Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (17)Вища освіта (6)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Рубіна, О. С.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30  
1.


    Токарчук, Н. І.
    Психоемоційні розлади у дітей раннього віку, народжених з дуже малою масою [Текст] / Н. І. Токарчук, О. С. Рубіна, Ю. В. Токарчук // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 385-387

Рубрики: Младенец с очень низким весом при рождении--новорожд--психол

   Детей развития нарушения первазивные--новорожд--психол


   Младенец недоношенный, болезни--новорожд--психол


   ВНМУ-Токарчук Н.И. (Н.І.)


   ВНМУ-Рубина О.С. (О.С.)


Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Токарчук, Ю. В.


Знайти схожі

2.


   
    Сучасна стратегія парентерального харчування в неонатології (огляд) [Текст] / О. С. Рубіна [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 3. - С. 48-51


MeSH-головна:
ПИТАНИЕ ПАРЕНТЕРАЛЬНОЕ -- PARENTERAL NUTRITION (методы)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Моравська, О. А.
Гомон, Р. О.
Берцун, К. Т.
Добіжа, М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Вроджені дефекти передньої черевної стінки у новонароджених: традиції і нові тенденції [Текст] = Congenital defects of anterior abdominal wall in newborns: traditions and new tendencies / К. Т. Берцун [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 2. - С. 13-18. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (аномалии, патология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (терапия)
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
Анотація: Проблема лікування новонароджених з вродженими дефектами передньої стінки живота залишається актуальною за рахунок збільшення кількості таких вад розвитку, як гастрошизис (ГШ) і омфалоцеле (ОЦ), та високого рівня ускладнень і летальності.Мета роботи – підвищення ефективності лікування новонароджених з ГШ і ОЦ шляхом оптимізації перед-, інтра- та післяопераційних заходів ведення пацієнтів. Матеріал і методи дослідження. Проаналізовано результати обстеження і лікування 55 новонароджених з ГШ та 22 новонароджених з ОЦ за період 1993 – 2021 років. Алгоритм обстеження включав: антенатальне консультування вагітних, постнатальну консультацію та транспортування новонародженої дитини до закладу, у якому буде виконана корекція вади, клініко-лабораторне та інструментальне обстеження, бактеріологічні дослідження, гістологічне дослідження операційного матеріалу, вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) з метою визначення адекватної методики хірургічної корекції вади. Результати дослідження. Проведені дослідження у новонароджених з ГШ і ОЦ та вісцеро-абдомінальною диспропорцією показали підвищення ВЧТ на всіх етапах корекції, що істотно впливало на механічні властивості легень і проявлялося зменшенням розтягування легень, підвищенням резистентності в дихальних шляхах і збільшенням тиску на початку вдиху. При проведенні хірургічної корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції на всіх етапах дослідження механічні властивості легень новонародженого змінювались (зменшувався комплаєнс, підвищувалась резистентність у дихальних шляхах), знаходячись у прямій залежності від рівня підвищення показників ВЧТ, про що свідчать дані основних груп хворих з ГШ і хворих з ОЦ. Максимальна зміна механічних властивостей легень відзначалася на 24-48 годині корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції та збігалася з максимальними цифрами підвищення показників ВЧТ у новонароджених. Адекватна вентиляція легень в умовах максимального підвищення показників ВЧТ у новонароджених досягалася шляхом підвищення PIP до високих цифр (до 20-22 см вод. ст.) на 24-48-й годині корекції вісцеро-абдомінальної диспропорції з поступовим помірним зниженням і утриманням PEEP у межах 4-5 см вод. ст.В основних групах хворих з ГШ та ОЦ нормалізація порушень механічних властивостей легень (комплаєнсу та резистентності) відбувалася швидше, ніж у групах порівняння. Це пов’язано з врахуванням рівня внутрішньочеревної гіпертензії при виборі методу хірургічної корекції та проведенням інфузійної терапії в режимі нормоволемічної гемодилюції. При дослідженні показників периферичної гемодинаміки (абдомінального кровоплину) було виявлено, що в групах порівняння у хворих з ГШ та ОЦ визначалися більш високі індекси резистентності у верхній брижовій та ниркових артеріях, що свідчить про порушення кровоплину узазначених су-динах. В основних групах хворих з ГШ та ОЦ ці показники були достовірно меншими, що говорить про кращий абдомінальний кровоплин у хворих, у яких при виборі методу оперативної корекції враховувався рівень ВЧТ.Внутрішньочеревна гіпертензія є однією з вагомих причин розвитку негативних наслідків при закритті дефекту передньої черевної стінки у новонароджених з ГШ та ОЦ. Тому одним із основних напрямків покращення результатів лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки є розробка та впровадження в практичну неонатальну хірургію нових способів діагностики внутрішньочеревної гіпертензії і заходів профілактики абдомінального компартмент-синдрому. У залежності від стану дитини та виду вади розвитку лікувальна тактика передбачала наступні три варіанти: 1) пер-винна радикальна операція, 2) етапне хірургічне лікування, 3) консервативне лікування з наступним хірургічним втручанням.Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 23 новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки, з них 18 дітей із групи порівняння (1993-2004рр.) і 6 з основної групи дослідження (2005-2021рр.), що склало 79,66 та 20,34% відповідно. Основними причинами смерті були неонатальний сепсис, глибока недоношеність та тяжка супутня патологія
The problem of treatment of newborns with congenital malformations of the anterior abdominal wall remains relevant due to the increasing number of malformations such as gastroschisis and omphalocele in newborns as well as high complications and mortality.The aim of this work is to improve the effectiveness of treatment of newborns suffering from gastroschisis and omphalocele by optimizing pre-, intra- and postoperative management of patients.Material and research methods. The results of examination and treatment of 55 newborns with gastroschisis and 22 newborns with omphalocele were analyzed for the period from 1993 to 2021. Examination algorithm included: antenatal counseling of pregnant women, postnatal consultation and transportation of the newborn to the institution where the defect correction, clinical, laboratory and instrumental examination, bacteriological examinations, histological examination of surgical material, measurement of intra-abdominal pressure will be performed to determine adequate surgical correction of the malformation.Results and discussion. Studies in infants suffering from gastroschisis and omphalocele and viscero-abdominal disproportion have shown an increase in the intra-abdominal pressure at all stages of correction, which significantly affected the mechanical properties of the lungs and manifested a decrease in lung distension, increased airway resistance and increased inspiratory pressure. During surgical correction of viscero-abdominal disproportion at all stages of the study, the mechanical properties of the newborn's lungs changed (compliance decreased, airway resistance increased), being directly dependent on the level of intra-abdominal pressure, as evidenced by the main groups of patients suffering from omphalocele. The maximum change in the mechanical properties of the lungs was observed at 24-48 hours after correction of viscero-abdominal disproportion and coincided with the maximum figures for the increase in intra-abdominal pressure in newborns. Adequate lung ventilation under conditions of maximum increase in intra-abdominal pressure in newborns was achieved by increasing PIP to high numbers (up to 20-22 cm of water column) at 24-48 hours after correction of viscero-abdominal disproportion with a gradual moderate decrease and retention of PEEP within the limits of 4-5 cm of water column. In the main groups of patients suffering from gastroschisis and omphalocele, normalization of disturbance of the mechanical properties of the lungs (compliance and resistance) was faster than in the comparison groups. This was due to the fact that the level of intra-abdominal hypertension was taken into account when choosing the method of surgical correction and infusion therapy in the mode of normovolemic hemodilution. In the study of peripheral hemodynamics (abdominal blood flow) it was found that in the comparison groups in patients suffering from gastroschisis and omphalocele, higher indices of resistance in the superior mesenteric and renal arteries, indicating impaired blood flow in the above vessels. In the main groups of patients suffering from gastroschisis and omphalocele, these indicators were significantly lower, which indicates a better abdominal blood flow in patients in whom the choice of surgical correction method was taken into account when choosing the method of surgical correction.Intra-abdominal hypertension is one of the important reasons for the development of negative consequences when closing the malformation of the anterior abdominal wall in newborns suffering from gastroschisis and omphalocele. Therefore, one of the main directions of improving the results of treatment of newborns with congenital malformation of the anterior abdominal wall is the development and introduction of new methods for diagnosis of intraabdominal hypertension in practical neonatal surgery and taking measures to prevent abdominal compartment syndrome
Дод.точки доступу:
Берцун, К. Т.
Рубіна, О. С.
Горбатюк, О. М.
Сасюк, А. І.
Лукіянець, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Первинна реанімація новонароджених з позицій доказової медицини [Текст] / О. С. Рубіна [та ін.] // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2009. - Т. 13, № 1/2. - С. 358

Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Добіжа, М. В.
Антонець, Т. І.
Моравська, О. А.
Берцун, К. Т.
Неживенко, Т. П.
Гомон, Р. О.


Знайти схожі

5.


   
    Стан здоров’я дітей, яким в ранньому неонатальному періоді проводилась штучна вентиляція легень [Текст] / О. С. Рубіна [та ін.] // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2009. - Т. 13, № 1/2. - С. 359

Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Добіжа, М. В.
Берцун, К. Т.
Антонець, Т. І.
Неживенко, Т. П.
Гомон, Р. О.
Сушицька, Т. П.
Гузовата, О. М.


Знайти схожі

6.


   
    Основні принципи етіопатогенетичного лікування новонароджених з гастрошизисом [Текст] / О. М. Горбатюк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (терапия, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Анотація: Публікація присвячена проблемним питанням лікування новонароджених з гастрошизисом (ГШ) та високим рівнем інтраабдомінальної гіпертензії в умовах вираженої вісцеро-абдомінальної диспропорції. Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонароджених з (ГШ) представити сучасний стан даної проблеми на регіональному рівні. Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження і лікування 29 новонароджених з ГШ. Розподіл хлопчиків і дівчат був майже однаковий – 16 (55,17%) хлопчиків і 13 (44,83%) дівчат. Недоношених – 23 (79,31%) дитини. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (при необхідності - з застосуванням контрастних речовин), ультразвукові дослідження та допплерографія, вимірювання внутрішньочеревного тиску, гістологічні дослідження операційного матеріалу. Результати дослідження. За допомогою пренатального УЗД отримували дородову інформацію про вроджений дефект ПЧС. (ГШ) у плода в більшості випадків діагностують до 20 тижня гестації. У групі досліджуваних нами жінок пренатальне УЗД було проведено у 13 (44,83%) вагітних. Отримано 2 хибних результати дослідження. Рентгенологічне обстеження дитини з (ГШ) необхідне для виявлення кишкової непрохідності, некрозу чи перфорації кишки. Серед досліджуваних нами пацієнтів у 2 клінічних спостереженнях були виявлені атрезії здухвинної кишки. При аналізі показників ВЧТ у хворих з (ГШ) виявлено, що високий рівень внутрішньо-черевної гіпертензії спостерігався у хворих з (ГШ) приблизно у 70% випадків. Це свідчить, що хворі з (ГШ) мають високий ступінь операційно наркозного ризику. Основні лікувальні заходи включають наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватних периоперативних методик з урахуванням ступеня ІАГ та вісцероабдомінальної диспропорції. У залежності від стану дитини, виду (ГШ) та рівня ІАГ хірургічна тактика відбувалась за такими 2 варіантами: • Первинна радикальна операція. • Етапне хірургічне лікування. Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 8 новонароджених, що склало 27,59% (до 2005 року цей показник був 56-60%). Основними причинами смерті були дихальна недостатність, неонатальний сепсис і несприятливий преморбідний фон (глибока недоношеність, тяжка супутня патологія, множинні вроджені вади розвитку). Висновки. 1. Успіх лікування дітей з (ГШ) залежить від ранньої діагностики патології, яка має бути пренатальною, та усунення суперечностей в тактиці лікування. 2. Перед ушиванням дефекту черевної стінки у новонароджених з (ГШ) необхідно проводити вимірювання ВЧТ, оскільки інтраабдомінальна гіпертензія призводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень, гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії, що необхідно враховувати при проведенні передопераційної підготовки і анестезіологічному забезпеченні хірургічного втручання у цих пацієнтів. 3. Рівень ІАГ у пацієнтів з (ГШ), який у 68,96% випадків є високим, має бути показом до вибору методу хірургічної корекції вади – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або інших хірургічних методик, які передбачають збільшення обсягу черевної порожнини. 4. Зниження летальності у новонароджених з (ГШ) до 27,59% обумовлено насамперед впровадженням в практику неонатальної хірургії етіопатогенетичних підходів до ранньої діагностики, передопераційного ведення, анестезіологічного забезпечення та хірургічної корекції даної патології.
Дод.точки доступу:
Горбатюк, О. М.
Берцун, К. Т.
Рубіна, О. С.
Гомон, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Профіль злоякісних новоутворень у дітей Вінницької області, клінічний досвід [Текст] / О. С. Рубіна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 5-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Структура онкологічної захворюваності дитячого населення має свої особливості. Більшість пухлин, що виникають в дитячому віці, мають ембріональне походження. Злоякісні новоутворення (ЗН) залишаються одним із найтяжчих захворювань дитячого віку. На даний час очевидно, що проведення заходів, спрямованих на зниження захворюваності й смертності від ЗН, поліпшення якості життя хворих онкологічного профілю неможливе без адекватного обліку й реєстрації цієї групи пацієнтів. Наведено структуру онкопатології у дітей різних вікових груп Вінницького регіону. Мета дослідження. Надати медико-статистичну оцінку злоякісних новоутворень у дітей Вінницької області та висвітлити досвід лікування новонародженої дитини з гігантською тератобластомою зовнішньовнутрішньої локалізації та тератомою внутрішньої локалізації. Результати дослідження. Представлений профіль злоякісних новоутворень у дітей Вінницької області та описаний клінічний випадок гігантської тератобластоми зовнішньо-внутрішньої локалізації та тератоми внутрішньої локалізації. Висновки. Враховуючи складність анатомічної локалізації крижово-куприкової тератобластоми (ККТ), найбільш інформативним діагностичним методом є комп’ютерна томографія з контрастним підсиленням, яка дозволяє чітко визначити топографічне розташування пухлини та її відношення до оточуючих анатомічних структур. Раннє оперативне лікування ККТ, а саме видалення пухлини із куприком, є єдиною вірною та виправданою тактикою лікування.
Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Кулик, Я. М.
Моравська, О. А.
Берцун, К. Т.
Гомон, Р. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених [Текст] / О. С. Рубіна [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 4. - С. 87-91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика)
Анотація: Спадковий бульозний епідермоліз (БЕ) – це група генетично та клінічно гетерогенних захворювань, що характеризуються утворенням на шкірі та слизових пухирів, та внаслідок травмування. Різні форми БЕ можуть супроводжуватися різними позашкірними ускладненнями, а саме утворенням пухирів та ерозій на рогівці та слизових, стенозами та стриктурами органів дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, сечовидільної системи, м’язовою дистрофією та злоякісними пухлинами. Спадковий бульозний епідермоліз ділять на три типи в залежності від рівня утворення пухирів: простий, пограничний та дистрофічний. При простому БЕ відбувається розшарування епідерміса за рахунок цитоліза кератиноцитів, при пограничному БЕ пухирі утворюються на межі епідерміса та дерми внаслідок розщеплення світлої пластинки базальної мембрани (lamina lucida), при дистрофічному БЕ пухирі утворюються під щільною пластинкою базальної мембрани (lamina densa), що відшаровує дерму. В теперішній час виявлені мутації більше ніж в 10 генах, що кодують структурні білки кератиноцитів та базальної мембрани шкіри та слизових. Загальна властивість цих білків – їх участь в утворенні міцних зв’язків між епітелієм та базальною мембраною. Характер мутацій та їх локалізація визначають важкість клінічних проявів БЕ. Інформація про мутації є необхідною умовою ефективного медико-генетичного консультування, пренатальної та преімлантаційної ДНК-діагностики. Таким чином, постановка діагнозу та призначення відповідного лікування та подальшого догляду є важливим завданням для неонатологів та дитячих дерматологів. Оскільки прояви спадкового БЕ багаточисельні, для оптимального догляду потрібен спеціалізований центр, де буде забезпечена мультидисциплінарна допомога (неонатологи, дитячі хірурги, дитячі дерматологи та ін.) Мета клінічного спостереження - привернути увагу фахівців до захворювання, яке зустрічається рідко, представити 2 клінічні випадки бульозного епідермолізу у новонароджених дітей, які майже одночасно поступили у відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні.
Дод.точки доступу:
Рубіна, О. С.
Берцун, К. Т.
Ізюмець, О. І.
Гомон, Р. О.
Задорожна, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Якісний вплив нутрієнтів на азотистий баланс хворих в гострому періоді ЧМТ [Текст] / В. О. Шапринський [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 3. - С. 61-62


MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (метаболизм, терапия)
АЗОТ -- NITROGEN (моча)
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT (методы)
Дод.точки доступу:
Шапринський, В. О.
Гомон, М. Л.
Куцик, О. В.
Рубіна, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Інтенсивна терапія хворих із гастрошизисом та омфалоцеле залежно від ступеня синдрому інтраабдомінальної гіпертензії / О. М. Горбатюк [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (хирургия)
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL (хирургия)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Хірургічні втручання у хворих із гастрошизисом (ГШ) і омфалоцеле (ОЦ) зазвичай проводяться на несприятливому тлі (недоношеність, гіпоксичні ураження, вісцероабдомінальна диспропорція, інтраабдомінальна і легенева гіпертензія тощо), що негативно впливає на перед-, інтра- та післяопераційний перебіг патології і може стати причиною післяопераційних ускладнень (J.E. Baerg, 2016)
Дод.точки доступу:
Горбатюк, О. М.
Берцун, К. Т.
Рубіна, О. С.
Гомон, Р. О.
Гомон, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)