Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Торбас, О. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 88
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-88

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії [Текст] = Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
The purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії / О. Л. Рековець [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - № 4. - С. 9-22

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Пономарева, Г. В.
Радченко, Г. Д.
Живило, І. О.
Сіренко, О. Ю.
Крушинська, Н. А.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

(Немає відомостей про примірники)
Шифр: УУ11/2021/28/3
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2021р. Т. 28 № 3

Зміст:
Коваленко, В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.9-19
Інші автори: Несукай О. Г., Тітова Н. С., Чернюк С. В., Кириченко Р. М., Гіреш Й. Й., Тітов Є. Ю.
Сіренко, Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією / Ю. М. Сіренко [та ін.]. - С.20-29
Інші автори: Рековець О. Л., Радченко Г. Д., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Живило І. О., Сидоренко П. І., Поліщук С. А.
Ломаковський, О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом / О. М. Ломаковський [та ін.]. - С.30-39
Інші автори: Гавриленко Т. І., Пархоменко О. М., Лутай М. І., Підгайна О. А., Рижкова Н. О.
Мітченко, О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією / О. І. Мітченко [та ін.]. - С.41-48
Інші автори: Романов В. Ю., Вакалюк І. П., Ісаєва А. С., Руденко Л. В., Чулаєвська Н. М., Тімохова К. О.
Стан, М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця / М. В. Стан [та ін.]. - С.49-56
Інші автори: Хохлов А. В., Жарінов О. Й., Зеленчук О. В., Тодуров Б. М.
Ковальова, О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп / О. М. Ковальова. - С.57-66
Коваленко, В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.67-88
Інші автори: Несукай О. Г., Черняєв С. В., Козлюк А. С., Кириченко Р. М.
Немає відомостей про примірники
Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2019/5
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2019р. № 5

Зміст:
Міщенко, Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ / Л. А. Міщенко. - С.11-20
Рековець, О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому / О. Л. Рековець [та ін.]. - С.23-32
Інші автори: Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Воронков, Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка / Л. Г. Воронков [та ін.]. - С.33-42
Інші автори: Войцеховська К. В., Федьків С. В., Гавриленко Т. І., Коваль В. І.
Целуйко, В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна. - С.43-52
Шумаков, В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда / В. О. Шумаков [та ін.]. - С.53-63
Інші автори: Терещенко Н. М., Волошина О. В., Терешкевич Л. П., Малиновська І. Е.
Кожухов, С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019 / С. М. Кожухов. - С.64-65
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України. - С.66-68
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2019/2
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2019р. № 2

Зміст:
Воронков, Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології / Л. Г. Воронков [та ін.]. - С.11-22
Інші автори: Березін О. Є., Жарінова В. Ю., Жебель В. М., Коваль О. А., Рудик Ю. С., Пархоменко О. М.
Целуйко, В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна. - С.23-31
Рековець, О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому / О. Л. Рековець [та ін.]. - С.32-47
Інші автори: Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Воронков, Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців / Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк. - С.48-56
Жадан, А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца / А. В. Жадан. - С.57-62
Березуцкий, В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2 / В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая. - С.63-75
Соловьян, А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению / А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева. - С.76-90
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2016/6
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2016р. № 6

Зміст:
До ювілею Євгенії Петрівни Свіщенко. - С.13-14
Коваленко, В. М. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики / В. М. Коваленко [та ін.]. - С.15-24. - Бібліогр.: с. 22-23
Інші автори: Несукай О. Г., Чернюк С. В., Даниленко О. О., Кириченко Р. М., Гіреш Й. Й., Тітов Є. Ю., Поленова Н. С.
Амосова, К. М. Резолюція сегмента ST після первинних перкутанних коронарних втручань: частота досягнення, клінічне значення і незалежні предиктори / К. М. Амосова [та ін.]. - С.25-31. - Бібліогр.: с. 29-30
Інші автори: Сиченко Ю. О., Руденко Ю. В., Прудкий І. В., Безродний А. Б., Кацитадзе І. Ю., Горда І. І.
Пархоменко, О. М. Гострий кардіоренальний синдром у стабільних хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST: патогенетична роль порушення ендотелійзалежної вазодилатації / О. М. Пархоменко [та ін.]. - С.32-38. - Бібліогр.: с. 37
Інші автори: Сопко О. О., Лутай Я. М., Іркін О. І., Степура А. О., Білий Д. О., Кушнір С. П.
Радченко, Г. Д. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на ураження органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з ішемічною хворобою серця та без неї (результати дослідження EPHES) / Г. Д. Радченко [та ін.]. - С.41-57. - Бібліогр.: с. 55-56
Інші автори: Муштенко Л. О., Торбас О. О., Кушнір С. М., Яринкіна О. А., Поташев С. В., Сіренко Ю. М.
Бичкова, Н. Г. Імунологічні аспекти перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з хронічним обструктивним захворюванням легень / Н. Г. Бичкова, С. А. Бичкова, Г. А. Таран. - С.58-63. - Бібліогр.: с. 62
Сичов, О. С. Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай. - С.64-75. - Бібліогр.: с. 73-74
Несукай, О. Г. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня / О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш. - С.76-81. - Бібліогр.: с. 80
Дячук, Д. Д. Скрининг ишемии миокарда методом оценки фазы реполяризации / Д. Д. Дячук [и др.]. - С.82-89. - Библиогр.: с. 88-89
Інші автори: Кравченко А. Н., Файнзильберг Л. С., Станиславская С. С., Корчинская З. А., Ориховская К. Б., Пасько В. С., Михалев К. А.
Кваша, Е. А. Профиль сердечно-сосудистого риска у мужчин, проживающих в городе: 35-летняя динамика / Е. А. Кваша [и др.]. - С.90-96. - Библиогр.: с. 95-96
Інші автори: Смирнова И. П., Горбась И. М., Срибная О. В.
Лебідь, І. Г. Стать-детерміновані відмінності в оперованих та неоперованих дорослих із природженими вадами серця / І. Г. Лебідь, І. М. Ємець. - С.97-103. - Бібліогр.: с. 102
Гарміш, О. О. Оцінка показників запальної активності та ураження периферичних судин як маркерів серцево-судинного ризику в жінок з ревматоїдним артритом / О. О. Гарміш [та ін.]. - С.104-111. - Бібліогр.: с. 110
Інші автори: Левченко В. Г., Сіренко Ю. М., Ікоркін М. Р.
Сіромаха, С. О. Випадок невідкладного лікування тріпотіння передсердь у новонародженого / С. О. Сіромаха [та ін.]. - С.112-114. - Бібліогр.: с. 114
Інші автори: Прокопович Л. М., Залевський В. П., Парацій О. З., Головенко О. С., Труба Я. П., Лазоришинець В. В.
Голтвян, О. М. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики / О. М. Голтвян, Ю. Г. Кияк, О. Ю. Барнетт. - С.115-121. - Бібліогр.: с. 119-121
Пам’яті Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016). - С.122-123
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2015/3
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2015р. № 3 . - 23.50, р.

Зміст:
Дзяк, Г. В. Упруго-эластические свойства артериальной стенки в зависимости от возраста у мужчин с артериальной гипертензией / Г. В. Дзяк, Э. Л. Колесник. - С.13-19
Радченко, Г. Д. Порівняння ефективності лікування за допомогою комбінацій лізиноприлу й гідрохлоротіазидута бісопрололу й гідрохлоротіазиду в пацієнтів з помірною і тяжкою артеріальною гіпертензією / Г. Д. Радченко [и др.]. - С.21-28
Інші автори: Торбас О. О., Сіренко Ю. М., Пономарьова Г. В., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Сніцаренко О. О.
Соколов, М. Ю. Перипроцедурне пошкодження міокарда у хворих на стабільну стенокардію залежно від способу медикаментозної протекції / М. Ю. Соколов, В. Ю. Кобиляк, Ю. М. Соколов. - С.29-39
Талаєва, Т. В. Роль набутої автоімунної відповіді в розвитку гострого коронарного синдрому / Т. В. Талаєва, В. О. Шумаков, В. В. Братусь. - С.40-47
Нетяженко, Н. В. Зміни активності згортувальної та протизгортувальної систем крові в жінок з різним ступенем ризику серцево-судинних подій / Н. В. Нетяженко [и др.]. - С.48-54
Інші автори: Мальчевська Т. Й., Плєнова О. М., Пастушина А. І., Ляхоцька А. В.
Ватутін, Н. Т. Вегетативний дисбаланс у хворих на стенокардію напруження: можливості фізіологічних тригерів процесу прекондиціювання / Н. Т. Ватутін, Н. В. Калінкіна, В. С. Колесніков. - С.55-59
Сичов, О. С. Предиктори виникнення тромбу та сладжу у хворих з неклапанною фібриляцією передсердь, зв’язок з попередньою антикоагулянтною терапією / О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай. - С.60-67
Левчук, Н. П. Зміни структури і функції міокарда в пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь після кардіоверсії при тривалому спостереженні / Н. П. Левчук [и др.]. - С.6873
Інші автори: Жарінов О. Й., Ікоркін М. Р., Сичов О. С.
Трембовецька, О. М. Повздовжнє сегментарне зміщення стінок лівого шлуночка у хворих з недостатністю мітрального клапана / О. М. Трембовецька. - С.75-78
Єпанчінцева, О. А. Якість життя пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця: місце ранолазину / О. А. Єпанчінцева [и др.]. - С.79-83
Інші автори: Надорак О. П. , Борхаленко Ю. А., Жарінов О. Й.
Лутай, М. І. Відкладання жирової тканини в міокарді в нормі та при патології. Клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка / М. І. Лутай [и др.]. - С.84-93
Інші автори: Федьків С. В., Голікова І. П., Немчина О. О., Чекалова А. О., Слободський В. А., Товстуха В. В.
Зінченко, Ю. В. Перебіг аритмії у хворих, що перенесли епізод тріпотіння передсердь 1 : 1 / Ю. В. Зінченко, О. І. Фролов. - С.94-100
Федьків, С. В. Магнітно-резонансна візуалізація в діагностиці ішемічного ураження міокарда лівого шлуночка / С. В. Федьків, С. С. Теличкун. - С.103-112
Ірина Казимирівна Следзевська (1928–2015). - С.113-114
Олексій Олексійович Мойбенко (1931–2015). - С.115-116
Стрес та серцево-судинні захворювання: національна стратегія в сучасних умовах України. Науково-практична конференція. . - С.117-118
XVI Національний конгрес кардіологів України. - С.119
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2015/2
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2015р. № 2 . - 23.50, р.

Зміст:
Радченко, Г. Д. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія у молодих: чи всіх маємо лікувати? / Г. Д. Радченко, О. О. Торбас, Ю. М. Сіренко. - С.17-25
Коваленко, В. М. Взаємозв’язок між показниками добового моніторування артеріального тиску та деформацією і швидкістю деформації міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу / В. М. Коваленко [и др.]. - С.26-33
Інші автори: Несукай О. Г., Тітов Є. Ю., Поленова Н. С., Даниленко О. О.
Дзяк, Г. В. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну на параметри деформації міокарда лівого шлуночка в чоловіків з артеріальною гіпертензією / Г. В. Дзяк, М. Ю. Колесник. - С.34-40
Трембовецька, О. М. Вплив блокади лівої ніжки пучка Гіса на показники повздовжнього зміщення стінок лівого шлуночка у хворих на дилатаційну кардіоміопатію / О. М. Трембовецька, Г. В. Книшов, В. П. Захарова. - С.41-46
Орищин, Н. Д. Оцінка життєздатності міокарда методом магнітно-резонансної візуалізації у передбаченні ефективності реваскуляризації при ішемічній кардіоміопатії / Н. Д. Орищин. - С.49-57
Мітченко, О. І. Лептинорезистентність, стан вуглеводного та ліпідного обмінів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом / О. І. Мітченко, В. Ю. Романов, О. Ю. Кулик. - С.58-64
Сичов, О. С. Використання метаболічної терапії у хворих з фібриляцією передсердь / О. С. Сичов, О. М. Романова, О. В. Срібна. - С.65-70
Бородай, А. О. Зв’язок між фібриляцією передсердь, артеріальною гіпертензією і німими інфарктами головного мозку / А. О. Бородай [и др.]. - С.71-78
Інші автори: Федьків С. В., Бородай Е. С., Гетьман Т. В., Рибак А. В.
Зінченко, Ю. В. Перебіг уперше виниклого тріпотіння передсердь протягом п’ятнадцяти років після кардіоверсії / Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва. - С.81-86
Скочко, О. В. Взаємозв’язок захворювань пародонта з чинниками ризику розвитку ішемічної хвороби серця / О. В. Скочко [и др.]. - С.87-94
Інші автори: Мамонтова Т. В., Весніна Л. Е., Кайдашев І. П.
Тодуров, Б. М. Ультразвукова декальцифікація стулок аортального клапана / Б. М. Тодуров. - С.95-98
Лутай, М. І. Кальциноз вінцевих артерій, аорти, клапанів серця та ішемічна хвороба серця: патофізіологія, взаємозв’язок, прогноз, стратифікація ризику. Частина 3. Взаємозв’язок кальцификації вінцевих артерій з кальцинозом інших локалізацій (аорта, клапани серця), остеопорозом. Можливості прогнозу і стратифікації ризику / М. І. Лутай, І. П. Голікова. - С.99-112
DiNicolantonio, J. Клопідогрель – безпечніший за тикагрелор щодо кровотеч: ретельний аналіз дослідження PLATO / J. DiNicolantonio [и др.]. - С.113-123
Інші автори: D’Ascenzo F., Tomek A., Chatterjee S., Niazi A., Biondi-Zoccai G.
Георгій Вікторович Дзяк (до 70-річчя від дня народження). - С.124-125
Євгенія Хомівна Заремба (до 80-річчя від дня народження. - С.126-127
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Шифр: УУ11/2014/4
Журнал

Український кардіологічний журнал . - Виходить щомісячно
2014р. № 4 . - 17.57, р.

Зміст:
Мітченко, О. І. Вплив консервативних та хірургічних методів лікування ожиріння на серцево-судинний ризик у хворих з артеріальною гіпертензією та морбідним ожирінням / О. І. Мітченко [и др.]. - С.17-25
Інші автори: Лаврик А. С., Шкрьоба А. О., Романов В. Ю.
Коваленко, В. М. Взаємозв’язок між структурно-функціональним станом лівих відділів серця і толерантністю до фізичного навантаження в пацієнтів з гіпертонічною хворобою / В. М. Коваленко [и др.]. - С.26-32
Інші автори: Несукай О. Г., Поленова Н. С., Тітов Є. Ю., Даниленко О. О.
Радченко, Г. Д. Вплив лікування на основі фіксованої комбінації валсартану й гідрохлоротіазиду та вільної комбінації бісопрололу з гідрохлоротіазидом на артеріальний тиск, пружно-еластичні властивості артерій і сексуальну дисфункцію / Г. Д. Радченко [и др.]. - С.33-48
Інші автори: Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Доброход А. С., Муштенко Л. О., Сніцаренко О. О.
Талаєва, Т. В. Значущість та механізми дії запалення як самостійного чинника атерогенезу / Т. В. Талаєва, О. С. Гавриш, В. В. Братусь. - С.49-69
Коваленко, В. М. Характеристика функціонального стану периферичних артерій в умовах хронічного системного запалення у хворих на остеоартроз із супутнім метаболічним синдромом / В. М. Коваленко, А. С. Козлюк. - С.70-77
Долженко, М. М. Особливості дисфункції ендотелію в пацієнтів з післяінфарктною ішемічною кардіоміопатією в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки / М. М. Долженко [и др.]. - С.78-83
Інші автори: Коноплянік Л. І., Лимар Ю. В., Базилевич А. Я.
Солов’ян, Г. М. Структурно-функціональний стан міокарда, варіабельність ритму та електрофізіологічні властивості серця у хворих з пароксизмальною фібриляцією передсердь різної етіології / Г. М. Солов’ян. - С.84-93
Сичов, О. С. Особливості виявлення тромбоутворення в порожнинах серця у хворих з типовим тріпотінням передсердь і пацієнтів з фібриляцією передсердь / О. С. Сичов, А. О. Бородай. - С.94-101
Міхалєва, Т. В. Структурно-функціональний стан міокарда при фібриляції передсердь неклапанного генезу у пацієнтів віком менше 65 років зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка серця / Т. В. Міхалєва. - С.102-110
Лебідь, І. Г. Одноцентрове дослідження хірургічної активності у дорослих із природженими вадами серця: 15-річний ретроспективний аналіз / І. Г. Лебідь. - С.111-118
Гавриленко, Т. І. Мієлопероксидаза та її роль у розвитку ішемічної хвороби серця / Т. І. Гавриленко, Н. О. Рижкова, О. М. Пархоменко. - С.119-126
Дзяк, Г. В. Юрій Миколайович Соколов (до 70-річчя з дня народження) / Г. В. Дзяк. - С.127-128
Дзяк, Г. В. Аналітичний огляд дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю Д 14.01.11 – «Кардіологія» у спеціалізованій вченій раді Д 08.601.02 / Г. В. Дзяк, В. В. Родіонова, О. І. Мітченко. - С.129133
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.

Торбас, О. О.
Фактори, що пов’язані із динамікою центрального артеріального тиску на фоні комбінованої 6-місячної антигіпертензивної терапії [Текст] / О. О. Торбас, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 108-111

MeSH-головна:
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION (использование, методы)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (методы)
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Торбас, О. О.
Порівняння значення офісного, середньодобового та центрального артеріального тиску у формуванні ураження органів-мішеней [Текст] / О. О. Торбас, Г. Д. Радченко // Артериальная гипертензия. - 2014. - № 3. - С. 49-53

MeSH-головна:
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (использование, методы)
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ ГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGE, HYPERTENSIVE (диагноз, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (диагноз, осложнения)
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОЧЕЧНАЯ -- HYPERTENSION, RENAL (диагноз, осложнения)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагноз, кровь, осложнения)
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Торбас, О. О.
Оцінка жорсткості артерій: огляд методів і приладів [Текст] / О. О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 4. - С. 54-59

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диетотерапия, патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
ПУЛЬСОВОЙ ВОЛНЫ АНАЛИЗ -- PULSE WAVE ANALYSIS (использование)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

61
С 96

"Сьогодення та майбутнє медицини", міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених (2009 ; Вінниця)
Торбас, О. О.
Етика та деонтологія лікаря як метод паліативного лікування онкологічних хворих. Наукові засади формування хоспісної служби на Україні [Текст] / О. О. Торбас // Матеріали VI Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених "Сьогодення та майбутнє медицини", 9-10 квіт. 2009 р. / гол. ред. Мороз В. М., ред.: В. В. Петрушенко, І. М. Макарчук, С. А. Мовчан ; відп. секр. С. Г. Полінкевич. - 2009. - С. 177

УДК

61(06)

Дод.точки доступу:
Мороз, В. М. \гол. ред.\
Петрушенко, В. В. \ред.\
Макарчук, І. М. \ред.\
Довгань, О. В. \ред.\
Мовчан, С. А. \ред.\
Полінкевич, С. Г. \відп. секр.\
"Сьогодення та майбутнє медицини", міжнар. наук. конф. студ. та молодих вчених(2009 ; Вінниця)

Знайти схожі

14.

Торбас, О. О.
Діастолічна функція лівого шлуночка в клінічній практиці кардіолога / О. О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 5/6. - С. 8-21

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
MeSH-не головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология)
Анотація: Порушення діастолічної функції лівого шлуночка залишається актуальною проблемою сучасної кардіології, створюючи певні труднощі для діагностики й лікування, особливо в пацієнтів з артеріальною гіпертензією. У даному огляді зібрано найсучасніші дані й положення рекомендацій стосовно діастолічної дисфункції лівого шлуночка, наведено результати нових досліджень у галузі діастології, а також запропоновано декілька зручних алгоритмів, які лікар-кардіолог може використовувати для оцінки ймовірності підвищення тиску наповнення лівого шлуночка або наявності серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Торбас, О. О.
Вплив гіперурикемії на пружно-еластичні властивості артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / О. О. Торбас, О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 4. - С. 58-65

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
АРТЕРИИ -- ARTERIES (физиология)
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
Анотація: Підвищення рівня сечової кислоти (СК) є вкрай поширеним станом як у популяції в цілому, так і серед кардіологічних хворих зокрема, воно дуже негативно впливає на прогноз. Однак у нашій країні вивченню цього питання приділяють недостатньо уваги. Матеріали та методи. Обстежені 110 осіб, серед яких було 68 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та 42 особи із нормальним рівнем артеріального тиску (АТ). Пацієнтам було проведено такі дослідження: вимірювання зросту та маси тіла, індексу маси тіла, вимірювання офісних систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, добове моніторування АТ, неінвазивне визначення центрального САТ та швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного та м’язового типів (ШППХе та ШППХм), біохімічне дослідження крові з визначенням рівнів сечової кислоти, глюкози, загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності сироватки крові, ехокардіографію та ультразвукове обстеження сонних артерій. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програмного забезпечення IBM Statistics SPSS 21. Результати. Пацієнти з АГ та особи групи контролю були порівнянні за віком. Першим етапом аналізу була оцінка поширеності гіперурикемії в обстежених осіб. У 55 % пацієнтів із АГ спостерігалося підвищення рівня СК. Тільки 17 % пацієнтів із нормальним рівнем АТ мали підвищений рівень СК. Групу пацієнтів із АГ було поділено на 2 підгрупи: перша підгрупа — із підвищеним рівнем сечової кислоти, друга — з нормальним її рівнем. В обох підгрупах пацієнти були одного віку та переважно з надмірною вагою тіла або ожирінням, чоловіків було більше в обох підгрупах. За основними клініко-демографічними характеристиками пацієнти не відрізнялися між собою. У підгрупі хворих з АГ та гіперурикемією ШППХе була достовірно вищою на 1,6 м/с (р = 0,044), ніж у підгрупі хворих із АГ та нормоурикемією. При цьому величина ШППХм була однаковою в обох підгрупах. Спостерігалася достовірна кореляція рівня СК із наявністю в анамнезі транзиторної ішемічної атаки або інсульту, ретинопатії, аритмії, а також із середньодобовими САТ і ДАТ. Також було продемонстровано достовірну кореляцію із центральним артеріальним тиском (R = 0,293; P = 0,007), часом викиду (R = 0,49; P 0,001), субендокардіальним індексом життєздатності міокарда (R
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Торбас, О. О.
Інструментальні методики діагностики й оцінки кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із артеріальною гіпертензією: огляд літератури (частина 1) [Текст] / О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 35-40

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається одним із найбільш поширених неінфекційних захворювань в Україні та в усьому світі, що пов’язане з високими рівнями інвалідності та смертності. Рутинне вимірювання артеріального тиску (АТ) у клінічній практиці дозволяє швидко оцінити стан пацієнта з АГ, проте призводить до недооцінки деяких клінічних параметрів. Ці знахідки спонукали вчених до вивчення структури артерій і пошуку методів неінвазивного вимірювання центрального АТ. Поштовхом до розробки технологічних засад методу контурного аналізу пульсової хвилі стали експерименти зі сфігмографії та сфігмоманометрії, які показали, що в нормі коливання стінки артерії відбувається майже однаково до фаз змін тиску, оскільки стінка артерії поводить себе як абсолютно пружний матеріал. Ця знахідка була покладена в основу трансферної функції, що дозволяє неінвазивно виміряти центральний АТ. У багатьох клінічних дослідженнях було доведено, що саме рівень центрального АТ більше пов’язаний із ураженням органів-мішеней. Крім того, встановлено, що різні групи антигіпертензивних засобів здатні по-різному впливати на рівень АТ в аорті. Неінвазивне вимірювання центрального АТ дозволяє нам індивідуалізувати підбір терапії пацієнтам з АГ та провести більш детальну діагностику в пацієнтів різного кардіоваскулярного ризику. Визначення швидкості поширення пульсової хвилі використовують для діагностики жорсткості артерій, при зростанні якої доведено збільшується ризик основних серцево-судинних ускладнень. Діагностична процедура визначення рівня АТ в аорті та жорсткості артерій на практиці займає багато часу, потребує окремих, як правило, дорогих приладів та відповідної підготовки оператора. У наш час було розроблено ряд електронних тонометрів для офісного вимірювання АТ, робота яких ґрунтується на використанні технології реєстрації пульсової хвилі манжеткою, що забезпечило просте вимірювання рівня АТ в аорті та інших параметрів пульсової хвилі. Один із таких приладів запропонували вітчизняні виробники
Дод.точки доступу:
Кушнір, С. М.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Торбас, О. О.
Інструментальні методики діагностики й оцінки кардіоваскулярного ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією: результати власного дослідження (частина 2) [Текст] / О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 84-93

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: У попередній частині ми детально розглянули всі показники, які можна отримати за допомогою контурного та швидкісного аналізу пульсової хвилі, а також розповіли про прилад вітчизняного виробництва, який дозволяє оцінити ці параметри. У цій частині розкрито результати відкритого клінічного випробування вимірювача артеріального тиску ВАТ41-2 виробництва ТОВ «ІКС-Техно» (м. Київ) у режимі визначення параметрів жорсткості судин та центрального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Мета. Метою даного дослідження було визначити можливості використання вимірювача артеріального тиску ВАТ41-2 для оцінки центрального тиску та параметрів жорсткості артерій шляхом порівняння показників жорсткості судин та центрального артеріального тиску, отриманих за допомогою приладів SphigmoCor та Complior. Матеріали та методи. Дослідження включало такі етапи: скринінг (перевірка відповідності критеріям включення у дослідження), період спостереження в дослідженні, що складався із двох візитів. За умови відповідності всім критеріям включення та за відсутності критеріїв виключення пацієнта запрошували на перший візит, на якому за допомогою трьох приладів (SphigmoCor, Complior та ВАТ41-2 у режимі вимірювання параметрів жорсткості судин) послідовно у положенні пацієнта лежачи на спині визначали такі показники: офісний систолічний артеріальний тиск (САТ), діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) та частоту серцевих скорочень (ЧСС), центральний САТ, індекс аугментації, швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях м’язового та еластичного типу, час вигнання, субендокардіальний індекс Бакберга. Окремо за допомогою автоматичного апарата M-10 (виробництва Omron, Японія; клас точності найвищий А/А) осцилометричним методом вимірювали рівень офісних САТ, ДАТ і ЧСС на плечі, на основі яких відбувається калібрування сигналу на апаратах SphigmoCor та Complior. Результати. До остаточного аналізу ввійшли дані 69 пацієнтів. Результати офісного вимірювання АТ і ЧСС апаратом Omron M-10 майже повністю відповідають даним, отриманим за допомогою приладу ВАТ41-2. Існувала сильна достовірна кореляція результатів центрального систолічного АТ, виміряного за допомогою апарата ВАТ 41-2, із даними приладу SphigmoCor (r = 0,98; p 0,001). Також спостерігалася сильна кореляція індексу аугментації, виміряного на ВАТ41-2, із результатами, отриманими за допомогою приладу SphigmoCor (r
Дод.точки доступу:
Кушнір, С. М.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Сучасне лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах економічного сьогодення: фокус на дієві комбінації вітчизняного виробництва [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2015. - № 2. - С. 59-69

MeSH-головна:
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение, экономика)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, экономика)
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE (терапевтическое применение, фармакология, экономика)
(терапевтическое применение, фармакология, экономика)
ЛИЗИНОПРИЛ -- LISINOPRIL (терапевтическое применение, фармакология, экономика)
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Торбас, О.О.
Сіренко, Ю. М.
Пономарьова, Г. В.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.
Сніцаренко, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА / О. О. Торбас [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26

Рубрики: Розувастатин

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Анотація: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Дод.точки доступу:
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 1. - С. 46-66

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом
Patients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Пономарева, Г. В.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Крушинська, Н. А.
Поліщук, С. А.
Сидоренко, П. І.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-88

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)