Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Сайко, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 48
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-48

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В., Маланкевич Ю. І.
Назва : Церебральний венозний тромбоз (клінічний випадок)
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 112-118 (Шифр МУ64/2019/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ВНУТРИЧЕРЕПНЫХ СИНУСОВ ТРОМБОЗ -- SINUS THROMBOSIS, INTRACRANIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Тромбоз мозкових вен і венозний тромбоз мозкових синусів зустрічається рідко (до 1 % від усіх випадків інфарктів мозку). За даними ISCVT (International Study on Cerebral Vein and Dural Sinus Thrombosis, 2004), захворюваність щорічно становить 3–4 випадки на 1 млн у дорослих. Летальність при даному захворюванні становить від 5 до 30 %. Міжнародне дослідження тромбозу мозкових вен та венозних синусів (ISCVT) визначало частоту оклюзій за локалізацією так: поперечний синус — 86 %, верхній сагітальний синус — 62 %, прямий синус — 18 %, кортикальні вени — 17 %, внутрішні яремні вени — 12 %, вена Галена і внутрішні мозкові вени — 11 %. Основними факторами ризику розвитку тромбозу мозкових вен і венозного тромбозу мозкових синусів у популяції є інфекційні запальні процеси (отити, мастоїдити, синусити, септичні стани) і неінфекційні причини: черепно-мозкова травма, пухлини, хірургічні втручання в ділянці голови та шиї, а також імплантація кардіостимулятора чи постановка центрального венозного катетера. Захворювання, що сприяють даній патології: порушення гемодинаміки (застійна серцева недостатність, зневоднення організму), захворювання крові (поліцитемія, серпоподібноклітинна анемія, тромбоцитопенія) і коагулопатії (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, дефіцит антитромбіну, протеїну С і S), а також тромбофілітичні стани, пов’язані з вагітністю, родами та прийомом пероральних контрацептивів, антифосфоліпідний синдром, системні васкуліти. При цьому в 15 % випадків причина розвитку синус-тромбозу залишається невстановленою. Венозний тромбоз мозкових синусів характеризується дуже різноманітним клінічним перебігом, складною діагностикою, різноманітною етіологією і прогнозом. Одним з ускладнень тромбозу синусів є інсульт, що спостерігається приблизно в 30 % хворих та часто призводить до смерті хворого. У статті подано опис клінічного випадку церебрального венозного тромбозу, що ускладнився несумісним із життям двопівкульним субарахноїдально-паренхіматозним крововиливом
Знайти схожі

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Ткаченко О. В. Ураження нервової системи при коронавірусній інфекції COVID-19/ О. В. Ткаченко (стр.5-12)
Стаднік С. М. Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.13-19)
Фломін Ю. В. Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.20-27)
Пантелеєнко А. В. Зв’язок вираженості лейкоареозу зі ступенем функціонального відновлення після атеротромботичного ішемічного інсульту/ А. В. Пантелеєнко (стр.28-33)
Турчина Н. С. Вірусна персистенція в атеросклеротичних бляшках пацієнтів з ішемічним інсультом і транзиторною ішемічною атакою після каротидної ендартеректомії/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько, В. А. Черняк (стр.34-40)
Семчишин М. Г. Транскраніальна допплерографія в діагностиці черепно-мозкової травми середнього ступеня тяжкості в гострий, проміжний і віддалений періоди в учасників операції об’єднаних сил і потерпілих поза зоною конфлікту/ М. Г. Семчишин (стр.41-45)
Мальцев Д. В. Клінічні випадки хронічної реактивованої інфекції HHV-6 і HHV-7 з картиною скроневого медіанного склерозу і зміною особистості/ Д. В. Мальцев (стр.46-56)
Антоненко К. В. Важливі досягнення в неврології за 2019 рік/ К. В. Антоненко (стр.57-58)
Антоненко К. В. Інформація про ESO-WSO-вебінар, присвячений оприлюдненню результатів великих клінічних досліджень у 2020 році/ К. В. Антоненко, Ю. Л. Гелетюк (стр.59-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Український медичний часопис -2016р.,N 2
Цікаві статті :
Стасенко Т. Чорнобильська катастрофа - нещадний урок, але не вирок/ Т. Стасенко (стр.4-5)
Стасенко Т. Сучасна гастроентерологія: знання, що допомогають лікувати і вилікувати/ Т. Стасенко (стр.6-7)
Колесник М. Достижения и перспективы экспериментальной и клинической эндокринологии (по материалам Пятнадцатых Данилевских чтений)/ М. Колесник (стр.8-11)
Колесник М. Фармакотерапия заболеваний нервной системы: современные аспекты/ М. Колесник (стр.11-14)
Антонюк А. Інфекційні захворювання у дітей: свіжий погляд на діагностику, лікування та профілактику/ А. Антонюк (стр.15-17)
Стасенко Т. Екстрена медицина: час нових викликів і невідкладних рішень/ Т. Стасенко (стр.18-19)
Колесник М. Стоматологическая патология у детей: современные направления диагностики и лечения/ М. Колесник (стр.20-23)
Стасенко Т. Теорія і практика успішного лікування захворювань нервової системи/ Т. Стасенко (стр.24-25)
Колесник М. Лекарства - человеку: проблемы и перспективы современной фармакотерапии патологии легких/ М. Колесник (стр.26-28)
Бармина Ф. VII Международный медицинский форум: передовые технологии и модернизация отечественной медицины/ Ф. Бармина (стр.29-30)
Матюха Л. Ф. Застосування діуретиків у пацієнтів із артеріальною гіпертензією: перспективи і обмеження/ Л. Ф. Матюха (стр.33-36)
Зозуля І. С. Біль: підходи до діагностики та лікування в неврології та хірургії/ І. С. Зозуля, М. В. Максименко, А. І. Зозуля (стр.37-41)
Мостовой Ю. М. Пневмонія: найчастіші питання, які хвилюють лікарів/ Ю. М. Мостовой (стр.42-44)
Попович В. І. Гострий риносинусит: етіопатогенез, діагностика, лікування та профілактика/ В. І. Попович (стр.45-51)
На шляху відвикання від цигарки: можливості подолання шкідливої звички (стр.54)
Соломенчук Т. М. Сучасні клінічні та фармакологічні аспекти застосування органічних нітратів у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця/ Т. М. Соломенчук (стр.55-59)
Міщенко Л. А. Органопротекторні ефекти фіксованої комбінації Варсалтану з Амлодипіном та її вплив на прозапальні й метаболічні показники у пацієнтів із гіпертонічною хворобою/ Л. А. Міщенко [и др.] (стр.60-63)
Сайко О. В. Застосування препарату Кортексин® у пацієнтів із післяінсультною епілепсією/ О. В. Сайко, М. П. Лучкевич (стр.64-66)
Шадрін О. Г. Проблемні питання харчування дітей раннього віку та шляхи їх вирішення/ О. Г. Шадрін, Г. А. Гайдучик (стр.68-69)
Демченко А. В. Корекція стану системи "відновлення тіоли-оксид азоту" як важливий фактор лікування при хронічній ішемії головного мозку/ А. В. Демченко [и др.] (стр.70-73)
Екстрена медична допомога при гострому коронарному синдромі без елевації сегмента ST (стр.74-76)
Богмат Л. Ф. Диастолическая дисфункция левого желудочка у подростков с патологией миокарда/ Л. Ф. Богмат [и др.] (стр.78-79)
Галушко О. А. Корекція розладів дихання при гострому інсульті у хворих на цукровий діабет/ О. А. Галушко (стр.80-82)
ГорачукВ. В. Інноваційні резерви підвищення якості менеджменту медичної допомоги/ В. ГорачукВ., В. А. Піщиков, Н. В. Шестак (стр.83-85)
Слонецький Б. І. Особливості діагностико-лікувальної тактики у хворих із субтотальною резекцією тонкої кишки/ Б. І. Слонецький [и др.] (стр.86-87)
Толстанов О. К. Поширеність новоутворень та сучасні вітчизняні засади надання медичної допомоги хворим онкологічного профілю (огляд літератури)/ О. К. Толстанов, І. В. Дідик (стр.88-92)
Піскун Р. П. Рецензія на підручник "Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія"/ Р. П. Піскун (стр.93-94)
Зеленський А. М. Чорнобильська катастрофа крізь призму часу (спогади)/ А. М. Зеленський (стр.95)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Задорожна Б. В., Сайко О. В.
Назва : Роль біохімічних маркерів в патогенезі, діагностиці та прогнозуванні гострої церебральної ішемії
Паралельн. назви :The role of biochemical markers in the pathogenesis, diagnosis and prediction of acute cerebral ischemia
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 4. - С. 86-93 (Шифр МУ66/2018/4)
Анотація: В статті наведені дані літератури про сучасну виживаність та смертність від церебрального інсульту, показана роль гематоенцефалічного бар’єра та судинного ендотелію в патогенезі ушкодження мозкової тканини з подальшим розвитком запальних нейроавтоімунних порушень. Виявлено, що критерієм тяжкості інсульту є лабораторні визначення вмісту С-реактивного білка та показників прозапальних і протизапальних цитокінів. Також важливу діагностичну та прогностичну роль у динаміці перебігу інсультної хвороби відіграють нейроспецифічні білки. Визначення рівнів білка S100 та нейроспецифічної енолази дає змогу виявити ступінь вираженості уражень нейронів і клітин глії, прогнозувати клінічний перебіг і завершення захворювання, здійснювати моніторинг його лікування. Тому найважливішим аспектом фундаментальних досліджень в ангіоневрології є вивчення біохімічних зрушень при ішемії мозку, що дозволяє розширити розуміння складних механізмів патогенезу інфаркту мозку, розробити терапевтичні підходи до корекції метаболічних порушень. Отже, дослідження біохімічних маркерів дає можливість оцінити тяжкість деструктивних змін тканини головного мозку, порушення цілісності гематоенцефалічного бар’єра, прогнозувати перебіг і завершення гострої церебральної ішеміїThe article presents the literature data on modern survival rate and mortality in cerebral stroke, demonstrates the role of the blood-brain barrier and vascular endothelium in the pathogenesis of brain tissue damage with subsequent development of inflammatory neuroautoimmune disorders. It is shown that the criteria of stroke severity are the laboratory parameters of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines, as well as C-reactive protein. Neuron-specific proteins also play an important diagnostic and prognostic role in the dynamics of a stroke. Evaluation of S100 protein and neuron-specific enolase levels makes it possible to determine the severity of the damage to neurons and glial cells, to predict the clinical course and outcome of the disease and to monitor its treatment. Therefore, the most important aspect of fundamental researches in angioneurology is the study of biochemical shifts in cerebral ischemia that allows expanding the understanding of complex mechanisms of brain infarction pathogenesis and developing therapeutic approaches to the correction of metabolic disorders
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О.В.
Назва : Психологічний та соматичний захист інсультних хворих- дві складові однієї проблеми
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 119-124 (Шифр МУ64/2013/4)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): психогенная смерть
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маланкевич Ю. І., Сайко О. В., Породко Б. С., Богдан А. І.
Назва : Порівняльна характеристика лікувальних методів усунення гемоконцентрації у хворих із судинними захворюваннями головного мозку
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2018. - N 7. - С. 111-115 (Шифр МУ64/2018/7)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
ГЕМОРЕОЛОГИЯ -- HEMORHEOLOGY
ПИТЬЕ -- DRINKING
ГЕМОДИЛЮЦИЯ -- HEMODILUTION
Анотація: Актуальність. Розведення крові (гемодилюцію) давно застосовують у практичній медицині у вигляді водного навантаження (посилене пиття) і парентерального введення водно-електролітних і плазмозамінних розчинів. Гемодилюція покращує реологічні властивості крові таким чином, що приплив кисню та поживних речовин до мозку покращується, і нейрони, яким загрожувала смерть, можуть вижити. Гемодилюція може бути досягнута кровопусканням (видалення крові), введенням розчинів у вигляді інфузій чи шляхом комбінації обох методів. Розчини, які використовуються при гемодилюції, можуть бути сольовими та колоїдними. Колоїдні розчини, які складаються з більшості нерозчинних молекул і призначення яких — збереження інтраваскулярної рідини, є більш ефективним засобом гемодилюції. В багатьох країнах гемодилюція використовується в клінічному лікуванні пацієнтів із 70-х років ХХ століття. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз найбільш ефективного методу усунення гемоконцентрації у хворих на цереброваскулярні захворювання та іншу патологію, що лікувалися в ангіоневрологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології Військово-медичного клінічного центру Західного регіону з січня по червень 2018 року. Результати. Обстежено 212 хворих віком від 20 до 80 років. Середній вік пацієнтів становив 50 років. Чоловіків було 164 (73 %), жінок — 48 (23 %). Гемоконцентрація спостерігалася у 32 (15 %) пацієнтів. Порушення реологічних властивостей крові мало місце у 28 (17 %) чоловіків і 7 (14 %) жінок. При ішемічному інсульті (ІІ) порушення реологічних властивостей крові спостерігалось у 10 (24 %) пацієнтів, із наслідками перенесеного ІІ у 12 (24 %) пацієнтів, при дисциркуляторній енцефалопатії (ДЕ) у 8 (8 %) пацієнтів, аномалії Кімерлі — в 1 (20 %) пацієнта, вегетосудинній дистонії (ВСД) на фоні гострого періоду закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ), струсу головного мозку — 1 (3 %) пацієнта. Питний режим був ефективний у 3 пацієнтів при ДЕ, ВСД на фоні гострого періоду ЗЧМТ, струсу головного мозку та аномалії Кімерлі. Позитивний ефект гіперволемічної гемодилюції (ГГ) спостерігався у 17 пацієнтів, ізоволемічної гемодилюції (ІГ) у 12 пацієнтів при гострому перебігу ІІ, наслідках перенесеного ІІ та ДЕ. При посиленому питному режимі, ГГ та ІГ рівень показників гемоглобіну та гематокриту нормалізовувався; показники протромбіну в середньому знижувалися на 10 одиниць. Рівень фібриногену, електролітного обміну, тромбоцитів при посиленому питному режимі суттєво не змінювався. Концентрація тромбоцитів при ГГ та ІГ незначно підвищувалася. Побічних реакцій не спостерігалося. Висновки. Порушення реологічних властивостей крові з тенденцією до гемоконцентрації найбільш характерне для пацієнтів віком 40–50 років чоловічої статі при ІІ та наслідках перенесеного ІІ. Найменш ефективний метод розрідження крові — питний режим, більш ефективний — ГГ. Питний режим недостатньо ефективний при ІІ та перенесених його наслідках. При даній патології показана ГГ чи ІГ. При неефективності ГГ доцільно застосовувати ІГ, для досягнення ефективності достатньо одного сеансу. Дані методи лікування є безпечнимиBackground. Blood dilution (hemodilution) has been long used in practical medicine in the form of fluid intake regimen (intense water consumption) and parenteral administration of crystalloid solutions and plasma substitutes. Hemodilution improves blood rheological properties, thus, it enhances the delivery of oxygen and nutrients to the brain, so neurons, which are at risk of death, have a chance to survive. Hemodilution can be attained with bloodletting (removing of blood), with infusion of solutions or with combination of both methods. Crystalloid and colloid solutions are used for hemodilution. Colloid solutions are more effective agents, due to the fact that they consist mostly of insoluble molecules and their purpose is to maintain an intravascular liquid. In many countries, hemodilution is used in clinical treatment of patients with stroke since 1970s. Materials and methods. The retrospective analysis of the most effective method of hemoconcentration treatment has been conducted among patients with cerebrovascular diseases and other pathologies, who had been treated at the angioneurological department of neurosurgery and neurology clinic of Military Medical Clinical Center of Western Region from January to June 2018. Results. 212 patients aged 20–80 years with cerebrovascular diseases and other pathologies were included in the study. The average age of patients was 50 years. The number of men was 164 (73 %), women — 48 (23 %). Hemoconcentration was observed in 32 cases (15 %). Blood rheology disorders were presented in 28 men (17 %) and 7 women (14 %). Blood rheology impairment took place in 10 (24 %) cases of strokes, in 12 (24 %) patients with post-stroke condition, in 8 (8 %) persons with dyscirculatory encephalopathy, in 1 (20 %) patient with Kimmerle anomaly, in 1 (3 %) case of vegetovascular dystonia against the background of acute period of closed head injury, concussion of the brain. Fluid intake regimen was effective in 3 cases of dyscirculatory encephalopathy, vegetovascular dystonia against the background of acute period of closed head injury, concussion of the brain and Kimmerle anomaly. The positive effect of hypervolemic hemodilution was observed in 17 patients, isovolemic hemodilution — in 12 patients with stroke, post-stroke condition and dyscirculatory encephalopathy. With intense fluid consumption, hypervolemic hemodilution and isovolemic hemodilution, the level of hemoglobin and hematocrit was normalized; the mean prothrombin concentration decreased by 10 points. The level of fibrinogen, electrolytes and platelets didn’t change much when applying more intense fluid intake regimen. The number of platelets increased insignificantly after both hypervolemic and isovolemic hemodilution. Side effects did not occur. Conclusions. According to our findings hemoconcentration is common mostly among male patient aged 40–50 years, is associated with stroke and post-stoke condition. The least effective method of blood dilution is fluid intake regimen; otherwise, more effective measure is hypervolemic hemodilution. Fluid intake regimen is insignificant, while managing such pathologies as stroke and post-stroke condition. Hypervolemic or isovolemic hemodilution is indicated in such cases. If hypervolemic hemodilution is ineffective, it is preferred to use isovolemic hemodilution, which is applied one time. These methods are safe
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сайко О. В.
Назва : Особливості перебігу гострого періоду струсу головного мозку, отриманого військовослужбовцями в зоні проведення антитерористичної операції
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 6. - С. 65-71 (Шифр МУ66/2016/6)
Примітки : Бібліогр.: с. 70-71
MeSH-головна: ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаднік С. М., Сайко О.В.
Назва : Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 1/2. - С. 13-19 (Шифр УУ43/2020/1/2)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA
Анотація: Мета — проаналізувати показники ліпідного спектра крові та неспецифічного системного запалення у пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту, встановити взаємозв’язок між концентрацією цитокінів у плазмі крові та виживанням пацієнтів з ішемічним інсультом. Матеріали і методи. У клінічне дослідження залучено 151 пацієнта (середній вік — (61,5 ± 8,2) року), яких розподілили на дві групи: 1-шу — 85 осіб із гострим ішемічним інсультом, 2-гу групу — 66 пацієнтів з хронічною ішемією мозку. В усіх пацієнтів оцінювали запально-метаболічний статус за вмістом у периферичній крові ліпідів, загального фібриногену, С-реактивного білка (С-РБ) і цитокінів (інтерлейкін-6 (ІЛ-6) і фактор некрозу пухлини a (ФНП-)). Аналізували кореляції зазначених параметрів один з одним і з вираженістю неврологічного дефіциту за шкалою тяжкості інсульту Національних інститутів здоров’я CША (National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS). Результати. У пацієнтів обох груп виявили зміни ліпідного спектра крові, характерні для атерогенезу, які були статистично значущо більш виражені при ішемічному інсульті. У пацієнтів 1-ї групи відзначено підвищення рівня фібриногену (р = 0,04), що вказує на збільшення активності коагуляційного гемостазу. Вивчення цитокінової системи у гострий період інсульту виявило гіперпродукцію С-РБ (p ‹ 0,001) і прозапальних цитокінів (p ‹ 0,001). Високий рівень С-РБ і низькі концентрації ІЛ-6 та ФНП- взаємопов’язані з вираженим неврологічним дефіцитом у гострий період інсульту. У пацієнтів з летальним наслідком внаслідок інсульту рівень ІЛ-6 (р ‹ 0,001) і ФНП- (р ‹ 0,001) були нижчими, а вміст С-РБ (р ‹ 0,001) — вищим порівняно з пацієнтами з інсультом, котрі вижили. Визначено граничні значення концентрації С-РБ ( - 24-мг/л), ІЛ-6 ( - 57 пг/л) і ФНП- ( - 42 пг/л) у крові пацієнтів з інсультом. Висновки. Отримані результати свідчать про потенційне значення вимірювання вмісту С-РБ, ІЛ-6 і ФНП- у поліпшенні стратифікації ризику летального наслідку у пацієнтів з ішемічним інсультом.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаднік С. М., Сайко О. В.
Назва : Особливості діагностики хронічної ішемії головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 1/2. - С. 87-88 (Шифр ЖУ17/2020/1/2)
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Анотація: Для військовослужбовців, що перебувають у зоні проведення бойових дій, суттєве значення у виникненні та прогресуванні захворювань, у тому числі цереброваскулярної патології, має важкість хронічного психоемоційного стресу, що в поєднанні з несприятливими побутовими та екологічними чинниками спричиняє ранній розвиток патоморфологічних і нейродинамічних змін, типових для старіння мозку (ослаблення біосинтезу білків у нейронах головного мозку, порушення проникності клітинних мембран, дестабілізація нейромедіаторних систем, зниження активності ендогенної антиоксидантної системи). Мета — оптимізувати алгоритм обстеження пацієнтів із хронічною ішемією головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаднік С. М., Сайко О. В., Думченко О. І.
Назва : Нейронспецифічна єнолаза як маркер пошкодження мозкової тканини у пацієнтів з ішемічним інсультом
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 72-77 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЕНОЛАЗА -- PHOSPHOPYRUVATE HYDRATASE
Анотація: Перспективним напрямком у сучасній ангіоневрології є дослідження маркерів пошкодження мозкової тканини у сироватці крові пацієнтів у гострому періоді ішемічного інсульту та їх зіставлення з ініціальним рівнем неврологічного дефіциту і наслідком інсульту. Як маркер пошкодження мозкової тканини активно вивчаються функції нейронспецифічної єнолази (НСЄ). Мета — дослідити рівень НСЄ у гострому періоді ішемічного інсульту. Матеріали та методи. У клінічне дослідження включений 151 пацієнт (середній вік 61,5 ± 8,2 року), які розподілені на 2 групи: до 1-ї групи ввійшли 85 пацієнтів з гострим ішемічним інсультом; до 2-ї групи — 66 пацієнтів з хронічною ішемією мозку. Усім пацієнтам визначали рівень НСЄ у плазмі крові. Аналізували кореляції НСЄ з вираженістю неврологічного дефіциту за NIHSS, функціональною активністю за шкалою Бартел, рівнем інвалідизації за шкалою Ренкіна, вираженістю когнітивних розладів за MMSE. Визначали взаємозв’язки між рівнем НСЄ і виживаністю пацієнтів з ішемічним інсультом. Результати. У пацієнтів 1-ї групи рівень НСЄ перевищував показник пацієнтів 2-ї групи в 3,8 раза (p 0,001). Встановили вірогідні відмінності рівня НСЄ залежно від локалізації вогнища ішемії — у басейні лівої середньої мозкової артерії і вертебробазилярному басейні (p
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-48

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)