Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Рековець, О. Л.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 85
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-85 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л.
Назва : Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 59-69 (Шифр АУ38/2018/2)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: В аналіз включено 524 пацієнти, яким проводили стандартне обстеження: вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію. Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим поштою була розіслана анкета, що хворі заповнювали письмово з вказанням, які та коли перенесли несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева або ниркова недостатність, інші серцево-судинні події, що потребували госпіталізації). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Вплив факторів на частоту виникнення несприятливих подій визначали за допомогою регресійного аналізу. Під час дослідження встановлено, що основними факторами, які були пов’язані з виникненням несприятливих подій (інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність, ниркова недостатність, смерть, госпіталізація через інші серцево-судинні події, цукровий діабет) в обстежених хворих, були: вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписці зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіо-склерозу, інсульту в анамнезі, збільшений порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 137 г/м2, наявність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка більше 3 балів за критерієм Естеса, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт.ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення комбінованої кінцевої точки в обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці зі стаціонару 64 мм рт.ст. та більше, значно знижена фракція викиду лівого шлуночка (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина індексу маси міокарда лівого шлуночка 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естесом більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт.ст. і більше. Серед них незалежними від терапії, що призначалася, були рівень офісного ПАТ 64 мм рт.ст. і більше при виписці, знижена (менше 40 %) фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ менше 10 %) або середній денний ПАТ вищий від 64 мм рт.ст. Не виявлено достовірного впливу тієї чи іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, особливо ПАТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдавалося його знизити524 patients, who were treated in specialized secondary hypertension unit, were included in 5-year reprospective analysis. All patients during hospital stay underwent standard examination: office blood pressure measurement, electrocardiography (ECG), echocardiography, blood pressure monitoring. After 5 years, all patients were mailed questionnaires, on which they answered by themselves. In case of patients death, their relatives answered. Mantel-Haenszel and Cox regression univariate and multivariate analysis was performed to detect independent risk factors for combined end-point (myocardial infarction, unstable angina, stroke, new heart failure, new renal failure, death, new diabetes mellitus, other cardiovascular events — coronary artery bypass graft, aortic aneurysm, etc.). The study found that main risk factors of end-point development were age, systolic ( 160 mmHg) and pulse ( 64 mmHg) blood pressure at the time of discharge from hospital, myocardial infarction and stroke/ transient ischemic attack in the past medical history, enlarged left atrium, decreased ejection fraction (less than 40 %), increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and day time pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Among indicated factors, independent ones were office pulse pressure 64 mmHg, ejection fraction 40 %, increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and daytime pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Such risk factors as office pulse pressure, decreased ejection fraction, non-dipper blood pressure profile and increased daytime pulse pressure saved their influence on prognosis independently from antihypertensive therapy. We did not find the benefits of any antihypertensive drug groups. Only level of blood pressure reduction (especial pulse pressure) was important for prognosis
Знайти схожі

4.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2004р.,N 3
Цікаві статті :
Лутай М. И. Вторичная профилактика и медикаментозное лечение больных с ишемической болезнью сердца. Можно ли изменить прогноз?/ М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко (стр.9-20)
Яновский Г. В. Факторы, определяющие выживаемость больных с хронической сердечной недостаточностью/ Г. В. Яновский [и др.] (стр.21-25)
Пархоменко А. Н. Сравнительная оценка эффективности ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента разных поколений у больных с острым инфарктом миокарда: влияние на процесс ранней дилатации полости левого желудочка сердца/ А. Н. Пархоменко [и др.] (стр.26-29)
Целуйко В. И. Диастолическая функция левого желудочка сердца у больных с метаболическим синдромом Х/ В. И. Целуйко, В. Г. Радченко, К. Ю. Киношенко (стр.30-33)
Митченко Е. И. Особенности применения селективного ?-адреноблокатора бетаксолола у больных с метаболическим синдромом/ Е. И. Митченко, В. Ю. Романов (стр.34-37)
Сіренко Ю. М. Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [и др.] (стр.38-41)
Амосова К. М. Ефективність та переносність препарату лерканідипіну в лікуванні хворих із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією/ К. М. Амосова, О. Б. Яременко, Т. О. Ковганіч (стр.42-47)
Аляви А. Л. Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у больных с артериальной гипертензией/ А. Л. Аляви [и др.] (стр.48-53)
Жарінов О. Й. Переносність та клініко-фармакодинамічні ефекти бісопрололу у хворих з хронічною серцевою недостатністю / О. Й. Жарінов, О. Є. Кітура (стр.54-59)
Курята А. В. Уровень активности ?-адренорецепторов, состояние функции эндотелия и мембран эритроцитов у больных старших возрастных групп с сердечной недостаточностью и их изменение под влиянием лечения/ А. В. Курята, Е. В. Соя (стр.60-65)
Бондаренко И. П. Малые аномалии сердца в диагностике врожденной дисплазии соединительной ткани/ И. П. Бондаренко, И. И. Ермакович, В. А. Чернышов (стр.66-69)
Несукай Е. Г. Структурно-функциональная перестройка левого желудочка сердца у больных с аортальным стенозом при различных типах нарушения гемодинамики/ Е. Г. Несукай (стр.70-74)
Хомазюк И. Н. Клинико-эхокардиографическая характеристика пролабирования митрального клапана/ И. Н. Хомазюк, С. В. Чебанюк (стр.75-79)
Вихованюк І. В. Досвід надання спеціалізованної допомоги хворим із серцево-судинними захворюваннями в амбулаторних умовах/ І. В. Вихованюк [и др.] (стр.80-84)
Коваленко В. Н. Структурно-функциональная морфология желудочков сердца как основа изменения геометрии сокращения. Часть 2. Количественный анализ/ В. Н. Коваленко (стр.85-91)
Гавриш О. С. Структурно-метаболічні аспекти антиаритмічного впливу лозартану при хронічній коронарній недостатності/ О. С. Гавриш [и др.] (стр.92-96)
Крахмалова Е. О. Расчет объемов правого желудочка и его фракции выброса методом двухмерной эхокардиографии с использованием эллиптической математической модели/ Е. О. Крахмалова (стр.97-100)
Костенко Л. Н. Полная одномоментная реваскуляризация миокарда методом ургентного коронарного стентирования инфарктобусловившей и не связанной с инфарктом венечных артерий у больного с кардиогенным шоком/ Л. Н. Костенко [и др.] (стр.101-102)
Рыжкова Н. А. Функциональное состояние нейтрофильных гранулоцитов у пациентов с ишемической болезнью сердца/ Н. А. Рыжкова, Т. И. Гавриленко (стр.103-110)
Ватутин Н. Т. Анемии у больных с хронической сердечной недостаточностью/ Н. Т. Ватутин, Е. В. Склянная, Т. С. Кириенко (стр.111-116)
Єна Л. М. Патофізіологічні механізми формування гіпертензивного серця/ Л. М. Єна, В. Є. Кондратюк (стр.117-122)
Вікторов О. П. Безпечне застосування цереброваскулярних лікарських засобів: цинаризин/ О. П. Вікторов, Ж. А. Хоменко (стр.123-125)
Резолюція Української науково-практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії" (12-14 травня 2004 року, М.Київ) (стр.126-127)
Цікаві статті :
Знайти схожі


5.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 5
Цікаві статті :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Цікаві статті :
Знайти схожі


6.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Цікаві статті :
Знайти схожі


7.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2021р. т.28,N 3
Цікаві статті :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Цікаві статті :
Знайти схожі


8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торбас О. О., Кушнір С. М., Рековець О. Л., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26 (Шифр АУ38/2021/14/4)
Предметні рубрики: Розувастатин
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Анотація: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л.
Назва : Стрес та артеріальна гіпертензія: С- і Н-тип артеріальної гіпертензії і причини резистентності
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 12-25 (Шифр МУ65/2022/18/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск (АТ), особливо на фоні стресу, пов’язаний з чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з артеріальною гіпертензією (АГ), які досягли цільового рівня АТ. Мета дослідження: оцінити механізми впливу стресу на розвиток артеріальної гіпертензії, типів артеріальної гіпертензії і резистентність. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів з резистентною АГ, які приймали 3 і більше антигіпертензивних препарати і лікувалися у відділенні вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології, клінічної і регенеративної медицини ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України. Рівень офісного АТ при надходженні у відділення при прийомі трьох і більше антигіпертензивних препаратів становив: систолічного — 174,60 ± 0,64 мм рт.ст., діастолічного — 100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили наступні обстеження: вимірювання офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків — 62,7 % проти 36,7 % відповідно. У дослідженні пацієнтів з резистентною АГ, у яких не було досягнуто цільового рівня систолічного АТ, спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них був достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л, р = 0,026), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,3 ± 1,74 г/м2), частіше відзначалося ожиріння (42,9 % проти 37,5 %). Висновки. Пацієнти з резистентною артеріальною гіпертензією, які не досягли цільового рівня артеріального тиску, мали вищий рівень кортизолу й індекс маси міокарда лівого шлуночка порівняно з пацієнтами, у яких було досягнуто цільових рівнів артеріального тискуUncontrolled blood pressure (BP), especially in the context of stress, is associated with a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to patients with hypertension who have reached the target BP level. Aim: to evaluate the mechanisms of the influence of stress on the development of hypertension, types of hypertension and resistance. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant hypertension who were taking 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of secondary and pulmonary hypertensions of the State Institution “National Scientific Center “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca­demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office blood pressure upon admission to the department when taking 3 or more antihypertensive drugs was: systolic — 174.60 ± 0.64 mmHg, diastolic — 100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: measurement of office blood pressure, daily blood pressure monitoring, echocardiography, measurement of nocturnal sleep apnea, general blood analysis, biochemical blood analysis, determining the levels of thyroid-stimulating hormone, triiodothyronine, thyroxine, blood renin, blood aldosterone and their ratio, urine metanephrines, blood cortisol. Results. Among patients with resistant hypertension, there were more women than men — 62.7 versus 36.7 %, respectively. In a study of people with resistant hypertension who did not reach the target level of systolic BP, significantly higher indicators of BP were observed upon admission to the hospital. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 vs. 35.9 ± 20.8 ng/l, p = 0.026), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 vs. 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity was more common among them (42.9 versus 37.5 %). Conclusions. Patients with resistant hypertension who did not reach the target level of blood pressure had higher level of cortisol and left ventricular mass index compared to those who achieved the target levels of blood pressure
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Рековець О. Л., Граніч В. М., Кушнір С. М.
Назва : Стан мозкової гемодинаміки у хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 38-41 (Шифр УУ11/2004/3)
Предметні рубрики: Гипертензия-- кровь
Гемодинамика
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Міщенко Л. А., Радченко Г. Д., Купчинська О. Г., Рековець О. Л.
Назва : Серцево-судинні захворювання: класифікація, стандарти діагностики та лікування - 2020. Стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 67-82 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Анотація: Максимально корисною є стратегія, що базується на визначенні загального ризику. Під останнім розуміють ризик ускладнень, що має даний хворий внаслідок підвищення АТ і наявності супутніх серцево-судинних захворювань, ураження органів-мішеней (табл. 1) та основних факторів ризику, наведених нижче
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Сімейна медицина -2007р.,N 4
Цікаві статті :
Гавриленко Т. И. Роль иммунопатологических реакций в развитии миокардитов/ Т. И. Гавриленко, М. Г. Ильяш, Г. А. Мотюк (стр.3-5)
Незгода І. І. Флавамед- переконливе лікування кашлю!/ І. і. Незгода [и др.] (стр.6-10)
Чернишова Л. І. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей/ Л. І. Чернишова (стр.11-16)
Півник В. М. Сучасні підходи до вирішення окремих проблем епідеміологічного нагляду за "керованими" інфекціями в організованих колективах/ В. М. Півник (стр.17-19)
Фролов А. Ф. Эффективность Амизона в лечении и профилактики вирусных инфекций (к 10-летию применения препарата в клинической практике)/ А. ф. Фролов, В. М. Фролов (стр.20-24)
Горпинченко И. И. Современная комплексная терапия остроконечных кондилом половых органов у мужчин с применением Кагоцела и Колломака/ И. И. Горпинченко, Ю. Н. Гурженко, А. Е. Нагорный (стр.25-28)
Сидоренко Є. В. Вплив протефлазиду на продукцію цитокінів і систему ПОЛ-АОЗ у хворих на хронічний пієлонефрит/ Є. В. Сидоренко [и др.] (стр.29-33)
Пришляк О. Я. вплив крапель Береш Плюс на стан імунної системи та антиоксидантного захисту у хворих на хронічний гепатит С/ О. Я. Пришляк [и др.] (стр.34-36)
Кузнецова Л. В. Эффективность комплексного применения мефенаминовой кислоты у больных хроническим бронхитом/ Л. В. Кузнецова (стр.37-41)
Фролов В. М. Проявления клинико-иммунологических признаков синдрома хронической усталости у больных бронзиальной астмой и иммунотропная терапия Полиоксидонием на фоне базисного лечения/ В. М. Фролов, Л. В. Кузнецова, А. М. Пилецкий (стр.42-44)
Подолянська В. В. Основні заходи реабілітації дітей в екологічно забруднених регіонах у практиці сімейного лікаря/ В. В. Подолянська, Г. В. данилова (стр.45-47)
Лисенко Г. І. Інноваційна модель підготовки сімейних лікарів в умовах реформування первинної медико-санітарної допомоги/ Г. І. Лисенко [и др.] (стр.48-51)
Волошина О. Б. особливості добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця та ішемічною хворобою нижніх кінцівок/ О. Б. Волошина [и др.] (стр.52-54)
Свінціцький А. С. Особливості перебігу гіпертонічної хвороби у поєднанні з виразковою хворобою та хронічним гастродуоденітом/ А. С. Свінціцький, О. В. Євтушенко (стр.55-57)
заремба Е. Х. Ефективність комплексної терапії хворих на нестабільну стенокардію, робота яких пов’язана із професійними шкідливостями/ Е. Х. заремба [и др.] (стр.58-59)
Радченко О. М. Гіпертензивні кризи в практиці сімейного лікаря/ О. М. Радченко (стр.60-63)
Лисенко Г. І. Метаболічний синдром у практиці сімейного лікаря/ Г. І. Лисенко [и др.] (стр.64-67)
сіренко Ю. М. Вплив бета-адреноблокаторів (атенололу та небівололу) на інсулінорезистентність у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом/ Ю. М. сіренко [и др.] (стр.68-73)
Руденко Н. Н. О синдроме холестаза, урсодезоксихолевой кислоте и не только/ Н. Н. Руденко (стр.74-79)
Степанова Н. М. Ефективність протирецидивних заходів у хворих на інфекції сечової системи/ Н. М. Степанова (стр.80-82)
Гойда Н. Г. Актуальність питань акушерства та перинеонатології для сімейного лікаря/ Н. Г. Гойда, Л. Ф. Матюха (стр.83-86)
Заремба Е. Х. Профілактика захворювань сечовивідних шляхів у вагітних у практиці сімейного лікаря/ Е. Х. Заремба [и др.] (стр.87-89)
Подольский В. В. Алгоритм обстеження жінок фертильного віку, мешканок сільськогосподарського регіону з природнім йододефіцитом, направлений на виявлення захворювань щитовидної залози та порушення репродуктивного здоров’я/ В. В. Подольский, В. Я. Козарь (стр.90-92)
Христич Т. М. "Грамокс"- препарат пеніцилінового ряду в практиці сімейного лікаря/ Т. М. Христич, Я. М. Телекі, Л. Г. Крикливець (стр.93-95)
Паєнок А. В. Пізня токсична енцефалопатія: можливості діагностики/ А. В. Паєнок (стр.96-98)
Богомаз В. М. Інформована згода пацієнта на медичні втручання при наданні платних медичних послуг/ В. М. Богомаз (стр.99-103)
Цікаві статті :
Знайти схожі


14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л.
Назва : Результати міжнародного симпозіуму присвяченого артеріальній гіпертензії та блокаторам кальцієвих каналів: фокус на лерканідипіні
Паралельн. назви :Results of an international symposium on arterial hypertension and calcium channel blockers: focus on lercanidipine
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 26-31 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Лерканидипин-- тер. прим-- фарм
MeSH-головна: ОБЗОР -- REVIEW
СЪЕЗДЫ, СИМПОЗИУМЫ -- CONVENTIONS, SYMPOSIUMS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КАЛИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- POTASSIUM CHANNEL BLOCKERS
ЗДОРОВЫЕ ДОБРОВОЛЬЦЫ -- HEALTHY VOLUNTEERS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: В огляді наведені результати симпозіуму за участю основних експертів в галузі гіпертензії з усього світу на тему «Сучасні перспективи використання блокаторів кальцієвих каналів для лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією». Було відзначено, що всі 5 класів антигіпертензивних засобів, що широко застосовуються в даний час, включаючи блокатори кальцієвих каналів (БКК), здатні знижувати артеріальний тиск і становлять основу антигіпертензивної терапії. А ось здатність знижувати ризик розвитку інших серцево-судинних ускладнень може різнитися між класами. Наприклад, було продемонстровано, що БКК знижують ризик розвитку інсультів, основних серцево-судинних ускладнень, серцево-судинної і загальної смертності. В обговоренні торкнулися і того факту, що БКК входять до категорії «кращі засоби» при боротьбі з пошкодженням низки органів-мішеней. Так, для гіпертрофії лівого шлуночка кращими було названо інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (іАПФ) і БКК, для зниження ремоделювання малих артерій — іАПФ, блокатори ренін-ангіотензину (БРА) і БКК. Очікується, що нові БКК увійдуть до числа кращих засобів для лікування хронічної хвороби нирок. При розгляді конкретних представників БКК основна увага була приділена лерканідипіну — відносно новому ліпофільному дигідропіридину 3-го покоління з високою судинною вибірковістю. На додаток до всіх властивостей, перерахованих вище, для нього характерна низка додаткових чудових особливостей: повільний початок дії, що приводить до плавного зниження артеріального тиску і запобігання рефлекторній тахікардії; менша кількість побічних ефектів, особливо набряків гомілковостопного суглоба і стоп. Наприклад, частота набряків у групі з лерканідипіном становила 9,3 %, у групі з амлодипіном — 19 %; на відміну від багатьох інших БКК, лерканідипін розширює й аферентну, й еферентну артеріоли, що потенційно знижує гломерулярну гіпертензію і може робити внесок у нефропротекцію. Наприклад, комбінація «лерканідипін + еналаприл» стійко знижувала альбумінурію, тоді як «амлодипін + еналаприл» ні. У цілому ефективність лерканідипіну була підтверджена у пацієнтів із різним ступенем гіпертензії; у пацієнтів різного віку (молодих, середнього віку і літніх); при ізольованій систолічній гіпертензії; у пацієнтів із діабетом і нирковими порушеннями. Препарат добре переноситьсяThe review presents the results of a symposium with the participation of main experts in the field of hypertension from all over the world on the topic “Current perspective on the use of calcium channel blockers in the treatment of hypertensive patients”. It was noted that all 5 currently widely used classes of antihypertensive drugs, including calcium channel blockers (CCBs), are able to lower blood pressure and constitute the basis of antihypertensive therapy. But the ability to reduce the risk of other cardiovascular events may vary between classes. For example, CCBs have been shown to reduce the risk of stroke, major cardiovascular events, cardiovascular and all-cause mortality. The discussion also touched upon the fact that CCBs are included in the category of “best drugs” in the management of target organ damage. So, for left ventricular hypertrophy, angiotensin-converting enzyme inhibitors and CCBs were named the best, for reducing small arteries remodeling — angiotensin-converting enzyme inhibitors, angiotensin II receptor blockers and CCBs. New CCBs are expected to be among the best treatments for chronic kidney disease. When considering individual CCB representatives, the main focus was on lercanidipine, a relatively new third generation lipophilic dihydropyridine with high vascular selectivity. In addition to all the properties listed above, it is characterized by a number of additional remarkable features: the slow onset of action, leading to a gradual decrease in blood pressure and the prevention of reflex tachycardia; fewer side effects, especially ankle and pedal edema. For example, the edema frequency in the group with lercanidipine was 9.3 %, in the group with amlodipine 19 %. Unlike many other CCBs, lercanidipine dilates both afferent and efferent arterioles that potentially reduces glomerular hypertension and may contribute to nephroprotection. For example, the combination of lercanidipine + enalapril steadily reduced albuminuria, while amlodipine + enalapril did not. In general, the efficacy of lercanidipine has been confirmed in patients with varying degrees of hypertension; in patients of all ages (young, middle-aged and elderly); with isolated systolic hypertension; in patients with diabetes and renal impairment. The drug was well tolerated
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л.
Назва : Раміприл у пацієнтів з артеріальною гіпертензією як монотерапія або комбінації з гідрохлортіазидом
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 1. - С. 81-91 (Шифр АУ38/2017/1)
Анотація: На сьогодні розроблена ефективна антигіпертензивна терапія, що значно знижує ризик серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Одним із завдань терапії АГ є забезпечення контролю показників артеріального тиску нижче від цільових рівнів, що сприяє зниженню ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту є виправданим завдяки їх високій ефективності при лікуванні та профілактиці артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, захворювань нирок, а також діабетичної нефропатії. Основні дослідження з вивчення антигіпертензивної ефективності та безпеки використання раміприлу в пацієнтів із м’якою та помірною АГ довели переваги його призначення як препарату вибору в таких пацієнтів. Діуретики як клас стали практично ідеальними агентами при необхідності призначення другого препарату, оскільки вони потенціюють дію агентів усіх інших класів. Тому комбінація раміприлу з гідрохлортіазидом може розглядатися як одна з найбільш оптимальних у лікуванні пацієнтів з АГ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Сіренко Ю. М.
Назва : Різні методи визначення прихильності до терапії у хворих із резистентною гіпертензією (пілотне дослідження)
Паралельн. назви :Different methods of adherence to therapy in patients with resistant hypertension (pilot study)
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 24-32 (Шифр КУ27/2023/22/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ -- DRUG RESISTANCE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Погана прихильність до лікування є однією з причин недосягнення цільового рівня артеріаіьного тиску та наслідків у вигляді розвитку серцево-судинних ускладнень. Мета роботи - здійснити аналіз прихильності до лікування різними методами пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією та визначити шляхи подолання неприхильності до лікування/ Матеріали та методи. У дослідження вкіючено 12 пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією (АГ) (чоловіки та жінки віком старших за 18 років за умови, що середній рівень офісного артеріального тиску (AT) був бііьшим за 140/90 мм рт.ст. при прийомі 3-х і більше антигіпертензивних препаратів, із фіксованою комбінацією валсартану, амлодипіку та гідрохлортіазиду. Для визначення прихильності до лікування проводиш анкетування та визначення препаратів у сечі в центральній лабораторії за методом хроматографії. Усім пацієнтам на початку• проводили наступні дослідження: вимірювання офісного CAT, ДАТ та ЧСС. Тривалість спостереження становила 12 місяців. Результати. Середній вік хворих становив 58,67±13,68 роки Чоловіків і жінок було порівну - 50 %/50 % (б/б). Ступінь зниження офісного AT через 12 місяців лікування становив для САТ/ДАТ 35,5/16,7 мм pm.cm. (р0,001 для обох значень) на фоні фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлортіазид. За визначенням претратіву сечі 25 % пацієнтів (пPoor adherence to treatment is one of the reasons for not reaching the target level of blood pressure and the consequences in the form of the de\'elopment of cardiovascular complications. Aim - to analysis adherence to treatment of patients with resistant arterial hypertension by various methods and to determine ways to overcome non-adherence to treatment. Material and methods. 12patients with resistant hypertension were included into the study. Men and women over the age of 18 were included, provided that the average level of office blood pressure was greater than 140/90 mm Hg when taking 3 or more antihypertensive drugs included with fixed combination of valsartan, amlodipine, hydrochlorotiazide. To determine adherence to treatment, questionnaires and determination of drugs in urine were performed in the central laboratory' using the chromatography method. All patients underwent the following studies at the beginning: measurement of office SBP, DBP, and heart rale. The duration of observation was 12 months. Results. The average age of the patients was 58,67=13,68 years. Men and women - 50 %/50 % (n=6/6). The degree of decrease in office blood pressure after 12 months of treatment was for SBP/DBP - 35.5/16.7 mm Hg, (p 0.001 for both values) against a background of a fixed triple combination of valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide. According to the determination of drugs in the urine, we found that 25 % of patients (n
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Полішук С. А.
Назва : Прогностичне значення зниженого гомілково-плечового індексу у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію
Паралельн. назви :Prognostic value of low ankle-brachial index in patients with resistant hypertension
Місце публікування : Запорізький медичний журнал. - 2022. - N 3. - С. 279-285 (Шифр ЗУ40/2022/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
УСТОЙЧИВОСТЬ К БОЛЕЗНЯМ -- DISEASE RESISTANCE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
ЛОДЫЖЕЧНО-ПЛЕЧЕВОЙ ИНДЕКС -- ANKLE BRACHIAL INDEX
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: У разі резистентної артеріальної гіпертензії (АГ) пацієнти мають істотно вищий ризик розвитку інсульту, інфаркту міокарда, захворювання нирок, серцевої недостатності, смерті, ніж хворі з контрольованим підвищеним артеріальним тиском (АТ). Підвищена жорсткість артерій – важливий фактор, що визначає серцево-судинний ризик. Ураження периферичних артерій належать до уражень органів-мішеней, і його наявність переводить пацієнта у розряд високого або дуже високого ризику. Найпростіший неінвазивний метод виявлення ураження периферичних судин у пацієнтів – визначення гомілково-плечового індексу (ГПІ)In the presence of resistant hypertension, patients have a significantly higher risk of stroke, myocardial infarction, kidney disease, heart failure, and death than patients with elevated blood pressure. Increased arterial stiffness is an important factor in determining cardiovascular risk. Peripheral artery damage is a target organ lesion, and its presence puts the patient at high or very high risk. The simplest non-invasive method of detecting peripheral vascular damage in patients is to determine the ankle-brachial index (ABI)
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Поліщук С. А.
Назва : Оцінка ураження периферичних судин у хворих із різним ступенем підвищення артеріального тиску
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 2. - С. 14-21 (Шифр КУ27/2022/21/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL VASCULAR DISEASES
Анотація: Мета роботи – дослідити частоту ураження периферичних артерій за допомогою визначення гомілково-плечового індексу у хворих на артеріальну гіпертензію 1-3 ступеня старшої вікової групи (55 років) із використанням автоматичних приладів для вимірювання артеріального тиску. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були хворі на артеріальну гіпертензію (АГ), старші за 55 років, усього 150 осіб (по 50 пацієнтів із рівнем підвищення артеріального тиску (АТ) 1, 2 та 3 ступенів), а також 20 здорових осіб того ж віку. До дослідження залучали тільки пацієнтів, які не мали явних клінічних симптомів ураження периферичних судин та не зараховували хворих зі стійкими порушеннями ритму серця (фібриляцією передсердь, частою шлуночковою екстрасистолією та ін. Одночасно вимірювали АТ на руці з більшим рівнем АТ та на нозі в положенні лежачи. Після цього обчислювали гомілково-плечовий індекс як співвідношення середнього рівня систолічного АТ (САТ) окремо на правій та лівій гомілці і середнього рівня САТ на плечі руки з більшим АТ. При його величині, меншій за 0,9, діагностували ураження периферійних артерій на відповідному боці. Результати. Для детального аналізу ми розподілили усіх хворих на АГ залежно від величини гомілково-плечового індексу на дві підгрупи: до підгрупи А залучено хворих (n=141) на АГ з величиною індексу 0,9, а до підгрупи Б (n=9), відповідно, з величиною індексу 0,9. Середній вік пацієнтів підгрупи А становив 64,5 ± 1,1 роки, підгрупи В – 66,5 ± 2,1 роки (р 0,05 між підгрупами). САТ у підгрупі А становив 159,4 ± 2,9 мм рт ст., у підгрупі В – 162,1 ± 4,2 мм рт ст. (р 0,05 між підгрупами). Хворі обох підгруп не відрізнялися за віком, статтю, величиною індексу маси тіла. Пацієнти в обох підгрупах мали значно підвищений рівень загального холестерину в сироватці крові 6,5 ± 0,2 ммоль/л та 6,7 ± 0,5 ммоль/л відповідно. Ступінь підвищення діастолічного АТ (ДАТ) у підгрупі А був достовірно вищий (103,2 ± 1,2 мм рт ст.) порівняно з підгрупою В – 78 ± 4,6 мм рт.ст. (р 0,01). Рівень креатиніну сироватки крові у хворих з ознаками ураження периферичних артерій був вищим, ніж у пацієнтів без ознак ураження: 99,4 ± 3,6 мкмоль/л проти 88,2 ± 3,1 мкмоль/л (р 0,05). Цукровий діабет 2 типу траплявся у 44 % у підгрупі В та у 7 % у підгрупі А. Висновки. Найчастіше ознаки ураження периферичних судин відзначали у пацієнтів, старших за 55 років, з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом 2-го типу та підвищеним рівнем креатиніну сироватки крові.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л.
Назва : Оцінка впливу моно­ та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на пружно­еластичні властивості артерій та центральний артеріальний тиск у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 78-98 (Шифр АУ38/2015/3)
Предметні рубрики: Лерканидипин-- прием-- тер прим-- фарм
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИГИДРОПИРИДИНЫ -- DIHYDROPYRIDINES
ДИЛТИАЗЕМ -- DILTIAZEM
КАЛЬЦИЕВЫХ КАНАЛОВ БЛОКАТОРЫ -- CALCIUM CHANNEL BLOCKERS
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Рековець О. Л., Доброход А. С.
Назва : Оцінка впливу моно- та комбінованої антигіпертензивної терапії дигідропіридиновими та недигідропіридиновими антагоністами кальцію на показники офісного артеріального тиску та артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 1. - С. 45-66 (Шифр АУ38/2016/1)
Предметні рубрики: Лекарства-Лерканидипин-- тер прим
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ДИЛТИАЗЕМ -- DILTIAZEM
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-85 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)