Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Торбас, О. О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 88
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-88 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Знайти схожі
2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Назва : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Паралельн. назви :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Знайти схожі
3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торбас О. О., Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М.
Назва : Фактори, що пов’язані із динамікою центрального артеріального тиску на фоні комбінованої 6-місячної антигіпертензивної терапії
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 108-111 (Шифр АУ38/2015/3)
MeSH-головна: КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Знайти схожі
4.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2015р.,N 2
Цікаві статті :
Радченко Г. Д. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія у молодих: чи всіх маємо лікувати?/ Г. Д. Радченко, О. О. Торбас, Ю. М. Сіренко (стр.17-25)
Коваленко В. М. Взаємозв’язок між показниками добового моніторування артеріального тиску та деформацією і швидкістю деформації міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.26-33)
Дзяк Г. В. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну на параметри деформації міокарда лівого шлуночка в чоловіків з артеріальною гіпертензією/ Г. В. Дзяк, М. Ю. Колесник (стр.34-40)
Трембовецька О. М. Вплив блокади лівої ніжки пучка Гіса на показники повздовжнього зміщення стінок лівого шлуночка у хворих на дилатаційну кардіоміопатію/ О. М. Трембовецька, Г. В. Книшов, В. П. Захарова (стр.41-46)
Орищин Н. Д. Оцінка життєздатності міокарда методом магнітно-резонансної візуалізації у передбаченні ефективності реваскуляризації при ішемічній кардіоміопатії/ Н. Д. Орищин (стр.49-57)
Мітченко О. І. Лептинорезистентність, стан вуглеводного та ліпідного обмінів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом/ О. І. Мітченко, В. Ю. Романов, О. Ю. Кулик (стр.58-64)
Сичов О. С. Використання метаболічної терапії у хворих з фібриляцією передсердь/ О. С. Сичов, О. М. Романова, О. В. Срібна (стр.65-70)
Бородай А. О. Зв’язок між фібриляцією передсердь, артеріальною гіпертензією і німими інфарктами головного мозку/ А. О. Бородай [и др.] (стр.71-78)
Зінченко Ю. В. Перебіг уперше виниклого тріпотіння передсердь протягом п’ятнадцяти років після кардіоверсії/ Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва (стр.81-86)
Скочко О. В. Взаємозв’язок захворювань пародонта з чинниками ризику розвитку ішемічної хвороби серця/ О. В. Скочко [и др.] (стр.87-94)
Тодуров Б. М. Ультразвукова декальцифікація стулок аортального клапана/ Б. М. Тодуров (стр.95-98)
Лутай М. І. Кальциноз вінцевих артерій, аорти, клапанів серця та ішемічна хвороба серця: патофізіологія, взаємозв’язок, прогноз, стратифікація ризику. Частина 3. Взаємозв’язок кальцификації вінцевих артерій з кальцинозом інших локалізацій (аорта, клапани серця), остеопорозом. Можливості прогнозу і стратифікації ризику/ М. І. Лутай, І. П. Голікова (стр.99-112)
DiNicolantonio J. Клопідогрель – безпечніший за тикагрелор щодо кровотеч: ретельний аналіз дослідження PLATO/ J. DiNicolantonio [и др.] (стр.113-123)
Георгій Вікторович Дзяк (до 70-річчя від дня народження) (стр.124-125)
Євгенія Хомівна Заремба (до 80-річчя від дня народження (стр.126-127)
Цікаві статті :
Знайти схожі
5.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2015р.,N 3
Цікаві статті :
Дзяк Г. В. Упруго-эластические свойства артериальной стенки в зависимости от возраста у мужчин с артериальной гипертензией/ Г. В. Дзяк, Э. Л. Колесник (стр.13-19)
Радченко Г. Д. Порівняння ефективності лікування за допомогою комбінацій лізиноприлу й гідрохлоротіазидута бісопрололу й гідрохлоротіазиду в пацієнтів з помірною і тяжкою артеріальною гіпертензією / Г. Д. Радченко [и др.] (стр.21-28)
Соколов М. Ю. Перипроцедурне пошкодження міокарда у хворих на стабільну стенокардію залежно від способу медикаментозної протекції/ М. Ю. Соколов, В. Ю. Кобиляк, Ю. М. Соколов (стр.29-39)
Талаєва Т. В. Роль набутої автоімунної відповіді в розвитку гострого коронарного синдрому/ Т. В. Талаєва, В. О. Шумаков, В. В. Братусь (стр.40-47)
Нетяженко Н. В. Зміни активності згортувальної та протизгортувальної систем крові в жінок з різним ступенем ризику серцево-судинних подій/ Н. В. Нетяженко [и др.] (стр.48-54)
Ватутін Н. Т. Вегетативний дисбаланс у хворих на стенокардію напруження: можливості фізіологічних тригерів процесу прекондиціювання/ Н. Т. Ватутін, Н. В. Калінкіна, В. С. Колесніков (стр.55-59)
Сичов О. С. Предиктори виникнення тромбу та сладжу у хворих з неклапанною фібриляцією передсердь, зв’язок з попередньою антикоагулянтною терапією/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.60-67)
Левчук Н. П. Зміни структури і функції міокарда в пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь після кардіоверсії при тривалому спостереженні/ Н. П. Левчук [и др.] (стр.6873)
Трембовецька О. М. Повздовжнє сегментарне зміщення стінок лівого шлуночка у хворих з недостатністю мітрального клапана/ О. М. Трембовецька (стр.75-78)
Єпанчінцева О. А. Якість життя пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця: місце ранолазину/ О. А. Єпанчінцева [и др.] (стр.79-83)
Лутай М. І. Відкладання жирової тканини в міокарді в нормі та при патології. Клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка/ М. І. Лутай [и др.] (стр.84-93)
Зінченко Ю. В. Перебіг аритмії у хворих, що перенесли епізод тріпотіння передсердь 1 : 1/ Ю. В. Зінченко, О. І. Фролов (стр.94-100)
Федьків С. В. Магнітно-резонансна візуалізація в діагностиці ішемічного ураження міокарда лівого шлуночка/ С. В. Федьків, С. С. Теличкун (стр.103-112)
Ірина Казимирівна Следзевська (1928–2015) (стр.113-114)
Олексій Олексійович Мойбенко (1931–2015) (стр.115-116)
Стрес та серцево-судинні захворювання: національна стратегія в сучасних умовах України. Науково-практична конференція. (стр.117-118)
XVI Національний конгрес кардіологів України (стр.119)
Цікаві статті :
Знайти схожі
6.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2014р.,N 4
Цікаві статті :
Мітченко О. І. Вплив консервативних та хірургічних методів лікування ожиріння на серцево-судинний ризик у хворих з артеріальною гіпертензією та морбідним ожирінням/ О. І. Мітченко [и др.] (стр.17-25)
Коваленко В. М. Взаємозв’язок між структурно-функціональним станом лівих відділів серця і толерантністю до фізичного навантаження в пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.26-32)
Радченко Г. Д. Вплив лікування на основі фіксованої комбінації валсартану й гідрохлоротіазиду та вільної комбінації бісопрололу з гідрохлоротіазидом на артеріальний тиск, пружно-еластичні властивості артерій і сексуальну дисфункцію/ Г. Д. Радченко [и др.] (стр.33-48)
Талаєва Т. В. Значущість та механізми дії запалення як самостійного чинника атерогенезу/ Т. В. Талаєва, О. С. Гавриш, В. В. Братусь (стр.49-69)
Коваленко В. М. Характеристика функціонального стану периферичних артерій в умовах хронічного системного запалення у хворих на остеоартроз із супутнім метаболічним синдромом/ В. М. Коваленко, А. С. Козлюк (стр.70-77)
Долженко М. М. Особливості дисфункції ендотелію в пацієнтів з післяінфарктною ішемічною кардіоміопатією в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки/ М. М. Долженко [и др.] (стр.78-83)
Солов’ян Г. М. Структурно-функціональний стан міокарда, варіабельність ритму та електрофізіологічні властивості серця у хворих з пароксизмальною фібриляцією передсердь різної етіології/ Г. М. Солов’ян (стр.84-93)
Сичов О. С. Особливості виявлення тромбоутворення в порожнинах серця у хворих з типовим тріпотінням передсердь і пацієнтів з фібриляцією передсердь/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.94-101)
Міхалєва Т. В. Структурно-функціональний стан міокарда при фібриляції передсердь неклапанного генезу у пацієнтів віком менше 65 років зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка серця/ Т. В. Міхалєва (стр.102-110)
Лебідь І. Г. Одноцентрове дослідження хірургічної активності у дорослих із природженими вадами серця: 15-річний ретроспективний аналіз/ І. Г. Лебідь (стр.111-118)
Гавриленко Т. І. Мієлопероксидаза та її роль у розвитку ішемічної хвороби серця/ Т. І. Гавриленко, Н. О. Рижкова, О. М. Пархоменко (стр.119-126)
Дзяк Г. В. Юрій Миколайович Соколов (до 70-річчя з дня народження)/ Г. В. Дзяк (стр.127-128)
Дзяк Г. В. . Аналітичний огляд дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю Д 14.01.11 – «Кардіологія» у спеціалізованій вченій раді Д 08.601.02/ Г. В. Дзяк, В. В. Родіонова, О. І. Мітченко (стр.129133)
Цікаві статті :
Знайти схожі
7.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2016р.,N 6
Цікаві статті :
До ювілею Євгенії Петрівни Свіщенко (стр.13-14)
Коваленко В. М. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.15-24)
Амосова К. М. Резолюція сегмента ST після первинних перкутанних коронарних втручань: частота досягнення, клінічне значення і незалежні предиктори/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.25-31)
Пархоменко О. М. Гострий кардіоренальний синдром у стабільних хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST: патогенетична роль порушення ендотелійзалежної вазодилатації/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-38)
Радченко Г. Д. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на ураження органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з ішемічною хворобою серця та без неї (результати дослідження EPHES)/ Г. Д. Радченко [та ін.] (стр.41-57)
Бичкова Н. Г. Імунологічні аспекти перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з хронічним обструктивним захворюванням легень/ Н. Г. Бичкова, С. А. Бичкова, Г. А. Таран (стр.58-63)
Сичов О. С. Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.64-75)
Несукай О. Г. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня/ О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш (стр.76-81)
Дячук Д. Д. Скрининг ишемии миокарда методом оценки фазы реполяризации/ Д. Д. Дячук [и др.] (стр.82-89)
Кваша Е. А. Профиль сердечно-сосудистого риска у мужчин, проживающих в городе: 35-летняя динамика/ Е. А. Кваша [и др.] (стр.90-96)
Лебідь І. Г. Стать-детерміновані відмінності в оперованих та неоперованих дорослих із природженими вадами серця/ І. Г. Лебідь, І. М. Ємець (стр.97-103)
Гарміш О. О. Оцінка показників запальної активності та ураження периферичних судин як маркерів серцево-судинного ризику в жінок з ревматоїдним артритом/ О. О. Гарміш [та ін.] (стр.104-111)
Сіромаха С. О. Випадок невідкладного лікування тріпотіння передсердь у новонародженого/ С. О. Сіромаха [та ін.] (стр.112-114)
Голтвян О. М. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики/ О. М. Голтвян, Ю. Г. Кияк, О. Ю. Барнетт (стр.115-121)
Пам’яті Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016) (стр.122-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі
8.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Цікаві статті :
Знайти схожі
9.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2021р. т.28,N 3
Цікаві статті :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Цікаві статті :
Знайти схожі
10.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2019р.,N 5
Цікаві статті :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Цікаві статті :
Знайти схожі
11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Торбас О. О.
Назва : Терапія кобінацією периндоприлу/індапаміду/амлодипіну з точки зору оновлених рекомендацій і настанов
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Донецк, 2020. - Том 13, N 1. - С. 43-52 (Шифр АУ38/2020/13/1)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL
Анотація: Серцево-судинні захворювання залишаються найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями не тільки в Україні, але й у всьому світі, але наші уявлення про них накопичуються з кожним днем, з’являються нові схеми лікування. Саме тому протягом останнього часу ми помічаємо оновлення значного масиву кардіологічних настанов. Серед потрійних комбінацій однією з найбільш поширених в Україні стала фіксована комбінація периндоприлу/індапаміду/амлодипіну. У цій статті послідовно розглядаються оновлені рекомендації Американської колегії кардіологів/Американської асоціації серця (ACC/AHA) із запобігання, виявлення, оцінки й лікування підвищення артеріального тиску в дорослих осіб, рекомендації Європейського товариства кардіології/Європейського товариства гіпертензії з лікування АГ, нові рекомендації щодо діагностики й лікування хронічного коронарного синдрому й рекомендації з ведення пацієнтів із діабетом, переддіабетом і серцево-судинними захворюваннями, а також показано, що, за даними всіх оновлених документів, призначення фіксованої комбінації периндоприлу/індапаміду/амлодипіну — актуальний і доцільний вибір. Більше того, тепер на ринку України представлена фіксована комбінація периндоприлу/індапаміду/амлодипіну вітчизняного виробництва і європейської якості — Три-Алітер. Це робить ефективне й доведене лікування, закріплене в сучасних клінічних настановах, більш доступним для українського пацієнта
Знайти схожі
12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Торбас О.О., Сіренко Ю. М., Пономарьова Г. В., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Сніцаренко О. О.
Назва : Сучасне лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах економічного сьогодення: фокус на дієві комбінації вітчизняного виробництва
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 2. - С. 59-69 (Шифр АУ38/2015/2)
MeSH-головна: АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE

ЛИЗИНОПРИЛ -- LISINOPRIL
Знайти схожі
13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф.
Назва : Сучасна симптоматична терапія стабільної стенокардії навантаження: що обрати?
Паралельн. назви :Modern symptomatic therapy for stable angina pectoris: what to choose?
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2019. - № 3/4. - С. 49-59 (Шифр АУ38/2019/3/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СТЕНОКАРДИЯ СТАБИЛЬНАЯ -- ANGINA, STABLE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ -- PROLAPSE
НИТРАТЫ -- NITRATES
МОЛСИДОМИН -- SYDNONES
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Ішемічна хвороба серця — друга за поширеністю після артеріальної гіпертензії серцево-судинна патологія у світі й Україні, тому ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ішемічною хворобою серця — завдання не лише лікаря-кардіолога, а й лікаря-терапевта будь-якої ланки надання медичної допомоги. Симптоматична терапія стабільної стенокардії, що передбачає купірування нападів загрудинного болю (або ж еквівалентів стенокардії) й запобігання їм у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, залишається актуальною стратегією у випадках, коли напади стенокардії відмічаються на фоні оптимально підібраної терапії, проведення реваскуляризації неможливе, а подальша титрація препаратів першого ряду ускладнюється через ризик побічних ефектів. Провідне місце серед препаратів другої лінії, що мають протиішемічний ефект і застосовуються з метою усунення нападів стенокардії, посідають нітрати короткої й пролонгованої дії, які забезпечують коронарну артеріальну вазодилатацію завдяки дії активного компонента оксиду азоту. Частіше за все призначають пролонговану форму ізосорбіду динітрату для профілактики нападів стенокардії. Зручний режим дозування забезпечує, з одного боку, пролонгований ефект, а з іншого — допомагає знизити ризик розвитку толерантності до нітратів. Проте на практиці можна спостерігати появу такого ускладнення, як головний біль. Щоб запобігти цьому, доволі часто практичний лікар робить вибір на користь молсидоміну. Проте було доведено, що антиангінальна ефективність цього препарату значно менша, ніж пролонгованих форм нітратів. В Україні молсидомін призначається не в тій дозі, для якої був доведений антиангінальний ефект (16 мг), а в значно нижчій. Було доведено, що метаболіт молсидоміну лінсидомін характеризується значною токсичністю, а тому у багатьох країнах світу від використання молсидоміну відмовилися. Використання пролонгованих форм нітратів — найбільш оптимальна тактикаCoronary heart disease is the second most common cardiovascular disease in the world and in Ukraine after hypertension, and therefore, the management of patients with hypertension and сoronary heart disease is a task not only for the cardiologist, but also for the physician at any level of medical care provision. Symptomatic treatment of stable angina, which involves the relief and prevention of the chest pain (or angina equivalents) in patients with сoronary heart disease, remains an actual strategy in cases where angina attacks remain even despite of optimally chosen therapy, revascularization is not possible, and the subsequent titration of the first-line drugs is not possible due to the risk of adverse effects. The leading place among the second-line drugs with anti-ischemic effects, which are used to eliminate angina attacks, belongs to short and prolonged forms of nitrates that provide coronary arterial vasodilatation through the activation of the active component, nitric oxide. A prolonged form of isosorbide dinitrate is prescribed most often to prevent angina attacks. The convenient dosing regimen provides, on the one hand, a prolonged effect and, on the other hand, helps to reduce the risk of tolerance to nitrates. However, in practice we can observe the appearance of such complication as headache. In order to avoid this, the practitioner quite often makes a choice in favor of molsidomine. But it has been shown that the antianginal effect of this drug is much lower than that of prolonged forms of nitrates. In Ukraine, molsidomine is prescribed not in the dose for which the antianginal effect (16 mg) was proved, but in a significantly lower one. It has been shown that linsidomine, molsidomine metabolite, is characterized by a significant toxicity, and therefore, many countries refused using molsidomine. The prescription of prolonged forms of nitrates is the most optimal tactic
Знайти схожі
14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сіренко Ю. М., Торбас О. О., Кушнір С. М. (від імені дослідників ОЗІРКА)
Назва : Субаналіз дослідження ОЗІРКА: ефективність препарату Озалекс (розувастатин) у пацієнтів із цукровим діабетом
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 2. - С. 35-43 (Шифр АУ38/2021/14/2)
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
Анотація: Цукровий діабет (ЦД) залишається одним із найважливіших факторів серцево-судинного ризику, що значно погіршує прогноз у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та дисліпідемією. Провідну роль серед препаратів для лікування таких пацієнтів відіграють статини з їх потужним впливом на розвиток і прогресування атеросклерозу та його ускладнень. Ми використали базу даних дослідження ОЗІРКА та провели додатковий субаналіз впливу розувастатину в пацієнтів із ЦД та дисліпідемією. Мета: вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів із порушеннями ліпідного обміну й гіперхолестеринемією та ЦД. Матеріали та методи. Проспективне відкрите популяційне дослідження. Набір пацієнтів проводився з березня по грудень 2019 року. Аналіз даних дослідження проходив із червня по листопад 2020 року. Результати. Загалом у дослідження включили 20 000 пацієнтів з усієї України. Повний період спостереження закінчили 18 100 пацієнтів, із яких у 17 530 були всі необхідні дані, які й увій-шли до фінального аналізу. Середній період спостереження становив 2,2 місяця. Приблизно 13 % пацієнтів, включених у дослідження, страждали від ЦД 2-го типу. Ми спостерігали достовірне зниження рівнів загального холестерину, ліпопротеїнів низької щільності і тригліцеридів у пацієнтів із ЦД. Крім того, відмічалася тенденція до підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності в цій групі пацієнтів. Загалом можна відзначити, що відбулося достовірне поліпшення показників ліпідограми в пацієнтів із ЦД — рівень загального холестерину знизився на 28 %, рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності — на 34 %, тригліцеридів — на 24 %. Призначення розувастатину жодним чином не погіршувало контроль глюкози у групі пацієнтів із ЦД, більше того, навіть у групі осіб без ЦД також не спостерігалося жодного негативного впливу розувастатину. Висновки. Загалом можна сказати, що препарат Озалекс у дозі від 10 до 20 мг є оптимальним для початку статинотерапії на етапі первинної ланки надання медичної допомоги пацієнтам із ЦД
Знайти схожі
15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торбас О. О., Кушнір С. М., Рековець О. Л., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура призначення медикаментозної терапії кардіологічним пацієнтам на первинній ланці надання медичної допомоги: уроки дослідження ОЗІРКА
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2021. - Т. 14, № 4. - С. 17-26 (Шифр АУ38/2021/14/4)
Предметні рубрики: Розувастатин
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ГИПЕРХОЛЕСТЕРИНЕМИЯ -- HYPERCHOLESTEROLEMIA
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
Анотація: Структура призначень кардіологічних препаратів лікарями на первинній ланці надання медичної допомоги досить довгий час залишалася невідомою. Ми вирішили використати дані дослідження ОЗІРКА, метою якого було вивчити вплив препарату Озалекс (розувастатин) на рівень ліпідів і холестерину в пацієнтів з порушеннями ліпідного обміну і гіперхолестеринемією, та оцінити структуру лікарських призначень в умовах реальної клінічної практики, а також ефективність контролю основних факторів кардіоваскулярного ризику. Ми щиро сподіваємося, що отримані нами дані дозволять оптимізувати схему лікування пацієнтів на первинній ланці надання медичної допомоги, покращити прогноз і виживання пацієнтів, а також надати практичному лікарю докази стосовно безпеки й ефективності розувастатину, які можна буде перенести в рутинну клінічну практику вже зараз
Знайти схожі
16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Пономарева Г. В., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Крушинська Н. А., Поліщук С. А., Сидоренко П. І., Сіренко Ю. М.
Назва : Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 1. - С. 46-66 (Шифр АУ38/2018/1)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Анотація: Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р 0,001. Висновки. Вторинна артеріальна гіпертензія була виявлена в 5 % хворих із резистентною гіпертензією, в структурі найбільшу частку становили ренопаренхімна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозомPatients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure
Знайти схожі
17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Торбас О. О., Радченко Г. Д.
Назва : Порівняння значення офісного, середньодобового та центрального артеріального тиску у формуванні ураження органів-мішеней
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - 2014. - № 3. - С. 49-53 (Шифр АУ38/2014/3)
MeSH-головна: КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ ГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGE, HYPERTENSIVE
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОЧЕЧНАЯ -- HYPERTENSION, RENAL
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Знайти схожі
18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Торбас О. О., Сіренко Ю. М., Пономарьова Г. В., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Сніцаренко О. О.
Назва : Порівняння ефективності лікування за допомогою комбінацій лізиноприлу й гідрохлоротіазидута бісопрололу й гідрохлоротіазиду в пацієнтів з помірною і тяжкою артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 21-28 (Шифр УУ11/2015/3)
MeSH-головна: ЛИЗИНОПРИЛ -- LISINOPRIL

ДИХЛОТИАЗИД -- HYDROCHLOROTHIAZIDE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Знайти схожі
19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Муштенко Л. О., Торбас О. О., Кушнір С. М., Яринкіна О. А., Поташев С. В., Сіренко Ю. М.
Назва : Порівняння впливу фіксованої комбінації периндоприл/амлодипін на ураження органів–мішеней у пацієнтів з артеріальною гіпертензією з ішемічною хворобою серця та без неї (результати досліджень EPHES)
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2016. - № 5. - С. 11-26 (Шифр АУ38/2016/5)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ОРГАНЫ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- ORGANS AT RISK
ЛЕКАРСТВ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ -- PHYSIOLOGICAL EFFECTS OF DRUGS
ПЕРИНДОПРИЛ -- PERINDOPRIL
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE
Знайти схожі
20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Радченко Г. Д., Торбас О. О., Доброход Г. С., Сіренко Ю. М., Поліщук С. А.
Назва : Порівняння антигіпертензивної ефективності за даними вимірювання офісного, добового та центрального артеріального тиску та оцінка впливу раміприлу на жорсткість артерій у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
Місце публікування : Артеріальна гіпертензія. - 2012. - № 6. - С. 9-19 (Шифр АУ38/2012/6)
Предметні рубрики: Гипертензия-- лек тер
Кровяного давления мониторинг амбулаторный
Антигипертензивные средства-- тер прим
Артерии-- действ преп
Рамиприл-- тер прим
Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-88 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)