Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Терехова, Г. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Діагностика й лікування тиреотоксикозу під час вагітності й у післяпологовому періоді. Фрагмент матеріалів Клінічних рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді 2017 року [Текст] / Ю. В. Будигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 2. - С. 108-120. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS (диагностика, осложнения, терапия, хирургия, этиология)
Анотація: У 2017 році були опубліковані настанови Американської тиреоїдної асоціації (АТА) щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді [1]. Це перший перегляд аналогічних рекомендацій АТА, які вперше були опубліковані в 2011 році. У зв’язку зі швидким збільшенням кількості друкованих праць на цю тему на початку проекту були заплановані перегляди рекомендацій кожні 4–5 років. Президентом АТА за згодою правління було створено робочі групи за участю компетентних фахівців у галузі дорослої й дитячої ендокринології, акушерства, перинатології (материнської й фетальної медицини), ендокринної хірургії, йодного споживання й епідеміології. Задля широкої спеціалізації й географічного представництва, а також забезпечення свіжих поглядів близько третини робочої групи замінювалось для кожної версії/етапу настанов згідно з політикою АТА
In 2017, the American Thyroid Association (ATA) published the guidelines for the diagnosis and treatment of thyroid diseases during pregnancy and the postpartum period [1]. This is the first review of similar ATA recommendations, which were first published in 2011. Due to the rapid increase in the number of publications on this topic, at the beginning of the project, recommendations were planned to be reviewed every 4–5 years. ATA President, with the consent of the Board, created working groups of competent specialists in the field of adult and child endocrinology, obstetrics, perinatology (maternal and fetal medicine), endocrine surgery, iodine intake and epidemiology. For a wide range of specialization and geographical representation, as well as for providing fresh perspective, about a third of the working group has been replaced for each version/stage of guidelines in accordance with the ATA policy
Дод.точки доступу:
Будигіна, Ю. В.
Страфун, Л. С.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Паньків, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Асоціація вітаміну D з аутоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2019. - N 6. - С. 49-55

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (метаболизм, этиология)
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY (патофизиология)
Анотація: Встановлено, що недостатність 25-гідроксівітаміна D має місце у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, а у пацієнтів з автоімунною офтальмопатією (АО) його рівень вірогідно нижчий ніж у пацієнтів без АО.
Установлено, что недостаточность 25-гидроксивитамина D имеет место у всех пациентов с болезнью Грейвса, а у пациентов с аутоиммунной офтальмопатией (АО) его уровень достоверно ниже, чем у пациентов без АО.
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Страфун, Л. С.
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Білі плями в питаннях селенодефіциту: про місце селеновмісних препаратів у лікуванні патології щитоподібної залози [Текст] / Ю. В. Будлигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, N 2. - С. 45-51

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, лекарственная терапия)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, терапевтическое применение)
Анотація: В останнє десятиліття точиться активна дискусія щодо ролі нестачі селену в патогенезі тиреопатій, а також доцільності й ефективності використання селеновмісних препаратів у їх лікуванні. На сьогодні в Україні надзвичайно мало даних про наявність/відсутність селенодефіциту в населення загалом і хворих із патологією щитоподібної залози (ЩЗ) зокрема. Тому питання доцільності використання селеновмісних препаратів надзвичайно цікавить як науковців, так і практикуючих лікарів. Мета дослідження: вивчити ставлення лікарів-ендокринологів України до застосування селеновмісних препаратів при лікуванні патології ЩЗ, а також дослідити вміст селену в сироватці крові хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) під час антитиреоїдної терапії в поєднанні з тривалим використанням селеновмісних препаратів. Матеріали та методи. Проведено онлайн-анкетування 100 лікарів-ендокринологів з різних областей України, у якому ставилось 6 питань: 1. Чи знаєте Ви про роль нестачі селену у розвитку патології ЩЗ? 2. Чи призначаєте Ви препарати селену хворим з патологією ЩЗ? 3. При якій патології ЩЗ Ви зазвичай призначаєте препарати селену? 4. Яким дозам препаратів селену Ви віддаєте перевагу? 5. Яку тривалість лікування селеновмісними препаратами Ви рекомендуєте? 6. Чи контролюєте Ви рівень селену до та після курсу терапії препаратами селену? Також у клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» протягом 2018–2019 рр. тривало дослідження вмісту селену в крові у хворих із тиреопатіями до та після лікування препаратами селену для оцінки їх ефективності й визначення часу, необхідного для ліквідації селенодефіциту. Групу обстежених пацієнтів становили 35 пацієнтів: 34 жінки і 1 чоловік (середній вік 48,2 ± 5,2 року), які хворіли на ДТЗ. За даними анамнезу, тривалість захворювання становила від 6 місяців до 5 років (у середньому 2,8 ± 2,0 року). На момент початку обстеження всі хворі були в стані еутиреозу. Визначення селену проводилось флуориметричним методом на спектрофлуориметрі Hitachi MPF-4 з необхідною чутливістю (приблизно 0,0004 мкг/мл селену) і незначною похибкою вимірювань (2 %). Результати. Встановлено, що 98 % лікарів знають про роль дефіциту селену в розвитку патології ЩЗ, але 33 % з них зауважили, що хотіли б мати більше інформації. Інформованість лікарів не впливає на частоту призначень селеновмісних препаратів. Так, завжди при тиреопатіях призначають селеновмісні препарати 47 % опитаних, інколи призначають — 35 %, не призначають ніколи — 18 %. Переважно призначають препарати селену при автоімунному тиреоїдиті (АІТ) з еутиреозом чи субклінічним гіпотиреозом (77 %), при дифузному еутиреоїдному зобі — 10 %, при ДТЗ — 7 %, при тиреоїд-асоційованій офтальмопатії — 5 % і при багатовузловому нетоксичному зобі — 6 % лікарів. З’ясовано, що більшість лікарів (55 %) призначають селеновмісні препарати в дозі від 50 до 100 мкг на добу, 30 % опитаних зазвичай призначають від 100 до 200 мкг на добу і лише 15 % лікарів призначають 200 мкг і більше. Тривалість курсу лікування, якому лікарі віддають перевагу, становить 3 місяці (70 %), на один місяць призначають селеновмісні препарати 12 % опитаних, на 6 місяців — 18 %. Визначають вміст селену в крові хворих до/після курсу лікування завжди тільки 5 % опитаних, інколи — 6 % опитаних, не визначають — 89 %. При дослідженні вмісту селену в сироватці хворих на ДТЗ його рівень в досліджуваній групі становив 17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л (норма 80–100 мкг/л). Усім хворим призначались селеновмісні препарати в добовій дозі 200 мкг, після чого здійснювалось контрольне дослідження вмісту селену в крові через 3 і 6 місяців безперервного лікування. Через 3 місяці лікування рівень селену вірогідно збільшився до 63,88 ± 6,61 мкг/л (медіана — 58,5 мкг/л). При контролі цього показника через 6 місяців зафіксовано рівень 75,02 ± 9,78 мкг/л (медіана — 78 мкг/л), що вірогідно перевищувало початкові показники. Отже, тримісячний курс споживання селеновмісних препаратів (із добовою дозою 200 мкг) може бути недостатнім для відновлення нормального рівня селену у хворих із ДТЗ і селенодефіцитом, що потребує продовження лікування ще на наступні три місяці з індивідуальним контролем рівня селену чи призначення більших добових доз препарату. Висновки. Кількість лікарів-ендокринологів, які знають про роль нестачі селену в розвитку патології ЩЗ, становить 98 %, разом з цим 33 % опитаних бажають мати більше інформації стосовно доцільності призначення й ефективності селеновмісних препаратів. Призначають селеновмісні препарати при захворюваннях ЩЗ 47 % лікарів, з цієї кількості 77 % — тільки при автоімунному тиреоїдиті. При тиреоїд-асоційованій офтальмопатії призначають селеновмісні препарати лише 5 % лікарів. Перевага надається призначенню невеликих доз селеновмісних препаратів (55 %) із тривалістю лікування не більше від трьох місяців (70 % опитаних). Не визначають рівень селену до/після курсу терапії селеновмісними препаратами 89 % опитаних. У хворих із селенодефіцитом (17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л) після регулярного прийому селеновмісних препаратів (200 мкг селену на добу) протягом трьох місяців рівень селену в крові вірогідно підвищується до 63,88 ± 6,61 мкг/л, медіана — 58,5, але не досягає нижньої межі нормальних значень. Тільки через 6 місяців регулярного прийому селеновмісних препаратів (у добовій дозі 200 мкг) рівень селену в крові нормалізується й становить 75,02 ± 9,78 мкг/л, медіана — 78 мкг/л, наближаючись, отже, до нижньої межі норми
Дод.точки доступу:
Будлигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Страфун, Л. С.
Шляхтич, С. Л.
Раков, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

До питання селенодефіциту у пацієнтів з хворобою Грейвса, ускладненою аутоімунною офтальмопатією / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2019. - N 2. - С. 50-54

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (этиология)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит)
Анотація: Встановлено, що у 54% пацієнтів з хворобою Грейвса (ХГ) (незалежно від наявності аутоімунної офтальмопатії ) спостерігається виражений селенодефіцит. Виявлено, що у пацієнтів з ХГ, ускладненою аутоімунною офтальмопатією (АО), виражений селенодефіцит мав місце у 50% хворих (при середньому рівні 60,07±7,61 мкг/л). У пацієнтів з ХГ без АО виражений селенодефіцит спостерігався у 69% (при середніх значеннях 34,4±10,2 мкг/л). Вірогідної різниці у рівнях Se між обома групами не зафіксовано (р0,05). Таким чином можливо припустити, що дефіцит Se не є значущим чинником у розвитку АО при хворобі Грейвса. Враховуючи той факт, що у 34% пацієнтів з ХГ та АО дефіцит Se був відсутній, призначення селеновмісних препаратів хворим з АО недоцільне без індивідуального контролю рівня Se.
Установлено, что у 54% пациентов с болезнью Грейвса (БГ) (независимо от наличия аутоиммунной офтальмопатии) наблюдается выраженный селенодефицит. Выявлено, что у пациентов с БГ, осложненной аутоиммунной офтальмопатией (АО), выраженный селенодефицит имел место у 50% больных (при среднем уровне 60,07 ± 7,61 мкг / л). У пациентов с БГ без АО выраженный селенодефицит наблюдался у 69% (при средних значениях 34,4 ± 10,2 мкг / л). Достоверной разницы в уровнях Se между обеими группами не зафиксировано (р 0,05). Таким образом возможно предположить, что дефицит Se не является значимым фактором в развитии АО при болезни Грейвса. Учитывая тот факт, что у 34% пациентов с БГ и АО дефицит Se отсутствовал, назначение селеносодержащих препаратов больным с АО нецелесообразно без индивидуального контроля уровня Se.
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.
Страфун, Л. С.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Патологія щитоподібної залози у пацієнтів з акромегалією: огляд літератури та власні дослідження [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - Том 13, N 4. - С. 67-70. - Бібліогр.: с. 70

MeSH-головна:
АКРОМЕГАЛИЯ -- ACROMEGALY (кровь, осложнения, ультрасонография, эпидемиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (кровь, ультрасонография, эпидемиология, этиология)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (кровь, ультрасонография, эпидемиология, этиология)
РАДИОИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- RADIOIMMUNOASSAY (методы)
Анотація: Проведено аналіз медичної наукової літератури та ретроспективний аналіз медичної документації хворих, які перебували в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з метою дослідження тиреоїдної патології у хворих на акромегалію. За даними міжнародних досліджень, найбільшу частку в структурі тиреоїдної патології хворих на акромегалію становить багатовузловий зоб, а частота випадків раку щитоподібної залози (ЩЗ) перебуває в межах від 3 до 12,5 %. Серед хворих на акромегалію, які лікувались у клініці інституту, патологія ЩЗ спостерігалась у 97,7 % пацієнтів, при цьому частка багатовузлового зоба дорівнювала 51,2 %, автоімунного тиреоїдиту — 13,9 %, раку ЩЗ — 4,6 %. З цього випливає висновок щодо необхідності постійного моніторингу стану ЩЗ у хворих на акромегалію для своєчасної діагностики та лікування, особливо це стосується ризику розвитку раку ЩЗ
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Болгов, М. Ю.
Федько, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булдигіна, Ю. В.
Характеристика окремих імунологічних показників у пацієнтів із післяопераційним рецидивом хвороби Грейвса [Текст] / Ю. В. Булдигіна, С. Л. Шляхтич, Г. М. Терехова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 1. - С. 97-100. - Бібліогр.: с. 99-100

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, иммунология, кровь, лекарственная терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Головну роль у розвитку рецидиву гіпертиреозу відіграє активність автоімунних процесів. Багато досліджень вказують на те, що рівень антитіл до рецептора тиреотропного гормона (ТТГ) є основним чинником, який зумовлює виникнення рецидиву і може використовуватись як критерій оцінки його розвитку. Метою дослідження було вивчення клінічного перебігу, гормональних та імунологічних показників у пацієнтів із післяопераційним рецидивом хвороби Грейвса (ХГ) під час виникнення рецидиву та під час його терапії антитиреоїдними препаратами. Матеріали та методи. Групу пацієнтів становили 25 жінок віком від 23 до 73 років (у середньому 53,56 ± 2,31 року). Період часу від першого оперативного лікування до розвитку рецидиву тиреотоксикозу перебував у межах від 1 до 29 років і в середньому становив 13,33 ± 1,66 року. Результати. Рівні антитіл до рецептора ТТГ, що є основними чинниками в патогенезі ХГ, не зменшуються під час медикаментозного лікування, що вказує на безперспективність консервативної терапії післяопераційного рецидиву цього захворювання. Висновки. Після досягнення стану медикаментозної компенсації тиреотоксикозу рекомендується проведення терапії 131I чи хірургічне лікування рецидиву ХГ
Дод.точки доступу:
Шляхтич, С. Л.
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Булдигіна, Ю. В.
Коментарі до клінічних рекомендацій 2018 року Європейської тиреоїдної асоціації щодо аміодарон-асоційованої дисфункції щитоподібної залози [Текст] / Ю. В. Булдигіна, Г. М. Терехова, В. І. Паньків // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2018. - Том 14, N 3. - С. 60-71. - Бібліогр.: с. 69-71

MeSH-головна:
АМИОДАРОН -- AMIODARONE (вредные воздействия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия, химически вызванный, хирургия)
Анотація: У цій статті автори виклали й прокоментували основні положення нових рекомендацій щодо обстеження й лікування хворих з аміодарон-асоційованою патологією щитоподібної залози. Їх текст розбитий тематично на підрозділи (клінічні дослідження, діагностика, підходи до корекції). При цьому спочатку йде текст з літературними посиланнями, що підводить до рекомендацій, які викладені за рівнем доказовості
Дод.точки доступу:
Терехова, Г. М.
Паньків, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Роль цитокінів - інтерлейкінів 1-β та 10 у розвитку ендокринної офтальмопатії при хворобі Грейвса [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 4. - С. 48-52

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (этиология)
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
Анотація: Мета: визначити вміст прозапальних цитокінів (Іл-1β) та протизапальних цитокінів (Іл-10) при хворобі Грейвса, що ускладнена ЕО. Матеріал і методи. Було обстежено 43 пацієнта з хворобою Грейвса, серед яких було 33 жінки і 10 чоловіків віком від 18 до 71 років. Пацієнти були розділені на дві групи, в залежності від наявності ЕО (24 особи з ЕО та 19 – без ЕО). Тривалість хвороби складала 2,2±0,4 роки в групі пацієнтів з ХГ та ЕО проти 3,98±0,74 роки в групі пацієнтів з ХГ без АО (р0,05). Всі хворі тривало лікувались антитиреоїдними препаратами (мерказоліл, тирозол) і знаходились в стані медикаментозної компенсації на момент обстеження. За шкалою CAS, активність ЕО у всіх хворих з ХГ і АО складала більше 3-х балів (активна стадія ЕО). Проведено обстеження, яке включало: визначення об′єму щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД, визначення в крові ТТГ, Т4 і Т3 – вільних, антитіл до тиреопероксидази (АТПО), антитіл до рецептора ТТГ (АТ рТТГ), інтерлейкінів (Іл-1β та Іл-10) у сироватці крові. Результати. Рівень прозапальних цитокінів – Іл-1β вірогідно (р0,05) збільшується у пацієнтів з хворобою Грейвса в порівнянні з контрольною групою здорових осіб. У пацієнтів з активною стадією ЕО на тлі хвороби Грейвса, рівень концентрації Іл-1β вірогідно перевищує рівні групи пацієнтів без ЕО (45,48±16,19 пг/мл проти 10,44±5,17 пг/мл; Р0,05), що може вказувати на специфічність даного цитокіну, як маркера активності запального аутоімунного процесу в орбітах. Концентрація протизапального цитокіна Іл-10 вірогідно збільшена у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, при цьому не відмічено різниці в рівні Іл-10 між групами пацієнтів з ЕО і без неї (23,76±7,72 пг/мл в групі з ЕО, 22,21±2,82 пг/мл в групі без ЕО; р0,05
Цель: оценить содержание провоспалительных цитокинов (Іл-1β) и противовоспалителных цитокинов (Іл-10) при болезни Грейвса (БГ), которая осложнена ЭО. Материалы и методы. Были обследованы 43 пациента с БГ, среди которых было 33 женщины и 10 мужчин в возрасте от 18 до 71 года. Пациенты были разделены на две группы, в зависимости от наличия ЭО (24 больных с ЭО и 19 - без ЭО). Длительность болезни составляла 2,2±0,4 года в группе пациентов с БГ и ЭО против 3,98±0,74 в группе пациентов с БГ без АО (Р 0,05). Все больные получали длительную терапию антитиреоидными препаратами (мерказолил, тирозол) и находились в состоянии медикаментозной компенсации на момент обследования. По шкале CAS, активность ЭО у всех больных с БГ и ЭО составила больше 3-х баллов (активная стадия ЭО). Всем пациентам проведено обследование, которое включало: определение объёма щитовидной железы с помощью ультразвукового исследования, опеределение в крови ТТГ, Т4 і Т3 – свободных, антител к тиреопероксидазе (АТПО), антител к рецептору ТТГ (АТ рТТГ), интерлейкинов (Іл-1-β и 10). Результаты. Уровень провоспалительных цитокинов – Іл-1β достоверно (р0,05) возрастает у пациентов с болезнью Грейвса в сравнении с контрольной группой здоровых лиц. У пациентов с активной стадией ЭО при болезни Грейвса, уровень концентрации Іл-1β достоверно превышает данный показатель в группе пациентов без ЭО (45,48±16,19 пг/мл против 10,44±5,17 пг/мл; р0,05), что может указывать на специфичность данного цитокина как маркера активности воспалительного аутоиммунного процесса в орбитах. Концентрация противовоспалительного цитокина Іл-10 достоверно увеличена у всех пациентов с болезнью Грейвса, при этом не отмечено различий в уровнях Іл-10 между группами пациентов с ЭО и без неё (23,76±7,72 пг/мл в группе с ЭО/22,21±2,82 пг/мл в группе без ЭО; р0,05)
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Замотаєва, Г. А.
Терехова, Г. М.
Степура, Н. М.
Клочкова, В. М.
Федько, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оцінка ефективності різних схем медикаментозного лікування хворих з ендокринною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2022. - N 1. - С. 51-57

MeSH-головна:
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
Анотація: Лікування ендокринної офтальмопатії (ЕО) при хворобі Грейвса (ХГ) залишається невирішеною мультидисциплінарною проблемою
Встановлено, що найкращий вірогідно значущий (р0,05) результат лікування хворих на ЕО при ХГ отримано при проведенні тиреоїдектомії з подальшою в/в пульс-терапією метилпреднізолоном. УЗД товщини ретробульбарної клітковини є практично неінформативним методом для оцінки ефективності проведеного лікування
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Страфун, П. С.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.
Шляхтич, С. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Олійник, В. А.
Протокол ведення хворих "Дифузний зоб" (Е0.1, Е0.4) [Текст] = Patient management protocol «Diffuse goiter» (E0.1, E0.4) / В. А. Олійник, Г. М. Терехова // Практикуючий лікар. - 2020. - N 2. - С. 61-64. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC (терапия)
ЗОБ -- GOITER (терапия)
Анотація: Дифузний зоб (простий нетоксичний зоб, спорадичний зоб Е04.0) — дифузне збільшення щитоподібної залози, яке трапляється в місцевостях із відсутністю дефіциту йоду. Е01.0 — дифузний (ендемічний) зоб, пов’язаний із йодною недостатністю
Дод.точки доступу:
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Уміст селену, антитіл до рецептора ТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, кровь, осложнения)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика, кровь)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит, кровь, терапевтическое применение)
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE (использование, методы)
Анотація: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених ролі селену в патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози, це питання залишається актуальним і сьогодні. Так, опитування ендокринологів України у 2019 році показало, що третина лікарів хотіли б мати більше інформації стосовно цієї проблеми. Вплив дефіциту селену на перебіг автоімунної офтальмопатії (АО) при хворобі Грейвса (ХГ) останнім часом також привертає увагу дослідників і практикуючих лікарів. Існують повідомлення про негативний кореляційний зв’язок між рівнями селену й концентрацією антитіл до рецептора тиреотропного гормону гіпофіза (АТ-рТТГ) і більш швидке відновлення стану еутиреозу при поєднанні антитиреоїдної терапії з препаратами селену. У той же час інші дослідження не підтверджують наявність такого зв’язку і вказують на відсутність зниження антитиреоїдних антитіл на тлі лікування селеновмісними препаратами. Такі протиріччя стали підставою для проведення нашого дослідження. Мета дослідження: вивчити вміст селену, АТ-рТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією. Матеріали та методи. У дослідження включено 124 пацієнти із хворобою Грейвса і АО (110 жінок і 14 чоловіків), середній вік яких становив 48,62 ± 10,26 року, а тривалість хвороби — 3,1 ± 2,2 року. Усі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група — 47 пацієнтів із ХГ без АО; друга група — 77 пацієнтів із ХГ і АО. Контрольну групу становили 30 здорових жінок віком від 28 до 56 років (середній вік 45,90 ± 3,42 року). У всіх хворих було досліджено вміст селену, ТТГ, АТ-рТТГ. Результати. Рівень селену в крові 124 пацієнтів із ХГ становив 48,00 ± 3,64 мкг/л проти 76,09 ± 4,81 мкг/л у контрольній групі (P 0,05). З’ясовано, що в цілому по групі селенодефіцит різного ступеня відзначався в 72,58 % пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит спостерігали в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит спостерігався в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. Не було виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії (Р 0,05). Рівні селену були знижені в пацієнтів з ХГ і АО до 42,92 ± 5,58 мкг/л, у групі без АО — до 51,11 ± 4,77 мкг/л (Р 0,05). Як у групі з АО, так і в групі без АО спостерігали вірогідне зниження рівня селену порівняно з показником групи контролю (Р 0,05). Не отримано підтвердження того припущення, що селенодефіцит може бути самостійним чинником розвитку АО, оскільки рівні селену не відрізнялись між групами хворих з АО та без неї. Також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену та рівнями АТ-рТТГ і ТТГ як у хворих без АО, так і у хворих з АО. Висновки. Селенодефіцит різного ступеня спостерігається в 72,58 % обстежених пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит встановлено в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит діагностовано в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Не виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії, а також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену в крові й рівнями ТТГ і АТ-рТТГ. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. З огляду на ці результати не слід призначати селеновмісні препарати без індивідуального контролю рівня селену в крові
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шляхтич, С. Л.
Савосько, І. І.
Лисова, З. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ультразвукові характеристики орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2020. - N 4. - С. 8-13

MeSH-головна:
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (диагностика)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (патофизиология)
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (диагностика)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Цель работы: изучение ультразвуковых характеристик орбит у больных аутоиммунной офтальмопатией при болезни Грейвса.
Мета роботи: вивчення ультразвукових характеристик орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса.
Дод.точки доступу:
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шелковой, Є. А.
Федько, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Терехова, Г. М.
Клінічні аспекти діагностики та лікування набутої соматотропної недостатності у дорослих / Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 56-57

MeSH-головна:
РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE (дефицит)
Дод.точки доступу:
Федько, Т. В.
Клочкова, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Булдигіна, Ю. В.
Селенодефіцит у пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою аутоімунною офтальмопатією / Ю. В. Булдигіна, Г. М. Терехова // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 67

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, кровь, патофизиология)
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (диагностика, патофизиология)
СЕЛЕН -- SELENIUM (дефицит)
Дод.точки доступу:
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Динаміка рівнів антитіл до рецептора ТТГ у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією в процесі тиреостатичної терапії [Текст] / В. А. Олійник [та ін.] // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 5-10

MeSH-головна:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
РЕЦЕПТОРЫ ТИРЕОТРОПИНА -- RECEPTORS, THYROTROPIN
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
Дод.точки доступу:
Олійник, В. А.
Булдигіна, Ю. В.
Терехова, Г. М.
Шлятич, С. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Олійник, В. А.
Системна патологія кісткової тканини при захворюваннях щитоподібної залози: клініка, діагностика, профілактика і лікування [Текст] / В. А. Олійник, В. В. Поворознюк, Г. М. Терехова // Ендокринологія. - 2002. - Т. 7, № 2. - С. 257-273

MeSH-головна:
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ ЭНДОКРИННЫЕ -- BONE DISEASES, ENDOCRINE (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
Дод.точки доступу:
Поворознюк, В. В.
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

    Спільний науковий українсько-американський тироїдний проект. ІІІ. Клініко-епідеміологічна характеристика результатів першого скринінгового обстеження учасників проекту [Текст] / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 4-19

Рубрики: Щитовидной железы болезни--эпид--этиол

   Щитовидной железы новообразования--этиол

   Чернобыль

   Катастрофы, болезни вследствии катастроф

   Скрининга оценочная кривая

Дод.точки доступу:
Тронько, М. Д.
Пастер, І. П.
Олійник, В. А.
Шпак, В. М.
Терещенко, В. П.
Замотаєва, Г. А.
Дерев’янко, А. А.
Чайковська, Л. В.
Терехова, Г. М.
Hatch, M.
Masnyk, I. J.
Zablotska, L. B.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Олійник, В. А.
    Діагностика та лікування метаболічних захворювань кісткової тканини у хворих на доброякісні та злоякісні новоутворення щитоподібної залози в процесі радикального комбінованого лікування [Текст] / В.А. Олійник, В.В. Поворозюк, Г.М. Терехова // Ендокринологія. - 2008. - Т. 13, № 2. - С. 168-177

Рубрики: Костей болезни метаболические--диагн--лек тер--этиол

   Щитовидной железы новообразования--диагн--тер--хир

   Левотироксин--вред возд

   Лекарств побочное действие

   Холекальциферол--тер прим

Дод.точки доступу:
Поворозюк, В. В.
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Олійник, В. А.
Вторинний ендокринний остеопороз: сучасні погляди на епідеміологію, класифікацію, патогенез. [Текст] / В. А. Олійник, В. В. Поворознюк, Г. М. Терехова // Журнал практичного лікаря. - 2003. - № 3. - С. 10-15.

Рубрики: Остеопороз

Дод.точки доступу:
Поворознюк, В. В.
Терехова, Г. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Терехова, Г. М.
Діагностика, профілактика та лікування остеопенічного синдрому у хворих на гіпертрофічну форму аутоімунного тиреоїдиту [Текст] / Г. М. Терехова // Проблеми остеології. - 1999. - Т. 2, № 1. - С. 54-57

MeSH-головна:
КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (диагноз, патофизиология, профилактика и контроль, терапия)
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (осложнения, патофизиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)