Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Рябий, С. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-21 21-21

Хомко, О. Й.
Досвід підготовки іноземних студентів за спеціальністю «Сестринська справа» бакалавр із дисципліни «Клінічне медсестринство в хірургії» [Текст] / О. Й. Хомко, С. І. Рябий, Л. І. Гайдич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2011. - Т. 10, № 3. - С. 54

Дод.точки доступу:
Рябий, С. І.
Гайдич, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рябий, С. І.
Морфологічні передумови виникнення природжених вад спільної жовчної протоки у пренатальному онтогенезі [Текст] / С. І. Рябий // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 104-105

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рябий, С. І.
Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів [Текст] / С. І. Рябий // Хірургія України. - 2016. - № 3. - С. 73-77

MeSH-головна:
ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS (вредные воздействия, микробиология)
ШВЫ -- SUTURES (вредные воздействия, микробиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (микробиология, патология, хирургия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БАКТЕРОИДЫ -- BACTEROIDES (патогенность)
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS (патогенность)
КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (патогенность)
Анотація: Мета роботи — з’ясувати закономірності змін кількісного та видового складу мікрофлори в ділянці кишкових швів за умов розвитку їх неспроможності. Матеріали і методи. Проведено моделювання неспроможності кишкових швів у 75 експериментальних тварин, розподілених на дві групи. Через 12, 24, 48, 72 год та 5 діб після операції виконано бактеріологічні дослідження змивів з ділянки швів із визначенням мікробного числа (МЧ) та популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. Результати та обговорення. У тварин з неспроможністю швів, починаючи з 24 год, упродовж усього періоду спостереження виявлено експоненціальне збільшення МЧ в етіологічно значущих концентраціях (понад 5 lg КУО/мл). Через 12—24 год зафіксовано сильний прямо пропорційний кореляційний зв’язок між МЧ і кількістю Escherichia coli (r = +0,97) та помірний обернено пропорційний — між МЧ і кількістю Enterococcus spp. (r = -0,37). Через 3—5 діб збільшення МЧ помірно прямо пропорційно корелювало зі збільшенням кількості Bacteroides spp. (r = +0,39) і Clostridium spp. (r = +0,41) та обернено пропорційно — зі збільшенням кількості Е. coli (r = -0,49) та Enterococcus spp. (r = -0,53). Висновки. За умов розвитку неспроможності кишкових швів відбувається експоненціальне зростання загальної кількості мікроорганізмів у ділянці з’єднання зі зміною популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. У ранні терміни (12—24 год) збільшення МЧ відбувається переважно за рахунок автохтонної мікрофлори, а пізніше (через 3—5 діб) — за рахунок збільшення кількості облігатних анаеробів поряд зі зменшенням концентрації факультативних анаеробних мікроорганізмів.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Вплив внутрішньочеревної гіпертензії на патоморфологічні особливості перебігу гострого деструктивного панкреатиту в експерименті [Текст] / І. К. Морар [та ін.] // Патологія. - 2012. - № 2. - С. 95-97

Рубрики: Панкреатит острый некротизирующий--животное--патолог--патофизиол

   Гипертензия--животное--патолог--патофизиол

   Брюшная полость--животное--патолог--патофизиол

   Поджелудочная железа--животное--действ преп--патолог--патофизиол

Дод.точки доступу:
Морар, І. К.
Іващук, О. І.
Давиденко, І. С.
Рябий, С. І.
Вітковська, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рябий, С. І.
Морфогенез мязів-замикачів спільної жовчної протоки у плодів та новонароджених людини [Текст] / С. І. Рябий, Л. І. Гайдич, Г. І. Мацюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2012. - Т. 11, № 2. - С. 14-16

Дод.точки доступу:
Гайдич, Л. І.
Мацюк, Г. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Рябий, С. І.
Морфометричні особливості спільної жовчної протоки у плодів та новонароджених людини [Текст] / С. І. Рябий, Л. І. Гайдич // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2010. - Т. 9, № 1. - С. 64-66

Дод.точки доступу:
Гайдич, Л. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Рябий, С. І.
    Особливості росту спільної жовчної протоки у плодів і новонароджених людини [Текст] / С. І. Рябий // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 1. - С. 77-78

Рубрики: Новорожденный

   Плод

   Желчный проток общий

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Топографо-анатомічні особливості шийки сечового міхура ранніх плодів [Текст] / Д. В. Проняєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 89-96. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ ШЕЙКИ ОБСТРУКЦИЯ -- URINARY BLADDER NECK OBSTRUCTION (эмбриология)
Анотація: Мета роботи – визначити особливості макромікроскопічної анатомії і динаміку становлення топографо-анатомічних взаємовідношень шийки сечового міхура із суміжними органами та структурами на початку плодового періоду. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 70 препаратах плодів. Вік об’єктів дослідження визначали за таблицями Б.М. Пэттена, Б.П. Хватова, Ю.Н. Шаповалова на підставі вимірювань тім’яно-п’яткової довжини (ТПД) з урахуванням Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої Наказом МОЗ України № 179 від 29.03.2006 р. Для досягнення мети використовували такі методи анатомічних досліджень: антропометрію – для визначення віку досліджуваних об’єктів; ін’єкцію артеріальних судин з подальшим препаруванням під контролем мікроскопа – для вивчення особливостей кровопостачання міхурово-сечівникового сегмента; рентгенографію – для визначення скелетотопії міхурово-сечівникового сегмента; макромікроскопію – для вивчення анатомічних взаємовідношень компонентів міхурово-сечівникового сегмента, їх будови, форми, положення; гістологічний – для вивчення особливостей будови стінки міхурово-сечівникового сегмента; морфометрію – для з’ясування морфометричних параметрів міхурово-сечівникового сегмента; метод 3-D реконструкції – для вивчення просторової будови міхурово-сечівникового сегмента; статистичний – для аналізу і встановлення вірогідності відмінностей органометричних показників. Результати. Скелетотопічно проєкція міхурово-сечівникового переходу ранніх плодів розміщена на рівні верхньої третини лобкового симфізу. На початку перинатального періоду в плодів жіночої статі шийка сечового міхура (6,9±2,6 мм) довша, ніж у плодів чоловічої статі (6,4±2,4 мм). На підставі аналізу та узагальнення результатів досліджень обґрунтовано, що на початку плодового періоду внутрішній м’яз-замикач сечівника може бути утворений: а) двома петлями зовнішнього поздовжнього шару; б) кільцем колового шару та передніми пучками зовнішнього поздовжнього шару; в) передніми пучками зовнішнього поздовжнього шару та поперечними пучками внутрішнього поздовжнього шару в межах трикутника сечового міхура; г) кільцем колового шару, потовщеним у передньобокових відділах. Висновки. Враховуючи топографо-анатомічні особливості ангіо- та міоархітектоніки міхурово-сечівникового сегмента, вважаємо, що його роль, як фізіологічного сфінктера нижніх сечових шляхів забезпечується взаємодією судинного і м’язового компонентів. Судинний компонент сфінктерного апарату міхурово-сечівникового сегмента забезпечується венами, розміщеними в три яруси: 1) кавернозоподібні вени підслизової оболонки; 2) вени м’язової оболонки; 3) вени адвентиційної оболонки. Другий анатомічний компонент сфінктерної функції міхурово-сечівникового сегмента - м’язовий, представлений внутрішнім м’язом-замикачем сечівника.
Дод.точки доступу:
Проняєв, Д. В.
Кашперук-Карпюк, І. С.
Проняєв, В. В.
Рябий, С. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Анатомія м’язів повік [Текст] / Д. В. Проняєв [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 141-147. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕКИ -- EYELIDS (анатомия и гистология)
Анотація: Мета роботи – дослідити сучасні відомості наукової літератури щодо анатомічних особливостей м’язів повік та їх підтримуючого та фіксуючого апарату. Захворювання очей набувають широкого розповсюдження в наші дні. Стрімкий розвиток комп’ютерних технологій та погіршення екологічної ситуації – чи не найголовніші чинники погіршення стану здоров’я органа зору. Вікові фізіологічні зміни ока та тканин, що його оточують, також значно погіршують якість життя людини. Проте більшість змін є такими, що піддаються корекції. Сучасна офтальмологія володіє масивом ефективних хірургічних технік, а розвиток косметологічних методик та фармакологічних засобів забезпечують пацієнтам бажане відтермінування старіння та зниження функцій органа зору. Беззаперечно, усі названі фактори не стали б надбанням медицини без досконалого знання анатомії органа зору та його допоміжного апарату. Із м’язами повік пов’язано чимало захворювань, найвідоміші з них – це ектропіон та птоз нижньої або верхньої повік. Гіпертрофія верхньої частини колового м’яза ока призводить до ектропіону (виворіт) верхньої повіки. Відрив верхнього тарзального м’яза від тарзальної пластинки призводить до розвитку апоневротичного птозу. Розтягнення нижньої фіксуючої зв’язки, перегородки очної ямки та капсуло-пальпебральної зв’язки призводить до ектропіону нижньої повіки. У даному дослідженні літератури зібрано сучасну інформацію про будову м’язів повік, їх суміжних та допоміжних структур, описано їх функція та можливі патологічні розлади. Висновок. Проведений аналіз джерел наукової літератури, присвячених анатомічному дослідженню м’язів повік та основних структур, що їх оточують, свідчить про чималу зацікавленість учених даною проблемою, проте, наше дослідження виявило певну несистематизованість та фрагментарність наявних у літературі даних. Створення відповідного посібника, присвяченого напрацьованій базі відомостей щодо анатомії повік, на нашу думку, значно покращить якість виконання багатьох хірургічних операцій у косметології та офтальмології.
Дод.точки доступу:
Проняєв, Д. В.
Кучук, О. П.
Рябий, С. І.
Волошин, В. Л.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Проняєв, Д. В.
Порівняльні морфометричні характеристики круглих зв’язок матки двох віддалених у часі груп плодів [Текст] / Д. В. Проняєв, С. І. Рябий, Н. Р. Ємельяненко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 80-86. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
МАТКИ СВЯЗКА КРУГЛАЯ -- ROUND LIGAMENT (аномалии)
ПЛОД -- FETUS
Анотація: Аномалії розвитку жіночих статевих органів становлять 4% всіх природжених аномалій розвитку. Вони трапляються в 1-3 % жіночого населення незалежно від збереження фертильной функції і часто служать причинами непліддя. Мета роботи – встановити типову та варіантну анатомію круглих зв’язок матки плодів. Порівняти морфометричні параметри круглих зв’язок матки двох віддалених у часі груп плодів. Матеріал і методи. Особливості типової та варіантної анатомії круглих зв’язок матки плодів вивчено на 160 препаратах плодів і новонароджених з використанням комплексу методів морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування, мікроскопічний, ін’єкція судин, виготовлення топографоанатомічних зрізів, рентгенографічний, комп’ютерна томографія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, морфометричний та статистичний. Результати. Круглі зв’язки матки так само як і власні зв?язки яєчників у переважній більшості випадків візуалізуються у вигляді щільних довгастих циліндрів білого кольору, у складі яких вдається простежити кровоносні судини. На нашу думку, ці зв’язки мають нерівноцінне визначне значення для встановлення тієї чи іншої топографії внутрішніх жіночих статевих органів у перинатальному періоді. При виявленні зсуву матки у фронтальній площині, одна з круглих зв’язок матки була коротшою, відповідно до сторони її нахилу. Висновки. 1. Вже на початку плодового періоду круглі зв’язки матки забезпечують не лише відповідний нахил матки в сагітальній площині, але і її нахил у фронтальній площині, забезпечуючи певний варіант топографії внутрішніх жіночих статевих органів. 2. У порівнянні першої та другої групи плодів достовірної різниці щодо довжини правої круглої зв’язки матки на кожному з вікових етапів не виявлено (р0,05). Проте в рамках однієї групи спостерігаємо період прискореного зростання довжини круглих зв’язок матки із 7-го місяця внутрішньоутробного розвитку.
Дод.точки доступу:
Рябий, С. І.
Ємельяненко, Н. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-21 21-21

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)