Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (20)

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ткач, С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 365
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Харченко Н. В., Дорофєєв А. Е.
Назва : Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані
Паралельн. назви :Possible factors determining efficacy of fecal microbiota transplantation. Review
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 48-56 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Нині трансплантацію фекальної мікробіоти (ТФМ) розглядають як одну із найефективніших терапевтичних процедур для лікування псевдомембранозних колітів, асоційованих з інфекцією Clostridium difficile, що рецидивують, та деяких інших кишкових і позакишкових захворювань, пов’язаних із кишковим дисбіозом. Дослідження, проведені останнім часом, дають підставу припустити, що успіх ТФМ значною мірою залежить від мікробної різноманітності та складу донорського випорожнення. Запропоновано концепцію існування так званих супердонорів ТФМ, до яких відносять осіб, ТФМ від яких супроводжується високою ефективністю. Розглянуто інші можливі механізми та чинники, що впливають на успіх ТФМ, зокрема характер і тяжкість патології, що лікується, кратність процедур, якість та кількість донорського матеріалу, проведення ТФМ від одного або кількох донорів тощо. Представлені власні дані щодо ефективності ТФМ від «супердонорів» у 86 хворих із різними кишковими захворюваннями. Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення ефективності ТФМ у 28 осіб із легким та середньотяжким неспецифічним виразковим колітом, у 8 із хворобою Крона та у 40 із постінфекційним синдромом подразненої кишки з діареєю. Усі ТФМ проводили шляхом введення донорського матеріалу в купол сліпої кишки під час колоноскопії. Клінічну ефективність щодо індукції ремісії протягом 2 міс після ТФМ відзначено у 17 (60,7 %) хворих на неспецифічний виразковий коліт і 4 (50,0 %) пацієнтів із хворобою Крона. Ефективність ТФМ від тих самих супердонорів у 27 (67,5 %) хворих із синдромом подразненої кишки з діареєю була дещо вищою. Відзначено клінічне поліпшення у вигляді зменшення абдомінального болю, діарейного синдрому, здуття живота та поліпшення загального стану. Розглянуто також можливість прогнозу ефективності ТФМ за допомогою мікробного та метаболічного профілю, мікробні взаємодії, пов’язані з ефективністю ТФМ, чинники, які впливають на віддалені наслідки TФМ, нові персоніфіковані підходи до ТФМ, що дадуть у майбутньому застосовувати ТФМ цілеспрямованішеFecal microbiota transplantation (FMT) is considered currently as one of the most effective therapeutic procedures for the treatment of recurrent pseudomembranous colitis associated with Clostridium difficile infection and some other intestinal and extraintestinal diseases associated with gut dysbiosis. Recent investigations gave the reason to believe that FMT success depends largely on the microbial diversity and composition of a donor’s stool. These data allowed us to develop concepts of the existence of so‑called FMT «superdonors», which include individuals from whom FMT was accompanied by high efficiency. The review also examines other possible mechanisms and factors that influence TFM success, such as the nature and severity of the pathology being treated, the frequency of procedures, the quality and quantity of donor material, FMT from one or more donors, and other factors. The authors also presented own data on the efficacy of FMТ from «superdonors» in 86 patients with various intestinal diseases. For the first time in Ukraine a comparative study was conducted to study TMF efficacy in 28 patients with mild to moderate non‑specific ulcerative colitis, in 8 patients with Crohn’s disease and 40 subjects with post‑infection irritative bowel disease (IBD) with diarrhea. All TMF procedures were performed by means of introduction of donor’s material in the dome of the cecum during colonoscopy. Clinical efficacy of the induction of remission during two months after TMF was registered in 17 (60.7 %) patients with non‑specific ulcerative colitis and 4 (50.0 %) patients with Crohn’s disease. Effectiveness of TMF from the same superdonors in 27 (67.5 %) patients with IBD with diarrhea was somewhat higher. Clinical improvement was achieved in a form of abdominal pain relief, decrease of diarrhea and bloating, and improvement in general condition. Consideration have been given to the possibility of predicting FMT efficacy based on the microbial and metabolic profiling, microbial interactions that affect the effectiveness of FMT, factors influencing the long‑term effects of FMT, new personalized approaches to FMT, which will allow to use FMТ more purposefully in future
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дорофєєв А. Е., Харченко Н. В., Ткач С. М., Звягінцева Т. Д.
Назва : До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури
Паралельн. назви :To the question of classification of intestinal post-COVID lesions. Review
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 57-62 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Пандемія COVID‑19 внесла істотні зміни не лише у повсякденне життя людства, а і у перебіг багатьох хронічних захворювань. На тлі розвитку коронавірусної хвороби — 2019 (COVID‑19), окрім ураження легень, можуть розвиватися і позалегеневі вияви. Ці зміни часто є поліорганними, особливо на тлі наявних хронічних захворювань. Описані кардіальні, неврологічні, ниркові позалегеневі ураження SARS‑CoV‑2 та ураження очей. Одним із напрямів впливу вірусу SARS‑CoV‑2 є шлунково‑кишковий тракт. Це зумовлено істотним впливом вірусу на мікробіоту та проникність слизових бар’єрів, а також важливою роллю змін бар’єрної функції шлунково‑кишкового тракту в розвитку місцевої і системної імунної відповідіPandemic of COVID‑19 has brought significant changes not only to the daily life of mankind, but also to the course of many chronic diseases. In addition to lung damage, extrapulmonary manifestations may develop against the background of coronavirus disease progression. These changes often have multi‑organ nature, especially against the background of existing chronic diseases. Literature describes cardiac, neurologic, renal extrapulmonary SARS‑CoV‑2 lesions as well as eye damage. Gastrointestinal tract is one of the areas affected by SARS‑CoV‑2 virus. This impact is stipulated by the significant effects of virus on the microbiota and permeability of mucosal barriers, as well as important role of changes in the intestinal barrier function in the development of local and systemic immune response
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Дорофєєв А. Е., Харченко Н. В.
Назва : Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури
Паралельн. назви :Modern views on the mechanisms of pathogenesis and tactics of management of patients with overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia. Review
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 63-72 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): оверлеп-синдром
Анотація: Такі поширені функціональні шлунково-кишкові розлади, як синдром подразненого кишечника (СПК) і функціональна диспепсія (ФД), хоча і не представлені будь-якими очевидними структурними ураженнями шлунково‑кишкового тракту, але значною мірою впливають на якість життя численних пацієнтів. За епідеміологічними даними, 26,7 — 48,7 % хворих на СПК і 20,0 — 42,1 % пацієнтів із ФД мають перехрест симптомів (оверлеп‑синдром СПК/ФД). Синдром перехресту зазвичай призводить до серйозніших клінічних виявів, погіршення якості життя і виникнення ускладнень. У патогенезі як СПК, так і ФД велику роль відіграють хронічне низькоінтенсивне постінфекційне запалення або неінфекційне мікрозапалення та імунна відповідь, що призводять до вісцеральної гіперчутливості, порушення функції oсі «мозок —кишечник» та слизового кишкового бар’єра, що зазвичай є причиною симптоматики СПК або ФД. Однак не зрозуміло, чи має запалення такий самий механізм при синдромі перехресту СПК/ФД. Висвітлено останні досягнення у вивченні механізмів запалення при оверлеп‑синдромі СПК/ФД і запропоновано нову тактику лікування. Представлено сучасні дані щодо ролі перенесеної гастроінтестинальної інфекції, вторинного хронічного запалення, імунної відповіді, пошкодження кишкового слизового бар’єра, асоційованого з інфекцією шлунково‑кишкового тракту, впливу шлунково‑кишкових інфекцій на ентеричну нервову систему та вісь «мозок — кишечник», можливої ролі інфекції Helicobacter pylori при перехресті симптомів СПК/ФД. Також розглянуто роль неінфекційного запалення, зокрема синдрому надмірного бактеріального росту, харчової алергії, психологічного або ментального стресу у патогенезі СПК, ФД та оверлеп‑синдрому СПК/ФД. Висвітлено сучасну тактику лікування та ведення таких хворих, в основі якої лежить вплив на запальні механізмиSuch widespread functional gastrointestinal disorders as irritable bowel syndrome (IBS) and functional dyspepsia (FD), although not represented by any obvious structural lesions of the gastrointestinal tract, but they seriously affect quality of life of many patients. According to epidemiological data, 26.7 — 48.7 % of IBS patients and 20.0 — 42.1 % of patients with FD have a crossover of symptoms, also known as overlap IBS/FD syndrome. Overlap syndrome usually leads to more serious clinical manifestations, deterioration of quality of life and complications. Chronic low‑intensity post‑infectious inflammation or non‑infectious microinflammation and the immune response play an important role in the pathogenesis of both IBS and FD, leading to visceral hypersensitivity, dysfunction of «brain‑gut» axis and intestinal mucosal barrier, which are usually the cause of IBS or FD. However, whether inflammation has the same mechanism in the syndrome of the overlap of IBS and FD (IBS/FD) remains unclear. The presented review considers the latest advances in the study of inflammatory mechanisms in IBS/FD and proposes new treatment tactics. Current data on the role of gastrointestinal infection, secondary chronic inflammation and immune response, intestinal mucosal barrier damage associated with gastrointestinal infection, effects of gastrointestinal infections on the enteric nervous system and the «gut‑brain» axis, possible role of Helicobacter pylori infection at the overlap of IBS/FD are discussed. The role of non‑infectious inflammation, in particular, bacterial overgrowth syndrome, food allergy, psychological or mental stress in the pathogenesis of IBS, FD and IBS/FD overlapping is also considered. The modern tactics of treatment and management of such patients, which is based on the impact on inflammatory mechanisms also are presented
Знайти схожі

Назва журналу :Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст." -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Маврутенков В. В. Грип: чому треба щеплюватися/ В. В. Маврутенков (стр.3)
Стрільчук Л. Полегшення болю в онкологічних пацієнтів: роль лікарів первинної ланки та можливості кеторолаку/ Л. Стрільчук (стр.5)
Стрільчук Л. Респеро Миртол: нова ідеологія лікування респіраторних захворювань/ Л. Стрільчук (стр.6)
Моксонідін: "центральний гравець" у ведені артеріальної гіпертензії (стр.10-11)
Гріднєв О. Є. Сучасні можливості замісної терапії за допомогою травних ферментів мікробного походження/ О. Є. Гріднєв (стр.12-16)
Силівончик Н. М. Рання діагностика хвороб печінки в практиці сімейного лікаря/ Н. М. Силівончик (стр.17)
Косинська С. В. Ведення пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки під час пандемії COVID-19/ С. В. Косинська (стр.18-19)
МОЗ України зареєструвало препарат для лікування COVID-19 молнупіравір для екстреного застосування (стр.19)
ВОО3 та МОЗ підписали Дворічну угоду про співробітництво задля посилення співпраці на 2022-2023 роки (стр.19)
Дорофєєв А. Е. Ураження кишечнику в умовах пандемії COVID-19/ А. Е. Дорофєєв (стр.20)
Хомяк Н. В. Залізодефіцит і залізодефіцитна анемія: можливості профілактики та лікування/ Н. В. Хомяк (стр.21)
Горовенко Н. Г. Вірус проти хазяїна: війна світів/ Н. Г. Горовенко (стр.22)
Ткач С. М. Комплементарна та альтернативна терапія при синдромі подразненого кишечнику/ С. М. Ткач (стр.23)
Лоскутов О. А. Вторинна інфекція в пацієнтів із COVID-19, госпіталізованих до відділень реанімації та інтенсивної терапії/ О. А. Лоскутов (стр.24-25)
Леженко Г. О. Антимікробна резистентність: шляхи вирішення проблеми/ Г. О. Леженко [та ін.] (стр.26-27)
Бондаренко А. М. Правові аспекти вакцинації від COVID-19 в Україні/ А. М. Бондаренко, В. С. Копча (стр.28-30)
Дубров С. О. Антибіотикотерапія при COVID-19/ С. О. Дубров (стр.31)
Стрільчук Л. Проблема антибіотикорезистентності під час пандемії COVID-19: акцент на цефіксим/ Л. Стрільчук (стр.33)
Вакцини проти COVID-19 в Україні (стр.34-35)
Пилипенко М. М. Антибіотикотерапія в умовах пандемії COVID-19: більше не означає краще/ М. М. Пилипенко (стр.36-37)
Зрошення носа сольовими розчинами при COVID-19: огляд досліджень (стр.38-39)
Аналіз коротко- та довгострокових наслідків інфекції SARS-CoV-2 (стр.40-41)
Інсульт не є поширеним ускладненням на тлі COVID-19: результаті нових досліджень (стр.41)
Витриховський А. І. COVID-19 і гібернація міокарда: як розбудити «сплячі» клітини?/ А. І. Витриховський (стр.43)
Регданвімаб – інноваційний засіб на основі моноклональних антитіл для лікування COVID-19, який пройшов авторизацію ЕМА. Коли препарат стане доступним в Україні? (стр.44-45)
Ходош Е. М. Особливості ведення пацієнтів із постковідним синдромом: у фокусі – патогенетична терапія/ Е. М. Ходош, Л. М. Борзенкова (стр.47-49)
SARS-CoV-2, особистісна тривожність та мікробіом (стр.51-52)
Русланов Д. В. Психотерапія дітей та підлітків: проблеми і вирішення/ Д. В. Русланов (стр.53,56)
Діагностика та лікування сезонного афективного розладу, або Як подолати «зимовий блюз» (стр.55-56)
Юрценюк О. С. Психосоматика розладів харчової поведінки/ О. С. Юрценюк (стр.57)
Зайченко Г. В. Лікування пацієнтів з облітеруючими захворюваннями судин нижніх кінцівок: результати нового рандомізованого дослідження APOLLO/ Г. В. Зайченко, І. М. Гудз, М. В. Свиридов (стр.58-59)
Свиридова Н. К. Досвід застосування ін’єкційних міорелаксантів із центральним механізмом дії при неспецифічному болю в спині та МФБС/ Н. К. Свиридова (стр.61)
Орленко В. Л. COVID-19 та ендокринологічні порушення/ В. Л. Орленко (стр.62-63)
Скринінг і ведення предіабету: роль лікарів первинної ланки та оновлення стандартів ADA 2022 (стр.65-66)
Юрочко Ф. Б. Сірчаний корок у практиці лікаря первинної ланки/ Ф. Б. Юрочко, Д. Б. Копанська (стр.68-69)
Антидепресанти та ризики з боку серцево-судинної системи. Позитивні й негативні сторони використання в клінічній практиці (стр.70-71)
Можливості фітотерапії у лікуванні циститу та сечосольового діатезу (стр.72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М.
Назва : Комплементарна та альтернативна терапія при синдромі подразненого кишечнику
Місце публікування : Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 23 (Шифр 35272/2022/1)
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
МЕДИЦИНА ТРАДИЦИОННАЯ -- MEDICINE, TRADITIONAL
Анотація: Синдром подразненого кишечнику (СПК) – доволі поширений (5,8-17,5%) розлад роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що асоціюється зі значним медичним та фінансовим навантаженням на систему охорони здоров’я і суттєвими негативними наслідками для якості життя пацієнта. І лікарі, і пацієнти часто бувають незадоволені ефективністю наявних фармакологічних засобів та нерідко розглядають додаткову так звану комплементарну та/або альтернативну медицину (КAM), яка є унікальним та цілісним підходом до лікування, а не типовим компонентом традиційної медицини. Різні методи КAM також часто застосовують пацієнти, що незадоволені звичайною традиційною терапією, або ті особи, яким вона не допомогає. Тому лікарям важливо розуміти докази ефективності різних методів КAM, щоб консультувати пацієнтів щодо їх використання. КAM містить так звану тілесну терапію, застосування рослинних засобів і дієтичних добавок, психотерапію та енергетичну цілющу терапію. З’ясувати клінічну користь КAM для хворих на СПК допоможе критична оцінка наявних доказів
Знайти схожі

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2022р.,N 1/2
Цікаві статті :
Ясницька Е. Г. Особливості ураження печінки при COVID-19/ Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко (стр.5-11)
Фадєєнко Г. Д. Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров (стр.12-19)
COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів (стр.20-29)
Гріднєв О. Є. COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту/ О. Є. Гріднєв (стр.20-26)
Фадєєнко Г. Д. Постковідний синдром при захворюваннях печінки/ Г. Д. Фадєєнко (стр.26-29)
Няньковська О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.30-36)
Фадєєнко Г. Д. Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва (стр.37-47)
Ткач С. М. Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані/ С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв (стр.48-56)
Дорофєєв А. Е. До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.57-62)
Ткач С. М. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури/ С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко (стр.63-72)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.73-76)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойко В. В., Лихман В. М., Шевченко О. М., Ткачук О. Ю., Меркулов А. О., Ткач С. В., Мирошниченко Д. О., Пономарьова К. В.
Назва : Оцінка перебігу коагулопатій, пов’язаних із COVID-19, у пацієнтів з хірургічною патологією
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 59-62 (Шифр МУ104/2022/18/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Коронавірусне захворювання (COVID-19) являє собою висококонтагіозну інфекцію, етіологічним фактором якої є вірус SARS-CoV-2. При COVID-19 порушення гемостазу варіюють у широких межах: від латентної гіперкоагуляції, що виникає тільки за результатами лабораторних тестів, до тяжких клінічних проявів у вигляді церебрального, коронарного артеріального або венозного тромбозу, ускладненого тромбоемболією легеневої артерії. Мета. Вивчення клінічних проявів порушень гемостазу за даними лабораторних досліджень. Матеріали та методи. Наведено дані спостереження 89 пацієнтів, які перебували на лікуванні з приводу хірургічної патології на тлі COVID-19. Хворі були госпіталізовані у відділення інтенсивної терапії, тромботичні ускладнення виявлені у 37 %. Виникали як венозні (64 %), так і артеріальні (36 %) тромбози. Геморагічні ускладнення були виявлені у 15,7 % пацієнтів. Результати. За результатами обстеження пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19 тромбоемболію легеневої артерії було виявлено у 11,4 %, тромбози глибоких вен і катетер-асоційовані тромбози — у 1,2 %, ішемічні інсульти — у 1,3 % пацієнтів. Кумулятивна частота тромбозів становила 28 %. Слід звернути увагу на складність діагностики тромботичних ускладнень у хворих, яким проводилася штучна вентиляція легень. Загальна кумулятивна частота тромбозів на 7, 14 та 21-й дні госпіталізації становила 12, 28 та 36 % відповідно, тоді як тромботичні ускладнення, що мали перебіг із клінічними проявами, траплялися з частотою лише 7, 14 та 21 %, що було майже у 2 рази рідше. Це ще раз підтверджує необхідність обстеження всіх пацієнтів із COVID-19 на наявність можливих тромботичних ускладнень, незалежно від клінічних проявів. Висновки. Пацієнтам після виписки зі стаціонару необхідно продовжувати безперервну тромбопрофілактику. Перевагу слід віддавати низькомолекулярним гепаринам у стандартній профілактичній дозі, альтернативою яким є прямі пероральні антикоагулянти, що застосовуються за протоколами в хірургії для профілактики післяопераційного тромбозу. Тривалість постгоспітальної тромбопрофілактики визначають індивідуально з урахуванням факторів ризику тромбозів до нормалізації показників D-димеру та фібриногену, але не менше ніж 2 тижні після виписки
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2022р. т.18,N 1
Цікаві статті :
Арустамян О. М. Особливості інтоксикації кобальтом і його сполуками/ О. М. Арустамян [та ін.] (стр.6-11)
Кравець О. В. Оптимізоване життєзабезпечення при ненавмисному загальному переохолодженні організму (науково-літературний огляд)/ О. В. Кравець, В. В. Єхалов, В. А. Седінкін (стр.12-20)
Георгіянц М. А. Внутрішньовенна неопіоїдна аналгезія як компонент періопераційного знеболювання: літературний огляд використання ібупрофену для внутрішньовенного застосування/ М. А. Георгіянц, В. А. Корсунов, М. Б. Пушкар (стр.21-27)
Кріштафор Д. А. Синдром сонного апное у практиці амбулаторної анестезії (літературний огляд)/ Д. А. Кріштафор, О. М. Клигуненко, Д. М. Станін (стр.28-34)
Жебель В. М. Нові можливості застосування блокатора ішемічного каскаду в терапії гострого інфаркту міокарда/ В. М. Жебель, О. Л. Старжинська (стр.35-41)
Целуйко В. Й. Чинники, що пов’язані з відновленням функції правого шлуночка хворих із тромбоемболією легеневої артерії при короткотривалому спостереженні/ В. Й. Целуйко [та ін.] (стр.42-47)
Храмцов Д. М. Сертифікація працівників реабілітаційних центрів за сучасними стандартами першої допомоги на основі досвіду FAST/ Д. М. Храмцов, Ф. М. Сердюк, Ю. М. Ворохта (стр.48-50)
Льовкін О. А. Навчання школярів базової серцево-легеневої реанімації: трирічне проспективне когортне дослідження/ О. А. Льовкін (стр.51-53)
Савічан К. В. Концентрація амінотрансфераз у сироватці крові постраждалих із вогнепальними пораненнями/ К. В. Савічан (стр.54-58)
Бойко В. В. Оцінка перебігу коагулопатій, пов’язаних із COVID-19, у пацієнтів з хірургічною патологією/ В. В. Бойко [та ін.] (стр.59-62)
Омельченко-Селюкова А. В. Активність метаболітів вуглеводного обміну пацієнтів з політравмою та синдромом відміни алкоголю, ускладненим алкогольним делірієм/ А. В. Омельченко-Селюкова, С. С. Дубівська (стр.63-68)
Vashadze. Characteristics of dementia in patients with diabetes mellitus/ Shorena Vashadze [et al.] (стр.69-71)
Єхалов В. В. Дистанційне навчання у підготовці до ліцензійного іспиту «Крок 3» за модулем «Невідкладні стани»: за та проти/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.72-77)
Настанови 2021 року з коронарної реваскуляризації: звіт об’єднаного комітету Американського коледжу кардіологів/Американської асоціації серця щодо клінічних практичних рекомендацій (переклад окремих положень) (стр.78-85)
Гостре легеневе серце при гострому респіраторному дистрес-синдромі: 10 головних речей, які вам потрібно знати (стр.86)
Анемія запалення, або Чи варто давати залізо пацієнту у ВРІТ (стр.87)
Пресепсин як ранній маркер сепсису у відділенні невідкладної допомоги: наративний огляд (стр.87)
Довгострокова виживаність після комбінованої епідуральної/загальної анестезії проти загальної анестезії: подальший аналіз рандомізованого контрольованого дослідження (стр.88)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткач С. М., Паньків В. І., Паньків І. В.
Назва : Сучасні погляди на метаболізм та біологічні ефекти вітаміну D
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 30-38 (Шифр МУ65/2022/18/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Вітамін D є стероїдним гормоном, який відіграє вирішальну роль у підтримці нормального стану кісток і гомеостазі кальцію. Останніми роками вітамін D став гарячою темою ендокринологічних досліджень, багато в чому через пандемію COVID-19 та ймовірну кореляцію між гіповітамінозом D та високим ризиком хронічних захворювань легень і пов’язаної з ними смертності. Останніми дослідженнями встановлено, що вітамін D демонструє складний багатоступеневий метаболізм і діє як гормон на багато позаскелетних мішеней. У поданому огляді розглянуто деякі нові інтригуючі і все ще не до кінця прояснені аспекти метаболізму вітаміну D, такі як нові концепції регуляції ферментів, нові плейотропні ефекти активації рецепторів вітаміну D (VDR) та епігенетичні ефекти. Детально розглянуто механізми синтезу вітаміну D у шкірі, його метаболізм у системі печінкового цитохрому Р450, катаболізм, метаболіти та транспорт, генний контроль та епігенетичну модуляцію. Окрім загальновідомої ролі вітаміну D у метаболізмі кальцію та кісток, йому властиві багато плейотропних позаскелетних ефектів, зокрема потужний вплив на імунну систему, серцево-судинну систему, жирову тканину та метаболізм глюкози/ліпідів, м’язи тощо. Останні дослідження показали зв’язок між низькими рівнями вітаміну D і майже всіма аспектами метаболічного синдрому, а саме із цукровим діабетом 2-го типу, порушенням глікемії натще, артеріальною гіпертензією, дисліпідемією, ожирінням та інсулінорезистентністю. Декілька досліджень були зосереджені на ролі вітаміну D в біології жирової тканини. Зокрема, показана негативна кореляція між вітаміном D і лептином або резистином, а також зворотна кореляція з адипонектином. Недавні дослідження на мишах з дефіцитом вітаміну D показали порушення секреції стимульованого глюкозою інсуліну острівцями підшлункової залози. В експериментальних дослідженнях показано, що VDR експресуються лініями ракових клітин. Передбачається, що вітамін D відіграє роль у патогенезі та прогресуванні раку, а аналоги вітаміну D здатні уповільнювати прогресування раку та розвиток метастазів. Зроблено висновок, що вітамін D є молекулою з кількома видами впливу (ендокринними, паракринними та автокринними) на безліч тканин і органів, крім підтримки гомеостазу скелета. Дослідження у цій галузі, що ставлять на меті прояснення плейотропності багатьох ефектів вітаміну D та його метаболітів, продовжуютьсяVitamin D is a steroid hormone that plays a crucial role in maintaining normal bone condition and calcium homeostasis. In recent years, vitamin D has become a hot topic of endocrinological research, largely Due to the COVID-19 pandemic and the likely correlation between hypovitaminosis D and a high risk of chronic lung disease and associated mortality. Recent studies have shown that vitamin D exhibits a complex multistage metabolism and acts as a hormone on many extracellular targets. This review examines some new intriguing and as yet unclear aspects of vitamin D metabolism, such as new concepts of enzyme regulation, new pleiotropic effects of vitamin D receptor activation (VDR), and epigenetic effects. The mechanisms of vitamin D synthesis in the skin, its metabolism in the hepatic cytochrome P450 system, catabolism, metabolites and transport, gene control and epigenetic modulation are considered in Detail. In addition to the well-known role of vitamin D in calcium and bone metabolism, it has many pleiotropic extraskeletal effects, including potent effects on the immune system, cardiovascular system, adipose tissue and glucose/lipid metabolism, muscle and more. Experimental studies have shown that VDRs are expressed by cancer cell lines. Recent studies have shown a link between low levels of vitamin D and almost all aspects of the metabolic syndrome, such as type 2 diabetes, fasting blood glucose, hypertension, dyslipidemia, obesity and insulin resistance. Several studies have focused on the role of vitamin D in adipose tissue biology. In particular, a negative correlation between vitamin D and leptin or resistin is shown, as well as an inverse correlation with adiponectin. Recent studies in vitamin D-deficient mice have shown impaired secretion of glucose-stimulated insulin by pancreatic islets. Vitamin D is thought to play a role in the pathogenesis and progression of cancer, and vitamin D analogues can slow cancer progression and metastasis. It is concluded that vitamin D is a molecule with several endocrine, paracrine and autocrine effects on many tissues and organs, in addition to maintaining skeletal homeostasis. Research in this area, which aims to clarify the pleiotropy of many effects of vitamin D and its metabolites, continues
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Міжнародний ендокринологічний журнал -2022р. т.18,N 2
Цікаві статті :
Kurtkulagi O. Neutrophil to Lymphocyte ratio is significantly reduced after Sodium glucose cotransporter-2 inhibitor treatment in patients with type 2 diabetes mellitus/ O. Kurtkulagi (стр.7-10)
Гончарова О. А. Шляхи оптимізації виявлення та моніторингу первинного гіперпаратиреозу (організаційні аспекти)/ О. А. Гончарова, В. М. Дубовик, І. В. Чернявська (стр.11-14)
Громнацька Н. М. Скринінг метаболічного синдрому у дітей і підлітків/ Н. М. Громнацька [та ін.] (стр.15-20)
Сорокман Т. В. Показники мелатоніну в слині дівчат-підлітків із синдромом полікістозних яєчників/ Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, В. Г. Остапчук (стр.21-24)
Karatas S. Magnesium deficiency in type 2 diabetes mellitus and its effect on blood glucose control and diabetes complications/ S. Karatas, Y. Hacioglu, S. Kose (стр.25-29)
Ткач С. М. Сучасні погляди на метаболізм та біологічні ефекти вітаміну D/ С. М. Ткач, В. І. Паньків, І. В. Паньків (стр.30-38)
Генделека Г. Ф. Аспіринорезистентність: причини виникнення, клінічне значення, шляхи подолання/ Г. Ф. Генделека, А. М. Генделека (стр.39-44)
Катеренчук В. І. Препарати селену: чи доцільно застосовувати їх в терапії патології щитоподібної залози?/ В. І. Катеренчук, А. В. Катеренчук (стр.45-53)
Kravchenko V. Hypercortisolism on the background of recovery of COVID-19 (сase report)/ V. Kravchenko, O. Rakov, L. V. Slipachuk (стр.54-58)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)