Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Рековець, О. Л.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 85
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-85

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії [Текст] = Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
The purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії / О. Л. Рековець [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - № 4. - С. 9-22

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

(Немає відомостей про примірники)
Шифр: УУ11/2021/28/3
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2021р. Т. 28 № 3

Зміст:
Коваленко, В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.9-19
Інші автори: Несукай О. Г., Тітова Н. С., Чернюк С. В., Кириченко Р. М., Гіреш Й. Й., Тітов Є. Ю.
Сіренко, Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією / Ю. М. Сіренко [та ін.]. - С.20-29
Інші автори: Рековець О. Л., Радченко Г. Д., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Живило І. О., Сидоренко П. І., Поліщук С. А.
Ломаковський, О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом / О. М. Ломаковський [та ін.]. - С.30-39
Інші автори: Гавриленко Т. І., Пархоменко О. М., Лутай М. І., Підгайна О. А., Рижкова Н. О.
Мітченко, О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією / О. І. Мітченко [та ін.]. - С.41-48
Інші автори: Романов В. Ю., Вакалюк І. П., Ісаєва А. С., Руденко Л. В., Чулаєвська Н. М., Тімохова К. О.
Стан, М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця / М. В. Стан [та ін.]. - С.49-56
Інші автори: Хохлов А. В., Жарінов О. Й., Зеленчук О. В., Тодуров Б. М.
Ковальова, О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп / О. М. Ковальова. - С.57-66
Коваленко, В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.67-88
Інші автори: Несукай О. Г., Черняєв С. В., Козлюк А. С., Кириченко Р. М.
Немає відомостей про примірники
Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2019/5
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2019р. № 5

Зміст:
Міщенко, Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ / Л. А. Міщенко. - С.11-20
Рековець, О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому / О. Л. Рековець [та ін.]. - С.23-32
Інші автори: Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Воронков, Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка / Л. Г. Воронков [та ін.]. - С.33-42
Інші автори: Войцеховська К. В., Федьків С. В., Гавриленко Т. І., Коваль В. І.
Целуйко, В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна. - С.43-52
Шумаков, В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда / В. О. Шумаков [та ін.]. - С.53-63
Інші автори: Терещенко Н. М., Волошина О. В., Терешкевич Л. П., Малиновська І. Е.
Кожухов, С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019 / С. М. Кожухов. - С.64-65
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України. - С.66-68
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2019/2
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2019р. № 2

Зміст:
Воронков, Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології / Л. Г. Воронков [та ін.]. - С.11-22
Інші автори: Березін О. Є., Жарінова В. Ю., Жебель В. М., Коваль О. А., Рудик Ю. С., Пархоменко О. М.
Целуйко, В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна. - С.23-31
Рековець, О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому / О. Л. Рековець [та ін.]. - С.32-47
Інші автори: Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Воронков, Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців / Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк. - С.48-56
Жадан, А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца / А. В. Жадан. - С.57-62
Березуцкий, В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2 / В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая. - С.63-75
Соловьян, А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению / А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева. - С.76-90
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

(Немає відомостей про примірники)
Шифр: УУ11/2004/3
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2004р. № 3 . - 7.78, р.

Зміст:
Лутай, М. И. Вторичная профилактика и медикаментозное лечение больных с ишемической болезнью сердца. Можно ли изменить прогноз? / М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко. - С.9-20
Яновский, Г. В. Факторы, определяющие выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью / Г. В. Яновский [и др.] . - С.21-25
Інші автори: Устименко Е. В., Семененко О. И., Воронков Л. Г.
Пархоменко, А. Н. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента разных поколений у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка сердца / А. Н. Пархоменко [и др.] . - С.26-29
Інші автори: Иркин О. И., Кушнир С. П., Солярик О. О., Лутай Я. М.
Целуйко, В. И. Диастолическая функция левого желудочка сердца у больных с метаболическим синдромом Х / В. И. Целуйко, В. Г. Радченко, К. Ю. Киношенко. - С.30-33
Митченко, Е. И. Особенности применения селективного ?-адреноблокатора бетаксолола у больных с метаболическим синдромом / Е. И. Митченко, В. Ю. Романов. - С.34-37
Сіренко, Ю. М. Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією / Ю. М. Сіренко [и др.] . - С.38-41
Інші автори: Радченко Г. Д., Рековець О. Л., Граніч В. М., Кушнір С. М.
Амосова, К. М. Ефективність та переносність препарату лерканідипіну в лікуванні хворих із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією / К. М. Амосова, О. Б. Яременко, Т. О. Ковганіч. - С.42-47
Аляви, А. Л. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у больных с артериальной гипертензией / А. Л. Аляви [и др.] . - С.48-53
Інші автори: Азимова Н. И., Ибабекова Ш. Р., Арнопольская Д. И.
Жарінов, О. Й. Переносність та клініко-фармакодинамічні ефекти бісопрололу у хворих з хронічною серцевою недостатністю / О. Й. Жарінов, О. Є. Кітура. - С.54-59
Курята, А. В. Уровень активности ?-адренорецепторов, состояние функции эндотелия и мембран эритроцитов у больных старших возрастных групп с сердечной недостаточностью и их изменение под влиянием лечения / А. В. Курята, Е. В. Соя. - С.60-65
Бондаренко, И. П. Малые аномалии сердца в диагностике врожденной дисплазии соединительной ткани / И. П. Бондаренко, И. И. Ермакович, В. А. Чернышов. - С.66-69
Несукай, Е. Г. Структурно-функциональная перестройка левого желудочка сердца у больных с аортальным стенозом при различных типах нарушения гемодинамики / Е. Г. Несукай. - С.70-74
Хомазюк, И. Н. Клинико-эхокардиографическая характеристика пролабирования митрального клапана / И. Н. Хомазюк, С. В. Чебанюк. - С.75-79
Вихованюк, І. В. Досвід надання спеціалізованної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах / І. В. Вихованюк [и др.] . - С.80-84
Інші автори: Тхор Н. В., Снісаренко М. Д., Афанасьєва О. В., Грушевська О. Г., Неміровський М. Р.
Коваленко, В. Н. Структурно-функциональная морфология желудочков сердца как основа изменения геометрии сокращения. Часть 2. Количественный анализ / В. Н. Коваленко. - С.85-91
Гавриш, О. С. Структурно-метаболічні аспекти антиаритмічного впливу лозартану при хронічній коронарній недостатності / О. С. Гавриш [и др.] . - С.92-96
Інші автори: Мхітарян Л. С., Вербицький В. В., Євстратова І. Н.
Крахмалова, Е. О. Расчет объемов правого желудочка и его фракции выброса методом двухмерной эхокардиографии с использованием эллиптической математической модели / Е. О. Крахмалова. - С.97-100
Костенко, Л. Н. Полная одномоментная реваскуляризация миокарда методом ургентного коронарного стентирования инфарктобусловившей и не связанной с инфарктом венечных артерий у больного с кардиогенным шоком / Л. Н. Костенко [и др.] . - С.101-102
Інші автори: Романенко Н. В., Тимаков А. Н., Зибаровский С. Э.
Рыжкова, Н. А. Функциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов у пациентов с ишемической болезнью сердца / Н. А. Рыжкова, Т. И. Гавриленко. - С.103-110
Ватутин, Н. Т. Анемии у больных с хронической сердечной недостаточностью / Н. Т. Ватутин, Е. В. Склянная, Т. С. Кириенко. - С.111-116
Єна, Л. М. Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця / Л. М. Єна, В. Є. Кондратюк. - С.117-122
Вікторов, О. П. Безпечне застосування цереброваскулярних лікарських засобів: цинаризин / О. П. Вікторов, Ж. А. Хоменко. - С.123-125
Резолюція Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії" (12-14 травня 2004 року, М.Київ). - С.126-127

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Торбас, О. О.
Вплив гіперурикемії на пружно-еластичні властивості артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / О. О. Торбас, О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 4. - С. 58-65

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
АРТЕРИИ -- ARTERIES (физиология)
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
Анотація: Підвищення рівня сечової кислоти (СК) є вкрай поширеним станом як у популяції в цілому, так і серед кардіологічних хворих зокрема, воно дуже негативно впливає на прогноз. Однак у нашій країні вивченню цього питання приділяють недостатньо уваги. Матеріали та методи. Обстежені 110 осіб, серед яких було 68 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та 42 особи із нормальним рівнем артеріального тиску (АТ). Пацієнтам було проведено такі дослідження: вимірювання зросту та маси тіла, індексу маси тіла, вимірювання офісних систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, добове моніторування АТ, неінвазивне визначення центрального САТ та швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного та м’язового типів (ШППХе та ШППХм), біохімічне дослідження крові з визначенням рівнів сечової кислоти, глюкози, загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності сироватки крові, ехокардіографію та ультразвукове обстеження сонних артерій. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програмного забезпечення IBM Statistics SPSS 21. Результати. Пацієнти з АГ та особи групи контролю були порівнянні за віком. Першим етапом аналізу була оцінка поширеності гіперурикемії в обстежених осіб. У 55 % пацієнтів із АГ спостерігалося підвищення рівня СК. Тільки 17 % пацієнтів із нормальним рівнем АТ мали підвищений рівень СК. Групу пацієнтів із АГ було поділено на 2 підгрупи: перша підгрупа — із підвищеним рівнем сечової кислоти, друга — з нормальним її рівнем. В обох підгрупах пацієнти були одного віку та переважно з надмірною вагою тіла або ожирінням, чоловіків було більше в обох підгрупах. За основними клініко-демографічними характеристиками пацієнти не відрізнялися між собою. У підгрупі хворих з АГ та гіперурикемією ШППХе була достовірно вищою на 1,6 м/с (р = 0,044), ніж у підгрупі хворих із АГ та нормоурикемією. При цьому величина ШППХм була однаковою в обох підгрупах. Спостерігалася достовірна кореляція рівня СК із наявністю в анамнезі транзиторної ішемічної атаки або інсульту, ретинопатії, аритмії, а також із середньодобовими САТ і ДАТ. Також було продемонстровано достовірну кореляцію із центральним артеріальним тиском (R = 0,293; P = 0,007), часом викиду (R = 0,49; P 0,001), субендокардіальним індексом життєздатності міокарда (R
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА / О. О. Торбас [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26

Рубрики: Розувастатин

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Анотація: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Дод.точки доступу:
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 1. - С. 46-66

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом
Patients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Пономарева, Г. В.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Крушинська, Н. А.
Поліщук, С. А.
Сидоренко, П. І.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 38-41

Рубрики: Гипертензия--кровь

   Гемодинамика

Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Радченко, Г. Д.
Рековець, О. Л.
Граніч, В. М.
Кушнір, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування - 2020. Стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 67-82

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, классификация, терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия)
Анотація: Максимально корисною є стратегія, що базується на визначенні загального ризику. Під останнім розуміють ризик ускладнень, що має даний хворий внаслідок підвищення АТ і наявності супутніх серцево-судинних захворювань, ураження органів-мішеней (табл. 1) та основних факторів ризику, наведених нижче
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Міщенко, Л. А.
Радченко, Г. Д.
Купчинська, О. Г.
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Сіренко, Ю. М.
Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, О. Л. Рековець // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 2. - С. 59-69

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: В аналіз включено 524 пацієнти, яким проводили стандартне обстеження: вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію. Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим поштою була розіслана анкета, що хворі заповнювали письмово з вказанням, які та коли перенесли несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева або ниркова недостатність, інші серцево-судинні події, що потребували госпіталізації). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Вплив факторів на частоту виникнення несприятливих подій визначали за допомогою регресійного аналізу. Під час дослідження встановлено, що основними факторами, які були пов’язані з виникненням несприятливих подій (інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність, ниркова недостатність, смерть, госпіталізація через інші серцево-судинні події, цукровий діабет) в обстежених хворих, були: вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписці зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіо-склерозу, інсульту в анамнезі, збільшений порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 137 г/м2, наявність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка більше 3 балів за критерієм Естеса, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт.ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення комбінованої кінцевої точки в обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці зі стаціонару 64 мм рт.ст. та більше, значно знижена фракція викиду лівого шлуночка (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина індексу маси міокарда лівого шлуночка 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естесом більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт.ст. і більше. Серед них незалежними від терапії, що призначалася, були рівень офісного ПАТ 64 мм рт.ст. і більше при виписці, знижена (менше 40 %) фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ менше 10 %) або середній денний ПАТ вищий від 64 мм рт.ст. Не виявлено достовірного впливу тієї чи іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, особливо ПАТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдавалося його знизити
524 patients, who were treated in specialized secondary hypertension unit, were included in 5-year reprospective analysis. All patients during hospital stay underwent standard examination: office blood pressure measurement, electrocardiography (ECG), echocardiography, blood pressure monitoring. After 5 years, all patients were mailed questionnaires, on which they answered by themselves. In case of patients death, their relatives answered. Mantel-Haenszel and Cox regression univariate and multivariate analysis was performed to detect independent risk factors for combined end-point (myocardial infarction, unstable angina, stroke, new heart failure, new renal failure, death, new diabetes mellitus, other cardiovascular events — coronary artery bypass graft, aortic aneurysm, etc.). The study found that main risk factors of end-point development were age, systolic ( 160 mmHg) and pulse ( 64 mmHg) blood pressure at the time of discharge from hospital, myocardial infarction and stroke/ transient ischemic attack in the past medical history, enlarged left atrium, decreased ejection fraction (less than 40 %), increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and day time pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Among indicated factors, independent ones were office pulse pressure 64 mmHg, ejection fraction 40 %, increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and daytime pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Such risk factors as office pulse pressure, decreased ejection fraction, non-dipper blood pressure profile and increased daytime pulse pressure saved their influence on prognosis independently from antihypertensive therapy. We did not find the benefits of any antihypertensive drug groups. Only level of blood pressure reduction (especial pulse pressure) was important for prognosis
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Сіренко, Ю. М.
Стрес та артеріальна гіпертензія: С- і Н-тип артеріальної гіпертензії і причини резистентності [Текст] / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, О. Л. Рековець // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 12-25. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология, этиология)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (анализ)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск (АТ), особливо на фоні стресу, пов’язаний з чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з артеріальною гіпертензією (АГ), які досягли цільового рівня АТ. Мета дослідження: оцінити механізми впливу стресу на розвиток артеріальної гіпертензії, типів артеріальної гіпертензії і резистентність. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів з резистентною АГ, які приймали 3 і більше антигіпертензивних препарати і лікувалися у відділенні вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної і регенеративної медицини ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. Рівень офісного АТ при надходженні у відділення при прийомі трьох і більше антигіпертензивних препаратів становив: систолічного — 174,60 ± 0,64 мм рт.ст., діастолічного — 100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили наступні обстеження: вимірювання офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків — 62,7 % проти 36,7 % відповідно. У дослідженні пацієнтів з резистентною АГ, у яких не було досягнуто цільового рівня систолічного АТ, спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них був достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л, р = 0,026), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,3 ± 1,74 г/м2), частіше відзначалося ожиріння (42,9 % проти 37,5 %). Висновки. Пацієнти з резистентною артеріальною гіпертензією, які не досягли цільового рівня артеріального тиску, мали вищий рівень кортизолу й індекс маси міокарда лівого шлуночка порівняно з пацієнтами, у яких було досягнуто цільових рівнів артеріального тиску
Uncontrolled blood pressure (BP), especially in the context of stress, is associated with a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to patients with hypertension who have reached the target BP level. Aim: to evaluate the mechanisms of the influence of stress on the development of hypertension, types of hypertension and resistance. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant hypertension who were taking 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of secondary and pulmonary hypertensions of the State Institution “National Scientific Center “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office blood pressure upon admission to the department when taking 3 or more antihypertensive drugs was: systolic — 174.60 ± 0.64 mmHg, diastolic — 100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: measurement of office blood pressure, daily blood pressure monitoring, echocardiography, measurement of nocturnal sleep apnea, general blood analysis, biochemical blood analysis, determining the levels of thyroid-stimulating hormone, triiodothyronine, thyroxine, blood renin, blood aldosterone and their ratio, urine metanephrines, blood cortisol. Results. Among patients with resistant hypertension, there were more women than men — 62.7 versus 36.7 %, respectively. In a study of people with resistant hypertension who did not reach the target level of systolic BP, significantly higher indicators of BP were observed upon admission to the hospital. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 vs. 35.9 ± 20.8 ng/l, p = 0.026), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 vs. 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity was more common among them (42.9 versus 37.5 %). Conclusions. Patients with resistant hypertension who did not reach the target level of blood pressure had higher level of cortisol and left ventricular mass index compared to those who achieved the target levels of blood pressure
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Сіренко, Ю. М.
Раміприл у пацієнтів з артеріальною гіпертензією як монотерапія або комбінації з гідрохлортіазидом [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 1. - С. 81-91

Анотація: На сьогодні розроблена ефективна антигіпертензивна терапія, що значно знижує ризик серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Одним із завдань терапії АГ є забезпечення контролю показників артеріального тиску нижче від цільових рівнів, що сприяє зниженню ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту є виправданим завдяки їх високій ефективності при лікуванні та профілактиці артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, захворювань нирок, а також діабетичної нефропатії. Основні дослідження з вивчення антигіпертензивної ефективності та безпеки використання раміприлу в пацієнтів із м’якою та помірною АГ довели переваги його призначення як препарату вибору в таких пацієнтів. Діуретики як клас стали практично ідеальними агентами при необхідності призначення другого препарату, оскільки вони потенціюють дію агентів усіх інших класів. Тому комбінація раміприлу з гідрохлортіазидом може розглядатися як одна з найбільш оптимальних у лікуванні пацієнтів з АГ
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Сіренко, Ю. М.
Прогностичне значення зниженого гомілково-плечового індексу у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію [Текст] = Prognostic value of low ankle-brachial index in patients with resistant hypertension / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Полішук // Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 279-285. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (кровь, метаболизм, патофизиология)
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (метаболизм, осложнения, смертность)
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
ЛОДЫЖЕЧНО-ПЛЕЧЕВОЙ ИНДЕКС -- ANKLE BRACHIAL INDEX (использование, методы)
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: У разі резистентної артеріальної гіпертензії (АГ) пацієнти мають істотно вищий ризик розвитку інсульту, інфаркту міокарда, захворювання нирок, серцевої недостатності, смерті, ніж хворі з контрольованим підвищеним артеріальним тиском (АТ). Підвищена жорсткість артерій – важливий фактор, що визначає серцево-судинний ризик. Ураження периферичних артерій належать до уражень органів-мішеней, і його наявність переводить пацієнта у розряд високого або дуже високого ризику. Найпростіший неінвазивний метод виявлення ураження периферичних судин у пацієнтів – визначення гомілково-плечового індексу (ГПІ)
In the presence of resistant hypertension, patients have a significantly higher risk of stroke, myocardial infarction, kidney disease, heart failure, and death than patients with elevated blood pressure. Increased arterial stiffness is an important factor in determining cardiovascular risk. Peripheral artery damage is a target organ lesion, and its presence puts the patient at high or very high risk. The simplest non-invasive method of detecting peripheral vascular damage in patients is to determine the ankle-brachial index (ABI)
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Полішук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Сіренко, Ю. М.
Оцінка ураження периферичних судин у хворих із різним ступенем підвищення артеріального тиску [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Поліщук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 14-21. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
Анотація: Мета роботи – дослідити частоту ураження периферичних артерій за допомогою визначення гомілково-плечового індексу у хворих на артеріальну гіпертензію 1-3 ступеня старшої вікової групи (55 років) із використанням автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були хворі на артеріальну гіпертензію (АГ), старші за 55 років, усього 150 осіб (по 50 пацієнтів із рівнем підвищення артеріального тиску (АТ) 1, 2 та 3 ступенів), а також 20 здорових осіб того ж віку. До дослідження залучали тільки пацієнтів, які не мали явних клінічних симптомів ураження периферичних судин та не зараховували хворих зі стійкими порушеннями ритму серця (фібриляцією передсердь, частою шлуночковою екстрасистолією та ін. Одночасно вимірювали АТ на руці з більшим рівнем АТ та на нозі в положенні лежачи. Після цього обчислювали гомілково-плечовий індекс як співвідношення середнього рівня систолічного АТ (САТ) окремо на правій та лівій гомілці і середнього рівня САТ на плечі руки з більшим АТ. При його величині, меншій за 0,9, діагностували ураження периферійних артерій на відповідному боці. Результати. Для детального аналізу ми розподілили усіх хворих на АГ залежно від величини гомілково-плечового індексу на дві підгрупи: до підгрупи А залучено хворих (n=141) на АГ з величиною індексу 0,9, а до підгрупи Б (n=9), відповідно, з величиною індексу 0,9. Середній вік пацієнтів підгрупи А становив 64,5 ± 1,1 роки, підгрупи В – 66,5 ± 2,1 роки (р 0,05 між підгрупами). САТ у підгрупі А становив 159,4 ± 2,9 мм рт ст., у підгрупі В – 162,1 ± 4,2 мм рт ст. (р 0,05 між підгрупами). Хворі обох підгруп не відрізнялися за віком, статтю, величиною індексу маси тіла. Пацієнти в обох підгрупах мали значно підвищений рівень загального холестерину в сироватці крові 6,5 ± 0,2 ммоль/л та 6,7 ± 0,5 ммоль/л відповідно. Ступінь підвищення діастолічного АТ (ДАТ) у підгрупі А був достовірно вищий (103,2 ± 1,2 мм рт ст.) порівняно з підгрупою В – 78 ± 4,6 мм рт.ст. (р 0,01). Рівень креатиніну сироватки крові у хворих з ознаками ураження периферичних артерій був вищим, ніж у пацієнтів без ознак ураження: 99,4 ± 3,6 мкмоль/л проти 88,2 ± 3,1 мкмоль/л (р 0,05). Цукровий діабет 2 типу траплявся у 44 % у підгрупі В та у 7 % у підгрупі А. Висновки. Найчастіше ознаки ураження периферичних судин відзначали у пацієнтів, старших за 55 років, з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та підвищеним рівнем креатиніну сироватки крові.
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Поліщук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Сіренко, Ю. М.
Оцінка впливу моно та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на пружноеластичні властивості артерій та центральний артеріальний тиск у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 78-98

Рубрики: Лерканидипин--прием--тер прим--фарм

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагноз, кровь, метаболизм, терапия)
ДИГИДРОПИРИДИНЫ -- DIHYDROPYRIDINES (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ДИЛТИАЗЕМ -- DILTIAZEM (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
КАЛЬЦИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- CALCIUM CHANNEL BLOCKERS (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (методы)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование, методы)
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сіренко, Ю. М.
Оцінка впливу моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на показники офісного артеріального тиску та артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, А. С. Доброход // Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 1. - С. 45-66

Рубрики: Лекарства-Лерканидипин--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ДИЛТИАЗЕМ -- DILTIAZEM (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Доброход, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Сіренко, Ю. М.
Методи вимірювання артеріального тиску лікарями та пацієнтами [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 2. - С. 93-98

MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION (методы)
Анотація: Артеріальний тиск (АТ), що вимірюється лікарем на прийомі в кабінеті, називається офісним АТ, в домашніх умовах — домашнім АТ. Коли пацієнт самостійно вимірює артеріальний тиск в домашніх умовах — самомоніторування АТ. Коли АТ вимірюється протягом доби за допомогою спеціального портативного приладу — амбулаторне або добове (24-годинне) моніторування АТ. Аускультативний метод на сьогодні є офіційним еталоном неінвазивного визначення АТ для діагностики артеріальної гіпертензії. Крім того, він використовується для неінвазивної верифікації автоматичних вимірювачів артеріального тиску. На даний момент осцилометричні прилади становлять більше 80 % усіх автоматичних і напівавтоматичних приладів для побутового вимірювання АТ. Серед сучасних професійних апаратів для амбулаторного вимірювання і моніторування АТ осцилометричні прилади становлять близько половини, до 25 % — аускультативні і 25 % — комбіновані прилади. Найбільш простим ручним приладом для вимірювання артеріального тиску залишається ртутний сфігмоманометр. Саме при використанні ртутних сфігмоманометрів була доведена точність самого методу неінвазивного вимірювання артеріального тиску за Ріва-Роччі і Коротковим. Заборона ртуті в багатьох країнах сприяла розвитку і поширенню напів- і повністю автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску методом осцилометрії. АТ вимірюється двічі, з інтервалом 2–3 хвилини, і фіксується середня цифра з двох вимірів. Якщо різниця між результатами становить більше 5 мм рт.ст., необхідно ще раз виміряти артеріальний тиск
The arterial pressure measured in the doctor’s office is called office blood pressure (BP), while at home — home blood pressure. When the patient independently measures BP at home, it’s called self-monitoring of blood pressure. When blood pressure is measured during the day with a special portable device — ambulatory, or 24-hour, blood pressure monitoring. The auscultatory method is the official standard of non-invasive BP determination for the diagnosis of arterial hypertension. In addition, it is used for non-invasive verification of automatic blood pressure monitors. Today, oscillometric instruments account for more than 80 % of all automatic and semiautomatic devices for home measurement of blood pressure. Among the modern professional devices for ambulatory measurement and monitoring of blood pressure, oscillometric devices account for about half, up to 25 % — auscultatory devices, and 25 % — combined ones. Mercury sphygmomanometer remains the simplest manual device for measuring blood pressure. The accuracy of the method of non-invasive blood pressure measurement by Riva-Rocci and Korotkov was proved with the use of mercury sphygmomanometers. The prohibition of mercury in many countries contributed to the development and dissemination of semi- and fully automa-tic instruments for measuring blood pressure by the method of oscillometry. The blood pressure is measured twice with an interval of 2–3 minutes and the average figure from two measurements is fixed. If the difference between the results is more than 5 mmHg, then it is necessary to measure BP again
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Сіренко, Ю. М.
    Досвід лікування ноліпрелом пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу в Україні (огляд досліджень) [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець // Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 4. - С. 27-34

Рубрики: Лекарства-Нолипрел аргинин Форте®--тер прим

   Лекарства-Нолипрел Би-Форте®--тер прим

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
УКРАИНА -- UKRAINE
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-85

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)