Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Сайко, О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О., Богдан А., Маланкевич Ю.
Назва : Хронічний головний біль як прояв венозного тромбозу дурального синуса
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 91-95 (Шифр МУ64/2021/17/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Еноксапарин
MeSH-головна: ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE
КРОВООБРАЩЕНИЕ КОЛЛАТЕРАЛЬНОЕ -- COLLATERAL CIRCULATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Пацієнтам з мозковим венозним тромбозом (МВТ) властивий широкий спектр клінічних проявів — від головного болю до коми. Хронічна оклюзія венозних синусів твердої мозкової оболонки призводить до формування низки компенсаторних явищ, таких як судинна колатералізація, реканалізація організованого тромбу, ефективність яких і визначає тяжкість стану та перебіг захворювання. Метою дослідження стало висвітлення клінічної проблеми діагностування субкомпенсованого МВТ. Зважаючи на те, що такий перебіг процесу спостерігають у 20 % випадків, близько чверті пацієнтів, у яких захворювання проявляється головним болем неясної етіології, залишаються непоміченими та з низькою якістю життя. Для аналізу перебігу та прогнозу захворювання нашим завданням стало ретельне вивчення механізмів компенсації організму при хронічному тромбозі дурального синуса. Однак найвагомішим підводним каменем хронічної оклюзії синусів твердої мозкової оболонки за відсутності відповідного лікування є те, що гемодинамічні компенсаторні явища також визначають і високий ризик розвитку цереброваскулярних катастроф, які призводять до летального наслідку чи інвалідизації. У наведеному нами клінічному випадку мав місце хронічний венозний тромбоз поперечного та сигмоподібного синусів, який маніфестував мігренеподібним цефалгічним синдромом із вегетативним компонентом та ознаками підвищення внутрішньочерепного тиску. Без антикоагулянтної терапії венозний дренаж через колатеральні шляхи, реканалізація тромбованих синусів здійснювалися у пацієнта неефективно, що результувало формуванням дифузного набряку мозкової тканини. Після проведення ретельного обстеження, встановлення діагнозу, призначення індивідуалізованого лікування та довготривалого спостереження з корекцією терапії у пацієнта мав місце регрес симптомів МВТ. Церебральна МР-венографія — це важливий інструмент у діагностиці та прогнозі даного захворювання. Отже, пацієнтам з тривалим анамнезом головного болю, що не піддається лікуванню, та з ознаками внутрішньочерепної гіпертензії потрібно проводити МР-венографію. Однак у випадках геморагічних інсультів неясного генезу, які не відповідають артеріальним територіям, часто виникає необхідність дослідити стан вен головного мозку та твердомозкових синусів. З метою індивідуального аналізу перебігу та прогнозу захворювання необхідно вивчати формування венозних колатералей та процесів реканалізації тромбів дуральних синусів пацієнта
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2021р. т.17,N 1
Цікаві статті :
Craiu D. Навчання та організація дитячої неврології в Європі: спеціальний звіт Європейського товариства дитячих неврологів та Комітету національних радників/ D. Craiu [et al.] (стр.9-24)
Пилипенко В. М. Нейроендокринні порушення при COVID-19 і постковідному синдромі й оcобливості їх лікування препаратами гамма-аміномасляної кислоти (огляд літератури і власні дані)/ В. М. Пилипенко (стр.25-35)
Фартушна О. Є. Неврологічні й нейропсихічні прояви та ускладнення інфекції SARS-CoV-2: огляд літератури та презентація клінічного випадку в ранiше здорового дорослого бiлого чоловіка/ О. Є. Фартушна, Г. В. Палагута, С. К. Євтушенко (стр.36-41)
Філімонов Д. О. Поліпшення наслідків ішемічного інсульту в пацієнтів із високим рівнем вільного трийодтироніну порівняно з пацієнтами з гіпо- та еутиреозом/ Д. О. Філімонов, І. А. Євтушенко (стр.42-49)
Онопрієнко О. П. Сучасні ангіоневрологічні тренди медичної допомоги у випадку мозкового інсульту серед населення, у тому числі що проживає на тимчасово забруднених територіях України, та УЛНА на ЧАЕС: сучасний погляд на проблему й власні дослідження (до 35-ї річниці техногенної аварії на ЧАЕС)/ О. П. Онопрієнко (стр.50-60)
Teasell R. Довідник клініциста, який проводить реабілітацію після інсульту. Розділ 4. Реабілітація верхньої кінцівки при геміплегічній формі ураження (http://www.ebrsr.com)/ R. Teasell [et al.] (стр.61-82)
Коваленко О. Є. Хронічна церебральна венозна дисфункція: погляд на проблему/ О. Є. Коваленко, Н. Г. Притико (стр.83-90)
Сайко О. Хронічний головний біль як прояв венозного тромбозу дурального синуса/ О. Сайко, А. Богдан, Ю. Маланкевич (стр.91-95)
Тамара Віталіївна Коноплянко (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 6
Цікаві статті :
Міщук В. Р. Глюкокортикостероїди в лікуванні ГРДС: за і проти. Огляд літератури/ В. Р. Міщук (стр.7-12)
Литовченко А. Н. Витамин D и ожоговая травма/ А. Н. Литовченко [и др.] (стр.13-19)
Місце фторхінолону левофлоксацину в лікуванні пневмонії, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, з точки зору сучасних рекомендацій (стр.21-25)
Арустамян О. М. Отруєння селеном і його сполуками у промисловості й побуті/ О. М. Арустамян [та ін.] (стр.26-32)
Підгірний Я. М. Неінвазивна вентиляція легень (лекція)/ Я. М. Підгірний (стр.33-38)
Усенко Л. В. Место коммуникативных навыков в клинической практике врача-анестезиолога/ Л. В. Усенко [и др.] (стр.39-45)
Рушай А. К. Мультимодальне знеболювання як складова частина лікувального комплексу у хворих із незрощенням кісток гомілки в періопераційному періоді/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.46-49)
Філик О. В. Діафрагмальна дисфункція у дітей на штучній вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик (стр.50-59)
Андрющенко В. В. Обгрунтування заходів інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації при комбінованих отруєннях метадоном/ В. В. Андрющенко [та ін.] (стр.60-68)
Мерза Р. О. Дискусійні питання механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдром/ Р. О. Мерза, Я. М. Підгірний (стр.69-71)
Стаднік С. М. Нейронспецифічна єнолаза як маркер пошкодження мозкової тканини у пацієнтів з ішемічним інсультом/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко, О. І. Думченко (стр.72-77)
Гарбар М. О. Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях/ М. О. Гарбар [та ін.] (стр.78-82)
Загуровський В. М. Стрес та якість життя після перенесеної транзиторної ішемічної атаки/ В. М. Загуровський, Н. Л. Калайтан, О. В. Строна (стр.83-90)
Вишинська М. Б. Аспекти застосування транексамової кислоти в пацієнтів із політравмою/ М. Б. Вишинська (стр.91-94)
Барса М. М. Періопераційний менеджмент хірургічної корекції сколіотичної деформації хребта та застосування фармакокінетичного та фармакодинамічного підходів у дозуванні препаратів для анестезії/ М. М. Барса, К. П. Семнчук, Я. М. Підгірний (стр.95-101)
Перова-Шаронова В. М. Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією/ В. М. Перова-Шаронова (стр.102-108)
Бондар Р. А. Аналіз впливу факторів ризику на розвиток ранньої післяопераційної когнітивної дисфункції після отоларингологічних операцій в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар (стр.109-115)
Худолій С. О. Експериментальне моделювання холінореактивності головного мозку при черепно-мозковій травмі: вплив на центральну гемодинаміку/ С. О. Худолій, С. В. Зябліцев (стр.116-121)
Мынка Н. В. Операционный стресс-ответ в малоинвазивной хирургии/ Н. В. Мынка (стр.122-126)
Туркевич О. М. Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії/ О. М. Туркевич, О. П. Закотянський, М. О. Гарбар (стр.127-132)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаднік С. М., Сайко О. В., Думченко О. І.
Назва : Нейронспецифічна єнолаза як маркер пошкодження мозкової тканини у пацієнтів з ішемічним інсультом
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 72-77 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE
Анотація: Перспективним напрямком у сучасній ангіоневрології є дослідження маркерів пошкодження мозкової тканини у сироватці крові пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту та їх зіставлення з ініціальним рівнем неврологічного дефіциту і наслідком інсульту. Як маркер пошкодження мозкової тканини активно вивчаються функції нейронспецифічної єнолази (НСЄ). Мета — дослідити рівень НСЄ у гострому періоді ішемічного інсульту. Матеріали та методи. У клінічне дослідження включений 151 пацієнт (середній вік 61,5 ± 8,2 року), які розподілені на 2 групи: до 1-ї групи ввійшли 85 пацієнтів з гострим ішемічним інсультом; до 2-ї групи — 66 пацієнтів з хронічною ішемією мозку. Усім пацієнтам визначали рівень НСЄ у плазмі крові. Аналізували кореляції НСЄ з вираженістю неврологічного дефіциту за NIHSS, функціональною активністю за шкалою Бартел, рівнем інвалідизації за шкалою Ренкіна, вираженістю когнітивних розладів за MMSE. Визначали взаємозв’язки між рівнем НСЄ і виживаністю пацієнтів з ішемічним інсультом. Результати. У пацієнтів 1-ї групи рівень НСЄ перевищував показник пацієнтів 2-ї групи в 3,8 раза (p 0,001). Встановили вірогідні відмінності рівня НСЄ залежно від локалізації вогнища ішемії — у басейні лівої середньої мозкової артерії і вертебробазилярному басейні (p
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаднік С. М., Сайко О. В.
Назва : Особливості діагностики хронічної ішемії головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 1/2. - С. 87-88 (Шифр ЖУ17/2020/1/2)
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Для військовослужбовців, що перебувають у зоні проведення бойових дій, суттєве значення у виникненні та прогресуванні захворювань, у тому числі цереброваскулярної патології, має важкість хронічного психоемоційного стресу, що в поєднанні з несприятливими побутовими та екологічними чинниками спричиняє ранній розвиток патоморфологічних і нейродинамічних змін, типових для старіння мозку (ослаблення біосинтезу білків у нейронах головного мозку, порушення проникності клітинних мембран, дестабілізація нейромедіаторних систем, зниження активності ендогенної антиоксидантної системи). Мета — оптимізувати алгоритм обстеження пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Горелик А. Л. Возможности транскраниальной микрополяризации в лечении мозговых инсультов/ А. Л. Горелик [та ін.] (стр.8-15)
Кузнецов В. В. Статини в системі профілактики інсульту/ В. В. Кузнецов, Т. Ю. Романюк, Л. А. Шевченко (стр.16-24)
Єна Л. М. Поліморбідність та її тяжкість у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому й старечому віці/ Л. М. Єна [та ін.] (стр.25-29)
Кузнецова С. М. Вікові особливості постінсультної реорганізації церебральної гемодинаміки/ С. М. Кузнецова, С. Г. Мазур, Н. А. Скачкова (стр.30-34)
Кузнецов В. В. Церебролізин у системі нейрогеріатричної реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ В. В. Кузнецов (стр.35-42)
Massimo Milani. Цитиколин в качестве вспомогательной терапии когнитивных нарушений при хронических дегенеративных заболеваниях центральной нервной системы и ишемическом инсульте: обзор имеющихся данных/ Milani Massimo (стр.43-49)
Головач И. Ю. Нейропсихиатрическая системная красная волчанка: новые факты и спорные вопросы патогенеза, клинических проявлений и лечения/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.50-65)
Бурчинский С. Г. Возможности фармакотерапевтической коррекции когнитивных и аффективных нарушений при эпилепсии/ С. Г. Бурчинский (стр.66-72)
ТЕЗИ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ НЕВРОЛОГІЇ», 2020 РІК (стр.73-104)
Чеботарьова Л. Л. Комплексний підхід до терапії порушень афективного та мнестично- когнітивного спектра в пацієнтів із постконтузійним синдромом/ Л. Л. Чеботарьова [та ін.] (стр.73)
Насонова Т. І. Асоційовані з когнітивними порушеннями нейровізуалізаційні зміни в пацієнтів із мігренню (огляд літератури)/ Т. І. Насонова, М. П. Магурчак (стр.74-75)
Маслова І. Г. Фактори впливу на інтенсивність больового синдрому та функціонування хворих із болем у спині різної локалізації/ І. Г. Маслова (стр.76-77)
Нікіфорова О. С. Розробка патогенетично обґрунтованої стратегії раннього абортивного лікування мігренозних нападів у продромальну фазу/ О. С. Нікіфорова, М. Ю. Дельва (стр.78-79)
Гавловська Я. Ю. Зміни стану системи гемостазу при проведенні системної тромболітичної терапії у хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ Я. Ю. Гавловська, Н. В. Литвиненко (стр.80)
Пітик М. І. Головний біль типу напруги в дітей/ М. І. Пітик [та ін.] (стр.81)
Потапов О. І. Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм головного мозку/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.82)
Потапов О. І. Декомпресивна трепанація черепа у хворих зі злоякісним перебігом ішемічного інсульту/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.83)
Пушко О. О. Півкульовий ішемічний інсульт: латералізація вогнища та особливості нейрокогнітивних порушень у гострому періоді/ О. О. Пушко, Н. В. Литвиненко (стр.84)
Соколова Л. І. Взаємозв’язок між рівнем спастичності та втомою у хворих на розсіяний склероз/ Л. І. Соколова, Н. В. Домрес (стр.85)
Сотніков Д. Д. Асоціація поліморфізму гена MTHFR із розвитком атеротромботичного ішемічного інсульту в пацієнтів із мігренню/ Д. Д. Сотніков, О. О. Потапов (стр.86)
Стаднік С. М. Особливості діагностики хронічної ішемії головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.87-88)
Третьякова А. І. Використання транскраніальної магнітної стимуляції для лікування мігрені та тривожно-депресивних станів/ А. І. Третьякова, Л. Л. Чеботарьова, Л. М. Сулій (стр.89)
Дарій І. В. Клініко-неврологічні особливості в пацієнтів із хронічною ішемією мозку залежно від наявності метаболічного синдрому/ І. В. Дарій (стр.90)
Duve K. V. Some clinical peculiarities of the late recovery and residual periods of aneurysmal subarachnoid haemorrage/ K. V. Duve (стр.91)
Грицюк Т. Д. Взаємозв’язок когнітивних порушень зі структурними змінами внутрішньої сонної артерії у хворих після ішемічного інсульту/ Т. Д. Грицюк, Д. С. Михальчук (стр.92)
Піддубна О. О. Клініко-параклінічні особливості ураження нервової системи при хіміотерапевтичному лікуванні множинної мієломи/ О. О. Піддубна (стр.93)
Юрик О. Є. Зміни вегетативної діяльності в осіб із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик, Б. С. Дуда, Н. Є. Юрик (стр.94-95)
Юрик О. Є. Деякі особливості змін вищої нервової діяльності в пацієнтів із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик (стр.96-97)
Боженко М. І. Больові синдроми як важливий елемент у формуванні структури якості життя пацієнтів із розсіяним склерозом/ М. І. Боженко, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко (стр.98)
Боженко Н. Л. Мігренозний інсульт у клінічній практиці/ Н. Л. Боженко, М. І. Боженко (стр.99)
Лесів М. І. Співставлення структурних змін речовини головного мозку з показниками когнітивних викликаних потенціалів у хворих на гіпертонічну хворобу, гіпотиреоз/ М. І. Лесів, В. А. Гриб (стр.100-101)
Флис О. М. Діагностика пухлин головного мозку в практиці невролога поліклініки/ О. М. Флис, Ю. Б. Флис (стр.102)
Кузнецов В. В. Возрастные особенности реорганизации церебральной гемодинамики, метаболизма и их взаимоотношений у больных ишемическим инсультом в восстановительный период/ В. В. Кузнецов, Н. А. Скачкова (стр.103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаднік С. М., Сайко О.В.
Назва : Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 1/2. - С. 13-19 (Шифр УУ43/2020/1/2)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA
Анотація: Мета — проаналізувати показники ліпідного спектра крові та неспецифічного системного запалення у пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту, встановити взаємозв’язок між концентрацією цитокінів у плазмі крові та виживанням пацієнтів з ішемічним інсультом. Матеріали і методи. У клінічне дослідження залучено 151 пацієнта (середній вік — (61,5 ± 8,2) року), яких розподілили на дві групи: 1-шу — 85 осіб із гострим ішемічним інсультом, 2-гу групу — 66 пацієнтів з хронічною ішемією мозку. В усіх пацієнтів оцінювали запально-метаболічний статус за вмістом у периферичній крові ліпідів, загального фібриногену, С-реактивного білка (С-РБ) і цитокінів (інтерлейкін-6 (ІЛ-6) і фактор некрозу пухлини a (ФНП-)). Аналізували кореляції зазначених параметрів один з одним і з вираженістю неврологічного дефіциту за шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я CША (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). Результати. У пацієнтів обох груп виявили зміни ліпідного спектра крові, характерні для атерогенезу, які були статистично значущо більш виражені при ішемічному інсульті. У пацієнтів 1-ї групи відзначено підвищення рівня фібриногену (р = 0,04), що вказує на збільшення активності коагуляційного гемостазу. Вивчення цитокінової системи у гострий період інсульту виявило гіперпродукцію С-РБ (p ‹ 0,001) і прозапальних цитокінів (p ‹ 0,001). Високий рівень С-РБ і низькі концентрації ІЛ-6 та ФНП- взаємопов’язані з вираженим неврологічним дефіцитом у гострий період інсульту. У пацієнтів з летальним наслідком внаслідок інсульту рівень ІЛ-6 (р ‹ 0,001) і ФНП- (р ‹ 0,001) були нижчими, а вміст С-РБ (р ‹ 0,001) — вищим порівняно з пацієнтами з інсультом, котрі вижили. Визначено граничні значення концентрації С-РБ ( - 24-мг/л), ІЛ-6 ( - 57 пг/л) і ФНП- ( - 42 пг/л) у крові пацієнтів з інсультом. Висновки. Отримані результати свідчать про потенційне значення вимірювання вмісту С-РБ, ІЛ-6 і ФНП- у поліпшенні стратифікації ризику летального наслідку у пацієнтів з ішемічним інсультом.
Знайти схожі

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Ткаченко О. В. Ураження нервової системи при коронавірусній інфекції COVID-19/ О. В. Ткаченко (стр.5-12)
Стаднік С. М. Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.13-19)
Фломін Ю. В. Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.20-27)
Пантелеєнко А. В. Зв’язок вираженості лейкоареозу зі ступенем функціонального відновлення після атеротромботичного ішемічного інсульту/ А. В. Пантелеєнко (стр.28-33)
Турчина Н. С. Вірусна персистенція в атеросклеротичних бляшках пацієнтів з ішемічним інсультом і транзиторною ішемічною атакою після каротидної ендартеректомії/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько, В. А. Черняк (стр.34-40)
Семчишин М. Г. Транскраніальна допплерографія в діагностиці черепно-мозкової травми середнього ступеня тяжкості в гострий, проміжний і віддалений періоди в учасників операції об’єднаних сил і потерпілих поза зоною конфлікту/ М. Г. Семчишин (стр.41-45)
Мальцев Д. В. Клінічні випадки хронічної реактивованої інфекції HHV-6 і HHV-7 з картиною скроневого медіанного склерозу і зміною особистості/ Д. В. Мальцев (стр.46-56)
Антоненко К. В. Важливі досягнення в неврології за 2019 рік/ К. В. Антоненко (стр.57-58)
Антоненко К. В. Інформація про ESO-WSO-вебінар, присвячений оприлюдненню результатів великих клінічних досліджень у 2020 році/ К. В. Антоненко, Ю. Л. Гелетюк (стр.59-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Сайко О. В. Динаміка порушень адаптивних функцій у лікарів військового мобільного госпіталю при виконанні професійних обов’язків в умовах військового конфлікту/ О. В. Сайко (стр.9-18)
Нікіфорова О. С. Синдром доброякісних фасцикуляцій (клінічні спостереження, огляд літератури)/ О. С. Нікіфорова, О. В. Санік, М. Ю. Дельва (стр.19-22)
Weil A. Применение циклобензаприна замедленного высвобождения для лечения острой боли в нижней части спины и в шее/ A. Weil (стр.23-29)
Zhand L. Проспективна подвійна сліпа порівняльна оцінка фармакологічної активності Церебролізину® й різних пептидних препаратів для лікування емболічного інсульту/ L. Zhand [et al.] (стр.30-37)
Романенко Ю. І. Особливості больового синдрому у пацієнтів з епізодичним і хронічним головним болем напруження/ Ю. І. Романенко [та ін.] (стр.38-44)
Фокина Н. М. Лицевая боль. Частные аспекты. Лечение/ Н. М. Фокина (стр.45-50)
Аксотилин (цитиколин) - эффективная терапия цереброваскулярных заболеваний с когнитивными нарушениями (стр.51-56)
Современные возможности патогенетической терапии бокового амиотрофического склероза: в фокусе рилузол (стр.59-64)
Нестандартный подход к ведению пациентов с начальными проявлениями цереброваскулярной патологии (по материалам ІХ Международной конференции "Нейросимпозиум", 12-14 октября 2017 г., Одесса) (стр.67-68)
Зозуля І. С. Неврологічні ускладнення СНІДу/ І. С. Зозуля, А. І. Зозуля, А. О. Волосовець (стр.69-73)
Чистик Т. Осознанный выбор церебропротектора витаминного происхождения: фокус на Когнум/ подгот. Т. Чистик (стр.75-78)
Научный симпозиум EVER. Менеджмент острого инсульта и периода восстановления после инсульта: новые идеи и новые концепции лечения (25-я Международная медицинская конференция в Мондзее, Зальцбург, Австрия, 14 сентября 2018 г.) (стр.79-93)
Bornstein N. Постинсультная депрессия: проблемы диагностики, методы лечения/ N. Bornstein (стр.79-81)
Chopp M. Церебролизин модулирует нейроваскулярную единицу/ M. Chopp (стр.81-83)
Мурешану Д. Антикоррелирующие процессы в нейробиологии: последствия для стратегий нейрореабилитации/ Д. Мурешану (стр.83-87)
Heiss W.-D. После многих исследований: метаанализ наконец подтверждает эффективность Церебролизина при ишемическом инсульте/ W.-D. Heiss (стр.87-91)
Kiechl S. VASCage - исследовательский центр старения сосудов/ S. Kiechl (стр.91-93)
Евтушенко И. А. Самые удивительные люди планеты, или Возможности нашего мозга и тела/ подгот. И. А. Евтушенко (стр.94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2019р.,N 7
Цікаві статті :
Старинець Н. Г. Алекситимія при розсіяному склерозі/ Н. Г. Старинець, Г. О. Старинець (стр.11-15)
Nakamaru Y. Фармакокінетичний профіль едаравону: порівняння японської і європейської популяції/ Y. Nakamaru [et al.] (стр.17-25)
Сайко О. В. Клінічний аналіз цереброваскулярної патології у військовослужбовців, евакуйованих у військово-медичний клінічний центр Західного регіону із зони ведення бойових дій на Сході України/ О. В. Сайко (стр.26-32)
Гончарук О. О. Походження запаморочень/ О. О. Гончарук, К. Ф. Трінус (стр.35-39)
Марута Н. О. Особливості емоційного вигорання в працівників сфери охорони неврологічного й психічного здоров’я/ Н. О. Марута, О. С. Чабан, Г. Ю. Каленська (стр.40-48)
Кононець О. М. Проблема хронічної церебральної венозної конгестії в структурі соматоневрології: діагностичні та лікувальні аспекти/ О. М. Кононець (стр.49-55)
Шавловская О. А. Лечение пациента с болью в нижней части спины/ О. А. Шавловская (стр.56-64)
Герцев В. Н. Новые патогенетические аспекты взаимосвязи некоторых факторов риска цереброваскулярных заболеваний и болезни Паркинсона/ В. Н. Герцев [и др.] (стр.65-70)
Место комплекса витаминов группы В (Нейробион) в лечении хронической боли в спине: эффективность и безопасность (стр.71-78)
Демченко А. В. Тривожно-депресивні розлади при хворобі Паркінсона/ А. В. Демченко (стр.81-87)
Чистик Т. Ламотриджин: современный подход к лечению эпилепсии/ подгот. Т. Чистик (стр.89-96)
Чистик Т. Консенсус ICON-G и украинские рекомендации по профилактике и лечению НПВП-индуцированных гастропатий/ подгот. Т. Чистик (стр.99-102)
Сорокин Ю. Н. Транзиторная ишемическая атака и ишемический инсульт в Международной классификации болезней 11-го пересмотра/ Ю. Н. Сорокин (стр.103-110)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В.
Назва : Динаміка порушень адаптивних функцій у лікарів військового мобільного госпіталю при виконанні професійних обов’язків в умовах військового конфлікту
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 2. - С. 9-18 (Шифр МУ64/2019/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Актуальність. В сучасних умовах ведення локальних збройних конфліктів вимоги до кваліфікації військових медичних працівників, продуктивності їх професійної діяльності, якості медичної допомоги, що вони надають, максимально підвищені. Це можливо за умови професійної компетентності військового лікаря, його психологічного та фізичного здоров’я і, що важливо, психічної стійкості до розвитку негативних станів, обумовлених стресогенністю їх цілодобової праці. Професійні обов’язки військових медичних працівників пов’язані з високим ступенем відповідальності за життя та здоров’я поранених, травмованих та хворих військовослужбовців. Вони часто потребують від військового спеціаліста термінового прийняття рішення, самодисципліни, вміння зберігати високу працездатність в екстремальних умовах, емоційної віддачі, постійного психологічного й інтелектуального напруження. Всі ці фактори можуть призводити до виснаження психологічних та фізичних ресурсів і, як наслідок, до професійного вигорання та захворювання. При цьому сьогодні практично відсутні дієві клініко-психологічні та медичні технології, спрямовані на збереження здоров’я військового лікаря, запобігання або зниження ризику виникнення психосоматичних захворювань. Матеріали та методи. На підставі інформованої згоди з дотриманням принципів медичної біоетики та деонтології було опитано 30 офіцерів, військових лікарів: 26 чоловіків та 4 жінки, які проходять військову службу у військовому мобільному госпіталі (м. Покровськ, Донецька область). Оцінка суб’єктивного стану проводилася за допомогою базових психологічних опитувальників: Басса — Даркі (ворожість, агресивність), Спілбергера — Ханіна (оцінка ситуативної й особистісної тривожності), шкали самооцінки депресії Цунга, шкали астенії Малкової. Результати. У результаті дослідження виявлено, що в опитаних відсутні виражені ознаки ворожості та має місце низький рівень агресивності. У жінок цей показник більший, але не перевищує межу норми. Також у протестованих військових лікарів за шкалою самооцінки депресії Цунга відслідковується схильність до депресії на рівні субдепресії на дванадцятому місяці перебування в зоні ведення бойових дій. Більше це стосується лікарів жіночої статі. В опитаних лікарів також відмічаються чіткі астенічні прояви. Середні показники за результатами шкали астенічного стану становлять 75,2, що відповідає помірній астенії. Середні показники в жінок — 76,4 (помірна астенія), у чоловіків — 54,1 (незначно виражена астенія). За отриманими даними внаслідок проведеного тестування за шкалою Спілбергера — Ханіна можна стверджувати про прогресування всіх видів тривожності, що прогресивно збільшується за термінами перебування в зоні бойових дій. Якщо в чоловіків тривожність розцінюється як середня, то в жінок — як висока. Середні показники за результатами шкали Спілбергера — Ханіна: ситуаційна тривожність — 45,8; особистісна тривожність — 45,5. У чоловіків середні показники становили: ситуаційної тривожності — 43,3, особистісної — 43,1; у жінок — 55,8 та 55,2 відповідно. Висновки. Адаптивні порушення у військових лікарів характеризуються поєднанням астенічних і тривожно-депресивних симптомів, що зі збільшенням терміну перебування в зоні збройного конфлікту значно прогресують. За потреби постійної взаємодії з колегами та пацієнтами виникають відхилення в соматичному та психічному стані лікарів. Частими психосоматичними проявами вигорання стають загальне нездужання, задуха, нудота, головокружіння, безсоння, підвищена пітливість, тремор, неприємні відчуття в ділянці серця, перепади артеріального тиску. Перехід реакцій із рівня емоцій на рівень психосоматичних розладів свідчить про те, що емоційний захист не справляється з незмінно високими навантаженнями та на даному етапі неминуче проявляється фізіологічними розладами. Аналіз та вирішення зазначеної проблеми дозволять розробити концепцію ранньої діагностики та комплексної профілактики невротичних розладів, психосоматичних чи загострення хронічних соматичних захворювань. Це також дозволить зберегти та зміцнити психічне та фізичне здоров’я лікарів-спеціалістів і, відповідно, підвищити якість медичної допомоги, що вони надають потерпілим у зоні бойових дійBackground. In conditions of local armed conflict, the requirements for the qualification of military medical personnel, the performance of their professional activities, and the quality of medical care they provide are maximally raised. It is possible on the condition of professional competence of the military doctor, his psychological and physical health, and, importantly, psychological resistance to the development of negative conditions due to the stressfulness of their round-the-clock work. The professional duties of military medical personnel are associated with a high degree of responsibility for the life and health of the wounded, injured and ill soldiers. They often require a military specialist for urgent decision making, self-discipline, ability to maintain high performance in extreme conditions, emotional feedback, and constant psychological and intellectual stress. All of this can lead to the exhaustion of psychological and physical resources and, consequently, to professional burnout and disease. At the same time, today there are virtually no effective clinical psychological and medical technologies aimed at preserving the health of a military doctor, preventing or reducing the risk of psychosomatic illness. Materials and methods. Based on informed consent, in line with the principles of medical bioethics and deontology, 30 officers and military doctors were interviewed: 26 men and 4 women serving in the military hospital (Pokrovsk, Donetsk region). The assessment of the subjective state was carried out using basic psychological questionnaires: Buss-Durkee (hostility, aggressiveness); Spielberger-Khanin (assessment of situational and personality anxiety); Zung self-rating depression scale; Malkova’s scale for the evaluation of asthenia. Results. As a result of the survey, it was found that the respondents do not have the expressed signs of hostility and there is a low level of aggressiveness. In women, this figure is greater, but does not exceed the limit of normal. Also, in the examined military doctors, according to Zung self-rating depression scale, depressive tendency at the level of subdepression was detected on the twelfth month of stay in the combat zone. It’s more about female doctors. The surveyed doctors also have clear asthenic manifestations. The average figures for the asthenic state scale are 75.2, which corresponds to moderate asthenia. The average rate for women was 76.4 (moderate asthenia), in men the mean score was 54.1 (slightly pronounced asthenia). Based on the findings of the Spilberger-Khanin scale, it can be concluded that all types of anxiety are progressive that increases with the duration of stay in the combat zone. If in men anxiety is regarded as average, then in women it is high. The average score on Spilberger-Khanin scale: situational anxiety — 45.8; personal anxiety — 45.5. In men, the average figures were: situational anxiety — 43.3, personal — 43.1; in women — 55.8 and 55.2. Conclusions. Adaptive disorders in military doctors are characterized by a combination of asthenic and anxiety-depressive symptoms, which significantly progress with an increase in the length of stay in the combat zone. In the conditions of the need for constant interaction with colleagues and patients, there are deviations in the somatic and psychological state of doctors. Frequent psychosomatic manifestations of burnout are general malaise, dyspnea, nausea, dizziness, insomnia, increased sweating, tremor, unpleasant sensations in the heart, changes in blood pressure. The transition of reactions from the level of emotions to the level of psychosomatic disorders suggests that emotional protection does not cope with invariably high loads and inevitably manifests itself in physiological disorders at this stage. Analysis and solution of this problem will allow developing the concept of early diagnosis and comprehensive prevention of neurotic disorders, psychosomatic diseases or exacerbation of chronic somatic diseases. It will also help to preserve and strengthen the mental and physical health of doctors and, accordingly, improve the quality of medical care they provide to the wounded persons in the combat zone
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2019р.,N 5
Цікаві статті :
Kachmar O. Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiologocal rehabilitation: a single-blind study/ O. Kachmar [et al.]
Цимбалюк Я. В. Клініка і діагностика наслідків травматичних ушкоджень лицевого нерва/ Я. В. Цимбалюк [та ін.] (стр.22-28)
Nehrych O. I. The Multiple Sclerosis Intimacy and Sexuality Questionnaire-19: validation and adaptation for Ukrainian population/ O. I. Nehrych [et al.] (стр.31-37)
Scholtz A. W. Цинаризин/дименгідринат (Арлеверт®) у лікуванні запаморочення в умовах реальної клінічної практики/ A. W. Scholtz [et al.] (стр.38-41)
Лабунец И. Ф. Влияние интерлейкина-10 на факторы иммунной системы и антиоксидантной защиты головного мозга, функцию тимуса и поведение мышей с купризоновой моделью демиелинизации/ И. Ф. Лабунец [и др.] (стр.42-48)
Пулик О. Р. Використання препарату Прамістар для корекції післяінсультних когнітивних порушень/ О. Р. Пулик [та ін.] (стр.49-55)
Козьолкін О. А. Мануальна терапія вертебральних грудних неврологічних синдромів/ О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, О. А. Лісова (стр.56-63)
Harcourt J. Бетагістин неефективний, пацієнти невідкладно потребують кращої альтернативи/ J. Harcourt, S. Cosentino (стр.64)
Adrion C. Ефективність і безпечність терапії бетагістином у пацієнтів із хворобою Меньєра: результати досліджень BEMED/ C. Adrion [et al.] (стр.65-68)
Демченко А. В. Роль інгібітору МАО-В разагіліну в лікуванні хвороби Паркінсона/ А. В. Демченко (стр.69-74)
Орос М. М. Підгострий біль у спині: підходи до медикаментозного лікування як профілактика хронізації болю/ М. М. Орос [та ін.] (стр.77-81)
Чистик Т. Роль нейропротекции в лечении ишемического инсульта в условиях закрытого терапевтического окна/ подгот. Т. Чистик (стр.82-86)
Чистик Т. Важность нейротропного эффекта Нейробиона при лечении пациентов с болью в спине/ подгот. Т. Чистик (стр.89-94)
Фломін Ю. В. Предиктори потреби у сторонній допомозі у повсякденному житті серед пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.95-104)
Лесная О. А. Боль в практике врача: сложный феномен и непростые пути решения/ О. А. Лесная (стр.105-111)
Сайко О. В. Церебральний венозний тромбоз (клінічний випадок)/ О. В. Сайко, Ю. І. Маланкевич (стр.112-118)
Научный симпозиум EVER "Немедленно назначенная терапия, направленная на нейровосстановление, улучшает долгосрочные результаты" (стр.119-129)
Brainin M. Нейропротекция и нейровосстановление после инсульта: обзор недавно опубликованных исследований Церебролизина/ M. Brainin (стр.119-122)
Pantoni L. Инновационные методы лечения, снижающие риск развития постинсультной деменции/ L. Pantoni (стр.122-123)
Sunnerhagen K. Важность ранней мобилизации и реабилитации после инсульта/ K. Sunnerhagen (стр.124-126)
Winkler A. Новые надежды для пациентов, перенесших инсульт - исследование IMPULSE/ A. Winkler ; A. Vinkler (стр.126-129)
Качмар О. О. 31-ша щорічна конференція Європейської академії дитячої неповносправності/ О. О. Качмар (стр.130-132)
До 80-річчя від дня народження Івана Савовича Зозулі (стр.133-134)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В., Маланкевич Ю. І.
Назва : Церебральний венозний тромбоз (клінічний випадок)
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 112-118 (Шифр МУ64/2019/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ СИНУСОВ ТРОМБОЗ -- SINUS THROMBOSIS, INTRACRANIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Тромбоз мозкових вен і венозний тромбоз мозкових синусів зустрічається рідко (до 1 % від усіх випадків інфарктів мозку). За даними ISCVT (International Study on Cerebral Vein and Dural Sinus Thrombosis, 2004), захворюваність щорічно становить 3–4 випадки на 1 млн у дорослих. Летальність при даному захворюванні становить від 5 до 30 %. Міжнародне дослідження тромбозу мозкових вен та венозних синусів (ISCVT) визначало частоту оклюзій за локалізацією так: поперечний синус — 86 %, верхній сагітальний синус — 62 %, прямий синус — 18 %, кортикальні вени — 17 %, внутрішні яремні вени — 12 %, вена Галена і внутрішні мозкові вени — 11 %. Основними факторами ризику розвитку тромбозу мозкових вен і венозного тромбозу мозкових синусів у популяції є інфекційні запальні процеси (отити, мастоїдити, синусити, септичні стани) і неінфекційні причини: черепно-мозкова травма, пухлини, хірургічні втручання в ділянці голови та шиї, а також імплантація кардіостимулятора чи постановка центрального венозного катетера. Захворювання, що сприяють даній патології: порушення гемодинаміки (застійна серцева недостатність, зневоднення організму), захворювання крові (поліцитемія, серпоподібноклітинна анемія, тромбоцитопенія) і коагулопатії (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, дефіцит антитромбіну, протеїну С і S), а також тромбофілітичні стани, пов’язані з вагітністю, родами та прийомом пероральних контрацептивів, антифосфоліпідний синдром, системні васкуліти. При цьому в 15 % випадків причина розвитку синус-тромбозу залишається невстановленою. Венозний тромбоз мозкових синусів характеризується дуже різноманітним клінічним перебігом, складною діагностикою, різноманітною етіологією і прогнозом. Одним з ускладнень тромбозу синусів є інсульт, що спостерігається приблизно в 30 % хворих та часто призводить до смерті хворого. У статті подано опис клінічного випадку церебрального венозного тромбозу, що ускладнився несумісним із життям двопівкульним субарахноїдально-паренхіматозним крововиливом
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В.
Назва : Клініко-неврологічні особливості судинної патології головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення Операції об’єднаних сил
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 95-100 (Шифр МУ104/2019/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
ИНСУЛЬТ -- STROKE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕФЛЕКС ПАТОЛОГИЧЕСКИЙ -- REFLEX, ABNORMAL
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Інсульт є важливою медико-соціальною проблемою сьогодення. Щорічно у світі виникає близько 17 млн мозкових інсультів, а 6 млн пацієнтів помирають унаслідок даного захворювання. Протягом останніх 25 років поширеність мозкового інсульту збільшилася на 113 %, захворюваність — на 70 %, летальність від інсульту — на 36 %, інвалідизація — на 73 %, кількість інсультів у людей віком 20–64 роки — на 25 %, мозкових крововиливів — на 16 %. Популяційне дослідження INTERSTROKE показало, що найбільш значимими факторами ризику ішемічного інсульту після артеріальної гіпертензії (35 %) є відсутність регулярного фізичного навантаження, ожиріння (26 %), співвідношення аполіпопротеїну В і А1 (25 %), тютюнопаління (19 %), нездорова дієта (19 %), кардіологічні чинники (7 %), цукровий діабет, депресія, психосоціальний стрес (5 %). Останнім часом особливого значення набула концепція стресу в умовах ведення бойових дій, що має багатозначне тлумачення, а введення визначення «травматичний», з одного боку, підкреслює інтенсивність стрес-чинників, а з іншого — потенційну можливість травмування психіки під їх впливом. Проте основними чинниками ризику виникнення мозкового інсульту у військовослужбовців, які перебувають на передових позиціях у зоні збройного конфлікту, залишаються артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ліпідного обміну, вроджені й набуті вади серця, вроджена й набута патологія церебральних інтра- й екстракраніальних судин, перенесені мозкові інсульти, цукровий діабет і ожиріння. Особливу роль ці чинники відіграють на фоні постійної психоемоційної травми і хронічного бойового стресу, куріння тютюну й періодичного вживання міцних алкогольних напоїв, що служать тригерами серйозних кардіоваскулярних подій. Депресивно-тривожна симптоматика, що має місце в значної кількості хворих військовослужбовців, може підсилювати прояви набутої соматичної патології і прискорювати виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хронічної ішемії мозку
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2019р.,N 8
Цікаві статті :
Зозуля І. С. Хвороби спинного мозку/ І. С. Зозуля [та ін.] (стр.9-14)
Кочін І. В. Можливості використання експрес-тестів маркерної лабораторної діагностики в зонах ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій мирного й воєнного характеру/ І. В. Кочін, Е. В. Хандога, А. О. Остапенко (стр.15-26)
Марков Ю. І. Поширеність і проблеми коморбідних (поліморбідних) станів в анестезіології: огляд літератури/ Ю. І. Марков (стр.27-32)
Бігняк П. І. Місце пероральних регідратаційних розчинів у структурі протоколів ERAS (огляд літератури)/ П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов (стр.33-37)
Філик О. В. Дефіцит кальцію та магнію в дітей із гострою дихальною недостатністю: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик (стр.38-44)
Матолінець Н. В. Роль моніторингу показників гемодинаміки й киснево-транспортної функції у пацієнтів із тяжкою політравмою в гострому періоді/ Н. В. Матолінець (стр.45-51)
Хвастунов Р. А. Бемипарин в практике обширных оперативных вмешательств по поводу рака желудка и пищевода/ Р. А. Хвастунов, С. Е. Толстопятов (стр.52-59)
Садова-Чуба З. Т. Гендерночутлива оцінка якості життя у дітей з катетеризованим сечовим міхуром/ З. Т. Садова-Чуба (стр.60-62)
Романенко Ю. І. Використання методу визначення ноцицептивного флексорного рефлексу у пацієнтів з головним болем напруження/ Ю. І. Романенко (стр.63-67)
Целуйко В. Й. Вплив гіпотиреозу на добовий профіль артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію за результатами амбулаторного моніторування артеріального тиску/ В. Й. Целуйко, Д. А. Корчагіна (стр.68-75)
Твердовський І. В. Використання проби з подвійною локальною гіпоксією верхньої кінцівки у хворих на облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок/ І. В. Твердовський (стр.76-81)
Устінова Л. А. Актуальні питання медичного захисту військовослужбовців Збройних сил України від бойових отруйних речовин/ Л. А. Устінова [та ін.] (стр.82-90)
Красносельский М. В. Вплив гемофільтрації на загальний стан онкохворих після мультиорганних операцій/ М. В. Красносельский, Є. М. Крутько, Р. Є. Храмцов (стр.91-94)
Сайко О. В. Клініко-неврологічні особливості судинної патології головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення Операції об’єднаних сил/ О. В. Сайко (стр.95-100)
Марков Ю. І. Методи штучної детоксикації при гострих отруєннях/ Ю. І. Марков (стр.101-105)
Лизогуб М. В. Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта/ М. В. Лизогуб, М. А. Георгіянц, К. І. Лизогуб (стр.106-109)
Лобойко О. І. Оптимальні шляхи розвитку відомчої (військової) медицини на сучасному етапі реформування галузі охорони здоров’я України/ О. І. Лобойко (стр.110-113)
Устінова Л. А. Принципи клінічної діагностики й інтенсивної терапії постраждалих від хімічних агентів під час терористичних атак/ Л. А. Устінова [та ін.] (стр.114-125)
Коробко Е. Ю. Оцінка ефективності спинномозкової анестезії при операціях на нижніх кінцівках хворих працездатного віку/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.126-130)
Андрющенко В. В. Актуальные вопросы практического применения парентеральной озонотерапии в медицине неотложных состояний/ В. В. Андрющенко [и др.] (стр.131-137)
Мрочко Ю. В. Епідуральна аналгезія як метод вибору анестезіологічного забезпечення розродження у вагітних із прееклампсією середнього ступеня тяжкості/ Ю. В. Мрочко, Я. М. Підгірний (стр.138-141)
Романенко І. Ю. Деякі показники біохімічного й гормонального гомеостазу в жінок - внутрішньо переміщених осіб із загрозливим перериванням вагітності, які проживають у Луганській області/ І. Ю. Романенко (стр.142-147)
Вибрані матеріали науково-практичної конференції "Молодіжна анестезіологічна конференція - Тріщинські читання" (16-19 жовтня 2019 р., м. Київ) (стр.148-156)
Sensitivity at heparin treatment in patients after LVAD implantation in early post operation period (стр.148)
Кучинська І. А. Практичні аспекти тромбопрофілактики в пацієнтів після великих хірургічних втручань на гепатопанкреатодуоденальній зоні/ І. А. Кучинська, О. І. Дронов, І. В. Сотнік (стр.149)
Лоскутов О. А. Досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних втручань на нирках/ О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко (стр.149-150)
Лоскутова М. С. Великий спорт та інтенсивна терапія. Аналіз випадків надходження пацієнтів у відділення інтенсивної терапії під час спортивних змагань/ М. С. Лоскутова (стр.150-151)
Марков Ю. І. Філософські та етико-правові аспекти анестезіології/ Ю. І. Марков (стр.151-152)
Прошельцов А. В. Ефективність внутрішньовенного введення лідокаїну в інтраопераційному періоді/ А. В. Прошельцов, О. О. Слотвинський, Г. М. Кулінченко (стр.152-153)
Радюшин Д. О. Мікроемболізація судинного кровотоку при операціях аортокоронарного шунтування: моніторинг і профілактика/ Д. О. Радюшин, О. А. Лоскутов (стр.153)
Саволюк С. І. Модернізація навчального процесу на післядипломному етапі: перспективи, можливості/ С. І. Саволюк, В. М. Лисенко, М. Ю. Крестянов (стр.153-154)
Синицин М. М. Вплив різних методів післяопераційного знеболення у хворих після торакотомії на адаптаційно-компенсаторні метаболічні реакції організму/ М. М. Синицин (стр.154-155)
Тріщинська М. А. Гострий ішемічний інсульт у жінок: деякі особливості інтенсивної терапії/ М. А. Тріщинська, О. А. Галушко (стр.155-156)
Передопераційна оцінка дорослих при некардіохірургічних втручаннях. Як проводити періоперативну оцінку пацієнта? Специфічні клінічні умови. Серцево-судинні захворювання (стр.162-163)
Новое в лечении фибрилляции предсердий от АНА в 2019 году (стр.164-166)
Интоксикация медом: вариант атриовентрикулярной блокады (стр.167)
Популярный спазмолитик - потенциальное спасение при сепсисе (стр.168)
Хвороби органів дихання, куріння, синдром обструктивного апное уві сні (стр.169-171)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В.
Назва : Клінічний аналіз цереброваскулярної патології у військовослужбовців, евакуйованих у військово-медичний клінічний центр Західного регіону із зони ведення бойових дій на Сході України
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 7. - С. 26-32 (Шифр МУ64/2019/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Сьогодні інсульт є важливою медико-соціальною проблемою. Щорічно у світі виникає близько 17 млн мозкових інсультів, 6 млн пацієнтів помирають внаслідок даного захворювання. Згідно з прогнозом експертів Все-світньої організації охорони здоров’я, до 2030 року очікується 23 млн нових випадків мозкового інсульту. Упродовж останніх 25 років поширеність мозкового інсульту збільшилася на 113 %, захворюваність — на 70 %, летальність від інсульту — на 36 %, інвалідизація — на 73 %, кількість інсультів в осіб віком 20–64 роки — на 25 %, мозкових крововиливів — на 16 %. Популяційне дослідження INTERSTROKE показало, що найбільш значимими факторами ризику ішемічного інсульту після артеріальної гіпертензії (35 %) є відсутність регулярного фізичного навантаження, ожиріння (26 %), співвідношення аполіпопротеїну В і А1 (25 %), тютюнопаління (19 %), нездорова дієта (19 %), кардіологічні чинники (7 %), цукровий діабет, депресія, психосоціальний стрес (5 %). Концепція стресу в умовах ведення бойових дій отримала багатозначне тлумачення, що потребувало введення визначення «травматичний», що, з одного боку, підкреслює інтенсивність стрес-факторів, а з іншого — потенційну можливість травмування психіки під їх впливом. Факторами ризику виникнення мозкового інсульту у військовослужбовців, які знаходяться на передових позиціях в зоні збройного конфлікту, є артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, порушення ліпідного обміну, вроджені та набуті вади серця, вроджена та набута патологія церебральних інтра- та екстракраніальних судин, перенесені мозкові інсульти, цукровий діабет та ожиріння. Вищенаведені фактори ризику, постійна психоемоційна травма, хронічний бойовий стрес, тютюнопаління також є тригерами серйозних кардіоваскулярних подій. Депресивно-тривожна симптоматика, що спостерігається в значної кількості хворих військовослужбовців, тільки підсилює прояви набутої соматичної патології та пришвидшує виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хронічної ішемії мозку
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маланкевич Ю. І., Сайко О. В., Породко Б. С., Богдан А. І.
Назва : Порівняльна характеристика лікувальних методів усунення гемоконцентрації у хворих із судинними захворюваннями головного мозку
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 7. - С. 111-115 (Шифр МУ64/2018/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ГЕМОРЕОЛОГИЯ -- HEMORHEOLOGY
ПИТЬЕ -- DRINKING
ГЕМОДИЛЮЦИЯ -- HEMODILUTION
Анотація: Актуальність. Розведення крові (гемодилюцію) давно застосовують у практичній медицині у вигляді водного навантаження (посилене пиття) і парентерального введення водно-електролітних і плазмозамінних розчинів. Гемодилюція покращує реологічні властивості крові таким чином, що приплив кисню та поживних речовин до мозку покращується, і нейрони, яким загрожувала смерть, можуть вижити. Гемодилюція може бути досягнута кровопусканням (видалення крові), введенням розчинів у вигляді інфузій чи шляхом комбінації обох методів. Розчини, які використовуються при гемодилюції, можуть бути сольовими та колоїдними. Колоїдні розчини, які складаються з більшості нерозчинних молекул і призначення яких — збереження інтраваскулярної рідини, є більш ефективним засобом гемодилюції. В багатьох країнах гемодилюція використовується в клінічному лікуванні пацієнтів із 70-х років ХХ століття. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз найбільш ефективного методу усунення гемоконцентрації у хворих на цереброваскулярні захворювання та іншу патологію, що лікувалися в ангіоневрологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з січня по червень 2018 року. Результати. Обстежено 212 хворих віком від 20 до 80 років. Середній вік пацієнтів становив 50 років. Чоловіків було 164 (73 %), жінок — 48 (23 %). Гемоконцентрація спостерігалася у 32 (15 %) пацієнтів. Порушення реологічних властивостей крові мало місце у 28 (17 %) чоловіків і 7 (14 %) жінок. При ішемічному інсульті (ІІ) порушення реологічних властивостей крові спостерігалось у 10 (24 %) пацієнтів, із наслідками перенесеного ІІ у 12 (24 %) пацієнтів, при дисциркуляторній енцефалопатії (ДЕ) у 8 (8 %) пацієнтів, аномалії Кімерлі — в 1 (20 %) пацієнта, вегетосудинній дистонії (ВСД) на фоні гострого періоду закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), струсу головного мозку — 1 (3 %) пацієнта. Питний режим був ефективний у 3 пацієнтів при ДЕ, ВСД на фоні гострого періоду ЗЧМТ, струсу головного мозку та аномалії Кімерлі. Позитивний ефект гіперволемічної гемодилюції (ГГ) спостерігався у 17 пацієнтів, ізоволемічної гемодилюції (ІГ) у 12 пацієнтів при гострому перебігу ІІ, наслідках перенесеного ІІ та ДЕ. При посиленому питному режимі, ГГ та ІГ рівень показників гемоглобіну та гематокриту нормалізовувався; показники протромбіну в середньому знижувалися на 10 одиниць. Рівень фібриногену, електролітного обміну, тромбоцитів при посиленому питному режимі суттєво не змінювався. Концентрація тромбоцитів при ГГ та ІГ незначно підвищувалася. Побічних реакцій не спостерігалося. Висновки. Порушення реологічних властивостей крові з тенденцією до гемоконцентрації найбільш характерне для пацієнтів віком 40–50 років чоловічої статі при ІІ та наслідках перенесеного ІІ. Найменш ефективний метод розрідження крові — питний режим, більш ефективний — ГГ. Питний режим недостатньо ефективний при ІІ та перенесених його наслідках. При даній патології показана ГГ чи ІГ. При неефективності ГГ доцільно застосовувати ІГ, для досягнення ефективності достатньо одного сеансу. Дані методи лікування є безпечнимиBackground. Blood dilution (hemodilution) has been long used in practical medicine in the form of fluid intake regimen (intense water consumption) and parenteral administration of crystalloid solutions and plasma substitutes. Hemodilution improves blood rheological properties, thus, it enhances the delivery of oxygen and nutrients to the brain, so neurons, which are at risk of death, have a chance to survive. Hemodilution can be attained with bloodletting (removing of blood), with infusion of solutions or with combination of both methods. Crystalloid and colloid solutions are used for hemodilution. Colloid solutions are more effective agents, due to the fact that they consist mostly of insoluble molecules and their purpose is to maintain an intravascular liquid. In many countries, hemodilution is used in clinical treatment of patients with stroke since 1970s. Materials and methods. The retrospective analysis of the most effective method of hemoconcentration treatment has been conducted among patients with cerebrovascular diseases and other pathologies, who had been treated at the angioneurological department of neurosurgery and neurology clinic of Military Medical Clinical Center of Western Region from January to June 2018. Results. 212 patients aged 20–80 years with cerebrovascular diseases and other pathologies were included in the study. The average age of patients was 50 years. The number of men was 164 (73 %), women — 48 (23 %). Hemoconcentration was observed in 32 cases (15 %). Blood rheology disorders were presented in 28 men (17 %) and 7 women (14 %). Blood rheology impairment took place in 10 (24 %) cases of strokes, in 12 (24 %) patients with post-stroke condition, in 8 (8 %) persons with dyscirculatory encephalopathy, in 1 (20 %) patient with Kimmerle anomaly, in 1 (3 %) case of vegetovascular dystonia against the background of acute period of closed head injury, concussion of the brain. Fluid intake regimen was effective in 3 cases of dyscirculatory encephalopathy, vegetovascular dystonia against the background of acute period of closed head injury, concussion of the brain and Kimmerle anomaly. The positive effect of hypervolemic hemodilution was observed in 17 patients, isovolemic hemodilution — in 12 patients with stroke, post-stroke condition and dyscirculatory encephalopathy. With intense fluid consumption, hypervolemic hemodilution and isovolemic hemodilution, the level of hemoglobin and hematocrit was normalized; the mean prothrombin concentration decreased by 10 points. The level of fibrinogen, electrolytes and platelets didn’t change much when applying more intense fluid intake regimen. The number of platelets increased insignificantly after both hypervolemic and isovolemic hemodilution. Side effects did not occur. Conclusions. According to our findings hemoconcentration is common mostly among male patient aged 40–50 years, is associated with stroke and post-stoke condition. The least effective method of blood dilution is fluid intake regimen; otherwise, more effective measure is hypervolemic hemodilution. Fluid intake regimen is insignificant, while managing such pathologies as stroke and post-stroke condition. Hypervolemic or isovolemic hemodilution is indicated in such cases. If hypervolemic hemodilution is ineffective, it is preferred to use isovolemic hemodilution, which is applied one time. These methods are safe
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2018р.,N 8
Цікаві статті :
Козявкин В. И. Динамика показателей моторного развития детей с церебральными параличами в процессе реабилитации по методу профессора Козявкина/ В. И. Козявкин [и др.] (стр.13-21)
Сайко О. В. Аналіз смертності від мозкових інсультів в ангіоневрологічному відділенні Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з 2013 по 2017 рік/ О. В. Сайко, Б. В. Задорожна, І. Є. Гайда (стр.22-25)
Мищенко В. Н. Эффективность и безопасность прегабалина в лечении боли в нижней части спины: обзор и данные собственного исследования/ В. Н. Мищенко, Л. П. Забродина, Ю. В. Бовт (стр.26-35)
Vinychuk S. M. Case analysis of crossed pontine-cerebellar diaschisis in acute stroke patients/ S. M. Vinychuk, O. Ye. Fartushna (стр.36-40)
Gungor F. Сравнение эффективности внутривенного введения декскетопрофена и плацебо при приступе мигрени в отделении интенсивной терапии: рандомизированное, плацебо-контролируемое исследование/ F. Gungor [et al.] (стр.41-47)
Дубенко О. Е. Аутоиммунная энцефалопатия Хашимото: презентация клинического случая/ О. Е. Дубенко [и др.] (стр.48-53)
Чернышова О. Е. Поражение нервной системы при анкилозирующем спондилите, начавшемся в детском и взрослом возрасте/ О. Е. Чернышова [и др.] (стр.54-60)
Хайтович М. В. Фармакологічна корекція стрес-індукованих вегетативних порушень та інсомнії у дітей/ М. В. Хайтович (стр.61-66)
Савустьяненко А. В. Арипипразол - антипсихотик третьего поколения с высокой эффективностью и меньшим количеством побочных эффектов/ подгот. А. В. Савустьяненко (стр.69-73)
Bukreyeva Yu. V. Hashimoto’s encephalopathy presenting with seizures: a case report/ Yu. V. Bukreyeva [et al.] (стр.74-78)
Новая доказательная база по фармакотерапии для восстановления после инсульта (стр.79-91)
Zeiler S. R. Сроки, обучение и спонтанное восстановление после инсульта у животных и у человека/ S. R. Zeiler, J. Hopkins (стр.79-82)
Muresanu D. Антикоррелирующие процессы в нейробиологии: возможные последствия для стратегий нейрореабилитации/ D. Muresanu (стр.82-87)
Bonstein N. Новые данные, полученные в последнем метаанализе при остром ишемическом инсульте/ N. Bonstein (стр.88-91)
Пономарев В. В. Когнитивные нарушения в произведениях классиков мировой литературы/ В. В. Пономарев (стр.92-97)
Евтушенко И. А. RESLES (Reversible splenial lesion syndrome)/ подгот. И. А. Евтушенко (стр.98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В., Оврас Б. С.
Назва : Неврологічна симптоматика в гострому періоді струсу головного мозку на етапі медичної евакуації з військово-мобільного госпіталю
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 3. - С. 104-111 (Шифр МУ66/2018/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 110-111
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
РЕФЛЕКС ПАТОЛОГИЧЕСКИЙ -- REFLEX, ABNORMAL
ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
БОЛЬНЫХ ПЕРЕВОД В ДРУГИЕ БОЛЬНИЦЫ -- TRANSFER AGREEMENT
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Обстежений 41 військовослужбовець у гострому періоді струсу головного мозку, серед яких 22 отримали травму повітряно-вибуховою хвилею. Усім потерпілим проводився неврологічний огляд із вивченням рекомендованих патологічних рефлексів (ділянки обличчя, кистьових, ступневих). У неврологічному статусі виявлені пірамідні, мозочкові ознаки, симптоми менінгізму. Проведене дослідження показало, що в гострому періоді струсу головного мозку, отриманого внаслідок дії повітряно-вибухової хвилі, виявлено значну кількість неврологічних симптомів, а саме патологічні аксіальні та симетричні кистьові та ступневі рефлекси. Визначена група патологічних рефлексів є неодмінною ознакою струсу головного мозку, отриманого внаслідок повітряно-вибухового удару. Клінічна оцінка неврологічного статусу підкреслює значимість цього доступного та простого методу
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2018р.,N 7
Цікаві статті :
Волошина Н. П. Сравнительная эффективность гормональной пульс-терапии при рецидивирующем и вторично-прогредиентном типах течения рассеянного склероза с разным характером прогноза/ Н. П. Волошина [и др.] (стр.11-16)
Vinychuk S. M. Case anaiysis of crossed cerebellar hemispheric diaschisis in acute stroke patients/ S. M. Vinychuk, O. Ye. Fartushna (стр.17-21)
Brezinski K. Сравнение эффективности декскетопрофена и диклофенака в лечении неспецифической боли в нижней части спины/ K. Brezinski, J. Wordliczek (стр.22-28)
Добровольский В. В. Выбор оптимальной нейропротективной инфузионной терапии при ишемии/реперфузии в комплексном лечении пациентов с ишемическим инсультом в остром периоде/ В. В. Добровольский, А. А. Карташов, И. В. Хубетова (стр.31-36)
Лекомцева Е. В. Клинико-неврологические особенности и патогенетические механизмы участия тау-протеина в аксональном повреждении головного мозга и нейродегенерации/ Е. В. Лекомцева (стр.37-41)
Никонов В. В. Возможности применения этилметилгидроксипиридина сукцината в комплексной интенсивной терапии острого периода черепно-мозговой травмы/ В. В. Никонов [и др.] (стр.42-47)
Кудлач А. И. Использование противоэпилептических лекарственных средств у детей с коморбидностью эпилепсии и расстройств аутистического спектра/ А. И. Кудлач, Л. В. Шалькевич, О. С. Литвинова (стр.48-55)
Коробка О. Рекомендації Австрійської асоціації боротьби з інсультом (ASS, 2018) щодо нейрореабілітації пацієнтів після інсульту/ підгот. О. Коробка (стр.56-61)
Эффективность эсциталопрама при постинсультных депрессиях (научный обзор и практические рекомендации) (стр.63-68)
Степанченко М. С. Порівняння ознак хронічного больового синдрому при інтерстиційному циститі та люмбалгії/ М. С. Степанченко, В. І. Романенко (стр.69-75)
Мамчур В. И. Фармакотерапические грани Олатропила/ В. И. Мамчур, С. Н. Дронов, В. И. Жилюк (стр.76-82)
Чистик Т. Эффективная фармакотерапия болевого синдрома при диабетической полинейропатии: фокус на прегабалин/ подгот. Т. Чистик (стр.85-91)
Muresanu D. От нейробиологии до концепций медицины, основанной на доказательствах, при нейрореабилитации после инсульта/ D. Muresanu (стр.92-101)
Bornstein N. Новые данные, полученные в последнем метаанализе при остром ишемическом инсульте/ N. Bornstein (стр.98-101)
Бойчук М. О. Вплив місця проживання й гендерних ознак на розвиток розсіяного склерозу на прикладі жителів Львівської області/ М. О. Бойчук (стр.102-110)
Маланкевич Ю. І. Порівняльна характеристика лікувальних методів усунення гемоконцентрації у хворих із судинними захворюваннями головного мозку/ Ю. І. Маланкевич [та ін.] (стр.111-115)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)