Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Терехова, Г. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Оцінка ефективності різних схем медикаментозного лікування хворих з ендокринною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2022. - N 1. - С. 51-57

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
Анотація: Лікування ендокринної офтальмопатії (ЕО) при хворобі Грейвса (ХГ) залишається невирішеною мультидисциплінарною проблемою
Встановлено, що найкращий вірогідно значущий (р0,05) результат лікування хворих на ЕО при ХГ отримано при проведенні тиреоїдектомії з подальшою в/в пульс-терапією метилпреднізолоном. УЗД товщини ретробульбарної клітковини є практично неінформативним методом для оцінки ефективності проведеного лікування
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Страфун, П. С.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.
Шляхтич, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ОУ6/2022/1
Журнал

Офтальмологический журнал [Текст]. - Виходит раз на два місяця
2022р. № 1

Зміст:
Риков, С. О. Ангіопоетини та прогнозування гемофтальму після вітректомій у пацієнтів з діабетичною ретинопатією та цукровим діабетом 2 типу / С. О. Риков, С. Ю. Могілевський, С. В. Зябліцев. - С.3-10
Храменко, Н. И. Состояние регионарной гемодинамики глаза у больных задними увеитами / Н. И. Храменко, Н. В. Коновалова. - С.11-19
Kumar, Amruth C. Study of Prevalence of Preoperative Corneal Astigmatism in Patients with Senile Cataract at a Tertiary Care Institute in South India / Amruth C. Kumar, Deepth P. Ramya, K. Sushma. - С.20-23
Жмудь, Т. М. Відносний рівень експресії маркеру активації нейтрофілів в периферичній крові пацієнтів з хворобою сухого ока при цукровому діабеті 2 типу / Т. М. Жмудь [та ін.]. - С.24-29
Інші автори: Величко Л. М., Дрожжина Г. І., Богданова О. В.
Пономарчук, В. С. Эффективность модифицированного поэтапного метода хирургического лечения больных пролиферативной диабетической ретинопатией / В. С. Пономарчук, А. Р. Король, Н. Н. Уманец. - С.30-35
Венгер, Л. В. Стан придаткових пазух носу за даними комп’ютерної томографії у пацієнтів на передній ідіопатичний увеїт без ускладнень та з розвитком невриту зорового нерва / Л. В. Венгер, О. В. Ковтун, В. В. Савко. - С.37-43
Stopyra, W. Comparison of ophthalmological standards applicable to drivers in Poland and the United Kingdom with the European Union recommendations / W. Stopyra. - С.44-50
Булдигіна, Ю. В. Оцінка ефективності різних схем медикаментозного лікування хворих з ендокринною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.51-57
Інші автори: Терехова Г. М., Страфун П. С., Савосько І. І., Лисова З. Г., Шляхтич С. П.
Сакович, В. М. Рівень і динаміка кількісних показників ринку засобів замісної терапії синдрому сухого ока в Україні в 2016-2019 рр. / В. М. Сакович [та ін.]. - С.58-62
Інші автори: Томашевська Ю. О., Макаренко О. В., Кривов’яз О. В., Гарник М. С.
Власова, О. І. Модифікація, стандартизація та адаптація анкети негативного дитячого досвіду (АСЕ) / О. І. Власова [та ін.]. - С.63-72
Інші автори: Родіна Н. В., Целікова Ю. О., Ворнікова Л. К., Тихоненко Ю. О.
Garduno, Vieyra L. Trabeculoplasmy - a new surgical technique in the treatment of glaucoma: pilot report / Vieyra L. Garduno [et al.]. - С.73-76
Інші автори: Rua Martinez R., Munoz Cornejo V., Lopez Portillo H.
Боброва, Н. Ф. Первые (2003, 2007 гг.) "живые" интернациональные хирургии врожденных катаракт у детей в Украине / Н. Ф. Боброва. - С.77-79
Підходи до лікування пацієнтів із неоваскулярною віковою макулярною дегенерацією, які потребують частого інтравітреального введення афліберсепту. - С.80-83
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: ОУ6/2021/4
Журнал

Офтальмологический журнал [Текст]. - Виходит раз на два місяця
2021р. № 4

Зміст:
Заволока, О. В. Особливості динаміки бактеріальних кератитів ІІ ступеню тяжкості у хворих на цукровий діабет / О. В. Заволока, П. А. Бездітко, М. А. Карлійчук. - С.3-8
Панченко, Ю. О. Прогнозування рецидивів діабетичного макулярного набряку після хірургічного лікування діабетичної макулопатії у пацієнтів на цукровий діабет 2 типу з української популяції / Ю. О. Панченко [та ін.]. - С.9-18
Інші автори: Могілевський С. Ю., Риков C. O., Жабоєдов Д. Г., Уманець М. М., Зябліцев С. В.
Пономарчук, Віра. Рівень фактора росту ендотелію судин у скловидному тілі хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію в залежності від загальноклінічного та офтальмологічного статусу / B. C. Пономарчук, Л. М. Величко, М. М. Уманець. - С.19-25
Bakhritdinova, F. A. Prediction of the progression of diabetic retinopathy based on hemodynamic data / F. A. Bakhritdinova [et al.]. - С.26-31
Інші автори: Kanglibaeva G. E., Nabieva I. F., Jurabekova A. Z.
Луценко, Н. С. Как избежать ошибок при диагностике полипоидной хориоидальной васкулопатии у пациентов с возрастной макулярной дегенерацией (часть первая) / H. С. Луценко [и др.]. - С.32-38
Інші автори: Рудычева О. А., Исакова O. A., Кириллова Т. С.
Бойчук, І. М. Співвідношення акомодативної конвергенції до акомодації і фузіонна здатність у хворих з постійною і періодичною розбіжною косоокістю / І. М. Бойчук, Тарак Алуі. - С.39-42
Туйчибаева, Д. М. Основные характеристики динамики показателей заболеваемости глаукомой в Узбекистане / Д. М. Туйчибаева, Ж. А. Ризаев, Н. К. Стожарова. - С.43-47
Булдигіна, Ю. В. Роль циитокінів - інтерлейкінів 1-? та 10 у розвитку ендокринної офтальмопатії при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.48-52
Інші автори: Замотаєва Г. А., Терехова Г. М., Степура Н. М., Клочкова В. М., Федько Т. В.
Бондарчук, О. Д. Ендоназальна орбітотомія як перша допомога при посттравматичних внутрішньоорбітальних крововиливах у хворих з фронтобазальною травмою / О. Д. Бондарчук [та ін.]. - С.53-56
Інші автори: Дмитренко І. В., Дідик Н. Д., Існюк А. С.
Meisam, Akhlaghdoust. The relation between Eyelid Tumors and Demographic Variable / Akhlaghdoust Meisam [et al.]. - С.57-60
Інші автори: Saeid Safari, Poorya Davoodi, Shaghayegh Soleimani, Ehsan Ebadian
Кочина, М. Л. Результати дослідження напружено-деформованого стану рогівки ока в поляризованому світлі в умовах зорової праці / М. Л. Кочина [та ін.]. - С.61-66
Інші автори: Каплін І. В., Ковтун Н. М., Маслова Н. М., Яворський О. В.
Пархомец, Р. А. Эффективность применения ортокератологических линз в зависимости от топографического диаметра зрачка и размера оптической зоны линзы / Р. А. Пархомец. - С.67-71
Михейцева, І. М. Ультраструктурні зміни елементів хоріоретинального комплексу щурів після моделювання деприваційної осьової міопії, діабетичної ретинопатії та при їх поєднанні / І. М. Михейцева [та ін.]. - С.72-78
Інші автори: Молчанюк Н. І., Абдулхади Мохаммад, Коломійчук С. Г., Супрун О. О.
Боброва, Н. Ф. Клініко-морфологічна характеристика випадку вторинної енуклеації ока з ретинобластомою / Н. Ф. Боброва [та ін.]. - С.79-85
Інші автори: Сорочинська Т. А., Артьомов О. В., Бринь М. В.
Garduno, Vieyra Leopoldo. Lens subluxation in a patient with homocystinuria. Case report / Vieyra Leopoldo Garduno, Escobar Bruno Flores. - С.86-87
К 90-летию литературного редактора "Офтальмологического журнала" Збандут Инны Семеновны. - С.88
Є примірники у відділах:
(25.10.2021р. Прим. 1 - Б.ц.) (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Роль цитокінів - інтерлейкінів 1-β та 10 у розвитку ендокринної офтальмопатії при хворобі Грейвса [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 4. - С. 48-52

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (этиология)
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
Анотація: Мета: визначити вміст прозапальних цитокінів (Іл-1β) та протизапальних цитокінів (Іл-10) при хворобі Грейвса, що ускладнена ЕО. Матеріал і методи. Було обстежено 43 пацієнта з хворобою Грейвса, серед яких було 33 жінки і 10 чоловіків віком від 18 до 71 років. Пацієнти були розділені на дві групи, в залежності від наявності ЕО (24 особи з ЕО та 19 – без ЕО). Тривалість хвороби складала 2,2±0,4 роки в групі пацієнтів з ХГ та ЕО проти 3,98±0,74 роки в групі пацієнтів з ХГ без АО (р0,05). Всі хворі тривало лікувались антитиреоїдними препаратами (мерказоліл, тирозол) і знаходились в стані медикаментозної компенсації на момент обстеження. За шкалою CAS, активність ЕО у всіх хворих з ХГ і АО складала більше 3-х балів (активна стадія ЕО). Проведено обстеження, яке включало: визначення об′єму щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД, визначення в крові ТТГ, Т4 і Т3 – вільних, антитіл до тиреопероксидази (АТПО), антитіл до рецептора ТТГ (АТ рТТГ), інтерлейкінів (Іл-1β та Іл-10) у сироватці крові. Результати. Рівень прозапальних цитокінів – Іл-1β вірогідно (р0,05) збільшується у пацієнтів з хворобою Грейвса в порівнянні з контрольною групою здорових осіб. У пацієнтів з активною стадією ЕО на тлі хвороби Грейвса, рівень концентрації Іл-1β вірогідно перевищує рівні групи пацієнтів без ЕО (45,48±16,19 пг/мл проти 10,44±5,17 пг/мл; Р0,05), що може вказувати на специфічність даного цитокіну, як маркера активності запального аутоімунного процесу в орбітах. Концентрація протизапального цитокіна Іл-10 вірогідно збільшена у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, при цьому не відмічено різниці в рівні Іл-10 між групами пацієнтів з ЕО і без неї (23,76±7,72 пг/мл в групі з ЕО, 22,21±2,82 пг/мл в групі без ЕО; р0,05
Цель: оценить содержание провоспалительных цитокинов (Іл-1β) и противовоспалителных цитокинов (Іл-10) при болезни Грейвса (БГ), которая осложнена ЭО. Материалы и методы. Были обследованы 43 пациента с БГ, среди которых было 33 женщины и 10 мужчин в возрасте от 18 до 71 года. Пациенты были разделены на две группы, в зависимости от наличия ЭО (24 больных с ЭО и 19 - без ЭО). Длительность болезни составляла 2,2±0,4 года в группе пациентов с БГ и ЭО против 3,98±0,74 в группе пациентов с БГ без АО (Р 0,05). Все больные получали длительную терапию антитиреоидными препаратами (мерказолил, тирозол) и находились в состоянии медикаментозной компенсации на момент обследования. По шкале CAS, активность ЭО у всех больных с БГ и ЭО составила больше 3-х баллов (активная стадия ЭО). Всем пациентам проведено обследование, которое включало: определение объёма щитовидной железы с помощью ультразвукового исследования, опеределение в крови ТТГ, Т4 і Т3 – свободных, антител к тиреопероксидазе (АТПО), антител к рецептору ТТГ (АТ рТТГ), интерлейкинов (Іл-1-β и 10). Результаты. Уровень провоспалительных цитокинов – Іл-1β достоверно (р0,05) возрастает у пациентов с болезнью Грейвса в сравнении с контрольной группой здоровых лиц. У пациентов с активной стадией ЭО при болезни Грейвса, уровень концентрации Іл-1β достоверно превышает данный показатель в группе пациентов без ЭО (45,48±16,19 пг/мл против 10,44±5,17 пг/мл; р0,05), что может указывать на специфичность данного цитокина как маркера активности воспалительного аутоиммунного процесса в орбитах. Концентрация противовоспалительного цитокина Іл-10 достоверно увеличена у всех пациентов с болезнью Грейвса, при этом не отмечено различий в уровнях Іл-10 между группами пациентов с ЭО и без неё (23,76±7,72 пг/мл в группе с ЭО/22,21±2,82 пг/мл в группе без ЭО; р0,05)
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Замотаєва, Г. А.
Терехова, Г. М.
Степура, Н. М.
Клочкова, В. М.
Федько, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Терехова, Г. М.
Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування [] = Acquired somatotropic deficiency in adults: diagnosis and treatment / Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 31-41. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
РЕЦЕПТОРЫ СОМАТОСТАТИНА -- RECEPTORS, SOMATOSTATIN (действие лекарственных препаратов, метаболизм, ультраструктура)
ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, рост и развитие, секреция)
ИНСУЛИНОПОДОБНОГО ФАКТОРА РОСТА СВЯЗЫВАЮЩИЙ БЕЛОК 1 -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR BINDING PROTEIN 1 (диагностическое применение, иммунология, метаболизм, секреция)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL (диагностическое применение, кровь, метаболизм)
Анотація: Метаболічні порушення внаслідок соматотропної недостатності в дорослих можуть бути причиною серйозних ускладнень, зокрема — розвитку атеросклерозу, остеопенії та остеопорозу, суттєвого погіршення якості життя хворих. Лікування соматотропної недостатності в дорослих веде до покращення якості та прогнозу життя, разом із тим, довготривалі дослідження ефективності лікування препаратами рекомбінантного гормону росту (рГР) дорослих пацієнтів зі соматотропною недостатністю поодинокі та стосуються невеликої кількості обстежених, тому їх проведення є актуальним. Мета — визначення діагностичних критеріїв набутої соматотропної недостатності (НСТН) у дорослих хворих, дослідження ефективності та безпечності їх лікування препаратами рекомбінантного гормону росту (рГР). Матеріал і методи. Проведено комплексне обстеження 20 хворих (13 жінок і 7 чоловіків), яким було встановлено діагноз множинної недостатності гормонів аденогіпофізу з набутою недостатністю соматотропного гормону (СТГ). Вік обстежених становив 20-63 роки, тривалість захворювання — 3-25 років. У 10 хворих (50%) прояви захворювання було виявлено в дитинстві (у 6 з них хвороба розвинулася внаслідок видалення пухлини гіпофіза, у 1 — внаслідок розриву ніжки гіпофіза під час пологів, у 3 — синдром порожнього турецького сідла з гіпоплазією тканини гіпофіза). Тобто, у цих хворих мала місце органічна соматотропна недостатність, що виникла внаслідок внутрішньочерепного ураження гіпофіза. Ці хворі отримували в дитинстві лікування рГР і при переході в дорослий вік їм було проведено ретестування для підтвердження наявності недостатності СТГ. У інших 10 хворих (50%) набута недостатність СТГ виникла в дорослому віці після хірургічних втручань із приводу видалення пухлин гіпофіза. Усі отримували стабільну замісну терапію і на момент верифікації набутої СТГ недостатності були компенсовані. Проводили двофотонну остеоденситометрію, визначення антропометричних, гормональних і біохімічних показників. Рівні СТГ (базальний та під час стимуляційного тесту з інсуліном), остеокальцину, інсуліноподібного чинника 1 (ІЧР‑1) і концентрацію ІЧР-зв’язуючого білка 3 (ІЧР-ЗБ‑3) в крові визначали радіоімунним методом. Лікування проводили з використанням препарату рГР у середній добовій дозі 0,2-0,6 мг/добу. Безпечність, переносимість та ефективність лікування оцінювали через 1, 3, 6 і 12 міс., а показники порівнювали з даними до лікування. Результати. Діагноз недостатності СТГ підтверджувався у хворих низьким рівнем СТГ (базальним і під час проведення стимуляційного тесту з інсуліном). Рівень ІЧР‑1 до лікування був низьким (стандартне відхилення складало в середньому –4,36). Лікування було ефективним у всіх хворих. Зміни шкіри, запалення або алергічні реакції в місцях введення препарату не спостерігалися. Соматичні розлади та супутні захворювання протягом лікування не виявлено. За результатами анкетування всі хворі відмічали значне покращення самопочуття, знижувалися ознаки тривожності, відмічено підвищення активності та фізичної витривалості. Спостерігалася значна динаміка антропометричних показників: зменшувалися маса тіла, об’єм талії та стегон. Центральний і периферичний індекси товщини шкірної складки знижувався у 2,5 раза. У 4 хворих із недостатністю СТГ, виявленою в дитинстві, та відкритими кістковими зонами росту відмічалося збільшення лінійного росту. Через 3, 6, 9 і 12 міс. лікування рівні ІЧР‑1 і ІЧР-ЗБ‑3 зростали р0,05. Відмічено зниження підвищеного рівня холестерину крові (до лікування — 7,05±1,30 ммоль/л, через 12 місяців лікування — 3,84±0,90 ммоль/л, р0,05). Рівень остеокальцину крові протягом 12 міс. лікування зростав від 17,60±0,02 нг/мл до 35,30±0,10 нг/мл (р0,05), що відображало покращення процесів остеосинтезу і супроводжувалося позитивними змінами показників остеоденситометрії. Висновки. 1. НСТН у дорослих хворих частіше розвивається внаслідок пухлинних процесів гіпоталамо-гіпофізарної області, нейрохірургічних втручань і травм головного мозку. Необхідною складовою діагностичних процедур є моніторинг соматотропної функції гіпофізу (базальний та під час навантажувальних тестів). 2. У процесі лікування рГР вірогідно зростали рівні ІЧР‑1 і ІЧР-ЗБ‑3 (знижені до лікування), (р0,05), що свідчить на користь їх використання для оцінки ефективності лікування. Застосування препарату рГР у дорослих хворих із НСТН є безпечним, ефективним, приводить до суттєвого покращення метаболічних процесів, якості життя та має бути тривалим
Metabolic disorders due to somatotropic insufficiency in adults can cause serious complications such as the development of atherosclerosis, osteopenia and osteoporosis, significant deterioration of the quality in patients’ life. Treatment of growth hormone deficiency in adults improves the quality and prognosis of patients’ life, however, long-term studies of the effectiveness of treatment with recombinant growth hormone drugs in adult patients with somatotropic insufficiency are isolated and relate to a small number of subjects, so their implementation is relevant. at the same time, longterm studies of the efficacy of therapy with recombinant growth hormone preparations in adult patients with growth hormone deficiency are single and concern a small number of surveyed, so their implementation is relevant. The aim is to determine a diagnostic criteria for acquired somatotropic insufficiency (ASI) in adult patients, and to study of the effectiveness and safety of their treatment with recombinant growth hormone (rGH) drugs. Material and methods. A comprehensive examination of 20 patients (13 women and 7 men), who were diagnosed with multiple hormone deficiency of the adenohypophysis with acquired GH deficiency, was carried out. The age of the examined persons ranged from 20 to 63 years, with the duration of the disease from 3 to 25 years. In 10 patients (50%), the manifestations of the disease were found in childhood (in 6 of them the disease developed as a result of removal of a pituitary tumor, in 1 — as a result of rupture of the pituitary gland during childbirth, in 3 — syndrome of an empty Turkish saddle with hypoplasia of the pituitary tissue). Thus, these patients had organic somatotropic insufficiency resulting from intracranial lesion of the pituitary gland. These patients were treated with rGH in childhood and, upon transition into adulthood, they were retested to confirm the presence of GH deficiency. In the other 10 patients (50%) acquired GH deficiency occurred in adulthood after surgery for removing pituitary tumors. All patients were received stable replacement therapy for adenohypophysis hormone deficiency and at the time of verification of acquired GH deficiency were compensated. Conducted dual-photon osteodensitometry, determination of anthropometric, hormonal and biochemical parameters. The levels of GH (basal and during the stimulation test with insulin), osteocalcin, insulin-like factor 1 (IGF‑1) and the concentration of IGF-binding protein 3 (IGF-BP‑3) in the blood were determined by radioimmunoassay. Treatment was carried out using rGH drugs at an average daily dose of 0.2 to 0.6 mg/day. The efficacy, tolerance and safety of treatment were assessed after 1, 3, 6, 12 months, and indicators were compared with data before treatment. Results. The diagnosis of GH deficiency was confirmed in patients with low levels of GH (basal and during a stimulation test with insulin). The IGF‑1 level before treatment was low (the standard deviation was on average –4.36. Treatment was effective in all patients. Skin changes, inflammation, or allergic reactions at the injection site were not observed. No somatic disorders or concomitant diseases were identified during treatment. According to the results of the questionnaire survey, a significant improvement in well-being, decreased signs of anxiety, an increase in activity and physical endurance were noted in all patients. There was a significant dynamics of anthropometric parameters in the course of treatment: body mass, waist, hips were decreased. The central and peripheral skin fold thickness indices decreased by 2.5 times. An increase in linear growth was noted in 4 patients with GH deficiency, detected in childhood, and open bone growth zones. The levels of IGF‑1 and IGF-BP‑3 increased by 3 times after 3, 6, 9 and 12 months of treatment. The blood cholesterol level, elevated before treatment (on average, 7.05±1.30 mmol/L) was decreased in the dynamics of treatment and after 12 months was 3.84±0.90 mmol/L (p0.05). The blood osteocalcin index increased from 17.60±0.02 ng/mL to 35.30±0.10 ng/mL (p0.05), reflecting an improvement in the processes of osteosynthesis and was accompanied by improvement in the osteodensitometry parameters during 12 months of treatment. Conclusions. 1. Acquired somatotropic insufficiency in adult patients most often is developed as a result of tumor processes in the hypothalamic-pituitary region, neurosurgical interventions, brain trauma. Monitoring of the somatotropic function of the pituitary gland is a necessary component of diagnostic procedures, requires timely diagnosis and treatment. 2. The levels of IGF‑1 and IGF-BP‑3 in patients significantly (p0.05) increased during treatment with GH, which makes it possible to use them to assess the effectiveness of such therapy. Treatment of acquired somatotropic insufficiency in adult patients is effective, safe, leads to a significant improvement in metabolic processes and quality of life, however, it mustbe long-term
Дод.точки доступу:
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЕУ5/2021/26/1
Журнал

Ендокринологія . - Виходить двічі на рік
2021р. Т. 26 № 1 . - 186.38, р.

Зміст:
Тронько, М. Д. Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.5-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Черська М. С., Гайова О. А., Кухарчук Х. М., Гур’янов В. Г., Аметова Г. М.
Большова, О. В. Взаємозв’язок стану системи гормон росту/ростові чинники, рівнів вітаміну D та показників зросту в дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку / О. В. Большова [та ін.]. - С.21-30. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Музь Н. М., Кваченюк Д. А., Ризничук М. О.
Терехова, Г. М. Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування / Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова. - С.31-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Перепелиця, Ю. В. Вплив негазового ацидозу i алкалозу на стан необмеженого протеолізу крові та тканин / Ю. В. Перепелиця [та ін.]. - С.42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Міхньов В. А., Кришталь Н. В., Трофимова І. М.
Полякова, Л. І. Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку / Л. І. Полякова, О. Г. Резніков. - С.49-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні / М. Д. Тронько, В. І. Кравченко. - С.59-74. - Бібліогр.: в кінці ст.
Урбанович, А. М. Особливості перебігу анемічного синдрому у хворих на цукровий діабет / А. М. Урбанович, Ю. В. Дунець. - С.75-81. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.82-94. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ковзун О. І., Пушкарьов В. В., Пушкарьов В. М.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання [] = Personalization of Graves’ disease treatment on the basis of clinical and immunological characteristics of the disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 409-419. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, осложнения, патофизиология)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING (использование, организация и управление, тенденции)
Анотація: Мета — удосконалення алгоритму лікування хвороби Грейвса (ХГ) на основі клініко-імунологічних особливостей перебігу захворювання. У дослідженні взяли участь 346 хворих на тиреотоксикоз. Вивчено показники 310 хворих на ХГ (272 жінки і 38 чоловіків), які були розподілені на дві групи: одну групу становили 126 осіб із ХГ і автоімунною офтальмопатією (АО), другу групу — 184 особи з ХГ без АО. Як контроль використали показники 36 хворих на токсичну аденому (ТА) жіночої статі аналогічного віку. Вік хворих коливався від 18 до 72 років (середній вік хворих на ХГ становив 46,4±2,7 року, хворих на ТА — 48,3±3,4 року). Матеріал і методи. Визначення тиреотропного гормону (ТТГ), вільного тироксину (ВТ4), вільного трийодтироніну (ВТ3) та антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (АТ рТТГ) здійснювали методом хемілюмінесцентного імуноаналізу. Діагноз «автоімунна офтальмопатія» виставлено за даними клінічної картини, УЗД орбіт, екзофтальмометрії та висновку лікаря-офтальмолога. Статистичний аналіз отриманих результатів здійснювали за методом варіаційної статистики з обчисленням t-критерію Стьюдента; середні значення представлені як M±m; відмінності вважали вірогідними за p0,05. Результати. У хвoрих на ХГ рівні АТ рТТГ дo пoчатку лікування були очікувано вищими за пoказники хворих на ТА (контрольна група), вірогідно (p0,05) знижувались тільки чeрeз 6 міс. після пoчатку антитирeoїднoї тeрапії, і ця тeндeнція збeрігалась чeрeз 12 місяців. У хворих на ТА oчікуванo нe спoстeрігалoся збільшeння рівнів АТ рТТГ. У хвoрих із рецидивами тиреотоксикозу при антитиреоїдній терапії рівні АТ рТТГ були вірoгіднo вищими як на пoчатку, так і чeрeз 6 місяців лікування (24,27±2,86 МОд/л, 17,22±3,37 МОд/л, p0,05), порівняно з хворими бeз рeцидивуючoгo пeрeбігу (12,28±3,57 МОд/л; 4,13±1,05 МОд/л, p0,05). У хвoрих із рeмісією захвoрювання рівeнь АТ рТТГ чeрeз 6 міс. після тeрапії дoсягав мінімальних рівнів — 4,13±1,05 МОд/л, алe при цьoму пeрeвищував рeфeрeнтні лабoратoрні значeння (1,75 МОд/л), щo нe впливалo на стійкість рeмісії ХГ. Висновки. 1. Загальнoприйнятe мeдикамeнтoзнe лікування ХГ нeoбхіднo дoпoвнити oбoв’язкoвим мoнітoрингoм АТ рТТГ чeрeз 6 та 12 міс. після пoчатку тирeoстатичнoї тeрапії. 2. Оскільки вірoгіднe знижeння рівня АТ рТТГ відбувається тільки чeрeз 6 місяців після пoчатку тeрапії, його кoнтрoль у більш ранні стрoки є нeінфoрмативним і, відповідно, нeдoцільним. 3. Чeрeз 12 місяців після лікування мoжна спрoгнoзувати пoдальший пeрeбіг захвoрювання на oснoві значeнь АТ рТТГ: рівень АТ рТТГ ≤4,13 МОд/л мoжe свідчити прo імунoлoгічну рeмісію ХГ, а рівень АТ рТТГ ≥17 МОд/л після дoвгoтривалoї антитирeoїднoї тeрапії є прeдиктoрoм рoзвитку рeцидиву захвoрювання і, у такoму випадку, доцільно прoвoдити радикальне лікування хворих (хірургічне втручання чи радіойодтерапію)
The aim is to improve an algorithm for treating Graves’ disease (GD) based on the clinical and immunological features of the disease. The study involved 346 patients with thyrotoxicosis. The indicators of 310 patients with GD (272 women and 38 men) were studied. The patients were further divided into two groups: one group consisted of 126 patients with GD and autoimmune ophthalmopathy (AO), the second group — patients with GD without AO (184 people). Indices of 36 patients (36 women) of the same age with toxic adenoma (TA) were used as a control group. The age of patients ranged from 18 to 72 years (mean age of patients with Graves’ disease was 46.4±2.7 years, with toxic adenoma — 48.3±3.4 years). Materials and methods. Determination of TSH, free T4, free T3, thyrotropin receptor antibodies (TSH-R-Abs) was carried out by using the chemiluminescent immunoassay. The diagnosis of «autoimmune ophthalmopathy» was made according to the clinical picture, ultrasound of the orbits, exophthalmometry, the conclusion of an ophthalmologist. Statistical analysis of the results was performed by the method of variation statistics with the calculation of Student’s t-test. The average values are presented as M±m. Differences were considered significant at p0.05. Results. Summarizing the results of the study for TSH-R-Abs titers during long-term conservative treatment (12 months), we can state that TSH-R-Abs levels in patients with GD before treatment were expected to be higher than in the control group of patients with TA, significantly decreased (p0.05) in 6 months after the start of antithyroid therapy and this tendency persisted under control for 12 months. No increase in TSH-R-Abs levels was expected in patients with TA. The results of studying the TSH-R-Abs levels in patients with the disease recurrence during antithyroid therapy showed that TSH-R-Abs levels were significantly higher both at the beginning of treatment and at control in 6 months after in patients with recurrent thyrotoxicosis (24.27±2.86 IU/L; 17.22±3.37 IU/L, p0.05), than in patients without recurrent course (12.28±3.57 IU/L; 4.13±1.05 IU/L, p0.05). In patients with remission of the disease, as mentioned above, the level of TSH-R-Abs reached minimum levels — 4.13±1.05 IU/L in 6 months after therapy, but at the same time exceeded the reference laboratory values (1.75 IU/L), which did not affect the stability of GD remission. Conclusions. 1. The generally accepted medical treatment of GD should be supplemented with obligatory monitoring of TSH-R-Abs in 6 and 12 months after the beginning of thyrostatic therapy. 2. Considering the fact that only in 6 months after the beginning of therapy there is a significant decrease in TSH-R-Abs, their control in earlier terms is uninformative and, therefore, inexpedient, respectively. 3. In 12 months after treatment on the basis of TSHR-Abs values it be possible to predict the further course of the disease: TSH-R-Abs concentration ≤4.13 IU/mL may indicate immunological remission of GD and TSH-R-Abs value ≥17 IU/mL after long-term antithyroid therapy, is a predictor of recurrence and, in this case, it is advisable to carry out radical treatment of patients (surgery or radioiodine therapy)
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Шляхтич, С. Л.
Терехова, Г. М.
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.
Страфун, Л. С.
Лисова, З. Г.
Савосько, І. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЕУ5/2021/26/4
Журнал

Ендокринологія . - Виходить двічі на рік
2021р. Т. 26 № 4 . - 186.38, р.

Зміст:
Тронько, М. Д. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.326-335. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Зелінська Г. В., Божок Ю. М., Кваченюк А. М., Гулєватий С. В., Кулініченко Г. М., Устименко Г. Я.
Замотаєва, Г. А. Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб / Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура. - С.336-342. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кравченко, В. І. Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет» / В. І. Кравченко [та ін.]. - С.343-356. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Захарченко Т. Ф., Писаренко Ю. М., Ковтун В. А., Гончар І. В., Халангот М. Д.
Калинська, Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу / Л. М. Калинська, О. І. Ковзун. - С.357-365. - Бібліогр.: в кінці ст.
Захарченко, Т. Ф. Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики / Т. Ф. Захарченко, В. І. Кравченко. - С.366-375. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи / М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов. - С.376-395. - Бібліогр.: в кінці ст.
Няньковська, О. С. Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.396-408. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Булдигіна, Ю. В. Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.409-419. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Шляхтич С. Л., Терехова Г. М., Федько Т. В., Клочкова В. М., Страфун Л. С., Лисова З. Г., Савосько І. І.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: ЕУ5/2020/25/1
Журнал

Ендокринологія . - Виходить двічі на рік
2020р. Т. 25 № 1 . - 110.64, р.

Зміст:
Булдигіна, Ю. В. Результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.5-10. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Федько Т. В., Клочкова В. М., Страфун Л. С.
Гаврилов, А. Ю. Рівень адренокортикотропного гормону периферичної крові як предиктор локалізації та поширення нейроендокринних пухлин грудної клітки, що супроводжуються ектопічним синдромом Кушинга / А. Ю. Гаврилов. - С.11-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Шеремет, М. І. Асоціація поліморфізму генів BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту та аденоми щитоподібдної залози / М. І. Шеремет [та ін.]. - С.18-27. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Сидорчук Л. П., Шідловський В. О., Шідловський О. В., Беденюк А. Д., Курочкин Г. С., Ткачук Н. П., Гирла Я. В.
Гончарова, О. А. Влияние пролактина на иммунные характеристики у женщин с аутоиммунным тиреоидитом / О. А. Гончарова. - С.28-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, Н. Д. Биофлавоноиды в лечении пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и церебральным атеросклерозом / Н. Д. Тронько, С. М. Кузнецова, М. С. Черская. - С.33-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Орленко, В. Л. Деякі ревматологічні показники у хворих із діабет-асоційованими остеоартритами / В. Л. Орленко, К. М. Тронько, О. Т. Єлізарова. - С.42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Pushkarev, V. V. Activation of extracellular signal-regulated kinase-1 /2 in blood mononuclear cells of patients with diabetes and autoimmune thyroiditis / V. V. Pushkarev [та ін.]. - С.49-52. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Sokolova L. K., Kovzun O. I., Cherviakova S. A., Vatseba T. S., Pushkarev V. M., Tronko M. D.
Ткач, С. М. Поширеність депресивних розладів серед хворих на цукровий діабет, які мешкають у зоні АТО та в інших областях України / С. М. Ткач. - С.53-57. - Бібліогр.: в кінці ст.
Большова, О. В. Порівняльна характеристика ауксологічних і гормональних показників пацієнтів із затримкою внутрішньоутробного розвитку та пацієнтів із соматотропною недостатністю / О. В. Большова, Н. М. Музь. - С.58-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science / М. Д. Тронько, І. П. Пастер. - С.65-75. - Бібліогр.: в кінці ст.
Соколова, Л. К. Ефекти ресвератролу в нормі та за різних патологій / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько. - С.76-88. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кваченюк, Д. А. Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба / Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк. - С.89-94. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.

Шифр: ОУ6/2020/4
Журнал

Офтальмологический журнал [Текст]. - Виходит раз на два місяця
2020р. № 4

Зміст:
Кацан, С. В. Внутрижелудочковые кровоизлияния как факторы риска ретинопатии недоношенных / С. В. Кацан, А. А. Адаховская, Е. С. Будивская. - С.3-7
Булдигіна, Ю. В. Ультразвукові характеристики орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.8-13
Інші автори: Терехова Г. М., Шелковой Є. А., Федько Т. В.
Храменко, Н. И. Особенности гемодинамики глаза и мозга у больных передним увеитом, осложненным отеком макулы / Н. И. Храменко, Н. В. Коновалова. - С.14-22
Єгорова, К. С. Особливості клінічного перебігу компресійної оптичної нейропатії при базальних новоутвореннях головного мозку / К. С. Єгорова [та ін.]. - С.23-27
Інші автори: Задояний Л. В., Гук М. О., Чуков А. А., Українець О. В., Даневич Л. О., Мумлєв А. О.
Erdinc, Bozkurt. A New Parameter in The Etiology of Hyperopic Anisometropic Amblyopia: Corneal Densitometry / Bozkurt Erdinc [et al.]. - С.28-32
Інші автори: Ersin Muhafiz, Hayrunisa Bekis Bozkurt, Serif Nizamoglu
Бойчук, И. М. Особенности реакции биопотенциалов мозга на функциональные пробы у детей с рефракционной амблиопией / И. М. Бойчук, Ваел Бадри. - С.33-37
Козуб, К. Е. Структурно-функциональные исследования сетчатки при шизофрении / К. Е. Козуб [и др.]. - С.38-44
Інші автори: Шелепин Ю. Е., Чомский А. Н., Шарыбин Е. А., Иванова Е. А.
Дорохова, О. Е. Морфологічний стан контралатерального (здорового) ока кролика з модельованим переднім і середнім неінфекційним увеїтом / О. Е. Дорохова [та ін.]. - С.45-49
Інші автори: Мальцев Е. В., Зборовська О. В., Мен Гуаньцзюнь
Боброва, Н. Ф. Ультраструктурные изменения сетчатки кролика при однократном интравитреальном введении различных доз мелфалана / Н. Ф. Боброва [и др.]. - С.50-55
Інші автори: Сорочинская Т. А., Молчанюк Н. И., Братишко А. Ю.
Галатенко, Н. А. Дослідження цитотоксичності та кислотності екстрактів з синтетичного полімерного матеріалу на основі сітчастого поліуретану з іммобілізованим альбуцидом в умовах in vitro / Н. А. Галатенко [та ін.]. - С.56-61
Інші автори: Кулєш Д. В., Наражайко Л. Ф., Гриценко В. П., Закашун Т. Ю., Малецький А. П., Бігун Н. М.
Луценко, Н. С. Сучасний погляд на номенклатуру та термінологію в оптичній когерентній томографії сітківки / Н. С. Луценко [та ін.]. - С.62-68
Інші автори: Рудичева О. А., Ісакова О. А., Кирилова Т. С.
Сердюченко, В. И. Применение призм в офтальмологии. Часть І. Применение призм при косоглазии: история вопроса, методики использования и их результаты / В. И. Сердюченко. - С.69-76
Орипов, О. И. Современные аспекты хирургического лечения переломов стенок орбиты / О. И. Орипов, Э. Н. Билалов, Ш. А. Боймуродов. - С.77-82
Сакович, В. М. Математичне моделювання в ранжуванні монопрепаратів тимололу за критерієм їх ефективності / В. М. Сакович [та ін.]. - С.83-88
Інші автори: Макаренко О. В., Кривов’яз О. В., Томашевська Ю. О., Коваль В. М.
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

11.

Ультразвукові характеристики орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 4. - С. 8-13

MeSH-головна:
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Цель работы: изучение ультразвуковых характеристик орбит у больных аутоиммунной офтальмопатией при болезни Грейвса.
Мета роботи: вивчення ультразвукових характеристик орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса.
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шелковой, Є. А.
Федько, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією [] = The results of surgical treatment of patients with diffuse toxic goiter and autoimmune ophthalmopathy / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 5-10. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (осложнения, хирургия)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование)
Анотація: Лікування дифузного токсичного зоба з автоімунною офтальмопатією є однією з проблем сучасної ендокринології через складний механізм патогенезу захворювання та його тяжкий перебіг, що в деяких випадках призводить до інвалідизації пацієнтів. Одним із методів лікування цієї патології є хірургічне втручання, а саме тиреоїдектомія, яка забезпечує швидку ліквідацію не лише тиреотоксикозу, а й «мішені» для антитиреоїдних антитіл (АТ рТТГ). У подальшому для лікування автоімунної офтальмопатії застосовують пульс-терапію глюкокортикоїдами згідно з рекомендаціями EUGOGO 2016 року. Але вибір оптимального часу для початку пульс-терапії після тиреоїдектомії остаточно не з’ясовано. Метою дослідження було вивчення концентрації АТ рТТГ та перебігу автоімунної офтальмопатії у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією в різні терміни після тиреоїдектомії. Матеріал і методи. Виконано проспективне дослідження, до якого було включено 70 пацієнтів (60 жінок і 10 чоловіків; середній вік 46,0±3,4 року), хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією. Досліджували стан очей і клінічний перебіг автоімунної офтальмопатії (огляд офтальмолога, екзофтальмометрія, ультразвукове дослідження орбіт), а також концентрації АТ рТТГ перед операційним втручанням і через 6, 12, 24 і 36 місяців після нього. Результати. Отримані результати дослідження дозволяють стверджувати, що після тиреоїдектомії поступово зменшується активність автоімунного процесу, підтвердженням чого є зменшення концентрації АТ рТТГ. Рівень АТ рТТГ вірогідно (р0,05) зменшувався вже через 6 місяців після тиреоїдектомії, далі ця тенденція зберігалася протягом 36 місяців. Паралельно зі зниженням рівня АТ рТТГ протягом року після тиреоїдектомії значно зменшувалися клінічні прояви офтальмопатії в 14,3% випадків. У цілому по групі також зменшилась активність офтальмопатії (за САS), але вірогідних змін розмірів екзофтальму, товщини хоріоретинального комплексу та ретробульбарної клітковини не виявлено. Висновки. Після хірургічного втручання (в обсязі тиреоїдектомії) з приводу дифузного токсичного зоба з автоімунною офтальмопатією рівень АТ рТТГ вірогідно зменшується вже через 6 місяців, а мінімального рівня досягає через 36 місяців. У 14,3% випадків значно зменшилися клінічні прояви офтальмопатії — зникли спонтанний ретробульбарний біль, періорбітальний набряк, гіперемія кон’юнктиви та хемоз. Доцільно починати пульс-терапію глюкокортикоїдами через 6 місяців після тиреоїдектомії, коли досягнуто стану еутиреозу на тлі замісної терапії левотироксином і вірогідного зменшення концентрації АТ рТТГ
Treatment of diffuse toxic goiter with autoimmune ophthalmopathy is one of the problems of modern endocrinology, because of the complex mechanism of the pathogenesis of disease and its severe course, which in some cases leads to disability of patients. One of methods for treating this pathology is surgery, namely thyroidectomy, which provides the rapid elimination not only thyrotoxicosis but also a «target» for anti-thyroid antibodies. Subsequently, glucocorticoid pulse therapy is used to treat autoimmune ophthalmopathy, as was recommended by EUGOGO 2016. However, the choice of the optimal time to start pulse therapy after thyroidectomy is not noted a significant improvement in the clinical course of ophthalmopathy in 14.3% patients. In the whole group, the activity of ophthalmopathy (by CAS) also decreased, and no significant changes in the size of the exophthalmos, thickness of the chorioretinal complex and retrobulbar fiber were revealed. Conclusions. After surgery (in the volume of thyroidectomy) for diffuse toxic goiter with autoimmune ophthalmopathy, the concentration level of TSHR-Abs was significantly decreased after 6 months and its minimum level was reached after 36 months. The clinical course of ophthalmopathy, which is manifested in the disappearance of spontaneous retrobulbar pain, periorbital edema, conjunctival hyperemia and hemosis, was significantly improved in 14.3% patients. It is advisable to start pulse therapy with glucocorticoids in 6 months after thyroidectomy, when the state of euthyroidism is reached on the background of levothyroxine replacement therapy and there is a probable decrease in TSHR-Abs
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.
Страфун, Л. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Шифр: МУ65/2020/16/2
Журнал

Міжнародний ендокринологічний журнал . - Виходить щомісячно
2020р. т.16 N 2

Зміст:
Муравйова, І. М. Зв’язок вторинного гіперпаратиреозу та коморбідних станів у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / І. М. Муравйова [та ін.]. - С.11-16
Інші автори: Чикалова І. Г., Афанасьєв Д. Є., Копилова О. В., Камінський О. В., Ульянченко І. В., Рожківська І. В., Тепла Е. В., Самойлов О. О.
Перцева, Н. О. Нарушение углеводного обмена в дебюте болезни Иценко-Кушинга / Н. О. Перцева, Т. В. Чурсинова. - С.19-23
Урманова, Ю. М. Прогностические признаки неблагоприятного течения ишемической болезни сердца у больных сахарным диабетом 2-го типа / Ю. М. Урманова [и др.]. - С.24-29
Інші автори: Мухтарова Ш. Ш., Гроссман А. Б., Мухтарова М. З., Тригулова Р. Х.
Большова, О. В. Рівень вітаміну D у дітей з низькорослістю внаслідок затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі нормосоматотропінемії / О. В. Большова [та ін.]. - С.30-36
Інші автори: Музь Н. М., Кваченюк Д. А., Ризничук М. О.
Гончарова, О. А. Асоціативні зв’язки між рівнем вітаміну D, імунологічними характеристиками й об’ємом щитоподібної залози у хворих на гіпотиреоз унаслідок автоімунного тиреоїдиту / О. А. Гончарова. - С.37-42
Будлигіна, Ю. В. Білі плями в питаннях селенодефіциту: про місце селеновмісних препаратів у лікуваннні патології щитоподібної залози / Ю. В. Будлигіна [та ін.]. - С.45-51
Інші автори: Терехова Г. М., Страфун Л. С., Шляхтич С. Л., Раков О. В.
Синяченко, О. В. Клініко-патогенетична значущість коморбідного остеодефіциту при цукровому діабеті в жінок у період менопаузи / О. В. Синяченко [та ін.]. - С.52-57
Інші автори: Єрмолаєва М. В., Морозюк Д. М., Верзілов С. М.
Орленко, В. Л. Клінічні особливості й фактори ризику діабет-асоційованих остеоартритів / В. Л. Орленко, М. Д. Тронько, О. Т. Єлізарова. - С.58-65
Сорокман, Т. В. Ожиріння в дітей: критерії прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії / Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк. - С.66-72
Урбанович, А. М. Роль греніну та серотоніну в контролі харчової поведінки у хворих на цукровий діабет 2-го типу / А. М. Урбанович, Ф. В. Ланюш. - С.73-79
Паньків, В. І. Нові можливості фітотерапії гіпотиреозу / В. І. Паньків. - С.81-84
Яргін, С. В. Фітоестрогени сої: гормональна активність і вплив на репродуктивну систему / С. В. Яргін. - С.85-89
Вацеба, Т. С. Вплив ожиріння на формування онкологічного ризику у пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу (огляд літератури) / Т. С. Вацеба, Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов. - С.90-96
Xhardo, E. Very severe hypertriglyceridemia in a subject with poor glycemic control: a case report with general consideration / E. Xhardo, F. Agaci. - С.97-100
Черенько, С. М. Комплекс Карні, що маніфестував соматотропіномою гіпофіза та синдромом Кушинга: клінічний випадок і сучасне розуміння проблеми / С. М. Черенько, М. С. Черенько, Є. М. Марцинік. - С.101-108
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

14.

Білі плями в питаннях селенодефіциту: про місце селеновмісних препаратів у лікуванні патології щитоподібної залози [Текст] / Ю. В. Будлигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 2. - С. 45-51

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, лекарственная терапия)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, терапевтическое применение)
Анотація: В останнє десятиліття точиться активна дискусія щодо ролі нестачі селену в патогенезі тиреопатій, а також доцільності й ефективності використання селеновмісних препаратів у їх лікуванні. На сьогодні в Україні надзвичайно мало даних про наявність/відсутність селенодефіциту в населення загалом і хворих із патологією щитоподібної залози (ЩЗ) зокрема. Тому питання доцільності використання селеновмісних препаратів надзвичайно цікавить як науковців, так і практикуючих лікарів. Мета дослідження: вивчити ставлення лікарів-ендокринологів України до застосування селеновмісних препаратів при лікуванні патології ЩЗ, а також дослідити вміст селену в сироватці крові хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) під час антитиреоїдної терапії в поєднанні з тривалим використанням селеновмісних препаратів. Матеріали та методи. Проведено онлайн-анкетування 100 лікарів-ендокринологів з різних областей України, у якому ставилось 6 питань: 1. Чи знаєте Ви про роль нестачі селену у розвитку патології ЩЗ? 2. Чи призначаєте Ви препарати селену хворим з патологією ЩЗ? 3. При якій патології ЩЗ Ви зазвичай призначаєте препарати селену? 4. Яким дозам препаратів селену Ви віддаєте перевагу? 5. Яку тривалість лікування селеновмісними препаратами Ви рекомендуєте? 6. Чи контролюєте Ви рівень селену до та після курсу терапії препаратами селену? Також у клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» протягом 2018–2019 рр. тривало дослідження вмісту селену в крові у хворих із тиреопатіями до та після лікування препаратами селену для оцінки їх ефективності й визначення часу, необхідного для ліквідації селенодефіциту. Групу обстежених пацієнтів становили 35 пацієнтів: 34 жінки і 1 чоловік (середній вік 48,2 ± 5,2 року), які хворіли на ДТЗ. За даними анамнезу, тривалість захворювання становила від 6 місяців до 5 років (у середньому 2,8 ± 2,0 року). На момент початку обстеження всі хворі були в стані еутиреозу. Визначення селену проводилось флуориметричним методом на спектрофлуориметрі Hitachi MPF-4 з необхідною чутливістю (приблизно 0,0004 мкг/мл селену) і незначною похибкою вимірювань (2 %). Результати. Встановлено, що 98 % лікарів знають про роль дефіциту селену в розвитку патології ЩЗ, але 33 % з них зауважили, що хотіли б мати більше інформації. Інформованість лікарів не впливає на частоту призначень селеновмісних препаратів. Так, завжди при тиреопатіях призначають селеновмісні препарати 47 % опитаних, інколи призначають — 35 %, не призначають ніколи — 18 %. Переважно призначають препарати селену при автоімунному тиреоїдиті (АІТ) з еутиреозом чи субклінічним гіпотиреозом (77 %), при дифузному еутиреоїдному зобі — 10 %, при ДТЗ — 7 %, при тиреоїд-асоційованій офтальмопатії — 5 % і при багатовузловому нетоксичному зобі — 6 % лікарів. З’ясовано, що більшість лікарів (55 %) призначають селеновмісні препарати в дозі від 50 до 100 мкг на добу, 30 % опитаних зазвичай призначають від 100 до 200 мкг на добу і лише 15 % лікарів призначають 200 мкг і більше. Тривалість курсу лікування, якому лікарі віддають перевагу, становить 3 місяці (70 %), на один місяць призначають селеновмісні препарати 12 % опитаних, на 6 місяців — 18 %. Визначають вміст селену в крові хворих до/після курсу лікування завжди тільки 5 % опитаних, інколи — 6 % опитаних, не визначають — 89 %. При дослідженні вмісту селену в сироватці хворих на ДТЗ його рівень в досліджуваній групі становив 17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л (норма 80–100 мкг/л). Усім хворим призначались селеновмісні препарати в добовій дозі 200 мкг, після чого здійснювалось контрольне дослідження вмісту селену в крові через 3 і 6 місяців безперервного лікування. Через 3 місяці лікування рівень селену вірогідно збільшився до 63,88 ± 6,61 мкг/л (медіана — 58,5 мкг/л). При контролі цього показника через 6 місяців зафіксовано рівень 75,02 ± 9,78 мкг/л (медіана — 78 мкг/л), що вірогідно перевищувало початкові показники. Отже, тримісячний курс споживання селеновмісних препаратів (із добовою дозою 200 мкг) може бути недостатнім для відновлення нормального рівня селену у хворих із ДТЗ і селенодефіцитом, що потребує продовження лікування ще на наступні три місяці з індивідуальним контролем рівня селену чи призначення більших добових доз препарату. Висновки. Кількість лікарів-ендокринологів, які знають про роль нестачі селену в розвитку патології ЩЗ, становить 98 %, разом з цим 33 % опитаних бажають мати більше інформації стосовно доцільності призначення й ефективності селеновмісних препаратів. Призначають селеновмісні препарати при захворюваннях ЩЗ 47 % лікарів, з цієї кількості 77 % — тільки при автоімунному тиреоїдиті. При тиреоїд-асоційованій офтальмопатії призначають селеновмісні препарати лише 5 % лікарів. Перевага надається призначенню невеликих доз селеновмісних препаратів (55 %) із тривалістю лікування не більше від трьох місяців (70 % опитаних). Не визначають рівень селену до/після курсу терапії селеновмісними препаратами 89 % опитаних. У хворих із селенодефіцитом (17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л) після регулярного прийому селеновмісних препаратів (200 мкг селену на добу) протягом трьох місяців рівень селену в крові вірогідно підвищується до 63,88 ± 6,61 мкг/л, медіана — 58,5, але не досягає нижньої межі нормальних значень. Тільки через 6 місяців регулярного прийому селеновмісних препаратів (у добовій дозі 200 мкг) рівень селену в крові нормалізується й становить 75,02 ± 9,78 мкг/л, медіана — 78 мкг/л, наближаючись, отже, до нижньої межі норми
Дод.точки доступу:
Будлигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Страфун, Л. С.
Шляхтич, С. Л.
Раков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією [] = Circulating immune complexes content in patients with diffuse toxic goiter complicated by autoimmune ophthalmopathy / Н. М. Степура [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 305-309. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (иммунология, метаболизм, патофизиология)
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
Анотація: Одним із важливих показників, що характеризує стан гуморальної ланки імунної системи організму, є рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). За умов надлишкового утворення, ЦІК зберігаються впродовж тривалого часу і можуть відкладатися в різних органах та судинах, де здатні ініціювати запальні процеси. Автоімунна офтальмопатія (АО) — автоімунне захворювання, яке являє собою комплексне ураження тканин орбіти, супроводжується інфільтрацією, набряком і проліферацією ретробулярної жирової клітковини, м’язів і сполучної тканини. АО може зустрічатися як самостійне захворювання, так і в сполученні з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) або автоімунним тиреоїдитом. Припускають, що патогенетичні механізми прогресування АО можуть бути пов’язані з активацією автоімунних процесів в орбітальних тканинах на фоні високого рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (рТТГ). Метою роботи було дослідження вмісту ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО. Матеріал і методи. Проведено визначення кількості ЦІК: у 24 хворих (19 жінок та 5 чоловіків) із ДТЗ віком від 22 до 67 років (середнє значення — (47,2±2,8) року), у 29 хворих (19 жінок та 10 чоловіків) на ДТЗ, ускладнений АО, віком від 18 до 71 року (середнє значення — (46,1±2,5) року) і в 16 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Результати. У хворих на ДТЗ обох груп вміст ЦІК вірогідно вищий за відповідний показник у донорів: відповідно (92,7±6,1) ум. од./мл і (113,5±6,7) ум. од./мл проти (67,7±6,1) ум. од./мл, (р0,05). У групі хворих на ДТЗ, ускладнений АО, кількість осіб із високими значеннями ЦІК істотно більша, ніж у групі хворих на ДТЗ. Так, високі значення ЦІК (100 ум. од./мл і більше) виявлено в 17 із 29 (58,6%) хворих на ДТЗ, ускладнений АО, тоді як у хворих на ДТЗ їх було 7 із 24 (29,2%). Висновки. Збільшення продукції ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО, імовірно, є результатом активації гуморальної ланки імунної системи та підтвердженням автоімунного ґенезу захворювання. Високий вміст ЦІК може свідчити про розлад імунного гомеостазу, зокрема, про дисфункцію ретикуло-ендотеліальної системи, яка відповідає за їх елімінацію і виведення
The level of circulating immune complexes (CIC) is one of the important indicators characterizing the state of the body’s humoral immune response. Under the condition of excessive formation, CIC remain in the circulation for a long time, and can be deposited in various organs and vessels, initiating inflammatory processes. Autoimmune ophthalmopathy (AO) is an autoimmune disease that is a complex lesion of the orbit tissues, accompanied by infiltration, edema and proliferation of retrobular adipose tissue, muscles, and connective tissue. AO can be occured as an independent disease, and in combination with diffuse toxic goiter (DTG) or autoimmune thyroiditis. It is assumed that the pathogenetic mechanisms of the progression of autoimmune ophthalmopathy may be associated with the activation of autoimmune processes in orbital tissues against the background of a high level of TSH receptor antibodies (TRAbs). The aim was to study the content of CICs in patients with DTG complicated by autoimmune ophthalmopathy. Material and methods. CIC were determined in 24 patients with DTG, including 19 women and 5 men aged 22 to 67 years (mean value (47.2±2.8), and in 29 patients with DTG (19 women and 10 men) complicated by AO at the age from 18 till 71 years (mean value 46.1±2.5. The control group consisted of 16 donors of the corresponding age and gender. Results. In patients with DTG of both groups the CIC content is significantly higher than the indicators of the control group: (92.7±6.1 conventional units) and (113.5±6.7 conventional units) versus (67.7±6.1 conventional units), (p0.05), respectively. In the group of patients with DTG complicated by AO, the number of patients with high CIC values was significantly higher than in the group of patients with DTG. High CIC values (100 conventional units/ml and more) were found in 17 out of 29 (58.6%) patients with DTG, complicated by AO, while there were 7 out of 24 (29.2%) in patients with DTG. Conclusions. The increased CIC production in patients with DTG complicated by AO is probably the result of activation of the humoral immunity and confirmation of the genesis of the autoimmune disease. In addition, a high content of CIC may indicate a dysfunction in the genesis of immune disorders in particular, about dysfunction of the reticuloendothelial system, which is responsible for their elimination and excretion
Дод.точки доступу:
Степура, Н. М.
Замотаєва, Г. А.
Терехова, Г. М.
Волинець, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Шифр: ЕУ5/2020/25/4
Журнал

Ендокринологія . - Виходить двічі на рік
2020р. Т. 25 № 4 . - 110.64, р.

Зміст:
Лучицький, Є. В. Рівні ендотеліну-1 та тестостерону в крові хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типів / Є. В. Лучицький [та ін.]. - С.291-296. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Соколова Л. К., Лучицький В. Є., Бєльчина Ю. В., Зубкова Г. А., Червякова С. А., Рибальченко В. М., Пушкарьов В. В., Вацеба Т. С., Складанна І. І., Пушкарьов В. М.
Таращенко, Ю. М. Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень) / Ю. М. Таращенко [та ін.]. - С.297-304. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Коваленко А. С., Кравченко В. І., Ковзун О. І., Сімуров О. В.
Степура, Н. М. Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією / Н. М. Степура [та ін.]. - С.305-309. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Замотаєва Г. А., Терехова Г. М., Волинець І. П.
Шляхова, Н. В. Вплив гіпоандрогенемії на складові метаболічного синдрому в підлітків із затримкою статевого розвитку / Н. В. Шляхова, С. І. Турчина, Т. В. Косовцова. - С.310-315. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пастер, І. П. Бібліометричний аналіз наукових публікацій у журналі «Ендокринологія» / І. П. Пастер. - С.316-326. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Орфанні захворювання в ендокринології / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.327-342. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кваченюк А. М., Луценко Л. А., Супрун І. С., Охрімчук О. О.
Пастер, І. П. Клінічні дослідження медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з базою даних сайту ClinicalTrials.gov / І. П. Пастер. - С.343-354. - Бібліогр.: в кінці ст.
Черська, М. С. Скринінг сонних артерій у хворих на цукровий діабет: методологія і клінічна значимість / М. С. Черська, Х. М. Кухарчук, О. А. Гайова. - С.355-362. - Бібліогр.: в кінці ст.
Рыбаков, С. И. Harvey Williams Cushing — великий хирург, исследователь, эндокринолог, писатель, художник / С. И. Рыбаков. - С.363-374. - Библиогр. в конце ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

17.

Олійник, В. А.
Протокол ведення хворих "Дифузний зоб" (Е0.1, Е0.4) [Текст] = Patient management protocol «Diffuse goiter» (E0.1, E0.4) / В. А. Олійник, Г. М. Терехова // Практикуючий лікар. - 2020. - N 2. - С. 61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC (терапия)
ЗОБ -- GOITER (терапия)
Анотація: Дифузний зоб (простий нетоксичний зоб, спорадичний зоб Е04.0) — дифузне збільшення щитоподібної залози, яке трапляється в місцевостях із відсутністю дефіциту йоду. Е01.0 — дифузний (ендемічний) зоб, пов’язаний із йодною недостатністю
Дод.точки доступу:
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Шифр: ПУ59/2020/2
Журнал

Практикуючий лікар . - Виходить кожного кварталу
2020р. N 2 . - 23.62, р.

Зміст:
Головач, И. Ю. Актуальные и дискуссионные вопросы менеджмента подагры / И. Ю. Головач. - С.5-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Журавлева, Л. В. Лечение подагры в практике семейного врача с позиций доказательной медицины / Л. В. Журавлева, В. А. Фёдоров. - С.13-17. - Бібліогр.: в кінці ст.
Егудина, Е. Д. Лечение пациентов с ревматоидным артритом и онкологическим заболеванием в анамнезе: возможности и перспективы / Е. Д. Егудина, И. Ю. Головач. - С.18-24. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дземан, М. І. Пандемія СOVID-19: український контекст проблеми з точки зору пересічного лікаря загальної практики / М. І. Дземан. - С.25-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Заремба, Є. Х. Ураження серцево-судинної системи, пов'язане з хронічними вогнищами інфекцій (клінічний випадок) / Є. Х. Заремба [та ін.]. - С.44-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кобецька Л. М., Вірна М. М., Заремба-Федчишин О. В., Заремба О. В., Рак Н. О., Чех С. Р.
Катеренчук, І. П. Особливості антигіпертензивної терапії в пацієнтів, що перебувають на програмному гемодіалізі (огляд літератури) / І. П. Катеренчук. - С.49-55. - Бібліогр.: в кінці ст.
Журавльова, Л. В. Комплексний підхід до проведення флеботропної терапії в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу / Л. В. Журавльова, М. В. Філоненко. - С.56-60. - Бібліогр.: в кінці ст.
Олійник, В. А. Протокол ведення хворих "Дифузний зоб" (Е0.1, Е0.4) / В. А. Олійник, Г. М. Терехова. - С.61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Юхновский, А. Ю. Роль электрокардиографических методов диагностики при острых болях в грудной клетке / А. Ю. Юхновский. - С.65-73. - Бібліогр.: в кінці ст.
Образцов, В. П. Щодо діагнозу раку й горбковиці сліпої кишки, горбкового перитифліту та горбковиці клубової кишки / В. П. Образцов. - С.74-76
Роль лікарів-психологів у збереженні репродуктивного здоров’я населення України. - С.77-78
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

19.

Уміст селену, антитіл до рецептора ТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, кровь, осложнения)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика, кровь)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, кровь, терапевтическое применение)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
Анотація: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених ролі селену в патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози, це питання залишається актуальним і сьогодні. Так, опитування ендокринологів України у 2019 році показало, що третина лікарів хотіли б мати більше інформації стосовно цієї проблеми. Вплив дефіциту селену на перебіг автоімунної офтальмопатії (АО) при хворобі Грейвса (ХГ) останнім часом також привертає увагу дослідників і практикуючих лікарів. Існують повідомлення про негативний кореляційний зв’язок між рівнями селену й концентрацією антитіл до рецептора тиреотропного гормону гіпофіза (АТ-рТТГ) і більш швидке відновлення стану еутиреозу при поєднанні антитиреоїдної терапії з препаратами селену. У той же час інші дослідження не підтверджують наявність такого зв’язку і вказують на відсутність зниження антитиреоїдних антитіл на тлі лікування селеновмісними препаратами. Такі протиріччя стали підставою для проведення нашого дослідження. Мета дослідження: вивчити вміст селену, АТ-рТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією. Матеріали та методи. У дослідження включено 124 пацієнти із хворобою Грейвса і АО (110 жінок і 14 чоловіків), середній вік яких становив 48,62 ± 10,26 року, а тривалість хвороби — 3,1 ± 2,2 року. Усі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група — 47 пацієнтів із ХГ без АО; друга група — 77 пацієнтів із ХГ і АО. Контрольну групу становили 30 здорових жінок віком від 28 до 56 років (середній вік 45,90 ± 3,42 року). У всіх хворих було досліджено вміст селену, ТТГ, АТ-рТТГ. Результати. Рівень селену в крові 124 пацієнтів із ХГ становив 48,00 ± 3,64 мкг/л проти 76,09 ± 4,81 мкг/л у контрольній групі (P 0,05). З’ясовано, що в цілому по групі селенодефіцит різного ступеня відзначався в 72,58 % пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит спостерігали в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит спостерігався в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. Не було виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії (Р 0,05). Рівні селену були знижені в пацієнтів з ХГ і АО до 42,92 ± 5,58 мкг/л, у групі без АО — до 51,11 ± 4,77 мкг/л (Р 0,05). Як у групі з АО, так і в групі без АО спостерігали вірогідне зниження рівня селену порівняно з показником групи контролю (Р 0,05). Не отримано підтвердження того припущення, що селенодефіцит може бути самостійним чинником розвитку АО, оскільки рівні селену не відрізнялись між групами хворих з АО та без неї. Також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену та рівнями АТ-рТТГ і ТТГ як у хворих без АО, так і у хворих з АО. Висновки. Селенодефіцит різного ступеня спостерігається в 72,58 % обстежених пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит встановлено в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит діагностовано в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Не виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії, а також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену в крові й рівнями ТТГ і АТ-рТТГ. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. З огляду на ці результати не слід призначати селеновмісні препарати без індивідуального контролю рівня селену в крові
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Шифр: МУ65/2020/16/5
Журнал

Міжнародний ендокринологічний журнал . - Виходить щомісячно
2020р. т.16 N 5

Зміст:
Булдигіна, Ю. В. Уміст селену, антитіл до рецептора ТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.9-14
Інші автори: Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Савосько І. І., Лисова З. Г.
Архипкіна, Т. Л. Рівень вітаміну D і показники вуглеводного обміну у жінок із синдромом полікістозних яєчників / Т. Л. Архипкіна [та ін.]. - С.15-20
Інші автори: Бондаренко В. О., Гончарова О. А., Любимова Л. П.
Бондаренко, В. О. Рівні вітаміну D, статевих гормонів та стан еректильної функції у чоловіків молодого та середнього віку / В. О. Бондаренко [та ін.]. - С.23-27
Інші автори: Хижняк О. О., Мінухін А. С., Скорняков Є. І., Дорош О. Г., Ніколаєв Р. С., Саніна Є. М.
Пашковська, Н. В. Використання Оксиліку у комплексному лікуванні хворих на автоімунний тиреоїдит / Н. В. Пашковська, Н. О. Абрамова. - С.29-32
Камінський, О. В. Ультразвукове дослідження прищитоподібних залоз. Методологія, клінічна оцінка / О. В. Камінський. - С.33-44
Барабаш, Н. Є. Обґрунтування застосування натуральних засобів у лікуванні автоімунного тиреоїдиту з різними ступенями гіпотиреозу / Н. Є. Барабаш [та ін.]. - С.47-53
Інші автори: Сімонова Є. В., Тихонова Т. М., Нечвоглод О. М., Швець О. В.
Гончарова, О. А. Післяпологовий тиреоїдит: проблеми прогнозування й моніторингу / О. А. Гончарова. - С.61-67
Урманова, Ю. М. Маркеры агрессивности течения неактивных аденом гипофиза с инвазивным ростом. Обзор литературы / Ю. М. Урманова, М. Б. Миртухтаева. - С.68-73
Xhardo, E. Психосоціальні аспекти цукрового діабету / E. Xhardo, F. Agaci. - С.74-78
Sen, S. Феохромоцитома без артеріальної гіпертензії: рідкісний клінічний випадок із коротким оглядом літератури / S. Sen [et al.]. - С.79-84
Інші автори: Bhattacharjee S., Ghosh I., Dasdupta P.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)