Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Самохвалова, О. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Назва журналу :Клінічна онкологія -2019р. т.9,N 1
Цікаві статті :
Гончарук Є. Продовжити життя пацієнтам з раком легень: коли недосяжне стає можливим/ підгот. Є. Гончарук (стр.4-8)
Крячок И. А. AL-амилоидоз: сложности и перспективы/ И. А. Крячок, Я. А. Степанишина (стр.9-13)
Яценко Л. Д. Обгрунтування застосування препаратів платини при лікуванні тричі негативного раку грудної залози/ Л. Д. Яценко (стр.14-17)
Войленко О. А. Зміни розміру локалізованого нирково-клітинного раку під впливом неоад’ювантної таргетної терапії/ О. А. Войленко (стр.18-21)
Бурлака А. А. Хірургічна тактика при неколоректальних та нейроендокринних метастатичних ураженнях печінки/ А. А. Бурлака (стр.22-25)
Стаховський О. Е. Місце лімфаденектомії під час цистектомії при місцево-поширеному та метастатичному раку сечового міхура/ О. Е. Стаховський [та ін.] (стр.26-29)
Бурлака А. А. Жирова тканина та її роль у мікрооточенні клітин аденокарциноми колоректального раку/ А. А. Бурлака [та ін.] (стр.30-33)
Лаврик Г. В. Можливості променевих методів у діагностиці злоякісних пухлин яєчника/ Г. В. Лаврик [и др.] (стр.34-41)
Яковцова И. И. Значение экспрессии коллагена IV типа, Кі-67 и ММР-9 в мышечно-неинвазивном уротелиальном раке мочевого пузыря для прогноза течения заболевания/ И. И. Яковцова [и др.] (стр.42-45)
Чупровська Ю. Я. Особливості прогресії раку грудної залози після лікування/ Ю. Я. Чупровська [та ін.] (стр.46-49)
Головко Т. С. Променеві методи дослідження у моніторингу лікування хворих на метастатичний рак піхви/ Т. С. Головко [та ін.] (стр.50-54)
Винниченко І. О. Бульозний пемфігоїд Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом/ І. О. Винниченко [та ін.] (стр.55-57)
Сучасні підходи до діагностики та лікування злоякісних захворювань (стр.58-62)
Болгова Л. С. Гістологічні типи пухлин жирової тканини та їх характеристика/ Л. С. Болгова, О. І. Алексеєнко, А. О. Пономаренко (стр.58)
Бурлака А. А. Хірургія печінки при метастатичному колоректальному раку: зняття обмежень/ А. А. Бурлака, А. А. Шудрак, О. О. Колеснік (стр.58)
Вавілон Н. Є. Рідкісний випадок муцинозної карциноми волосистої частини голови у практиці лікаря отоларинголога-онколога/ Н. Є. Вавілон, О. М. Дідич, Ю. Г. Карпенко (стр.58-59)
Горошенко О. В. КТ та МРТ для виявлення та диференційної діагностики мас та вузлів межистіння/ О. В. Горошенко (стр.59)
Добринський О. Л. Варіанти анастомозів при лапароскопічних резекціях шлунка/ О. Л. Добринський (стр.59-60)
Мотузюк І. М. Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід/ І. М. Мотузюк [и др.] (стр.60)
Мотузюк І. М. Fast-track у хворих на рак грудної залози при виконанні онкопластичних і реконструктивних операцій/ І. М. Мотузюк [та ін.] (стр.60-61)
Остафійчук В. В. Клінічні дослідження у пацієнтів із меланомою на теренах пострадянського простору в Західній Європі/ В. В. Остафійчук, М. М. Кукушкіна, С. І. Коровін (стр.61)
Самохвалова О. О. Клінічні та морфологічні особливості пухлин зовнішніх статевих органів у жінок/ О. О. Самохвалова (стр.61)
Сафронова О. В. Можливості дистанційної променевої терапії у лікуванні масталгії, що індукована прийомом антиандрогенів, у хворих на рак передміхурової залози/ О. В. Сафронова (стр.61-62)
Телегузова О. В. Інноваційний підхід у верифікації та лікуванні гепатоцелюлярної карциноми в експерименті/ О. В. Телегузова (стр.62)
Тіунова І. А. Оптимізація судинного доступу у хворих, що отримують системну хіміотерапію/ І. А. Тіунова, А. Р. Тарковський, Л. А. Сивак (стр.62)
Чорненький Д. О. Закриття післяопераційних дефектів дистальних відділів кінцівок після видалення пухлин шкіри/ Д. О. Чорненький [та ін.] (стр.62)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Самохвалова О. О.
Назва : Клінічні та морфологічні особливості пухлин зовнішніх статевих органів у жінок
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 61 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-головна: ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS
Анотація: Рак зовнішніх статевих органів (ЗСО) становить до 8,0% загального показника захворюваності на злоякісні пухлини жіночих статевих органів і займає четверте місце після раку шийки, тіла матки та яєчника. Однією із проблем патології є пізнє звернення в зв’язку малосимптомним перебігом захворювання в ранній стадії. Як наслідок, до 60,0% жінок звертаються по медичну допомогу із III–IV стадією захворювання, що є вкрай негативним для прогнозу та ефективного лікування. Мета: провести аналіз вікових особливостей пацієнток з раком ЗСО, локалізації пухлин та стадії захворювання. Об’єкт і методи. У дослідження включено 131 жінку з раком ЗСО. Середній вік становив 62,3±13,4 року. Відбір хворих для включення у дослідження проводився за такими критеріями: 1) вік — від 18 до 70 років; 2) письмова згода на участь в дослідженні; 3) морфологічна ідентифікація раку вульви. Критерії виключення: 1) гострі інфекційні захворювання; 2) наявність пухлин іншої локалізації; 3) наявність клінічно значущої кардіальної патології в анамнезі; 4) наявність ВІЛ-інфекції, вірусних гепатитів В і С; 5) періоди вагітності та лактації; 6) участь у будь-якому іншому дослідженні впродовж останнього місяця. Результати. За аналізом вікових особливостей пацієнток, що звернулися з приводу раку ЗСО, встановлено, що пацієнтки віком до 40 років становили 7,6% обстежених (10 осіб), 41–50 років — 12,2% (16 осіб), 51–60 років — 17,5% (23 особи), 61–70 років — 29,8% (39 осіб), 71 рік та більше — 32,8% (43 особи). Таким чином, відмічено особливість переважання раку ЗСО серед пацієнток, що звернулися в Національний інститут раку, — вік 60–70 та 70 років. На рак вульви припала найбільша частка пацієнток у дослідженні, що становило 85 клінічних випадків (64,9%), пухлини великих статевих губ виявлено у 20 жінок (15,3%), малих статевих губ — у 9 (6,9%), поєднане ураження — у 4 (3,0%), первинну локалізацію пухлини в бартоліновій залозі відмічено у 4 пацієнток (3,0%), ураження клітора — у 6 (4,6%), задньої спайки — у 1 пацієнтки (0,8%), тотальне ураження — у 2 хворих (1,5%). За гістологічними особливостями більша частина пухлин була представлена плоскоклітинним раком — 105 (80,2%), із них зроговілим — 78 випадків (59,6%), плоскоклітинним незроговілим — 25 (19,1%) та базальноклітинним — 2 (1,5%). Висновки. У статті наведено результати 3-річного проспективного спостереження у жінок, що звернулися з пухлинами ЗСО в Національний інститут раку з 2016 по 2018 р. Встановлено, що віковими особливостями пацієнток з раком ЗСО є приріст захворюваності після 50 років (17,5%). Максимальний пік захворюваності встановлено (р0,05) у період 61–70 років (29,8%) та старше 71 року (32,8%)
Знайти схожі

Назва журналу :Здоровье женщины -2019р.,N 7
Цікаві статті :
Бенюк В. О. Сучасні аспекти використання лазерної терапії у гінекологічній практиці/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.9-13)
Професор Лідія Іванівна Іванюта (До 90-річчя з дня народження) (стр.14)
Науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання сучасної онкогінекології» (19 жовтня 2019 р., м. Київ) (стр.15)
Заболотнов В. А. Синдром поликистозных яичников и функциональная гиперпролактинемия/ В. А. Заболотнов [и др.] (стр.16-21)
Гичка Н. М. Гіпергомоцистеїнемія як основний предиктор виникнення антенатальної загибелі плода/ Н. М. Гичка, А. С. Котенок (стр.22-24)
Жук С. І. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода/малий для гестаційного віку плід: діагностичні критерії та алгоритм ведення/ С. І. Жук, Н. В. Пехньо, О. А. Ночвіна (стр.25-30)
Шумицький А. В. Загальні принципи і рекомендації з визначення пухлинних маркерів у клінічній практиці гінеколога/ А. В. Шумицький, О. А. Бурка, Т. М. Тутченко (стр.31-38)
Бенюк В. О. Функціональні та ендоскопічні методи діагностики внутрішньоматкової патології/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.39-42)
Исследование PRISM: сравнение комбинации нистатин - неомицин - полимиксин В с миконазолом для эмпирического лечения инфекционного вагинита (стр.44-45)
Dyndar J. A. Features of lactation in puerperal women with obesity/ J. A. Dyndar [et al.] (стр.46-53)
Антонюк-Кисіль В. М. Клініка та діагностика первинного варикозного розширення вен пахових каналів як одна з форм несафенового первинного хронічного захворювання вен під час вагітності/ В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] (стр.54-62)
Воробей Л. І. Комплексний підхід до діагностики та лікування патології вагітності у жінок з перинатальними втратами в анамнезі/ Л. І. Воробей (стр.63-66)
Усевич І. А. Адаптаційні резерви у партнерських пологах/ І. А. Усевич (стр.67-70)
Курочка В. В. Акушерські та перинатальні аспекти вагітності і пологів у самотніх жінок/ В. В. Курочка, Н. П. Королюк (стр.71-73)
Вигівська Л. М. Стан біоценозу піхви у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Л. М. Вигівська, І. В. Майданник, В. Ф. Олешко (стр.74-79)
Руденко А. В. Оценка клинического развития хронических воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин репродуктивного возраста с неосложненным пиелонефритом/ А. В. Руденко [и др.] (стр.80-84)
Щерба О. А. Клінічні аспекти асоційованих кандидозно-герпетичних вульвовагінітів/ О. А. Щерба [та ін.] (стр.85-89)
Самохвалова О. О. Дослідження діагностичної інформативності якісного тесту циклооксигенази-2 при пухлинах зовнішніх статевих органів у жінок/ О. О. Самохвалова (стр.90-94)
Кузьміна А. В. Особливості акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок постменопаузального віку з внутрішньоматковою рідиною/ А. В. Кузьміна, Т. В. Ковалюк (стр.95-98)
Щербінська О. С. Оцінювання акушерами-гінекологами рівня підготовки лікарів загальної практики-сімейних лікарів та сімейних медичних сестер щодо надання акушерсько-гінекологічних медичних послуг: за результатами соціологічного дослідження/ О. С. Щербінська, Г. О. Слабкий (стр.99-103)
Берестовий О. О. Кореляційний аналіз факторів розвитку безплідності/ О. О. Берестовий (стр.104-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Самохвалова О. О.
Назва : Дослідження діагностичної інформативності якісного тесту циклооксигенази-2 при пухлинах зовнішніх статевих органів у жінок
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 90-94 (Шифр ЗУ3/2019/7)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЛОВЫХ ОРГАНОВ ЖЕНСКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- GENITAL NEOPLASMS, FEMALE
ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS
ЦИКЛООКСИГЕНАЗА 2 -- CYCLOOXYGENASE 2
КЛИНИЧЕСКИЕ ФЕРМЕНТНЫЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL ENZYME TESTS
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
Анотація: У статті наведено результати дослідження діагностичної інформативності якісного тесту циклооксигенази-2 (СОХ-2) при пухлинах зовнішніх статевих органів у жінок. Мета дослідження: оцінювання експресії молекулярного маркера СОХ-2 залежно від клінічних, топографічних, гістологічно-морфологічних особливостей пухлин зовнішніх статевих органів. Матеріали та методи. Було проведено проспективне спостереження за 131 жінкою з пухлинами зовнішніх статевих органів. В усіх клінічних випадках проведено якісний тест СОХ-2. Результати. Під час визначення діагностичної цінності якісного COX-2-тесту для клінічного стадіювання FIGO «шанси» (ОR) виявлення COX-2-позитивного якісного тесту зростали при стадіях ІІІ (OR – 2,41) та IV (OR – 3,88). Установлено, що вірогідного значення якісний аналіз СОХ-2 набував з Т3-стадії (78,6%) та був 100,0% маркером Т4-стадії, а також за наявності Тх (100,0%). За наявності метастазів у лімфатичних вузлах число COX-2-позитивних клінічних випадків залежно від ступеня ураження лімфатичних вузлів зростало до 44,4% при N1 (приріст в 1,92 разу) порівняно з 29,3% при N0, досягаючи 50,0% при N2 (вірогідність метастазування збільшилася у 2,41 разу). Доведено, що за відсутності віддалених метастазів (М0) доля COX-2-позитивних випадків становила 33,1%, а за їхньої наявності (М1) – 50,0%. «Шанси» віддалених метастазів зростали з 1,97 при М0 до 4,0 при М1. Установлено залежність вірогідної діагностичної цінності якісного COX-2-тесту від ступеня диференціювання пухлин зовнішніх статевих органів: за наявності високого ступеня диференціювання частота виявлення досягала 24,5% (OR – 1,0), за наявності помірного ступеня – 35,4% (OR – 1,68), низького ступеня – 44,0% (OR – 2,60), у разі наявності недиференційованих пухлин – 100,0% (OR – 10,0). Під час оцінювання морфологічних особливостей пухлини діагностична інформативність якісного тесту підтверджена за наявності недиференційованого раку – у 100,0% випадків (OR – 5,0), аденокарциноми – у 60,0% випадків (OR – 2,83), меланоми злоякісної – у 40,0% випадків (OR – 1,25), а також плоскоклітинного зроговілого – у 32,0% (OR – 1,0) та плоскоклітинного незроговілого раку – у 36,0% випадків (OR – 1,07). Заключення. Під час визначення особливостей локалізації первинної пухлини найбільша діагностична цінність якісного тесту встановлена для тотального ураження (100,0%, OR – 2,0), пухлин великих статевих губ (40,0%, OR – 1,29) та вульви (34,1%, OR – 1,0). У разі первинної локалізації пухлини у ділянці задньої статевої спайки вірогідної діагностичної цінності якісного COX-2-тесту не встановлено
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна онкологія -2019р. т.9,N 2
Цікаві статті :
Гончарук Е. Новые возможности в лечении метастатического РГЖ в постменопаузе: клинический обзор ключевых исследований/ подгот. Е. Гончарук (стр.68-73)
FDA одобрило два новых показания для применения препарата компании "MSD" КИТРУДА® (пембролизумаб) (стр.74-76)
Актуальні питання діагностики та лікування хворих на злоякісні новоутворення голови та шиї (стр.77-79)
Храновська Н. М. Перший досвід використання імунотерапії на основі дендритних клітин в комплексному лікуванні хворих на гліобластому в Україні/ Н. М. Храновська [та ін.] (стр.80-85)
Орел В. Е. Комбінований вплив вінорельбіну з наночастинками оксиду заліза й електромагнітного випромінювання на карциному легені Льюїс/ В. Е. Орел [та ін.] (стр.86-91)
Кіркілевський С. І. Результати стентування хворих на рак верхніх та середніх відділів стравоходу/ С. І. Кіркілевський, П. С. Крахмальов, Р. І. Фридель (стр.92-98)
Войленко О. А. Прогнозування ефективності неоад’ювантної таргетної терапії у хворих на локалізований нирково-клітинний рак/ О. А. Войленко (стр.99-102)
Смоланка І. І. Можливість застосування детекціїї сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак грудної залози після неоад’ювантної поліхіміотерапії/ І. І. Смоланка [та ін.] (стр.103-105)
Лялькін С. А. Особливості поліморфізму генів TLR-2, TLR-4, TLR-9 та їхня роль у перебігу та прогнозі тричі негативного раку грудної залози/ С. А. Лялькін [та ін.] (стр.106-109)
Остафійчук В. В. Клінічний випадок трансформації дерматофіброми у фібросаркому/ В. В. Остафійчук [та ін.] (стр.110-114)
Самохвалова О. О. Клінічні та морфологічні особливості пухлин зовнішніх статевих органів у жінок, що проходили лікування в Національному інституті раку/ О. О. Самохвалова, О. В. Турчак, Ю. Г. Ткаля (стр.115-118)
Звірич В. В. Прогностичне значення біомаркера окисного пошкодження ДНК (8-гідрокси-2’-гідроксигуанозину) для визначення ефективності використання неоад’ювантної хіміопроменевої терапії у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки/ В. В. Звірич [та ін.] (стр.119-122)
Новосад О. І. Зміни в парадигмі лікування множинної мієломи (2003-2013). Власні результати/ О. І. Новосад [та ін.] (стр.123-126)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Самохвалова О. О., Турчак О. В., Ткаля Ю. Г.
Назва : Клінічні та морфологічні особливості пухлин зовнішніх статевих органів у жінок, що проходили лікування в Національному інституті раку
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 115-118 (Шифр КУ41/2019/9/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Анотація: У статті наведено результати 3-річного проспективного спостереження у жінок, що звернулися з пухлинами зовнішніх статевих органів (ЗСО) в Національний інститут раку з 2016 по 2018 р. Результати. Встановлено, що віковими особливостями пацієнток з раком ЗСО є приріст захворюваності після 50 років (17,5%). Максимальний пік захворюваності встановлено в період 61–70 років (29,8%) та у жінок віком старше 71 року (32,8%) (р0,05). За критерієм Т класифікації TNM, найбільшу кількість пацієнток, що звернулися в Національний інститут раку, становили жінки із захворюванням у Т2 клінічній стадії (53,4%) порівняно з хворими з Т1 (27,6%) та Т3 (10,6%) клінічними стадіями (р0,05). За критерієм N клінічного стадіювання при зверненні переважали жінки із N0 стадією (70,2%) проти когорти із N1 (20,6%) та N2 (4,6%) стадіями; за критерієм М виявлено більше хворих із М0 стадією (90,1%) проти М1 (6,1%) та Мх (3,8%). За гістопатологічною градацією були верифіковані пухлини високого (G1, 40,5%), середнього (G2, 38,9%), низького ступеня диференціювання (G3, 19,1%), а також недиференційовані пухлини (G4, 1,5%). Згідно зі стадіюванням пухлин ЗСО за системою FIGO найбільшу кількість становили хворі з ІІ стадією (39,0%), практично однаковими були частки пацієнток з І (20,6%) та ІІІА (18,3%) стадією раку ЗСО; рідше верифікувалися стадії IVA (12,2%) та IVB (6,1%). При аналізі первинної локалізації пухлини встановлено, що найчастіше діагностувалися новоутворення вульви (64,9%); пухлини статевих губ становили 25,2%, пухлини бартолінових залоз — 3,0%, ураження клітора — 4,6%, задньої статевої спайки — 0,8%, тотальне ураження відмічено у 1,5% випадків. За гістологічними особливостями більша частина пухлин була представлена плоскоклітинним раком (80,2%): зроговілим (59,6%), незроговілим (19,1%) та базальноклітинним (1,5%). За допомогою гістологічного дослідження меланому виявлено у 5,3% хворих, карциному — у 6,9%, саркому — у 6,1% пацієнтів; недиференційовані форми раку ЗСО відмічалися рідко та становили 1,5% звернень. Висновки. За оцінки гінекологічної патології у пацієнтів з пухлинами ЗСО переважали запальні захворювання сечостатевої системи (29,0%); серед соматичних захворювань найбільш поширеними у цієї категорії пацієнток були ішемічна хвороба серця (35,9%) та артеріальна гіпертензія (25,9%), рідшими — цукровий діабет (13,7%), хронічний бронхіт (10,7%), виразкові ураження шлунка та дванадцятипалої кишки (13,7%)
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна онкологія -2020р. т.10,N 3/4
Цікаві статті :
П’ятирічна загальна виживаність та виживаність без прогресування при застосуванні пембролізумабу у пацієнтів із поширеним НДРЛ (стр.92-94)
Практичні аспекти застосування ендокринотерапії раку грудної залози в період пре- та постменопаузи (стр.95-99)
Лукашенко А. В. Порівняння гемостатичних засобів, що використовуються в хірургії/ А. В. Лукашенко, М. О. Віноградова (стр.100-108)
Яковцова І. І. Аналіз смертності хворих на колоректальний рак у багатопрофільних лікарнях м. Харків/ І. І. Яковцова [та ін.] (стр.109-112)
Болгова Л. С. Вклад цитопатологов в развитие морфологической диагностики онкологических заболеваний в Украине (к 100-летию Национального института рака)/ Л. С. Болгова [и др.] (стр.113-119)
Дунаевская В. В. Фотодинамическая терапия в клинической онкологии (аналитический обзор и собственный опыт)/ В. В. Дунаевская [и др.] (стр.120-127)
Скорый Д. И. Дивертивная илеостома при левосторонних колоректальных резекциях: ретроспективный анализ и обзор литературы/ Д. И. Скорый, Е. А. Ильин, Е. С. Трегуб (стр.128-133)
Столярова О. Ю. Значимість окремих маркерів при різних варіантах перебігу раку передміхурової залози/ О. Ю. Столярова [та ін.] (стр.134-137)
Самохвалова О. О. Рівень летальності хворих з пухлинами зовнішніх статевих органів при ретроспективному 25-річному спостереженні, роль клінічного стадіювання в прогнозуванні віддаленої летальності/ О. О. Самохвалова [та ін.] (стр.138-142)
Андреева Н. Л. Лечение лимфом, ассоциированных с беременностью/ Н. Л. Андреева, С. А. Мавричев, А. В. Трухан (стр.143-147)
Пікуль М. В. Резекція нирки при уротеліальному раку чашечок високого ступеня ризику/ М. В. Пікуль [та ін.] (стр.148-153)
Лаврик Г. В. Діагностична цінність методів візуалізації токсичних ушкоджень печінки після системної поліхіміотерапії (аналітичний огляд та результати власних досліджень)/ Г. В. Лаврик [та ін.] (стр.154-160)
Крячок І. А. Первинно-множинні пухлини. Синхронна неходжкінська лімфома з клітин зони мантії та аденокарцинома шлунка. Клінічний випадок/ І. А. Крячок [та ін.] (стр.161-164)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Самохвалова О. О., Копчак К. В., Неспрядько С. В., Ціп Н. П., Свінціцький В. С.
Назва : Рівень летальності хворих з пухлинами зовнішніх статевих органів при ретроспективному 25-річному спостереженні, роль клінічного стадіювання в прогнозуванні віддаленої летальності
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 138-142 (Шифр КУ41/2020/10/3/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Стаття базується на 25-річному ретроспективному спостереженні та присвячена аналізу рівня летальності пацієнтів з пухлинами зовнішніх статевих органів, прогнозуванню віддаленої летальності залежно від клінічних особливостей пухлин. Робота проводилася на базі Національного інституту раку з включенням вивчення 557 історій хвороб пацієнтів за період 1993–2018 рр. Результати. Середня виживаність становила 6,0±4,48 року. Найвищими показниками загальної смертності характеризувалися пацієнти з IVA та IVВ стадіями захворювання за шкалою Міжнародної федерації гінекології та акушерства (International Federation Gynecology and Obstetrics — FIGO; при IVВ стадії виключення з дослідження було розподілено рівномірно на весь період спостереження, при IVA стадії пацієнти вибували за рахунок летальності вже на першому році. Доведено приріст загальної виживаності після 2010 р. для І та ІІ стадій захворювання. Значний приріст летальності за критерієм Т відмічено при переході до Т3 та Т4 (74,4 та 100,0% відповідно), найнижчий показник загальної смертності відмічено при локальних пухлинах (Tis — 5,6%). Встановлено зростання частоти загальної летальності при N1 та N2 (80,0 та 81,5% відповідно), порівняно з N0 (44,7%, р0,05). При NХ рівень летальності був на 12,0% вищим, ніж при критерії N0. Висновки. Загальна смертність за наявності віддалених метастазів (М1) на 33,7% перевищувала таку, яка встановлена за відсутності метастазів (М0). Після 2000 р. в Національному інституті раку було відмічено підвищення якості діагностики відносно критерію МХ, проте за критерієм NХ покращення якості діагностики не виявлено
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)