Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Теплюк, Ю. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 6
Показані документи з 1 по 6

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Теплюк Ю. В.
Назва : Аналіз молекулярних механізмів розвитку актинічного кератозу: огляд літератури
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - Київ, 2021. - N 3. - С. 66-71 (Шифр УУ32/2021/3)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КЕРАТОЗ АКТИНИЧЕСКИЙ -- KERATOSIS, ACTINIC
БОУЭНА БОЛЕЗНЬ -- BOWEN'S DISEASE
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Мета роботи — вивчити молекулярні механізми розвитку актинічного кератозу (АК) та порівняти їх із хворобою БоуенаМатеріали та методи. Представлено огляд літератури, аналіз національних та міжнародних протоколів з діагностики АК, що відповідають критеріям відбору. Враховано роботи як мінімум з однією рекомендацією за сценарієм діагностики АК, опублікованих після 2015 р. Систематичний огляд літератури засновано на результатах сучасних досліджень, що містять докладний опис проведення молекулярної діагностики тих чи інших протоонкогенів для встановлення остаточного діагнозу. Також розглянуто міждисциплінарні настанови для більш поглибленого вивчення всіх можливих діагностичних критеріїв. Результати та обговорення. Дотепер остаточно досконально не вивчені і не згруповані в єдиний огляд молекулярні механізми розвитку АК. В більшості джерел є відомості тільки про білок р53 як основний транскрипційний фактор, що регулює апоптоз. Однак результати досліджень, проведених протягом останніх років, доводять достатній вплив і СD95, який так само, як і р53, індукує апоптоз і відіграє провідну роль у розвитку АК. Усі передракові та злоякісні новоутворення шкіри виникають внаслідок мутацій в клітинах, що спричиняють порушення апоптозу, але досі немає рекомендацій і чіткого алгоритму діагностики, який дасть змогу швидше встановити остаточний діагноз і зробити вибір на користь того чи іншого методу лікування.Висновки. АК і хвороба Боуена є різними стадіями розвитку одного і того самого злоякісного процесу, що відрізняються за проліферативною активністю клітин та експресією протоонкогенів CD95, bcl-2 та p16, які можна використовувати як диференційно-діагностичні маркери. Завдяки саме ранній діагностиці можливо обрати найоптимальніший варіант лікування з урахуванням сучасних протоколів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Запольський М. Е., Лебедюк М. М., Теплюк Ю. В., Тимофєєва Л. М.
Назва : Комплексне лікування актинічного кератозу з використанням вуглецевого лазера та іміквімоду
Паралельн. назви :Combined treatment of actinic keratosis with carbon dioxide laser and imiquimod
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 3/4. - С. 36-41 (Шифр УУ32/2022/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Имиквимод-- тер прим
MeSH-головна: КЕРАТОЗ АКТИНИЧЕСКИЙ -- KERATOSIS, ACTINIC
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ИММУНОТЕРАПИЯ -- IMMUNOTHERAPY
Анотація: Мета роботи — підвищити ефективність лікування різних форм актинічного кератозу (АК) за допомогою топічного імунорегулятора іміквімоду в комбінації з вуглецевим (СО2) лазером у вигляді дермального оптичного термолізу (ДОТ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 95 хворих з різними формами АК, яких розділили на дві групи: основну (50 осіб) та контрольну (45). Пацієнти обох груп як основний метод лікування АК використовували іміквімод. В основній групі до нанесення іміквімоду проводили додаткову обробку зони АК на 1 см по периферії від неї СО2-лазером у вигляді ДОТ. Результати та обговорення. Результати лікування пацієнтів обох груп оцінювали через 10, 20 та 60 днів після останнього нанесення іміквімоду. Аналізували такі параметри: болючість під час процедури та після неї, швидкість відновлення епідермісу, наявність або відсутність дерматоскопічних ознак АК, формування ускладнень (рубцевих або дисхромічних), відсутність або наявність рецидивів захворювання протягом 2 міс. Необхідно відзначити, що комплексна терапія з використанням іміквімоду та СО2-лазера завдяки збільшенню глибини та інтенсивності втручання уповільнювала епітелізацію зон ураження (до 20 днів у 37 (39,5 %) пацієнтів основної групи, в контрольній — лише у 19 (20 %)); незначною мірою посилювала ефект посттравматичної гіперпігментації (через 60 днів відзначено у 5 (5,2 %) пацієнтів основної групи і у 3 (3,1 %) — контрольної), але дала можливість зменшити кількість рецидивів АК (особливо при гіперкератотичній формі) на 3,2 % порівняно з показником за проведення монотерапії іміквімодом, позитивно вплинула на швидкість зникнення дерматоскопічних патернів АК (через 20 днів після закінчення лікування їх спостерігали лише у 2 (2,1 %) пацієнтів основної групи і у 7 (7,5 %) — контрольної). Висновки. Використання комплексного методу лікування АК, що включає нанесення іміквімоду та застосування СО2-лазера, є перспективним, етіопатогенетично виправданим і має добру переносністьObjective — to increase the effectiveness of treatment of various forms of actinic keratosis (AK) with application of topical immunoregulator imiquimod in combination with carbon dioxide (СО2) laser in the form of dermal optical thermolysis (DOT). Materials and methods. 95 patients with various forms of AK were under observation. They were divided into two groups: the main group (50 persons) and the control group (45 persons). Patients of both groups used imiquimod as the main method of treatment for AK. In the main group, before applying imiquimod, additional treatment of AK zone was carried out 1 cm along the peripheral area with a СО2-laser in the form of DOT. Results and discussion. The results of treatment of patients of both groups were evaluated 10, 20 and 60 days after the last application of imiquimod. The following characteristics were analyzed: soreness during and after the procedure, speed of epidermis recovery, presence or absence of dermatoscopic signs of AK, formation of complications (scarring or dyschromic), absence or presence of disease recurrences within 2 months. It was noted that combined treatment with imiquimod and СО2-laser slowed down the epithelialization of the affected areas (up to 20 days in 37 (39.5 %) patients of the main group and only in 19 (20 %) patients of the control group), by increasing the depth and intensity of the intervention, but it slightly increased the effect of post-traumatic hyperpigmentation (after 60 days) in 5 (5.2 %) patients of the main group and in 3 (3.1 %) patients of the control group. This therapy reduced the number of AK recurrences (especially in the hyperkeratotic form) by 3.2 % compared to the imiquimod monotherapy and had a positive effect on the rate of disappearance of dermatoscopic signs of AK (20 days after the end of treatment, they were observed only in 2 (2.1 %) patients of the main group and in 7 (7.5 %) patients of the control group). Conclusions. The combined treatment of AK that includes the application of imiquimod and the use of СО2-laser is promising, etiopathogenetically justified and well tolerated
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Запольський М. Е., Лебедюк М. М., Теплюк Ю. В., Прокоф’єва Н. Б.
Назва : Особливості інтерпретації даних світлової та спектральної дерматоскопії у хворих на актинічний кератоз
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - Київ, 2021. - N 2. - С. 62-67 (Шифр УУ32/2021/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КЕРАТОЗ АКТИНИЧЕСКИЙ -- KERATOSIS, ACTINIC
ДЕРМОСКОПИЯ -- DERMOSCOPY
Анотація: Актинічний кератоз (АК) — поширене захворювання, яке формується внаслідок надмірної інсоляції відкритих ділянок шкіри. Одним із можливих варіантів розвитку захворювання є трансформація АК у плоскоклітинну карциному. Велике значення у профілактиці неопластичних трансформацій шкіри відіграє своєчасна діагностика підозрілих ділянок АК з подальшою їхньою ексцизією та гістологічним дослідженням. Метою нашого дослідження було виявлення дерматоскопічних патернів початкових стадій неопластичної трансформації актинічного кератозу та проведення порівняльного аналізу діагностичної ефективності цифрової дерматоскопії, двокольорової спектральної дерматоскопії по відношенню до гістологічного дослідження в групі осіб, які страждають на актинічний кератоз. Під нашим спостереженням було 49 хворих на АК. Усі підозрілі випадки кератозу додатково обстежувалися гістологічно. Нами було проаналізовано особливості клінічних форм та модифіковано існуючі методи діагностики. Для розширення діагностичних можливостей стандартної дерматоскопії дослідження проводилися у різних діапазонах світлової гами. Спектральна дерматоскопія дала змогу оцінити потенційні вогнища неопластичної трансформації у синьому та зеленому світловому полі (стандартний діапазон підсвічування пригнічувався). Особливу увагу приділяли острівцям підвищеної кератинізації, зонам надлишкової васкуляризації з переважанням поверхневої капілярної сітки, мікровиразкам з пухкими краями, що добре контрастують при зеленому спектрі, а також динамічним змінам колірної гами в одному полі дослідження протягом 30 днів. Встановлено, що використання спектральної дерматоскопії підвищує діагностичні можливості при АК та дає можливість з більшою точністю виявити ранні ознаки неопластичної трансформації, які пов’язані як з патологічним неоангіогенезом (патерн «полуниці», гломерулярна сітка), так і з патологічною проліферацією (псевдогрануляції, патологічна кератинізація та ін.).
Знайти схожі

Назва журналу :Український журнал дерматології, венерології, косметології -2022р.,N 3/4
Цікаві статті :
Гарібех Е. Поліморфізм гена VDR (BsmI) у хворих на атопічний дерматит/ Е. Гарібех (стр.5-11)
Ткачишина К. С. Значення специфічних автоімунних порушень у патогенезі псоріазу та перспективність імунобіологічної терапії дерматозу/ К. С. Ткачишина (стр.12-16)
Корольова Ж. В. Застосування довгоімпульсного неодимового (LPNd:YAG) лазера у лікуванні хворих на вірус папіломи людини (звичайні та підошовні бородавки)/ Ж. В. Корольова, Є. О. Васильчук (стр.17-23)
Ткач В. Є. Клінічний випадок синдрому Кавасакі/ В. Є. Ткач [та ін.] (стр.24-28)
Литинська Т. О. Сучасні підходи до комплексного лікування хворих на локалізовану склеродермію з використанням вузькополосної фототерапії (UVВ-спектр) з довжиною хвилі 311 нм/ Т. О. Литинська (стр.29-35)
Запольський М. Е. Комплексне лікування актинічного кератозу з використанням вуглецевого лазера та іміквімоду/ М. Е. Запольський [та ін.] (стр.36-41)
Кравченко В. Г. Псоріаз: сучасний стан захворюваності та організаційні заходи/ В. Г. Кравченко [та ін.] (стр.42-48)
Богомолов А. Є. Синдром оральної алергії. Огляд літератури/ А. Є. Богомолов (стр.49-53)
Коляденко К. В. Дизайн майбутнього європейської дерматовенерології/ К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко (стр.54-56)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Український журнал дерматології, венерології, косметології -2021р.,N 3
Цікаві статті :
Федоренко О. Є. Моніторинг якості життя за перше півріччя коронавірусної інфодемії в Україні/ О. Є. Федоренко, К. В. Коляденко, Л. В. Сологуб (стр.4-10)
Мурзіна Е. О. Взаємозв’язки індексів тяжкості псоріазу та дерматологічного індексу якості життя дітей з псоріазом/ Е. О. Мурзіна, Ю. А. Рохлецова (стр.11-20)
Лаврушко С. І. Дослідження ефективності методів діагностики мікроспорії/ С. І. Лаврушко, В. І. Степаненко (стр.21-26)
Федорич П. В. Випадок ефективного лікування акне у хворого з вторинною імунною недостатністю І ступеня/ П. В. Федорич [та ін.] (стр.27-31)
Вербицька Л. В. Клінічний випадок ульцерозної серпінгуючої піодермії (гангренозної піодермії)/ Л. В. Вербицька, Д. А. Кінаш (стр.32-38)
Резніченко Н. Ю. Себорейний дерматит: вибір тактики топічного лікування з урахуванням особливостей мікробіому шкіри/ Н. Ю. Резніченко, Ю. Г. Резніченко, О. В. Веретельник (стр.39-47)
Литинська Т. О. Шляхи підвищення ефективності лікування хворих на псоріаз із дистрофічними ураженнями нігтьових пластинок/ Т. О. Литинська, Л. О. Наумова (стр.48-53)
Diehl C. Skin disorders in patients with diabetes mellitus: a review/ C. Diehl (стр.54-65)
Теплюк Ю. В. Аналіз молекулярних механізмів розвитку актинічного кератозу: огляд літератури/ Ю. В. Теплюк (стр.66-71)
Пам’яті професора Геннадія Івановича Маврова (стр.72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Український журнал дерматології, венерології, косметології -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Хвайлек М. Х. М. Стан ферментної ланки антиоксидантного захисту та його неспецифічна корекція у хворих на екзему/ М. Х. М. Хвайлек, Ю. В. Андрашко (стр.5-9)
Фоміна Л. В. Оптимізація лікування і прогнозування перебігу гострої та хронічної екземи у хворих з виявами дисбіозу кишечника/ Л. В. Фоміна, А. М. Дащук, Е. І. Добржанська (стр.10-15)
Лаврушко С. І. Сучасна діагностика мікроспорії/ С. І. Лаврушко, В. І. Степаненко (стр.16-24)
Ал-Омарі О. М. Проліферативна функція ендотелію при вогнищевій слеродермії, гендерні та вікові особливості перебігу захворювання/ О. М. Ал-Омарі, С. А. Бондар (стр.25-33)
Святенко Т. В. Поліморфізм екзантеми, що зумовлена вірусом SARS-CoV-2 (клінічний випадок)/ Т. В. Святенко [та ін.] (стр.34-42)
Степаненко В. І. Псоріатична оніходистрофія - сучасні тенденції лікування/ В. І. Степаненко, С. В. Іванов, П. В. Федорич (стр.43-56)
Супрун К. Г. Топічна терапія оніхомікозу у хворих на псоріаз/ К. Г. Супрун, І. О. Олійник (стр.57-61)
Запольський М. Е. Особливості інтерпретації даних світлової та спектральної дерматоскопії у хворих на актинічний кератоз/ М. Е. Запольський [та ін.] (стр.62-67)
Diehl C. Stretch marks: a review/ C. Diehl (стр.68-78)
Мавров Г. І. Інфекції, що передаються статевим шляхом, у пенітенціарній системі (аналіз наукових публікацій та власні дані)/ Г. І. Мавров [та ін.] (стр.79-84)
Коляденко К. В. Короткий нарис історії світових епідемій-пандемій. Частина ІІІ. Напівзабутий вірусний дебют/ К. В. Коляденко, О. Є. Федоренко (стр.85-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)