Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Торбас, О. О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 88
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-88 
1.


   
    Метаболічні ефекти генеричного препарату телмісартан (ХІПотел) або його комбінації з S-амлодипіном (Семлопін) чи гідрохлортіазидом у ТЕРапії пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (результати дослідження ХІПСТЕР-АГ) [Текст] / Ю. М. Сіренко [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 69-83


Рубрики: Амлодипин

   Телмисартан


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE (терапевтическое применение)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Анотація: Мета: оцінити метаболічні ефекти генеричного препарату телмісартан (Хіпотел виробництва компанії «Кусум Фарм», Україна) як монотерапії або в комбінації з S-амлодипіном (Семлопін виробництва компанії «Кусум Фарм», Україна) у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали та методи. У дослідження було включено 40 пацієнтів із м’якою та помірною АГ. Після семиденного періоду відміни всіх медикаментозних засобів пацієнти проходили початкове обстеження та розподіл на групи методом сліпих конвертів залежно від призначеної антигіпертензивної терапії. У кінці періоду відміни оцінювали повторно критерії включення в дослідження. Якщо пацієнт відповідав критеріям включення й не мав критеріїв виключення, то відбувалася рандомізація пацієнта. Призначали Хіпотел у дозі 40–80 мг один раз на добу протягом 2 тижнів. При недосягненні цільового рівня артеріального тиску (АТ) менше від 140/90 мм рт.ст. додавали Семлопін 2,5–5 мг один раз на добу ще протягом 1 місяця. Якщо не було досягнення цільового рівня АТ, додавали гідрохлортіазид у дозі 12,5 мг один раз на добу. Термін спостереження становив 6 місяців. Пацієнтам було проведено на початку та в кінці дослідження добове моніторування АТ, визначення глюкози, інсуліну крові, визначено рівень НОМА, ліпідний спектр крові, біохімічне дослідження крові, загальний аналіз крові та сечі. Результати. Середній вік хворих становив 55,85 ± 2,09 року. Середня маса тіла становила 87,30 ± 2,77 кг. Середній індекс маси тіла — 29,41 ± 0,63 кг/м2. Середні цифри офісного систолічного (САТ) та діастолічного (ДАТ) АТ на початку дослідження становили 155,88 ± 1,63 мм рт.ст. та 92,60 ± 1,43 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) — 71,40 ± 1,29 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 139,37 ± 1,49 мм рт.ст., для ДАТ — 82,47 ± 1,84 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 71,38 ± 1,32 уд/хв. Хіпотел 40–80 мг у нашому дослідженні як монотерапія або в комбінації із Семлопіном та/або гідрохлортіазидом мав нейтральний ефект на інсулінову чутливість та рівень глюкози й інсуліну крові протягом 24 тижнів лікування. Не спостерігалося негативного впливу лікування на рівень ліпідного спектра крові. У підгрупі пацієнтів без інсулінорезистентності відмічалось достовірне зменшення центрального АТ, а індекс аугментації (АІх) мав тенденцію до зменшення. У підгрупі пацієнтів із інсулінорезистентністю спостерігалось виражене та достовірне зменшення як центрального АТ, так і індексу аугментації. Центральний САТ (цСАТ) пов’язаний із пружно-еластичними властивостями артерій, показниками офісного АТ та ступенем його зниження, ступенем гіпертрофії лівого шлуночка, показниками системного запалення та еректильної функції в чоловіків. Метаболічні показники крові були пов’язані з показниками жорсткості артерій, цСАТ, офісним САТ, ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні. Ступінь зниження НОМА корелював з АІх у кінці лікування (r = –0,451, р = 0,018); швидкістю клубочкової фільтрації після лікування (r = –0,362, р = 0,042); ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні (r = –0,484, р = 0,004). Ступінь зниження НОМА залежав від зниження рівня інсуліну крові, що корелював із ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні (r = –0,485, р = 0,004). Рівень глюкози крові до лікування корелював із офісним САТ після лікування (r = 0,439, р = 0,005); рівень глюкози після лікування корелював з рівнем офісного САТ після лікування (r = 0,357, р = 0,03). Ступінь зниження рівня глюкози корелював з цСАТ на початку лікування (r = –0,445, р = 0,018); з рівнем офісного ДАТ через 4 тижні лікування (r = 0,461, р = 0,004); зі ступенем зниження центрального САТ (r = 0,559, р = 0,002). Чим більш значно знижувався рівень глюкози крові в кінці дослідження, тим більшим був ступінь зниження цСАТ у кінці лікування. Висновок. Телмісартан у монотерапії або в комбінації з S-амлодипіном у підгрупі пацієнтів без інсулінорезистентності сприяв достовірному зменшенню центрального АТ, а індекс аугментації мав тенденцію до зменшення. У підгрупі пацієнтів із інсулінорезистентністю спостерігалось виражене та достовірне зменшення як центрального АТ, так і індексу аугментації. Глюкоза, інсулін крові та НОМА були пов’язані з показниками жорсткості артерій, центральним САТ, офісним САТ, ступенем зниження пульсового АТ при добовому моніторуванні
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Свіщенко, Є. П.
Єна, Л. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Гулкевич, О. В.
Мудрук, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Торбас, О. О.
    Інструментальні методики діагностики й оцінки кардіоваскулярного ризику у пацієнтів із артеріальною гіпертензією: огляд літератури (частина 1) [Текст] / О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 35-40


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається одним із найбільш поширених неінфекційних захворювань в Україні та в усьому світі, що пов’язане з високими рівнями інвалідності та смертності. Рутинне вимірювання артеріального тиску (АТ) у клінічній практиці дозволяє швидко оцінити стан пацієнта з АГ, проте призводить до недооцінки деяких клінічних параметрів. Ці знахідки спонукали вчених до вивчення структури артерій і пошуку методів неінвазивного вимірювання центрального АТ. Поштовхом до розробки технологічних засад методу контурного аналізу пульсової хвилі стали експерименти зі сфігмографії та сфігмоманометрії, які показали, що в нормі коливання стінки артерії відбувається майже однаково до фаз змін тиску, оскільки стінка артерії поводить себе як абсолютно пружний матеріал. Ця знахідка була покладена в основу трансферної функції, що дозволяє неінвазивно виміряти центральний АТ. У багатьох клінічних дослідженнях було доведено, що саме рівень центрального АТ більше пов’язаний із ураженням органів-мішеней. Крім того, встановлено, що різні групи антигіпертензивних засобів здатні по-різному впливати на рівень АТ в аорті. Неінвазивне вимірювання центрального АТ дозволяє нам індивідуалізувати підбір терапії пацієнтам з АГ та провести більш детальну діагностику в пацієнтів різного кардіоваскулярного ризику. Визначення швидкості поширення пульсової хвилі використовують для діагностики жорсткості артерій, при зростанні якої доведено збільшується ризик основних серцево-судинних ускладнень. Діагностична процедура визначення рівня АТ в аорті та жорсткості артерій на практиці займає багато часу, потребує окремих, як правило, дорогих приладів та відповідної підготовки оператора. У наш час було розроблено ряд електронних тонометрів для офісного вимірювання АТ, робота яких ґрунтується на використанні технології реєстрації пульсової хвилі манжеткою, що забезпечило просте вимірювання рівня АТ в аорті та інших параметрів пульсової хвилі. Один із таких приладів запропонували вітчизняні виробники
Дод.точки доступу:
Кушнір, С. М.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Оптимізація лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією та супутньою ішемічною хворобою серця із застосуванням Тризипіну (мельдонію) [Текст] / Ю. М. Сіренко [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 1. - С. 31-43


Рубрики: Тризипин

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ЦИТРУЛЛИН -- CITRULLINE (терапевтическое применение)
Анотація: У літературі обговорюється застосування метаболічної терапії в пацієнтів із кардіологічною патологією, у тому числі вплив такої терапії на функцію ендотелію. Одним із найбільш популярних метаболічних препаратів є мельдоній. Метою нашого дослідження було вивчити вплив мельдонію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та ішемічною хворобою серця (ІХС) на рівень артеріального тиску (АТ) та цитруліну крові через 1 місяць терапії. Первинною кінцевою точкою були зміни рівня цитруліну крові в пацієнтів групи комбінованої терапії із застосуванням мельдонію (препарат Тризипін для ін’єкцій та таблетки Тризипін лонг). Вторинною кінцевою точкою було зниження та досягнення цільового рівня АТ ( 140/90 мм рт.ст.), покращення якості життя за опитувальником EQ-5D, зміни еректильної функції в чоловіків, покращення прихильності до лікування. Матеріали та методи. Ми проводили спостереження за 38 хворими з АГ та ІХС (24 чоловіки, 14 жінок). Усіх пацієнтів було розподілено на 2 групи терапії. Хворим першої групи (n
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Кушнір, С. М.
Торбас, О. О.
Гавриленко, Т. І.
Рижкова, Н. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Сіренко, Ю. М.
    Довгоочікувана комбінація бета-блокатора та інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту: нові можливості в оптимізації лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями [Текст] / Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 4. - С. 9-17


Рубрики: Бисопролол

   Периндоприл


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
АДРЕНЕРГИЧЕСКИЕ БЕТА-АНТАГОНИСТЫ -- ADRENERGIC BETA-ANTAGONISTS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS (терапевтическое применение)
Анотація: В огляді надано інформацію про фіксовану комбінацію бета-адреноблокатора бісопрололу та інгібітора АПФ периндоприлу. Детально розглянуті клінічні ситуації, у яких використання подібної комбінації є найбільш оптимальним та ефективним
Дод.точки доступу:
Торбас, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Укр. кардіол. журнал. - 2021. - Том 28, N 3. - С. 20-29. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE
Кл.слова (ненормовані):
Сердечно-лодыжечный сосудистый индекс
Анотація: Мета роботи – оцінити терапевтичну ефективність, вплив на жорсткість судин (за допомогою визначення серцево-гомілкового судинного індексу (CAVI)) та еректильну функцію в чоловіків фіксованої потрійної комбінації валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид та подвійної фіксованої комбінації валсартан/амлодипін у лікуванні пацієнтів із артеріальною гіпертензією 2–3-го ступеня
Використані варіанти подвійної (валсартан/амлодипін) та потрійної (валсартан/амлодипін/гідрохлоротіазид) фіксованої комбінації виявили високу антигіпертензивну ефективність, не посилювали метаболічні порушення, не впливали негативно на еректильну функцію в чоловіків та сповільнювали прогресування жорсткості артерій
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Радченко, Г.Д.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Живило, І. О.
Сидоренко, П. І.
Поліщук, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Торбас, О. О.
    Інструментальні методики діагностики й оцінки кардіоваскулярного ризику в пацієнтів з артеріальною гіпертензією: результати власного дослідження (частина 2) [Текст] / О. О. Торбас, С. М. Кушнір, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 84-93


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES (использование, методы)
Анотація: У попередній частині ми детально розглянули всі показники, які можна отримати за допомогою контурного та швидкісного аналізу пульсової хвилі, а також розповіли про прилад вітчизняного виробництва, який дозволяє оцінити ці параметри. У цій частині розкрито результати відкритого клінічного випробування вимірювача артеріального тиску ВАТ41-2 виробництва ТОВ «ІКС-Техно» (м. Київ) у режимі визначення параметрів жорсткості судин та центрального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Мета. Метою даного дослідження було визначити можливості використання вимірювача артеріального тиску ВАТ41-2 для оцінки центрального тиску та параметрів жорсткості артерій шляхом порівняння показників жорсткості судин та центрального артеріального тиску, отриманих за допомогою приладів SphigmoCor та Complior. Матеріали та методи. Дослідження включало такі етапи: скринінг (перевірка відповідності критеріям включення у дослідження), період спостереження в дослідженні, що складався із двох візитів. За умови відповідності всім критеріям включення та за відсутності критеріїв виключення пацієнта запрошували на перший візит, на якому за допомогою трьох приладів (SphigmoCor, Complior та ВАТ41-2 у режимі вимірювання параметрів жорсткості судин) послідовно у положенні пацієнта лежачи на спині визначали такі показники: офісний систолічний артеріальний тиск (САТ), діастолічний артеріальний тиск (ДАТ) та частоту серцевих скорочень (ЧСС), центральний САТ, індекс аугментації, швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях м’язового та еластичного типу, час вигнання, субендокардіальний індекс Бакберга. Окремо за допомогою автоматичного апарата M-10 (виробництва Omron, Японія; клас точності найвищий А/А) осцилометричним методом вимірювали рівень офісних САТ, ДАТ і ЧСС на плечі, на основі яких відбувається калібрування сигналу на апаратах SphigmoCor та Complior. Результати. До остаточного аналізу ввійшли дані 69 пацієнтів. Результати офісного вимірювання АТ і ЧСС апаратом Omron M-10 майже повністю відповідають даним, отриманим за допомогою приладу ВАТ41-2. Існувала сильна достовірна кореляція результатів центрального систолічного АТ, виміряного за допомогою апарата ВАТ 41-2, із даними приладу SphigmoCor (r = 0,98; p 0,001). Також спостерігалася сильна кореляція індексу аугментації, виміряного на ВАТ41-2, із результатами, отриманими за допомогою приладу SphigmoCor (r
Дод.точки доступу:
Кушнір, С. М.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    Незалежні фактори серцево-судинного ризику: гіпергомоцистеїнемія та жорсткість судин у хворих з артеріальною гіпертензією [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 1. - С. 8-19


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (патофизиология, этиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
Анотація: Визначення факторів ризику та проведення попередньої оцінки загального серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) — найважливіше завдання в клінічній практиці. У більшості пацієнтів, окрім підвищеного артеріального тиску (АТ), відмічаються інші фактори ССР, які підсилюють один одного, що призводить до збільшення загального ССР. Одним із факторів ССР є підвищена жорсткість артерій. Визначення жорсткості артерій проводять за допомогою методу визначення швидкості поширення пульсової хвилі (ШППХ). Другим незалежним фактором ризику серцево-судинних захворювань є підвищений вміст загального гомоцистеїну (ГЦ) в крові. Мета: оцінити зв’язок гіпергомоцистеїнемії (ГГц) з жорсткістю судин у пацієнтів із АГ. Матеріали та методи. Наше дослідження було виконано в рамках дослідження ХІПСТЕР в Україні. У дослідження було включено 40 пацієнтів з I і II ступенем АГ (середній рівень офісного систолічного (САТ)/діастолічного АТ — 155,88/92,60 ± 1,63/1,43 мм рт.ст.), частота серцевих скорочень — 71,40 ± 1,29 уд/хв. Середній вік хворих становив 55,85 ± 2,09 року (26–74). Пацієнтів із рівнем ГЦ ≥ 10 мкмоль/л визначали як пацієнтів з ГГц (Н-тип АГ). Жорсткість судин визначали за ШППХ. Результати. Нами виявлено, що на початку дослідження 75 % (30 пацієнтів з м’якою та помірною АГ) мали Н-тип АГ з підвищеним рівнем ГЦ. Пацієнти з Н-типом АГ (ГГц) і АГ без ГГц не відрізнялися за віком, тривалістю АГ. При цьому пацієнти з Н-типом АГ мали більші масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ). Офісний САТ у пацієнтів з Н-типом АГ на початку і через 6 місяців лікування був вищим порівняно з пацієнтами без ГГц (156,45 ± 1,04 мм рт.ст. проти 152,55 ± 1,41 мм рт.ст. на початку (р 0,05) і 130,65 ± 0,96 мм рт.ст. проти 126,97 ± 1,08 мм рт.ст. через 6 місяців (р 0,05)). ІМТ на початку дослідження з Н-типом АГ — 30,72 ± 0,39 кг/м2 проти 28,34 ± 0,69 кг/м2 без ГГц (р 0,05). Пацієнти з Н-типом АГ гірше досягали цільових рівнів АТ на тлі лікування, і в них були високі показники артеріального тиску на початку. Пацієнти з Н-типом АГ порівняно з пацієнтами без ГГц мали більш виражений ступінь інсулінорезистентності (за рівнем індексу НОМА), меншу швидкість клубочкової фільтрації як на початку, так і в кінці лікування. За даними добового моніторування АТ до початку лікування пацієнти з Н-типом АГ порівняно з пацієнтами з АГ без ГГц мали достовірно більш високий рівень САТ. Після регресійного аналізу рівень гомоцистеїну асоціювався зі ШППХ по артеріях еластичного типу (ШППХел) незалежно від ступеня зниження АТ (ШППХел (6 місяців), м/с, β
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Сіренко, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Оцінка впливу фіксованої комбінації периндоприл/амлодипін на ураження органів-мішеней у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця (результати дослідження EPHES) [Текст] / Г. Д. Радченко [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 2. - С. 77-92


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ОРГАНЫ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- ORGANS AT RISK
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (терапевтическое применение)
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Муштенко, Л. О.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Яринкіна, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Артеріальна жорсткість та синдром обструктивного апное сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на фоні терапії постійним позитивним тиском у дихальних шляхах / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 44-54


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, патофизиология)
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ ЖЕСТКОСТЬ -- VASCULAR STIFFNESS
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (терапия)
Анотація: Синдром обструктивного апное сну (СОАС), особливо тяжкого ступеня, пов’язаний із фатальними та нефатальними серцево-судинними подіями. СОАС та артеріальна гіпертензія (АГ) мають достовірні взаємозв’язки, і дана супутня патологія є дуже поширеною та пов’язана зі збільшеним ризиком серцево-судинних захворювань. Однією з причин є підвищена жорсткість артерій. Неінвазивним показником жорсткості артерій є швидкість поширення пульсової хвилі в аорті, що рекомендована сучасними настановами для оцінки серцево-судинного ризику. Метою дослідження було оцінити зміни жорсткості артерій у пацієнтів з АГ та СОАС та можливості її корекції при лікуванні постійним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапія). Матеріали та методи. У дослідження були включені 185 пацієнтів із легкою та середньою АГ (49,8 ± 0,8 року), які були розподілені на групи: 1-ша — пацієнти, у яких був СОАС (n = 148), 2-га — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 37). Вони пройшли клінічне та спеціальне обстеження: сомнологічне дослідження за допомогою двоканального портативного монітора, оцінку денної сонливості за опитувальною шкалою Епворта, вимірювання офісного артеріального тиску та добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі. За 10 місяців подальшого дослідження були включені 105 пацієнтів, які були розподілені на 4 підгрупи: А — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС на СРАР-терапії (n = 23), В — пацієнти із середнім та тяжким ступенями СОАС без СРАР-терапії (n = 29), С — пацієнти з легким ступенем СОАС (n = 29), D — пацієнти без СОАС (контрольна група, n = 24). Усі пацієнти отримували подібну антигіпертензивну терапію відповідно до Рекомендацій ESC/ESC 2013 року. Результати. У пацієнтів з АГ та СОАС (середній індекс апное/гіпопное — 38,10 ± 2,51 події/год) порівняно з пацієнтами без СОАС (середній рівень AГI — 3,02 ± 0,25 події/год) був значно вищий індекс маси тіла (35,20 ± 0,57 проти 30,60 ± 0,79 кг/м2, Р 0,001), а також рівень глюкози в крові (107,2 ± 2,2 проти 98,0 ± 2,5 мг/дл, Р
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Крушинська, Н. А.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.
Граніч, В. М.
Поліщук, С. А.
Сидоренко, П. І.
Пономарева, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


   
    Анти-Hsp60 антитіла у хворих з артеріальною гіпертензією та в осіб з обтяжливою спадковістю з гіпертонічної хвороби [Текст] / Л. Ф. Яковенко [и др.] // Лікарська справа = Врачебное дело. - 2015. - № 3/4. - С. 43-51 . - ISSN 0049-6804


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика)
АНТИТЕЛА -- ANTIBODIES (кровь)
ИММУНОБЛОТТИНГ -- IMMUNOBLOTTING
Дод.точки доступу:
Яковенко, Л. Ф.
Смалюк, Ю. В.
Капустян, Л. М.
Чорний, С. А.
Погрібна, А. П.
Граніч, В. М.
Доброход, А. С.
Торбас, О. О.
Радченко, Г. Д.
Сіренко, М. Ю.
Сидорик, Л. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Вплив фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на ураження органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з ішемічною хворобою серця та без неї (результати дослідження EPHES) [Текст] / Г. Д. Радченко [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 6. - С. 41-57. - Бібліогр.: с. 55-56


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, кровь, лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (методы)
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Муштенко, Л. О.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Яринкіна, О. А.
Поташев, С. В.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Порівняння впливу фіксованої комбінації периндоприл/амлодипін на ураження органів–мішеней у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з ішемічною хворобою серця та без неї (результати досліджень EPHES) [Текст] / Г. Д. Радченко [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 5. - С. 11-26


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ОРГАНЫ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- ORGANS AT RISK
ЛЕКАРСТВ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ -- PHYSIOLOGICAL EFFECTS OF DRUGS
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (терапевтическое применение)
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Радченко, Г. Д.
Муштенко, Л. О.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Яринкіна, О. А.
Поташев, С. В.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Сіренко, Ю. М.
    Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом / Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас, С. М. Кушнір (від імені дослідників ОЗІРКА) // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 2. - С. 35-43


MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) залишається одним із найважливіших факторів серцево-судинного ризику, що значно погіршує прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та дисліпідемією. Провідну роль серед препаратів для лікування таких пацієнтів відіграють статини з їх потужним впливом на розвиток і прогресування атеросклерозу та його ускладнень. Ми використали базу даних дослідження ОЗІРКА та провели додатковий субаналіз впливу розувастатину в пацієнтів із ЦД та дисліпідемією. Мета: вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів із порушеннями ліпідного обміну й гіперхолестеринемією та ЦД. Матеріали та методи. Проспективне відкрите популяційне дослідження. Набір пацієнтів проводився з березня по грудень 2019 року. Аналіз даних дослідження проходив із червня по листопад 2020 року. Результати. Загалом у дослідження включили 20 000 пацієнтів з усієї України. Повний період спостереження закінчили 18 100 пацієнтів, із яких у 17 530 були всі необхідні дані, які й увій-шли до фінального аналізу. Середній період спостереження становив 2,2 місяця. Приблизно 13 % пацієнтів, включених у дослідження, страждали від ЦД 2-го типу. Ми спостерігали достовірне зниження рівнів загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності і тригліцеридів у пацієнтів із ЦД. Крім того, відмічалася тенденція до підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності в цій групі пацієнтів. Загалом можна відзначити, що відбулося достовірне поліпшення показників ліпідограми в пацієнтів із ЦД — рівень загального холестерину знизився на 28 %, рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності — на 34 %, тригліцеридів — на 24 %. Призначення розувастатину жодним чином не погіршувало контроль глюкози у групі пацієнтів із ЦД, більше того, навіть у групі осіб без ЦД також не спостерігалося жодного негативного впливу розувастатину. Висновки. Загалом можна сказати, що препарат Озалекс у дозі від 10 до 20 мг є оптимальним для початку статинотерапії на етапі первинної ланки надання медичної допомоги пацієнтам із ЦД
Дод.точки доступу:
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М. (від імені дослідників ОЗІРКА)

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Торбас, О. О.
    Вплив гіперурикемії на пружно-еластичні властивості артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Текст] / О. О. Торбас, О. Л. Рековець, Ю. М. Сіренко // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 4. - С. 58-65


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
АРТЕРИИ -- ARTERIES (физиология)
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
Анотація: Підвищення рівня сечової кислоти (СК) є вкрай поширеним станом як у популяції в цілому, так і серед кардіологічних хворих зокрема, воно дуже негативно впливає на прогноз. Однак у нашій країні вивченню цього питання приділяють недостатньо уваги. Матеріали та методи. Обстежені 110 осіб, серед яких було 68 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та 42 особи із нормальним рівнем артеріального тиску (АТ). Пацієнтам було проведено такі дослідження: вимірювання зросту та маси тіла, індексу маси тіла, вимірювання офісних систолічного (САТ), діастолічного (ДАТ) артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, добове моніторування АТ, неінвазивне визначення центрального САТ та швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях еластичного та м’язового типів (ШППХе та ШППХм), біохімічне дослідження крові з визначенням рівнів сечової кислоти, глюкози, загального холестерину, тригліцеридів, холестерину ліпопротеїнів високої та низької щільності сироватки крові, ехокардіографію та ультразвукове обстеження сонних артерій. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програмного забезпечення IBM Statistics SPSS 21. Результати. Пацієнти з АГ та особи групи контролю були порівнянні за віком. Першим етапом аналізу була оцінка поширеності гіперурикемії в обстежених осіб. У 55 % пацієнтів із АГ спостерігалося підвищення рівня СК. Тільки 17 % пацієнтів із нормальним рівнем АТ мали підвищений рівень СК. Групу пацієнтів із АГ було поділено на 2 підгрупи: перша підгрупа — із підвищеним рівнем сечової кислоти, друга — з нормальним її рівнем. В обох підгрупах пацієнти були одного віку та переважно з надмірною вагою тіла або ожирінням, чоловіків було більше в обох підгрупах. За основними клініко-демографічними характеристиками пацієнти не відрізнялися між собою. У підгрупі хворих з АГ та гіперурикемією ШППХе була достовірно вищою на 1,6 м/с (р = 0,044), ніж у підгрупі хворих із АГ та нормоурикемією. При цьому величина ШППХм була однаковою в обох підгрупах. Спостерігалася достовірна кореляція рівня СК із наявністю в анамнезі транзиторної ішемічної атаки або інсульту, ретинопатії, аритмії, а також із середньодобовими САТ і ДАТ. Також було продемонстровано достовірну кореляцію із центральним артеріальним тиском (R = 0,293; P = 0,007), часом викиду (R = 0,49; P 0,001), субендокардіальним індексом життєздатності міокарда (R
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Сіренко, Ю. М.
    Терапія кобінацією периндоприлу/індапаміду/амлодипіну з точки зору оновлених рекомендацій і настанов / Ю. М. Сіренко, О. О. Торбас // Артеріальна гіпертензія. - 2020. - Том 13, N 1. - С. 43-52


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL (терапевтическое применение)
Анотація: Серцево-судинні захворювання залишаються найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями не тільки в Україні, але й у всьому світі, але наші уявлення про них накопичуються з кожним днем, з’являються нові схеми лікування. Саме тому протягом останнього часу ми помічаємо оновлення значного масиву кардіологічних настанов. Серед потрійних комбінацій однією з найбільш поширених в Україні стала фіксована комбінація периндоприлу/індапаміду/амлодипіну. У цій статті послідовно розглядаються оновлені рекомендації Американської колегії кардіологів/Американської асоціації серця (ACC/AHA) із запобігання, виявлення, оцінки й лікування підвищення артеріального тиску в дорослих осіб, рекомендації Європейського товариства кардіології/Європейського товариства гіпертензії з лікування АГ, нові рекомендації щодо діагностики й лікування хронічного коронарного синдрому й рекомендації з ведення пацієнтів із діабетом, переддіабетом і серцево-судинними захворюваннями, а також показано, що, за даними всіх оновлених документів, призначення фіксованої комбінації периндоприлу/індапаміду/амлодипіну — актуальний і доцільний вибір. Більше того, тепер на ринку України представлена фіксована комбінація периндоприлу/індапаміду/амлодипіну вітчизняного виробництва і європейської якості — Три-Алітер. Це робить ефективне й доведене лікування, закріплене в сучасних клінічних настановах, більш доступним для українського пацієнта
Дод.точки доступу:
Торбас, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в дослідженні Тримаран (переваги потрійної фіксованої комбінації над подвійною) [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 1. - С. 17-32


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Метою дослідження було оцінити терапевтичну ефективність генеричного комбінованого препарату Комбісарт Н (фіксована потрійна комбінація валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду виробництва АТ «Київський вітамінний завод») порівняно з препаратом Комбісарт (подвійна фіксована комбінація валсартану/амлодипіну виробництва АТ «Київський вітамінний завод») у лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Завдання дослідження: вивчити терапевтичну ефективність фіксованої потрійної й подвійної комбінації в лікуванні артеріальної гіпертензії; вивчити переносимість і можливі побічні реакції препаратів, що входять до складу комбінацій, які досліджувались. Матеріали та методи. У дослідження були включені 50 пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Проводили офісне вимірювання артеріального тиску (АТ), добове моніторування АТ, біохімічне дослідження крові, оцінювали якість життя в динаміці за показниками опитувальника якості життя EQ-5D, вплив терапії на показники еректильної функції в чоловіків за допомогою анкети МІЕД (Міжнародний індекс еректильної дисфункції), жорсткість судинної стінки оцінювали за допомогою швидкості поширення пульсової хвилі на початку та через 3 місяці терапії. Результати. Зниження середньодобового АТ у цілому по групі становило 20,0/18,6 мм рт.ст. (р 0,05), на подвійній (Комбісарт) комбінації — 18,0/16,1 мм рт.ст. (р 0,05); на потрійній (Комбісарт Н) комбінації — 23,8/20,7 мм рт.ст. (р 0,05). Зниження середньоденного АТ у цілому по групі становило 24,8/21,0 мм рт.ст. (р 0,05), на подвійній (Комбісарт) комбінації — 19,4/17,8 мм рт.ст. (р 0,05), на потрійній (Комбісарт Н) комбінації — 17,8/22,6 мм рт.ст. (р 0,05). Зниження середньонічного АТ у цілому по групі становило 18,4/17,7 мм рт.ст. (р 0,05); на подвійній (Комбісарт) комбінації — 17,0/12,1 мм рт.ст. (р 0,05), на потрійній (Комбісарт Н) комбінації — 20,5/18,2 мм рт.ст. (р 0,05). Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні в цілому по групі становило 86 %: 77,3 % пацієнтів — на подвійній комбінації, у 95,2 % — на потрійній комбінації. Висновки. Потрійна комбінація Комбісарт Н була більш ефективною в зниженні артеріального тиску при добовому моніторуванні порівняно з подвійною комбінацією Комбісарт без збільшення побічних ефектів
Background. The purpose of the study was to evaluate the therapeutic efficacy of the generic combination (a triple fixed combination of valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide (val/aml/HCT) compared to a double fixed combination of valsartan/amlodipine) in the treatment of patients with stage II–III hypertension. The objectives were: to study the therapeutic efficacy of a triple fixed and double combination in the treatment of hypertension; to investigate the tolerability and possible adverse reactions of the drugs included in the composition of the studied compounds. Materials and methods. The study involved 50 patients with stage II–III hypertension. The office measurement of blood pressure, ambulatory blood pressure monitoring, biochemical blood tests were performed, quality of life was assessed using EQ-5D questionnaire; the effect of therapy on male erectile function parameters was evaluated with the help of the International Index of Erectile Function, and vascular wall stiffness — according to pulse wave velocity in the beginning of therapy and 3 months after. Results. A decrease in the average daily blood pressure in the general group was 20.0/18.6 mmHg (p 0.05), 18.0/16.1 mmHg (p 0.05) on double combination (val/aml) and 23.8/20.7 mmHg (p 0.05) on triple combination (val/aml/HCT). A decrease in the average daytime blood pressure in the general group was 24.8/21.0 mmHg (p 0.05), 19.4/17.8 mmHg (p 0.05) on double (val/aml) and 17.8/22.6 mmHg (p 0.05) on triple combination (val/aml/HCT). A decrease in the average nocturnal blood pressure in the ge-neral group was 18.4/17.7 mmHg (p 0.05), 17.0/12.1 mmHg (p 0.05) on double (val/aml) and 20.5/18.2 mmHg (p 0.05) on triple (val/aml/HCT) combination. Achievement of target blood pressure during ambulatory blood pressure monitoring in all patients was 86 %, in the group of double (val/aml) combina-tion — 77.3 %, and 95.2 % in patients who received triple (val/aml/HCT) combination. Conclusions. A triple fixed combination (val/aml/HCT) was more effective in reducing blood pressure with daily monitoring compared to a double fixed (val/aml) combination which was not accompanied by an increase in side effects
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Зміни офісного артеріального тиску та прихильність до лікування в пацієнтів з артеріальною гіпертензією в дослідженні ТРИМАРАН (ефективність генеричного препарату Комбісарт Н та Комбісарт (фіксована комбінація валсартану й амлодипіну)) / Ю. М. Сіренко [та ін.] // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 6. - С. 9-26


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION (использование)
Анотація: Незважаючи на широкі можливості медикаментозного лікування, контроль артеріальної гіпертензії залишається не дуже добрим у цілому світі. Багато пацієнтів мають добрий результат при застосуванні комбінованої терапії й досягають цільового рівня артеріального тиску (АТ). Однак близько 2/3 із них приймають багатокомпоненту антигіпертензивну терапію. Найбільш ефективні фіксовані комбінації антигіпертензивних препаратів включають блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (блокатори рецепторів до ангіотензину або інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту) у комбінації з антагоністами кальцію та/або діуретиками. Мета: оцінити терапевтичну ефективність генеричної фіксованої потрійної комбінації валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду і подвійної фіксованої комбінації валсартану/амлодипіну в лікуванні пацієнтів з артеріальною гіпертензією ІІ–ІІІ ступеня. Матеріали та методи. У дослідження включались пацієнти з помірною й тяжкою артеріальною гіпертензією без цукрового діабету. Пацієнти були поділені на 2 групи. Першій групі (n = 25) була призначена фіксована потрійна комбінація 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду один раз на добу вранці протягом 1 місяця. Пацієнти другої групи (n = 25) отримували за аналогічною схемою подвійну фіксовану комбінацію 160 мг валсартану/5 мг амлодипіну один раз на добу вранці протягом 1 місяця. Якщо через 1 місяць терапії був досягнутий цільовий рівень офісного АТ, то пацієнти продовжували приймати призначену терапію в попередній дозі. Якщо через 1 місяць лікування не було досягнення цільового рівня офісного АТ 140/90 мм рт.ст., пацієнтам першої групи призначалася таблетка препарату Комбісарт Н у дозі 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду ще на 1 місяць. Пацієнтам другої групи призначалася 1 таблетка препарату Комбісарт — 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну ще на 1 місяць. Якщо через 2 місяці терапії було досягнуто цільовий рівень офісного АТ, то пацієнти продовжували приймати призначену терапію в попередній дозі. Якщо через 2 місяці лікування не було досягнення цільового рівня офісного АТ 140/90 мм рт.ст., пацієнтам першої групи призначалася додатково таблетка препарату Комбісарт (160 мг валсартану/5 мг амлодипіну) на вечірній прийом ще на 1 місяць. Пацієнтам другої групи призначалася додатково таблетка препарату Комбісарт Н у дозі 160 мг валсартану/10 мг амлодипіну/12,5 мг гідрохлортіазиду на 1 місяць. Через 3 місяці лікування відбувався контроль терапії. Результати. У дослідження було включено 50 пацієнтів із помірною й тяжкою артеріальною гіпертензією. Середній вік хворих становив 54,9 ± 1,8 (25–75) року. Середня маса тіла становила 92,4 ± 2,6 кг. Середній індекс маси тіла — 31,2 ± 0,7 кг/м2. Середні цифри офісного систолічного (САТ) і діастолічного АТ (ДАТ) на початку дослідження становили 161,7 ± 1,8 мм рт.ст. і 98,5 ± 1,4 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна частота серцевих скорочень — 70,7 ± 1,4 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 140,8 ± 1,1 мм рт.ст., для ДАТ — 84,4 ± 1,2 мм рт.ст. Середня добова частота серцевих скорочень — 71,5 ± 1,5 уд/хв. Тільки 5 (10 %) пацієнтів мали нормальну масу тіла, 17 (34 %) пацієнтів мали надлишкову масу тіла, 19 (38 %) пацієнтів мали ожиріння I ступеня, 6 (12 %) пацієнтів — ожиріння II ступеня, 3 пацієнти (6 %) мали ожиріння III ступеня. Зниження офісного АТ становило 35,6/22,5 мм рт.ст. (р 0,05) у цілому по групі, 35/19 мм рт.ст. (р 0,05) і 42/26 мм рт.ст. (р 0,05) — при застосуванні подвійної і потрійної комбінації відповідно. Досягнення цільового АТ при офісному вимірюванні становило 93,3 % у всій групі, 90,9 % — при подвійній комбінації та 95,7 % — при потрійній комбінації. Потрійна комбінація була більш ефективною в зниженні офісного артеріального тиску порівняно з подвійною комбінацією, і її застосування не супроводжувалось збільшенням побічних ефектів. Відміна препарату спостерігалась у 7 (14 %) пацієнтів, переважно за рахунок побічної дії у вигляді серцебиття й набряків гомілок на фоні прийому амлодипіну. У групі подвійної комбінації відміна була в 3 (6 %) пацієнтів, у групі потрійної комбінації — у 4 (8 %) пацієнтів. Прийом подвійної й потрійної фіксованої комбінації сприяв покращенню прихильності пацієнтів до лікування за опитувальником Моріскі — Гріна. Висновки. Фіксовані генеричні комбінації валсартану/амлодипіну і валсартану/амлодипіну/гідрохлортіазиду були ефективні в зниженні офісного артеріального тиску в пацієнтів з помірною й тяжкою гіпертензією, сприяли покращенню прихильності до лікування й добре переносилися хворими
Background. In spite of the wide possibilities of medical treatment, control of hypertension is not very good in the whole world. Many patients achieve a good result when using combination therapy and reach the target blood pressure level. However, about 2/3 of them take multicomponent antihypertensive therapy. The most effective fixed combinations of antihypertensive drugs include renin-angiotensin-aldosterone system blockers (blockers of angiotensin II receptors or angiotensin-converting enzyme inhibitors) in combination with calcium antagonists and/or diuretics. Purpose of this study was to evaluate the therapeutic efficacy of generic fixed triple combination of valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide and fixed double combination of valsartan/amlodipine in the treatment of patients with stage II–II hypertension. Materials and methods. The study included 50 patients with moderate and severe hypertension without diabetes mellitus. They were divided into 2 groups. A fixed triple combination of 160 mg valsartan/5 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide was administered to the first group (n = 25) once a day, in the morning for 1 month. Patients in the second group (n = 25) received a fixed double combination of 160 mg valsartan/5 mg amlodipine once a day, in the morning for 1 month, according to the same scheme. If after 1 month of therapy the target level of office blood pressure was achieved, patients continued to receive the prescribed therapy in the previous dose. If after 1 month of treatment the target level of office blood pressure 140/90 mmHg was not achieved, patients of the first group received tablet of Kombisart H — 160 mg valsartan/10 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide for another 1 month. Patients in the second group received 1 tablet of Kombisart — 160 mg valsartan/10 mg amlodipine for another 1 month. If after 2 months of treatment the target level of office blood pressure 140/90 mmHg was not achieved, patients of the first group were additionally administered 1 tablet of Kombisart (160 mg valsartan/5 mg amlodipine) with evening meal for another 1 month. Patients in the second group additionally received Kombisart H at a dose of 160 mg valsartan/10 mg amlodipine/12.5 mg hydrochlorothiazide per month. After 3 months of treatment, there was the control of therapy. Results. The study included 50 patients with moderate and severe hypertension. The average age of patients was 54.9 ± 1.8 (25–75) years. The average body weight was 92.4 ± 2.6 kg. The average body mass index — 31.2 ± 0.7 kg/m2. The average office of systolic (SBP) and diastolic blood pressure (DBP) at baseline were 161.7 ± 1.8 mmHg and 98.5 ± 1.4 mmHg, respectively. The office heart rate was 70.7 ± 1.4 bpm. Average blood pressure levels at ambulatory monitoring were 140.8 ± 1.1 mmHg for SBP and 84.4 ± 1.2 mmHg for DBP. Average daily heart rate — 71.5 ± 1.5 bpm. Only 5 (10 %) patients had normal body weight, 17 (34 %) were overweight, 19 (38 %) had obesity degree I, 6 (12 %) — obesity degree II, 3 (6 %) persons — obesity degree III. A decrease in the office blood pressure (SBP/DBP) in general was 35.6/22.5 mmHg (p 0.05), 35/19 mmHg (p 0.05) on the double combination and 42/26 mmHg (p 0.05) on the triple combination. The rate of achieving target BP in office monitoring was 93.3 % in the whole group, 90.9 % — on the double combination and 95.7 % — on triple combination. The triple combination was more effective in reducing office blood pressure compared to the double combination that was not accompanied by an increase in side effects. The withdrawal of the drug was observed in 7 (14 %) patients, mainly due to side effects in the form of palpitations and edema of the legs on the background of amlodipine administration. In the group of double combination, withdrawal was only in 3 (6 %) patients, in the triple combination group — in 4 (8 %). The double and triple fixed combination improved the patient’s adherence to treatment according to Morisky-Green questionnaire. Conclusions. Fixed generic combinations of valsartan/amlodipine and valsartan/amlodipine/hydrochlorothiazide were effective in reducing the level of office blood pressure in patients with moderate and severe hypertension, improving adherence to treatment and were well tolerated
Дод.точки доступу:
Сіренко, Ю. М.
Рековець, О. Л.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 5. - С. 23-32


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВ СХЕМЫ ПРИЕМА СОБЛЮДЕНИЕ -- MEDICATION ADHERENCE
Анотація: Застосування олмесартану, азилсартану та телмісартану однаково ефективно знижувало офісний і центральний АТ при прийомі як у ранкові години, так і у вечірні години та не мав статистично значущого впливу на зміни циркадності АТ
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Торбас, О. О.
    Діастолічна функція лівого шлуночка в клінічній практиці кардіолога / О. О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 5/6. - С. 8-21


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (патофизиология)
MeSH-не головна:
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология)
Анотація: Порушення діастолічної функції лівого шлуночка залишається актуальною проблемою сучасної кардіології, створюючи певні труднощі для діагностики й лікування, особливо в пацієнтів з артеріальною гіпертензією. У даному огляді зібрано найсучасніші дані й положення рекомендацій стосовно діастолічної дисфункції лівого шлуночка, наведено результати нових досліджень у галузі діастології, а також запропоновано декілька зручних алгоритмів, які лікар-кардіолог може використовувати для оцінки ймовірності підвищення тиску наповнення лівого шлуночка або наявності серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


   
    Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому [Текст] / О. Л. Рековець [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 2. - С. 32-47


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ХРОНОТЕРАПИЯ -- CHRONOTHERAPY
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Мета роботи - оцінити вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх у ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. У дослідження залучили 126 пацієнтів із м’якою та помірною АГ. Хворих розділили на шість груп: 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20-40 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали олмесартан у дозі 20-40 мг у вечірні години; 21 пацієнт, що приймав азилсартан у дозі 40-80 мг у ранкові години; 20 пацієнтів, що приймали азилсартан у дозі 40-80 мг у вечірні години; 22 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40-80 мг у ранкові години; 23 пацієнти, що приймали телмісартан у дозі 40-80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне обстеження та повторне - через 3 міс терапії. Результати та обговорення. Вечірній прийом олмесартану порівняно з ранковим приводив до більш вираженого зниження добового систолічного АТ - відповідно (11,09±2,30) та (4,06±2,25) мм рт. ст. (р0,01). Зміни добового діа- столічного АТ були статистично незначущими, хоча зниження при прийомі у вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом ((8,38±2,58) проти (3,38±2,31) мм рт. ст.). Зміни добового АТ на тлі прийому азилсартану у вечірні або ранкові години були статистично значущими, але не відрізнялися між собою ((13,06±2,65)/(9,76±1,73) проти (12,71±1,62)/(7,00±1,50) мм рт. ст.). Зниження добового АТ на тлі прийому телмісартану було статистично значуще більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом ((16,48±2,86)/(12,56±2,80) проти (4,93±1,53)/(5,40±1,89) мм рт. ст.; р0,01). Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на тлі прийому телмісартану, а вечірній прийом - на тлі прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ як при прийомі у вечірні години, так і в ранкові. Частота досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на тлі прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становила відповідно 71,80; 71,0 та 75,61 %. Висновки. Прийом телмісартану більш виражено знижував середньодобовий АТ при прийомі в ранкові години порівняно з вечірнім прийомом, олмесартан краще знижував середньодобовий АТ при прийомі у вечірні години, а прийом азилсартану однаково впливав на зниження АТ незалежно від часу прийому препарату
The aim - to evaluate the effect of angiotensin II receptor blockers olmesartan, azilsartan and telmisartan when administered in the morning or evening hours on blood pressure (BP) indices during daily monitoring in patients with arterial hypertension (AH). Materials and methods. The study involved 126 patients with mild to moderate hypertension who were selected to compare the effect of angiotensin II receptor blockers - olmesartan, azilsartan and telmisartan - in the morning and evening hours. They were divided into 6 groups: 20 patients taking olmesartan at a dose of 20-40 mg in the morning, 20 patients taking olmesartan at a dose of 20-40 mg in the evening, 21 patients taking azilsartan at a dose of 40-80 mg in the morning, 20 patients taking azilsartan at a dose of 40-80 mg in the evening, 22 patients taking telmisartan at a dose of 40-80 mg in the morning, 23 patients taking telmisartan at a dose of 40-80 mg in the evening. Patients underwent primary examination and repeated one - after 3 months of therapy. Results and discussion. Evening reception of olmesartan, compared with morning one, led to a more pronounced decrease in diurnal systolic blood pressure (SBT) - (11.09±2.30) vs (4.06±2.25) mm Hg (p0.01). Changes in diurnal diastolic blood pressure (DBP) were statistically insignificant, although its decrease during evening reception was more significant compared to decrease during morning reception ((8.38±2.58) mm Hg versus (3.38±2.31) mm Hg). Changes in daily blood pressure against reception of azilsartan in the evening and morning hours were statistically significant, but did not differ from each other ((13.06±2.65)/(9.76±1.73) vs. (12.71±1.62)/(7.00±1.50) mm Hg). Reduction of diurnal blood pressure at the background of telmisartan administration was statistically significantly more pronounced in the morning than in the evening intake ((16.48±2.86)/(12.56±2.80) vs. (4.93±1.53)/(5.40±1.89) mm Hg, p0.01). Thus, morning reception more significantly lowered the average daily blood pressure against the background of taking telmisartan, and the evening reception - against the background of taking olmesartan. Azilsartan equally reduced the blood pressure both at evening and morning admission. The rate of achievement of target BP at daily monitoring against the background of the administration of olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80; 71.0 and 75.61 %, respectively. Conclusions. Admission of telmisartan more significantly reduced the average daily blood pressure in morning hours compared to evening hours, olmesartan better lowered the average daily blood pressure when taken in the evening, and the use of azilsartan equally affected the decrease in blood pressure regardless of the time of taking the drug
Дод.точки доступу:
Рековець, О. Л.
Сіренко, Ю. М.
Торбас, О. О.
Кушнір, С. М.
Примак, Г. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-80   81-88 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)