Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Стрільчук, Л. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 32
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-32

Стрільчук, Л. М.
Ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка з дилатацією його порожнини та без неї: відмінності клінічних, лабораторних та інструментальних показників [Текст] / Л. М. Стрільчук // Практикуючий лікар. - 2017. - N 2. - С. 5-7

MeSH-головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR
КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ -- CARDIOMYOPATHY, DILATED
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (патология)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN
БАЗОФИЛЫ -- BASOPHILS
Анотація: Гіпертрофія лівого шлуночка (ЛШ) та збільшення маси міокарда ЛШ асоціюються з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань (ССЗ), більшою смертністю, вищою частотою аритмій. Ексцентрична гіпертрофія ЛШ (ЕГЛШ) виступає предиктором раптової зупинки серця в осіб зі зниженою функцією ЛШ. ЕГЛШ можна розподілити на два підтипи: з дилатацією порожнини ЛШ та без неї, причому перший підтип супроводжується більш вираженими несприятливими змінами серця та, відповідно, гіршим прогнозом перебігу ССЗ. Метою нашого дослідження стало порівняння клінічних, лабораторних та ультразвукових параметрів осіб з ЕГЛШ із дилатацією ЛШ та без неї. Проаналізовано дані 132 пацієнтів з ЕГЛШ, що проходили загальноклінічне обстеження, загальний та біохімічний аналізи крові, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, електро- та ехокардіографію у Рівненському обласному клінічному лікувально-діагностичному центрі ім. В. Поліщука (70 чоловіків, 52 жінки; середній вік 57,0 (50,0; 65,0) років). Учасників дослідження було поділено на 2 групи: група з дилатацією ЛШ (ГДЛШ, n=36) та група без дилатації ЛШ (ГбДЛШ, n=96). Результати було обраховано із застосуванням програми Statistica 10 (Statsoft, США). Цифрові дані представлені як медіана (нижній квартиль; верхній квартиль). Було виявлено, що дилатація порожнини ЛШ за умов ЕГЛШ є несприятливим чинником, оскільки веде до погіршення структурно- функціонального стану серця, а саме збільшення лівого передсердя (4,30 (3,50; 4,70) см проти 3,80 (3,55; 4,10) см у ГбДЛШ), зниження фракції викиду (53,00 (45,00; 58,00)% проти 64,00 (61,00; 67,00)% у хворих ГбДЛШ). Дилатація порожнини ЛШ у пацієнтів з ЕГЛШ супроводжувалась більшою товщиною стінки жовчного міхура (3,70 (3,00; 3,90) мм проти 3,00 (2,00; 3,60) мм серед пацієнтів ГбДЛШ; p=0,004), вищим рівнем білірубіну (19,4 (11,70; 24,20) проти 14,3 (9,80; 17,60) ммоль/л у ГбДЛШ; p=0,043) та меншою кількістю базофілів (0 (0; 0) проти 0 (0; 1)% у ГбДЛШ; p=0,039). Було виявлено обернений зв’язок індексу маси тіла з товщиною стінки жовчного міхура, а також показано, що несприятливі зміни жовчного міхура відбуваються паралельно з погіршенням стану серця, що підкреслює важливість подальших досліджень у галузі холецистокардіального синдрому
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Радченко, О. М.
Роль серомукоїдів у патогенезі внутрішньої патології та діагностичне значення їх визначення [Текст] / О. М. Радченко, Л. М. Стрільчук // Практикуючий лікар. - 2017. - N 2. - С. 45-48

MeSH-головна:
ОРОЗОМУКОИД -- OROSOMUCOID (диагностическое применение)
ГЛИКОПРОТЕИНЫ -- GLYCOPROTEINS (диагностическое применение)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
АДАПТАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Патогенетичне, діагностичне та прогностичне значення серомукоїдів (орозомукоїди, кислі глікопротеїни) остаточно не встановлено. З метою вивчення сучасних поглядів на роль серомукоїдів у патологічних процесах та оцінки їх змін залежно від адаптаційних процесів та маси тіла проведений огляд літератури в базі Pubmed і вітчизняних джерелах та визначено вміст у 487 хворих із хворобами внутрішніх органів. За даними літератури, роль серомукоїдів продовжує вивчатись, вони пригнічують експресію прозапальних генів та патологічних метаболічних шляхів, зменшують продукцію активованих форм кисню, захищають жирову тканини від запалення та метаболічної дисфункції, є імунорегуляторами, наноносіями та кардіопротекторами, переносниками лікарських препаратів, хоча остаточно механізми не встановлені. За власними дослідженнями, вміст серомукоїдів залежав від адаптаційних процесів, був максимальним при стресі та зростав за умов надваги та ожиріння, коли корелював із вираженістю жирового гепатозу. Перспективним є вивчення серомукоїдів як мішені та засобів медикаментозної корекції, впливу їх на фармакодинаміку та фармакокінетику медикаментозних засобів, особливо з урахуванням генетичних аспектів
Дод.точки доступу:
Стрільчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрільчук, Л. М.
Особливості адипоцитокінової регуляції в осіб із гіпертонічною хворобою та підвищеною масою тіла [Текст] / Л. М. Стрільчук // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 3. - С. 71-72

Анотація: Жирова тканина активно синтезує адипоцитокіни, що беруть участь у порушеннях вуглеводного та ліпідного обмінів, розладах імунного гомеостазу, патогенезі запалення, а також сприяють розвитку хвороб серцево-судинної системи (Ковалева О.Н. и соавт., 2009; Ковальова Ю.О., 2010; Berstein L.M., 1997). Жировою тканиною продукується близько 100 речовин, серед яких найбільш відомі лептин, адипонектин, резистин, фактор некрозу пухлини α, інтерлейкін-6 (Ковалева О.Н. и соавт., 2009; Фадеенко Г.Д. и соавт., 2009; Rajala M. et al., 2003). Активність лептину при артеріальній гіпертензії (АГ) широко вивчається (Бунова С.С., 2009; Недогода С.В. и соавт., 2009; Питецька Н.І. та співавт., 2009), проте остаточні висновки робити ще рано. Визначення лептину в 123 хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) показало, що із зростанням його рівня спостерігалось прогресивне зростання індексу маси тіла (ІМТ), окружності талії, систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) артеріального тиску, інсуліну та індексу інсулінорезистентності (Горцій І.В. та спів–авт., 2011). Оскільки рецептори до лептину виявлені в клітинах мозкової речовини наднирників, це може свідчити, що лептин стимулює синтез катехоламінів — потужних вазопресорів. Іншим механізмом підвищення АТ під дією лептину є активація симпатичної нервової системи (Elmquist J.K., 2001). Адипонектин секретується жировою тканиною та плацентою (Танянский Д.А., 2008; Kershaw E., 2004). Не підлягає сумніву, що адипонектин відіграє значну роль у виникненні та прогресуванні хвороб серцево-судинної системи, проте результати досліджень поки що неоднозначні (Ковалева О.Н. и соавт., 2009; Бабак О.Я., 2010; Денисов Л.Н. и соавт., 2010; Цьома Л.М., 2011). Загалом серцево-судинним ураженням притаманний знижений рівень адипонектину (Nedvídková J., 2004). Множинний регресійний аналіз виявив, що гіпоадипонектинемія є незалежним предиктором АГ (Iwashima Y., 2004). Описані обернені кореляції рівня адипонектину з САТ та АТ (Yamamoto Y. et al., 2002), а також тільки з САТ (Амбросова Т.М., 2010) чи тільки ДАТ (Танянский Д.А. и соавт., 2008). Метою нашого дослідження стало визначення особливостей адипоцитокінової регуляції у пацієнтів із ГХ та надлишковою масою тіла/ожирінням
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Філіпюк, А. Л.
Тромбоцитарно-коагуляційний гемостаз за умов поєднаного ураження серця та жовчного міхура [Текст] / А. Л. Філіпюк, Л. М. Стрільчук // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 3. - С. 53-58

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, кровь, осложнения)
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- GALLBLADDER DISEASES (диагностика, кровь, осложнения, патофизиология)
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN
Анотація: Зміни роботи серця внаслідок уражень жовчного міхура (ЖМ) відомі як холецистокардіальний синдром. Складність його патогенезу полягає у поєднанні декількох механізмів (рефлекторні впливи аферентної патологічної імпульсації від ЖМ; зміни метаболізму серцевого м’яза внаслідок інфекційно-токсичних впливів та порушень функцій ЖМ; гіперліпідемія; активація системної запальної відповіді; розвиток вегетативної дисфункції; пригнічення активності системи інтерферону; оксидативний стрес; генетичні аномалії тощо. Мета роботи — вивчення особливостей перебігу стабільних форм ІХС, стану серця, гемостазу, прогнозу за умов різного стану ЖМ. Матеріали та методи. Обстежено 73 хворих (54 чоловіки і 19 жінок), медіана віку 60 років, в яких додатково визначені кількість тромбоцитів крові та їх агрегаційна активність з АДФ, вміст фібриногену, розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК), D-димерів та протромбіновий індекс. За сонографічно визначеним станом ЖМ пацієнти поділені на групи: інтактний (n = 40), змінений (сладж, ознаки холециститу, деформації, холелітіаз, видалений ЖМ) (n = 33). Результати та обговорення. Встановлено, що за умов змін ЖМ ІХС істотно частіше супроводжувалась хронічною недостатністю кровообігу ІІ—ІІІ функціональних класів (82 % проти 45 %; р = 0,001), нижчими значеннями гемоглобіну та еритроцитів та вищими – креатиніну та сечовини. Висновки. ІХС зі сладжем, ознаками холециститу та деформаціями ЖМ супроводжувалась гіперкоагуляцією з перевагою різних ланок, а холелітіаз – тенденцією до гіпокоагуляції, що вимагає діагностики усіх ланок коагуляційного гемостазу з акцентом на D-димерах, РФМК та загальному фібриногені. Пацієнтам з ІХС та змінами ЖМ притаманна частіша та більш виражена дилатація лівих відділів серця, діастолічна і систолічна дисфункції. За 3-річним аналізом виживання за методом Каплана–Майєра, зміни ЖМ є прогностичним фактором високого ризику кардіоваскулярних ускладнень у хворих на стабільні форми ІХС
The changes in cardiac function resulting from the gallbladder (GB) disorders are known as a cholecystocardial syndrome. The complexity of its pathogenesis can be explained by simultaneous effects of several mechanisms (pathologic afferent impulses from GB, changes of myocardial metabolism as a result of infective and toxic influences and GB functional disorders, hyperlipidemia, activation of systemic inflammatory response, autonomic nervous system dysfunction, inhibition of interferon system activity, oxidative stress, genetic abnormalities etc). Objective — to study the peculiarities of the course of stable coronary heart disease (CHD), state of the heart, hemostasis and prognosis in conditions of various GB state. Materials and methods. The investigation involved 73 patients (54 males and 19 females; men age 60 y. o.), to whom the following additional measurements were performed: platelet count and determination of their aggregation activity with adenosine diphosphate, fibrinogen levels, soluble fibrin-monomer complexes (SFMC), D-dimer and prothrombin index. Participants were divided into 2 groups depending on the GB ultrasound results: intact GB (n = 40), GB disorders (sludge, signs of cholecystitis, deformations, cholelithiasis, removed GB) (n = 33). Results and discussion. It has been established, that in case of GB alterations, the CHD was significantly more often accompanied by congestive heart failure of ІІ—ІІІ functional classes (82 % vs 45 %, р = 0.001), lower levels of hemoglobin and erythrocytes, higher concentrations of creatinine and urea. CHD with sludge, signs of cholecystitis and GB deformations was accompanied by hypercoagulation with predominance of different elements, and cholelithiasis — by tendency to hypocoagulation, which underlines the importance of control of coagulation hemostasis (D-dimers, SFMC, total fibrinogen). Conclusions. Patients with CHD and GB changes were characterized by more often and more prominent dilatation of left heart chambers, diastolic and systolic dysfunction. The results of 3-year survival analysis after Kaplan-Meier showed that GB disorders are the prognostic factor of high risk of cardiovascular complications in patients with stable CHD forms
Дод.точки доступу:
Стрільчук, Л. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрільчук, Л. М.
Місце магнітно-резонансної томографії серед методів діагностики кардіоваскулярних захворювань (огляд літератури) / Л. М. Стрільчук, І. В. Шумлянський, Л. А. Ільницька // Практикуючий лікар. - 2019. - N 2. - С. 38-43

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Анотація: У статті на базі літературних джерел визначається місце та роль у кардіологічних дослідженнях нових променевих візуалізаційних методів, зокрема магнітно-резонансної томографії (МРТ). МРТ серця (МРТС) є золотим стандартом оцінки об’ємів порожнин серця та його систолічної функції. Основні техніки МРТ включають пізнє підсилення гадолінієм, T1-, T2- та Т2*-картування. Метою даного огляду літератури став аналіз сучасних даних із питання застосування МРТ у діагностиці ССЗ. Нами було проведено пошук у базі даних Pubmed із подальшим аналізом виявлених літературних джерел. За умов гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) МРТС дозволяє проводити диференційну діагностику з іншими фенотипово подібними станами. МРТС властиві висока чутливість і специфічність у діагностиці ГКМП та визначенні потовщення стінок у тих ділянках, де можливості інших технік обмежені. За допомогою МРТС можна встановити домінуючий морфологічний фенотип ГКМП; розрізнити симетричну та асиметричну морфології; виявити дивертикули, аневризми та інші дефекти стінок; чітко відрізнити істинну міжвентрикулярну перетинку від прилеглих структур. Дані МРТС є важливими для стратифікації ризику при ГКМП. За допомогою МРТС можливо виявити фокальний фіброз міокарда в професійних спортсменів. МРТС застосовується для діагностики хвороб серця у вагітних, визначення ступеня аортальної недостатності, диференціальної діагностики злоякісних та доброякісних пухлин серця, виявлення ризику раптової смерті в школярів, визначення резерву коронарного кровотоку, селекції хворих із хронічними хворобами нирок для подальшого обстеження та проведення медичних втручань, виявлення аритмогенних субстратів. Перешкодами до широкого клінічного впровадження МРТС є відсутність стандартизованого протоколу обстеження, інтерпретації та обробки зображень, значна вартість обстеження, нестача обладнання та високоспеціалізованих фахівців
Дод.точки доступу:
Шумлянський, І. В.
Ільницька, Л. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрільчук, Л. М.
Порівняння швидкості осідання еритроцитів та рівня С-реактивного протеїну (огляд літератури та власні дослідження) [Текст] / Л. М. Стрільчук // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 96-102

MeSH-головна:
ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (ультрасонография)
ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА -- PURPURA, SCHOENLEIN-HENOCH (кровь)
РЕВМАТИЗМ ОСТРЫЙ -- RHEUMATIC FEVER (кровь)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (кровь)
Анотація: Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та С-реактивний протеїн (С-РП) використовуються для діагностики та контролю перебігу запальних станів і забезпечують розуміння патофізіологічних основ хвороби. Мета роботи — оцінити стан проблеми використання ШОЕ та С-РП за даними літератури та власними клінічними спостереженнями. Матеріали та методи. Проведено огляд літератури в базі PubMed та вітчизняних джерелах. Проаналізовано власні результати обстеження 373 хворих з геморагічним васкулітом, ревматичною гарячкою, гострими формами ішемічної хвороби серця (ІХС), розподілених за порівнянними групами залежно від стану жовчного міхура (ЖМ). Дані опрацьовано з використанням програми Statistica 6.0; за поріг значущості прийнято р 0,05. Результати та обговорення. Для серологічної діагностики гострих хвороб перевага надається С-РП, який продукується печінкою для розпізнання та елімінації чужорідних патогенів, ендотоксинів, некротизованих чи апоптотичних клітин. При гострих запальних станах С-РП може зрости до 50—100 мг/л упродовж 4—6 год після дії патогенного стимулу. ШОЕ починає збільшуватися пізніше — в межах 24—48 год після початку запалення. Частота дискордантних змін ШОЕ та С-РП серед усіх госпіталізованих пацієнтів становить 12 %. Мінімальним значення ШОЕ було у пацієнтів з ІХС, яким планувалось аортокоронарне шунтування за умов інтактного ЖМ (12,71 ± 1,75) мм/год) та перегину тіла міхура (9,92 ± 1,10) мм/год), а максимальним — за умов геморагічного васкуліту (19,18 ± 2,95) мм/год). Середній рівень С-РП у хворих на геморагічний васкуліт у 2,5 разу перевищував норму (7,51 ± 1,22) мг/л), а при ревматичній гарячці був найбільшим (19,57 ± 4,36) мг/л; р 0,05). Висновки. Зміни ШОЕ та С-РП не є тотожними, що вимагає визначення обох цих параметрів. Дискордантні зміни цих показників можуть бути зумовлені нозологією, віком, статтю, наявністю ожиріння, станом ЖМ. Стан ЖМ впливає на вираженість системного запалення, яка є максимальною за умов постзапальних деформацій шийки, ознак перенесеного холециститу, холелітіазу та холецистектомії в анамнезі. Зміни ШОЕ та С-РП нерідко можуть бути дискордантними, у тому числі при ревматичній гарячці та геморагічному васкуліті
Erythrocyte sedimentation rate (ESR) and C-reactive protein (C-RP) are used for the diagnosis and control of the treatment in the course of inflammatory conditions, moreover they can provide an understanding of the disease pathophysiological basis. Objective — to assess the state of the problem of ESR and C-RP usage based in the literature data and own clinical observations. Materials and methods. The literature review of the data in PubMed database and Ukrainian sources has been performed. Besides, the analysis has been performed on the set of own results of the examination of 373 patients with hemorrhagic vasculitis, rheumatic fever, acute forms of coronary heart disease (CHD), divided into comparable groups depending on the condition of the gall bladder (GB). Data were processed using Statistica 6.0 software; results were considered significant if p 0.05. Results and discussion. In the serological diagnosis of acute diseases, the preference was given to C-RP which is produced by liver for the recognition and elimination of foreign pathogens, endotoxins, necrotized or apoptotic cells. At acute inflammatory conditions C-RP may be increased up to 50—100 mg/l for 4—6 hours after affecting by pathogenic stimulus. The ESR begins to rise later, within 24—48 hours after the onset of inflammation. The frequency of discordant changes in ESR and C-RP among all hospitalized patients is 12 %. The minimal ESR values were reveled in patients with CHD, for whom coronary artery bypass grafting was planned, in subjects with intact GB (12.71 ± 1.75) mm/hr) and folded gallbladder (9.92 ± 1.10) mm/h), and maximal ESR was in case of hemorrhagic vasculitis (19.18 ± 2.95) mm/h). The mean C-RP level in patients with hemorrhagic vasculitis was 2.5 times higher than normal value (7.51 ± 1.22) mg/l). The C-RP levels were the highest in patients with rheumatic fever (19.57 ± 4.36) mg/l, p 0.05). Conclusions. Changes in ESR and C-RP are not parallel, thus the analysis of both parameters is required. The discordant changes in ESR and C-RP may be stipulated by nosology, age, gender, presence of obesity, GB condition. The GB condition affects the severity of systemic inflammation, which is maximal in the case of post-inflammatory deformations of GB neck, signs of chronic cholecystitis, cholelithiasis, and history of cholecystectomy. Changes in ESR and C-RP can often be discordant, including case of rheumatic fever and hemorrhagic vasculitis
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрільчук, Л. М.
Розтягнення жовчного міхура як тригер рефлекторних впливів аферентної патологічної імпульсації [Текст] = Gallbladder distension as a triggering link of the reflex influences of afferent pathological impulses / Л. М. Стрільчук, Л. В. Оленич // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 5. - С. 15-20. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПРОВОДЯЩИЕ ПУТИ -- AUTONOMIC PATHWAYS (действие лекарственных препаратов, иммунология, кровоснабжение, метаболизм)
НОЦИЦЕПЦИЯ -- NOCICEPTION (физиология)
ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- GALLBLADDER DISEASES (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
ТОЧНОСТЬ ОПРЕДЕЛЕНИЯ РАЗМЕРОВ -- DIMENSIONAL MEASUREMENT ACCURACY
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование)
Анотація: Мета — вивчити кореляційні зв’язки сонографічних параметрів жовчного міхура з клінічними характеристиками, результатами лабораторних досліджень і структурно‑функціональними показниками серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою
Отримані дані відкривають новий напрям стратегії кардіоваскулярної профілактики — зменшення патологічної імпульсації від розтягненого жовчного міхура у кардіоваскулярних пацієнтів, в яких вчасно виконані літотрипсія та малоінвазивна холецистектомія є способами зменшення кардіоваскулярного ризику, а поліпшення стану біліарних шляхів — важливим компонентом первинної кардіоваскулярної профілактики
Objective — to investigate correlation between sonographic gallbladder (GB) parameters and clinical characteristics, results of laboratory investigations and structural and functional cardiac parameters in patients with the ischemic heart disease and arterial hypertension
The obtained data enabled to open a new direction in the strategy of cardiovascular prophylaxis, the reduction of pathological impulses from a distended gallbladder in cardiovascular patients who was undergone timely lithotripsy and low‑invasive cholecystectomy, are the ways to lower the cardiovascular risk, and the improvement of the state of biliary ducts is an important component of the primary cardiovascular prophylaxis
Дод.точки доступу:
Оленич, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрільчук, Л. М.
C-реактивний протеїн та його роль у патогенезі уражень серця (Огляд літератури та власні дослідження) [Текст] / Л. М. Стрільчук // Сімейна медицина. - 2019. - № 2. - С. 109-112. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (агонисты, биосинтез, генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм, моча, ультраструктура)
СЕРДЦА БОЛЕЗНИ -- HEART DISEASES (вирусология, врожденный, генетика, диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, микробиология, моча, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, рентгенография)
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (аномалии, вирусология, действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, метаболизм, микробиология, патофизиология, повреждения, радиоизотопные изображения, ультраструктура)
ОБЗОР -- REVIEW
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: С-реактивний протеїн (СРП) - критерій вираженості запалення та вагомий маркер кардіоваскулярного ризику. Мета дослідження: оцінювання стану проблеми використання СРП за даними літератури та власними спостереженнями. Матеріали та методи. Проведено огляд літератури у базі даних Pubmed та у вітчизняних джерелах. Проаналізовані результати обстеження 75 хворих з геморагічним васкулітом, розподілених на групи залежно від стану жовчного міхура (ЖМ). Дані опрацьовані з використанням програми Statistica 6.0. Результати. СРП був кристалізований у 1947 p. Масіуп McCarty, який запропонував застосовувати цей аналіз для відстеження перебігу ревматизму. СРП - неспецифічний гострофазовий білок, який синтезується у печінці у відповідь на дію прозапальних цитокінів. Провідна функція СРП - елімінація патогенів та ендотоксинів. Рівні СРП можуть коливатися від 1,0 мг/л до в тисячу разів вищих показників. СРП вивчається як маркер інфекції, запалення та пошкодження тканин при ішемічній хворобі серця, інсульті, когнітивних порушеннях, серцево-судинній смерті. Високий рівень СРП асоціюється з підвищенням кардіоваску- лярної захворюваності та смертності. В обстежених пацієнтів з геморагічним васкулітом середній рівень СРП становив 7,51±1,22 мг/л, більш ніж удвічі перевищуючи норму, що може свідчити про високий кардіовас- кулярний ризик. Значення рівня СРП було максимальним за умов холелітіазу та в осіб із холецистектомією в анамнезі. Незалежно від стану ЖМ вміст СРП істотно корелював з розміром лівого передсердя та гострофазовими параметрами периферійної крові. Заключення. За даними літератури, СРП розпізнає та елімінує патогени, ендотоксини, некротизовані клітини. У хворих на геморагічний васкуліт вміст СРП прямо корелював з параметрами запалення та розміром лівого передсердя; обернено - з вираженістю анемічного синдрому. Рівень СРП залежав від стану ЖМ - був максимальним за умов холелітіазу та холецистектомії в анамнезі
C-reactive protein is a criterion of inflammation and a significant marker of cardiovascular risk. The objective: to estimate condition of problem of CRP usage according to the literature and own data. Matherials and methods. We held a literature review in Pubmed database and domestic sources. We also analyzed data of 75 patients with hemorrhagic vasculitis, divided into groups according to gallbladder (GB) condition. Data was processed using Statistica 6.0 software. Results. CRP was crystallized in 1947 by Maclyn McCarty, who proposed to use it for control of rheumatism course. CRP is a nonspecific acute phase protein, which is synthesized in liver during inflammation. Main function of CRP is to eliminate pathogens and endotoxins. CRP level can vary between 1,0 mg/L and 1000 times bigger values. CRP is studied as a marker of infection, inflammation and tissue damage in ischemic heart disease, stroke, cognitive disorders, cardiovascular death. High level of CRP is associated with increase of caediovascular morbidity and mortality
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стрільчук, Л. М.
Кореляційні зв’язки систолічного, діастолічного та пульсового артеріальних тисків у хворих на артеріальну гіпертензію в амбулаторних умовах / Л. М. Стрільчук // Практикуючий лікар. - 2020. - N 1. - С. 25-28

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
Анотація: У статті проаналізовано кореляційні зв’язки систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) та пульсового (ПАТ) артеріальних тисків у хворих на артеріальну гіпертензію в амбулаторних умовах. Метою дослідження стало виявлення зв’язків САТ, ДАТ і ПАТ із клінічними, лабораторними та структурно-функціональними показниками. Матеріали та методи. Проаналізовано результати обстежень 342 пацієнтів з артеріальною гіпертензією І-ІІІ ступенів, яким проведено загальний та біохімічний аналізи крові, електрокардіографію, ехокардіографію, ультразвукове обстеження органів черевної порожнини. Визначено кореляційні зв’язки за Спірменом показників АТ із 78 параметрами клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень (Statistica 6.0, Statsoft, США). Дані представлено як медіана (нижній квартиль; верхній квартиль). За межу достовірності прийнято p0,05. Результати та обговорення. Показники САТ учасників дослідження становили 155,0 (145,0;165,0), ДАТ — 90,0 (80,0;100,0), ПАТ — 60,0 (55,0;70,0) мм рт. ст. Найбільшу кількість істотних кореляцій було виявлено для ДАТ. Оскільки ДАТ була властива найбільша кількість істотних кореляцій із структурними показниками серця та аорти, імовірно, ДАТ має найбільший вплив на ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ). Лише ДАТ характеризувався прямими зв’язками з еритроцитами та гемоглобіном. Для ПАТ були встановлені обернені зв’язки з аланінамінотрансферазою та γ-глутамілтранспептидазою, а також прямий зв’язок із розміром правої частки печінки. Товщина міжшлуночкової перетинки та задньої стінки ЛШ, а також індекс маси міокарда ЛШ прямо корелювали з усіма показниками АТ, а розміри та об’єми порожнини ЛШ — лише з ДАТ. САТ були властиві прямий зв’язок із розміром лівого передсердя (ЛП) та обернений — із співвідношенням швидкостей раннього та пізнього діастолічного наповнення ЛШ у систолу передсердь (Е/А). Висновки. ДАТ властива найбільша кількість кореляцій із вивченими параметрами, асоціація з жіночою статтю та вищою масою тіла, розмірами та об’ємами порожнини ЛШ, атерогенним профілем крові, наявністю хелікобактерної інфекції. Збільшення САТ корелює з віком пацієнтів, збільшенням ЛП, розвитком діастолічної дисфункції та гіпертрофії міокарда, хелікобактерною інфекцією, порушенням вуглеводного метаболізму. Зростання ПАТ зумовлено збільшенням САТ і зменшенням ДАТ; асоціюється зі старшим віком пацієнтів, гіпертрофією міокарда, збільшенням печінки
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Стан органів гепатобіліарної зони у пацієнтів із геморагічним васкулітом [Текст] / О. М. Радченко [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 75-79. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПУРПУРА ШЕНЛЕЙНА-ГЕНОХА -- PURPURA, SCHOENLEIN-HENOCH (осложнения)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (повреждения)
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (повреждения)
Анотація: Системні васкуліти супроводжуються частими ураженнями печінки, проте щодо геморагічного васкуліту дані літератури нечисленні. Мета – визначити структурно-функціональний стан печінки та жовчного міхура (ЖМ) у пацієнтів з геморагічним васкулітом. Матеріал і методи. Ретроспективно проаналізовано результати обстеження 75 хворих, 57% жінок та 43% чоловіків, середній вік (47,7±4,3) років, в яких оцінено структурно-функціональний стан печінки та ЖМ (загальний білірубін, трансамінази, гаммаглутамілтранспептидаза (ГГТП), лужна фосфатаза). Цифрові дані опрацьовані статистично, подані як (M±m), кореляції оцінені за Пірсоном (r), за поріг істотності прийнято р0,05. Результати. Встановлено, що в 73,9% пацієнтів із геморагічним васкулітом спостерігаються сонографічні ознаки ураження печінки, у 61,3% жовчного міхура, хоча до діагнозу вони винесені лише у 3,9%, що вказує на недостатню увагу лікарів. Середні значення рутинних лабораторних маркерів ураження печінки були у межах норми. У 46,5% спостерігалась гіпобілірубінемія, що вказує на окисний стрес. Серед пацієнтів з геморагічним васкулітом діагностовано збільшення білірубіну (4,2%), аспартатамінотрансферази (2,7%), аланінамінотрансферази (4,0%), індексу де Рітіса (42,7%), ГГТП (36,4%), лужної фосфатази (53,3%). Висновки. Рівень білірубіну прямо корелював з гемоглобіном, АСТ та АЛТ – обернено із загальним холестерином, індекс де Рітіса - з ?-глобулінами, еритроцитами та моноцитами крові, маркерами холестазу, гамма-глутамілтранспептидази – з еритроцитами та швидкістю їх осідання.
Дод.точки доступу:
Радченко, О. М.
Комариця, О. Й.
Стрільчук, Л. М.
Зімба, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-32

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)