Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (5)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Сіренко, О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 89
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко О. В., Сіренко В. Г., Безрукова В. Ф., Бариляк І. Р.
Назва : Частота колоректального раку у Канівському регіоні до та після аварії на ЧАЕС
Місце публікування : Український науково-медичний молодіжний журнал. - Київ, 1998. - № 2-3. - С. 35-36 (Шифр УУ14/1998/2/3)
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
Знайти схожі
2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі
3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Знайти схожі
4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко О. В., Жуков В. І., Кучеренко О. Е., Журова Т. Е.
Назва : Цитокінопосередковані аспекти реакції імунної системи на вплив складних органічних
Місце публікування : Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2009. - № 2. - С. 59-61 (Шифр 37349/2009/2)
Предметні рубрики: Иммунная система-- животное
Цитокины-- животное
Иммунитет-- животное
Ксенобиотики-- животное-- вред возд
Знайти схожі
5.

Назва журналу :Хірургія України -2016р.,N 3
Цікаві статті :
Національному медичному університету імені О. О. Богомольця - 175 років (стр.7-9)
Лупальцов В. И. К вопросу о хирургическом лечении неосложненной гастродуоденальной язвы/ В. И. Лупальцов (стр.10-14)
Тутченко М. І. Досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки/ М. І. Тутченко [и др.] (стр.17-21)
Гуцулюк В. Г. Сравнительная оценка эффективности эндоскопического инъекционного инфильтрационного гемостаза с применением препаратов транексамовой и аминокапроновой кислоты при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта/ В. Г. Гуцулюк [и др.] (стр.22-25)
Олійник Ю. Ю. Виживання пацієнтів з місцево поширеним раком шлунка, які перенесли комбіновані оперативні втручання/ Ю. Ю. Олійник (стр.26-31)
Криворучко І. А. Хірургічне лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози третього типу/ І. А. Криворучко, Н. М. Гончарова (стр.32-36)
Безродний Б. Г. Застосування одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування при паліативному хірургічному лікуванні хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози/ Б. Г. Безродний, В. П. Слободяник, М. С. Філатов (стр.39-43)
Фелештинський Я. П. Аналіз результатів лікування гострого панкреатиту в Київській області/ Я. П. Фелештинський [и др.] (стр.44-49)
Лисенко Р. Б. Аналіз деформацій, напружень, біомеханічної взаємодії імплантату і м’язово-апоневротичних структур передньої черевної стінки людини при алопластиці з приводу її дефектів/ Р. Б. Лисенко, М. Г. Крищук (стр.50-55)
Грубник В. В. Модифицированные лапароскопические операции при лечении послеоперационных вентральных грыж/ В. В. Грубник, Н. Д. Парфентьева, К. О. Воротынцева (стр.56-60)
Переяслов А. А. Вибір методу хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених: що краще?/ А. А. Переяслов, А. О. Дворакевич (стр.61-66)
Грубник Вл. В. Использование самофиксирующихся сеток Рrogrip при выполнении лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы/ Вл. В. Грубник, А. В. Малиновский, Викт. В. Грубник (стр.67-70)
Рябий С. І. Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів/ С. І. Рябий (стр.73-77)
Лозинська Л. Ю. Неоплазії, асоційовані з хворобою Крона: частота, спектр, статево-вікові особливості виникнення, способи оперативних втручань/ Л. Ю. Лозинська (стр.78-82)
Іващенко В. Є. Порівняння диференційованої та традиційної тактики відеоторакоскопії при синдромі плеврального випоту/ В. Є. Іващенко, І. А. Калабуха (стр.83-88)
Опанасенко М. С. Використання різних видів парієтальної плевректомії з декортикацією легені при неспецифічному та туберкульозному ураженні/ М. С. Опанасенко [и др.] (стр.91-96)
Беленький В. А. Применение современных раневых поливинилалкогольных повязок при огнестрельных ранах мягких тканей/ В. А. Беленький, Р. Н. Михайлусов, В. В. Негодуйко (стр.97-102)
Мішалов В. Г. Інфузійна терапія пентоксифіліном для лікування переміжної кульгавості у хворих на цукровий діабет 2 типу/ В. Г. Мішалов, Н. Ю. Літвінова, О. І. Кефелі-Яновська (стр.103-109)
Козіна О. С. Вплив тромбопрофілактики низькомолекулярним гепарином еноксапарином натрію на гемостаз/ О. С. Козіна, О. М. Клигуненко (стр.110-116)
Козубович P. M. Успішне хірургічне лікування пацієнтки з інтрамускулярною міксомою сідничної ділянки/ P. M. Козубович [и др.] (стр.117-120)
Петренко О.М. Випадок лікування пацієнтки з постімплантаційним поліакриламідним синдромом/ О. М. Петренко, С. В. Бадзюх, Б. Г. Безродний (стр.121-123)
Крыжевский В.В. Госсипибома: современный взгляд на проблему/ В. В. Крыжевский, Н. А. Мендель, Ю. В. Павлович (стр.124-130)
Юрій Віленський - літописець української медицини (стр.131)
Цікаві статті :
Знайти схожі
6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Шунько Є. Є., Сіренко О. І., Лакша О. Т., Старенька С. Я., Барановська О. В.
Назва : Фактори ризику формування перинатальної патології у передчасно народжених дітей з гестаційним віком 34 0/7-36 6/7 тижнів
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2017. - N 3. - С. 65-69 (Шифр ПУ3/2017/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Пізні недоношені діти (передчасно народжені діти з гестаційним віком 340/7–366/7 тижнів) є морфологічно та функціонально незрілими. Несприятливі умови розвитку плода в утробі матері можуть спричинити розвиток у нього різноманітної перинатальної патології. Мета — визначити фактори ризику формування перинатальної патології у пізніх недоношених дітей для створення основних напрямків її профілак тики і визначення перинатального прогнозу. Пацієнти та методи. Обстежено 158 пар «мати—дитина», які були розподілені на 2 групи. До основної групи включено 97 пізніх недоношених дітей зі сформованою перинатальною патологією та їхніх матерів. До порівняльної групи — 61 умовно здорову пізню недоношену дитину та їхніх матерів. Про аналізовано вік, хронічні захворювання матері, репродуктивний анамнез, перебіг вагітності, ускладнення під час пологів та шлях народження дітей. Результати. Встановлено достовірну різницю між групами в показниках: прееклампсія (р0,001), плацентарна дисфункція (р0,001), багатоводдя (р
Знайти схожі
7.

Назва журналу :Український ревматологічний журнал -2017р.,N 2
Цікаві статті :
Стасенко Т. Персоніфіковані методи лікування в ревматологіі/ Т. Стасенко (стр.3-5)
Шуба Н. М. Диференційований підхід до лікування остеоартрозу з коморбідною патологією/ Н. М. Шуба [и др.] (стр.6-16)
Казимирко В. К. Подагра й атеросклероз як грануломатозні хвороби/ В. К. Казимирко (стр.17-24)
Казимирко В. К. Патогенез атеросклеротичного запалення/ В. К. Казимирко (стр.65-71)
Крикливець Л. С. Поширеність анкілозивного спондиліту в Житомирській області/ Л. С. Крикливець, С. Ю. Крикливець (стр.25-30)
Борткевич О. П. АНЦА-асоційований васкуліт - оновлений погляд на ведення пацієнтів/ О. П. Борткевич, В. В. Корендович, Г. В. Ярецька (стр.31-37)
Шуба Н. М. Роль гіперурикемії у розвитку кардіоваскулярної патології/ Н. М. Шуба, Т. Д. Воронова, С. В. Литвиненко (стр.38-46)
Курята О. В. Біль у суглобах у хворих ревматологічного профілю: роль контролю тривожно-депресивних розладів/ О. В. Курята, О. Ю. Сіренко, Т. К. Лисунець (стр.52-57)
Кашкалда Д. А. Изменения коллагенолитичской активности крови у детей и подростков с ювенильным идиопатическим артритом/ Д. А. Кашкалда [и др.] (стр.47-51)
Головач І. Ю. Розвиток мультифокального асептичного остеонекрозу в пацієнта із дерматоміозитом як ускладнення глюкокортикоїдної терапії/ І. Ю. Головач, Т. М. Чіпко, О. М. Михальченко (стр.58-64)
Цікаві статті :
Знайти схожі
8.

Назва журналу :Український ревматологічний журнал -2015р.,N 4
Цікаві статті :
Коваленко В. М. Інфекційний ендокардит. Рекомендації з профілактики, діагностики та лікування інфекційного ендокардиту/ В. М. Коваленко, О. Г. Несукай (стр.6-14)
Хіміон Л. В. Поліморбідність при ревматичних захворюваннях/ Л. В. Хіміон, І. В. Климась (стр.15-18)
Синяченко О. В. «Костно-суставная» форма рака легкого/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.19-24)
Курята О. В. Субклінічний атеросклероз та кардіоваскулярний ризик, інсулінорезистентність, рівень адипонектину при поєднанні ревматоїдного артриту з артеріальною гіпертензією/ О. В. Курята, О. Ю. Сіренко (стр.30-38)
Левченко В. Г. Інформативність різних діагностичних методик у визначенні серцево-судинного ризику у пацієнтів із ревматоїдним артритом молодого віку/ В. Г. Левченко, О. О. Гарміш, М. Р. Ікоркін (стр.39-42)
Эффективность применения фебуксостата в условиях рутинной медицинской практики (стр.43-44)
Фуштей І. М. Ендотеліальна дисфункція у хворих на первинну подагру чоловіків із синдромом артеріальної гіпертензії/ І. М. Фуштей, Д. Г. Рекалов, І. О. Данюк (стр.45-47)
Шуба Н. М. Оцінка ефективності протизапальних препаратів повільної дії у хворих на гонартроз із гіперурикемією/ Н. М. Шуба [и др.] (стр.49-52)
Казимирко В. К. Роль и место воспаления в патофизиологии первичного остеоартрита/ В. К. Казимирко [и др.] (стр.53-59)
Коваленко С. О. Особливості проявів імунної відповіді у хворих на анкілозивний спондилоартрит/ С. О. Коваленко [и др.] (стр.60-65)
Лукьянчук Е. Выбор нестероидных противовоспалительных препаратов при остеоартрозе: в фокусе профиль безопасности мелоксикама/ Е. Лукьянчук (стр.66-68)
Карасевська Т. А. Езофагеальна патологія при ревматичних захворюваннях. Огляд літератури та власні дослідження/ Т. А. Карасевська [и др.] (стр.69-72)
Заздравнов А. А. Особливості перебігу подагри в жінок: огляд літератури та власні спостереження/ А. А. Заздравнов (стр.73-76)
Лукьянчук Е. Влияние применения альфакальцидола на процессы регенерации костной ткани при остеопоротических переломах/ Е. Лукьянчук (стр.77-80)
Синяченко О. В. Эндотелиальная функция сосудов и реологические свойства крови при ANCA-ассоциированном системном васкулите/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.81-86)
Геннадій Васильович Книшов (стр.87)
Перебетюк Л. С. Вплив прегабаліну на ефективність лікування хворих на ревматоїдний артрит, асоційований із фіброміалгією/ Л. С. Перебетюк, М. А. Станіславчук (стр.25-29)
Цікаві статті :
Знайти схожі
9.

Назва журналу :Український медичний часопис -2014р.,N 5
Цікаві статті :
Павло Григорович Кравчун (до 70-річчя від дня народження) (стр.6)
Євген Тимофійович Скляренко (до 90-річного ювілею) (стр.7)
Федорова О. Вертебральный болевой синдром в фокусе обсуждения актуальных проблем гериатрической ревмоортопедии/ О. Федорова (стр.9-12)
Задорожная В. И. Болезнь, вызванная вирусом Эбола: проблемы и перспективы / В. И. Задорожная, А. И. Гриневич, Л. М. Соломаха (стр.45-48)
Віничук С. М. Освітні програми профілактики транзиторних ішемічних атак та/чи інсульту/ С. М. Віничук, О. Є. Фартушна (стр.49-51)
Симонов С. С. ступенчастая терапия бактериальных инфекций дыхательных путей в практике семейного врача/ С. С. Симонов (стр.55-57)
Калюжная Л. Д. Принципы топической терапии атопического дерматита/ Л. Д. Калюжная (стр.59-61)
Курята О. В. Вплив L-аргініну аспартату на ендотеліальну функцію судин у пацієнтів з артеріальною гіпертензією в поєднанні з ревматоїдним артритом/ О. В. Курята, О. Ю. Сіренко (стр.64-66)
Сохор Н. Р. Можливості корекції психоемоційних порушень у пацієнтів із розсіяним склерозом / Н. Р. Сохор, О. Ю. Бударіна, О. Р. Ясній (стр.68-70)
Ена Л. М. Эффективность пролонгированной лекарственной формы мельдония (Тризипин лонг) у пациентов с ишемической болезнью сердца/ Л. М. Ена, А. М. Христофорова (стр.71-75)
Боровик С. П. Аспекты фитопрофилактики и лечения осложнений острых респираторных вирусных инфекций/ С. П. Боровик (стр.77-80)
Долженко М. Н. Комбинированная антигипертензивная терапия. Политаблетка-будущее фармакологии/ М. Н. Долженко, О. П. Шершнева (стр.81-82)
Березин А. Е. Циркулирующие эндотелиальные апоптические микрочастицы как новый маркер кардиоваскулярного риска (обзор литературы)/ А. Е. Березин, П. Крузляк (стр.83-87)
Birkun A. Comatose state: current concepts of emergency management/ A. Birkun, I. O. Adepoju (стр.88-91)
Волошина Н. П. Мировой опыт применения натализумаба при педиатрическом рассеянном синдроме/ Н. П. Волошина, О. В. Егоркина (стр.92-96)
Школьник В. М. Хворобо-модифікуюча терапія розсіяного склерозу з позицій доказової медицини/ В. М. Школьник [и др.] (стр.98-105)
Безшейко В. Г. Результаты новых систематических обзоров. В фокусе - ожирение, социальная фобия и сахарный диабет 1-го типа/ В. Г. Безшейко (стр.106-109)
Зозуля А. І. Проблеми, які стоять перед дослідниками щодо цереброваскулярних хвороб в цілому та інсульту зокрема/ А. І. Зозуля, Г. О. Слабкий, І. С. Зозуля (стр.112-120)
Криворчук И. Г. Группы риска развития методы профилактики острой артериальной мезентериальной ишемии/ И. Г. Криворчук, В. Г. Мишалов (стр.121-122)
Нагайчук В. І. До характеристики сучасних інфекційних ускладнень у хворих з опіками/ В. І. Нагайчук [и др.] (стр.123-126)
Назарчук Л. В. Принципи допуску та відсторонення донорів від донацій/ Л. В. Назарчук, І. С. Буркова (стр.127-129)
Слабкий Г. О. Характеристика мережі закладів охорони здоров’я, забезпеченості населення лікарняними ліжками та основні показники їх використання / Г. О. Слабкий [и др.] (стр.130-133)
Воронков Л. Г. Предиктори інсулінорезистентності у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та систолічною дисфункцією лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.134-138)
Нальотова О. М. Багатофакторний аналіз прогнозування ефективності різних варіантів фармакотерапії у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, асоційованою з інсулінорезистентністю/ О. М. Нальотова (стр.139-143)
Кальниш В. В. Особенности влияния информационной нагрузки на людей, находящихся в различных психических состояниях/ В. В. Кальниш [и др.] (стр.144-148)
Богдан Т. В. Порушення метаболізму міристинової кислоти як можлива патогенетична ланка ішемічної хвороби серця/ Т. В. Богдан (стр.149-151)
Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги дорослим хворим на бронхіальну астму (стр.154-167)
Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги хворим на бронхіальну астму дітям (стр.168-178)
Алгоритм дії лікаря при наданні медичної допомоги пацієнтам із диспепсією (стр.179-182)
Мальцев Д. В. Клінічний випадок дефіциту мієлопероксидази фагоцитів/ Д. В. Мальцев (стр.184-191)
Цікаві статті :
Знайти схожі
10.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2015р.,N 1
Цікаві статті :
Соколов Ю. М. Вплив чинника часу на результати реперфузійної терапії (первинного перкутанного коронарного втручання) у хворих з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST/ Ю. М. Соколов [и др.] (стр.15-25)
Сичов О. С. Алельний поліморфізм гена конексину-40 (rs10465885) в пацієнтів з фібриляцією передсердь неклапанного генезу/ О. С. Сичов [и др.] (стр.27-39)
Васильєва Л. І. Ефективність та безпечність електричної кардіоверсії у хворих з фібриляцією передсердь/ Л. І. Васильєва, О. С. Калашникова, В. Г. Дзяк (стр.40-45)
Жарінов О. Й. Клінічні характеристики та перебіг уперше виявленої неклапанної фібриляції передсердь/ О. Й. Жарінов [и др.] (стр.46-53)
Сичов О. С. Якість життя, тривога, депресія і когнітивна дисфункція у хворих з фібриляцією передсердь неклапанного походження та німими інфарктами головного мозку/ О. С. Сичов [и др.] (стр.54-63)
Плеш І. А. Взаємозв’язок тонусу та об’єму заповнення центральних вен у хворих на есенціальну гіпертензію II стадії з різним циркадним ритмом артеріального тиску/ І. А. Плеш, Л. І. Гайдич (стр.65-68)
Воронков Л. Г. Поліморфізм T−786→C гена ендотеліальної NO-синтази в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю залежно від наявності інсулінорезистентності/ Л. Г. Воронков, Н. Г. Горовенко, М. Р. Ільницька (стр.69-73)
Корнацький В. М. Методологія профілактики і ранньої діагностики хвороб системи кровообігу в сучасних умовах/ В. М. Корнацький, А. П. Дорогой, Д. М. Мороз (стр.75-80)
Трембовецька О. М. Повздовжнє сегментарне зміщення стінок лівого шлуночка у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію/ О. М. Трембовецька [и др.] (стр.81-84)
Мельничук О. В. Корегована транспозиція магістральних судин/ О. В. Мельничук [и др.] (стр.86-91)
Лутай М. І. Кальциноз вінцевих артерій, аорти, клапанів серця та ішемічна хвороба серця: патофізіологія, взаємозв’язок, прогноз, стратифікація ризику. Частина 2. Кальциноз вінцевих артерій: діагностика, інтерпретація даних, взаємозв’язок з іншими діагностичними методами виявлення ішемічної хвороби серця/ М. І. Лутай, І. П. Голікова (стр.92-102)
Кожухов С. М. Наукові докази ефективності еплеренону у хворих з дисфункцією лівого шлуночка: від інфаркту міокарда до серцевої недостатності/ С. М. Кожухов, О. М. Пархоменко (стр.105-111)
Борис Михайлович Тодуров (до 50-річчя від дня народження) (стр.112-113)
Цікаві статті :
Знайти схожі
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)