Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Терехова, Г. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 50
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будигіна Ю. В., Страфун Л. С., Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Паньків В. І.
Назва : Діагностика й лікування тиреотоксикозу під час вагітності й у післяпологовому періоді. Фрагмент матеріалів Клінічних рекомендацій Американської тиреоїдної асоціації щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді 2017 року
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 2. - С. 108-120 (Шифр МУ65/2019/15/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
Анотація: У 2017 році були опубліковані настанови Американської тиреоїдної асоціації (АТА) щодо діагностики й лікування захворювань щитоподібної залози під час вагітності й у післяпологовому періоді [1]. Це перший перегляд аналогічних рекомендацій АТА, які вперше були опубліковані в 2011 році. У зв’язку зі швидким збільшенням кількості друкованих праць на цю тему на початку проекту були заплановані перегляди рекомендацій кожні 4–5 років. Президентом АТА за згодою правління було створено робочі групи за участю компетентних фахівців у галузі дорослої й дитячої ендокринології, акушерства, перинатології (материнської й фетальної медицини), ендокринної хірургії, йодного споживання й епідеміології. Задля широкої спеціалізації й географічного представництва, а також забезпечення свіжих поглядів близько третини робочої групи замінювалось для кожної версії/етапу настанов згідно з політикою АТАIn 2017, the American Thyroid Association (ATA) published the guidelines for the diagnosis and treatment of thyroid diseases during pregnancy and the postpartum period [1]. This is the first review of similar ATA recommendations, which were first published in 2011. Due to the rapid increase in the number of publications on this topic, at the beginning of the project, recommendations were planned to be reviewed every 4–5 years. ATA President, with the consent of the Board, created working groups of competent specialists in the field of adult and child endocrinology, obstetrics, perinatology (maternal and fetal medicine), endocrine surgery, iodine intake and epidemiology. For a wide range of specialization and geographical representation, as well as for providing fresh perspective, about a third of the working group has been replaced for each version/stage of guidelines in accordance with the ATA policy
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Страфун Л. С., Федько Т. В., Клочкова В. М., Савосько І. І., Лисова З. Г.
Назва : Асоціація вітаміну D з аутоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2019. - N 6. - С. 49-55 (Шифр ОУ6/2019/6)
MeSH-головна: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
ВИТАМИНА D НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VITAMIN D DEFICIENCY
Анотація: Встановлено, що недостатність 25-гідроксівітаміна D має місце у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, а у пацієнтів з автоімунною офтальмопатією (АО) його рівень вірогідно нижчий ніж у пацієнтів без АО.Установлено, что недостаточность 25-гидроксивитамина D имеет место у всех пациентов с болезнью Грейвса, а у пациентов с аутоиммунной офтальмопатией (АО) его уровень достоверно ниже, чем у пациентов без АО.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Будлигіна Ю. В., Терехова Г. М., Страфун Л. С., Шляхтич С. Л., Раков О. В.
Назва : Білі плями в питаннях селенодефіциту: про місце селеновмісних препаратів у лікуванні патології щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2020. - Т. 16, N 2. - С. 45-51 (Шифр МУ65/2020/16/2)
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
СЕЛЕН -- SELENIUM
Анотація: В останнє десятиліття точиться активна дискусія щодо ролі нестачі селену в патогенезі тиреопатій, а також доцільності й ефективності використання селеновмісних препаратів у їх лікуванні. На сьогодні в Україні надзвичайно мало даних про наявність/відсутність селенодефіциту в населення загалом і хворих із патологією щитоподібної залози (ЩЗ) зокрема. Тому питання доцільності використання селеновмісних препаратів надзвичайно цікавить як науковців, так і практикуючих лікарів. Мета дослідження: вивчити ставлення лікарів-ендокринологів України до застосування селеновмісних препаратів при лікуванні патології ЩЗ, а також дослідити вміст селену в сироватці крові хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) під час антитиреоїдної терапії в поєднанні з тривалим використанням селеновмісних препаратів. Матеріали та методи. Проведено онлайн-анкетування 100 лікарів-ендокринологів з різних областей України, у якому ставилось 6 питань: 1. Чи знаєте Ви про роль нестачі селену у розвитку патології ЩЗ? 2. Чи призначаєте Ви препарати селену хворим з патологією ЩЗ? 3. При якій патології ЩЗ Ви зазвичай призначаєте препарати селену? 4. Яким дозам препаратів селену Ви віддаєте перевагу? 5. Яку тривалість лікування селеновмісними препаратами Ви рекомендуєте? 6. Чи контролюєте Ви рівень селену до та після курсу терапії препаратами селену? Також у клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» протягом 2018–2019 рр. тривало дослідження вмісту селену в крові у хворих із тиреопатіями до та після лікування препаратами селену для оцінки їх ефективності й визначення часу, необхідного для ліквідації селенодефіциту. Групу обстежених пацієнтів становили 35 пацієнтів: 34 жінки і 1 чоловік (середній вік 48,2 ± 5,2 року), які хворіли на ДТЗ. За даними анамнезу, тривалість захворювання становила від 6 місяців до 5 років (у середньому 2,8 ± 2,0 року). На момент початку обстеження всі хворі були в стані еутиреозу. Визначення селену проводилось флуориметричним методом на спектрофлуориметрі Hitachi MPF-4 з необхідною чутливістю (приблизно 0,0004 мкг/мл селену) і незначною похибкою вимірювань (2 %). Результати. Встановлено, що 98 % лікарів знають про роль дефіциту селену в розвитку патології ЩЗ, але 33 % з них зауважили, що хотіли б мати більше інформації. Інформованість лікарів не впливає на частоту призначень селеновмісних препаратів. Так, завжди при тиреопатіях призначають селеновмісні препарати 47 % опитаних, інколи призначають — 35 %, не призначають ніколи — 18 %. Переважно призначають препарати селену при автоімунному тиреоїдиті (АІТ) з еутиреозом чи субклінічним гіпотиреозом (77 %), при дифузному еутиреоїдному зобі — 10 %, при ДТЗ — 7 %, при тиреоїд-асоційованій офтальмопатії — 5 % і при багатовузловому нетоксичному зобі — 6 % лікарів. З’ясовано, що більшість лікарів (55 %) призначають селеновмісні препарати в дозі від 50 до 100 мкг на добу, 30 % опитаних зазвичай призначають від 100 до 200 мкг на добу і лише 15 % лікарів призначають 200 мкг і більше. Тривалість курсу лікування, якому лікарі віддають перевагу, становить 3 місяці (70 %), на один місяць призначають селеновмісні препарати 12 % опитаних, на 6 місяців — 18 %. Визначають вміст селену в крові хворих до/після курсу лікування завжди тільки 5 % опитаних, інколи — 6 % опитаних, не визначають — 89 %. При дослідженні вмісту селену в сироватці хворих на ДТЗ його рівень в досліджуваній групі становив 17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л (норма 80–100 мкг/л). Усім хворим призначались селеновмісні препарати в добовій дозі 200 мкг, після чого здійснювалось контрольне дослідження вмісту селену в крові через 3 і 6 місяців безперервного лікування. Через 3 місяці лікування рівень селену вірогідно збільшився до 63,88 ± 6,61 мкг/л (медіана — 58,5 мкг/л). При контролі цього показника через 6 місяців зафіксовано рівень 75,02 ± 9,78 мкг/л (медіана — 78 мкг/л), що вірогідно перевищувало початкові показники. Отже, тримісячний курс споживання селеновмісних препаратів (із добовою дозою 200 мкг) може бути недостатнім для відновлення нормального рівня селену у хворих із ДТЗ і селенодефіцитом, що потребує продовження лікування ще на наступні три місяці з індивідуальним контролем рівня селену чи призначення більших добових доз препарату. Висновки. Кількість лікарів-ендокринологів, які знають про роль нестачі селену в розвитку патології ЩЗ, становить 98 %, разом з цим 33 % опитаних бажають мати більше інформації стосовно доцільності призначення й ефективності селеновмісних препаратів. Призначають селеновмісні препарати при захворюваннях ЩЗ 47 % лікарів, з цієї кількості 77 % — тільки при автоімунному тиреоїдиті. При тиреоїд-асоційованій офтальмопатії призначають селеновмісні препарати лише 5 % лікарів. Перевага надається призначенню невеликих доз селеновмісних препаратів (55 %) із тривалістю лікування не більше від трьох місяців (70 % опитаних). Не визначають рівень селену до/після курсу терапії селеновмісними препаратами 89 % опитаних. У хворих із селенодефіцитом (17,80 ± 2,59 мкг/л; медіана — 13 мкг/л) після регулярного прийому селеновмісних препаратів (200 мкг селену на добу) протягом трьох місяців рівень селену в крові вірогідно підвищується до 63,88 ± 6,61 мкг/л, медіана — 58,5, але не досягає нижньої межі нормальних значень. Тільки через 6 місяців регулярного прийому селеновмісних препаратів (у добовій дозі 200 мкг) рівень селену в крові нормалізується й становить 75,02 ± 9,78 мкг/л, медіана — 78 мкг/л, наближаючись, отже, до нижньої межі норми
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Федько Т. В., Клочкова В. М., Страфун Л. С., Савосько І. І., Лисова З. Г.
Назва : До питання селенодефіциту у пацієнтів з хворобою Грейвса, ускладненою аутоімунною офтальмопатією
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2019. - N 2. - С. 50-54 (Шифр ОУ6/2019/2)
MeSH-головна: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
СЕЛЕН -- SELENIUM
Анотація: Встановлено, що у 54% пацієнтів з хворобою Грейвса (ХГ) (незалежно від наявності аутоімунної офтальмопатії ) спостерігається виражений селенодефіцит. Виявлено, що у пацієнтів з ХГ, ускладненою аутоімунною офтальмопатією (АО), виражений селенодефіцит мав місце у 50% хворих (при середньому рівні 60,07±7,61 мкг/л). У пацієнтів з ХГ без АО виражений селенодефіцит спостерігався у 69% (при середніх значеннях 34,4±10,2 мкг/л). Вірогідної різниці у рівнях Se між обома групами не зафіксовано (р0,05). Таким чином можливо припустити, що дефіцит Se не є значущим чинником у розвитку АО при хворобі Грейвса. Враховуючи той факт, що у 34% пацієнтів з ХГ та АО дефіцит Se був відсутній, призначення селеновмісних препаратів хворим з АО недоцільне без індивідуального контролю рівня Se.Установлено, что у 54% пациентов с болезнью Грейвса (БГ) (независимо от наличия аутоиммунной офтальмопатии) наблюдается выраженный селенодефицит. Выявлено, что у пациентов с БГ, осложненной аутоиммунной офтальмопатией (АО), выраженный селенодефицит имел место у 50% больных (при среднем уровне 60,07 ± 7,61 мкг / л). У пациентов с БГ без АО выраженный селенодефицит наблюдался у 69% (при средних значениях 34,4 ± 10,2 мкг / л). Достоверной разницы в уровнях Se между обеими группами не зафиксировано (р 0,05). Таким образом возможно предположить, что дефицит Se не является значимым фактором в развитии АО при болезни Грейвса. Учитывая тот факт, что у 34% пациентов с БГ и АО дефицит Se отсутствовал, назначение селеносодержащих препаратов больным с АО нецелесообразно без индивидуального контроля уровня Se.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Болгов М. Ю., Федько Т. В.
Назва : Патологія щитоподібної залози у пацієнтів з акромегалією: огляд літератури та власні дослідження
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2017. - Том 13, N 4. - С. 67-70 (Шифр МУ65/2017/13/4)
Примітки : Бібліогр.: с. 70
MeSH-головна: АКРОМЕГАЛИЯ -- ACROMEGALY
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
РАДИОИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- RADIOIMMUNOASSAY
Анотація: Проведено аналіз медичної наукової літератури та ретроспективний аналіз медичної документації хворих, які перебували в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з метою дослідження тиреоїдної патології у хворих на акромегалію. За даними міжнародних досліджень, найбільшу частку в структурі тиреоїдної патології хворих на акромегалію становить багатовузловий зоб, а частота випадків раку щитоподібної залози (ЩЗ) перебуває в межах від 3 до 12,5 %. Серед хворих на акромегалію, які лікувались у клініці інституту, патологія ЩЗ спостерігалась у 97,7 % пацієнтів, при цьому частка багатовузлового зоба дорівнювала 51,2 %, автоімунного тиреоїдиту — 13,9 %, раку ЩЗ — 4,6 %. З цього випливає висновок щодо необхідності постійного моніторингу стану ЩЗ у хворих на акромегалію для своєчасної діагностики та лікування, особливо це стосується ризику розвитку раку ЩЗ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Шляхтич С. Л., Терехова Г. М.
Назва : Характеристика окремих імунологічних показників у пацієнтів із післяопераційним рецидивом хвороби Грейвса
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2018. - Том 14, N 1. - С. 97-100 (Шифр МУ65/2018/14/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 99-100
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
Анотація: Головну роль у розвитку рецидиву гіпертиреозу відіграє активність автоімунних процесів. Багато досліджень вказують на те, що рівень антитіл до рецептора тиреотропного гормона (ТТГ) є основним чинником, який зумовлює виникнення рецидиву і може використовуватись як критерій оцінки його розвитку. Метою дослідження було вивчення клінічного перебігу, гормональних та імунологічних показників у пацієнтів із післяопераційним рецидивом хвороби Грейвса (ХГ) під час виникнення рецидиву та під час його терапії антитиреоїдними препаратами. Матеріали та методи. Групу пацієнтів становили 25 жінок віком від 23 до 73 років (у середньому 53,56 ± 2,31 року). Період часу від першого оперативного лікування до розвитку рецидиву тиреотоксикозу перебував у межах від 1 до 29 років і в середньому становив 13,33 ± 1,66 року. Результати. Рівні антитіл до рецептора ТТГ, що є основними чинниками в патогенезі ХГ, не зменшуються під час медикаментозного лікування, що вказує на безперспективність консервативної терапії післяопераційного рецидиву цього захворювання. Висновки. Після досягнення стану медикаментозної компенсації тиреотоксикозу рекомендується проведення терапії 131I чи хірургічне лікування рецидиву ХГ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Паньків В. І.
Назва : Коментарі до клінічних рекомендацій 2018 року Європейської тиреоїдної асоціації щодо аміодарон-асоційованої дисфункції щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Донецьк, 2018. - Том 14, N 3. - С. 60-71 (Шифр МУ65/2018/14/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 69-71
MeSH-головна: АМИОДАРОН -- AMIODARONE
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
Анотація: У цій статті автори виклали й прокоментували основні положення нових рекомендацій щодо обстеження й лікування хворих з аміодарон-асоційованою патологією щитоподібної залози. Їх текст розбитий тематично на підрозділи (клінічні дослідження, діагностика, підходи до корекції). При цьому спочатку йде текст з літературними посиланнями, що підводить до рекомендацій, які викладені за рівнем доказовості
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Замотаєва Г. А., Терехова Г. М., Степура Н. М., Клочкова В. М., Федько Т. В.
Назва : Роль цитокінів - інтерлейкінів 1-β та 10 у розвитку ендокринної офтальмопатії при хворобі Грейвса
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2021. - N 4. - С. 48-52 (Шифр ОУ6/2021/4)
MeSH-головна: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS
ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA
ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10
Анотація: Мета: визначити вміст прозапальних цитокінів (Іл-1β) та протизапальних цитокінів (Іл-10) при хворобі Грейвса, що ускладнена ЕО. Матеріал і методи. Було обстежено 43 пацієнта з хворобою Грейвса, серед яких було 33 жінки і 10 чоловіків віком від 18 до 71 років. Пацієнти були розділені на дві групи, в залежності від наявності ЕО (24 особи з ЕО та 19 – без ЕО). Тривалість хвороби складала 2,2±0,4 роки в групі пацієнтів з ХГ та ЕО проти 3,98±0,74 роки в групі пацієнтів з ХГ без АО (р0,05). Всі хворі тривало лікувались антитиреоїдними препаратами (мерказоліл, тирозол) і знаходились в стані медикаментозної компенсації на момент обстеження. За шкалою CAS, активність ЕО у всіх хворих з ХГ і АО складала більше 3-х балів (активна стадія ЕО). Проведено обстеження, яке включало: визначення об′єму щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД, визначення в крові ТТГ, Т4 і Т3 – вільних, антитіл до тиреопероксидази (АТПО), антитіл до рецептора ТТГ (АТ рТТГ), інтерлейкінів (Іл-1β та Іл-10) у сироватці крові. Результати. Рівень прозапальних цитокінів – Іл-1β вірогідно (р0,05) збільшується у пацієнтів з хворобою Грейвса в порівнянні з контрольною групою здорових осіб. У пацієнтів з активною стадією ЕО на тлі хвороби Грейвса, рівень концентрації Іл-1β вірогідно перевищує рівні групи пацієнтів без ЕО (45,48±16,19 пг/мл проти 10,44±5,17 пг/мл; Р0,05), що може вказувати на специфічність даного цитокіну, як маркера активності запального аутоімунного процесу в орбітах. Концентрація протизапального цитокіна Іл-10 вірогідно збільшена у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, при цьому не відмічено різниці в рівні Іл-10 між групами пацієнтів з ЕО і без неї (23,76±7,72 пг/мл в групі з ЕО, 22,21±2,82 пг/мл в групі без ЕО; р0,05Цель: оценить содержание провоспалительных цитокинов (Іл-1β) и противовоспалителных цитокинов (Іл-10) при болезни Грейвса (БГ), которая осложнена ЭО. Материалы и методы. Были обследованы 43 пациента с БГ, среди которых было 33 женщины и 10 мужчин в возрасте от 18 до 71 года. Пациенты были разделены на две группы, в зависимости от наличия ЭО (24 больных с ЭО и 19 - без ЭО). Длительность болезни составляла 2,2±0,4 года в группе пациентов с БГ и ЭО против 3,98±0,74 в группе пациентов с БГ без АО (Р 0,05). Все больные получали длительную терапию антитиреоидными препаратами (мерказолил, тирозол) и находились в состоянии медикаментозной компенсации на момент обследования. По шкале CAS, активность ЭО у всех больных с БГ и ЭО составила больше 3-х баллов (активная стадия ЭО). Всем пациентам проведено обследование, которое включало: определение объёма щитовидной железы с помощью ультразвукового исследования, опеределение в крови ТТГ, Т4 і Т3 – свободных, антител к тиреопероксидазе (АТПО), антител к рецептору ТТГ (АТ рТТГ), интерлейкинов (Іл-1-β и 10). Результаты. Уровень провоспалительных цитокинов – Іл-1β достоверно (р0,05) возрастает у пациентов с болезнью Грейвса в сравнении с контрольной группой здоровых лиц. У пациентов с активной стадией ЭО при болезни Грейвса, уровень концентрации Іл-1β достоверно превышает данный показатель в группе пациентов без ЭО (45,48±16,19 пг/мл против 10,44±5,17 пг/мл; р0,05), что может указывать на специфичность данного цитокина как маркера активности воспалительного аутоиммунного процесса в орбитах. Концентрация противовоспалительного цитокина Іл-10 достоверно увеличена у всех пациентов с болезнью Грейвса, при этом не отмечено различий в уровнях Іл-10 между группами пациентов с ЭО и без неё (23,76±7,72 пг/мл в группе с ЭО/22,21±2,82 пг/мл в группе без ЭО; р0,05)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Страфун П. С., Савосько І. І., Лисова З. Г., Шляхтич С. П.
Назва : Оцінка ефективності різних схем медикаментозного лікування хворих з ендокринною офтальмопатією при хворобі Грейвса
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2022. - N 1. - С. 51-57 (Шифр ОУ6/2022/1)
MeSH-головна: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
Анотація: Лікування ендокринної офтальмопатії (ЕО) при хворобі Грейвса (ХГ) залишається невирішеною мультидисциплінарною проблемоюВстановлено, що найкращий вірогідно значущий (р0,05) результат лікування хворих на ЕО при ХГ отримано при проведенні тиреоїдектомії з подальшою в/в пульс-терапією метилпреднізолоном. УЗД товщини ретробульбарної клітковини є практично неінформативним методом для оцінки ефективності проведеного лікування
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник В. А., Терехова Г. М.
Назва : Протокол ведення хворих "Дифузний зоб" (Е0.1, Е0.4)
Паралельн. назви :Patient management protocol «Diffuse goiter» (E0.1, E0.4)
Місце публікування : Практикуючий лікар. - 2020. - N 2. - С. 61-64 (Шифр ПУ59/2020/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC
ЗОБ -- GOITER
Анотація: Дифузний зоб (простий нетоксичний зоб, спорадичний зоб Е04.0) — дифузне збільшення щитоподібної залози, яке трапляється в місцевостях із відсутністю дефіциту йоду. Е01.0 — дифузний (ендемічний) зоб, пов’язаний із йодною недостатністю
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Шляхтич С. Л., Савосько І. І., Лисова З. Г.
Назва : Уміст селену, антитіл до рецептора ТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 9-14 (Шифр МУ65/2020/16/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
СЕЛЕН -- SELENIUM
ИНДИВИДУАЛИЗИРОВАННАЯ МЕДИЦИНА -- INDIVIDUALIZED MEDICINE
Анотація: Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених ролі селену в патогенезі автоімунних захворювань щитоподібної залози, це питання залишається актуальним і сьогодні. Так, опитування ендокринологів України у 2019 році показало, що третина лікарів хотіли б мати більше інформації стосовно цієї проблеми. Вплив дефіциту селену на перебіг автоімунної офтальмопатії (АО) при хворобі Грейвса (ХГ) останнім часом також привертає увагу дослідників і практикуючих лікарів. Існують повідомлення про негативний кореляційний зв’язок між рівнями селену й концентрацією антитіл до рецептора тиреотропного гормону гіпофіза (АТ-рТТГ) і більш швидке відновлення стану еутиреозу при поєднанні антитиреоїдної терапії з препаратами селену. У той же час інші дослідження не підтверджують наявність такого зв’язку і вказують на відсутність зниження антитиреоїдних антитіл на тлі лікування селеновмісними препаратами. Такі протиріччя стали підставою для проведення нашого дослідження. Мета дослідження: вивчити вміст селену, АТ-рТТГ і їх кореляційні зв’язки в пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою автоімунною офтальмопатією. Матеріали та методи. У дослідження включено 124 пацієнти із хворобою Грейвса і АО (110 жінок і 14 чоловіків), середній вік яких становив 48,62 ± 10,26 року, а тривалість хвороби — 3,1 ± 2,2 року. Усі пацієнти були розподілені на дві групи: перша група — 47 пацієнтів із ХГ без АО; друга група — 77 пацієнтів із ХГ і АО. Контрольну групу становили 30 здорових жінок віком від 28 до 56 років (середній вік 45,90 ± 3,42 року). У всіх хворих було досліджено вміст селену, ТТГ, АТ-рТТГ. Результати. Рівень селену в крові 124 пацієнтів із ХГ становив 48,00 ± 3,64 мкг/л проти 76,09 ± 4,81 мкг/л у контрольній групі (P 0,05). З’ясовано, що в цілому по групі селенодефіцит різного ступеня відзначався в 72,58 % пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит спостерігали в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит спостерігався в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. Не було виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії (Р 0,05). Рівні селену були знижені в пацієнтів з ХГ і АО до 42,92 ± 5,58 мкг/л, у групі без АО — до 51,11 ± 4,77 мкг/л (Р 0,05). Як у групі з АО, так і в групі без АО спостерігали вірогідне зниження рівня селену порівняно з показником групи контролю (Р 0,05). Не отримано підтвердження того припущення, що селенодефіцит може бути самостійним чинником розвитку АО, оскільки рівні селену не відрізнялись між групами хворих з АО та без неї. Також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену та рівнями АТ-рТТГ і ТТГ як у хворих без АО, так і у хворих з АО. Висновки. Селенодефіцит різного ступеня спостерігається в 72,58 % обстежених пацієнтів із ХГ. Помірний селенодефіцит встановлено в 14,89 % пацієнтів без АО і 15,58 % пацієнтів з АО. Виражений селенодефіцит діагностовано в 61,70 % хворих без АО і 54,55 % хворих з АО. Не виявлено різниці в рівнях селену між групами залежно від наявності офтальмопатії, а також не встановлено кореляційних зв’язків між рівнем селену в крові й рівнями ТТГ і АТ-рТТГ. Нормальний рівень селену виявлено у 23,40 % хворих без АО і 29,87 % хворих з АО. З огляду на ці результати не слід призначати селеновмісні препарати без індивідуального контролю рівня селену в крові
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Шелковой Є. А., Федько Т. В.
Назва : Ультразвукові характеристики орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса
Місце публікування : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2020. - N 4. - С. 8-13 (Шифр ОУ6/2020/4)
MeSH-головна: АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Анотація: Цель работы: изучение ультразвуковых характеристик орбит у больных аутоиммунной офтальмопатией при болезни Грейвса.Мета роботи: вивчення ультразвукових характеристик орбіт у хворих з автоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса.
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Терехова Г. М., Федько Т. В., Клочкова В. М.
Назва : Клінічні аспекти діагностики та лікування набутої соматотропної недостатності у дорослих
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 56-57 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: РОСТА ГОРМОН ЧЕЛОВЕКА -- HUMAN GROWTH HORMONE
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М.
Назва : Селенодефіцит у пацієнтів із хворобою Грейвса, ускладненою аутоімунною офтальмопатією
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 67 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES
СЕЛЕН -- SELENIUM
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник В. А., Булдигіна Ю. В., Терехова Г. М., Шлятич С. Л.
Назва : Динаміка рівнів антитіл до рецептора ТТГ у хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією в процесі тиреостатичної терапії
Місце публікування : Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 4. - С. 5-10 (Шифр ЕУ5/2013/18/4)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
РЕЦЕПТОРЫ ТИРЕОТРОПИНА -- RECEPTORS, THYROTROPIN
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник В. А., Поворознюк В. В., Терехова Г. М.
Назва : Системна патологія кісткової тканини при захворюваннях щитоподібної залози: клініка, діагностика, профілактика і лікування
Місце публікування : Ендокринологія. - 2002. - Т. 7, № 2. - С. 257-273 (Шифр ЕУ5/2002/7/2)
MeSH-головна: КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ ЭНДОКРИННЫЕ -- BONE DISEASES, ENDOCRINE
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тронько М. Д., Пастер І. П., Олійник В. А., Шпак В. М., Терещенко В. П., Замотаєва Г. А., Дерев’янко А. А., Чайковська Л. В., Терехова Г. М., Hatch M., Masnyk I. J., Zablotska L. B.
Назва : Спільний науковий українсько-американський тироїдний проект. ІІІ. Клініко-епідеміологічна характеристика результатів першого скринінгового обстеження учасників проекту
Місце публікування : Ендокринологія. - 2010. - Т. 15, № 1. - С. 4-19 (Шифр ЕУ5/2010/15/1)
Предметні рубрики: Щитовидной железы болезни-- эпид-- этиол
Щитовидной железы новообразования-- этиол
Чернобыль
Катастрофы, болезни вследствии катастроф
Скрининга оценочная кривая
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник В. А., Поворозюк В. В., Терехова Г. М.
Назва : Діагностика та лікування метаболічних захворювань кісткової тканини у хворих на доброякісні та злоякісні новоутворення щитоподібної залози в процесі радикального комбінованого лікування
Місце публікування : Ендокринологія. - 2008. - Т. 13, № 2. - С. 168-177 (Шифр ЕУ5/2008/13/2)
Предметні рубрики: Костей болезни метаболические-- диагн-- лек тер-- этиол
Щитовидной железы новообразования-- диагн-- тер-- хир
Левотироксин-- вред возд
Лекарств побочное действие
Холекальциферол-- тер прим
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Олійник В. А., Поворознюк В. В., Терехова Г. М.
Назва : Вторинний ендокринний остеопороз: сучасні погляди на епідеміологію, класифікацію, патогенез.
Місце публікування : Журнал практичного лікаря. - 2003. - № 3. - С. 10-15. (Шифр ЖУ8/2003/3)
Предметні рубрики: Остеопороз
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Терехова Г. М.
Назва : Діагностика, профілактика та лікування остеопенічного синдрому у хворих на гіпертрофічну форму аутоімунного тиреоїдиту
Місце публікування : Проблеми остеології. - Київ, 1999. - Т. 2, № 1. - С. 54-57 (Шифр ПУ10/1999/2/1)
MeSH-головна: КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
Знайти схожі

1-20 21-40 41-50

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)