Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Танькут, В. О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-34 
1.


    Танькут, В. О.
    Історичні віхи організаційної та методичної діяльності ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України" [Текст] / В. О. Танькут, О. Г. Шевченко, І. В. Голубєва // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 81-92. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (история)
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (история)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Історія інституту імені професора М. І. Ситенка почалася у 1907 р., коли за рішенням ХХХІ з’їзду гірничопромисловців Півдня Росії був створений Медико-механічний інститут, директором якого призначили Карла Федоровича Вегнера (рис. 1). Основним завданням закладу на той час було надання кваліфікованої експертної та медичної допомоги робітникам гірничорудної промисловості з наслідками виробничих травм. Активна організаційно-методична діяльність інституту розпочалася у 1925 р. після його реорганізації в Український державний клінічний інститут ортопедії і травматології. Зважаючи на те, що Харків на той час був столицею України, на інститут були покладені функції центральної ортопедо-травматологічної установи, відповідальної за організацію якісної й ефективної спеціалізованої ортопедотравматологічної допомоги населенню України, надання висококваліфікованої консультативної, практичної лікувальної та методичної допомоги органам охорони здоров’я
Дод.точки доступу:
Шевченко, О. Г.
Голубєва, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Корж, М. О.
    Актуальні медико-соціальні питання в проблемі дорожньо-транспортного травматизму [Текст] / М. О. Корж, В. О. Танькут // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - № 3. - С. 6-10


MeSH-головна:
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (тенденции)
Дод.точки доступу:
Танькут, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Вивих головки ендопротеза кульшового суглоба: сучасний стан проблеми (огляд літератури) [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 118-123. - Бібліогр.: с. 122-123


MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы, психология)
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (классификация, профилактика и контроль, психология, реабилитация, терапия, хирургия, этиология)
Анотація: Ендопротезування кульшового суглоба залишається найефективнішим методом лікування важких стадій коксартрозу, травм ділянки кульшового суглоба (КС) і їхніх наслідків. Кількість ендопротезувань КС у всьому світі збільшується кожен рік. В Україні такі операції необхідні 150 000 пацієнтам на рік. Серед ускладнень ендопротезування КС найчастішими і такими, що обумовлюють виконання повторних хірургічних втручань, є вивихи головки ендопротеза. У процесі первинного ендопротезування вони спостерігають в 0,5–10 % випадків, після ревізійних операцій ризик їхнього виникнення збільшується до 10–25 %. Вивихи головки ендопротеза пов’язані з інтенсивним больовим синдромом, значним погіршенням функціонального і психічного стану пацієнта. У статті подано наявні класифікації (за причиною, типом (механізмом) і часом виникнення вивиху), особливості профілактики і лікування (консервативного і хірургічного). Розглянуто основні етапи надання медичної допомоги: невідкладної, консервативного і хірургічного лікування. Окремо наведено лікувальну тактику первинних і рецидивних вивихів головки ендопротеза КС. Розглянуто способи фіксації КС після вправляння вивиху і види хірургічного лікування (заміна головки і/або лінера ендопротеза, ревізійні операції з повною заміною ніжки і/або чашки). Автори систематизували сучасну інформацію про вивих головки ендопротеза КС для визначення основних особливостей класифікації, профілактики та лікування цього ускладнення. Акцентовано увагу на важливості визначення причин виникнення вивиху головки ендопротеза, передопераційній підготовці та виборі оптимальної тактики лікування цієї патології, а також її профілактики для попередження виникнення вивиху
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Танькут, В. О.
Мезенцев, В. О.
Овчинніков, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Вплив обмеження рухомості колінного суглоба на опороспроможність нижніх кінцівок (експериментальне дослідження) [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 35-47. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (использование)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (патофизиология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Найбільш частим ускладненням після ендопротезування колінного суглоба є розвиток післяопераційних контрактур. Причиною розвитку контрактур колінного суглоба є тривала обмеженість рухів до операції внаслідок болю, а після — через недостатньо активну реабілітацію. Контроль відновлення хворого після ендопротезування та своєчасна корекція реабілітаційного процесу є запорукою якості віддалених результатів ендопротезування колінного суглоба. Мета: визначити особливості статографічних показників людини при штучному моделюванні контрактури колінного суглоба. Матеріали та методи. Проведені дослідження 6 здорових волонтерів, яким виконували фіксацію суглобів ортезами. Виконували стандартні статографічні дослідження. Аналізували стандартні дані статограм. Результати. При двоопорному стоянні у фронтальній площині найменше зміщення спостерігається при стоянні без фіксації суглобів (3,28 мм), а у сагітальній спостерігали значущо більше (р 0,05) зміщення загального центру мас (ЗЦМ) (до 26,62 мм) порівняно з ЗЦМ при фіксованому колінному суглобі (15,4 мм). Аналогічні зміни простежуються і при інших типах стояння, тобто фіксування колінного суглоба призводить до зменшення відхилення ЗЦМ у сагітальній площині порівняно зі значеннями стояння без фіксації суглоба. У фронтальній площині значущих змін не виявлено, хоча зменшення хитання відмічали. При фіксації колінного суглоба при двоопорному стоянні спостерігається збільшення довжини траєкторії від 15 до 20 %, а переважна опора на зафіксовану кінцівку призводить до зменшення довжини траєкторії хитання на 3,42 %. При опорі на незафіксовану кінцівку спостерігається переважно збільшення довжини траєкторії приблизно на 30 %. Закономірності зміни швидкості хитання аналогічні зміні довжини траєкторії. Одноопорне стояння характеризується плавним хитанням як у фронтальній, так і сагітальній площинах. На обох кінцівках амплітуди хитання практично однакові, хоча при опорі на праву кінцівку тіло волонтера прямує вперед, а при опорі на ліву кінцівку — помірно назад. При двоопорному стоянні із зафіксованим правим колінним суглобом амплітуда хитання у фронтальній площині не перевищує 5–7 мм, але спостерігається зміщення ЗЦМ вправо, тобто у бік зафіксованої кінцівки. Амплітуда хитання у сагітальній площині збільшується до 20 мм, і спостерігається помірна тенденція до переміщення ЗЦМ вперед. Висновки. Моделювання контрактури у колінному суглобі шляхом його фіксації збільшує хитання тіла при двоопорному стоянні у фронтальній площині та зменшує хитання у сагітальній площині порівняно зі стоянням без фіксації суглобів. Опора на кінцівку із зафіксованим колінним суглобом у фронтальній площині менше, ніж при стоянні без фіксації суглобів. Фіксація колінного суглоба при двоопорному стоянні призводить до незначного збільшення амплітуди хитання і помірного переміщення тіла в бік зафіксованої кінцівки в процесі дослідження. Опора на зафіксовану кінцівку призводить до появи короткочасних невеличких імпульсів, а тіло набуває напрямок до фіксованої кінцівки. Означене вище свідчить про негативний вплив контрактур на опороспроможність нижньої кінцівки
The most common complication after knee replacement is the development of postoperative contractures. The cause of contractures of the knee joint is a long restriction of limb movements before surgery due to pain, and after — due to insufficiently active rehabilitation. Monitoring of the patient’s recovery after arthroplasty and timely correction of the rehabilitation process is the key to the quality of long-term results of knee arthroplasty. The purpose was to determine the features of human statographic indicators in artificial modeling of knee joint contracture. Materials and methods. The study involved 6 healthy volunteers who underwent fixation of the joints with orthoses. Standard statographic studies were performed. Standard statogram data were analyzed. Results. In two-leg standing, the least displacement in the frontal plane is observed when standing without joint fixation (3.28 mm), and in the sagittal one, a significantly greater (p 0.05) displacement of the common center of mass (CCM) (up to 26.62 mm) was observed compared to the CCM with a fixed knee joint (15.4 mm). Similar changes are observed with other types of standing, that is, fixation of the knee joint leads to a decrease in the deviation of the CCM in the sagittal plane compared to the values of standing without fixing the joint. No significant changes were detected in the frontal plane, although a decrease in the fluctuation was noted. When the knee joint is fixed during two-leg standing, an increase in the path length from 15 to 20 % is observed, and predominant support on a fixed limb leads to a decrease in the length of fluctuation trajectory by 3.42 %. When relying on an unfixed limb, an increase in the path length by about 30 % is observed. The patterns of change in the swing speed are similar to the change in the path length. Single-leg standing is characterized by smooth oscillation, both in the anterior and sagittal planes. On both limbs, the amplitudes of the oscillations are almost the same, although when leaning on the right limb, the volunteer body goes forward, and when leaning on the left limb, it moves moderately backward. When standing with a fixed right knee joint, the oscillation amplitude in the frontal plane does not exceed 5–7 mm, but there is a shift in the CCM to the right, that is, towards the fixed limb. The amplitude of the oscillations in the sagittal plane increases to 20 mm, and there is a moderate tendency to move the CCM forward. Conclusions. Modeling the contracture in the knee joint by fixing it increases the swing of the body in two-leg standing in the front plane and reduces the swing in the sagittal plane compared to standing without joint fixation. Leaning on a limb with a fixed knee joint in the frontal plane is less than when standing without fixing the joints. Fixation of the knee joint with two-leg standing leads to a slight increase in the amplitude of the swing and moderate movement of the body towards the fixed limb during the study. Leaning on a fixed limb leads to the appearance of short-term small impulses, and the body moves in the direction of the fixed limb. The above indicates a negative effect of contractures on the support ability of the lower limbs
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Арутюнян, З. А.
Мезенцев, В. О.
Танькут, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Корж, М. О.
    Дорожньо-транспортний травматизм як гостра медична та соціальна проблема [Текст] / М. О. Корж, В. О. Танькут, В. В. Донцов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 4. - С. 5-8


MeSH-головна:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
Дод.точки доступу:
Танькут, В. О.
Донцов, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Міцність кістково-металевого блока для різних типів поверхонь імплантатів за умов нормального стану кісткової тканини та при моделюванні остеопорозу в експерименті на щурах [Текст] / В. А. Філіпенко [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, №4. - С. 60-65. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION (действие лекарственных препаратов, физиология)
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT (использование)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Бондаренко, С. Є.
Карпинський, М. Ю.
Жигун, А. І.
Танькут, В. О.
Аконджом, М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Міцність кістково-металевого блоку для різних типів поверхонь імплантатів за умов нормального стану кісткової тканини та остеопорозу в щурів [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 1. - С. 72-77


MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS (патофизиология)
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ОССЕОИНТЕГРАЦИЯ -- OSSEOINTEGRATION
СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ТИТАН -- TITANIUM
ТАНТАЛ -- TANTALUM
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
МОДЕЛИ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- MODELS, BIOLOGICAL
КРЫСЫ -- RATS
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Танькут, В. О.
Аконджом, М.
Бондаренко, С. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Михайло Іванович Ситенко (до 135-річчя від дня народження) [Текст] / І. В. Голубєва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 102-104


MeSH-головна:
ОРТОПЕДИЯ -- ORTHOPEDICS (история)
ТРАВМАТОЛОГИЯ -- TRAUMATOLOGY (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
Анотація: Статтю присвячено 135-річчю від дня народження проф. М. І. Ситенка. У листопаді 2020 року виповнилося 135 років від дня народження видатного вченого ортопеда-травматолога й організатора охорони здоров’я, члена-кореспондента Академії наук УРСР, професора Михайла Івановича Ситенка. Заслуги професора М. І. Ситенка важко переоцінити. Із його ім’ям пов’язане становлення та розвиток ортопедії, травматології, протезування та реабілітаційної допомоги в нашій країні. За його сприяння створено широку державну мережу закладів, які надавали населенню висококваліфіковану ортопедо-травматологічну та протезно-ортопедичну допомогу, проводили реабілітаційні заходи
Дод.точки доступу:
Голубєва, І. В.
Шевченко, О. Г.
Танькут, В. О.
Динник, О. А.
Ситенко, Михайло Іванович (професор, ортопед-травматолог ; 12.11.1885-13.01.1940) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Напружено-деформований стан проксимального відділу стегнової кістки в умовах ендопротезування в разі дефекту шийки на рівні малого вертлюга зі встановленими ніжками різного типу фіксації [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 34-38. - Бібліогр.: с. 38


MeSH-головна:
БЕДРА ШЕЙКА -- FEMUR NECK (повреждения, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION
ВЕСОВАЯ НАГРУЗКА НА ОПОРНО-ДВИГАТЕЛЬНЫЙ АППАРАТ -- WEIGHT-BEARING
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Анотація: У разі первинного ендопротезування ушкодженого суглоба добре зарекомендували себе ніжки метафізарного типу фіксації, які дають змогу зберегти стабільність фіксації і діафізарний відділ стегнової кістки для майбутніх ревізій. Проте зі збільшенням дефекту кісткової тканини внаслідок травми виникає необхідність використання ніжок діафізарного типу. Мета: дослідити напружено-деформований стан (НДС) проксимального відділу стегнової кістки в умовах ендопротезування зі встановленими ніжками різного типу фіксації в разі дефекту шийки стегнової кістки на рівні малого вертлюга. Методи: проведено моделювання таза та кульшового суглоба людини на різних фазах ходьби методом кінцевих елементів. Модель містила встановлений у лівий кульшовий суглоб ендопротез «Zimmer» у двох варіантах — із ніжками метафізарного і діафізарного типів фіксації. Результати: НДС проксимального відділу стегнової кістки в умовах ендопротезування в разі дефекту шийки стегнової кістки на рівні малого вуртлюга відрізнявся для варіантів моделі з ніжками діафізарного і метафізарного типів фіксації в усіх фазах руху. Показники НДС для варіанта моделі з ніжкою метафізарного типу фіксації практично завжди перевищували значення, отримані в разі використання ніжки діафізарного типу. Найбільшу різницю виявлено для першої і третьої фаз руху у верхній третині медіальної поверхні стегнової кістки в місці контакту з ендопротезом. Висновки: у разі дефекту шийки стегнової кістки на рівні малого вертлюга в умовах ендопротезування необхідно віддавати перевагу використанню ендопротеза з ніжкою діафізарного типу фіксації
Дод.точки доступу:
Філіпенко, В. А.
Бондаренко, С. Є.
Танькут, В. О.
Жигун, А. І.
Яресько, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Танькут, В. О.
    Науково-практична конференція "Актуальні питання рентгенодіагностики, КТ, МРТ" та шості курси "Променева діагностика в артрології" [Текст] / В. О. Танькут, Р. В. Златнік // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 1. - С. 131-132


MeSH-головна:
РЕНТГЕНОГРАФИЯ -- RADIOGRAPHY
КЛИНИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ -- CLINICAL CONFERENCE
Дод.точки доступу:
Златнік, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-34 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)