Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Решетар, Д. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-19 
1.


    Лемко, О. І.
    Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 2 [Текст] / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 2. - С. 57-65. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: У другій частині огляду детально розглядаються питання діагностики і особливостей прояву метаболічного синдрому, який є зв’язуючою ланкою між більшістю коморбідних станів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. В основі метаболічного синдрому лежать інсулінорезистентність та компенсаторна гіперінсулінемія, спричинені як хронічним запаленням низької інтенсивності, так і збільшенням жирової тканини, часто на тлі обтяженої спадковості за цукровим діабетом. Висвітлено питання впливу ожиріння, кахексії та деяких ендокринних порушень на перебіг захворювання. Вказано на недостатність досліджень ендокринного статусу, особливо тиреоїдної функції та пов’язаних з ними метаболічних порушень. Розглядаються можливі патогенетичні механізми розвитку остеопорозу у зазначеного контингенту хворих. Дискутується необхідність проведення подальших досліджень патогенетичної ролі вітаміну D. Наведено дані про роль функціонального стану нирок у розвитку метаболічних розладів в організмі, хоча нині патологію нирок у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень не розглядають як коморбідний стан. Проведено аналіз суперечливих літературних даних щодо розвитку анемії у цих пацієнтів. Наведено дані щодо розвитку онкологічних процесів при хронічному обструктивному захворюванні легень як системного прояву, проаналізовано спільні механізми розвитку цих патологічних станів, які обтяжують один одного. Звернено увагу на взаємозв’язок між гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, бронхоектазами, обструктивним апное сну і хронічним обструктивним захворюванням легень. Окреслено перспективи сучасних генетичних досліджень при хронічному обструктивному захворюванні легень та коморбідних станах
Дод.точки доступу:
Гайсак, М. О.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Лемко, О. І.
    Можливості галоаерозольтерапії як респіраторної реабілітації в корекції інсулінорезистентності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] = Possibilities of haloaerosoltherapy as respiratory rehabilitation in the correction of insulin resistance in patients with chronic obstructive pulmonary disease / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар // Український пульмонологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 66-71. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (патофизиология, реабилитация, терапия, этиология)
СОЛИ -- SALTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
АЭРОЗОЛИ -- AEROSOLS (анализ)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (физиология)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Анотація: Коморбідність при хронічному обструктивному захворюванні легень (ХОЗЛ) в значній мірі визначає як прогноз патологічного процесу в цілому, так і його соціально-економічні наслідки, що вимагає ґрунтовного дослідження цього питання. Мета роботи: дослідити можливості корекції інсулінорезистентності (IP) як коморбідного стану у хворих на ХОЗЛ під впливом відновлювального немедикаментозного лікування з використанням галоаерозольтерапії (ГАТ). Матеріали І методи. Комплексні клініко-функціональні та лабораторні обстеження проведенні у 32 хворих на ХОЗЛ ІІ-ІІІ ступенів тяжкості поза гострим періодом. Середній вік пацієнтів становив (60,3±1,71) років, а середня тривалість захворювання — (14,2±0,89) років. Контрольна група практично здорових включала 24 особи. Враховували дані тесту оцінки ХОЗЛ, результати проби з шести хвилинною ходьбою, стан показників вентиляції. Оцінювали вираженість оксидантного стресу (ОС), активність системного запального процесу. Вуглеводний обмін вивчали за даними рівню глюкози в крові, інсуліну, С-пептиду, розраховували індекс HOMA-IR. Основою відновлювального лікування була ГАТ із заданими параметрами концентрації та дисперсності. Результати. Виявлено, що, не дивлячись на період поза загостренням, у хворих зберігаються певні клініко-функціональні зміни, які вказують на схильність до прогресування процесу, що підтверджується вираженістю ОС, ендогенної інтоксикації та активністю запального процесу. Ці зміни є патогенетичною основою IP і відповідних метаболічних та клінічних наслідків. Зокрема, виявлені сильні прямі кореляційні зв'язки між вмістом основ Шиффа та рівнем інсуліну (г = 071), величиною, індексу НОМА-IR (г = 0,76), вмістом С-пептиду (г = 0,67) та кореляційний зв'язок середньої сили між рівнем фактору некрозу пухлин-α та інсуліном (г = 0,52). Після проведеного реабілітаційного лікування з використанням ГАТ спостерігалась позитивна динаміка досліджуваних показників, яка супроводжувалась зменшенням проявів IP, однак рівню контролю досягнути не вдалось. Хронічна бронхообструкція та інсулінорезис- тентність — це взаємообтяжуючі патологічні процеси, пов’язані спільною патогенетичною ланкою — наявністю ОС, ендогенної інтоксикації та системного хронічного запального процесу низької інтенсивності, що визначає необхідність розробки комплексних довгострокових програм ведення хворих на ХОЗЛ з урахуванням як респіраторних порушень, так і ймовірності розвитку IP, цукрового діабету 2-го типу та його ускладнень
Comorbidity in chronic obstructive pulmonary disease (COPD) considerably determines both the prognosis and social-economic outcomes and requires thorough evaluation. The aim of the study was to investigate the possibilities of insulin resistance (IR) correction, as the basis for comorbidity, in COPD patients under the influence of renewal non-pharmacological treatment using haloaerosoltherapy (HAT). Materials and methods. Complex clinical, functional and laboratory examinations were carried out in 32 patients with COPD (GOLD ll-lll) beyond the acute period. The average age of patients was 603±1.71 years, and duration of the disease — (14.2 ± 0.89) years. The control group of apparently healthy subjects included 24 persons. Data of the COPD Assessment Test, results of the six-minute walk test, and lung function data were analysed. The severity of oxidant stress (OS), activity of systemic inflammatory process were evaluated. Carbohydrate metabolism was studied according to the data of glucose, insulin, C-peptide levels in the blood and the HOMA-IR index was calculated. The basis for renewal treatment was HAT with certain parameters of concentration and dispersion. Results. It was found that, regardless of the remission, certain clinical and functional changes were persistent, which indicated a tendency to the progression of disease, which is confirmed by the OS severity, endogenous intoxication presence and the inflammatory process activity. These changes were the pathogenetic basis for IR and the corresponding metabolic and clinical consequences. In particular, strong direct correlations were found between the content of Schiff bases and the level of insulin (r = 0.71), HOMA-IR index value (r = 0.76), the content of C-peptide (r = 0.67) and a correlation of medium strength between the level of tumor necrosis factor-α and insulin (r = 0.52). After renewal treatment with the use of HAT, positive change of the studied indices were observed, which was accompanied by a decrease in the manifestations of IR, but not reaching the level of the control group. Chronic bronchial obstruction and insulin resistance are mutually aggravating pathological processes, connected by a common pathogenetic link — the presence of OS, endogenous intoxication and systemic chronic inflammation of low intensity. This determines the necessity to develop complex long-term management programs for patients with COPD, taking into account both respiratory disorders, as well as probability of IR, type 2 diabetes development and its complications
Дод.точки доступу:
Вантюх, Н. В.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Лемко, О. І.
    Імунореабілітація реконвалесцентів після негоспітальних пневмоній із супутнім бронхообструктивним синдромом [Текст] / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар // Астма та алергія : науково-практичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 37-41


MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (лекарственная терапия, реабилитация)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (лекарственная терапия, патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (действие лекарственных препаратов)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ИНГАЛЯЦИОННОЕ -- ADMINISTRATION, INHALATION
Дод.точки доступу:
Вантюх, Н. В.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Вантюх, Н. В.
    Хронічна бронхообструкція та ендотеліпальна дисфункція: деякі імунологічні аспекти взаємозв’язку / Н. В. Вантюх, О. І. Лемко, Д. В. Решетар // Астма та алергія = Astma and allergy. - 2022. - N 3. - С. 14-21


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (иммунология, патофизиология)
ЭНДОТЕЛИЙ -- ENDOTHELIUM (патология)
Анотація: Згідно з сучасними уявленнями, в основі патогенезу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), що характеризується хронічною бронхообструкцією, лежить системний запальний процес, який супроводжується дисфункцією судинного ендотелію і сприяє формуванню коморбідної патології. І хоча досліджень залежності імунологічних показників від важкості ХОЗЛ проведено багато, актуальним залишається вивчення їх взаємозв’язку з вираженістю ендотеліальної дисфункції (ЕД) та ризиком фатальних подій від кардіоваскулярної патології, яка найбільш часто супроводжує ХОЗЛ
Дод.точки доступу:
Лемко, О. І.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Комплексне відновлювальне лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень I стадії з використанням імуномодулятора [Текст] / О. І. Лемко [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2012. - № 3. - С. 38-43

Рубрики: Легких болезни обструктивные--лек тер

   Адъюванты иммунологические--тер прим


Дод.точки доступу:
Лемко, О.І.
Решетар, Д.В.
Габор, М.Л.
Болоховська, В.А.
Лемко, І.С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Лемко, О. І.
    Деякі особливості ендокринного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 та його зміни під впливом відновлювального лікування [Текст] = Some Peculiarities of the Endocrine Status in Convalescents After COVID-19 and its Changes Under the Influence of Recovery Treatment / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ВЫЗДОРОВЛЕНИЕ -- CONVALESCENCE (психология)
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ОБСТРУКТИВНЫЕ -- LUNG DISEASES, OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8 (анализ, диагностическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE (методы, статистика, тенденции)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета — на основі оцінки рівнів тиреоїдних гормонів та кортизолу у реконвалесцентів після COVID-19, в тому числі хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), вивчити функціональний стан щитоподібної залози та наднирників і можливі його зміни під впливом відновлювального лікування. Матеріали та методи. Обстежено 83 реконвалесценти після COVID-19 (з проявами ковідної пневмонії в гострому періоді) віком 32–67 років, які не мали в анамнезі проявів уражень щитоподібної залози або ж наднирників. З них було 29 осіб з ХОЗЛ ІІ-ІІІ ступенів. Пацієнти поступали на курс відновлювального лікування протягом 1–3 тижнів після виписки із стаціонару. Визначали в сироватці крові вміст тиреотропного гормону (ТТГ), загальних фракцій тиреоїдних гормонів (тироксину — Т4 , трийодтироніну — Т3 ), а також кортизолу і рівень інтерлейкіну-8 (ІЛ-8). Дослідження проводились шляхом імуноферментного аналізу при поступленні на курс відновлювального лікування і перед випискою (через 21–22 дні). Відновлювальне лікування включало необхідну базову протизапальну і бронхолітичну терапію (для хворих на ХОЗЛ) та фізіотерапевтичний комплекс, який передбачав використання галоаерозольтерапії (ГАТ) — сухих аерозольних середовищ кам’яної солі з певною концентрацією і дисперсністю аерозолю (18–20 сеансів на курс) та синглетно-кисневу терапію (12 процедур на курс). Результати. До лікування виявлено достовірно вищі рівні всіх досліджуваних показників у обох групах пацієнтів (без ХОЗЛ в анамнезі та хворих на ХОЗЛ) порівняно з контролем. Відмічено порушення зворотної залежності між величинами ТТГ та Т4 і Т3 , що, ймовірно, вказує на наявність дизадаптаційного тиреоїдного синдрому. Отримані результати можна інтерпретувати як наслідок системної імунної активації, спричиненої інфекцією SARS-CoV-2, та як результат інтенсивного медикаментозного лікування у гострому періоді. Ці зміни проходили на тлі достовірного зростання рівню ІЛ-8. Виявлено кореляційний зв’язок між рівнями ІЛ-8 та ТТГ (r = 0,43), що вказує на певну залежність між стимуляцією функції щитоподібної залози та вираженістю запального процесу. Проведено порівняння рівнів тиреоїдних гормонів у реконвалесцентів після COVID-19 без ХОЗЛ (1-а група) та реконвалесцентів після COVID-19, хворих на ХОЗЛ (2-а група). Спрямованість змін рівнів тиреоїдних гормонів в обох групах була однакова, однак зростання рівнів ТТГ та Т4 у 2-ій групі було достовірно вищим і проходило на тлі більш високого рівню ІЛ-8. Дослідження секреції кортизолу в обстежених групах засвідчили помірне, але достовірне зростання його вмісту відносно контролю у 1,2 та 1,4 рази відповідно, що може бути пов’язано як з активацією кори наднирників в період реконвалесценції, так і з наслідками медикаментозної терапії в гострому періоді COVID-19. Враховуючи ці дані, а також аналіз індивідуальних коливань досліджуваних показників, виявлені зміни слід розцінювати як синдром нетиреоїдної хвороби (NTIS) та дисфункціональні порушення наднирників. Застосоване відновлювальне лікування справляло корегуючий вплив на функціональний стан щитоподібної залози та наднирників. Так, під кінець курсу лікування рівні кортизолу та Т 3 сягнули показників контролю на тлі достовірного зменшення рівню ІЛ-8 в обох групах. Позитивні зміни тиреоїдного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 без ХОЗЛ в анамнезі були більш вираженими. Висновки. У реконвалесцентів після COVID-19 спостерігаються дисфункціональні порушення щитоподібної залози та наднирників, які є більш вираженими у пацієнтів з ХОЗЛ та прямо корелюють з підвищенням рівню прозапального ІЛ-8. Реабілітаційне лікування на основі ГАТ, яке спрямоване на санацію бронхо-легеневої системи та гальмування запального процесу, сприяє відновленню функціонального стану щитоподібної залози та наднирників. Позитивний ефект є більш вираженим у пацієнтів без хронічної бронхо-легеневої патології в анамнезі
Тhe aim — to study the thyroid hormones and cortisol levels in convalescents after COVID-19, including patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and their possible changes under the influence of recovery treatment. Materials and methods. 83 convalescents after COVID-19 (with manifestations of COVID pneumonia in the acute period) aged 32–67 years, who had no history of thyroid or adrenal glands lesions’ manifestations were examined. 29 of them had COPD (GOLD II-III). Patients began the course of rehabilitation within 1–3 weeks after inpatient treatment. Тhe levels of thyroid-stimulating hormone (TSH), total fractions of thyroid hormones (thyroxine — T4 , triiodothyronine — T3 ), cortisol as well as the level of interleukin-8 (IL-8) were determined in blood serum. Assessment was carried out by immunoenzymatic method at the beginning of recovery treatment and after it (within 21–22 days). Recovery treatment included the necessary basic anti-inflammatory and broncholytic therapy (for patients with COPD) and a physiotherapeutic complex, which included the use of haloaerosoltherapy (HAT) — dry aerosol media with certain concentration and dispersion (18-20 sessions per course) and singlet oxygen therapy (12 procedures per course). Results. Before treatment significantly higher levels of all studied indices compared to control were found in both groups of patients (without history of COPD and patients with COPD). Certain change of the inverse relationship between the values of TSH and T4 , T 3 was noted, which probably indicates the presence of maladaptive thyroid syndrome. The obtained results can be interpreted as a consequence of systemic immune activation caused by SARS-CoV 2 infection and as a result of intensive treatment in the acute period. These changes took place on the background of a significant IL-8 level increase. A correlation between the levels of IL-8 and TSH (r=0.43) was revealed, which indicates a certain dependence between stimulation of thyroid gland function and the severity of the inflammatory process. Thyroid hormone levels in convalescents after COVID-19 without COPD (1st group) and convalescents after COVID-19 with COPD history (2nd group) were compared. Direction of chang- es in the thyroid hormones levels in both groups was similar, but the increase of TSH and T4 levels in the 2nd group was significantly higher and took place on the background of a higher IL-8 level. Studies of cortisol secretion in the examined groups showed a moderate, but reliable increase in its levels compared to the control by 1.2 and 1.4 times respectively. This may be related to both activation of the adrenal cortex during the convalescence and the consequences of therapy in the acute period of COVID-19. Taking into account received data, as well as the analysis of individual deviations of the studied indices, these changes should be considered as a non-thyroidal illness syndrome (NTIS) and dysfunctional adrenal disorders. The applied recovery treatment had a corrective effect on the thyroid and adrenal functions. Thus, by the end of treatment, the levels of cortisol and T3 reached the control level on the background of a significant decrease of IL-8 level in both groups of patients. Positive changes in thyroid function in convalescents after COVID-19 without COPD history were more pronounced. Conclusions. In convalescents after COVID-19 thyroid and adrenal dysfunctional disorders were observed, they were more pronounced in patients with COPD and directly correlated with an increase of pro-inflammatory IL-8 level. Rehabilitation treatment based on haloaerosoltherapy, which is aimed at bronchopulmonary system sanation and reduction of inflammatory process, contributes to the recovery of thyroid and adrenal function. Positive effect is more pronounced in patients without a history of chronic bronchopulmonary pathology
Дод.точки доступу:
Вантюх, Н. В.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Решетар, Д. В.
    Немедикаментозне лікування як засіб корекції окислювального гемостазу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Текст] / Д. В. Решетар // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия : Науч.- практ. журн. - 2012. - № 3. - С. 23-25. - Библиогр.: с.25

Рубрики: Легких болезни обструктивные--тер

   Гомеостаз--физиол


   Физиотерапия--методы


Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Лемко, О. І.
    Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1 [Текст] / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 1. - С. 85-92. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (осложнения)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Нині хронічне обструктивне захворювання легень розглядають як мультифакторне захворювання із системними позалегеневими проявами і високим рівнем коморбідності. Диференціація понять «поліморбідність» та «коморбідність» для хворих з цією патологією є вельми важливою. В основі коморбідних станів лежать спільні тригерні чинники і/або патогенетичні механізми, а їх розвиток зіставний у часі з основним захворюванням. Це зумовлює необхідність відповідного інтегрованого ведення таких пацієнтів. Наявність у пацієнта захворювань, не пов’язаних з основним патологічним процесом спільними причинними чинниками і/або патогенетичними механізмами, слід розцінювати як супутні, які є основою поліморбідності. Узагальнено дані вітчизняної та зарубіжної наукової літератури щодо механізмів розвитку можливої коморбідної патології у цього контингенту хворих. Наведено дані щодо провідної ролі оксидантного стресу та системного запалення низької інтенсивності у формуванні коморбідності при хронічному обструктивному захворюванні легень, висвітлено механізми їх впливу, взаємозв’язок і дискусійні питання, а також сучасні дані про генетичні та молекулярні механізми розвитку цих патологічних процесів. Особливу увагу приділено метаболічним порушенням, які розвиваються внаслідок оксидантного стресу та системного запалення. Зокрема показано, що системне запалення призводить до розвитку інсулінорезистентності, цукрового діабету та інших метаболічних розладів. Наведено дані щодо доцільності виділення метаболічних профілів або фенотипів, а також патогенетичне значення ендотоксикозу. Наслідком оксидантного стресу та системного запалення є також ендотеліальна дисфункція і пов’язані з нею захворювання серцево‑судинної системи. Наведено дані щодо особливостей проявів деяких з них у цього контингенту хворих
Дод.точки доступу:
Гайсак, М. О.
Решетар, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.
Шифр: АУ22/2024/1
   Журнал

Астма та алергія [Текст]. - Виходить кожного кварталу
2024р. № 1
Зміст:
До ювілею академіка НАМН України професора Юрія Івановича Фещенка. - С.5-8
Гуменюк, Г. Л. Mіжнародний конгрес Європейського респіраторного товариства 2023: Презентація українських здобутків / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах. - С.9-16. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бабаджанов, В. Д. Сучасні аспекти діагностики та лікування анафілаксії. Частина 1 / В. Д. Бабаджанов, С. В. Зайков, М. А. Ликова. - С.17-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фещенко, Ю. І. Обґрунтування вибору флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії бронхіальної астми / Ю. І. Фещенко [та ін.]. - С.26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гуменюк Г. Л., Дзюблик О. Я., Полянська М. О., Опімах С. Г.
Богомолов, А. Є. Ефективність та безпечність інтраназального застосування фіксованої комбінації олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату в терапії пацієнтів з алергічним ринітом / А. Є. Богомолов [та ін.]. - С.35-40. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Бондарчук О. Б., Кириченко Л. М., Корицька І. В.
Царик, В. В. Роль та важливість FeNO тесту при різних ендотипах бронхіальної астми / В. В. Царик [та ін.]. - С.41-45. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Удовенко Н. С., Гуменюк Н. О., Курченко А. І.
Яковенко, О. К. Клініко-фармакоекономічні аспекти лікування хворих на COVID-19 нетяжкого перебігу та наявністю факторів ризику прогресування захворювання / О. К. Яковенко [та ін.]. - С.46-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сухін Р. Є., Капітан Г. Б., Дзюблик О. Я., Ячник В. А., Суртаєва Н. В.
Лемко, О. І. Деякі особливості ендокринного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 та його зміни під впливом відновлювального лікування / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар. - С.52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.
Шифр: УУ16/2023/1
   Журнал

Український пульмонологічний журнал [Текст]. - Виходить кожного кварталу
2023р. № 1
Зміст:
Фещенко, Ю. І. Ідіопатичний легеневий фіброз і прогресуючий легеневий фіброз у дорослих: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах (проект) / Ю. І. Фещенко [та ін.]. - С.5-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гаврисюк В. К., Горовенко Н. Г., Дзюблик О. Я., Перцева Т. О., Островський М. М., Басанець А. В., Биченко О. В., Дзюблик Я. О., Конопкіна Л. І., Кирєєва Т. В., Ліскіна І. В., Меренкова Є. О., Рудницька Н. Д., Страфун О. В., Толох О. С.
Гаврисюк, В. К. Карциноматоз легень: особливості клінічної та радіологічної семіотики / В. К. Гаврисюк [та ін.]. - С.34-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Биченко О. В., Страфун О. С., Мусієнко Н. М., Ліскіна І. В.
Фещенко, Ю. І. Історія вивчення емфіземи легень як нозологічної форми: огляд літератури / Ю. І. Фещенко [та ін.]. - С.42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Полянська М. О., Коржов В. І., Ячник В. А., Опімах С. Г.
Проданчук, М. Г. Захворювання системи органів дихання від впливу хімічних забруднювачів повітря на території воєнних дій / М. Г. Проданчук, А. В. Басанець, Н. В. Курділь. - С.49-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Яковенко, О. К. Тяжкий COVID-19 в розрізі перших двох років пандемії / О. К. Яковенко, Л. М. Джуманюк, О. Г. Ханін. - С.57-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лемко, О. І. Можливості галоаерозольтерапії як респіраторної реабілітації в корекції інсулінорезистентності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар. - С.66-71. - Бібліогр.: в кінці ст.
Янко, Р. В. Гісто-морфологічні зміни тканини легень дорослих щурів після впливу різних видів аліментарної депривації / Р. В. Янко. - С.72-75. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

 1-10    11-19 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)