Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Сіренко, Ю. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 325
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

    Радченко, Г. Д.
    Якість життя та її зміни на тлі антигіпертензивного лікування: результати 6-місячного спостереження [Текст] / Г. Д. Радченко, І. М. Марцовенко, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2012. - № 3. - С. 26-37

Рубрики: Гипертензия--лек тер

   Качество жизни

   Антигипертензивные средства--тер прим

Дод.точки доступу:
Марцовенко, І. М.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Радченко, Г. Д.
    Якість життя в пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією. Зміни під впливом антигіпертензивного лікування [Текст] / Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2008. - № 1. - С. 42-50

Рубрики: Качество жизни--тенденции

   Гипертензия--патолог

   Антигипертензивные средства--тер прим

Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чинники, які впливають на контроль артеріального 1 тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку / Г. Д. Радченко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 19-30

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Слащева, Т. Г.
Сіренко, Ю. М.
Муштенко, Л. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування [Текст] / Т. Г. Слащева [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 29-39

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
Анотація: Цель работы - оценить факторы, связанные с приверженностью больного к лечению, и ее изменения под влиянием назначенной антигипертензивной терапии, которые помогут оптимизировать режим терапии и улучшить качество оказания медицинской помощи пациентам с артериальной гипертензией (АГ). В исследование включили 10 158 пациентов из 62 городов Украины и 531 врача, которые по своему усмотрению назначали больным с АГ антигипертензивные препараты преимущественно отечественного производства в дозах, которые они считали целесообразными. Пациент в течение 3 мес делал 4 визита к врачу. На каждом визите измеряли офисное артериальное давление (АД) и частоту сокращений сердца. В начале и в конце исследования также проводили электрокардиографию, определяли приверженность больных к лечению с помощью анкеты. Выводы: назначение фиксированной комбинации эналаприла и гидрохлоротиазида и больших доз бисопролола и амлодипина, предоставление письменных рекомендаций по лечению АГ статистически значимо коррелировали с более высокой приверженностью к лечению в конце исследования
Дод.точки доступу:
Слащева, Т. Г.
Радченко, Г. Д.
Сіренко, Ю. М.
Марцовенко, І. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії [Текст] = Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
The purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії / О. Л. Рековець [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - № 4. - С. 9-22

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Сіренко, Ю. М.
Цукровий діабет та артеріальна гіпертензія - що повинен робити ендокринолог? [Текст] / Ю. М. Сіренко // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2014. - № 3. - С. 55-58

MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Сіренко, Ю. М.
    Цільовий рівень АТ при цукровому діабеті 2-го типу: оцінка наукових доказів [Текст] / Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2012. - № 5. - С. 46-50

Рубрики: Гипертензия

   Диабет сахарный инсулиннезависимый--осл

   Кровяного давления мониторинг амбулаторный

   Сердечно-сосудистые болезни--этиол

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Сіренко, Ю. М.
    Цільовий рівень артеріального тиску у хворих на цукровий діабет 2-го типу: оцінка наукових доказів [Текст] / Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2012. - № 6. - С. 27-33

Рубрики: Диабет сахарный инсулиннезависимый--осл--патолог

   Гипертензия--патолог--проф--тер

   Кровяное давление

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегія корекції порушень (частина 2) [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Сімейна медицина : Наук.-практ. журн. - 2006. - № 1. - С. 75-82.

Рубрики: Гипертензия--лек тер--осл

   Почек болезни--лек тер

   Антигипертензивные средства--тер прим

Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Радченко, Г. Д.
Граніч, В. М.
Рейко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

    Сіренко, Ю. М.
    Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегічні підходи до лікування. Частина ІІ. [Текст] / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, В. М. Граніч // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 5. - С. 9-17

Рубрики: Гипертензия--лек тер--осл

   Почки--патофизиол

Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Граніч, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

    Сіренко, Ю. М.
    Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегічні підходи до лікування. Частина І. [Текст] / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, В. М. Граніч // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 9-19

Рубрики: Гипертензия--лек тер--осл

   Почки--патофизиол

Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Граніч, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Торбас, О. О.
Фактори, що пов’язані із динамікою центрального артеріального тиску на фоні комбінованої 6-місячної антигіпертензивної терапії [Текст] / О. О. Торбас, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 108-111

MeSH-головна:
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION (использование, методы)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Фактори, що впливають на контроль артеріального тиску в пацієнтів з ренопаренхімною та есенціальною артеріальною гіпертензією [Текст] / Г. Д. Радченко [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 5. - С. 27-38

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
КОНТРОЛЬ ЗА ЛЕЧЕНИЕМ ПАЦИЕНТА -- PATIENT CARE BUNDLES
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Слащева, Т. Г.
Муштенко, Т. Г.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

    Радченко, Г. Д.
    Фактори, з якими асоціюється регрес ураження органів-мішеней на фоні терапії фіксованою комбінацією периндоприлу/амлодипіну в гіпертензивних пацієнтів залежно від наявності ішемічної хвороби серця [Текст] / Г. Д. Радченко, Л. О. Муштенко, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 43-58

Рубрики: Амлодипин

   Периндоприл

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Дана робота присвячена аналізу результатів дослідження EPHES (Evaluation of influence of fixed dose combination Рerindopril/Amlodipine on target organ damage in patients with arterial HypErtension with or without iSchemic heart disease — Оцінка впливу фіксованої комбінації (ФК) периндоприлу/амлодипіну на ураження органів-мішеней у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) з ішемічною хворобою серця (ІХС) та без неї). Проведено оцінку факторів, що асоціюються з регресом ураження органів-мішеней, окремо в групах гіпертензивних пацієнтів з ІХС та без неї. Окрім того, порівняли зв’язок периферичного й центрального артеріального тиску (АТ) з показниками ураження органів-мішеней. Матеріали та методи. У дослідження EPHES було включено 60 пацієнтів з АГ віком старше від 30 років: перша група — 30 пацієнтів без ІХС, друга — 30 пацієнтів, які мали ІХС. Строк спостереження становив 12 місяців. Усім пацієнтам у день рандомізації призначали ФК периндоприлу/амлодипіну в початковій дозі 5/5 мг один раз на добу. При необхідності (АТ 140/90 мм рт.ст.) дози компонентів ФК збільшували поступово кожні 2 тижні до 10/10 мг, а після 6 тижнів лікування додавався індапамід 1,5 мг. 66,7 та 96,7 % пацієнтів у першій та другій групах отримували бета-адреноблокатори. Усім пацієнтам проводили: вимірювання маси тіла та зросту, офісних рівнів АТ — систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС), добове моніторування АТ, визначення швидкості поширення пульсової хвилі в артеріях еластичного (ШППХе) та м’язового (ШППХм) типів, центрального САТ, індексу аугментації, стандартизованого до ЧСС 75 уд/хв, біохімічне дослідження крові, електрокардіографію, ехокардіографію з допплерографією, вимірювання кісточково-плечового індексу, визначення товщини комплексу інтима-медіа (ТКIМ). Результати. Встановлено, що ефективне щодо зниження АТ лікування на основі комбінації периндоприлу/амлодипіну приводило в обох групах до достовірного зменшення ураження органів-мішеней: в обох групах спостерігалося достовірне покращення пружно-еластичних властивостей аорти та діастолічної функції лівого шлуночка, зменшення рівня альбумінурії, гіпертрофії лівого шлуночка та розміру лівого передсердя. Ступінь зниження ШППХе був достовірно (Р 0,005) меншим у пацієнтів без ІХС, ніж у групі з ІХС, — 2,5 ± 0,2 м/с проти 4,4 ± 0,5 м/с. Окрім того, незважаючи на однаковий ступінь зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), ступінь покращення діастолічної функції лівого шлуночка (збільшення співвідношення Е/А та зменшення співвідношення Е/Е’) у групі хворих з ІХС був більшим — на 64,4 та 54,1 % проти 39,8 та 23,2 % відповідно (Р 0,05 для обох показників). Величина максимальної ТКІМ достовірно зменшилася лише в пацієнтів з ІХС. Зменшення ступеня гіпертрофії та діастолічної дисфункції лівого шлуночка, ураження нирок та жорсткості артерій було пов’язане перш за все з позитивним впливом ФК на рівень аортального САТ. Цей вплив був однаковим у гіпертензивних пацієнтів з ІХС та без неї. Зниження середньодобового САТ незалежно від зниження центрального САТ асоціювалося із зменшенням рівня альбумінурії та ІММЛШ. У пацієнтів без ІХС зниження середньодобового САТ додатково мало незалежне значення для зменшення діастолічної дисфункції та розміру лівого передсердя, середньодобового ДАТ — для зменшення співвідношення Е/Е’. У пацієнтів з ІХС більш старший вік асоціювався з меншою динамікою величини ШППХе, зниження офісного САТ — зі збільшенням співвідношення Е/А, наявність цукрового діабету — з меншим впливом лікування на альбумінурію. Окрім того, в даній групі на відміну від групи хворих без ІХС спостерігалася позитивна динаміка величини ТКІМ при зменшенні центрального та добового САТ. Виявлено, що зменшення величини ШППХе асоціюється незалежно від зниження АТ та наявності ІХС із зменшенням величини ШППХм, альбумінурії та співвідношення Е/Е’. Також незалежно від зменшення рівня АТ та наявності ІХС зменшення ІММЛШ асоціюється з покращенням діастолічної функції лівого шлуночка (збільшення Е/А та зменшення Е/Е’), зменшенням розміру лівого передсердя та зниженням рівня альбумінурії. Висновки. Отже, виявлені спільні та відмінні фактори, що асоціюються із регресом ураження органів-мішеней у хворих з ІХС та без неї й можуть допомогти у виборі антигіпертензивної терапії та веденні гіпертензивних пацієнтів
Дод.точки доступу:
Муштенко, Л. О.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Сіренко, Ю. М.
Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко, О. Л. Рековець // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 2. - С. 59-69

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: В аналіз включено 524 пацієнти, яким проводили стандартне обстеження: вимірювання офісного артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, ехокардіографію, електрокардіографію. Через 5 років після виписки зі стаціонару усім хворим поштою була розіслана анкета, що хворі заповнювали письмово з вказанням, які та коли перенесли несприятливі події (інфаркт міокарда, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева або ниркова недостатність, інші серцево-судинні події, що потребували госпіталізації). У разі смерті пацієнта анкету заповнювали родичі. Вплив факторів на частоту виникнення несприятливих подій визначали за допомогою регресійного аналізу. Під час дослідження встановлено, що основними факторами, які були пов’язані з виникненням несприятливих подій (інфаркт, інсульт, нестабільна стенокардія, серцева недостатність, ниркова недостатність, смерть, госпіталізація через інші серцево-судинні події, цукровий діабет) в обстежених хворих, були: вік пацієнта, рівень систолічного АТ при виписці зі стаціонару, рівень пульсового АТ (ПАТ) при виписці зі стаціонару, наявність постінфарктного кардіо-склерозу, інсульту в анамнезі, збільшений порівняно з нормою розмір лівого передсердя, знижена фракція викиду лівого шлуночка, збільшена товщина міжшлуночкової перегородки, індекс маси міокарда лівого шлуночка більше 137 г/м2, наявність ЕКГ-ознак гіпертрофії лівого шлуночка більше 3 балів за критерієм Естеса, порушений добовий профіль діастолічного АТ (ДАТ), рівень середнього денного ПАТ більше 64 мм рт.ст. Незалежними від інших факторів ризику виникнення комбінованої кінцевої точки в обстежених хворих виявилися рівень офісного ПАТ при виписці зі стаціонару 64 мм рт.ст. та більше, значно знижена фракція викиду лівого шлуночка (менше 40 %), потовщення міжшлуночкової перегородки (більше 1,2 см), величина індексу маси міокарда лівого шлуночка 137 г/м2 та більше, кількість балів за Естесом більше 3, зниження ДАТ у нічний період менше 10 %, середній денний ПАТ при добовому моніторуванні АТ 64 мм рт.ст. і більше. Серед них незалежними від терапії, що призначалася, були рівень офісного ПАТ 64 мм рт.ст. і більше при виписці, знижена (менше 40 %) фракція викиду лівого шлуночка, порушення добового профілю АТ (добовий індекс для ДАТ менше 10 %) або середній денний ПАТ вищий від 64 мм рт.ст. Не виявлено достовірного впливу тієї чи іншої групи антигіпертензивних препаратів на частоту виникнення комбінованої точки. Для прогнозу обстежених хворих більше значення мало зниження АТ як такого, особливо ПАТ, а не те, яким антигіпертензивним препаратом вдавалося його знизити
524 patients, who were treated in specialized secondary hypertension unit, were included in 5-year reprospective analysis. All patients during hospital stay underwent standard examination: office blood pressure measurement, electrocardiography (ECG), echocardiography, blood pressure monitoring. After 5 years, all patients were mailed questionnaires, on which they answered by themselves. In case of patients death, their relatives answered. Mantel-Haenszel and Cox regression univariate and multivariate analysis was performed to detect independent risk factors for combined end-point (myocardial infarction, unstable angina, stroke, new heart failure, new renal failure, death, new diabetes mellitus, other cardiovascular events — coronary artery bypass graft, aortic aneurysm, etc.). The study found that main risk factors of end-point development were age, systolic ( 160 mmHg) and pulse ( 64 mmHg) blood pressure at the time of discharge from hospital, myocardial infarction and stroke/ transient ischemic attack in the past medical history, enlarged left atrium, decreased ejection fraction (less than 40 %), increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and day time pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Among indicated factors, independent ones were office pulse pressure 64 mmHg, ejection fraction 40 %, increased interventricular septum thickness ( 1.2 cm), left ventricular mass index 137 g/m2 , ECG signs of left ventricular hypertrophy (Estes 3), daily index 10 % (non-dippers) and daytime pulse pressure 64 mmHg during blood pressure monitoring. Such risk factors as office pulse pressure, decreased ejection fraction, non-dipper blood pressure profile and increased daytime pulse pressure saved their influence on prognosis independently from antihypertensive therapy. We did not find the benefits of any antihypertensive drug groups. Only level of blood pressure reduction (especial pulse pressure) was important for prognosis
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Рековець, О. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Радченко, Г. Д.
    Фактори ризику виникнення несприятливих подій у хворих з артеріальною гіпертензією, що проходили стаціонарне лікування у спеціалізованому відділенні (5-річне ретроспективне спостереження) [Текст] / Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко // Український кардіологічний журнал. - 2006. - № 6. - С. 39-47

Рубрики: Гипертензия--диагн--этиол

   Факторы риска

Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Ураження мозку в пацієнтів з неускладненою тяжкою артеріальною гіпертензією [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 6. - С. 40-47

Рубрики: Мозг головной--поврежд

   Гипертензия--осл

Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Сіренко, Ю. М.
Шараєвський, О. А.
Поташов, С. В.
Кушнір, С. М.
Кудіна, Ю. В.
Граніч, В. М.
Рейко, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Шифр: УУ18/2014/2
Журнал

Український ревматологічний журнал . - Виходить кожного кварталу
2014р. № 2

Зміст:
Головач, И. Ю. Остеоартрит : фундаментальные и прикладные аспекты этиопатогенеза заболевания. Ничего не стоит на месте / И. Ю. Головач. - С.4-11
Коморбідність і шляхи раціональної фармакотерапії в ревматології : думка спеціаліста. - С.12-13
Волошин, О. І. Вікові та гендерні аспекти формування коморбідності та супутньої патології у хворих на подагру (проспективне дослідження) / О. І. Волошин, О. І. Доголіч, Л. О. Волошина. - С.14-18
Мітченко, О. І. Актуальні питання лікування хворих на остеоартрит на фоні комбінованої дисліпідемії / О. І. Мітченко [и др.] . - С.19-23
Інші автори: Проценко Г. О., Іванова К. А., Козлюк А. С.
Новые механизмы действия диклофенака в контексте купирования болевого синдрома (обзор литературы). - С.24-32
Казимирко, В. К. Атеросклероз как липидная дистрофия и воспаление (обзор литературы) / В. К. Казимирко [и др.] . - С.33-39
Інші автори: Иваницкая Л. Н., Кутовой В. В., Дубкова А. Г., Силантьева Т. С.
Воронков, Л. Г. Характеристика иммунного статуса и структурно-функционального состояния сердца у пациентов с диффузным миокардитом в динамике заболевания / Л. Г. Воронков, С. В. Чернюк. - С.40-44
Кондратюк, В. Є. Клініко-імунологічні особливості увеїту при ревматичних захворюваннях / В. Є. Кондратюк [и др.] . - С.45-50
Інші автори: Сидорова М. В., Івашківський О. І., Бейко Г. В., Ковганич Т. О.
Проценко, Г. О. Імунологічні особливості у хворих на псоріатичний артрит та їх кореляційні співвідношення з клінічними та функціональними змінами опорно-рухового апарату / Г. О. Проценко, Т. І. Гавриленко, В. В. Качур. - С.51-55
Ефективність та переносимість препаратів із пролонгованим вивільненням диклофенаку у пацієнтів із остеоартрозом. - С.57-61
Синяченко, О. В. Микроэлементоз при микроскопическом полиангиите / О. В. Синяченко, А. М. Герасименко, П. О. Синяченко. - С.62-66
Бойко, Я. Є. Віддалені наслідки ювенільного ревматоїдного артриту : результати спостереження 70 хворих / Я. Є. Бойко. - С.67-72
Кузьміна, А. П. Контроль ревматичних захворювань у період вагітності : системна склеродермія. Оцінювання пріоритетів / А. П. Кузьміна, С. І. Сміян. - С.73-78
Роль витамина D и его активных метаболитов в профилактике падений у пациентов с остеопорозом. - С.79-84
Сіренко, Ю. М. Антисинтетазний синдром : особливості діагностики та лікування / Ю. М. Сіренко, Г. О. Проценко, Н. С. Бойчук. - С.85-88
Є примірники у відділах:
ЧЗ Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

20.

Шифр: УУ18/2014/3
Журнал

Український ревматологічний журнал . - Виходить кожного кварталу
2014р. № 3

Зміст:
Тарадин, Г. Г. Биологические препараты в лечении при псориатическом артрите / Г. Г. Тарадин, Н. Т. Ватутин, А. С. Смирнова. - С.4-9
Казимирко, В. К. Перекисное окисление липидов : противоречия проблемы / В. К. Казимирко [и др.]. - С.13-17
Інші автори: Иваницкая Л. Н., Кутовий В. В., Дубкова А. Г., Силантьева Т. С.
Рекалов, Д. Г. Нерентгенографический аксиальный спондилоартрит : верификация диагноза и лечение / Д. Г. Рекалов [и др.]. - С.18-22
Інші автори: Кулинич Р. Л., Саржевский А. Н., Прыткова А. В., Бринер И. А.
Головач, И. Ю. Оценка коморбидности у пациентов с переломом шейки бедренной кости на фоне остепороза и последующим эндопротезированием тазобедренного сустава / И. Ю. Головач [и др.]. - С.23-28
Інші автори: Зазирный И. М., Туровская Т. В., Семенив И. П., Евсеенко В. Г., Чипко Т. М., Пинчук Е. И., Юрченко С. А., Лазоренко Е. А.
Сагаловски, С. Остеопороз и роль RANKL-RANK-OPG-системы и NOTCH-сигнального пути в развитии и ремоделировании кости / С. Сагаловски, М. Шёнерт. - С.29-37
Место альфакальцидола в улучшении функций скелетных мышц и профилактике падений . - С.38-39
Синяченко, О. В. Общность и отличия изменений адсорбционно-реологических свойств крови при первичном системном васкулите / О. В. Синяченко [и др.]. - С.40-46
Інші автори: Герасименко А. М., Синяченко П. О., Наумович М. А.
Сміян, С. И. Випадок ранньої «PRE-PULSELESS» діагностики неспецифічного аортоартеріїту за допомогою позитронно-емісійної томографії/комп’ютерної томографії / С. И. Сміян [и др.]. - С.47-53
Інші автори: Головач І. Ю., Коморовський Р. Р., Кметюк Я. В., Ашихмін А. В.
Сікало, Ю. К. Психоемоційні розлади у хворих на ревматоїдний артрит та корекція їх пароксетином / Ю. К. Сікало, М. А. Станіславчук. - С.54-58
Мазур, А. А. Особливості перебігу генералізованого пародонтиту при ревматоїдному артриті / А. А. Мазур, І. І. Білозецький. - С.59-63
Пути повышения эффективности и улучшения показателей профиля безопасности : новые лекарственные формы и комбинации диклофенака . - С.65-67
Антоненко, А. В. Особливості перебігу гастропатії, індукованої застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів у хворих на остеоартроз / А. В. Антоненко, Т. В. Берегова, А. С. Свінціцький. - С.68-72
Мітченко, О. І. Можливості запобігання розвитку та прогресуванню структурно-функціональних змін периферичних артерій у хворих із метаболічним синдромом та остеоартрозом шляхом застосування препарату системної ензимної терапії / О. І. Мітченко, Ю. М. Сіренко, А. С. Козлюк. - С.73-79
Шевчук, С. В. Гіпергомоцистеїнемія у пацієнтів із анти-фосфоліпідним синдромом. Зв’язок із перебігом захворювання та станом серцево-судинної системи / С. В. Шевчук, І. П. Кувікова. - С.80-86
Малярчук, И. В. Частота аллельных вариантов гена CYP 2C9 у пациентов с ревматическими пороками клапанов сердца / И. В. Малярчук, Н. Г. Горовенко. - С.87-90
Воронков, Л. Г. Вплив судинного ендотеліального фактора росту на клініко-лабораторно-інструментальні показники у хворих на ревматоїдний артрит / Л. Г. Воронков, Е. Б. Комарова. - С.91-93
Якименко, О. О. Динаміка структури ревматичних захворювань за 30 років (1983-2013) у Одесі / О. О. Якименко [и др.]. - С.94-95
Інші автори: Закатова Л. В., Антіпова Н. М., Клочко В. В., Кравчук О. Є., Серебрякова А. А., Тбілєлі В. В., Тіхончук Н. С., Табінський С. І.
Владиславу Володимировичу Поворознюку - 60! . - С.96
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)