Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Вища освіта (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Серіков, К. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-42 
1.


   
    Розповсюдженість гіпертонічних кризів в популяції жителів міста Запоріжжя / Б. М. Голдовський [та ін.] // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 79-80

Анотація: Згідно епідеміологічних даних артеріальна гіпертензія одна з найактуальніших захворювань в популяції дорослого населення України. Зустрічається до 30 % і є одним з найважливіших чинників дестабілізації розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) і розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. Гіпертонічний криз - невідкладний станів, який потребує надання екстреної медичної допомоги для попередження або обмеження ураження органів мішеней (Лашкул З.В., 2014, Терещенко С.Н., 2013)/ Метою дослідження було визначити розповсюдженість гіпертонічних кризів в популяції жителів міста Запоріжжя. В основу дослідження покладені матеріали, отримані в ході ретроспективного вивчення звернень за медичною допомогою хворих з січня 2014 по січень 2016 року. Відсоток гіпертонічних кризів від загальної кількості викликів ШМД м Запоріжжя за 2014 рік склав 13,2%, за 2015 рік - 13,7 %. Чисельність населення Запоріжжя в 2014 році склали 761 993 особи, в 2015 році - 756 927 осіб. Розповсюдженість гіпертонічних кризів у загальній популяції м. Запоріжжя як за 2014 рік так і за 2015 склала 4,1 %. З метою виявлення змін кількості гіпертонічних кризів та вторинних гіпертензій за 2014 і 2015 рік проводили порівняльний аналіз з розрахунку кількість випадків на 100 тис. жителів. За два аналізованих роки рівень гіпертонічних кризів істотно не змінився, хоча намітилась тенденція до збільшення даного невідкладного стану в 2015 році. У 2015 ріці відзначалося достовірне зростання вторинних гіпертензій з 146 на 100 тис. у 2014 році до 216 на 100 тис. (р 0,05). Маємо зробити висновок, що виникнення гіпертонічних кризів серйозна медико-соціальна проблема, що потребує науково обґрунтованого підходу до надання екстреної медичної допомоги зазначеній категорії хворих на догоспітальному етапі. Потрібні подальші дослідження направлені на вивчення проблеми виникнення та усунення ГК на догоспітальному етапі
Дод.точки доступу:
Голдовський, Б. М.
Поталов, С. О.
Серіков, К. В.
Сідь, Є. В.
Філімонова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Серіков, К. В.
    Зміни показників енергоструктурного статусу в пацієнтів із геморагічним інсультом [Текст] / К. В. Серіков // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - N 1. - С. 33-38


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, патофизиология, терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (использование, методы)
Анотація: Сучасний стан діагностики та лікування пацієнтів із геморагічним інсультом характе­ ризується тенденцією до якісно нового напрямку, за якого технології лікування (консервативного або оперативного) диктують необхідність у визначенні динамічних змін показників енергоструктурного статусу. У пацієнтів із геморагічним інсультом на першу добу госпіталізації зазначалося підвищення концентрації нейронспецифічної енолази (NSE) на 35 % (p 0,05), на другу добу — на 34 % (р 0,01) та на третю добу — на 25 % (р 0,01) порівняно з показниками контрольної групи. Рівень загального оксиду азоту (NO2 + NO3 ) під час госпіталізації пацієнтів із геморагічним інсультом був нижчим, ніж у добровольців контрольної групи, проте з другої доби з’являлася тенденція до його збільшення, а на третю добу він підвищувався на 11 % (p 0,05) порівняно з показниками контрольної групи
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Серіков, К. В.
    Зміни показників серотонінергічної і нітроксидергічної систем, у хворих з геморагічним інсультом, на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому / К. В. Серіков // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 115

Анотація: У хворих з геморагічним інсультом, внаслідок паренхіматозного або субарахноїдального крововиливу, активуються стрес-лімітуючі механізми, які забезпечують організму хворих стійкість до стресової дії на стадіях загального адаптаційного синдрому. Мета дослідження. Вивчити динаміку змін показників серотонінергічної і нітроксидергічної стрес-лімітуючих систем, на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому, у хворих з геморагічним інсультом, під час проведення інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Дослідження проведено 16 критичним хворим із геморагічним інсультом (середній вік 69,4±1,9 років). Із них чоловіків 7 (43,75%) - середній вік 69,9±2,8 років; жінок 9 (56,25%) - середній вік 69,1±2,8 років. Контрольна група представлена 12 добровольцями (середній вік 37,5±2,7) років, з них чоловіків 6 (50,0%) - середній вік 33,4±3,8 років; жінок 6 (50,0%) - середній вік 42,8±3,6 років
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Відсоток типів гіпертонічних кризів в залежності від балансу вегетативної нервової системи / Б. М. Голдовський [та ін.] // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 80

Анотація: Серцево-судинні захворювання в Україні займають провідне місце серед причин смертності населення. Гіпертонічна хвороба (ГХ) є широко поширеним серцево-судинним захворюванням (ССЗ) в Україні, на яке страждає близько 30 % дорослого населення. Підвищений артеріальний тиск є найважливішим фактором ризику серцево-судинних ускладнень, таких як мозковий інсульт та інфаркт міокарда. При цьому ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих ГХ істотно зростає при розвитку гіпертонічного кризу (Коваленко В .М., 2013; Чепелевська Л.А., 2014). Мета дослідження. Визначити відсоток типів гіпертонічних кризів в залежності від балансу вегетативної нервової системи. Було обстежено 50 хворих на ГХ у стані гіпертонічного кризу у віці від 45 до 70 років, середній вік склав 60,12 ± 0,97 років. ЕКГ реєстрували за загальноприйнятою методикою, на 12-канальному комп’ютерному електрокардіографічному комплексі «Кардіолаб» (ХАІ-Медика, Харків). Обстеження виконували до початку надання медичної допомоги та після лікування ГК. Отримані данні експортували до ЕКГ комплексу «Кардіолаб-ВСР» з подальшим аналізом кардіоритмограми за загально визнаною методикою. Розраховували співвідношення LF/HF (Low Frequency / High Frequency) - індекс ваго-симпатичної взаємодії. Визначали баланс вегетативної нервової системи за індексом LF/HF, хворі з індексом менше 1,5 мали вагусний тип гіпертонічних кризів, якщо індекс LF/HF був вище 2, його розцінювали як адренергічний тип, збалансований тип - від 1,5 до 2. Середнє значення співвідношення LF/HF склало 4,43 ± 0,53. Структура гіпертонічних кризів за балансом вегетативної нервової системи була наступною: вагусний тип був у 6 (12,0 %) пацієнтів, збалансований був у - 10 (20,0 %), з адренергічним типом було 34 хворих (68,0 %). Таким чином, у хворих на ГХ превалював адренергічний тип гіпертонічного кризу. Визначення індексу ваго- симпатичної взаємодії може бути корисним при виборі гіпотензивних препаратів, потрібні подальші дослідження у цьому напрямку
Дод.точки доступу:
Голдовський, Б. М.
Потапов, С. О.
Серіков, К. В.
Сідь, Є.В.
Філімонова, І. В.
Лелюк, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Гіпертонічні кризи в популяції населення великого промислового міста України [Текст] / Б. М. Голдовський [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 6. - С. 53-56. - Бібліогр.: с. 55


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, эпидемиология)
ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ ЗДОРОВЬЕ -- URBAN HEALTH
Анотація: Згідно з епідеміологічними даними, артеріальна гіпертензія є одним з найактуальніших захворювань в популяції дорослого населення України. Її поширеність становить до 30 %, і вона є одним із найважливіших чинників дестабілізації розвитку ішемічної хвороби серця і розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. Гіпертонічний криз (ГК) — це один із частих невідкладних станів, що потребують — як ускладнений, так і неускладнений — надання невідкладної медичної допомоги для попередження або обмеження ураження органів-мішеней. Спровокувати розвиток ГК можуть різні причини, серед яких найбільш частими є психоемоційні та фізичні перевантаження. Своєчасно не купірувані неускладнені гіпертонічні кризи можуть переходити в ускладнені. Метою дослідження була оцінка екстреної медичної допомоги хворим на АГ в популяції населення великого промислового міста України. Матеріали та методи. В основу дослідження покладені матеріали, отримані під час ретроспективного вивчення звернень хворих за медичною допомогою до відділень швидкої допомоги з січня 2014 по січень 2016 року. Обробка даних була проведена на персональній електронній обчислювальній машині з використанням пакету прикладних програм PSPP. При перевірці статистичних гіпотез нульову гіпотезу відкидали при рівні статистичної значущості (р) нижче 0,05. Результати. Результатом було визначення відсотку гіпертонічних кризів від загальної кількості викликів швидкої медичної допомоги та поширеності гіпертонічних кризів у загальній популяції м. Запоріжжя. Висновки. Виникнення гіпертонічних кризів — серйозна медико-соціальна проблема, що потребує науково обґрунтованого підходу до надання екстреної медичної допомоги зазначеній категорії хворих на догоспітальному етапі. Потрібні подальші дослідження, спрямовані на вивчення проблеми виникнення та купірування ГК на догоспітальному етапі
Дод.точки доступу:
Голдовський, Б. М.
Поталов, С. О.
Серіков, К. В.
Сідь, Є. В.
Філімонова, І. В.
Солонинка, Г. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Льовкін, О. А.
    Форми симуляційного навчання лікарів-слухачів, лікарів-інтернів, середнього медичного персоналу та парамедиків [Текст] / О. А. Льовкін, Д. Ю. Рязанов, К. В. Серіков // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 5. - С. 94-97. - Бібліогр.: с. 97


MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНА -- EMERGENCY MEDICINE (обучение)
Дод.точки доступу:
Рязанов, Д. Ю.
Серіков, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Удосконалення діагностики та інтенсивної терапії церебральної дисфункції у хворих з ішемічним інсультом [Текст] / Б. М. Голдовський [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 7. - С. 95-100. - Бібліогр.: с. 99


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, кровь, рентгенография, терапия)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: Захворювання серцево-судинної системи у світі та в Україні посідають одне з перших місць за поширеністю, смертністю та інвалідністю. Згідно з офіційною статистикою, унаслідок мозкового інсульту в Україні щорічно помирає від 40 до 45 тисяч осіб. Мета дослідження. Розробити нові та вдосконалити існуючі методи діагностики та інтенсивної терапії у критичних хворих з ішемічним інсультом. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне, нерандомізоване дослідження 56 критичних хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом, які перебували у відділенні анестезіології з палатами інтенсивної терапії КУ «Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня № 9». Результати. Інтенсивна терапія застосовувалася згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги «Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)» (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2012 р. № 602). Висновки. У хворих із транзиторними ішемічними атаками на тлі проведення інтенсивної терапії мало місце покращення неврологічного статусу за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) практично до легкого ступеня ішемічного інсульту, проте відбувалося поглиблення церебральної ішемії. У хворих із первинним ішемічним інсультом у правій та лівій гемісферах головного мозку, руслах правої та лівої середніх мозкових артерій мало місце поглиблення церебральної ішемії за рахунок формування зони некрозу нейронів головного мозку на тлі зменшення неврологічного дефіциту. У хворих із первинним ішемічним інсультом у стовбурі головного мозку на тлі проведення інтенсивної терапії мало місце практичне нівелювання церебральної ішемії, проте неврологічний дефіцит за шкалою NIHSS характеризувався середньотяжким ступенем на всіх етапах дослідження, без тенденції до покращення
Дод.точки доступу:
Голдовський, Б. М.
Серіков, К. В.
Поталов, С. О.
Сідь, Є. В.
Філімонова, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Серіков, К. В.
    Зміни показників стрес-лімітуючої системи у хворих із геморагічним інсультом на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому під час проведення інтенсивної терапії [Текст] / К. В. Серіков // Медицина неотложных состояний. - 2017. - N 6. - С. 62-66. - Бібліогр.: с. 64-65


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (кровь, осложнения, терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
АДАПТАЦИОННЫЙ СИНДРОМ ОБЩИЙ -- GENERAL ADAPTATION SYNDROME (этиология, кровь)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (кровь)
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES (кровь)
Анотація: У хворих із геморагічним інсультом внаслідок паренхіматозного або суб­арахноїдального крововиливу активуються стрес-лімітуючі механізми, що забезпечують організму хворих стійкість до стресової дії на стадіях загального адаптаційного синдрому. Мета. Вивчення динаміки показників серотонінергічної і нітроксидергічної стрес-лімітуючих систем на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому у хворих із геморагічним інсультом під час проведення інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Дослідження проведено 16 критичним хворим із геморагічним інсультом (середній вік — 69,4 ± 1,9 року) в умовах відділення нейрореанімації Комунальної установи «6-та міська клінічна лікарня» (м. Запоріжжя, Україна). Серед них чоловіків було 7 (43,75 %), середній вік становив 69,9 ± 2,8 року; жінок — 9 (56,25 %), середній вік — 69,1 ± 2,8 року. Контрольна група представлена 12 добровольцями (середній вік — 37,5 ± 2,7 року), серед них: чоловіків — 6 (50,0 %), середній вік — 33,4 ± 3,8 року; жінок — 6 (50,0 %), середній вік — 42,8 ± 3,6 року. Результати. Тяжкість геморагічного інсульту оцінювали за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale, що відповідало тяжкому мозковому інсульту (1-ша доба — 15,7 ± 1,1 бала; 2-га доба — 15,6 ± 1,2 бала; 3-тя доба — 16,4 ± 0,5 бала). При оцінці вираженості неврологічного дефіциту на 3-тю добу після госпіталізації на тлі інтенсивної терапії виявлено значущу позитивну динаміку у 8 пацієнтів. У 4 хворих позитивної динаміки на фоні інтенсивної терапії не відзначалося. Четверо пацієнтів померли на 3-тю добу після госпіталізації (3 чоловіки і 1 жінка), смертність становила 25,0 % від числа усіх госпіталізованих. Висновки. Інтенсивна терапія у хворих із геморагічним інсультом перешкоджає розвитку дислокаційного синдрому. Зменшення показників серотонінергічної системи характеризує ефективність церебропротекторної терапії. Збільшення показників нітроксидергічної стрес-лімітуючої системи вказує про необхідність подальшого застосування судинної терапії
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Невідкладна консервативна терапія геморагічного інсульту / Б. М. Голдовський [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 90. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (стандарты)
Анотація: У структурі мозкового інсульту (МІ) геморагічний мозковий інсульт (ГМІ) являє собою найбільш руйнівний тип МІ, що призводить до смерті та інвалідизації. Мета. Вдосконалити алгоритм невідкладної терапії у хворих із ГМІ. Матеріали та методи. Проведене ретроспективне нерандомізоване дослідження 36 критичних хворих із ГМІ, а саме — з внутрішньомозковими крововиливами (середній вік 69,4 ± 1,9 року), із них чоловіків 17 (47,2 %) — середній вік 69,9 ± 2,8 року; жінок — 19 (52,8 %) — середній вік 69,1 ± 2,8 року
Дод.точки доступу:
Голдовський, Б. М.
Серіков, К. В.
Поталов, С. О.
Серіков, В. І.
Філімонова, І. В.
Лелюк, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Серіков, К. В.
    Диференційований підхід до лікування артеріальної гіпертензії у хворих з ішемічним мозковим інсультом [Текст] / К. В. Серіков, Л. М. Смирнова, О. Ф. Дзигал // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 47-52. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: У хворих з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості проведення диференційованої антигіпертензивної терапії з урахуванням гемодинамічного типу артеріальної гіпертензії і киснево-гемодинамічної стабілізації системи кровообігу покращує результати лікування і прискорює терміни реабілітації
Дод.точки доступу:
Смирнова, Л. М.
Дзигал, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-42 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)