Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Підгірний, Я. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 105
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підгірний Я. М., Мерза Р. О.
Назва : Вплив захисту респіраторної системи на лікування хворих з черепно-мозковою травмою
Паралельн. назви :Influence of respiratory system protection on the treatment of patients with craniocerebral trauma
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2022. - N 1. - С. 27-31 (Шифр БУ1/2022/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
Анотація: Черепно-мозкова травма призводить до порушення глоткового рефлексу, ковтання, ритму та частоти дихання. Все це провокує виникнення респіраторних ускладнень, які, в свою чергу, стають незалежними факторами негативного наслідку лікування даної категорії хворихРаннє проведення трахеостомії у хворих з ЧМТ призводять не тільки до зменшення частоти позитивних бактеріальних дослідження виділень з трахео-брохіального дерева але й до зменшення частоти виявлення нозокоміальної пневмонії
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Денисюк М. В. Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну/ М. В. Денисюк [та ін.] (стр.7-12)
Клигуненко О. М. Вплив розчину альбуміну на об’єми водних секторів організму у жінок з прееклмпсією/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.13-18)
Мельниченко М. В. Порівняння періопераційної седації дексмедетомідином та пропофолом у пацієнтів на штучній вентиляції легень з торакальними та абдомінальними оперативними втручаннями/ М. В. Мельниченко, Д. В. Дмитрієв, O. A. Назарчук (стр.19-26)
Підгірний Я. М. Вплив захисту респіраторної системи на лікування хворих з черепно-мозковою травмою/ Я. М. Підгірний, Р. О. Мерза (стр.27-31)
Понятовська Г. Б. Економічна доцільність pre-emptive аналгезії у пацієнтів в торакальній хірургії/ Г. Б. Понятовська, С. О. Дубров (стр.32-39)
Семкович Я. В. Поширеність хронічного болю у дітей Прикарпаття після перенесених апендектомій. Ретроспективно-проспективне дослідження/ Я. В. Семкович, Д. В. Дмитрієв (стр.40-48)
Сидюк О. Є. Профілактика легеневих ускладнень в торакальній анестезіології/ О. Є. Сидюк, А. В. Сидюк (стр.49-54)
Матолінець Н. В. Сучасні підходи до періопераційного лікування пацієнтів з пахвинними грижами (огляд літератури)/ Н. В. Матолінець, Ж. О. Ушневич, В. В. Хом’як (стр.55-60)
Рецензія на монографію Л.В. Усенко, А.В. Царенко, В.В. Петрова, Ю.Ю. Кобеляцкого "Кровопотеря, анемия, гемостаз и инфузионно-трансфузионная терапия: pro et contra в современной реаниматологии". Дніпро. - Ліра. - 286 с. (стр.61-62)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2022р. т.18,N 4
Цікаві статті :
Чистик Т. Застосування амантадину сульфату в реабілітаційному періоді пацієнтів після черепно-мозкової травми/ Т. Чистик (стр.11-16)
Підгірний Я. М. Нутритивна терапія у хворих на ШВЛ із приводу гострого пошкодження головного мозку/ Я. М. Підгірний, Р. О. Мерза (стр.17-20)
Кріштафор А. А. Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань/ А. А. Кріштафор, Є. В. Петрашенок, А. Г. Тютюнник (стр.21-29)
Черній В. І. Стратегія зниження гіперкапнії при трансабдомінальних і екстраабдомінальних ендовідеохірургічних герніопластиках/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.30-35)
Тютюнник А. Г. Рестриктивне переднавантаження та рестриктивне сонавантаження 0,9% розчином NaCl при односторонній спінальній анестезії із застосуванням малої дози гіпербаричного бупівакаїну (5 мг) при операції лікувально-діагностичної артроскопії колінного суглоба/ А. Г. Тютюнник, А. А. Кріштафор, Л. В. Усенко (стр.36-40)
Снісарь В. І. Патофізіологічні особливості онкохворих дітей. Що повинен знати та контролювати анестезіолог перед операцією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.41-48)
Бігняк П. І. Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при планових хірургічних втручаннях/ П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов (стр.49-52)
Мальцева Л. О. Рання випереджальна діагностика й алгоритм лікування сепсису з позицій Королівського коледжу загальної практики Великої Британії і Руху за виживання при сепсисі (2021)/ Л. О. Мальцева [та ін.] (стр.53-57)
Кобеляцький Ю. Ю. Панель Surviving Sepsis Campaign COVID-19/ Ю. Ю. Кобеляцький [та ін.] (стр.58-61)
Мальцева Л. О. Інструменти скринінгу, розроблені для раннього виявлення сепсису і септичного шоку: огляд сучасних рекомендацій/ Л. О. Мальцева, В. М. Ліснича, Н. А. Казімірова (стр.62-67)
Тези четвертої науково-практичної конференції «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» (м. Одеса, 22–23 вересня 2022 р.) (стр.68-94)
Бабенко О. І. Інноваційні заходи в системі департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради з питань виявлення ВІЛ-інфікованих пацієнтів та залучення їх до лікування. Вплив пандемії COVID-19 на реалізацію цих заходів/ О. І. Бабенко (стр.68)
Буц О. Р. Синдром Рея як ускладнення гострих кишкових інфекцій у дітей (клінічний випадок)/ О. Р. Буц [та ін.] (стр.69)
Верба Н. В. Порушення у тромбоцитарній ланці гемостазу у хворих на хронічний гепатит С та їх корекція/ Н. В. Верба (стр.70)
Виноград Н. О. Клінічний поліморфізм геморагічної гарячки з нирковим синдромом в Україні/ Н. О. Виноград, Т. В. Буркало (стр.71)
Виноград Н. О. Гарячка Чикунгунья як актуальна проблема для України/ Н. О. Виноград, У. А. Шуль (стр.72)
Височанська В. В. COVID-індукований гепатит/ В. В. Височанська (стр.72-73)
Гарас М. Н. Охоплення щепленням КПК на тлі спалаху кору та пандемії СOVID-19/ М. Н. Гарас (стр.73)
Гулла О. В. Деякі аспекти статистичних даних щодо летальних випадків у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня ОМР»/ О. В. Гулла (стр.74)
Друцул-Мельник Н. В. Роль медичних працівників як джерелa інформації щодо питань імунопрофілактики/ Н. В. Друцул-Мельник, Л. А. Іванова, М. Н. Гарас (стр.75)
Задорожна В. І. Біоетичні проблеми вакцинації проти COVID-19 та їх вплив на подорожування поза межами України/ В. І. Задорожна, Н. П. Винник (стр.75)
Козак Л. П. Бруцельоз — проблема зовнішньої та внутрішньої міграції в Україні/ Л. П. Козак, З. П. Василишин (стр.76)
Крамарьов С. О. Особливості клінічної характеристики коронавірусної інфекції під час третьої хвилі пандемії в Україні/ С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, І. Ю. Серякова (стр.77)
Кушнєрова О. А. Зміни імунологічних показників у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із лімфомами, асоційованими з вірусом Епштейна—Барр/ О. А. Кушнєрова, К. Ю. Литвин, Л. Р. Шостакович-Корецька (стр.77)
Литвин Г. О. Клініко-лабораторні особливості гострих ларинготрахеїтів у дітей із SARS-CoV-2 та іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями/ Г. О. Литвин [та ін.] (стр.78)
Литвин К. Ю. Аналіз резистентності до антибіотиків та антимікотиків мікрофлори респіраторного тракту у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19), ускладнену пневмонією/ К. Ю. Литвин [та ін.] (стр.79)
Маврутенков В. В. Протидифтерійний та протиправцевий серологічний статус ВІЛ-інфікованих дорослих осіб/ В. В. Маврутенков, Г. О. Ревенко (стр.80)
Майстренко О. М. Жовта гарячка. Сучасна епідемічна ситуація у світі/ О. М. Майстренко, О. С. Совірда (стр.81)
Мороз Л. В. Досвід практичного застосування фавіпіравіру в лікуванні COVID-19/ Л. В. Мороз [та ін.] (стр.82)
Ніколайчук М. А. Взаємозв’язок рівня вітаміну D із біохімічними показниками у хворих на хронічний вірусний гепатит С/ М. А. Ніколайчук [та ін.] (стр.82)
Надрага О. Б. Лактатдегідрогеназа і прокальцитонін у диференціальній діагностиці гострих менінгітів/ О. Б. Надрага, О. Я. Хомин, М. Б. Дашо (стр.83)
Пришляк О. Я. Клінічний випадок ехінококозу: особливості діагностики та лікування/ О. Я. Пришляк [та ін.] (стр.84)
Рябоконь О. В. Динаміка показників гемокоагуляції та частота розвитку фатальних тромботичних ускладнень при критичному перебігу коронавірусної хвороби COVID-19/ О. В. Рябоконь [та ін.] (стр.85)
Совирда О. С. Хвороба, викликана вірусом Ебола/ О. С. Совирда, О. Н. Майстренко (стр.86)
Тюпа В. В. Нові аспекти патогенезу тяжкої гарячки денге/ В. В. Тюпа, О. А. Герасименко (стр.87)
Усачова О. В. Мультисистемний запальний синдром, асоційований із SARS-CoV-2, у дитини/ О. В. Усачова [та ін.] (стр.88)
Усиченко О. М. Випадок гарячки Західного Нілу в мешканця Одеської області/ О. М. Усиченко [та ін.] (стр.88)
Чабан Т. В. Деякі питання діареї мандрівників/ Т. В. Чабан (стр.89)
Чабан Т. В. Зміни в системі агрегаційного гемостазу у хворих на COVID-19 із цукровим діабетом/ Т. В. Чабан, В. М. Бочаров (стр.90)
Чабан Т. В. Клінічний випадок лептоспірозу в Одеський області/ Т. В. Чабан [та ін.] (стр.91)
Шагінян В. Р. Еволюційні зміни поширення кишкових інвазій/ В. Р. Шагінян [та ін.] (стр.92)
Шевельова О. В. Перебіг коінфекції ВІЛ/ВГ залежно від тривалості інфікування ВІЛ на тлі тривалого застосування АРТ/ О. В. Шевельова, Л. Р. Шостакович-Корецька, К. Ю. Литвин (стр.93)
Ялова Г. В. Аналіз противірусного лікування хворих на ХГС залежно від наявності коморбідної ниркової недостатності/ Г. В. Ялова, О. В. Рябоконю, О. О. Фурик (стр.94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підгірний Я. М., Мерза Р. О.
Назва : Нутритивна терапія у хворих на ШВЛ із приводу гострого пошкодження головного мозку
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 17-20 (Шифр МУ104/2022/18/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЦЕРЕБРАЛЬНОЕ НАРУШЕНИЕ ХРОНИЧЕСКОЕ -- BRAIN DAMAGE, CHRONIC
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
НУТРИЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- NUTRITION THERAPY
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Гостре пошкодження мозку (ГПМ) визначається як гострий церебральний розлад, як наслідок травми або цереброваскулярної події (зокрема, субарахноїдального крововиливу, внутрішньочерепного крововиливу або гострого ішемічного інсульту). Терапевтичні можливості при ГПМ є обмеженими. Результат хвороби значною мірою визначається ускладненнями, які виникають у процесі перебігу ГПМ. Серед ускладнень особливе місце займає гіпоксія та інфекція. Тому респіраторна (РТ) та нутритивна терапія (НТ) є важливими технологіями, що мають використовуватися в комплексі інтенсивної терапії хворих із ГПМ. Матеріали та методи. Нами обстежені 63 хворі з ГПМ. Хворі були розділені на 2 групи: 1-ша група — 23 хворі (ретроспективна), 2-га група — 40 хворих (проспективна). Хворі обох груп не відрізнялися між собою за віком, статтю, тяжкістю ГПМ та антропометричними даними. Нутритивну дисфункцію діагностували на основі визначення альбуміну, трансферину, заліза сироватки крові, абсолютної кількості лімфоцитів. У хворих обох груп НТ проводилася згідно з рекомендаціями ESPEN та ASPEN, їх забезпечували енергією (25–30 ккал/кг маси тіла), вуглеводами (4–5 г/кг маси при швидкості їх введення 0,5 г/кг/год), азотом (1,5–2 г/кг), жирами (до 2 г/кг). У хворих другої групи НТ проводили з підвищеним умістом білка. Висновки. НТ із підвищеним умістом білка сприяла зменшенню терміну ШВЛ та перебування в реанімаційному відділенні. Останнє було наслідком зменшення частоти виникнення інфекційно-асоційованого трахеобронхіту та пневмонії
Знайти схожі

Назва журналу :Медичні аспекти здоров’я жінки -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Посохова С. П. Септичні ускладнення в акушерстві/ С. П. Посохова (стр.5-8)
Говсєєв Д. О. Менеджмент пологів при сідничному передлежанні плода. За матеріалами конференції/ Д. О. Говсєєв, С. Р. Галич, Н. П. Гончарук (стр.9-13)
Швець О. В. Вплив харчування на репродуктивне здоров’я/ О. В. Швець (стр.15-22)
Шатковська А. С. Стрес-індуковані порушення гіпоталамо-гіпофізарної та периферичної ендокринної систем в організмі жінки/ А. С. Шатковська, О. Г. Горбатюк, А. М. Біньковська (стр.23-27)
Чой Х. Клінічна ефективність соліфенацину при лікуванні гіперактивного сечового міхура різного генезу/ Х. Чой [та ін.] (стр.28-32)
Поворознюк М. В. Особливості психоемоційного стану і поведінки подружніх пар із непліддям: запитання та відповіді/ М. В. Поворознюк (стр.33-35)
Пирогова В. І. Контраверсії екстреної контрацепції: за і проти. За матеріалами конференції/ В. І. Пирогова (стр.36-39)
Підгірний Я. М. Стратегічні напрямки інтенсивної терапії СOVID-19 у вагітних та породіль. За матеріалами конференції/ Я. М. Підгірний (стр.40-44)
Акушерська кровотеча та ризик виникнення серцево-судинного захворювання через три десятиліття: популяційне когортне дослідження (стр.45-48)
Ткаченко Р. О. Акушерські кровотечі: сучасний погляд на стару проблему. За матеріалами конференції/ Р. О. Ткаченко [та ін.] (стр.49-55)
Циганенко О. І. Проблема потенційної небезпеки вірилізації характеру адаптації організму спортсменок репродуктивного віку до високих фізичних навантажень для їхньої репродуктивної функції/ О. І. Циганенко [та ін.] (стр.56-60)
Новини Кокранівської бази по темі «Акушерство та гінекологія»* (стр.61-63)
Ghosh J. Методи ведення завмерлої вагітності та неповного викидня/ J. Ghosh (стр.61)
Garcia-Casal M. N. Концентрація феритину у сироватці або плазмі крові як показник дефіциту і надлишку заліза/ M. N. Garcia-Casal (стр.61-62)
Griffiths J. D. Методи профілактики нудоти та блювання у жінок, яким виконується кесарів розтин під регіонарною анестезією/ J. D. Griffiths (стр.62-63)
van Hoesel M. Селективні модулятори рецепторів естрогену для лікування ендометріозу/ Hoesel M. van (стр.63)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підгірний Я. М.
Назва : Стратегічні напрямки інтенсивної терапії СOVID-19 у вагітних та породіль. За матеріалами конференції
Місце публікування : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 40-44 (Шифр МУ98/2021/4)
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Із початком пандемії СOVID-19 постала проблема недостатньої обізнаності медичної спільноти щодо лікування даного захворювання у вагітних. Пропонуємо вашій увазі огляд доповіді голови Асоціації анестезіологів Львівщини, професора кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктора медичних наук Ярослава Михайловича Підгірного «Стратегічні напрямки інтенсивної терапії СOVID-19 у вагітних та породіль», що була представлена 5 червня цього року в рамках онлайн-конференції «SUSLOV 90» із нагоди ювілею Валентина СусловаВ умовах сьогодення, при значному ураженні легень вірусом SARS-CoV-2, клінічний перебіг захворювання може варіюватися від задовільних показників функціонування серцево-судинної та респіраторної систем до складності в досягненні адекватного дихального об’єму внаслідок низького рекрутменту легень. Порушення дихання у пацієнтів із COVID-19 потребує проведення екстракорпоральної мембранної оксигенації (ЕКМО) або штучної вентиляції легень (ШВЛ), що дозволяє забезпечити постачання й споживання адекватної кількості кисню, але не купірує патологічний стан легень
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ільчишин О. Я., Підгірний Я. М.
Назва : Порушення натрієвого балансу у хворих з ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки при черепно-мозковій травмі
Паралельн. назви :Disorders of sodium balance in patients with hypothalamic-pituitary lesions in traumatic brain injury
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 67-71 (Шифр МУ104/2021/17/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM
НАТРИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- SODIUM CHANNELS
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) до цього часу залишається провідною причиною смерті людей працездатного віку. В Україні частота ЧМТ щорічно становить у різних регіонах від 2,3 до 6 випадків (у середньому 4–4,2) на 1000 населення. Пацієнти з первинним ураженням головного мозку і гіпоталамо-гіпофізарної системи становлять групу ризику з розвитку набряку головного мозку через виникнення у них порушення водно-електролітної рівноваги та відповідно порушення рівноваги осмолярності між клітинним та позаклітинним простором. Порушення водно-електролітного балансу як наслідок ураження гіпоталамо-гіпофізарної системи при ЧМТ в літературі висвітлено недостатньо. Мало вивчені особливості функціонування центральних та периферичних ланцюжків ендокринної системи залежно від локалізації, характеру і тяжкості травми. Недостатньо вивчене питання про діагностичні та прогностичні цінності різних показників волемічного статусу у хворих із ЧМТ. Мета: вивчити види дизнатріємії у хворих з ізольованою ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку; вияснити вплив виду порушення натрієвого балансу на летальність у хворих із ЧМТ та ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку. Матеріали та методи. Нами було обстежено 74 пацієнтів (чоловіків/жінок = 60/14) із вогнищевим забоєм головного мозку й ураженням гіпоталамічної ділянки. Серед 74 хворих з ізольованою ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку в 47 хворих було діагностовано гіповолемію, що поєднувалась з гіпонатріємією. У 15 хворих було виявлено гіпернатріємію з гіперволемією. Моніторинг внутрішньочерепного тиску здійснювали за допомогою поліфункціонального монітора (Monitor Model BSM-3562 (Nihon Konden Corporation, Японія, 2018)) із лінією для інвазивного вимірювання тиску. Постійне неінвазивне вимірювання оксигенації тканин органів (rSO2) проводили на моніторі Somanetics Invos Oximeter Cerebral/Somatik (Covidien, Mansfield, MA, США, 2020). В усіх хворих визначали рівень електролітів плазми крові. Висновки. У хворих із ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної системи виникають різнонаправлені зміни водно-натрієвого балансу, що вимагають диференційованого підходу до їх лікування. Зважаючи на невелику кількість спостережень, ми не наважуємося пов’язувати вид дизнатріємії у хворих із ЧМТ і ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки головного мозку з летальністю. Вважаємо за доцільне продовжувати дослідження в цьому напрямкуTraumatic brain injury (TBI) still remains the leading cause of death in people of working age. In Ukraine, the frequency of TBI varies from 2.3 to 6 cases (average of 4–4.2) per 1,000 population annually depending on the regions. Patients with primary damage to the brain and hypothalamic-pituitary system are at risk of developing cerebral edema due to the water-electrolyte imbalance and, accordingly, osmolar imbalance between cellular and extracellular spaces. Water-electrolyte imbalance as a result of damage to the hypothalamic-pituitary system in traumatic brain injury is not described enough in the literature. The functioning of the central and peripheral links of the endocrine system depending on the location, nature and severity of injury is examined not enough. The question of diagnostic and prognostic values of various indicators of volume status in patients with trauma is also underinvestigated. The purpose of this study was to examine the types of disorders of sodium balance in patients with isolated TBI and hypothalamic-pituitary lesions; to clarify the influence of sodium imbalance type on mortality in patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesions. Material and methods. We examined 74 patients (men/women = 60/14) with focal cerebral contusion and lesions of the hypothalamic region. Forty-seven of them were diagnosed with hypovolemia combined with hyponatremia. Hypernatremia with hypervolemia was found in 15 patients. Intracranial pressure monitoring was performed using a multifunction monitor (BSM-3562, Japan, 2018, Nihon Kohden Corporation) with a line for invasive pressure measurement. Continuous non-invasive measurement of organ tissue oxygenation (rSO2) was carried out using Somanetics Invos Oximeter Cerebral/Somatic monitor (Covidien, Mansfield, MA, USA, 2020). Plasma electrolytes were evaluated in all patients. Conclusions. Patients with TBI and hypothalamic-pituitary lesion have different types of water-sodium imbalance, which demand the differentiated approach to their treatment. Given the small number of observations, we do not dare to link the type of sodium imbalance with lethality in patients with brain trauma and hypothalamic-pituitary lesions. We consider this requires further researches.
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2021р. т.17,N 8
Цікаві статті :
Демецька О. Порушення ритму: Ліксарит у запитаннях та відповідях/ О. Демецька (стр.9-11)
Усенко Л. В. Сердечно-легочная и церебральная реанимация: новые рекомендации Европейского совета по реанимации 2021 года/ Л. В. Усенко, А. В. Царев, Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.12-25)
Рушай А. К. Профілактика тромбозів у хворих зі шлунково-кишковими кровотечами, антикоагулянтна терапія: літературний огляд/ А. К. Рушай, І. І. Плюта (стр.26-29)
Супрун А.С. Сучасні методи анестезіологічного забезпечення в онкопульмонології (огляд літератури)/ А. С. Супрун, В. Й. Лисенко (стр.30-38)
Курсов С. В. Физиология обмена магния и применение магнезии в интенсивной терапии (литературный обзор с результатами собственных наблюдений, часть 3)/ С. В. Курсов [та ін.] (стр.39-52)
Гаврилов О. О. Роль магнію в лікуванні стану відміни алкоголю з делірієм/ О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон (стр.53-56)
Мерза Р. О. Механічна вентиляція легень, керована об’ємом або тиском під час нейрохірургічних операцій. Чи є перевага?/ Р. О. Мерза, Я. М. Підгірний (стр.57-60)
Філик О. В. Періопераційна аналгезія абдомінальних гістеректомій: ретроспективне дослідження/ О. В. Філик, А. В. Рижковський (стр.61-66)
Ільчишин О. Я. Порушення натрієвого балансу у хворих з ураженням гіпоталамо-гіпофізарної ділянки при черепно-мозковій травмі/ О. Я. Ільчишин, Я. М. Підгірний (стр.67-71)
Філик О. В. Гемостаз та запалення у пацієнтів із політравмою/ О. В. Філик, М. Б. Вишинська (стр.72-78)
Трихліб В. І. Особливості клінічних проявів нової коронавірусної інфекції у хворих при їх госпіталізації під час епідемії COVID-19 залежно від ступеня тяжкості/ В. І. Трихліб [та ін.] (стр.79-86)
Собко Р. Ю. . Артеріотрахеальна нориця як ускладнення пролонгованої трахеостомії/ Р. Ю. Собко, М. Т. Бойко (стр.87-89)
Барса М. М. Новий метод виконання міжфасціальної блокади м’язів — випрямлячів спини (erector spine plane block) для лікування больового синдрому/ М. М. Барса, О. В. Філик (стр.90-95)
Собко Р. Ю. . Застосування екстракорпоральних методів детоксикації для елімінації метотрексату/ Р. Ю. Собко [та ін.] (стр.96-100)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мерза Р. О., Підгірний Я. М.
Назва : Механічна вентиляція легень, керована об’ємом або тиском під час нейрохірургічних операцій. Чи є перевага?
Паралельн. назви :Mechanical ventilation is controlled by volume or pressure during neurosurgery. Is there an advantage?
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 57-60 (Шифр МУ104/2021/17/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Однією з головних технологій сучасної анестезіології є механічна вентиляція легень (МВЛ). На даний час в інтенсивній терапії широко визнаною є протективна технологія МВЛ. Доцільність застосування даної технології в операційній, особливо у хворих з інтактними легенями, є не такою очевидною. Більшість наукових робіт, що висвітлюють дану проблему, стосується хворих з абдомінальною патологією, і менш висвітленою вона залишається у пацієнтів з нейрохірургічною патологією. Пацієнти, які оперуються з приводу нейрохірургічної патології, відносяться до групи хворих високого хірургічного ризику, це і змотивувало нас провести дане дослідження. Метою дослідження було вивчити доцільність застосування протективної МВЛ під час операційних втручань у нейрохірургічних хворих. Матеріали та методи. Нами обстежено 46 хворих, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у КНП «8 МКЛ м. Львова» з приводу патології хребта та яким було виконане операційне втручання — вертебропластика із спондилодезом. Пацієнти були розподілені на дві групи: у першій групі (34 хворі) МВЛ проводили за технологією S-IPPV — синхронізована примусова вентиляція легень з контролем по об’єму, а в другій групі (12 хворих) МВЛ проводилась за технологією PCV — вентиляція, керована тиском. Результати. Ми ретроспективно визначили частоту виникнення післяопераційних легеневих ускладнень (ПОЛУ) у хворих першої та другої групи. З 34 хворих першої групи ознаки ПОЛУ були виявлені у 17 осіб (50 %), а з 12 хворих другої групи ПОЛУ було виявлено у 4 (33,3 %). Слід зауважити, що МВЛ у хворих обох груп не відрізнялася за такими параметрами, як частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші. Висновки. Порівняно невелика кількість хворих не дозволяє, очевидно, робити остаточні висновки, проте слід звернути увагу на те, що МВЛ (особливо керована об’ємом) сприяє виникненню післяопераційних легеневих ускладнень у пацієнтів з інтактними легенями в доопераційний період. А застосування МВЛ, керованої тиском, має тенденцію до зменшення частоти виявлення легеневих ускладнень в післяопераційному періоді. Якщо врахувати, що частота дихання, кінцево-альвеолярний тиск на видиху та фракція кисню в дихальній суміші були порівнянні у хворих обох груп, можна припустити, що фактором, який впливає на частоту виникнення ПОЛУ, є механіка вентиляції легеньOne of the main technologies of modern anesthesiology is mechanical ventilation (MV). At present, the protective technology of MV is widely recognized. The feasibi-lity of using this technology in the operating room, especially in patients with intact lungs, is not so obvious. Most of the scientific sources that cover this problem relate to patients with abdominal pathology, and less coverage remains in patients with neurosurgical pathology. However, patients who are operated on for neurosurgical pathology belong to the group of patients of high surgical risk, which forced us to conduct this study. The study was aimed to examine the feasibility of using protective MV during surgery in neurosurgical patients. Materials and methods. We examined 46 patients who were hospitalized in KNP 8 MKL in Lviv for spinal pathology and who underwent surgery for vertebroplasty with spondylodesis. Patients were divided into two groups: in the first group (34 patients), MV was performed by S-IPPV technology — synchronized intermittent positive pressure ventilation with volume control; and in the second group (12 patients), MV was performed by PCV technology — controlled ventilation pressure. Results. We retrospectively determined the incidence of postoperative pulmonary complications (POPC) in patients of the first and second groups. Of the 34 patients of the first group, the signs of POPC were detected in 17 patients (50 %), and of 12 patients of the second group, POPC were detected in 4 patients (33.3 %). It should be noted that MV in patients of both groups did not differ in such parameters as respiratory rate, end-alveolar pressure, and the fraction of oxygen in the respiratory mixture. Conclusions. A relatively small number of patients clearly do not allow the conclusions to be drawn, but it should be noted that MV (especially volume-controlled) contributes to postoperative pulmonary complications in patients with intact lungs in the preoperative period. And pressure-controlled MV tends to reduce the incidence of postoperative pulmonary complications in the postoperative period. Given that respiration rate, end-alveolar expiratory pressure and oxygen fraction in the respiratory mixture were comparable in patients of both groups, it can be assumed that the factor influencing the incidence of POPC is the mechanics of pulmonary ventilation
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В., Підгірний Я. М.
Назва : Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень у дітей
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 2. - С. 68-75 (Шифр БУ1/2020/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Штучна вентиляція легень може призводити до ушкодження діафрагмиМетою роботи було вивчити показники товщини діафрагми і фракції стоншення діафрагми та порівняти результати лікування серед пацієнтів у групі застосування легенево-протективної стратегії ШВЛ, та у групі поєднання легенево-протективної та діафрагм-протективної стратегії ШВЛ. Матеріали та методи дослідження. Проведене проспективне рандомізоване неінтервенційне контрольоване одноцентрове дослідження серед пацієнтів віком від 1 міс до 18 років. До аналізу даних включено 31 пацієнта з контрольної групи (легенево-протективної стратегії ШВЛ) та 27 пацієнтів з досліджуваної групи (легенево-протективної та діафрагм-протективної стратегії ШВЛ). Первинною кінцевою точкою оцінювання був рівень 28-денної летальності. Вторинними кінцевими точками оцінювання були тривалість відлучення від ШВЛ та частота ускладнень (потреба в реінтубації, трахеостомії), динаміка зміни фракції стоншення діафрагми впродовж дослідження. Результати та обговорення. В контрольній групі пацієнтів для правого купола діафрагми відмічалася тенденція до зниження фракції його стоншення з 31,1% до 28,6 % на етапах дослідження d1 - d3, тоді як в досліджуваній групі він поступово зростав з 25% до 32,65%. Показник фракції стоншення лівого купола діафрагми в контрольній групі пацієнтів на етапі d1 становив 22,5 [16,7; 35]; на етапі d3 зростав до 24,55 [10,8; 53,33], а на етапі d5 - до 39,3 [24,73; 52,98]. Серед пацієнтів досліджуваної групи він становив 19 [11; 41,45] на етапі дослідження d1 (p=0,311 для контрольної та досліджуваної груп пацієнтів); зростав до 27,3 [14,3; 38,7] (p=0,329) на етапі d3; та перевищував рекомендовані діафрагм-протективною стратегією значення на етапі d5 і становив 64 [36; 78,9] (p=0,049), що можна трактувати як маркер надмірного навантаження діафрагми. Тривалість відлучення від ШВЛ у пацієнтів контрольної групи становила 8 днів [4 дні; 19,5 днів], для пацієнтів досліджуваної групи - 9 днів [5,5 днів; 19,75 днів], (p=0,77). Висновок. Рівень 28-денної летальності серед пацієнтів контрольної групи був вищим порівняно з досліджуваною групою - 9,7%, та 3,7% відповідно (p=0,29). Частота ускладнень серед пацієнтів контрольної групи була нижчою, порівняно з досліджуваної групою - 7,1% та 26,9%, відповідно (p=0,06). Не виявлено достовірних відмінностей у тривалості ШВЛ серед пацієнтів обох груп
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Підгірний Я. М., Хомяк В. В., Лерчук О. М., Ушневич Ж. О.
Назва : Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 3. - С. 87-88 (Шифр БУ1/2020/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Анотація: Технологія ERAS (Enhanced Recovery After Surgery) все ширше впроваджується в різних галузях медицини, проте є невелика кількість повідомлень про переваги ERAS в хірургії рубцевих вентральних гриж і практично немає інформації про застосування цього протоколу у пацієнтів із пахвинними грижами [1, 2, 3, 4]. Ми вирішили порівняти результати лікування пацієнтів із пахвинними грижами, яким виконали лапароскопічну герніопластику методом трансабдомінальної преперитонеальної пластики (ТАРР) із застосуванням традиційного підходу до анестезіологічного забезпечення та за принципами ERAS
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.9-16)
Дзюба Д. О. Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій/ Д. О. Дзюба, С. М. Бишовець, О. А. Лоскутов (стр.17-24)
Кучин Ю. Л. Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.25-29)
Філик О. В. Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ/ О. В. Філик (стр.30-38)
Черній В. І. Досвід використання дексмедетомідину при оперативних втручаннях у хворих тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.39-48)
Бобровник О. В. Вибір методу знеболення плечового сплетення у хворих з політравмою в різні періоди травматичної хвороби (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна)/ О. В. Бобровник, К. І. Цимбаленко (стр.51-54)
Мигаль І. І. Регіонарні методи знеболювання після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за NUSS/ І. І. Мигаль, У. А. Фесенко (стр.55-61)
Зенкіна Л. М. Перспективи застосування протоколів ERAS в ортопедії з позиції анестезіолога. Огляд літератури/ Л. М. Зенкіна, С. О. Савченко (стр.62-66)
Матеріали конгресу анестезіологів України 25-26 вересня 2020 року (стр.71-96)
Бабій В. Ю. Організація аеромедичної евакуації вертольотами травматичних та хворих пацієнтів в критичних станах/ В. Ю. Бабій, В. Ю. Ангельська (стр.71)
Дмитрієв Д. В. Ультразвукові датчики як потенційне джерело нозокомальної інфекції у відділенні інтенсевниї терапії/ Д. В. Дмитрієв, Ю. М. Бабіна, O. A. Назарчук (стр.72)
Бабінцева А. Г. Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.72-73)
Бєлих О. В. Зміни когнітивних функцій в післяопераційному періоді при проведенні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) в умовах загальної анестезії у пацієнтів літньго віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.73-74)
Бодулєв О. Ю. Порвівння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.74)
Бондар Р. А. Фактори розвитку когнітивної дисфункції після отоларингологічних операціях в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар, О. І. Дацюк, Г. В. Бевз (стр.74-75)
Волобуєва М. В. Поєднання інфільтраційного та внутрішньовенного знеболення при лапароскопічній апендектомії у дітей/ М. В. Волобуєва [та ін.] (стр.75)
Гавриченко Д. Г. Опіоідзберігаюча анестезія в баріатричій хірургії - наш досвід/ Д. Г. Гавриченко, І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.76)
Гомон М. Л. Гемодинамічні аспекти використання унілатеральної спінальної анестезії/ М. Л. Гомон, О. І. Мітюк, Т. М. Гомон (стр.76-77)
Городкова Ю. В. Аналіз антибіотикорезистентності при позалікарняних пневмоніях ускладненого перебігу у дітей раннього віку/ Ю. В. Городкова (стр.77)
Гріжимальський Є. В. Використання дексмедетомідину в акушерській анестезіології/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.78)
Демитер І. М. Інцидентність ПОД та рівень когнітивних порушень при застосуванні реґіонарних технік, для післяопераційного знеболення в ургентній абдомінальній хірургії/ І. М. Демитер [та ін.] (стр.78)
Йовенко І. О. Досвід лікування інфекції COVID-19 в умовах приватної клініки/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.79)
Ковтун І. О. Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти/ І. О. Ковтун [та ін.] (стр.79-80)
Ковтун А. І. Вплив плазмоферезу на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих з гнійно-септичними ускладненнями/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Стан функцій нирок за умов гіпербарооксії з гнійно септичними ускладненнями/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.80-81)
Коробко Е. Ю. Вплив психоемоційного стану пацієнтів на динаміку клініко-лабораторних показників стресу при оперативному втручанні з приводу травм нижніх кінцівок/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.81)
Скорик В. С. Досвід використання протизапальної терапії у хворих з тяжким перебігом інфекції викликаної SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, І. Ю. Одинець (стр.82)
Скорик В. С. Аналіз застосування різних варіантів неінвазивної вентиляції у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка викликана вірусом SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, Г. А. Степнова (стр.82-83)
Косеченко Н. Ю. Порівняння порушень гемодинаміки при анестезіологічному забезпеченні пацієнтів з використанням епідуральної аналгезії/ Н. Ю. Косеченко [та ін.] (стр.83)
Кріштафор Д. А. Сучасний підхід до вентиляції легень при тяжкій черепно-мозковій травмі/ Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор (стр.84)
Максимчук Н. О. Порівняльна характеристика маркерів гострого пошкодження нирок при гнійно-септичних ускладненнях/ Н. О. Максимчук (стр.84)
Маслій В. А. Проблема післяопераційного знеболення при лапароскопічних холецистектоміях/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.85)
Мельничук А. В. Практичні аспекти застосування тотальної внутрішноьвенної анестезії (ТВВА) та інфузії по цільовій концентрації (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.85-86)
Мкртчян Ю. Ю. Аналіз ускладнень та структури поранених з бойовою черепно-мозковою травмою/ Ю. Ю. Мкртчян [та ін.] (стр.86)
Нестеренко О. М. Обґрунтування доцільності перманетного локального мікробіологічного моніторінгу для вибору стартової антибактеріальної терапії тяжкої шпитальної хірургічної інфекції та сепсису/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.86-87)
Підгірний Я. М. Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.87-88)
Похилько В. І. Післяопераційна аналгоседація новонароджених/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.88)
Седінкін В. І. Фармакологічний гемостаз при гострій акушерській крововтраті/ В. І. Седінкін, О. М. Клигуненко (стр.88-89)
Георгіянц М. А. Сучасний метод профілактики розвитку артеріальной гіпотензії при кесаревом розтині в умовах спінальной анестезії/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.89)
Тітов І. І. Оцінка інтенсивності післяопераційного больового синдрому за analgesia nociceptive index у хворих після лапароскопічної холецистектомії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90)
Тітов І. І. Агрегатний стан крові у хворих з ішемічними інсультами/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.91)
Тітов І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій та стегновій ділянках/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.92)
Тітов І. І. Зміни інтрагастрального РН у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93)
Тітов І. І. Шум у багатопрофільному відділенні інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93-94)
Черній В. І. Вплив обробки екстракорпорального контуру оксигенатора адаптуючою композицією на резистентність еритроцитів при кардіохірурхічних операціях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.94)
Черній В. І. Діагностика серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.95)
Шкурупій Д. А. COVID-19: Італійська версія/ Д. А. Шкурупій (стр.95-96)
Шкурупій Д. А. Атипові збудники внутрішньогоспітальної інфекції в педіатричному стаціонарі: прихована загроза/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, М. А. Федоров (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 1
Цікаві статті :
Дубров С. О. Кровозбереження у пацієнтів хірургічного профілю. Patient blood management. Огляд сучасних рекомендацій/ С. О. Дубров, В. Р. Баляк (стр.9-15)
Фесенко У. А. Інтенсивна терапія тяжкої нейротравми/ У. А. Фесенко (стр.16-21)
Filyk O. Phosphorus and magnesium disorders in critically ill mechanically ventilated children: the prospective cohort observational study/ O. Filyk, Y. Pidhirnyy (стр.22-27)
Клєвакіна О. Ю. Варіабельність лактатдегідрогенази сиворотки у доношених новонароджених із помірною та важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією/ О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін (стр.28-32)
Клигуненко Е. Н. Эффективность ингибитора протеаз улинастатина у больных с острым панкреатитом/ Е. Н. Клигуненко, Д. А. Криштафор, А. И. Лаврова (стр.33-38)
Єхалов В. В. Кліпове мислення в анестезіології: парадокс сьогодення/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.39-42)
Мазуренко О. П. Система згортання крові та персоналізація її лікування у пацієнтів в ранньому періоді після імплантації систем LVAD/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.43-48)
Борисова В. И. Awake краниотомия - функциональная необходимость и современные возможности анестезиологического обеспечения/ В. И. Борисова [и др.] (стр.51-56)
Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною участю "Галицькі анестезіологічні читання: актуальні питання анестезіології та інтенсивної терапії" (стр.61-78)
Akentiev S. O. Change of the indicator enzyme levels in detoxication process including plasma sorption in the stage of intensive treatment/ S. O. Akentiev, M. S. Berezova (стр.61)
Andrushchak A. V. The influence of reosorbylate on the balance of potassium ions in patients with systemic inflammatory response syndrome and dopamine-dependent compensated sepsis-induced hypotension/ A. V. Andrushchak, V. M. Konovchuk (стр.61)
Бабіна Ю. М. Обгрунтування використання методу постійної інфузії 0,5% бупівакаїну з метою післяопераційного знеболення та профілактики інфекційних ускладнень у педіатрії/ Ю. М. Бабіна, Д. В. Дмітрієв (стр.62)
Бойко О. В. Особливості оцінки функції зовнішнього дихання у хворих із торакальною травмою при політравмі/ О. В. Бойко (стр.63)
Воротинцев С. І. Ожиріння та періопераційна респіраторна підтримка/ С. І. Воротинцев (стр.63-64)
Воротинцев С. І. Навчання основам ультразвуку в інтернатурі з анестезіології: час настав/ С. І. Воротинцев (стр.64)
Гарбар М. О. Аналіз періоперативного ведення пацієнта із супутньою серцево-судинною патологією/ М. О. Гарбар [та ін.] (стр.64-65)
Гнатів В. В. Особливості порушень кисневого балансу у хворих на синдром обструктивного апное сну на етапі артеріалізації крові організмом/ В. В. Гнатів, Р. Е. Солтані (стр.65-66)
Гнатів Ю. В. Клініко-лабораторна діагностика гіперосмолярного синдрому у нейрохірургічних хворих/ Ю. В. Гнатів (стр.66)
Голдовський Б. М. Вдосконалення консервативної невідкладної терапії у критичних хворих із геморагічним мозковим інсультом/ Б. М. Голдовський [та ін.] (стр.67)
Голдовський Б. М. Оптимізація невідкладної терапії у критичних хворих із ішемічним мозковим інсультом/ Б. М. Голдовський [та ін.] (стр.67)
Гомон М. Л. Клініко-лабораторна діагностика гіперсмолярного синдрому у нейрохірургічних хворих/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.68)
Гриценко С. Н. Тромбоэмболии легочной артерии, варианты лечения/ С. Н. Гриценко, И. В. Мизиненко (стр.68-69)
Дарій В. І. Динаміка показників нітроксидергічної системи на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому у хворих із ішемічним мозковим інсультом/ В. І. Дарій, Л. М. Смирнова, К. В. Серіков (стр.69)
Дарій В. І. Зміни показників нейронспецифічної енолази та загального оксиду азоту у хворих з геморогічним мозковим інсультом/ В. І. Дарій, Л. М. Смирнова, К. В. Серіков (стр.69-70)
Йовенко И. А. Интенсивная терапия гиповолемического шока: стратегия fluid stewardship/ И. А. Йовенко, И. В. Балака (стр.70)
Йовенко И. А. Post-intensive care syndrome (PICS) и профессиональное выгорание в АИТ/ И. А. Йовенко, И. В. Балака (стр.71)
Коновчук В. М. Вплив збільшення об’єму позаклітинного простору на волюмо- та осморегуляторну функції нирок при токсемії гнійно-септичного генезу у пацієнтів із цукровим діабетом/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.71)
Косеченко Н. Ю. Периопераційна аналгезія хірургічних втручань у дітей/ Н. Ю. Косеченко, О. С. Гончарук, М. Л. Гомон (стр.72)
Крутько О. М. Оптимальний метод знеболення при оперативних втручаннях в інтервенційній хірургії/ О. М. Крутько, В. Г. Середенко (стр.72-73)
Марцінів В. В. Порівняння динаміки рівня С-реактивного білка та кортизолу при анелгезії пекторальною та грудною паравертебральною блокадами в онкохірургії молочної залози/ В. В. Марцінів [та ін.] (стр.73-74)
Лашкул О. С. Fast track surgery - мультимодальная стратегия ведения периоперационного периода у гинекологических больных. Роль анестезиолога/ О. С. Лашкул, С. Н. Гриценко (стр.73)
Маслій В. А. Актуальність проблеми післяопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.74)
Матвєєнко М. С. Вплив якості інтенсивної терапії на показники перекисного окислення ліпідів у хворих на травматичну хворобу при політравмі/ М. С. Матвєєнко [та ін.] (стр.75)
Михневич К. Г. Прогнозирование исхода недостаточности кровообращения/ К. Г. Михневич, Ю. В. Волкова (стр.75-76)
Павленко І. А. Нестероїдні протизапальні препарати в лікуванні післяопераційного болю/ І. А. Павленко (стр.76)
Постернак Г. І. Оцінка ефективності внутрішньовенного введення лідокаїну гідрохлориду в інтраопераційному періоді/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.76-77)
Середенко В. Г. Інгаляційна анестезія у дітей раннього віку при проведенні стоматолічних втручань/ В. Г. Середенко (стр.77)
Фрончко В. П. Політравма: шляхи покращення результатів лікування/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.77-78)
Чубар І. В. Оптимізація методики мультимодальної анестезії при оперативних втручаннях на органах грудної клітки/ І. В. Чубар, П. Є. Ніколенко, К. Ю. Креньов (стр.78)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Підгірний Я. М., Фесенко У. А., Світлик Ю. О.
Назва : Аналіз періоперативного ведення пацієнта із супутньою серцево-судинною патологією
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 1. - С. 64-65 (Шифр БУ1/2020/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Дубров С. О. Нутритивна терапія хворих на COVID-19. Огляд рекомендацій/ С. О. Дубров [та ін.] (стр.9-17)
Тарасенко С. О. Порівняльне дослідження застосування збалансованих інгібіторів ЦОГ-1.2 в тиреоїдній хірургії/ С. О. Тарасенко [та ін.] (стр.21-30)
Гаврилова Л. В. Опыт применения дексмедетомидина с целью седации детей с нейрохирургической патологией в раннем послеоперационном периоде/ Л. В. Гаврилова (стр.31-38)
Дзюба Д. О. Пригнічення скоротливої активності тонкого кишківника після застосування анестетика кетаміну/ Д. О. Дзюба [та ін.] (стр.39-48)
Лісний І. І. Частота і причини розвитку ускладнень при катетеризації периферичних вен/ І. І. Лісний, Х. А. Закальська, О. М. Бабійчук (стр.51-56)
Туркевич О. М. Использование стратегии "открытых легких" у пациентов с ожирением при лапароскопической холецистэктомии/ О. М. Туркевич (стр.57-62)
Покришень Д. О. Інтраназальний дексмедетомідин: ефективний метод премедикації у дітей/ Д. О. Покришень [та ін.] (стр.63-67)
Філик О. В. Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень у дітей/ О. В. Філик, Я. М. Підгірний (стр.68-75)
Лянскорунський В. М. Вплив вибору тактики лікування пацієнтів з політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок на розвиток ускладнень/ В. М. Лянскорунський [та ін.] (стр.76-86)
Точило С. А. Прогностическая значимость различных биомаркеров в отношении синдрома полиорганной недостаточности у пациентов в абдоминальной хирургии/ С. А. Точило [и др.] (стр.87-94)
Шкурупій Д. А. Клінічний менеджмент інтенсивної терапії коронавірусної хвороби (COVID-19): досвід гуманітарної місії в Італії/ Д. А. Шкурупій [та ін.] (стр.97-101)
Вітаємо ювіляра - професору Лісецькому Віталію Адамовичу 80 років! (стр.102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 6
Цікаві статті :
Міщук В. Р. Глюкокортикостероїди в лікуванні ГРДС: за і проти. Огляд літератури/ В. Р. Міщук (стр.7-12)
Литовченко А. Н. Витамин D и ожоговая травма/ А. Н. Литовченко [и др.] (стр.13-19)
Місце фторхінолону левофлоксацину в лікуванні пневмонії, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, з точки зору сучасних рекомендацій (стр.21-25)
Арустамян О. М. Отруєння селеном і його сполуками у промисловості й побуті/ О. М. Арустамян [та ін.] (стр.26-32)
Підгірний Я. М. Неінвазивна вентиляція легень (лекція)/ Я. М. Підгірний (стр.33-38)
Усенко Л. В. Место коммуникативных навыков в клинической практике врача-анестезиолога/ Л. В. Усенко [и др.] (стр.39-45)
Рушай А. К. Мультимодальне знеболювання як складова частина лікувального комплексу у хворих із незрощенням кісток гомілки в періопераційному періоді/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.46-49)
Філик О. В. Діафрагмальна дисфункція у дітей на штучній вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик (стр.50-59)
Андрющенко В. В. Обгрунтування заходів інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації при комбінованих отруєннях метадоном/ В. В. Андрющенко [та ін.] (стр.60-68)
Мерза Р. О. Дискусійні питання механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдром/ Р. О. Мерза, Я. М. Підгірний (стр.69-71)
Стаднік С. М. Нейронспецифічна єнолаза як маркер пошкодження мозкової тканини у пацієнтів з ішемічним інсультом/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко, О. І. Думченко (стр.72-77)
Гарбар М. О. Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях/ М. О. Гарбар [та ін.] (стр.78-82)
Загуровський В. М. Стрес та якість життя після перенесеної транзиторної ішемічної атаки/ В. М. Загуровський, Н. Л. Калайтан, О. В. Строна (стр.83-90)
Вишинська М. Б. Аспекти застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою/ М. Б. Вишинська (стр.91-94)
Барса М. М. Періопераційний менеджмент хірургічної корекції сколіотичної деформації хребта та застосування фармакокінетичного та фармакодинамічного підходів у дозуванні препаратів для анестезії/ М. М. Барса, К. П. Семнчук, Я. М. Підгірний (стр.95-101)
Перова-Шаронова В. М. Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією/ В. М. Перова-Шаронова (стр.102-108)
Бондар Р. А. Аналіз впливу факторів ризику на розвиток ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції після отоларингологічних операцій в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар (стр.109-115)
Худолій С. О. Експериментальне моделювання холінореактивності головного мозку при черепно-мозковій травмі: вплив на центральну гемодинаміку/ С. О. Худолій, С. В. Зябліцев (стр.116-121)
Мынка Н. В. Операционный стресс-ответ в малоинвазивной хирургии/ Н. В. Мынка (стр.122-126)
Туркевич О. М. Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії/ О. М. Туркевич, О. П. Закотянський, М. О. Гарбар (стр.127-132)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Барса М. М., Семнчук К. П., Підгірний Я. М.
Назва : Періопераційний менеджмент хірургічної корекції сколіотичної деформації хребта та застосування фармакокінетичного та фармакодинамічного підходів у дозуванні препаратів для анестезії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 95-101 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СКОЛИОЗ -- SCOLIOSIS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Анотація: Анестезіологія давно стала мультидисциплінарною наукою та набуває все більше рис періопераційної медицини. Підтвердженням цього є розробка та імплементація протоколів ERAS в анестезіологію. Сучасні досягнення в розумінні принципів фармакодинаміки та фармакокінетики дозволяють точно підібрати дозу препарату для досягнення потрібної концентрації в місці дії, уникаючи занадто глибокої анестезії, та створення умов для адекватної роботи нейрофізіологічного моніторингу під час оперативного втручання. Мета дослідження: адаптувати періопераційний менеджмент сколіотичної деформації хребта до рекомендацій ERAS та запровадити фармакокінетичний та фармакодинамічний підхід при дозуванні препаратів для знеболювання та седації. Матеріали та методи. Було проведено 40 планових операційних втручань із приводу сколіотичних та інших деформацій хребта. Пацієнти були розподілені на дві групи залежно від методу дозування та введення фентанілу інтраопераційно: 1-ша група — пацієнти, яким фентаніл вводився кожні 15–20 хв у дозі 100–200 мкг, та 2-га група — пацієнти, яким фентаніл вводився інфузійно до досягнення концентрації в місці дії 3–6 нг/мл. Оцінювалась кількість введеного фентанілу за годину операційного втручання, а також фіксувався час відлучення пацієнта від апарату штучної вентиляції легень (ШВЛ). Результати. При дозуванні фентанілу за цільовою концентрацією та інфузійному введенні його кількість становила 250 ± 50 мкг за годину, що значно відрізнялося від кількості введеного препарату шляхом болюсних ін’єкцій — 350 ± 50 мкг за годину. Тривалість післяопераційної ШВЛ при введенні фентанілу інфузійно за цільовою концентрацією була в межах 14,2 ± 2,1 хв, а при болюсному введенні сягала 25,3 ± 6,8 хв. Висновки. У роботі запропоновано й обґрунтовано необхідність імплементації протоколів ERAS для корекції сколіозів та запровадження фармакокінетичного та фармакодинамічного підходу при дозуванні препаратів для анестезії
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Фесенко У. А., Підгірний Я. М., Світлик Ю. О., Світлик Г. В.
Назва : Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 78-82 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ СЕРДЕЧНАЯ -- DEATH, SUDDEN, CARDIAC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Добре спланована та обґрунтована доопераційна підготовка є важливим інструментом зменшення ризику періопераційних ускладнень. Європейським товариством кардіологів (ESC, 2014 р.) та Європейським товариством анестезіологів (ESA, 2018 р.) опубліковано рекомендації щодо підготовки пацієнта із супутньою кардіальною патологією до некардіальних операційних втручань. Проте в нашу клінічну практику дані рекомендації імплементовані недостатньо. Метою нашої роботи було проаналізувати рутинну доопераційну підготовку пацієнта та виявити моменти, які можна наблизити до рекомендованих стандартів із метою зниження періопераційних серцево-судинних ускладнень. Матеріали та методи. Ми проаналізували 242 історії хвороби пацієнтів, які надійшли на планове стаціонарне хірургічне лікування. Була проаналізована доопераційна підготовка з огляду на клінічні кардіальні фактори ризику та фактори ризику операційного втручання. Результати. Пацієнтам проведено стандартні обстеження згідно з встановленими правилами. У всіх осіб зареєстровані показники електрокардіограми, 47 % хворим проведено ехокардіографію спокою, 3 % виконано тропоніновий тест. З урахуванням інтерполяції рекомендацій ESC та ESA на нашу вибірку визначення функціональної спроможності було доцільним у 167 осіб (69 %) із подальшими оцінкою клінічних кардіальних факторів ризику та визначенням потреби проведення неінвазивних стрес-тестів особам високого ризику виникнення інфаркту міокарда та серцевої смерті. Кардіальні біомаркери було доцільно визначити в 44 осіб (18 %), реєструвати показники електрокардіограми спокою — у 127 пацієнтів (53 %), а ехокардіографії спокою — у 38 осіб (16 %). Така тактика вимагає налагодження комунікації між амбулаторною та стаціонарною ланками медичної системи. Висновки. Доопераційна підготовка більшості пацієнтів відбувається протягом 24–48 годин після госпіталізації в хірургічне відділення. Ми не використовуємо визначення функціональної спроможності пацієнта, не застосовуємо шкал оцінки ризику, не проводимо неінвазивні стрес-тести, недостатньо визначаємо кардіальні біомаркери. Однак частіше проводимо рутинні обстеження, які не є вирішальними в даній клінічній ситуації. У сучасних умовах наші клініки мають достатньо ресурсів для імплементації рекомендацій ESC та ESA у клінічну практику
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В., Підгірний Я. М.
Назва : Оцінювання нутрітивного статусу у дітей з гострою дихальною недостатністю: проспективне обсерваційне когортне дослідження
Місце публікування : Львівський медичний часопис. - 2020. - Т. 26, № 1. - С. 26-34 (Шифр ЛУ10/2020/26/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЕТИ -- CHILD
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Анотація: Серед причин гострої дихальної недостатності у дітей значне місце посідає пневмонія. Факторами ризику щодо виникнення пневмонії є мальнутриція (вага щодо віку за даними номоґрам), низька вага при народженні (2500 ґ) та інші причини. Рівень летальності серед дітей з пневмонією, госпіталізованих в відділення інтенсивної терапії залишається високим (18-20%), незалежно від країни світуГостра тяжка мальнутриція є поширеною проблемою серед пацієнтів з гострою дихальною недостатністю з високою часткою серед дітей віком 1 міс-1 рік (виявлено у 23,1% випадків) та серед пацієнтів віком 1 рік - 3 роки (виявлено у 27,3% випадків). З віком частота виявлення гострої тяжкої мальнутриції зменшується та становить 6,3% серед пацієнтів віком 5-12 років та 16,7% серед пацієнтів вікової групи 12-18 років. Виявлено тенденцію до зростання рівня загального білка впродовж перших п’яти днів лікування серед пацієнтів віком 1 міс - 1 рік з гіпопротеїнемією при надходженні на лікування, а також зниження рівня загального білка серед пацієнтів віком 1 рік-3 роки впродовж перших трьох днів лікування
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Львівський медичний часопис -2020р. т.26,N 1
Цікаві статті :
Ружицька О. В. Особливості хірурґічного лікування дефектів альвеолярних відростків щелеп шляхом застосування щічного жирового тіла у хворих з різними типами обличчя/ О. В. Ружицька, Ю. В. Вовк (стр.4-10)
Надрага Б. О. Імуногістохімічні дослідження серцевого м’яза щура за умов експериментальної ішемії/ Б. О. Надрага [та ін.] (стр.11-19)
Іванов В. П. Характер анатомічного ураження коронарного русла в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда без елевації сегменту ST залежно від рівня стимулюючого фактору росту, що експресується ґеном 2 в плазмі та ризику несприятливих подій/ В. П. Іванов, І. А. Межієвська, В. Ю. Масловський (стр.20-25)
Філик О. В. Оцінювання нутрітивного статусу у дітей з гострою дихальною недостатністю: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик, Я. М. Підгірний (стр.26-34)
Шкільна М. І. Підвищення інформативності серолоґічної діаґностики гострого Лайм-бореліозу/ М. І. Шкільна [та ін.] (стр.35-39)
Пархоменко Л. К. Стан мікробіоценозу кишечника та харчові уподобання підлітків з ожирінням/ Л. К. Пархоменко [та ін.] (стр.40-46)
Шимон В. М. Роль корегуючої остеотомії п’яткової кістки із пластикою біосклокерамічним імплантом при лікуванні деформації стопи на фоні неврологічних захворювань/ В. М. Шимон, А. А. Шерегій (стр.47-52)
Рудень В. В. Дефініція місця класу хвороб системи кровообігу та їх структурна своєрідність серед населення України/ В. В. Рудень (стр.53-61)
Рябуха О. І. Динаміка змін маси тіла під впливом приймання йоду орґанічної і неорґанічної хімічної природи в умовах субклінічного гіпертиреозу/ О. І. Рябуха (стр.62-69)
Абрагамович М. О. Особливості редокс-гомеостазу у хворих на цироз печінки (огляд літератури та опис клінічного випадку)/ М. О. Абрагамович [та ін.] (стр.70-86)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-105

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)