Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Скіданов, А. Г.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-25

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Перфільєв О. В., Радченко В. О., Куценко В. О., Попов А. І., Скіданов А. Г., Піонтковський В. К.
Назва : Малоінвазивні методи діагностики та лікування больового фасет-синдрому поперекового спондилоартрозу (огляд літератури)
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 128-137 (Шифр ОУ4/2017/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 135-137
MeSH-головна: ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
СПОНДИЛОАРТРИТ -- SPONDYLARTHRITIS
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN
НЕРВА БЛОКАДА -- NERVE BLOCK
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета: на основі аналізу наукової літератури вивчити найбільш значущі проблеми малоінвазивних методів діагностики та лікування больового фасет-синдрому поперекового спондилоартрозу, визначити шляхи їх вирішення Методи: вивчено публікації за останні 20 років з електронних баз даних PubMed, MEDLINE, статті, монографії, автореферати, дисертації та інші джерела науково-медичної інформації. Знайдено 178 публікацій, що стосуються поперекового больового фасет-синдрому, 199 — поперекових медіальних гілочок задніх гілок спинно-мозкових нервів, 1 062 — блокад і денервації поперекових дуговідросткових суглобів (ДС), 7 — їх ендоскопічної денервації. Відібрано 74 публікації з ІІ та ІІІ рівнем доказовості. Результати: збільшення поширеності застосування малоінвазивних діагностичних блокад та денервацій ДС у поперековому відділі хребта призвело до підвищення кількості не лише позитивних, а й незадовільних результатів. Встановлено, що іннервація ДС має індивідуальні анатомо-топографічні особливості розташування нервів, що може впливати на результати малоінвазивних методів лікування болючого фасет-синдрому. Селективні блокади медіальних гілочок задніх гілок спинномозкових нервів та інтраартикулярні блокади ДС при дотриманні якісного контролю ефективні для короткочасного лікування хронічного больового фасет-синдрому, а денервація ДС у вигляді невротомії зазначених гілочок під ендоскопічним. контролем є найбільш успішним методом для до- стиження довгострокового позитивного результату. Знайдено основні шляхи вдосконалення малоінвазивних методів для діагностики та лікування больового фасетсиндрому поперекового спондилоартрозу. Ключові слова: поперековий відділ хребта, больовий фасет-синдром, медіальні гілочки задніх гілок спинномозкових нервів, лікувально-діагностичні блокади дуговідросткових суглобів, денервація дуговідросткових суглобів, ендоскопічна денервація
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лизогуб М. В., Леонтьєва Ф. С., Скіданов А. Г., Піонтковський В. К.
Назва : Дослідження цитокінового профілю за умов хірургічних втручань на поперековому відділі хребта: вплив методу анестезії
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 28-32 (Шифр ОУ4/2018/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 31-32
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
Анотація: Хірургічні втручання на поперековому відділі хребта виконують в умовах і загальної, і спінальної анестезії (СА). Доведено, що будь-яка операція супроводжується вивільненням цитокінів, проте вплив на цей процес методу анестезії не уточнено. Мета: дослідити концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -1β, 4 та -6 у сироватці крові пацієнтів під час операцій на поперековому відділі хребта в умовах загальної внутрішньовенної або СА. Методи: обстежено 23 пацієнта (ASA I–II), яким виконано хірургічне втручання на поперековому відділі хребта в умовах СА 0,5 % бупівакаїном (n = 11) або загальної пропофол-фентанілової анестезії (n = 12). Оцінювали ІЛ-1β, -4 та -6 до операції (Т1), через 30 хв (Т2), 3 ч (Т3) і 24 ч (Т4) після розрізу. Контрольну групу (К) склали 11 здорових людей. Результати: концентрація ІЛ-1β в сироватці крові на всіх етапах спостереження була підвищеною порівняно зі значеннями контрольної групи (p 0,01). Значущої різниці між групами й етапами дослідження не виявлено. Рівень ІЛ-6 у сироватці крові в пацієнтів обох груп був підвищений (p 0,01). Під час операції (період Т2) у хворих, які отримували загальну анестезію, відзначено достовірне збільшення концентрації ІЛ-6 порівняно з передопераційним (p 0,01) і Т2-етапом групи СА (p 0,01). Далі значущих відмінностей не встановлено. Концентрація ІЛ-4 не відрізнялася від значення контрольної групи на жодному з етапів дослідження. Висновки: дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта супроводжуються підвищенням у сироватці крові рівнів прозапальних цитокінів ІЛ-1β та 6, які залишаються збільшеними інтраопераційно та протягом першої доби після операції. У разі загальної анестезії через 30 хв після розрізу спостерігали достовірно більшу концентрацію ІЛ-6 порівняно з групою СА
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скіданов А. Г., Леонтьева Ф. С., Морозенко Д. В., Піонтковський В. К., Радченко В. О.
Назва : Біохімічні маркери для оцінювання стану м’язів за умов дегенеративних захворювань хребта (огляд літератури)
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - Х., 2016. - N 4. - С. 119-123 (Шифр ОУ4/2016/4)
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
МЫШЦЫ -- MUSCLES
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
КРЕАТИНКИНАЗА -- CREATINE KINASE
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES
ЛАКТАТДЕГИДРОГЕНАЗЫ -- LACTATE DEHYDROGENASES
МОЛОЧНАЯ КИСЛОТА -- LACTIC ACID
МИОГЛОБИН -- MYOGLOBIN
Анотація: Мета: проаналізувати сучасні лабораторні маркери структурно-функціональних порушень м’язової тканини, які можуть відображати енергетичний обмін і ушкодження паравертебральних м’язів у разі фізіологічних і патологічних процесів. Розглянуто активність ферменту креатинфосфокінази як біохімічного маркера стану м’язів у нормі та за умов патології. Його активність у сироватці крові може підвищуватися залежно від ступеня і тривалості фізичного навантаження як у пацієнтів, які страждають м’язовими порушеннями, так і під час тренувань, тобто служити показником тренованості організму. Відзначено, що збільшення активності креатинфосфокінази під час оцінювання стану м’язів є сприятливою прогностичною ознакою. Автори також описали роль креатиніну для оцінювання функціональної активності м’язів. Проаналізовано його клініко-діагностичне значення як маркера стану порушень м’язової тканини за умов її патології. Підкреслено, що рівень екскреції креатиніну з сечею залежить від характеру харчування. Продемонстровано клініко-діагностичне значення активності аспарагінової амінотрансферази як показника деструкції м’язової тканини в разі міолізів і міопатій. Розглянуто активність лактатдегідрогенази як маркера м’язової дистрофії, що прогресує. Частина роботи присвячена міоглобіну як лабораторному маркеру стану м’язової тканини в разі травм скелетних м’язів, міозитів, міодистрофії, а також як критерію міолізу внаслідок хірургічних втручань на скелетних м’язах. Показано, що лактат може служити показником метаболізму м’язової тканини за умов навантажень і гіпоксії. Визначено напрям досліджень щодо широкого використання найінформативніших біохімічних маркерів для оцінювання стану паравертебральних м’язів у разі дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта з метою діагностики метаболічних порушень й ефективності консервативного та хірургічного лікування пацієнтів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко В. О., Скіданов А. Г., Морозенко Д. В., Змієнко Ю. А. , Міщенко Л. П. , Нессонова М. М.
Назва : Відносний вміст різних тканин у паравертебральних м’язах поперекового відділу хребта за умов дегенеративних захворювань та у здорових залежно від віку
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 80-86 (Шифр ОУ4/2017/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 86
MeSH-головна: САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
СПИННЫЕ МЫШЦЫ -- BACK MUSCLES
ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED
ИЗОБРАЖЕНИЯ ОБРАБОТКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE PROCESSING, COMPUTER-ASSISTED
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета: визначити характер вікових змін у паравертебральних м’язах здорових волонтерів і пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) на підставі аналізу результатів комп’ютерної томографії (КТ). Методи: проаналізовано результати обстеження 129 пацієнтів (53 чоловіки, 76 жінок), прооперованих із приводу дегенеративних захворювань ПВХ, і 11 здорових добровольців, а також КТ-скани 93 осіб у віці від 6 до 21 року. Відносний вміст жирової, м’язової та сполучної тканин у паравертебральних м’язах ПВХ визначали на підставі їхньої рентгенощільності на аксіальних КТ-сканах за допомогою оригінальної комп’ютерної програми з точністю 87, 85 %. Для оцінювання результатів виконано кореляційний аналіз. Результати: до закінчення росту вміст м’язової тканини з віком значно не змінюється, але збільшується відсоток сполучної. Після закінчення росту значно зменшується вміст м’язової тканини із віком на фоні помітного підвищення відсотка жирової. Вплив віку на вміст сполучної тканини виражений менший чином. До закінчення росту, так само як і після, зміни більш виражені в випрямлячах хребта і багатороздільних м’язах. У пацієнтів із дегенеративними захворюваннями ПВХ виявлено помірне зниження вмісту м’язової тканини і збільшення жирової з віком у всіх м’язах. Проте зменшення відносного вмісту м’язової тканини більш виражені в м’язах-випрямлячах хребта, а збільшення відносного вмісту жирової і сполучної — в багатороздільних і поперекових. Висновки: із віком у паравертебральних м’язах зменшується вміст м’язової тканини на фоні збільшення сполучної та жирової
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скіданов А. Г.
Назва : Прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта залежно від стану паравертебральних м’язів
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 14-23 (Шифр ОУ4/2018/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
ПАРАСПИНАЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- PARASPINAL MUSCLES
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Паравертебральні м’язи відіграють важливу роль в одужанні пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта (ПВХ) після лікування. Мета: створити алгоритм прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями ПВХ на підставі оцінювання стану паравертебральних м’язів. Методи: обстежено 74 пацієнти, больовий синдром оцінювали за допомогою ВАШ, якість життя — індексу Oswestry. Хворим виконано транспедикулярну фіксацію на одному або двох рівнях — LIII, LIV, LV, SI. Проведено КТ-обстеження та визначено вміст жирової, м’язової та сполучної тканин у паравертебральних м’язах ПВХ за допомогою оригінальної комп’ютерної програми. Результати: до лікування у 13 (17,6 %) осіб були серйозні порушення дієздатності, у 30 (40,5 %) — інвалідизуючі, у 31 (41,9 %) — які приковують до ліжка. Після лікування мінімальні порушення дієздатності спостерігали у 24 пацієнтів (32,4 %), помірні — у 37 (50,0 %), серйозні та інвалідизуючі залишилися у 13 (17,6 %). Важливість показників, які використано в алгоритмі прогнозування результатів лікування, оцінено за 100-бальною шкалою. Найважливішими з них є загальний вміст жиру в паравертебральних м’язах і сполучній тканині в m. erector spinae. За ними йде вміст м’язової тканини в m. quadratus lumborum і сполучної в m. multifidus. Висновки: доведено залежність між результатами хірургічного лікування хворих із дегенеративними ураженнями ПВХ і станом паравертебральних м’язів. Основним фактором впливу є вміст у них жирової тканини. Точність запропонованого алгоритму становить 89,19 %
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко В. О., Ашукіна Н. О., Мальцева В. Є., Скіданов М. А., Скіданов А. Г.
Назва : Взаємозв’язок структурних змін у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних захворювань хребта
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 92-99 (Шифр ОУ4/2021/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
СПИНА, БОЛИ -- BACK PAIN
МЫШЕЧНАЯ АТРОФИЯ -- MUSCULAR ATROPHY
Анотація: Виходячи з системного підходу до діагностики патології хребта, принципових відмінностей в етіології остеохондрозу, спондилоартрозу й інших хвороб немає. Ці захворювання розглядають як багатофакторні: до патологічних змін у структурі складових хребтового рухового сегмента призводять вік (старіння), системні фактори регуляції (гормони, пептиди, цитокіни), спадкова схильність, неадекватні навантаження, несприятливі чинники середовища тощо. Останнім часом багато уваги приділяють паравертебральним м’язам, зміни в яких із віком, у результаті травм або дегенеративних процесів неминуче призводять до порушення функціонування, що може спричинити виникнення хронічного поперекового болю. Мета. На підставі аналізу наукової літератури оцінити взаємозв’язок структурних змін у паравертебральних м’язах із розвитком дегенеративних захворювань хребта. Результати. Виявлено, що дегенеративні зміни в паравертебральних м’язах, як і в складових хребтових рухових сегментів, розвиваються з віком. Зокрема, м’язові волокна заміщуються жировою тканиною, що більше виражено в жінок порівняно з чоловіками. Доведено пряму залежність між хронічним поперековим болем і атрофією паравертебральних м’язів. Системні фактори, зокрема низький рівень вітаміну D, також обумовлюють розвиток дегенеративних змін у паравертебральних м’язах, особливо в жінок. Ожиріння провокує системне запалення, збільшує жирову інфільтрацію скелетних м’язів і підвищує чутливість до болю. Зменшення рівня фізичного навантаження призводить до слабкості й атрофії паравертебральних м’язів, що може стати чинником дегенерації міжхребцевого диска. Водночас, тренувальні вправи до хірургічних втручань на хребті з приводу дегенеративних захворювань покращують функціональні результати лікування та знижують больові відчуття. Навпаки, ушкодження паравертебральних м’язів підвищує навантаження на прилеглі до спондилодезу сегменти хребта. Загалом роль паравертебральних м’язів у розвитку дегенеративних захворювань хребта остаточно не з’ясована
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко В. О., Скіданов А. Г.
Назва : Клінічні ознаки прогнозування результатів хірургічного лікування пацієнтів з дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 3. - С. 91-98 (Шифр ТУ3/2018/19/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Одним із найпоширеніших напрямків хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперекового відділу хребта є застосування такого методу, як спондилодез. Застосовуючи цей метод лікування, звернуто увагу на те, що у різних хворих при схожому хірургічному втручанні результати нерідко відрізняються. Мета роботи - визначення клінічних факторів, які впливають на результати хірургічного лікування. Обстежені 129 прооперованих пацієнтів, 15 осіб із діагнозом нестабільності хребтових рухових сегментів, 64 пацієнти з грижами міжхребцевих дисків, 30 пацієнтів зі спондилолістезом, 20 пацієнтів зі стенозом хребтового каналу. З'ясовано початок захворювання, загальну тривалість, тривалість останнього загострення. Інтенсивність болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою. Оцінювання якості життя до і через рік після хірургічного лікування проводили за шкалою Освестрі. Обгрунтування отриманих результатів здійснено на основі методів прикладної математичної статистики. Статистичний аналіз дає можливість зробити висновок, що після операції якість життя пацієнтів значуще покращується. Однак у деякіх пацієнтів якість життя покращується меншою мірою. У випадку нестабільності хребтового сегмента та спондилолістезу вік хворого особливо впливає на результати хірургічного лікування. Про вплив віку на значення індексу Освестрі після операції можна судити за значущою помірною позитивною кореляцією цих показників, оціненою в усіх пацієнтів; у старіших пацієнтів результати гірші. Певною мірою гірші результати лікування пацієнтів із більшими до операції величинами індексу Освестрі. У пацієнтів із гіршими результатами хірургічного лікування тривалість захворювання зазвичай більша. До операції пацієнти зі стенозом хребтового каналу і спондилолістезом хворіли значуще довше, ніж пацієнти з нестабільністю хребтового рухового сегмента і грижами міжхребцевих дисків, це робить діагнози "стеноз хребтового каналу" і "спондилолістез" менш сприятливими до одужання. Тобто якщо при грижах міжхребцевих дисків після своєчасного хірургічного лікування можна сподіватися на одужання, то у випадку стенозу хребтового каналу та спондилолістезу йдеться лише про покращання якості життя. Висновки: клінічними ознаками того, що хірургічне лікування сприятиме менш задовільному відновленню працездатності пацієнта, є його старший вік (понад 48 років), більша тривалість захворювання (понад 6 - 7 років), більша тривалість останнього загострення (понад 2 - 2,5 місяця), діагнози "стеноз хребтового каналу" і "спондилолістез". Також до цієї групи можна зарахувати пацієнтів, індекс Освестрі яких до операції становив понад 78 %
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко В. О., Скіданов А. Г.
Назва : Зміни в паравертебральних м’язах пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 3. - С. 50-56 (Шифр ОУ4/2018/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 55-56
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED
Анотація: Дослідження змін у паравертебральних м’язах необхідно для розуміння прогнозування перебігу, розроблення стратегій профілактики та лікування пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта. Мета: визначити зміни в паравертебральних м’язах у пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперекового відділу хребта. Методи: на спіральному комп’ютерному томографі SOMATOM Emotion обстежено 129 пацієнтів, прооперованих із приводу нестабільності, гриж міжхребцевого диска, спондилолістезу, стенозу хребтового каналу, та 11 умовно здорових добровольців. Вміст жирової, м’язової та сполучної тканин у паравертебральних м’язах визначали за допомогою оригінальної комп’ютерної програми. Для оцінювання виконано кореляційний аналіз. Результати: у пацієнтів із грижами міжхребцевих дисків, спондилолістезом і стенозом хребтового каналу вміст жирової тканини в паравертебральних м’язах перевищував показники контрольної групи (7,24 ± 1,56) і (16,03 ± 1,62); (18,40 ± 2,17) і (19,70 ± 2,36)% відповідно. Відмінності були більш вираженими в m. multifidus і m. erector spinаe. Встановлено значиме зменшення кількості власне м’язової тканини у хворих на спондилолістез (M–W U = 95, Z = –2,51082, p = 0,01) і стеноз (M–W U = 39, p = 0,007). Найбільш виражені зміни, як і у випадку з жировою тканиною, виявлені в m. erector spine та m. multifidus. Вміст сполучної тканини в групах із грижами міжхребцевих дисків, спондилолістезом і стенозом хребтового каналу не відрізнявся від показників контролю, а в пацієнтів із нестабільністю її кількість була значимо більшою. Висновки: дегенеративні зміни в м’язах прямо корелюють із порушеннями в інших структурах хребта і прогресують залежно від діагнозу в порядку: «нестабільність – грижі міжхребцевого диска – спондилолістез – стеноз хребтового каналу»
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скіданов А. Г., Аврунін О. Г., Тимковіч М. Ю., Змієнко Ю. А. , Левітська Л. М. , Міщенко Л. П. , Радченко В. О.
Назва : Оцінювання паравертебральних м’яких тканин за допомогою комп’ютерної томографії
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 3. - С. 61-65 (Шифр ОУ4/2015/3)
MeSH-головна:
МЫШЦА СКЕЛЕТНАЯ -- MUSCLE, SKELETAL
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скіданов А. Г., Ашукіна Н. О. , Данищук З. М., Батура І. О. , Радченко В. О.
Назва : Структурні особливості багатороздільного м’яза щурів після транспедикулярної фіксації хребців
Місце публікування : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 2. - С. 85-91 (Шифр ОУ4/2015/2)
MeSH-головна:
ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE
МЫШЦЫ -- MUSCLES
ГИСТОЛОГИЯ -- HISTOLOGY
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Знайти схожі

1-10 11-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)