Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (9)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Сіренко, Ю.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 348
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Слащева Т. Г., Сіренко Ю. М., Муштенко Л. О.
Назва : Чинники, які впливають на контроль артеріального 1 тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 19-30 (Шифр УУ11/2015/5)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
Знайти схожі
2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Слащева Т. Г., Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Марцовенко І. М.
Назва : Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 29-39 (Шифр УУ11/2017/5)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Анотація: Цель работы - оценить факторы, связанные с приверженностью больного к лечению, и ее изменения под влиянием назначенной антигипертензивной терапии, которые помогут оптимизировать режим терапии и улучшить качество оказания медицинской помощи пациентам с артериальной гипертензией (АГ). В исследование включили 10 158 пациентов из 62 городов Украины и 531 врача, которые по своему усмотрению назначали больным с АГ антигипертензивные препараты преимущественно отечественного производства в дозах, которые они считали целесообразными. Пациент в течение 3 мес делал 4 визита к врачу. На каждом визите измеряли офисное артериальное давление (АД) и частоту сокращений сердца. В начале и в конце исследования также проводили электрокардиографию, определяли приверженность больных к лечению с помощью анкеты. Выводы: назначение фиксированной комбинации эналаприла и гидрохлоротиазида и больших доз бисопролола и амлодипина, предоставление письменных рекомендаций по лечению АГ статистически значимо коррелировали с более высокой приверженностью к лечению в конце исследования
Знайти схожі
3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі
4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Знайти схожі
5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Радченко Г. Д., Граніч В. М., Рейко М. М.
Назва : Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегія корекції порушень (частина 2)
Місце публікування : Сімейна медицина: Наук.-практ. журн./ Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Укр. асоц. сімейної медицини. - Київ, 2006. - № 1. - С. 75-82. (Шифр СУ21/2006/1)
Предметні рубрики: Гипертензия-- лек тер-- осл
Почек болезни-- лек тер
Антигипертензивные средства-- тер прим
Знайти схожі
6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Слащева Т. Г., Муштенко Т. Г., Сіренко Ю. М.
Назва : Фактори, що впливають на контроль артеріального тиску в пацієнтів з ренопаренхімною та есенціальною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 5. - С. 27-38 (Шифр АУ38/2016/5)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
КОНТРОЛЬ ЗА ЛЕЧЕНИЕМ ПАЦИЕНТА -- PATIENT CARE BUNDLES
Знайти схожі
7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М., Шараєвський О. А., Поташов С. В., Кушнір С. М., Кудіна Ю. В., Граніч В. М., Рейко М. М.
Назва : Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 40-47 (Шифр УУ11/2007/6)
Предметні рубрики: Мозг головной-- поврежд
Гипертензия-- осл
Знайти схожі
8.

Назва журналу :Український ревматологічний журнал -2016р.,N 4
Цікаві статті :
Гайко Георгій Васильович. Вітаємо із 80-річчям! (стр.3)
Здоров’я та вік: слідами VI Національного конгресу геронтологів і геріатрів України (стр.4-14)
Головач И. Ю. Доклинический ревматоидный артрит/ И. Ю. Головач, Д. В. Вершинина (стр.15-22)
Бойко Я. Є. Увеїт у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит/ Я. Є. Бойко (стр.23-34)
Воронков Л. Г. Характеристика імунопатологічних реакцій у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю залежно від наявності інсулінорезистентності/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.35-40)
Нішкумай О. І. Аналіз факторів ризику переломів у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда/ О. І. Нішкумай [и др.] (стр.41-45)
Борткевич О. П. Ефективність препарату Піаскледин® 300 у хворих на остеоартроз колінних та кульшових суглобів/ О. П. Борткевич, В. В. Корендович, Ю. В. Білявська (стр.46-50)
Волошина Л. О. Остеоартроз, полі- та коморбідність: вікові, гендерні, прогностичні й лікувально-профілактичні аспекти: дані трирічного проспективного дослідження/ Л. О. Волошина, С. І. Сміян (стр.51-57)
Олійник М. О. Вплив метаболічних порушень на вираженість рентгенологічних змін та спосіб їх прогнозування у хворих на остеоартроз і цукровий діабет ІІ типу/ М. О. Олійник, Л. В. Журавльова, М. М. Нессонова (стр.58-63)
Триполка С. А. Возможности резорбции подагрических тофусов при проведении уратснижающей терапии: клиническое наблюдение/ С. А. Триполка, И. Ю. Головач (стр.64-69)
Шуба Н. М. Изучение эффективности селективных нестероидных противовоспалительных препаратов у больных остеоартрозом/ Н. М. Шуба [и др.] (стр.70-74)
Проценко Г. О. Легенева гіпертензія у хворих на системну склеродермію/ Г. О. Проценко, Ю. М. Сіренко (стр.75-78)
Георгій Вікторович Дзяк. Некролог (стр.79)
Пішов із життя професор Євген Тимофійович Скляренко - видатний вчений, педагог, лікар (стр.80)
Цікаві статті :
Знайти схожі
9.

Назва журналу :Український ревматологічний журнал -2014р.,N 3
Цікаві статті :
Тарадин Г. Г. Биологические препараты в лечении при псориатическом артрите/ Г. Г. Тарадин, Н. Т. Ватутин, А. С. Смирнова (стр.4-9)
Казимирко В. К. Перекисное окисление липидов : противоречия проблемы/ В. К. Казимирко [и др.] (стр.13-17)
Рекалов Д. Г. Нерентгенографический аксиальный спондилоартрит : верификация диагноза и лечение/ Д. Г. Рекалов [и др.] (стр.18-22)
Головач И. Ю. Оценка коморбидности у пациентов с переломом шейки бедренной кости на фоне остепороза и последующим эндопротезированием тазобедренного сустава/ И. Ю. Головач [и др.] (стр.23-28)
Сагаловски С. Остеопороз и роль RANKL-RANK-OPG-системы и NOTCH-сигнального пути в развитии и ремоделировании кости/ С. Сагаловски, М. Шёнерт (стр.29-37)
Место альфакальцидола в улучшении функций скелетных мышц и профилактике падений (стр.38-39)
Синяченко О. В. Общность и отличия изменений адсорбционно-реологических свойств крови при первичном системном васкулите/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.40-46)
Сміян С. И. Випадок ранньої «PRE-PULSELESS» діагностики неспецифічного аортоартеріїту за допомогою позитронно-емісійної томографії/комп’ютерної томографії/ С. И. Сміян [и др.] (стр.47-53)
Сікало Ю. К. Психоемоційні розлади у хворих на ревматоїдний артрит та корекція їх пароксетином / Ю. К. Сікало, М. А. Станіславчук (стр.54-58)
Мазур А. А. Особливості перебігу генералізованого пародонтиту при ревматоїдному артриті / А. А. Мазур, І. І. Білозецький (стр.59-63)
Пути повышения эффективности и улучшения показателей профиля безопасности : новые лекарственные формы и комбинации диклофенака (стр.65-67)
Антоненко А. В. Особливості перебігу гастропатії, індукованої застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів у хворих на остеоартроз/ А. В. Антоненко, Т. В. Берегова, А. С. Свінціцький (стр.68-72)
Мітченко О. І. Можливості запобігання розвитку та прогресуванню структурно-функціональних змін периферичних артерій у хворих із метаболічним синдромом та остеоартрозом шляхом застосування препарату системної ензимної терапії / О. І. Мітченко, Ю. М. Сіренко, А. С. Козлюк (стр.73-79)
Шевчук С. В. Гіпергомоцистеїнемія у пацієнтів із анти-фосфоліпідним синдромом. Зв’язок із перебігом захворювання та станом серцево-судинної системи / С. В. Шевчук, І. П. Кувікова (стр.80-86)
Малярчук И. В. Частота аллельных вариантов гена CYP 2C9 у пациентов с ревматическими пороками клапанов сердца / И. В. Малярчук, Н. Г. Горовенко (стр.87-90)
Воронков Л. Г. . Вплив судинного ендотеліального фактора росту на клініко-лабораторно-інструментальні показники у хворих на ревматоїдний артрит / Л. Г. Воронков, Е. Б. Комарова (стр.91-93)
Якименко О. О. . Динаміка структури ревматичних захворювань за 30 років (1983-2013) у Одесі / О. О. Якименко [и др.] (стр.94-95)
Владиславу Володимировичу Поворознюку - 60! http://www.rheumatology.kiev.ua/category/mizhnarodnij-dosvid (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі
10.

Назва журналу :Український ревматологічний журнал -2014р.,N 2
Цікаві статті :
Головач И. Ю. Остеоартрит : фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничего не стоит на месте/ И. Ю. Головач (стр.4-11)
Коморбідність і шляхи раціональної фармакотерапії в ревматології : думка спеціаліста (стр.12-13)
Волошин О. І. Вікові та гендерні аспекти формування коморбідності та супутньої патології у хворих на подагру (проспективне дослідження)/ О. І. Волошин, О. І. Доголіч, Л. О. Волошина (стр.14-18)
Мітченко О. І. Актуальні питання лікування хворих на остеоартрит на фоні комбінованої дисліпідемії/ О. І. Мітченко [и др.] (стр.19-23)
Новые механизмы действия диклофенака в контексте купирования болевого синдрома (обзор литературы) (стр.24-32)
Казимирко В. К. Атеросклероз как липидная дистрофия и воспаление (обзор литературы)/ В. К. Казимирко [и др.] (стр.33-39)
Воронков Л. Г. Характеристика иммунного статуса и структурно-функционального состояния сердца у пациентов с диффузным миокардитом в динамике заболевания/ Л. Г. Воронков, С. В. Чернюк (стр.40-44)
Кондратюк В. Є. Клініко-імунологічні особливості увеїту при ревматичних захворюваннях/ В. Є. Кондратюк [и др.] (стр.45-50)
Проценко Г. О. Імунологічні особливості у хворих на псоріатичний артрит та їх кореляційні співвідношення з клінічними та функціональними змінами опорно-рухового апарату/ Г. О. Проценко, Т. І. Гавриленко, В. В. Качур (стр.51-55)
Ефективність та переносимість препаратів із пролонгованим вивільненням диклофенаку у пацієнтів із остеоартрозом (стр.57-61)
Синяченко О. В. Микроэлементоз при микроскопическом полиангиите/ О. В. Синяченко, А. М. Герасименко, П. О. Синяченко (стр.62-66)
Бойко Я. Є. Віддалені наслідки ювенільного ревматоїдного артриту : результати спостереження 70 хворих/ Я. Є. Бойко (стр.67-72)
Кузьміна А. П. Контроль ревматичних захворювань у період вагітності : системна склеродермія. Оцінювання пріоритетів/ А. П. Кузьміна, С. І. Сміян (стр.73-78)
Роль витамина D и его активных метаболитов в профилактике падений у пациентов с остеопорозом (стр.79-84)
Сіренко Ю. М. Антисинтетазний синдром : особливості діагностики та лікування/ Ю. М. Сіренко, Г. О. Проценко, Н. С. Бойчук (стр.85-88)
Цікаві статті :
Знайти схожі
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)