Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Радченко, Г. Д.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 220
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Марцовенко І. М., Сіренко Ю. М.
Назва : Якість життя та її зміни на тлі антигіпертензивного лікування: результати 6-місячного спостереження
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2012. - № 3. - С. 26-37 (Шифр УУ11/2012/3)
Предметні рубрики: Гипертензия-- лек тер
Качество жизни
Антигипертензивные средства-- тер прим
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М.
Назва : Якість життя в пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією. Зміни під впливом антигіпертензивного лікування
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 42-50 (Шифр УУ11/2008/1)
Предметні рубрики: Качество жизни-- тенденции
Гипертензия-- патолог
Антигипертензивные средства-- тер прим
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Шляхи підвищення рівня артеріального тиску на початку артеріальної гіпертензії
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 104-105 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Слащева Т. Г., Сіренко Ю. М., Муштенко Л. О.
Назва : Чинники, які впливають на контроль артеріального 1 тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 19-30 (Шифр УУ11/2015/5)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Слащева Т. Г., Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Марцовенко І. М.
Назва : Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 29-39 (Шифр УУ11/2017/5)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Анотація: Цель работы - оценить факторы, связанные с приверженностью больного к лечению, и ее изменения под влиянием назначенной антигипертензивной терапии, которые помогут оптимизировать режим терапии и улучшить качество оказания медицинской помощи пациентам с артериальной гипертензией (АГ). В исследование включили 10 158 пациентов из 62 городов Украины и 531 врача, которые по своему усмотрению назначали больным с АГ антигипертензивные препараты преимущественно отечественного производства в дозах, которые они считали целесообразными. Пациент в течение 3 мес делал 4 визита к врачу. На каждом визите измеряли офисное артериальное давление (АД) и частоту сокращений сердца. В начале и в конце исследования также проводили электрокардиографию, определяли приверженность больных к лечению с помощью анкеты. Выводы: назначение фиксированной комбинации эналаприла и гидрохлоротиазида и больших доз бисопролола и амлодипина, предоставление письменных рекомендаций по лечению АГ статистически значимо коррелировали с более высокой приверженностью к лечению в конце исследования
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Цільові рівні холестерину ліпопротеїнів низької щільності для запобігання рецидивам інсульту
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 103 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЛИПОПРОТЕИНЫ НИЗКОЙ ПЛОТНОСТИ -- LIPOPROTEINS, LDL
MeSH-неглавная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Граніч В. М., Рейко М. М.
Назва : Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегія корекції порушень (частина 2)
Місце публікування : Сімейна медицина: Наук.-практ. журн./ Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Укр. асоц. сімейної медицини. - Київ, 2006. - № 1. - С. 75-82. (Шифр СУ21/2006/1)
Предметні рубрики: Гипертензия-- лек тер-- осл
Почек болезни-- лек тер
Антигипертензивные средства-- тер прим
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Граніч В. М.
Назва : Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегічні підходи до лікування. Частина ІІ. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 5. - С. 9-17 (Шифр УУ11/2005/5)
Предметні рубрики: Гипертензия-- лек тер-- осл
Почки-- патофизиол
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Граніч В. М.
Назва : Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегічні підходи до лікування. Частина І. [Електронний ресурс]
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 9-19 (Шифр УУ11/2005/4)
Предметні рубрики: Гипертензия-- лек тер-- осл
Почки-- патофизиол
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Феноксибензамін і доксазозин однаково ефективні для передопераційного лікування пацієнтів із феохромоцитомою
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 106 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-головна: ФЕОХРОМОЦИТОМА -- PHEOCHROMOCYTOMA
ФЕНОКСИБЕНЗАМИН -- PHENOXYBENZAMINE
ДОКСАЗОЗИН -- DOXAZOSIN
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торбас О. О., Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М.
Назва : Фактори, що пов’язані із динамікою центрального артеріального тиску на фоні комбінованої 6-місячної антигіпертензивної терапії
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 108-111 (Шифр АУ38/2015/3)
MeSH-головна: КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Слащева Т. Г., Муштенко Т. Г., Сіренко Ю. М.
Назва : Фактори, що впливають на контроль артеріального тиску в пацієнтів з ренопаренхімною та есенціальною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 5. - С. 27-38 (Шифр АУ38/2016/5)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
КОНТРОЛЬ ЗА ЛЕЧЕНИЕМ ПАЦИЕНТА -- PATIENT CARE BUNDLES
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Муштенко Л. О., Сіренко Ю. М.
Назва : Фактори, з якими асоціюється регрес ураження органів-мішеней на фоні терапії фіксованою комбінацією периндоприлу/амлодипіну в гіпертензивних пацієнтів залежно від наявності ішемічної хвороби серця
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 43-58 (Шифр АУ38/2017/2)
Предметні рубрики: Амлодипин
Периндоприл
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Дана робота присвячена аналізу результатів дослідження EPHES (Evaluation of influence of fixed dose combination Рerindopril/Amlodipine on target organ damage in patients with arterial HypErtension with or without iSchemic heart disease — Оцінка впливу фіксованої комбінації (ФК) периндоприлу/амлодипіну на ураження органів-мішеней у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) з ішемічною хворобою серця (ІХС) та без неї). Проведено оцінку факторів, що асоціюються з регресом ураження органів-мішеней, окремо в групах гіпертензивних пацієнтів з ІХС та без неї. Окрім того, порівняли зв’язок периферичного й центрального артеріального тиску (АТ) з показниками ураження органів-мішеней. Матеріали та методи. У дослідження EPHES було включено 60 пацієнтів з АГ віком старше від 30 років: перша група — 30 пацієнтів без ІХС, друга — 30 пацієнтів, які мали ІХС. Строк спостереження становив 12 місяців. Усім пацієнтам у день рандомізації призначали ФК периндоприлу/амлодипіну в початковій дозі 5/5 мг один раз на добу. При необхідності (АТ 140/90 мм рт.ст.) дози компонентів ФК збільшували поступово кожні 2 тижні до 10/10 мг, а після 6 тижнів лікування додавався індапамід 1,5 мг. 66,7 та 96,7 % пацієнтів у першій та другій групах отримували бета-адреноблокатори. Усім пацієнтам проводили: вимірювання маси тіла та зросту, офісних рівнів АТ — систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС), добове моніторування АТ, визначення швидкості поширення пульсової хвилі в артеріях еластичного (ШППХе) та м’язового (ШППХм) типів, центрального САТ, індексу аугментації, стандартизованого до ЧСС 75 уд/хв, біохімічне дослідження крові, електрокардіографію, ехокардіографію з допплерографією, вимірювання кісточково-плечового індексу, визначення товщини комплексу інтима-медіа (ТКIМ). Результати. Встановлено, що ефективне щодо зниження АТ лікування на основі комбінації периндоприлу/амлодипіну приводило в обох групах до достовірного зменшення ураження органів-мішеней: в обох групах спостерігалося достовірне покращення пружно-еластичних властивостей аорти та діастолічної функції лівого шлуночка, зменшення рівня альбумінурії, гіпертрофії лівого шлуночка та розміру лівого передсердя. Ступінь зниження ШППХе був достовірно (Р 0,005) меншим у пацієнтів без ІХС, ніж у групі з ІХС, — 2,5 ± 0,2 м/с проти 4,4 ± 0,5 м/с. Окрім того, незважаючи на однаковий ступінь зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), ступінь покращення діастолічної функції лівого шлуночка (збільшення співвідношення Е/А та зменшення співвідношення Е/Е’) у групі хворих з ІХС був більшим — на 64,4 та 54,1 % проти 39,8 та 23,2 % відповідно (Р 0,05 для обох показників). Величина максимальної ТКІМ достовірно зменшилася лише в пацієнтів з ІХС. Зменшення ступеня гіпертрофії та діастолічної дисфункції лівого шлуночка, ураження нирок та жорсткості артерій було пов’язане перш за все з позитивним впливом ФК на рівень аортального САТ. Цей вплив був однаковим у гіпертензивних пацієнтів з ІХС та без неї. Зниження середньодобового САТ незалежно від зниження центрального САТ асоціювалося із зменшенням рівня альбумінурії та ІММЛШ. У пацієнтів без ІХС зниження середньодобового САТ додатково мало незалежне значення для зменшення діастолічної дисфункції та розміру лівого передсердя, середньодобового ДАТ — для зменшення співвідношення Е/Е’. У пацієнтів з ІХС більш старший вік асоціювався з меншою динамікою величини ШППХе, зниження офісного САТ — зі збільшенням співвідношення Е/А, наявність цукрового діабету — з меншим впливом лікування на альбумінурію. Окрім того, в даній групі на відміну від групи хворих без ІХС спостерігалася позитивна динаміка величини ТКІМ при зменшенні центрального та добового САТ. Виявлено, що зменшення величини ШППХе асоціюється незалежно від зниження АТ та наявності ІХС із зменшенням величини ШППХм, альбумінурії та співвідношення Е/Е’. Також незалежно від зменшення рівня АТ та наявності ІХС зменшення ІММЛШ асоціюється з покращенням діастолічної функції лівого шлуночка (збільшення Е/А та зменшення Е/Е’), зменшенням розміру лівого передсердя та зниженням рівня альбумінурії. Висновки. Отже, виявлені спільні та відмінні фактори, що асоціюються із регресом ураження органів-мішеней у хворих з ІХС та без неї й можуть допомогти у виборі антигіпертензивної терапії та веденні гіпертензивних пацієнтів
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л.
Назва : Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 59-69 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: В аналіз включено 524 пацієнти, яким проводили стандартне обстеження: вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію. Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим поштою була розіслана анкета, що хворі заповнювали письмово з вказанням, які та коли перенесли несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева або ниркова недостатність, інші серцево-судинні події, що потребували госпіталізації). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Вплив факторів на частоту виникнення несприятливих подій визначали за допомогою регресійного аналізу. Під час дослідження встановлено, що основними факторами, які були пов’язані з виникненням несприятливих подій (інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність, ниркова недостатність, смерть, госпіталізація через інші серцево-судинні події, цукровий діабет) в обстежених хворих, були: вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписці зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіо-склерозу, інсульту в анамнезі, збільшений порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 137 г/м2, наявність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка більше 3 балів за критерієм Естеса, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт.ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення комбінованої кінцевої точки в обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці зі стаціонару 64 мм рт.ст. та більше, значно знижена фракція викиду лівого шлуночка (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина індексу маси міокарда лівого шлуночка 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естесом більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт.ст. і більше. Серед них незалежними від терапії, що призначалася, були рівень офісного ПАТ 64 мм рт.ст. і більше при виписці, знижена (менше 40 %) фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ менше 10 %) або середній денний ПАТ вищий від 64 мм рт.ст. Не виявлено достовірного впливу тієї чи іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, особливо ПАТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдавалося його знизити524 patients, who were treated in specialized secondary hypertension unit, were included in 5-year reprospective analysis. All patients during hospital stay underwent standard examination: office blood pressure measurement, electrocardiography (ECG), echocardiography, blood pressure monitoring. After 5 years, all patients were mailed questionnaires, on which they answered by themselves. In case of patients death, their relatives answered. Mantel-Haenszel and Cox regression univariate and multivariate analysis was performed to detect independent risk factors for combined end-point (myocardial infarction, unstable angina, stroke, new heart failure, new renal failure, death, new diabetes mellitus, other cardiovascular events — coronary artery bypass graft, aortic aneurysm, etc.). The study found that main risk factors of end-point development were age, systolic ( 160 mmHg) and pulse ( 64 mmHg) blood pressure at the time of discharge from hospital, myocardial infarction and stroke/ transient ischemic attack in the past medical history, enlarged left atrium, decreased ejection fraction (less than 40 %), increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and day time pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Among indicated factors, independent ones were office pulse pressure 64 mmHg, ejection fraction 40 %, increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and daytime pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Such risk factors as office pulse pressure, decreased ejection fraction, non-dipper blood pressure profile and increased daytime pulse pressure saved their influence on prognosis independently from antihypertensive therapy. We did not find the benefits of any antihypertensive drug groups. Only level of blood pressure reduction (especial pulse pressure) was important for prognosis
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М.
Назва : Фактори ризику виникнення несприятливих подій у хворих з артеріальною гіпертензією, що проходили стаціонарне лікування у спеціалізованому відділенні (5-річне ретроспективне спостереження)
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2006. - № 6. - С. 39-47 (Шифр УУ11/2006/6)
Предметні рубрики: Гипертензия-- диагн-- этиол
Факторы риска
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Шараєвський О. А., Поташов С. В., Кушнір С. М., Кудіна Ю. В., Граніч В. М., Рейко М. М.
Назва : Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 40-47 (Шифр УУ11/2007/6)
Предметні рубрики: Мозг головной-- поврежд
Гипертензия-- осл
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Український медичний часопис -2009р.,N 2
Цікаві статті :
Виничук С. М. Новые возможности патогенетической коррекции ишемических повреждений ткани головного мозга: взгляд на проблему/ С. М. Виничук (стр.5-9)
Снегирев Ф. Инфаркт миокарда и антитромботическая терапия. Украина готовится отметить вековой юбилей судьбоносного научно-медицинского открытия/ Ф. Снегирев (стр.10-13)
Солошенко О. Когда возможности используются недостаточно, или как убедить врача назначать статины?/ О. Солошенко (стр.15-17)
Дзяк Г. В. Эксфорж (амлодипин + валсартан): преимущества фиксированной комбинации антагониста кальция и блокатора ангиотензиновых рецепторов при лечении пациентов с артериальной гипертензией/ Г. В. Дзяк, Л. И. Васильева, К. Л. Юрьев (стр.21-29)
Радченко Г. Д. Досвід застосування Вітоприлу у пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати двомісячного спостереження)/ Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко (стр.31-36)
Кузьмінова Н. В. Вегетативні розлади у пацієнтів із гіпертонічною хворобою: діагностика та медикаментозна корекція/ Н. В. Кузьмінова, В. К. Сєркова (стр.37-41)
Палій І. Г. Есенціальні фосфоліпіди: реалії та перспективи застосування/ І. Г. Палій (стр.43-46)
Болгов М. Ю. Хронический аутоиммунный тиреоидит как заболевание в практике врача/ М. Ю. Болгов (стр.47-50)
Верткин А. Л. Остеоартроз в практике врача-терапевта/ А. Л. Верткин [и др.] (стр.51-54)
Яргин С. В. Компьютерная томография: некоторые аспекты теории и практики/ С. В. Яргин (стр.55-56)
Шелков В. Ю. Профілактика синдрому вигорання у медичних працівників методами психологічної саморегуляції/ В. Ю. Шелков (стр.57-59)
Березин А. Е. Хроническая обструктивная болезнь легких и кардиоваскулярный риск/ А. Е. Березин (стр.62-68)
Черников Е. Э. Врачебная ошибка: невежество или халатность?/ Е. Э. Черников, М. М. Зарецкий, Н. М. Черникова (стр.70-73)
Коваленко А. Н. Случай прижизненно не распознанного первичного амилоидоза у мужчины, эвакуированного из зоны отчуждения Чернобыльской АЭС/ А. Н. Коваленко, Г. В. Дубровина (стр.76-80)
Воробьев К. П. Формат современной журнальной публикации по результатам клинического исследования. Часть 5. Авторство/ К. П. Воробьев (стр.82-90)
Зербіно Д. Д. Трансформація нозологічних форм у синдроми: чи прогресивні такі прагнення деяких клініцистів?/ Д. Д. Зербіно (стр.91-92)
Кириллова Л. И. Особенности профессиональной деятельности в клинике детской неврологии и медицинская этика/ Л. И. Кириллова, С. В. Пустовит, А. А. Шевченко (стр.93-98)
Чекман І. С. Металічні наноскорини - експериментально-клінічні основи/ І. С. Чекман, А. М. Дорошенко, М. І. Загородний (стр.99-103)
Гирін В. В. Роль вірусів Коксакі В у патогенезі цукрового діабету 1-го типу/ В. В. Гирін (стр.104-106)
Чернишов П. В. Експресія хемокінових рецепторів та продукція внутрішньоклітинних цитокінів Т-лімфоцитами-хелперами як єдина система в імунопатогенезі атопічного дерматиту та її зв’язок з клінічним перебігом захворювання/ П. В. Чернишов (стр.108-110)
Багіров М. М. Хірургічне лікування ахалазії кардії: безпосередні та віддалені результати/ М. М. Багіров, О. Л. Сергійчук (стр.111-114)
Гринчишин Н. З. Інсульти у зварювальників/ Н. З. Гринчишин, Н. В. Рибак (стр.115-117)
Сорокин Ю. Н. Прогнозирование исходов лечения рассеянного склероза/ Ю. Н. Сорокин (стр.118-121)
Маланчук В. О. Особливості рентгенологічної картини остеомієліту щелеп у хворих на фоні наркотичної залежності/ В. О. Маланчук, І. С. Бродецький, Л. Р. Забудська (стр.122-125)
Чабан Т. І. Можливості аналізу електрокардіограми у фазовому просторі та варіабельності ритму серця в амбулаторних пацієнтів із гіпертонічною хворобою/ Т. І. Чабан [и др.] (стр.126-128)
Кашуба О. В. Порівняльні особливості побічних реакцій, спричинених нестероїдними протизапальними препаратами диклофенаком та німесулідом/ О. В. Кашуба (стр.129-135)
Комар С. В. Побічні реакції антиретровірусних препаратів/ С. В. Комар [и др.] (стр.136-144)
Яргин С. В. Поликосанол: эффективность под вопросом/ С. В. Яргин (стр.144)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Український медичний часопис -2009р.,N 4
Цікаві статті :
Бабушкина А. В. Современная наука - практике (дайджест публикаций ведущих зарубежных медицинских журналов)/ А. В. Бабушкина (стр.6-9)
Пархоменко А. Н. Проспективный регистр острой декомпенсированной сердечной недостаточности: опыт одного центра/ А. Н. Пархоменко, С. Н. Кожухов (стр.10-13)
Дзяк Г. В. Современные представления о роли блокаторов бета-адренорецепторов в лечении хронической сердечной недостаточности: особенности клинического применения карведилола/ Г. В. Дзяк, А. А. Ханюков (стр.17-23)
Березин А. Е. Клиническая эффективность и безопасность применения олмесартана - нового антагониста рецепторов к ангиотензину 2 - у пациентов с артериальной гипертензией/ А. Е. Березин (стр.25-30)
Бабушкина А. В. Ацетилсалициловая кислота в профилактике сердечно-сосудистых заболеваний. Современное состояние проблемы/ А. В. Бабушкина (стр.31-35)
Радченко Г. Д. Досвід застосування препарату Бісостад у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця/ Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко, І. М. Марцовенко (стр.37-44)
Зербіно Д. Д. Формулювання клінічного та патологоанатомічного діагнозів: сучасний погляд на проблему/ Д. Д. Зербіно, С. Г. Гичка, В. М. Рибка (стр.45-47)
Путилина М. В. Гипертоническая энцефалопатия. Возможности применения Кавинтона/ М. В. Путилина, Д. В. Гришин (стр.49-53)
Барна О. Н. Обзор клинических исследований натуропатических препаратов компании "Хомвиора" в Украине/ О. Н. Барна (стр.55-62)
Оголь А. Ж. Побічні реакції блокаторів бета-адренорецепторів: уявлення та реальність (аналіз анкетування лікарів Хмельницького регіону)/ А. Ж. Оголь (стр.63-65)
Зозуля І. С. Гострий період ішемічного інсульту: сучасний погляд на проблему/ І. С. Зозуля, О. П. Мошенська (стр.67-73)
Віничук С. М. Патогенетичні підтипи транзисторних ішемічних атак: клінічний перебіг, формулювання діагнозу/ С. М. Віничук, О. Є. Фартушна (стр.74-79)
Никифоров А. С. Остеохондроз позвоночника: патогенез, неврологические проявления и современные подходы к лечению. Лекция для практических врачей. Часть 2/ А. С. Никифоров, О. И. Мендель (стр.80-83)
Надулин Р. Доларен®: двойной удар по боли!/ Р. Надулин (стр.85-86)
Лінчевський О. В. Чи розвивається пневмоторакс спонтанно? Результати обстеження 718 пацієнтів та огляд літератури/ О. В. Лінчевський, А. В. Макаров, В. Г. Гетьман (стр.87-91)
Крячок И. А. Современные алгоритмы лечения больных лимфомой Ходжкина на ранних стадиях/ И. А. Крячок [и др.] (стр.92-95)
Колесник А. П. Стандарты диагностики рака легкого/ А. П. Колесник (стр.96-98)
Новожилова І. О. Туберкульоз на автопсії: статистика та причини смерті (аналітичний огляд)/ І. О. Новожилова (стр.99-103)
Болгова Л. С. Морфологическая диагностика скрыто развившегося рака предстательной железы/ Л. С. Болгова, В. Н. Рыбка, О. Ю. Савич (стр.106-108)
Ганіткевич Я. В. Внесок українських лікарів у світову медицину/ Я. В. Ганіткевич (стр.110-115)
Воронцовська І. І. Нєговський із Чернігівщини - засновник реаніматології/ І. І. Воронцовська (стр.116-117)
Бобров В. О. Історія кафедри кардіології та функціональної діагностики НМАПО ім. П. Л.Шупика/ В. О. Бобров [и др.] (стр.118-120)
Апанасенко Г. Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России/ Г. Л. Апанасенко (стр.122-124)
Чекман І. С. Нанотехнології: перспективи застосування нанопрепаратів в офтальмології/ І. С. Чекман [и др.] (стр.125-127)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)