Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Терехова, Г. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Страфун Л. С., Федько Т. В., Клочкова В. М., Савосько І. І., Лисова З. Г.
Назва : Асоціація вітаміну D з аутоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2019. - N 6. - С. 49-55 (Шифр ОУ6/2019/6)
MeSH-головна: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
Анотація: Встановлено, що недостатність 25-гідроксівітаміна D має місце у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, а у пацієнтів з автоімунною офтальмопатією (АО) його рівень вірогідно нижчий ніж у пацієнтів без АО.Установлено, что недостаточность 25-гидроксивитамина D имеет место у всех пациентов с болезнью Грейвса, а у пациентов с аутоиммунной офтальмопатией (АО) его уровень достоверно ниже, чем у пациентов без АО.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будлигіна Ю. В., Терехова Г. М., Страфун Л. С., Шляхтич С. Л., Раков О. В.
Назва : Білі плями в питаннях селенодефіциту: про місце селеновмісних препаратів у лікуванні патології щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 2. - С. 45-51 (Шифр МУ65/2020/16/2)
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
СЕЛЕН -- SELENIUM
Анотація: В останнє десятиліття точиться активна дискусія щодо ролі нестачі селену в патогенезі тиреопатій, а також доцільності й ефективності використання селеновмісних препаратів у їх лікуванні. На сьогодні в Україні надзвичайно мало даних про наявність/відсутність селенодефіциту в населення загалом і хворих із патологією щитоподібної залози (ЩЗ) зокрема. Тому питання доцільності використання селеновмісних препаратів надзвичайно цікавить як науковців, так і практикуючих лікарів. Мета дослідження: вивчити ставлення лікарів-ендокринологів України до застосування селеновмісних препаратів при лікуванні патології ЩЗ, а також дослідити вміст селену в сироватці крові хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) під час антитиреоїдної терапії в поєднанні з тривалим використанням селеновмісних препаратів. Матеріали та методи. Проведено онлайн-анкетування 100 лікарів-ендокринологів з різних областей України, у якому ставилось 6 питань: 1. Чи знаєте Ви про роль нестачі селену у розвитку патології ЩЗ? 2. Чи призначаєте Ви препарати селену хворим з патологією ЩЗ? 3. При якій патології ЩЗ Ви зазвичай призначаєте препарати селену? 4. Яким дозам препаратів селену Ви віддаєте перевагу? 5. Яку тривалість лікування селеновмісними препаратами Ви рекомендуєте? 6. Чи контролюєте Ви рівень селену до та після курсу терапії препаратами селену? Також у клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» протягом 2018–2019 рр. тривало дослідження вмісту селену в крові у хворих із тиреопатіями до та після лікування препаратами селену для оцінки їх ефективності й визначення часу, необхідного для ліквідації селенодефіциту. Групу обстежених пацієнтів становили 35 пацієнтів: 34 жінки і 1 чоловік (середній вік 48,2 ± 5,2 року), які хворіли на ДТЗ. За даними анамнезу, тривалість захворювання становила від 6 місяців до 5 років (у середньому 2,8 ± 2,0 року). На момент початку обстеження всі хворі були в стані еутиреозу. Визначення селену проводилось флуориметричним методом на спектрофлуориметрі Hitachi MPF-4 з необхідною чутливістю (приблизно 0,0004 мкг/мл селену) і незначною похибкою вимірювань (2 %). Результати. Встановлено, що 98 % лікарів знають про роль дефіциту селену в розвитку патології ЩЗ, але 33 % з них зауважили, що хотіли б мати більше інформації. Інформованість лікарів не впливає на частоту призначень селеновмісних препаратів. Так, завжди при тиреопатіях призначають селеновмісні препарати 47 % опитаних, інколи призначають — 35 %, не призначають ніколи — 18 %. Переважно призначають препарати селену при автоімунному тиреоїдиті (АІТ) з еутиреозом чи субклінічним гіпотиреозом (77 %), при дифузному еутиреоїдному зобі — 10 %, при ДТЗ — 7 %, при тиреоїд-асоційованій офтальмопатії — 5 % і при багатовузловому нетоксичному зобі — 6 % лікарів. З’ясовано, що більшість лікарів (55 %) призначають селеновмісні препарати в дозі від 50 до 100 мкг на добу, 30 % опитаних зазвичай призначають від 100 до 200 мкг на добу і лише 15 % лікарів призначають 200 мкг і більше. Тривалість курсу лікування, якому лікарі віддають перевагу, становить 3 місяці (70 %), на один місяць призначають селеновмісні препарати 12 % опитаних, на 6 місяців — 18 %. Визначають вміст селену в крові хворих до/після курсу лікування завжди тільки 5 % опитаних, інколи — 6 % опитаних, не визначають — 89 %. При дослідженні вмісту селену в сироватці хворих на ДТЗ його рівень в досліджуваній групі становив 17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л (норма 80–100 мкг/л). Усім хворим призначались селеновмісні препарати в добовій дозі 200 мкг, після чого здійснювалось контрольне дослідження вмісту селену в крові через 3 і 6 місяців безперервного лікування. Через 3 місяці лікування рівень селену вірогідно збільшився до 63,88 ± 6,61 мкг/л (медіана — 58,5 мкг/л). При контролі цього показника через 6 місяців зафіксовано рівень 75,02 ± 9,78 мкг/л (медіана — 78 мкг/л), що вірогідно перевищувало початкові показники. Отже, тримісячний курс споживання селеновмісних препаратів (із добовою дозою 200 мкг) може бути недостатнім для відновлення нормального рівня селену у хворих із ДТЗ і селенодефіцитом, що потребує продовження лікування ще на наступні три місяці з індивідуальним контролем рівня селену чи призначення більших добових доз препарату. Висновки. Кількість лікарів-ендокринологів, які знають про роль нестачі селену в розвитку патології ЩЗ, становить 98 %, разом з цим 33 % опитаних бажають мати більше інформації стосовно доцільності призначення й ефективності селеновмісних препаратів. Призначають селеновмісні препарати при захворюваннях ЩЗ 47 % лікарів, з цієї кількості 77 % — тільки при автоімунному тиреоїдиті. При тиреоїд-асоційованій офтальмопатії призначають селеновмісні препарати лише 5 % лікарів. Перевага надається призначенню невеликих доз селеновмісних препаратів (55 %) із тривалістю лікування не більше від трьох місяців (70 % опитаних). Не визначають рівень селену до/після курсу терапії селеновмісними препаратами 89 % опитаних. У хворих із селенодефіцитом (17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л) після регулярного прийому селеновмісних препаратів (200 мкг селену на добу) протягом трьох місяців рівень селену в крові вірогідно підвищується до 63,88 ± 6,61 мкг/л, медіана — 58,5, але не досягає нижньої межі нормальних значень. Тільки через 6 місяців регулярного прийому селеновмісних препаратів (у добовій дозі 200 мкг) рівень селену в крові нормалізується й становить 75,02 ± 9,78 мкг/л, медіана — 78 мкг/л, наближаючись, отже, до нижньої межі норми
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Паньків В. І.
Назва : Коментарі до клінічних рекомендацій 2018 року Європейської тиреоїдної асоціації щодо аміодарон-асоційованої дисфункції щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2018. - Том 14, N 3. - С. 60-71 (Шифр МУ65/2018/14/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 69-71
MeSH-головна: АМИОДАРОН -- AMIODARONE
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
Анотація: У цій статті автори виклали й прокоментували основні положення нових рекомендацій щодо обстеження й лікування хворих з аміодарон-асоційованою патологією щитоподібної залози. Їх текст розбитий тематично на підрозділи (клінічні дослідження, діагностика, підходи до корекції). При цьому спочатку йде текст з літературними посиланнями, що підводить до рекомендацій, які викладені за рівнем доказовості
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М.
Назва : Селенодефіцит у пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою аутоімунною офтальмопатією
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 67 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES
СЕЛЕН -- SELENIUM
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Шляхтич С. Л., Терехова Г. М.
Назва : Характеристика окремих імунологічних показників у пацієнтів із післяопераційним рецидивом хвороби Грейвса
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2018. - Том 14, N 1. - С. 97-100 (Шифр МУ65/2018/14/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 99-100
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Головну роль у розвитку рецидиву гіпертиреозу відіграє активність автоімунних процесів. Багато досліджень вказують на те, що рівень антитіл до рецептора тиреотропного гормона (ТТГ) є основним чинником, який зумовлює виникнення рецидиву і може використовуватись як критерій оцінки його розвитку. Метою дослідження було вивчення клінічного перебігу, гормональних та імунологічних показників у пацієнтів із післяопераційним рецидивом хвороби Грейвса (ХГ) під час виникнення рецидиву та під час його терапії антитиреоїдними препаратами. Матеріали та методи. Групу пацієнтів становили 25 жінок віком від 23 до 73 років (у середньому 53,56 ± 2,31 року). Період часу від першого оперативного лікування до розвитку рецидиву тиреотоксикозу перебував у межах від 1 до 29 років і в середньому становив 13,33 ± 1,66 року. Результати. Рівні антитіл до рецептора ТТГ, що є основними чинниками в патогенезі ХГ, не зменшуються під час медикаментозного лікування, що вказує на безперспективність консервативної терапії післяопераційного рецидиву цього захворювання. Висновки. Після досягнення стану медикаментозної компенсації тиреотоксикозу рекомендується проведення терапії 131I чи хірургічне лікування рецидиву ХГ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура Н. М., Замотаєва Г. А., Терехова Г. М., Волинець І. П.
Назва : Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією
Паралельн. назви :Circulating immune complexes content in patients with diffuse toxic goiter complicated by autoimmune ophthalmopathy
Місце публікування : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 305-309 (Шифр ЕУ5/2020/25/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX
Анотація: Одним із важливих показників, що характеризує стан гуморальної ланки імунної системи організму, є рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). За умов надлишкового утворення, ЦІК зберігаються впродовж тривалого часу і можуть відкладатися в різних органах та судинах, де здатні ініціювати запальні процеси. Автоімунна офтальмопатія (АО) — автоімунне захворювання, яке являє собою комплексне ураження тканин орбіти, супроводжується інфільтрацією, набряком і проліферацією ретробулярної жирової клітковини, м’язів і сполучної тканини. АО може зустрічатися як самостійне захворювання, так і в сполученні з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) або автоімунним тиреоїдитом. Припускають, що патогенетичні механізми прогресування АО можуть бути пов’язані з активацією автоімунних процесів в орбітальних тканинах на фоні високого рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (рТТГ). Метою роботи було дослідження вмісту ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО. Матеріал і методи. Проведено визначення кількості ЦІК: у 24 хворих (19 жінок та 5 чоловіків) із ДТЗ віком від 22 до 67 років (середнє значення — (47,2±2,8) року), у 29 хворих (19 жінок та 10 чоловіків) на ДТЗ, ускладнений АО, віком від 18 до 71 року (середнє значення — (46,1±2,5) року) і в 16 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Результати. У хворих на ДТЗ обох груп вміст ЦІК вірогідно вищий за відповідний показник у донорів: відповідно (92,7±6,1) ум. од./мл і (113,5±6,7) ум. од./мл проти (67,7±6,1) ум. од./мл, (р0,05). У групі хворих на ДТЗ, ускладнений АО, кількість осіб із високими значеннями ЦІК істотно більша, ніж у групі хворих на ДТЗ. Так, високі значення ЦІК (100 ум. од./мл і більше) виявлено в 17 із 29 (58,6%) хворих на ДТЗ, ускладнений АО, тоді як у хворих на ДТЗ їх було 7 із 24 (29,2%). Висновки. Збільшення продукції ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО, імовірно, є результатом активації гуморальної ланки імунної системи та підтвердженням автоімунного ґенезу захворювання. Високий вміст ЦІК може свідчити про розлад імунного гомеостазу, зокрема, про дисфункцію ретикуло-ендотеліальної системи, яка відповідає за їх елімінацію і виведенняThe level of circulating immune complexes (CIC) is one of the important indicators characterizing the state of the body’s humoral immune response. Under the condition of excessive formation, CIC remain in the circulation for a long time, and can be deposited in various organs and vessels, initiating inflammatory processes. Autoimmune ophthalmopathy (AO) is an autoimmune disease that is a complex lesion of the orbit tissues, accompanied by infiltration, edema and proliferation of retrobular adipose tissue, muscles, and connective tissue. AO can be occured as an independent disease, and in combination with diffuse toxic goiter (DTG) or autoimmune thyroiditis. It is assumed that the pathogenetic mechanisms of the progression of autoimmune ophthalmopathy may be associated with the activation of autoimmune processes in orbital tissues against the background of a high level of TSH receptor antibodies (TRAbs). The aim was to study the content of CICs in patients with DTG complicated by autoimmune ophthalmopathy. Material and methods. CIC were determined in 24 patients with DTG, including 19 women and 5 men aged 22 to 67 years (mean value (47.2±2.8), and in 29 patients with DTG (19 women and 10 men) complicated by AO at the age from 18 till 71 years (mean value 46.1±2.5. The control group consisted of 16 donors of the corresponding age and gender. Results. In patients with DTG of both groups the CIC content is significantly higher than the indicators of the control group: (92.7±6.1 conventional units) and (113.5±6.7 conventional units) versus (67.7±6.1 conventional units), (p0.05), respectively. In the group of patients with DTG complicated by AO, the number of patients with high CIC values was significantly higher than in the group of patients with DTG. High CIC values (100 conventional units/ml and more) were found in 17 out of 29 (58.6%) patients with DTG, complicated by AO, while there were 7 out of 24 (29.2%) in patients with DTG. Conclusions. The increased CIC production in patients with DTG complicated by AO is probably the result of activation of the humoral immunity and confirmation of the genesis of the autoimmune disease. In addition, a high content of CIC may indicate a dysfunction in the genesis of immune disorders in particular, about dysfunction of the reticuloendothelial system, which is responsible for their elimination and excretion
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будигіна Ю. В., Страфун Л. С., Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Паньків В. І.
Назва : Діагностика й лікування тиреотоксикозу під час вагітності й у післяпологовому періоді. Фрагмент матеріалів Клінічних рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді 2017 року
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 2. - С. 108-120 (Шифр МУ65/2019/15/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
Анотація: У 2017 році були опубліковані настанови Американської тиреоїдної асоціації (АТА) щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді [1]. Це перший перегляд аналогічних рекомендацій АТА, які вперше були опубліковані в 2011 році. У зв’язку зі швидким збільшенням кількості друкованих праць на цю тему на початку проекту були заплановані перегляди рекомендацій кожні 4–5 років. Президентом АТА за згодою правління було створено робочі групи за участю компетентних фахівців у галузі дорослої й дитячої ендокринології, акушерства, перинатології (материнської й фетальної медицини), ендокринної хірургії, йодного споживання й епідеміології. Задля широкої спеціалізації й географічного представництва, а також забезпечення свіжих поглядів близько третини робочої групи замінювалось для кожної версії/етапу настанов згідно з політикою АТАIn 2017, the American Thyroid Association (ATA) published the guidelines for the diagnosis and treatment of thyroid diseases during pregnancy and the postpartum period [1]. This is the first review of similar ATA recommendations, which were first published in 2011. Due to the rapid increase in the number of publications on this topic, at the beginning of the project, recommendations were planned to be reviewed every 4–5 years. ATA President, with the consent of the Board, created working groups of competent specialists in the field of adult and child endocrinology, obstetrics, perinatology (maternal and fetal medicine), endocrine surgery, iodine intake and epidemiology. For a wide range of specialization and geographical representation, as well as for providing fresh perspective, about a third of the working group has been replaced for each version/stage of guidelines in accordance with the ATA policy
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник В. А., Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Шлятич С. Л.
Назва : Динаміка рівнів антитіл до рецептора ТТГ у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією в процесі тиреостатичної терапії
Місце публікування : Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 5-10 (Шифр ЕУ5/2013/18/4)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
РЕЦЕПТОРЫ ТИРЕОТРОПИНА -- RECEPTORS, THYROTROPIN
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Федько Т. В., Клочкова В. М., Страфун Л. С., Савосько І. І., Лисова З. Г.
Назва : До питання селенодефіциту у пацієнтів з хворобою Грейвса, ускладненою аутоімунною офтальмопатією
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2019. - N 2. - С. 50-54 (Шифр ОУ6/2019/2)
MeSH-головна: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
СЕЛЕН -- SELENIUM
Анотація: Встановлено, що у 54% пацієнтів з хворобою Грейвса (ХГ) (незалежно від наявності аутоімунної офтальмопатії ) спостерігається виражений селенодефіцит. Виявлено, що у пацієнтів з ХГ, ускладненою аутоімунною офтальмопатією (АО), виражений селенодефіцит мав місце у 50% хворих (при середньому рівні 60,07±7,61 мкг/л). У пацієнтів з ХГ без АО виражений селенодефіцит спостерігався у 69% (при середніх значеннях 34,4±10,2 мкг/л). Вірогідної різниці у рівнях Se між обома групами не зафіксовано (р0,05). Таким чином можливо припустити, що дефіцит Se не є значущим чинником у розвитку АО при хворобі Грейвса. Враховуючи той факт, що у 34% пацієнтів з ХГ та АО дефіцит Se був відсутній, призначення селеновмісних препаратів хворим з АО недоцільне без індивідуального контролю рівня Se.Установлено, что у 54% пациентов с болезнью Грейвса (БГ) (независимо от наличия аутоиммунной офтальмопатии) наблюдается выраженный селенодефицит. Выявлено, что у пациентов с БГ, осложненной аутоиммунной офтальмопатией (АО), выраженный селенодефицит имел место у 50% больных (при среднем уровне 60,07 ± 7,61 мкг / л). У пациентов с БГ без АО выраженный селенодефицит наблюдался у 69% (при средних значениях 34,4 ± 10,2 мкг / л). Достоверной разницы в уровнях Se между обеими группами не зафиксировано (р 0,05). Таким образом возможно предположить, что дефицит Se не является значимым фактором в развитии АО при болезни Грейвса. Учитывая тот факт, что у 34% пациентов с БГ и АО дефицит Se отсутствовал, назначение селеносодержащих препаратов больным с АО нецелесообразно без индивидуального контроля уровня Se.
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Ендокринологія -2002р. т.7,N 2
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Частота зоба та йодної недостатності у дітей і підлітків з радіаційно забруднених районів Житомирської області/ М. Д. Тронько, В. І. Кравченко, Р. Бертоліні (стр.154-161)
Ткач С. М. Стан моторики жовчних шляхів у хворих на цукровий діабет 1 типу/ С. М. Ткач, Ю. М. Найда, О. П. Клименко (стр.162-166)
Мосендз І. О. Характеристика показників периферичного кровообігу в нижніх кінцівках у хворих на цукровий діабет та їх корекція ліпіном/ І. О. Мосендз (стр.167-174)
Момот Н. В. Комп’ютерна томографія в комплексній діагностиці діабетичної ангіопатичної енцефалопатії/ Н. В. Момот, Т. Є. Михайличенко (стр.175-180)
Коваль Д. М. Вміст білків гострої фази як маркерів неспецифічного запалення в плазмі крові хворих на цукровий діабет 2 типу з різною масою тіла/ Д. М. Коваль, Б. М. Маньковський (стр.181-186)
Братусь В. В. Вплив хронічного навантаження глюкозою на залежність між станом вуглеводного гомеостазу та факторами атерогенезу/ В. В. Братусь, Т. В. Талаєва, І. В. Третяк (стр.187-195)
Охріменко Н. В. Особливості змін кислотно-лужної рівноваги та газового складу крові серця здорових собак в реакціях кровообігу на інсулін/ Н. В. Охріменко, О. П. Нещерет, І. В. Гончар (стр.196-201)
Бондаренко В. О. Пролактин у чоловіків з порушенням процесів пубертатогенезу/ В. О. Бондаренко, О. М. Демченко (стр.203-209)
Літвінова Л. Б. Роль андрогенів у нейроендокринному контролі статевого дозрівання самок/ Л. Б. Літвінова (стр.210-214)
Єфімов А. С. Сучасні підходи до лікування хворих на цукровий діабет 2 типу пероральними цукрознижуючими засобами/ А. С. Єфімов, М. Д. Тронько, Т. П. Безверха (стр.215-232)
Горбенко Н. І. Молекулярні механізми порушення інсулінової секреції у хворих на цукровий діабет 2 типу та можливість їх корекції за допомогою похідних бурштинової кислоти/ Н. І. Горбенко, В. В. Полторак (стр.233-241)
Посудін Ю. І. Моніторинг глюкози в крові у хворих на цукровий діабет /На англ. мові/ Ю. І. Посудін, Д. Далл, С. Кейз (стр.242-256)
Олійник В. А. Системна патологія кісткової тканини при захворюваннях щитоподібної залози: клініка, діагностика, профілактика і лікування/ В. А. Олійник, В. В. Поворознюк, Г. М. Терехова (стр.257-273)
Зелінська Н. Б. Особливості клініки ураження серця при гіпотиреозі/ Н. Б. Зелінська (стр.274-280)
Мишуніна Т. М. Гамма-аміномасляна кислота в органах репродуктивної системи/ Т. М. Мишуніна (стр.281-288)
Красова Н. С. Вплив материнського стресу за умов гестаційної інсулінової недостатності на глюкозний гомеостаз у самців-нащадків щурів популяції вістар/ Н. С. Красова, Ж. А. Лещенко, В. В. Полторак (стр.289-292)
Зак К. П. Эритропоэтин-дефицитная анемия у больных сахарным диабетом с нефропатией / К. П. Зак, О. В. Иванченко, А. Н. Анучин (стр.293-296)
Боцюрко В. І. Гарагаш’ян Ара Арменакович (до 100-річчя з дня народження)/ В. І. Боцюрко (стр.303)
Пішак В. П. Кіршенблат Яків Давидович (до 90-річчя від дня народження)/ В. П. Пішак, В. Ф. Мислицький, С. С. Ткачук (стр.304)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Ендокринологія -2008р. т.13,N 2
Цікаві статті :
Олійник В. А. Діагностика та лікування метаболічних захворювань кісткової тканини у хворих на доброякісні та злоякісні новоутворення щитоподібної залози в процесі радикального комбінованого лікування/ В. А. Олійник, В. В. Поворозюк, Г. М. Терехова (стр.168-177)
Зінич П. П. Оптимальні оперативні доступи в хірургії щитоподібної залози/ П. П. Зінич, А. Є. Коваленко (стр.178-183)
Кравченко В. І. Ефективність масової йодної профілактики при використанні харчової йодованої солі жінками репродуктивного віку західного регіону України/ В. І. Кравченко, Н. І. Миронюк, В. І. Турчин (стр.184-190)
Миронюк Н. І. Вплив йодного дефіциту на показники фізичного розвитку та його гармонійність у дітей шкільного віку/ Н. І. Миронюк, І. Ю. Федчишин (стр.191-198)
Мишуніна Т. М. Характеристика проникливості мембран мітохондрій з тканини щитоподібної залози пацієнтів з хворобою Грейвса/ Т. М. Мишуніна [и др.] (стр.199-210)
Попова В. В. Частота виникнення цукрового діабету 1 типу та імунологічний моніторинг у нормоглікемічних здорових дітей з обтяженою спадковістю і позитивних щодо діабетасоційованих автоантитіл до острівців Лангерганса/ В. В. Попова (стр.211-219)
Пхакадзе О. Г. Вміст оксиду азоту і ендотеліну-1 у плазмі крові хворих на цукровий діабет 1 типу з різними стадіями діабетичної нефропатії/ О. Г. Пхакадзе (стр.220-226)
Тихонова Т. М. Особенности семейного накопления сахарного диабета у больных латентным аутоиммунным диабетом взрослых (LADA)/ Т. М. Тихонова, С. А. Штандель (стр.227-233)
Скрипник Н. В. Рівні адипонектину та резистину у хворих на цукровий діабет 2 типу з метаболічним синдромом/ Н. В. Скрипник (стр.234-241)
Калиман В. П. Гипогликемическое действие перорально введенного инсулина у крыс с аллоксановым диабетом/ В. П. Калиман (стр.242-247)
Тарасенко Л. В. Протекторна дія дексаметазону щодо порушень метаболізму тестостерону у мозку та статевої поведінки, індукованих пренатальним стресом у щурів/ Л. В. Тарасенко (стр.248-256)
Зайченко Г. В. Вплив глюкозаміну гідрохлориду на репродуктивну функцію самців щурів/ Г. В. Зайченко [и др.] (стр.257-261)
Воскобойник Л. Г. Симпортер натрію/йоду (NIS): структура, функція, механізми регуляції, роль в патогенезі тироїдної патології (огляд літератури і власні дані)/ Л. Г. Воскобойник (стр.262-279)
Комісаренко І. В. Розвиток хірургії щитоподібної залози в Україні/ І. В. Комісаренко, С. Й. Рибакова (стр.280-287)
Ярослав Григорович Бальон (до 70-річчя від дня народження) (стр.288)
Надія Дмитрівна Носенко (до 60-річчя від дня народження) (стр.289)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Ендокринологія -2010р. т.15,N 1
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Спільний науковий українсько-американський тироїдний проект. ІІІ. Клініко-епідеміологічна характеристика результатів першого скринінгового обстеження учасників проекту/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.4-19)
Воскобойник Л. Г. Порівняльний аналіз експресії симпортера нартію/йоду (NIS), рецепторних тирозинкіна (EGFR, MET) та онкогенів RET/PTC у фолікулярних аденомах щитовидної залози/ Л. Г. Воскобойник (стр.20-29)
Хазієв В. В. Частота мутації BRAFv600E у хворих на вузловому патологію щитоподібної залози/ В. В. Хазієв, С. А. Штандель (стр.30-34)
Калініченко О. В. B-, H- та L-катепсиноподібна активність у плазмі крові хворих з еутироїдним вузловим зобом і хворобою грейвса/ О. В. Калініченко, Т. М. Мишуніна (стр.35-43)
Тананакіна Н. В. Взаємозв’язок між вмістом йоду в грудному молоці і йодною профілактикою у жінок південно-східного регіону України/ Н. В. Тананакіна [и др.] (стр.44-51)
Пирогова В. Г. Вивчення йодного забезпечення дитячого і жіночого населення Закарпатської області/ В. Г. Пирогова [и др.] (стр.52-61)
Халангот М. Д. Деякі чинники ризику смертності хворих на цукровий діабет першого типу в Україні, оціненні за даними загальнонаціонального реєстру/ М. Д. Халангот [и др.] (стр.62-70)
Будрейко О. А. Особливості маніфестації цукрового діабету 1 типу у дітей і підлітків/ О. А. Будрейко (стр.71-79)
Гуріна Н. М. Статеві особливості порушення обміну сечової кислоти у хворих на цукровий діабет 2 типу літнього віку в залежності від рівнів інсуліну і тестостерону/ Н. М. Гуріна [и др.] (стр.80-92)
Ткач С. М. Діабетична автономна нейропатія і анемія/ С. М. Ткач (стр.93-96)
Зубкова С. Т. Зміни вмісту мікроелементів цинку, хрому і марганцю у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу/ С. Т. Зубкова, В. А. Музь (стр.97-101)
Медведь В. І. Цукровий діабет і вагітність: між бажаним і дійсним/ В. І. Медведь [и др.] (стр.102-106)
Микитюк М. Р. Аналіз національних реєстрів хворих на акромегалію закордонних країн і власні спостереження/ М. Р. Микитюк, О. О. Хижняк (стр.107-114)
Левчук Н. І. Вплив таксолу на розвиток апоптозних процесів в тканинах гормонально неактивних пухлин кори надниркових залоз людини/ Н. І. Левчук [и др.] (стр.115-121)
Тронько М. Д. Низькодиференційовані карциноми щитоподібної залози: молекулярно-генетичні механізми злоякісної трансформації/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.122-132)
Бальон Я. Г. Про деякі перспективи розвитку нанотехнологій в ендокринологій/ Я. Г. Бальон (стр.133-135)
Пастер І. П. Гормональна активність мікроінкапсульованої тканини кори надниркової залози людини за умов in vitro/ І. П. Пастер (стр.136-139)
Пилипенко В. М. Уроджена дисфункція кори надниркових залоз/ В. М. Пилипенко (стр.140-159)
Боднар П. М. Ендокринні пухлини органів травлення/ П. М. Боднар, П. М. Фомін, Є. М. Шепетько (стр.160-169)
Етичний кодекс вченого України (стр.170-174)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Ендокринологія -2013р. т.18,N 4
Цікаві статті :
Олійник В. А. Динаміка рівнів антитіл до рецептора ТТГ у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмологією в процесі тиреостатичної терапії/ В. А. Олійник [и др.] (стр.5-10)
Ковзун О. І. Вплив іонів калію та літію на рівень експресії кінази глікогенсинтази в адренокортикоцитах морських свинок/ О. І. Ковзун [и др.] (стр.11-15)
Чернышев С. В. Оценка отдаленных результатов при органосохраняющих операциях на щитовидной железе/ С. В. Чернышев (стр.16-20)
Михальчишин Г. П. Рівень інтерлейкіну-1β та його кореляційні взаємозв’язки у хворих на цукровий діабет 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печінки/ Г. П. Михальчишин, П. М. БоднарН. М. Кобиляк (стр.21-28)
Рыков С. А. Особенности диагностики морфологических разновидностей диабетического макулярного отека по данным спектральной оптической когерантной томографии/ С. А. Рыков [и др.] (стр.28-31)
Антонюк-Щеглова І. А. Досвід застосування мелатоніну в літніх хворих із цукровим діабетом 2 типу/ І. А. Антонюк-Щеглова (стр.32-38)
Тихонова Т. М. Діагностична значущість автоімунних маркерів у визначенні варіанта перебігу цукрового діабету/ Т. М. Тихонова (стр.39-45)
Абедимова Р. А. Характеристика изменений биоэлектрической активности головного мозга у детей с сахарным диабетом 1 типа/ Р. А. Абедимова (стр.46-49)
Гончарова О. А. Метаболическое ожирение при нормальной массе тела. Нерешенные вопросы диагностики/ О. А. Гончарова, В. И. ПархаладзеИ. М. Ильина (стр.50-54)
Пастер И. П. Достижения регенеративной медицины в терапии сахарного диабета 1 типа. VI. Клинические исследования по применению стволовых клеток для лечения осложнений основного заболевания/ И. П. Пастер, Н. Д. Тронько (стр.55-62)
Цимбал Т. С. особливості патогенезу та лікування ранніх стадій діабетичної нефропатії (огляд літератури та власні дані)/ Т. С. Цимбал (стр.63-70)
Алтуніна Н. В. Цинк: клініко-біохімічні паралелі (огляд літератури)/ Н. В. Алтуніна, О. М. Бондарчук (стр.71-77)
Большова О. В. Клінічний випадок цукрового діабету 1 типу в поєднанні з целіакією в дитячому віці/ О. В. Большова, В. Г. ПахомоваН. А. Спринчук (стр.78-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Ендокринологія -2017р. т.22,N 2
Цікаві статті :
Іоффе О. Ю. Прогнозування ремісії цукрового діабету 2-го типу у хворих із морбідним ожирінням після лапароскопічного шлункового шунтування/ О. Ю. Іоффе [та ін.] (стр.97-101)
Жердьова Н. М. Ризик розвитку деменції в пацієнтів зрілого віку із цукровим діабетом 2-го типу залежно від наявних ускладнень та методи його корекції/ Н. М. Жердьова (стр.102-107)
Олійник В. С. Лікування глюкокортикоїдами автоімунної офтальмопатії у хворих на дифузний токсичний зоб/ В. С. Олійник [та ін.] (стр.108-114)
Марунчин Н. А. Вимір коефіцієнта затухання — новий неінвазійний метод ультразвукової діагностики стеатогепатозу/ Н. А. Марунчин [та ін.] (стр.115-120)
Горбенко Н. І. Вплив ендогенних та екзогенних естрогенів на функціональний стан мітохондрій серця щурів із цукровим діабетом 2-го типу/ Н. І. Горбенко [та ін.] (стр.121-126)
Sokolova L. K. Diabetes and atherosclerosis. Cellular mechanisms of the pathogenesis. Literature review/ L. K. Sokolova [та ін.] (стр.127-138)
Головач І. Ю. Питання безпеки біосимілярів аналогів інсулінів: факти та побоювання/ І. Ю. Головач (стр.139-145)
Лукашеня О. С. Сучасні уявлення про системи сигнальної трансдукції в адренокортикоцитах (огляд літератури та власні дослідження)/ О. С. Лукашеня (стр.146-159)
Пастер И. П. Клинические исследования по применению инсулинового инфузионного дозатора («инсулиновой помпы») для лечения сахарного диабета 1-го типа/ И. П. Пастер, Л. К. Соколова, Н. Д. Тронько (стр.162-170)
Гоженко А. И. Эндотелиальная дисфункция в патогенезе осложнений сахарного диабета. Сообщение I. Эндотелиальная дисфункция: этиология, патогенез и методы диагностики/ А. И. Гоженко [та ін.] (стр.171-181)
Рыбаков С. И. Thomas Addison и его монгорафия — у истоков эндокринологии/ С. И. Рыбаков (стр.182-188)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Ендокринологія -2018р. т.23,N 2
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Аналіз інноваційної діяльності ДУ «Інститут ендокринологiї та обмiну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 25 років/ М. Д. Тронько, І. П. Пастер (стр.105-108)
Попова В. В. Итоги двадцатилетних исследований иммунитета в доклиническую стадию развития сахарного диабета 1-го типа у детей и подростков по Программе ИДСД: 2. Содержание различных видов цитокинов и хемокинов в крови/ В. В. Попова [и др.] (стр.109-121)
Жердьова Н. М. Взаємозв’язок між мозковою перфузією та когнітивними порушеннями за даними нейропсихологічних тестів у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Н. М. Жердьова, С. С. Макеєв, Б. М. Маньковський (стр.122-127)
Вацеба Т. С. Патогенетичні механізми онкогенезу на тлі цукрового діабету та аналіз онкологічної захворюваності пацієнтів із цукровим діабетом у Прикарпатському регіоні/ Т. С. Вацеба, Л. К. Соколова (стр.128-136)
Степура Н. М. Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на рак щитоподібної залози після лікування радіоактивним йодом і рекомбінантним людським тиреотропіном/ Н. М. Степура [та ін.] (стр.137-140)
Булдигіна Ю. В. Порівняльний аналіз поопераційних ускладнень після субтотальної резекції щитоподібної залози або тиреоїдектомії у хворих на дифузний токсичний зоб/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.141-146)
Тронько М. Д. Тиреотропна функція гіпофіза та йодний статус у хворих на рак щитоподібної залози напередодні призначення І-131/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.147-153)
Тронько М. Д. Українсько-Американський тиреоїдний проект: огляд наукових публікацій із питань епідеміології, дозиметрії та йодного забезпечення/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.154-166)
Пушкарев В. М. Биохимические механизмы, связывающие диабет и рак. Действие метформина/ В. М. Пушкарев [и др.] (стр.167-179)
Резніченко В. М. Рішення клінічного завдання «Скринінг на гіпер- і гіпокортицизм» — актуальний аспект лабораторної діагностики/ В. М. Резніченко, М. І. Бобрик, І. В. Сідорова (стр.181-185)
Рыбаков С. И. Надпочечные железы: от древности до наших дней/ С. И. Рыбаков (стр.186-196)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Ендокринологія -2020р. т.25,N 1
Цікаві статті :
Булдигіна Ю. В. Результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.5-10)
Гаврилов А. Ю. Рівень адренокортикотропного гормону периферичної крові як предиктор локалізації та поширення нейроендокринних пухлин грудної клітки, що супроводжуються ектопічним синдромом Кушинга/ А. Ю. Гаврилов (стр.11-17)
Шеремет М. І. Асоціація поліморфізму генів BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту та аденоми щитоподібдної залози/ М. І. Шеремет [та ін.] (стр.18-27)
Гончарова О. А. Влияние пролактина на иммунные характеристики у женщин с аутоиммунным тиреоидитом/ О. А. Гончарова (стр.28-32)
Тронько Н. Д. Биофлавоноиды в лечении пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и церебральным атеросклерозом/ Н. Д. Тронько, С. М. Кузнецова, М. С. Черская (стр.33-41)
Орленко В. Л. Деякі ревматологічні показники у хворих із діабет-асоційованими остеоартритами/ В. Л. Орленко, К. М. Тронько, О. Т. Єлізарова (стр.42-48)
Pushkarev V. V. Activation of extracellular signal-regulated kinase-1 /2 in blood mononuclear cells of patients with diabetes and autoimmune thyroiditis/ V. V. Pushkarev [та ін.] (стр.49-52)
Ткач С. М. Поширеність депресивних розладів серед хворих на цукровий діабет, які мешкають у зоні АТО та в інших областях України/ С. М. Ткач (стр.53-57)
Большова О. В. Порівняльна характеристика ауксологічних і гормональних показників пацієнтів із затримкою внутрішньоутробного розвитку та пацієнтів із соматотропною недостатністю / О. В. Большова, Н. М. Музь (стр.58-64)
Тронько М. Д. Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science/ М. Д. Тронько, І. П. Пастер (стр.65-75)
Соколова Л. К. Ефекти ресвератролу в нормі та за різних патологій/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.76-88)
Кваченюк Д. А. Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба/ Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк (стр.89-94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Ендокринологія -2020р. т.25,N 4
Цікаві статті :
Лучицький Є. В. Рівні ендотеліну-1 та тестостерону в крові хворих на цукровий діабет 1-го та 2-го типів/ Є. В. Лучицький [та ін.] (стр.291-296)
Таращенко Ю. М. . Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень)/ Ю. М. Таращенко [та ін.] (стр.297-304)
Степура Н. М. Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією/ Н. М. Степура [та ін.] (стр.305-309)
Шляхова Н. В. Вплив гіпоандрогенемії на складові метаболічного синдрому в підлітків із затримкою статевого розвитку/ Н. В. Шляхова, С. І. Турчина, Т. В. Косовцова (стр.310-315)
Пастер І. П. Бібліометричний аналіз наукових публікацій у журналі «Ендокринологія»/ І. П. Пастер (стр.316-326)
Тронько М. Д. Орфанні захворювання в ендокринології/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.327-342)
Пастер І. П. Клінічні дослідження медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС згідно з базою даних сайту ClinicalTrials.gov/ І. П. Пастер (стр.343-354)
Черська М. С. Скринінг сонних артерій у хворих на цукровий діабет: методологія і клінічна значимість/ М. С. Черська, Х. М. Кухарчук, О. А. Гайова (стр.355-362)
Рыбаков С. И. Harvey Williams Cushing — великий хирург, исследователь, эндокринолог, писатель, художник/ С. И. Рыбаков (стр.363-374)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 1
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.5-20)
Большова О. В. Взаємозв’язок стану системи гормон росту/ростові чинники, рівнів вітаміну D та показників зросту в дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку/ О. В. Большова [та ін.] (стр.21-30)
Терехова Г. М. Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування/ Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова (стр.31-41)
Перепелиця Ю. В. Вплив негазового ацидозу i алкалозу на стан необмеженого протеолізу крові та тканин / Ю. В. Перепелиця [та ін.] (стр.42-48)
Полякова Л. І. Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку/ Л. І. Полякова, О. Г. Резніков (стр.49-58)
Тронько М. Д. Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні/ М. Д. Тронько, В. І. Кравченко (стр.59-74)
Урбанович А. М. Особливості перебігу анемічного синдрому у хворих на цукровий діабет/ А. М. Урбанович, Ю. В. Дунець (стр.75-81)
Тронько М. Д. Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.82-94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Ендокринологія -2021р. т.26,N 4
Цікаві статті :
Тронько М. Д. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.326-335)
Замотаєва Г. А. Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб/ Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура (стр.336-342)
Кравченко В. І. Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет»/ В. І. Кравченко [та ін.] (стр.343-356)
Калинська Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу/ Л. М. Калинська, О. І. Ковзун (стр.357-365)
Захарченко Т. Ф. Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики/ Т. Ф. Захарченко, В. І. Кравченко (стр.366-375)
Тронько М. Д. Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи/ М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов (стр.376-395)
Няньковська О. С. Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.396-408)
Булдигіна Ю. В. Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.409-419)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Журнал практичного лікаря -2003р.,N 3
Цікаві статті :
Поворознюк В. В. Міжнародна декада захворювань кісток та суглобів: участь Української асоціації остеопорозу./ В. В. Поворознюк (стр.2-9)
Олійник В. А. Вторинний ендокринний остеопороз: сучасні погляди на епідеміологію, класифікацію, патогенез/ В. А. Олійник, В. В. Поворознюк, Г. М. Терехова (стр.10-15)
Дмитренко О. П. Нові технології в діагностиці системного остеопорозу у жінок старших вікових груп./ О. П. Дмитренко [и др.] (стр.16-19)
Поворознюк В. В. Остеоартроз великих суглобів у людей старших вікових груп/ В. В. Поворознюк [и др.] (стр.20-26)
Вознюк В. П. Болезнь Виллебранда - гемостатическая терапия(обзор литературы)./ В. П. Вознюк, В. В. Томилин (стр.27-30)
Ефимов А. С. Сахарный диабет и его осложнения/ А. С. Ефимов, В. Л. Орленко, Л. К. Соколова (стр.31-35)
Грицай Н. Н. Влияние Энелбина 100 ретард на церебральную гемодинамику у пациентов с артериальной гипертензией./ Н. Н. Грицай [и др.] (стр.36-38)
Віничук С. М. Ефективність препаратів церебрум композитум і коензим композитум у лікуванні хворих на гострий ішемічний інсульт/ С. М. Віничук, В. О. Засуха, І. С. Віничук (стр.39-41)
Беляева О. А. Применение энтеросорбции в комплексной терапии различных заболеваний печени./ О. А. Беляева, В. Г. Семенов (стр.42-43)
Купраш Л. П. Особливості фармакодинаміки і фармакокінетики ліків у похилому і старечому віці./ Л. П. Купраш (стр.44-47)
Григор’ева Н. В. Фітоестрогени в профілактиці та лікуванні клімактеричних порушень у жінок в постменопаузальному періоді/ Н. В. Григор’ева, Т. В. Орлик, О. В. Бондаренко (стр.48-55)
Атоян М. Л. Влияние кальцемина на сроки реабилитации больных с переломами лучевой кости в типичном месте./ М. Л. Атоян (стр.56-57)
Головченко Ю. И. Применение нафтидрофурила (энелбина 100 ретард) в нейрореабилитации больных, перенесших инсульт./ Ю. И. Головченко, Р. Я. Адаменко, В. Г. Косянчук (стр.58-60)
Лукьянчук В. Д. Современный взгляд на фармакологию ?-липоевой кислоты (берлитиона)./ В. Д. Лукьянчук, О. Д. Немятых (стр.61-64)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)