of organs and structures of the genitourinary system
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Проняєв Д. В., Кривецький В. В., Мельник В. В., Процак Т. В., Ємєльяненко Н. Р., Волошин В. Л.
Назва : Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга)
Паралельн. назви :History of the development of the lymphatic system (part two)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 4. - С. 89-98 (Шифр БУ5/2022/26/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИССЛЕДОВАНИЙ ОСУЩЕСТВИМОСТЬ -- FEASIBILITY STUDIES
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ ДАННЫХ -- DATA MINING
НАУЧНЫЕ РАБОТНИКИ -- RESEARCH PERSONNEL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Вісімнадцяте століття можна вважати часом найвизначніших винаходів у дослідженні лімфатичної системи. Швейцарець Йоган Конрад Пеєр (1653–1712) у своїй «Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus» (1677) описав наявність організованих лімфатичних судин у слизовій оболонці тонкої кишки, які названі на його честь Пейєровими бляшками. Олександр Монро з Медичної школи Единбурзького університету був першим, хто детально описав функцію лімфатичної системи. У 1701 році голландський ботанік і анатом Фредерік Рюйш (1638-1731), учень Ван Хорна, описав морфологію і функцію лімфатичних клапанів. Інший голландський анатом, Антон Нюк (1650-1692), застосував техніку ін’єкції ртуті для демонстрації лімфатичної системи. Французький анатом Раймонд В’юссенс (1641-1715), піонер в анатомії серця та анатомії нервової системи, у 1706 році опублікував свою новаторську роботу в «Nouvelles Découvertes sur le Coeur» (1706), детально описуючи лімфатичну систему серця. Італійський гістолог і мікроскопіст Марчелло Мальпігі (1628-1689) дав великий поштовх розвитку мікроанатомії своїм піонерським мікроскопом. Новий прогрес у пізнанні лімфатичної системи забезпечили англійці брати Хантери. Вільям Хантер (1718-1783) чітко припустив, що лімфатичні та молочні судини володіють двома різними властивостями, які сприяють формуванню однієї мережі судин, наділених абсорбуючою функцією. Антоніо Лепротті в 1731 році опублікував дисертацію про коріння лімфатичних шляхів людини. Італійський анатом Паоло Масканьї (1755-1815) розробив спеціальний інструмент зі скляними трубками для повільного введення ртуті в лімфатичні судини. У тому ж 1787 році Паоло Ассаліні опублікував есе про лімфатичну систему, де автор намагався продемонструвати існування «повітропровідних» судин. Подібно до Нюка та Масканьї, Вінценз Фоман (1794-1837) використовував ртуть для ін’єкції найменших лімфатичних судин. Іншим внеском у розуміння анатомії лімфатичної системи був французький анатом Марі Філіберт Констан Саппей (1810-1896), який зміг порахувати клапани в лімфатичних судинах. Польський патолог Альфред Бесядецький (1839-1889) здійснив великий внесок у вивчення лімфатичної системи шкіри. Завдяки своїм дослідженням він спростував панівну гіпотезу, що кровоносні капіляри в шкірі розташовані всередині лімфатичних судин. Вперше в історії він описав суміжне з’єднання між лімфатичними та кровоносними судинами. У 1858 році Карл Фрідріх Вільгельм Людвіг (1816-1895) висунув гіпотезу про те, що лімфа – це фільтрат крові, який виділяється зі стінки капіляра під впливом внутрішньокапілярного тиску. Після цього британський лікар Вільям Хендлі здійснив значний внесок у розвиток хірургії лімфатичних розладів. У 1908 році він представив свою техніку «лімфангіопластики». Однією з ключових фігур цієї лімфатичної революції та «відродження», безсумнівно, є фінський дослідник Карі Кустаа Алітало (1952-сьогодні), який разом зі своєю групою та у співпраці з іншими міжнародними групами здійснив найважливіші відкриття щодо фактору росту/рецепторна система, яка контролює розвиток лімфатичних судин і лімфатичні метастази пухлинThe eighteenth century can rightly be considered the time of the most remarkable inventions in studying the lymphatic system. The Swiss Johann Conrad Peyer (1653–1712), in his "Exercitatio anatomico-medica de glandulis intestinorum earumque usu et affectionibus" (1677) described the presence of organized lymphatic vessels in the mucous membrane of the small intestine, which are named Peyer's plaques in his honor. Alexander Monro from the University of Edinburgh Medical School was the first to describe the function of the lymphatic system in detail. In 1701, Dutch botanist and anatomist Frederick Ruysch (1638-1731), a student of Van Horn, described the morphology and function of lymphatic valves. Another Dutch anatomist, Anton Nyuck (1650-1692), used the mercury injection technique to demonstrate the lymphatic system. The French anatomist Raymond Vuyssens (1641-1715), a pioneer in cardiac and nervous system anatomy, published his groundbreaking work in Nouvelles Découvertes sur le Coeur (1706) detailing the lymphatic system of the heart. The Italian histologist and microscopist Marcello Malpighi (1628–1689) gave a great impetus to the development of microanatomy with his pioneering microscope. New progress in the knowledge of the lymphatic system was provided by the English Hunter brothers. William Hunter (1718-1783) clearly suggested that lymphatic and milk vessels have two different properties that contribute to the formation of a single network of vessels endowed with an absorbing function. In 1731, Antonio Leprotti published a dissertation on the roots of the human lymphatic system. The Italian anatomist Paolo Mascagni (1755-1815) developed a special instrument with glass tubes for slowly introducing mercury into the lymphatic vessels. In the same year, 1787, Paolo Assalini published an essay on the lymphatic system, where the author tried to demonstrate the existence of "air-conducting" vessels. Like Nyuck and Mascagna, Vincenzo Foman (1794-1837) used mercury to inject the smallest lymphatic vessels. Another contribution to understanding the anatomy of the lymphatic system made the French anatomist Marie Philibert Constant Sappey (1810-1896), who was able to count the valves in the lymphatic vessels. The Polish pathologist Alfred Besiadecki (1839-1889) made a great contribution to the study of the lymphatic system of the skin. Thanks to his research, he refuted the prevailing hypothesis that the blood capillaries in the skin are located inside the lymphatic vessels. For the first time in history, he described the contiguous connection between lymphatic and blood vessels. In 1858, Carl Friedrich Wilhelm Ludwig (1816-1895) proposed the hypothesis that lymph is a filtrate of blood that is released from the capillary wall under the influence of intracapillary pressure. After that, the British doctor William Handley significantly contributed to the development of surgery for lymphatic disorders. In 1908, he introduced his technique of "lymphangioplasty". One of the key figures of this lymphatic revolution and "renaissance" is undoubtedly the Finnish researcher Kari Kustaa Alitalo (1952-present), who, together with his group and in collaboration with other international groups, made the most important discoveries regarding the growth factor/receptor system that controls the development of lymphatic vessels and lymphatic metastases of tumors
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2022р. т.26,N 4
Цікаві статті :
Бронюк А. В. Функціональний стан нирок у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда/ А. В. Бронюк (стр.3-8)
Костишин Н. М. Вплив механічних стимулів та золедронової кислоти на морфологічну структуру стегнової кістки за умови моделювання ожиріння та обмеженої рухомості у щурів/ Н. М. Костишин [та ін.] (стр.9-16)
Мельник О. В. Характеристика показників спермограми інфертильних чоловіків із супутньою аутоімунною патологією суглобів (ревматоїдним артритом)/ О. В. Мельник [та ін.] (стр.17-23)
Кулаєць Н. М. Особливості показників ліпідного та електролітного обміну, рівень NT-pro BNP у пацієнтів із серцевою недостатністю та фібриляцією передсердь/ Н. М. Кулаєць (стр.24-28)
Кучин Ю. Л. Лікування болю у пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями на етапі лікування у військово-медичних клінічних центрах/ Ю. Л. Кучин, В. Р. Горошко (стр.29-36)
Сажин С. І. Клінічно-параклінічні особливості перебігу інфекції, викликаної SARS-CoV-2, у дітей молодшого шкільного віку залежно від статі/ С. І. Сажин (стр.37-42)
Шанигін А. В. Гігієнічна оцінка та аліментарна корекція рівня вітаміну D у мешканців Південного регіону України/ А. В. Шанигін, В. В. Бабієнко (стр.43-48)
Шурма А. І. Експериментальне дослідження інтраочеревинної інстиляції рекомбінантного людського гранулоцитарного колонієстимулювального фактору для лікування гострого перитоніту/ А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук (стр.49-54)
Biduchak A. S. Analysis of the emergence of conflicts in the doctor-patient system/ A. S. Biduchak ; Бідучак (стр.55-57)
Kolupayev S. M. Possibilities of multislice computed tomography in assessing the structural and compositional features of calcium-containing urinary stones/ S. M. Kolupayev [та ін.] ; Колупаєв (стр.58-62)
Білецький С. В. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту у лікуванні артеріальної гіпертензії (огляд літератури)/ С. В. Білецький, О. А. Петринич, Т. Β. Казанцева (стр.63-67)
Горбан Б. В. Ураження нирок в осіб, які перенесли коронавірусну хворобу: стан проблеми сьогодні/ Б. В. Горбан (стр.68-71)
Роговий Ю. Є. Нові методичні підходи покращання підготовки студентів до складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок», Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, англійська мова професійного спрямування/ Ю. Є. Роговий, О. В. Білоокий, В. В. Білоокий (стр.72-76)
Савка І. Г. Підготовка іноземних громадян до складання іспитів щодо підтвердження дипломів на батьківщині випускників – як один із видів навчально-методичної роботи та складової освітнього процесу в БДМУ/ І. Г. Савка, С. Д. Савка, М. Н. Гарас (стр.77-81)
Левандовська Х. В. Формування професійної компетентності у студентів-медиків в умовах дистанційного навчання/ Х. В. Левандовська (стр.82-88)
Проняєв Д. В. Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина друга)/ Д. В. Проняєв [та ін.] (стр.89-98)
Дейнека С. Є. Сидорчук Ігор Йосипович - людина, науковець, педагог (до 85-річчя від дня народження та 55-річчя наукової і педагогічної діяльності)/ С. Є. Дейнека (стр.99-100)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2022р. т.26,N 3
Цікаві статті :
Абдуллаєв В. Е. Результати лікування гіперплазії ендометрія із застосуванням протизапальних нестероїдних засобів на тлі хронічного ендометриту та без супутнього запального процесу/ В. Е. Абдуллаєв, А. М. Григоренко (стр.3-8)
Адамович О. О. Аналіз частоти маніфестації різних варіантів кальцинатів у молочних залозах жінок зрілого і літнього віку, за даними скринінгової мамографії/ О. О. Адамович, М.-А. Л. Василів, З. З. Масна (стр.9-14)
Воронов В. Т. Можливості диференційної діагностики трупних плям та синців на різних стадіях давності настання смерті лазерними поляризаційними методиками/ В. Т. Воронов (стр.15-19)
Воронюк К. О. Роль поліморфізму генів AGT (RS4762) та GNB3 (RS5443) у розвитку есенційної гіпертензії/ К. О. Воронюк, Л. П. Сидорчук (стр.20-24)
Губін М. В. Закрита травма грудної клітки зі збереженням цілості ребер при судово-медичній оцінці її тяжкості/ М. В. Губін [та ін.] (стр.25-29)
Гуйванюк О. А. Оцінка ефективності лікування хворих на астма/хозл перехрест з та без ожиріння з урахуванням поліморфного варіанта C646G гена NR3C1 (RS41423247)/ О. А. Гуйванюк, Г. Я. Ступницька (стр.30-35)
Кобрин Н. Т. Ефективність ендодонтичного лікування кореневих каналів залежно від вибору силера/ Н. Т. Кобрин, В. І. Герелюк (стр.36-41)
Кривоносов В. Є. Радіоелектронні безпровідні системи для не інвазивної діагностики переломів трубчастих кісток при накістковому остеосинтезі/ В. Є. Кривоносов [та ін.] (стр.42-51)
Литвиненко О. Ю. Судово-медичне визначення давності утворення ушкоджень внутрішніх органів людини методом реконструкції оптичної активності гістологічних зрізів/ О. Ю. Литвиненко, О. Я. Ванчуляк (стр.52-60)
Прокоса М. І. . Роль ендотеліопротекції при лікуванні хворих на артеріальну гіпертензію: ефективність кверцетину/ М. І. Прокоса (стр.61-67)
Молдован П. М. . Вплив ендогенних антимікробних пептидів (HNPS1-3 та LL-37) на перебіг виразки дванадцятипалої кишки у дітей/ П. М. Молдован, Н. Т. Сорокман (стр.68-72)
Кривецький В. В. Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина перша)/ В. В. Кривецький [та ін.] (стр.73-80)
Гуляр С. О. Відгук на монографію д. мед. н., проф. О. П. Мінцера, д. мед. н., проф. М. М. Потяженко, к. мед. н. доц. Г. В. Невойт: "Магнітоелектрохімічна теорія обміну речовин. Концептуалізація", том 1 (2021)/ С. О. Гуляр (стр.81-83)
Москаленко Ю. В. Бібліометричний аналіз наукової літератури про біопсію сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак щитоподібної залози/ Ю. В. Москаленко, А. В. Курочкін (стр.84-90)
Сокол В. К. Сучасний стан проблеми судово-медичного встановлення давності настання смерті (огляд літератури)/ В. К. Сокол (стр.91-96)
Prysyazhnyuk V. P. The role of quercetin in the treatment of liver diseases: the review based on experimental and clinical investigations/ V. P. Prysyazhnyuk [та ін.] (стр.97-102)
Невойт Г. В. Відзначаємо 80-річчя професора Сергія Гуляра: подвиг життя в ім’я медицини/ Г. В. Невойт [та ін.] (стр.103-104)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кривецький В. В., Проняєв Д. В., Процак Т. В., Банул Б. Ю., Ємєльяненко Н. Р., Волошин В. Л.
Назва : Історія розвитку вчення про лімфатичну систему (частина перша)
Паралельн. назви :History of the development of the lymphatic system (part one)
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 73-80 (Шифр БУ5/2022/26/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM
ИСТОРИОГРАФИЯ -- HISTORIOGRAPHY
ЛИЧНОСТИ ВЫДАЮЩИЕСЯ -- FAMOUS PERSONS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Історія дослідження лімфатичної системи сягає корінням у стародавні часи. Імовірно, лімфатичні вузли були вперше згадані в ієрогліфах стародавнього Єгипту. Гіппократ (V ст. до н. е.) був одним із перших, хто згадав про лімфатичну систему. Один із перших описів того, що можна віднести до лімфатичних судин, можна знайти в Аристотеля. Візантійський лікар Павло Егінський - відомий хірург, який проілюстрував мигдалики та виконав першу тонзилектомію, яка дозволила йому виявити та описати інфіковані шийні лімфатичні вузли. Індійська та ісламська медицина, особливо Авіценна, дали цікаві описи лімфедеми (слонова хвороба) через часті паразитарні інфекції, які частіше трапляються в східних регіонах. Руф Ефеський, римський лікар, виявив пахвові, пахвинні та мезентеріальні лімфатичні вузли, а також тимус у І-ІІ ст. н. е. Перша згадка про лімфатичні судини була у ІІІ ст. до н. е. Герофілом, грецьким анатомом, який жив в Олександрії. Олександрійська школа здійснила великий внесок у вивчення лімфатичної системи, що випливає з праць Галена, хоча питання про те, чи були описані структури насправді лімфатичними судинами, все ще дискутується. Еразістрат, під час розтину молочного ягнятка показав, що черевні артерії заповнюються молоком. Можливо, це перше неправильно витлумачене дослідження мезентеріальних лімфатичних судин. На основі перших спостережень, здійснених середньовічним арабським анатомом ібн-Аль-Нафісом, іспанським вченим і теологом Мігелем Серветом та італійським анатомом Реальдо Коломбо, які описали легеневий кровообіг, і Андреа Чезальпіно, який вперше ввів термін «циркуляція» щодо серцево-судинної системи, встановлено базові закономірності будови лімфатичної системи. У середині ХVІ ст. Габріеле Фалоппіо (досліджувач маткових труб) описав лімфатичні судини. На основі всіх цих відкриттів італійський хірург і анатом Джованні Гульєльмо Ріва був першим, хто представив графічне зображення лімфатичної системи на двох із своїх чотирьох картин маслом, які нині зберігаються в Академії історії «Arte Sanitaria» в РиміThe history of lymphatic system research goes back to ancient times. Lymph nodes were likely first mentioned in the hieroglyphs of ancient Egypt. Hippocrates (5th century BC) in the 5th century BC was one of the first to mention the lymphatic system. One of the first descriptions of what can be attributed to lymphatic vessels can be found in Aristotle. The Byzantine physician Pavlo Aeginsky was a famous surgeon who illustrated the tonsils and performed the first tonsillectomy, which allowed him to identify and describe infected cervical lymph nodes. Indian and Islamic medicine, especially Avicenna, gave interesting descriptions of lymphedema (elephant disease) due to frequent parasitic infections which are more common in eastern regions. Rufus of Ephesus, a Roman physician, discovered the axillary, inguinal, and mesenteric lymph nodes, as well as the thymus, in the 1st-2nd century AD. The first mention of lymphatic vessels was in the 3rd century BC by Herophilus, a Greek anatomist who lived in Alexandria. The Alexandrian school made significant contributions to the study of the lymphatic system stemming from the works of Galen. However, whether the structures described were lymphatic vessels is still debated. Erasistratus, during the dissection of a dairy lamb, showed that the abdominal arteries are filled with milk. Very likely, this is the first misinterpreted study of mesenteric lymphatic vessels. Based on the first observations made by the medieval Arab anatomist ibn Al-Nafis, the Spanish scientist and theologian Miguel Servetus, and the Italian anatomist Realdo Colombo, who described pulmonary circulation, and Andrea Cesalpino, who first introduced the term "circulation" in relation to the cardiovascular system, it was established basic regularities of the structure of the lymphatic system. In the middle of the 16th century, Gabriele Fallopio (researcher of fallopian tubes) described the vessels now known as "mammary glands". Based on all these discoveries, the Italian surgeon and anatomist Giovanni Guglielmo Riva was the first to present a graphic representation of the lymphatic system in two of his four oil paintings, which are now kept in the Academy of History "Arte Sanitaria" in Rome
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Проняєв Д. В., Кучук О. П., Рябий С. І., Волошин В. Л., Яковець К. І.
Назва : Анатомія м’язів повік
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 2. - С. 141-147 (Шифр БУ5/2021/25/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВЕКИ -- EYELIDS
Анотація: Мета роботи – дослідити сучасні відомості наукової літератури щодо анатомічних особливостей м’язів повік та їх підтримуючого та фіксуючого апарату. Захворювання очей набувають широкого розповсюдження в наші дні. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та погіршення екологічної ситуації – чи не найголовніші чинники погіршення стану здоров’я органа зору. Вікові фізіологічні зміни ока та тканин, що його оточують, також значно погіршують якість життя людини. Проте більшість змін є такими, що піддаються корекції. Сучасна офтальмологія володіє масивом ефективних хірургічних технік, а розвиток косметологічних методик та фармакологічних засобів забезпечують пацієнтам бажане відтермінування старіння та зниження функцій органа зору. Беззаперечно, усі названі фактори не стали б надбанням медицини без досконалого знання анатомії органа зору та його допоміжного апарату. Із м’язами повік пов’язано чимало захворювань, найвідоміші з них – це ектропіон та птоз нижньої або верхньої повік. Гіпертрофія верхньої частини колового м’яза ока призводить до ектропіону (виворіт) верхньої повіки. Відрив верхнього тарзального м’яза від тарзальної пластинки призводить до розвитку апоневротичного птозу. Розтягнення нижньої фіксуючої зв’язки, перегородки очної ямки та капсуло-пальпебральної зв’язки призводить до ектропіону нижньої повіки. У даному дослідженні літератури зібрано сучасну інформацію про будову м’язів повік, їх суміжних та допоміжних структур, описано їх функція та можливі патологічні розлади. Висновок. Проведений аналіз джерел наукової літератури, присвячених анатомічному дослідженню м’язів повік та основних структур, що їх оточують, свідчить про чималу зацікавленість учених даною проблемою, проте, наше дослідження виявило певну несистематизованість та фрагментарність наявних у літературі даних. Створення відповідного посібника, присвяченого напрацьованій базі відомостей щодо анатомії повік, на нашу думку, значно покращить якість виконання багатьох хірургічних операцій у косметології та офтальмології.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Проняєв Д. В., Кашперук-Карпюк І. С., Проняєв В. В., Рябий С. І.
Назва : Топографо-анатомічні особливості шийки сечового міхура ранніх плодів
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 89-96 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ ШЕЙКИ ОБСТРУКЦИЯ -- URINARY BLADDER NECK OBSTRUCTION
Анотація: Мета роботи – визначити особливості макромікроскопічної анатомії і динаміку становлення топографо-анатомічних взаємовідношень шийки сечового міхура із суміжними органами та структурами на початку плодового періоду. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 70 препаратах плодів. Вік об’єктів дослідження визначали за таблицями Б.М. Пэттена, Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова на підставі вимірювань тім’яно-п’яткової довжини (ТПД) з урахуванням Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої Наказом МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. Для досягнення мети використовували такі методи анатомічних досліджень: антропометрію – для визначення віку досліджуваних об’єктів; ін’єкцію артеріальних судин з подальшим препаруванням під контролем мікроскопа – для вивчення особливостей кровопостачання міхурово-сечівникового сегмента; рентгенографію – для визначення скелетотопії міхурово-сечівникового сегмента; макромікроскопію – для вивчення анатомічних взаємовідношень компонентів міхурово-сечівникового сегмента, їх будови, форми, положення; гістологічний – для вивчення особливостей будови стінки міхурово-сечівникового сегмента; морфометрію – для з’ясування морфометричних параметрів міхурово-сечівникового сегмента; метод 3-D реконструкції – для вивчення просторової будови міхурово-сечівникового сегмента; статистичний – для аналізу і встановлення вірогідності відмінностей органометричних показників. Результати. Скелетотопічно проєкція міхурово-сечівникового переходу ранніх плодів розміщена на рівні верхньої третини лобкового симфізу. На початку перинатального періоду в плодів жіночої статі шийка сечового міхура (6,9±2,6 мм) довша, ніж у плодів чоловічої статі (6,4±2,4 мм). На підставі аналізу та узагальнення результатів досліджень обґрунтовано, що на початку плодового періоду внутрішній м’яз-замикач сечівника може бути утворений: а) двома петлями зовнішнього поздовжнього шару; б) кільцем колового шару та передніми пучками зовнішнього поздовжнього шару; в) передніми пучками зовнішнього поздовжнього шару та поперечними пучками внутрішнього поздовжнього шару в межах трикутника сечового міхура; г) кільцем колового шару, потовщеним у передньобокових відділах. Висновки. Враховуючи топографо-анатомічні особливості ангіо- та міоархітектоніки міхурово-сечівникового сегмента, вважаємо, що його роль, як фізіологічного сфінктера нижніх сечових шляхів забезпечується взаємодією судинного і м’язового компонентів. Судинний компонент сфінктерного апарату міхурово-сечівникового сегмента забезпечується венами, розміщеними в три яруси: 1) кавернозоподібні вени підслизової оболонки; 2) вени м’язової оболонки; 3) вени адвентиційної оболонки. Другий анатомічний компонент сфінктерної функції міхурово-сечівникового сегмента - м’язовий, представлений внутрішнім м’язом-замикачем сечівника.
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-72

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)