Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ткачишин, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-14

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Молочек Ю. А., Куркова О. В., Ткачишин О. В.
Назва : Інноваційні методи зупинки неускладнених носових кровотеч
Місце публікування : Журн. вушних, носових і горлових хвороб. - Київ, 2016. - № 1. - С. 70-75 (Шифр ЖУ4/2016/1)
MeSH-головна: НОСОВОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- EPISTAXIS
ГЕЛИ -- GELS
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачишин В. С., Ткачишин О. В.
Назва : Інтоксикація неонікотиноїдами
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2012. - № 1. - С. 21-23 (Шифр МУ66/2012/1)
Предметні рубрики: Отравление
Пестициды-- отравл
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нетяженко В. З., Ткачишин О. В.
Назва : Гемодинамічне навантаження на внутрішньочерепне артеріальне русло у хворих після перенесеного геморагічного інсульту як ускладнення гіпертонічної хвороби
Місце публікування : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - С. 70-78
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ВНУТРИЧЕРЕПНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRACRANIAL PRESSURE
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
Анотація: Метою дослідження було порівняти гемодинамічні навантаження на внутрішньочерепне артеріальне русло, оцінене за показниками добового моніторування артеріального тиску та ультразвукового дослідження магістральних артерій шиї, між групою хворих на гіпертонічну хворобу через ≥6 місяців після перенесеного геморагічного інсульту та групою хворих на гіпертонію. Перша з вищевказаних – основна група (n=94; вік – 54,4±0,9 року), друга – група порівняння (n=104; вік – 53,7±0,9 року). Показники добового моніторування артеріального тиску в основній групі та групі порівняння відповідно: середній артеріальний тиск систоли вдень 109,6±1,6 і 121,1±1,1 мм рт. ст., мінімальне – 74,4±2,0 та 82,3±12,5 мм рт. ст., максимальне – 168,2±1,9 та 161,9±1,7 мм рт. ст., p0,05. Показники сигми систолічного артеріального тиску вдень (17,9±0,6) та середньої реальної варіабельності систолічного артеріального тиску (11,31±0,26 мм рт.ст.) були більшими в основній групі (p0,01)
Знайти схожі

Назва журналу :Довкілля та здоров’я -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Вавріневич О. П. Гігієнічне обґрунтування критеріїв відбору для проведення моніторингу фунгіцидів в агропромисловому комплексі України/ О. П. Вавріневич (стр.4-9)
Ткачишин О. В. Показники ліпідограми у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду/ О. В. Ткачишин (стр.10-16)
Теклюк Р. В. Проблеми моніторингу здоров’язберігаючої компетентності сучасних підлітків/ Р. В. Теклюк, І. В. Сергета (стр.17-22)
Депутат Ю. М. Харчування військовослужбовців Збройних Сил України в зоні проведення операції об’єднаних сил: реалії та необхідність подальших змін/ Ю. М. Депутат, М. П. Гуліч (стр.23-28)
Івахно О. П. Проблеми використання харчових добавок у продуктах дитячого харчування/ О. П. Івахно, І. П. Козярін (стр.29-32)
Storchylo O. V. Mechanisms of radioprotective and radiocorrective effects of dietary phytoadditive of milk thistle fruits/ O. V. Storchylo (стр.33-37)
Чернюк В. І. Оцінка ризику розвитку бронхолегеневої патології у працівників вугільної та азбестопереробної промисловості на основі гігієнічної оцінки умов праці та результатів клініко-генеалогічного обстеження/ В. І. Чернюк [та ін.] (стр.38-44)
Малишевська О. С. Еколого-гігєнічна оцінка цементних композицій, наповнених переробленими полімерними відходами/ О. С. Малишевська, С. І. Гаркавий (стр.45-50)
Turos O. I. Integral indicators as tools for air quality assessment/ O. I. Turos [та ін.] (стр.51-55)
Севальнєв А. І. Дослідження забруднення повітряного басейну дрібнодисперсними зваженими твердими частками у м. Запоріжжя/ А. І. Севальнєв, Ю. В. Волкова (стр.56-60)
Makhniuk V. M. Problem aspects of the state standardization of modern dwelling-houses with the flats of "Smart" type: state in Ukraine and foreign experience/ V. M. Makhniuk [та ін.] (стр.61-68)
Арустамян О. М. Захворюваність у спорті високих досягнень. Основи профілактики/ О. М. Арустамян [та ін.] (стр.69-74)
Сердюк А. М. Концепція розвитку наукових досліджень в галузі охорони громадського здоров’я ДУ "Інститут громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва НАМН України" на 2019-2023 роки/ А. М. Сердюк [та ін.] (стр.74-77)
Яворовський О. П. Пріоритетні екологічні питання у сфері профілактики раку щитоподібної залози/ О. П. Яворовський (стр.77-79)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал вушних, носових і горлових хвороб -2016р.,N 1
Цікаві статті :
Кокоркин Д. Н. Хирургическая анатомия аттика у детей с хроническим гнойным средним отитом/ Д. Н. Кокоркин (стр.6-14)
Використання селективних альфа2-агоністів під час анестезіологічного забезпечення отохірургічних втручань (стр.15-19)
Березнюк Д. В. Прогностичне значення експресії матричних металопротеїназ 1 та 9 в пухлинах у хворих на плоскоклітинний рак ротової частини глотки/ Д. В. Березнюк, О. В. Ковтуненко, С. М. Тимчук (стр.20-27)
Евчев Ф. Д. Стратегия терапии больных с патогенной бактериальной флорой слизистой оболочки верхних дыхательных путей/ Ф. Д. Евчев, А. Ф. Евчева, Д. Ф. Евчев (стр.28-33)
Попович В. І. Хронічний риносинуїт, асоційований з порушенням трансмембранного переносу хлору у дітей: патогенетичні підходи до лікування/ В. І. Попович, І. В. Кошель, Л. І. Пілецька (стр.34-43)
Почуєва Т. В. Обгрунтування доцільності вивчення особливостей хронічного тонзиліту на тлі карієсу зубів у дітей молодшого шкільного віку/ Т. В. Почуєва, Є. Є. Ямпольська, І. М. Сапожнікова (стр.44-53)
Колядич Ж. В. Программа выбора метода и прогнозирования эффективности хирургического вмешательства у больных с синдромом обструктивного апноэ во сне/ Ж. В. Колядич (стр.54-62)
Пухлик С. М. Местная терапия больных отитом/ С. М. Пухлик (стр.63-69)
Молочек Ю. А. Інноваційні методи зупинки неускладнених носових кровотеч/ Ю. А. Молочек, О. В. Куркова, О. В. Ткачишин (стр.70-75)
Гигантская остеома решетчатого лабиринта, верхнечелюстной пазухи и полости носа (стр.76-79)
Василюк Н. В. Гострий зовнішній отит, ускладнений хондроперихондритом вушної раковини та флегмоною завушної ділянки/ Н. В. Василюк (стр.80-82)
Сівач В. О. Атиповий перебіг мастоїдиту/ В. О. Сівач, В. В. Дячук (стр.83-85)
Редкое наблюдение поражения задней стенки глотки при болезни Бехтерева (стр.86-88)
Викладання оториноларингології в сучасних умовах (стр.89-91)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачишин О. В.
Назва : Зміна показників добового моніторування артеріального тиску під впливом лікування у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інтультом, після раннього відновного періоду
Місце публікування : Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 40-51 (Шифр СУ25/2019/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИНСУЛЬТ -- STROKE
Анотація: Мета роботи — порівняти показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на гіпертонічну хворобу через ≥ 6 міс після геморагічного інсульту до та після лікування комбінацією амлодипіну, валсартану, гідрохлортіазиду (за потреби) і магнію оксиду моногідрату. Матеріали і методи. До основної групи залучили 33 хворих, до групи порівняння — 13. У першій групі офісний артеріальний тиск (АТ) — 140/90 мм рт. ст. і більше, у другій — менше. Групи були порівнянні за основними показниками. Особам основної групи проведено ДМАТ двічі (до та після лікування), а пацієнтам групи порівняння — одноразово. Результати та обговорення. В основній групі до лікування та після середній систолічний АТ (САТ) становив відповідно вдень (110,1 ± 16,0) та (102,3 ± 12,6) мм рт. ст., вночі — (102,6 ± 17,3) і (83,9 ± 8,1) мм рт. ст., за добу — (109,7 ± 15,7) та (96,3 ± 11,9) мм рт. ст. (p 0,05). Максимальний САТ удень в основній групі був більшим до лікування ((169,3 ± 18,4) мм рт. ст., p 0,05). Величина середньоквадратичного відхилення для САТ і пульсового АТ зменшилася після лікування (p 0,05). Значення середньої реальної варіабельності САТ в основній групі до лікування становило (11,27 ± 2,73) мм рт. ст., після — (9,74 ± 1,84) мм рт. ст. (p 0,05). Показник Diurnal index САТ в основній групі до лікування — (4,95 ± 9,67) %, після лікування — (11,44 ± 5,43) %. Висновки. Лікування хворих на гіпертонічну хворобу, котрі перенесли геморагічний інсульт ≥ 6 міс тому і в яких офісний АТ становив ≥ 140/90 мм рт. ст., комбінацією амлодипіну (5 — 10 мг/добу), валсартану (80 — 160 мг/добу), гідрохлортіазиду в дозі 12,5 мг (за потреби) на основі хронотерапевтичного підходу та магнію оксиду моногідрату в дозі 456 мг/добу впродовж 1 міс дає змогу досягти контролю АТ за даними ДМАТ у 73 % хворих та статистично значущо зменшити короткотермінову варіабельність АТ, зокрема середньоквадратичне відхилення в усіх часових інтервалах і середню реальну варіабельність для САТThe aim — to compare the indices of diurnal blood pressure monitoring (DBPM) in patients with essential hypertension (EH) іn ≥ 6 months after hemorrhagic stroke (HS) before and after treatment with combination of amlodipine, valsartan, hydroclorothiazide (if necessary) and magnesium oxide monohydrate. Materials and methods. The main group included 33 patients, the comparison group comprised 13 persons. In the first group the office blood pressure (BP) was і 140/90 mm Hg, in the second one it was lower. The groups were matched by main indicators. DBPM was performed twice (before and after treatment) for the main group of patients, and once for the comparison group patients. Results and discussion. In the main group, before and after treatment the mean systolic blood pressure (SBP) was 110.1 ± 16.0 mm Hg and 102.3 ± 12.6 mm Hg, respectively, at daytime, 102.6 ± 17.3 and 83.9 ± 8.1 mm Hg at night, 109.7 ± 15.7 and 96.3 ± 11.9 mm Hg (p 0.05) per day. The maximum SBP at daytime in the main group was higher before the treatment (169.3 ± 18.4 mm Hg, p 0.05). The value of the standard deviation of SBP and pulse BP decreased after treatment (p 0.05). The value of the mean real variability of SBP in the main group was 11.27 ± 2.73 mm Hg before treatment and 9.74 ± 1.84 mm Hg (p 0.05) after it. Diurnal index of SBD in the main group was 4.95 ± 9.67 % before treatment and 11.44 ± 5.43 % after it. Conclusions. The treatment of patients with EH, who had suffered HS ≥ 6 months before and had office BP ≥ 140/90 mm Hg, with combination of amlodipine (daily dose 5 — 10 mg), valsartan (daily dose 80 — 160 mg), hydroclorothiazide (12.5 mg if necessary) on the basis of chronotherapy approach and magnesium oxide monohydrate (456 mg daily during 1 month period) permits achieving the control of BP according to DBPM data in 73 % of patients. This treatment also permits statistically significant decreasing of short‑term BP variability, in particular, the standard deviation in all time intervals and the average real variability of SBD
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина неотложных состояний -2012р.,N 1
Цікаві статті :
Провоторов В. М. Дифференциальная диагностика болей и жжения за грудиной: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь или стенокардия?/ В. М. Провоторов, М. М. Шаповалова (стр.9-12)
Беленков Ю. Н. Ишемическая болезнь сердца и рефлюкс-эзофагит: сложности дифференциальной диагностики и лечения больных/ Ю. Н. Беленков [и др.] (стр.13-20)
Ткачишин В. С. Інтоксикація неонікотиноїдами/ В. С. Ткачишин, О. В. Ткачишин (стр.21-23)
Бєлая І. Є. Сучасні медичні технології в діагностиці гострого інфаркту міокарда/ І. Є. Бєлая, В. І. Коломієць (стр.24-28)
Долбнева Е. Л. Интубирующая ларингеальная маска А. Брэйна и трудные дыхательные пути: современное состояние проблемы/ Е. Л. Долбнева (стр.29-34)
Коваль Е. А. Эффективность и безопасность урапидила у пациентов с гипертоническими кризами, осложненными острым нарушением мозгового кровообращения/ Е. А. Коваль [и др.] (стр.37-44)
Никонов В. В. Цитофлавин в коррекции гомеостаза у пациентов в остром периоде политравмы/ В. В. Никонов [и др.] (стр.47-51)
Фесенко В. С. Какая "серебряная пуля" лучше: новая информация по липидным эмульсиям для лечения интоксикации местными анестетиками/ В. С. Фесенко, В. И. Коломаченко (стр.52-54)
Ніконов В. В. Використання гліатиліну з метою профілактики й лікування порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту в клініці політравми/ В. В. Ніконов [и др.] (стр.55-58)
Павленко А. Ю. Инфулган - базовый компонент мультимодальной анальгезии/ А. Ю. Павленко, А. В. Белецкий, В. В. Никонов (стр.61-65)
Черний В. И. Возможности дифференцированного подхода к лечению ряда демиелинизирующих заболеваний нервной системы/ В. И. Черний [и др.] (стр.66-69)
Неймарк М. И. Оптимизация анестезиологического пособия с целью обеспечения нейропротекторного эффекта в реконструктивной хирургии сонных артерий/ М. И. Неймарк [и др.] (стр.70-77)
Алексеева О. П. Коронарный синдром Х - одна из внепищеводных масок гастроэзофагеальной рефлюксной болезни?/ О. П. Алексеева, И. В. Долбин (стр.78-81)
Шаробаро В. И. Личностные особенности, повышающие риск развития инфаркта миокарда/ В. И. Шаробаро, Ю. В. Женчевская (стр.82-88)
Берман М. В. Современные стратегии реанимационного пособия больным с жизнеугрожающими тахиаритмиями/ М. В. Берман [и др.] (стр.89-94)
Московко С. П. Оцінка ефективності нейропротективної терапії у хворих із різними формами гострої серцево-судинної патології/ С. П. Московко, С. М. Стаднік (стр.95-100)
Лахно И. В. Неинвазивная антенатальная компьютерная электрокардиография плода versus кардиотокография: первый опыт в Украине/ И. В. Лахно (стр.101-105)
Ибрагимова Е. Л. Патоморфологическая характеристика ишемических инсультов в вертебробазилярном и каротидном бассейне/ Е. Л. Ибрагимова (стр.106-109)
Сиротников Е. Л. Динамика лабораторных показателей у пациентов с клапанными пороками сердца после хирургической коррекции - протезирования клапанов/ Е. Л. Сиротников, О. А. Романенко, А. В. Жадан (стр.110-115)
Зозуля І. С. Температура тіла у пацієнтів швидкої медичної допомоги/ І. С. Зозуля, Ю. І. Марков, Г. О. Слабкий (стр.116-118)
Лупанов В. П. Алгоритм диагностики и лечения больных с болью в грудной клетке и нормальной коронарной ангиограммой (кардиальным синдромом Х)/ В. П. Лупанов (стр.119-123)
Долбнева Е. Л. Внутрикостный доступ - современное решение проблемы сосудистого доступа в критических ситуациях и при сердечно-легочной реанимации/ Е. Л. Долбнева, Е. С. Петросян (стр.124-130)
Голдовский Б. М. Технология электроимпульсной терапии в системе неотложных мероприятий при фатальных нарушениях сердечного ритма/ Б. М. Голдовский [и др.] (стр.131-133)
Боднарук Р. Н. Клинический опыт хирургического лечения гемангиобластомы шейного отдела спинного мозга у ребенка (синдром Гиппеля-Линдау)/ Р. Н. Боднарук [и др.] (стр.134-135)
Симпозиум "Сердечно-легочная и церебральная реанимация" (стр.138-150)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Медичні перспективи -2021р. т.26,N 3
Цікаві статті :
Loskutov O. Ye. Histological and histochemical assessment of short-term events in peri-implant bone for osteoinductivity evaluation of functional-protective implant coatings/ O. Ye. Loskutov [et al.] (стр.4-10)
Бабкіна Т. М. Фактори ризику фібриляції передсердь та їх модифікація: новий погляд на багаторічну проблему/ Т. М. Бабкіна [та ін.] (стр.11-18)
Borysenko А. А. Hygienic evaluation of the most common methods of agricultural crops treatment with chemical protection products (literature review)/ А. А. Borysenko [et al.] (стр.19-25)
Stepanov Yu. M. Features of eating behavior in children with different forms of non-alcoholic fatty liver disease/ Yu. M. Stepanov, N. Yu. Zavhorodnia, O. Yu. Zavhorodnia (стр.26-32)
Savchuk R. V. Electromyographic features of the perineum and pelvic floor in patients with an artificial bladder/ R. V. Savchuk [et al.] (стр.33-39)
Дитятковський В. О. Роль кутанного Т-клітинного атрактуючого хемокіну в розвитку різних фенотипів атопічного дерматиту в дітей/ В. О. Дитятковський [та ін.] (стр.39-46)
Lishchuk-Yakymovych K. O. Effectiveness of treatment of patients with systemic autoimmune diseases on the background of reactivation of persistent Epstein-Barr virus infection/ K. O. Lishchuk-Yakymovych [et al.] (стр.47-54)
Фіщенко Я. В. Роль епідуральних стероїдних ін’єкцій у лікуванні больового синдрому в пацієнтів з дегенеративними змінами поперекового відділу хребта/ Я. В. Фіщенко, І. В. Рой, Л. Д. Кравчук (стр.55-60)
Gryb V. A. The prognostic value of diagnostic tools in patients with seropositive myasthenia gravis: a retrospective study of 31 cases/ V. A. Gryb [et al.] (стр.61-69)
Нетяженко В. З. Гемодинамічне навантаження на внутрішньочерепне артеріальне русло у хворих після перенесеного геморагічного інсульту як ускладнення гіпертонічної хвороби/ В. З. Нетяженко, О. В. Ткачишин (стр.70-78)
Кравченко Б. С. Порівняльний аналіз оперативних втручань з приводу післяопераційної вентральної грижі в пацієнтів з ожирінням/ Б. С. Кравченко [та ін.] (стр.78-84)
Bolonska A. V. Treatment and prophylaxis of moderate and severe bronchopulmonary dysplasia in premature neonates/ A. V. Bolonska, O. Yu. Sorokina (стр.84-93)
Kravets O. V. Formation of initial changes in hemodynamics and fluid compartments in high surgical risk patients under the influence of acute abdominal pathology/ O. V. Kravets [et al.] (стр.94-100)
Liashchenko Yu. V. Clinical features of sleep disturbances in anxiety disorders of neurotic and organic genesis/ Yu. V. Liashchenko, L. M. Yuryeva (стр.100-106)
Zakharov S. V. Features of biochemical indices and content of enzymes in the serum of syphilis patients with viral hepatites B and C in the course of treatment/ S. V. Zakharov, V. K. Zakharov, V. V. Gorbuntsov (стр.107-113)
Diudiun A. D. Nosomorphosis of diseases caused by urogenital infections/ A. D. Diudiun, M. Y. Polion, N. N. Polion (стр.114-118)
Pavlysh O. S. Features of noninvasive cerebral oximetry and central hemodynamics in young children with hydrocephalus/ O. S. Pavlysh, V. I. Snisar (стр.119-125)
Аряєв М. Л. Домашнє і шкільне насильство щодо низькорослих дітей з дефіцитом гормона росту/ М. Л. Аряєв, Л. І. Сеньківська (стр.125-131)
Ishchenko O. V. Microbiological features of Pseudomonas aeruginosa in children with cystic fibrosis/ O. V. Ishchenko, D. O. Stepanskyi (стр.131-138)
Idashkina N. Н. Therapy of delayed consolidation of mandible fractures/ N. Н. Idashkina [et al.] (стр.139-145)
Kovach I. V. Microbial landscape and immune status in maxillary sinusitis of stomatogenic origin/ I. V. Kovach [et al.] (стр.145-151)
Tsymbaliuk V. I. Prevalence of premature birth in conditions of global warming/ V. I. Tsymbaliuk [et al.] (стр.152-161)
Депутат Ю. М. Застосування інформаційної моделі розрахунку раціону харчування для компенсації енергетичних витрат військовослужбовців Збройних Сил України/ Ю. М. Депутат [та ін.] (стр.161-168)
Ryabukha O. I. Environmental determinants of thyroid pathology/ O. I. Ryabukha, V. I. Fedorenko (стр.169-178)
Яворовський О. П. Культура безпеки пацієнтів у вітчизняних лікарняних закладах (повідомлення 1)/ О. П. Яворовський [та ін.] (стр.179-187)
Волосовець О. П. Алергічні та неалергічні хвороби шкіри в дітей України: ретроспективне дослідження за останні 24 роки/ О. П. Волосовець [та ін.] (стр.188-196)
Берест І. Р. Еволюція лікувально-оздоровчого напряму діяльності профспілок Галичини ХІХ – початку ХХ ст./ І. Р. Берест [та ін.] (стр.197-204)
Височина І. Л. Постковідний синдром: щодо ризиків розвитку тромботичних ускладнень у хворих з ішемічними ураженнями кінцівок (клінічні випадки)/ І. Л. Височина, Т. П. Ніколаєнко-Камишова, О. М. Бєсєдін (стр.205-211)
Antipkin Yu. H. Аutosomal recessive limb-girdle muscular dystrophy type 2A: two cases in Ukraine with different age of onset/ Yu. H. Antipkin [et al.] (стр.212-218)
Омельченко Л. І. Ураження серця при ювенільній системній склеродермії (клінічний випадок)/ Л. І. Омельченко [та ін.] (стр.219-227)
Зербіно Д. Д. Професор В. Г. Шлопов – видатний представник вітчизняної патологічної анатомії (до 80-річчя від дня народження)/ Д. Д. Зербіно [та ін.] (стр.228-229)
Surkov D. Correction: Using of dexmedetomidine in term neonates with hypoxic-ischemic encephalopathy/ D. Surkov (стр.230)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачишин О. В.
Назва : Особливості показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 40-49 (Шифр УУ21/2019/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ИНСУЛЬТ -- STROKE
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
Анотація: Мета роботи — визначити й оцінити показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), ускладнену геморагічним інсультом (ГІ), після раннього відновного періоду. Матеріали та методи. Було сформовано дві групи осіб: до основної групи залучили 94 хворих (50 жінок та 44 чоловіків, середній вік (54,4 ± 8,8) року), які перенесли ГІ як ускладнення ГХ понад 6 міс тому й не мали спонтанної нормалізації артеріального тиску (АТ) протягом цього періоду; до групи порівняння — 104 особи (54 жінки та 50 чоловіків, середній вік (53,7 ± 8,9) року) з ГХ без перенесеного ГІ. Групи пацієнтів були порівнянні за основними показниками. Усім зазначеним особам було проведено ДМАТ. Результати та обговорення. Показники ДМАТ в основній групі та групі порівняння (М ± σ) відповідно: середній (сер.) систолічний артеріальний тиск (САТ) удень (109,6 ± 15,8) та (121,1 ± 11,3) мм рт. ст., уночі (101,9 ± 17,0) та (108,3 ± 14,1) мм рт. ст., протягом 24 год (109,6 ± 15,5) та (118,1 ± 9,7) мм рт. ст.; зазначені показники були меншими в основній групі, на відміну від групи порівняння (p 0,05). При цьому мінімальний (мін.) САТ удень в основній групі ((74,4 ± 19,5) мм рт. ст.), на відміну від групи порівняння ((82,3 ± 12,5) мм рт. ст.), був меншим, а максимальний (макс.) САТ удень ((168,2 ± 18,1) мм рт. ст.) був більшим в основній групі, ніж у групі порівняння ((161,9 ± 17,7) мм рт. ст.) (p 0,05). При цьому показник стандартного відхилення StD САТ удень — (17,9 ± 5,9) був більшим в основній групі (p 0,05). Показник гіпербаричного навантаження САТ удень був більшим в основній групі і становив (403,6 ± 250,9) проти (231,7 ± 123,0) у групі порівняння (p 0,05). За добовим ритмом АТ в основній групі було статистично значуще менше осіб з профілем over-dipper (6,4 проти 20,2 %) і більше з non-dipper (40,4 проти 26 %). Висновки. У хворих на ГХ, які перенесли ГІ понад 6 міс тому, не мали спонтанної нормалізації АТ протягом цього періоду та відновилися до 50—100 балів за шкалою Бартела, у порівнянні з хворими на ГХ ІІ стадії, мають місце більші діапазони коливань АТ при нижчому рівні сер. САТ. На це вказують статистично значуще більші денні макс. САТ, ΔСАТ, StD. Показник гіпербаричного навантаження САТ удень більший в осіб з перенесеним ГІ, що відображає збільшене навантаження на серцево-судинну систему, хоча сер. САТ у цих хворих є нижчим, ніж у хворих на ГХ без ускладнень. У хворих із перенесеним ГІ перевищення макс. САТ над сер. САТ за 24-годинний проміжок часу становить 54 %, на відміну від 39 % у групі порівняння (p 0,05)Objective — to determine and evaluate indices of 24-hour ambulatory blood pressure monitoring (24-ABPM) in patients with essential hypertension (EH), complicated with hemorrhagic stroke (HS), after an early recovery period. Materials and methods. The investigation involved 2 groups: the main group included 94 patients (50 women and 44 men, mean age (54.4 ± 8.8) years old), after previous HS as a complication of EH, that took place 6 months or earlier, and who had no spontaneous normalization of blood pressure (BP) over this period. The comparison group consisted of 104 subjects (54 women and 50 men, mean age (53.7 ± 8.9) years old) with EH. The groups matched according to key indices. All investigated subjects underwent 24-ABPM. Results and discussion. The following indices of 24-ABPM in the main group and comparison group (M ± σ) have been established, respectively: mean daytime systolic blood pressure (SBP) was (109.6 ± 15.8) and (121.1 ± 11.3) mm Hg; mean nighttime SBP was (101.9 ± 17.0) and (108.3 ± 14.1) mm Hg; mean 24-hours SBP was (109.6 ± 15.5) and (118.1 ± 9.7) mm Hg. These indices were lower in the main group in contrast to the comparison group (p 0.05). At the same time, the minimal daytime SBP in the main group ((74.4 ± 19.5) mm Hg), unlike the one of the comparison group ((82.3 ± 12.5) mm Hg), was smaller, and the maximal daytime SBP ((168.2 ± 18.1) mm Hg) was greater in the main group than in the comparison group ((161.9 ± 17.7) mm Hg) (p 0.05). At the same time, the daytime standard deviation of SBP (17.9 ± 5.9) was bigger in the main group (p 0.05). The daytime index of hyperbaric impact of SBP was bigger in the main group than in the comparison group — (403.6 ± 250.9) vs. (231.7 ± 123.0), respectively (p 0.05). By the 24-hour profile of BP in the main group there was a statistically significant smaller percentage of persons, relative to the comparison group, with over-dipper profile (6.4 vs. 20.2 %, respectively) and greater percentage with non-dipper profile (40.4 vs. 26 %, respectively). Conclusions. The results of the study showed the wider ranges of BP fluctuations in patients with hypertension who underwent HS more than 6 months ago, did not have a spontaneous normalization of blood pressure during this period and recovered to 50-100 points on the Barthel scale, when compared to the patients with stage II EH. It was defined based on the significantly higher daytime maximal SBP, ΔSBP and StD. The higher hyperbaric impact index of daytime SBP in the main group reflects the increased load on the cardiovascular system, although mean SBP in these patients is lower than in patients with EH without complications. Based on the 24-hour BP profile, the portion of non-dippers is higher among patients after previous HS. In this group of patients, the exceedance of maximal 24-hour SBP over the mean 24-hour SBP was 54 %, vs 39 % in patients without HS (p 0.05)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткачишин О. В.
Назва : Показники ліпідограми у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду
Паралельн. назви :Indices of lipid panel in patients with essential hypertension, complicated with hemorrhagic stroke, after an early recovery period
Місце публікування : Довкілля та здоров’я. - 2019. - № 1. - С. 10-16 (Шифр ДУ9/2019/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметні рубрики: Розувастатин (Крестор)-- тер прим
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Ціль. Визначити показники ліпідограми у хворих на гіпертонічну хворобу (ГБ), ускладнену геморагічним інсультом (ГІ), після раннього відновлювального періоду; встановити формулу розрахунку дози розувастатину для таких хворих та оцінити профіль безпеки лікування ним через 3 місяці від початку 1-місячного курсу. Матеріали та методи. Було сформовано 2 групи пацієнтів: в основну групу залучили 107 осіб (56 жінок та 51 чоловік, середній (М ± σ) вік – 54,0 ± 9,5 року), які перенесли ГІ як ускладнення ГБ ІІ стадії більше 6 місяців тому, у контрольної – 104 особи (54 жінки та 50 чоловіків, середній вік 53,7±8,9 року) з ГБ без перенесеного ГІ. Групи пацієнтів були зіставні за основними показниками. Усім хворим проведено аналіз крові із визначенням показників ліпідограми. Результати. Параметри ліпідограми в основній та контрольній групі (M±σ), відповідно: загальний холестерин 5,998±1,326 vs 6,027±1,103 ммоль/л; тригліцериди 1,422±0,775 vs 1,975±1,136 ммоль/л; ліпопротеїди низької щільності 4,196±1,021 vs 4,301±0,884 ммоль/л; ліпопротеїди дуже низької щільності 0,619±0,356 vs 0,719±0,268 ммоль/л; ліпопротеїди високої щільності 1,418±0,301 vs 1,318±0,252 ммоль/л, різниця достовірна (p0,05); коефіцієнт атерогенності 3,438±1,008 vs 3,616±0,898. Висновки. Хворі, які перенесли ГІ як ускладнення ГБ, вижили протягом перших 6 місяців. після ГІ, що залишилися транспортабельними, відновилися до рівня 50-100 балів за шкалою Бартел у порівнянні з хворими на ГБ, стадія ІІ, мають порівняні середні значення показників ліпідограми, крім ліпопротеїдів високої щільності, які більші у хворих з перенесеним цереброваскулярними захворюваннями. Розроблено формулу підбору дози розувастатину з результуючим рівнем ліпопротеїдів низької щільності в діапазоні 2,198–2,500 ммоль/л при лікуванні після 6 міс. від випадку ГІ. Визначено, що у найближчий 3-місячний період при лікуванні розувастатином протягом 1-го місяця осіб з перенесеним ГІ не було виявлено несприятливих наслідків у вигляді подальших ускладнень ГБObjective: to determine lipid panel indices in patients with essential hypertension (EH), complicated with hemorrhagic stroke (HS), after an early recovery period; to establish a formula for calculating the dose of rosuvastatin for such patients and to assess the safety profile of its treatment in 3 months after the starting date of 1-month treatment period. Materials and methods. There were formed 2 groups of people: 107 persons (56 women and 51 men, average (M±σ) age – 54,0±9,5 years) were involved in the main group, who have undergone HS as a complication of EH 6 months and more previously; the comparison group comprised 104 persons (54 women and 50 men, middle age 53,7±8,9 years old) with EH. They were matched groups according to key indicators. All the above-mentioned people underwent blood analysis on lipid panel indices. Results. Lipid panel indices in the main and control group (M±σ) were the following ones, respectively: total cholesterol 5,998±1,326 vs. 6,027±1,103 mmol/l; triglycerides 1,422±0,775 vs. 1,975±1,136 mmol/l; low density lipoprotein 4,196±1,021 vs. 4,301±0,884 mmol/l; very low density lipoprotein 0,619±0,356 vs. 0,719±0,268 mmol/l; high density lipoprotein 1,418±0,301 vs. 1,318±0,252 mmol/l, the difference is significant (p0,05); the atherogenicity coefficient of 3,438±1,008 vs. 3,616±0,898. Conclusions. Patients with EH, who have suffered HS more than 6 months before and have recovered up to 50-100 points according to Barthel scale, compared with patients with EH stage II, have similar mean values of lipid panel indices, with the exception of high density lipoprotein index, which is bigger in patients with former cerebrovascular injury. A formula for selecting dosage of rosuvastatin has been developed to obtain the resulting low density lipoprotein level in the range of 2,198-2,500 mmol/l for the treatment after 6 months period from the incidence case of HS. It was determined that in the next 3 months period in case of rosuvastatin treatment of persons with former HS during the one-month period, there are no adverse effects in the form of further complications of HS
Знайти схожі

1-10 11-14

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)