Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Сасюка, В. Г.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Назва журналу :Перинатология и педиатрия -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Давыдова Ю. Роль постоянного самосовершенствования в акушерстве, гинекологии и перинатологии/ Ю. Давыдова (стр.7-8)
Давыдова Ю. В. Послеродовая реабилитация и восстановление качества жизни у женщин с нарушениями целостности промежности в родах/ Ю. В. Давыдова [и др.] (стр.9-13)
Баранова В. В. Оцінка якості життя у жінок високого кардіологічного ризику з варикозною хворобою у післяпологовому періоді/ В. В. Баранова, А. Ю. Ліманська, Ю. В. Давидова (стр.15-20)
Давыдова Ю. В. Санация влагалища до проведения кесарева сечения снижает риск инфицирования/ Ю. В. Давыдова, А. А. Огородник (стр.23-24)
Ліманська А. Ю. Ефективність Нейроцитину в якості допоміжної терапії неврологічних розладів у вагітних при порушеннях мозгового кровообігу/ А. Ю. Ліманська, Л. П. Бутенко, Ю. В. Давидова (стр.25-31)
Грищенко О. В. Значення змін автономної нервової регуляції матері та плоду в жінок із прееклампсією/ О. В. Грищенко [и др.] (стр.32-38)
Макаренко М. В. Гестаційна коагулопатія: прорив у поглядах на профілактику кровотеч/ М. В. Макаренко [и др.] (стр.39-43)
Подольський Вл. В. Профілактика та лікування запальних змін статевих органів у жінок з лейоміомою матки/ Вл. В. Подольський, В. В. Подольський (стр.44-49)
Сасюка В. Г. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану/ В. Г. Сасюка (стр.50-55)
Огородник А. А. Високий вміст фтору, який надходить при вагітності, може бути причиною зниження IQ нащадків/ А. А. Огородник (стр.56)
Огородник А. А. Шизофренія: чи може бути причиною дефіцит живильних речовин під час вагітності/ А. А. Огородник (стр.57-58)
Огородник А. А. Використання мобільного телефону під час вагітності не пов’язане з проблемами розвитку дитячої нервової системи/ A. A. Огородник (стр.58-59)
Огородник А. О. Ефективність застосування Утрожестану при вкороченні шийки матки/ А. О. Огородник [и др.] (стр.60-64)
Шунько Є. Є. Фактори ризику формування перинатальної патології у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34 0/7-36 6/7 тижнів/ Є. Є. Шунько [и др.] (стр.65-69)
Коренєв М. М. Актуальні питання трансферу інноваційних медичних технологій у галузі охорони здоров’я дітей та підлітків/ М. М. Коренєв [и др.] (стр.70-73)
Березенко В. С. Муковісцидоз у дітей. Своєчасна діагностика як важливий предиктор ефективності лікування (клінічний випадок)/ В. С. Березенко, Ю. П. Резніков, В. В. Крат (стр.74-80)
Аряев Н. Л. Геоэндемическая оценка клинико-эпидемиологических особенностей дефицита гормона роста у детей Одесского региона по результатам 15-летнего мониторирования/ Н. Л. Аряев [и др.] (стр.81-86)
Пипа Л. В. Комплексний підхід до раннього виявлення тривожних станів у дітей підліткового віку/ Л. В. Пипа [и др.] (стр.87-92)
Оніськова О. В. Побічні дії при застосуванні антиеметичних препаратів у дітей старшого віку/ О. В. Оніськова, Л. О. Ющенко, І. В. Залевська (стр.93-96)
Лемко О. І. Зміни активності запального процесу у дітей, що часто хворіють, та хворих на рецидивуючий бронхіт під впливом відновлювального лікування/ О. І. Лемко, С. В. Лукащук, Т. І. Кополовець (стр.97-101)
Крамарьов С. О. Порушення моторики кишечника при гострих нейроінфекціях у дітей/ С. О. Крамарьов, А. І. Марков (стр.102-107)
Алі Самех Алі. Індивідуалізація показань до антигелікобактерної терапії та оцінка її ефективності у дітей з функціональною диспепсією/ Самех Алі Алі (стр.108-114)
Шутова Е. В. Возрастные и гендерные особенности липидного профиля у детей и подростков с желчнокаменной болезнью/ Е. В. Шутова (стр.115-119)
Цимбаліста О. Л. Ураження бронхолегеневої системи при ревматичних захворюваннях у дітей (лекція)/ О. Л. Цимбаліста (стр.120-125)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сасюка В. Г.
Назва : Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 3. - С. 50-55 (Шифр ПУ3/2017/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM
НАДПОЧЕЧНИКОВ КОРЫ ГОРМОНЫ -- ADRENAL CORTEX HORMONES
Анотація: Мета— провести оцінку функціонального стану гіпоталамогіпофізарнонаднирникової системи у вагітних з урахуванням їх психоемоційного стану. Пацієнти та методи. Обстежено 86 вагітних у ІІ та ІІІ триместрах (22–33 тижні). До основної групи включено 60 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності. До групи порівняння — 26 вагітних із рівнем тривоги 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривож ності. Для оцінки ситуативної тривожності та особистісної тривожності використано шкалу Ч.Д. Спілбергера, адаптовану Ю.Л. Ханіним. У плазмі крові визначено кількісну оцінку концентрації адренокортикотропного гормону, кортизолу, вільного тестостерону, андростендіону, дегідроепіандростерона сульфату та 17αОНпрогестерону гормонів методом імуноферментного аналізу на апараті «SIRIO S». Результати. При порівнянні концентрації адренокортикотропного гормону, 17αОНпрогестерону, вільного тестостерону та андростендіону стати стично достовірної різниці (p0,05) між вагітними із середньовисоким та низьким рівнями ситуативної тривожності не встановлено. Однак на деякі взаємовпливи може вказувати кореляційний зв'язок між рівнем особистісної тривожності та вмістом адренокортикотропного гормону як в основній (r=+0,381, p0,05), так і в групі порівняння (r0,05). Під час аналізу концентрації кортизолу та дегідроепіандростерона сульфату встановлено статистично достовірне її переважання у тривожних вагітних порівняно з вагітними, які мають низький рівень ситуативної тривожності. На взаємозв'язок між рівнем ситуативної тривожності та концентрацією кортизолу вказує позитивна кореляція (r=+0,704, p0,05). Підтвердженням стресопротективної дії дегідроепіандростерона сульфату відносно корти золу може бути відсутність статистично достовірної (p 0,05) різниці щодо їх співвідношення в групах дослідження, а також наявність між ними пози тивної кореляції як в основній (r=+0,256, p0,05), так і в групі порівняння (r0,05) різниці за концентрацією адренокортикотропного гормо ну, 17αОНпрогестерону, андростендіону та вільного тестостерону з урахуванням рівня тривожності. Однак зростання рівня тривожності у вагітних супроводжується статистично достовірним підвищенням (p0,05) концентрації кортизолу, що є проявом емоційної реакції на стресову ситуацію, а також збільшенням вмісту дегідроепіандростерона сульфату, який має антиглюкокортикоїдні властивості
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)