Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Туманова, Л. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 85
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-85

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі
Паралельн. назви :Features of the psychoemotional state of pregnant women with different types of infertility in history
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 52-58 (Шифр РУ16/2022/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ТРЕВОЖНОСТИ ШКАЛА СИМПТОМАТИЧЕСКАЯ -- MANIFEST ANXIETY SCALE
Анотація: Мета дослідження: вивчення особливостей психоемоційного стану вагітних з різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено дослідження психоемоційного стану у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного генезу в анамнезі та 30 вагітних без безплідності в анамнезі. Розподілення вагітних на групи здійснено згідно з фактором безплідності: I група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група – 37 жінок з трубно-перитонеальним безпліддям в анамнезі, ІІІ група – 25 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність (трубно-перитонеального генезу та ендокринний фактор), IV група (контрольна) – 30 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності. Для оцінювання психоемоційного стану були використані шкала психосоціального стресу Л. Рідера та колірний тест Люшера. Результати. Отримані дані шкали психосоціального стресу Л. Рідера засвідчили, що у І групі обстежених високий рівень психосоціального стресу виявлено у 34,3% осіб, середній рівень – у 37,1% вагітних, у ІІ групі ці показники становили 29,7% та 37,8% жінок відповідно, у ІІІ групі – 56% та 24%, у IV групі – 6,7% та 10%. Результати колірного тесту Люшера свідчать, що серед жінок І групи було 57,1% вагітних із високим рівнем тривожності, серед вагітних ІІ групи – 59,5%, ІІІ групи – 68%, ІV групи – 6,7%. Показники вагітних І, ІІ, ІІІ груп помітно вирізняються високим відсотком за 6–8-ю позиціями – 57,1%, 59,5% та 68% проти 6,7% в осіб ІV групи. Це свідчить про високий рівень тривожності пацієнток, які мали безплідність в анамнезі. Лише 15% жінок І та ІІ груп і 8% вагітних ІІІ групи відчувають себе впевнено. Результати тесту Люшера свідчать про найбільшу кількість жінок з найвищим балом тривожності у ІІІ групі (68%), що у 7 разів більше порівняно з ІV групою; 93,3% пацієнток ІV групи мають низький та помірний рівень тривожності. Висновки. Вагітні, які мали безплідність в анамнезі, належать до групи з високим рівнем тривожності та помітно нестабільним психоемоційним станом. Найбільш високі рівні психоемоційних розладів спостерігаються у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезіThe objective: to study the features of the psycho-emotional state of pregnant women with different types of infertility in the anamnesis. Materials and methods. A study of psycho-emotional status in 127 pregnant women 20–49 years old, of which 97 women had a history of different forms of infertility and 30 pregnant women without a history of infertility, was carried out. The distribution of pregnant women into the groups was based according to the factor of infertility: I group included 35 pregnant women with a history of endocrine infertility, II group – 37 persons with a history of tubal origin infertility, III group – 25 pregnant women with a history of combined infertility (tubal and endocrine factors), IV group (control group) – 30 healthy pregnant women who had no history of infertility. L. Reeder psychosocial stress scale and Luscher color test were used to assess the psycho-emotional state. Results. The obtained data of L. Reeder psychosocial stress scale demonstrated that that in the I group the high level of psychosocial stress was found in 34.3 % of pregnant women, the moderate level – 37.1 % persons, in the II group – in 29.7 % and 37, 8 % individuals, respectively, in the III group – 56 % and 24 %, in the IV group – 6.7 % and 10 %. The results of the Luscher color test showed that high level of anxiety had 57.1 % in the I group, 59.5 % – in the II group, 68% – III group, and, 6.7 % – IV group. The indicators of pregnant women of groups I, II, III are marked by a high percentage of the 6th-8th positions – 57.1 %, 59.5 % and 68 % versus 6.7% of the persons in the IV group. This indicates a high level of anxiety in the patients with a history of infertility. Only 15 % of women in the I and II groups and 8 % – in the III group feel confident. The results of the Luscher test presented the highest number of women with the highest score of anxiety in the III group (68 %), which is 7 times more than in the IV one; 93.3 % of patients in the IV group had low and moderate levels of anxiety. Conclusions. Pregnant women with a history of infertility are in the group with a high level of anxiety and markedly unstable psycho-emotional state. The highest levels of psycho-emotional disorders are determined in women with a history of combined infertility
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 2
Цікаві статті :
Війна Росії проти України вмить докорінно змінила життя… (стр.6-7)
Голяновський О. В. Профілактика і терапія масивних акушерських кровотеч у випадках placenta percreta 3b/ О. В. Голяновський, А. О. Гончаренко, О. Ю. Качур (стр.8-16)
Лахно І. В. Плодове програмування при цукровому діабеті: акцент на запобіганні наслідків кетоацидозу/ І. В. Лахно (стр.17-20)
Бігун Р. В. Фармакологічна корекція імунометаболічних порушень у пацієнток з ендометріомою на тлі хронічних запальних процесів репродуктивної сфери/ Р. В. Бігун [та ін.] (стр.21-28)
Fedosiuk K. V. The optimization of abnormal uterine bleeding treatment in women with chronic psychogenic stress/ K. V. Fedosiuk (стр.29-32)
Голяновський О. В. Вузлова лейоміома матки гігантських розмірів на фоні поєднаної екстрагенітальної патології (Випадок із практики)/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.33-38)
Ковалишин О. А. Аномальні маткові кровотечі пубертатного періоду: до питань патогенезу і діагностики/ О. А. Ковалишин (стр.39-46)
Гопчук О. М. Проблема тонкого ендометрія. Нові можливості інгібіторів ФДЕ-5/ О. М. Гопчук, В. П. Саманів (стр.47-52)
Туманова Л. Є. Терапевтичні можливості прегравідарної підготовки у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.53-58)
Леміш Н. Ю. Особливості акушерської та перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів/ Н. Ю. Леміш (стр.59-65)
Толстанова Г. О. Диференційований підхід до лікування зовнішнього генітального ендометріозу як профілактика рецидивів/ Г. О. Толстанова (стр.66-72)
Sergiyenko M. Yu. Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence/ M. Yu. Sergiyenko [та ін.] (стр.73-78)
Менструація у дівчат і підлітків: запровадження оцінки менструального циклу як життєво важливого показника стану здоров’я (стр.79-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.8-12)
Федосюк К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом/ К. В. Федосюк (стр.14-17)
Мамчур В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу/ В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк (стр.18-28)
Сюсюка В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.29-36)
Жук С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.37-43)
Медведь В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.44-51)
Туманова Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.52-58)
Пирогова В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак (стр.59-62)
Данилова А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі/ А. О. Данилова (стр.63-68)
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Терапевтичні можливості прегравідарної підготовки у жінок з поєднаною безплідністю в анамнезі
Паралельн. назви :Therapeutic options for pre-gravidary training in women with a history of combined infertility
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 53-58 (Шифр РУ16/2022/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
БЕРЕМЕННОСТИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ ПОДДЕРЖАНИЯ -- PREGNANCY MAINTENANCE
МЕТФОРМИН -- METFORMIN
Анотація: Мета дослідження: обґрунтування та оцінювання удосконалення прегравідарної підготовки у жінок із поєднаними факторами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 102 жінки, у яких діагностовано одночасно два фактори безплідності – безплідності трубного походження та безплідності, пов’язаної з ановуляцією, спричиненою гіперпролактинемією та синдромом полікістозних яєчників. Усі пацієнтки були розподілені на групи залежно від схеми прегравідарної підготовки, яку отримували протягом трьох місяців: 1-а група (52 жінки) отримувала базову прегравідарну підготовку (дидрогестерон, фолієва кислота, метформін) у поєднанні з дієтою; 2-а група (50 пацієнток) – удосконалену схему прегравідарної підготовки (дидрогестерон, метилтетрагідрофолат, йодид калію, вітамін D3, комплекс із міо-інозитолу та D-хіро-інозитолу) у поєднанні з дієтою. Достовірність для відносних величин оцінювали за методом кутового перетворення Фішера. Результати. У жінок 1-ї групи кількість випадків гестаційного діабету (30,8%) була дещо більшою, ніж у пацієнток 2-ї групи (20,0%), частота фетальної макросомії – достовірно вищою (19,2% та 10,0% осіб відповідно). Частота загрози раннього викидня в осіб 2-ї групи була значно нижчою (40,0%), ніж 1-ї групи (69,2%), загрози пізнього викидня – вдвічі нижчою (14,0% та 26,9% відповідно). Висновки. Запропонований комплекс предгравідарної підготовки у жінок із поєднаною формою безплідності (трубна безплідність та безплідність, пов’язана з ановуляцією), до якого входять інозитоли, сприяє більш значному зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладненьThe objective: to substantiate and evaluate the improvement of pre-gravida preparation in women with a history of combined infertility factors. Materials and methods. We examined 102 women who were diagnosed with two factors of infertility simultaneously – infertility of tubal origin and infertility associated with anovulation caused by hyperprolactinemia and polycystic ovary syndrome. All patients were divided into groups according to the three-month pre-gravida preparation regimen: the 1st group (52 women) received basic pre-gravida preparation (dydrogesterone, folic acid, metformin) in combination with diet; the 2d group 2 (50 patients) – an improved scheme of pre-gravida preparation (dydrogesterone, methyl tetrahydrofolate, potassium iodide, vitamin D3, a complex of myo-inositol and D-chiro-inositol) in combination with diet. The reliability of relative values was evaluated by the Fisher angular transformation method. Results. In women of the 1st group the number of cases of gestational diabetes (30.8 %) was slightly higher than in patients of the 2nd group (20.0 %), the frequency of fetal macrosomia was significantly higher (19.2 % and 10.0 % persons, respectively). The incidence of early miscarriage in persons of the 2d group was significantly lower (40.0 %) than in the 1st group (69.2 %), the risk of late miscarriage was twice lower (14.0 % and 26.9 %, respectively). Conclusions. The proposed complex of pre-gravida preparation in the women with a combined form of infertility (tubal infertility and infertility associated with anovulation), which includes inositol, contributes to a greater reduction in the incidence of obstetric and perinatal complications
Знайти схожі

Назва журналу :Український журнал Перинатологія і Педіатрія -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Давидова Ю. В. Роль корекції дефіциту вітаміну D3 в оптимізації лікування анемії у жінок з аутоімунними захворюваннями/ Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська, О. М. Кравець (стр.7-10)
Железов Д. М. Перинатальні висліди вагітності з рубцем на матці/ Д. М. Железов, О. М. Платонова (стр.11-16)
Гасанлы Г. Г. Особенности полового развития девушек с общим и генитальным инфантилизмом в раннем репродуктивном периоде/ Г. Г. Гасанлы (стр.17-21)
Туманова Л. Є. Гормональна функція жовтого тіла, трофобласта і плаценти у жінок, які завагітніли двійнями після лікування безплідності/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.22-29)
Марушко Р. В. Характеристика акушерської допомоги в Україні/ Р. В. Марушко, Н. Г. Гойда, О. О. Дудіна (стр.30-41)
Давидова Ю. В. Ентеросорбція як терапія супроводу раннього токсикозу у вагітних після допоміжних репродуктивних технологій на тлі закрепів/ Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська (стр.42-46)
Слєпов О. К. Особливості клінічних проявів атрезії тонкої кишки в перші хвилини життя новонароджених дітей/ О. К. Слєпов [та ін.] (стр.47-52)
Денисова М. Ф. Стан епітеліального бар’єру товстої кишки в дітей з різними клінічними формами виразкового коліту/ М. Ф. Денисова [та ін.] (стр.53-61)
Буратинська А. А. Стан функції зовнішнього дихання та особливості запального процесу дихальних шляхів у дітей з бронхіальною астмою, поєднаною з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою/ А. А. Буратинська (стр.62-65)
Марунчин Т. А. Клініко-імунологічна характеристика дітей з вторинними гіпогаммаглобулінеміями/ Т. А. Марунчин, А. П. Волоха (стр.66-73)
Іщенко Г. І. COVID-19 під час вагітності. Аналітичний огляд/ Г. І. Іщенко (стр.74-80)
Лісецька І. С. Види та пристрої для паління та їх шкідливий вплив на організм людини/ І. С. Лісецька (стр.81-90)
Наумчик О. М. Клінічний випадок вагітності, ускладненої гепариніндукованою тромбоцитопенією, у жінки з синдромом Еванса/ О. М. Наумчик (стр.91-99)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила : клінічні випадки в дітей позанеонатального віку/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.100-104)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Гормональна функція жовтого тіла, трофобласта і плаценти у жінок, які завагітніли двійнями після лікування безплідності
Місце публікування : Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 1. - С. 22-29 (Шифр УУ67/2021/1)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТЬ ДВУМЯ ПЛОДАМИ -- PREGNANCY, TWIN
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
ЖЕЛТОГО ТЕЛА ГОРМОНЫ -- CORPUS LUTEUM HORMONES
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Під час динамічного спостереження за гормональними показниками крові жінок усіх трьох груп протягом І триместру виявлено прогресивне збільшення вмісту естрадіолу та прогестерону. При цьому темпи збільшення вмісту естрадіолу у крові в динаміці вагітності були більшими, ніж прогестерону. При двійнях (після ЕКЗ) зростання прогестерону сягало понад 50%, а естрадіолу — до 30–40% і практично не залежало від чинника безпліддя. При багатоплідній самостійній вагітності збільшення прогестерону досягало близько 40–60% (найнижчий приріст був при поєднаній безплідності), а зростання естрадіолу — близько 75% і практично не різнилося по групах. У терміні 7–10 тижнів вагітності концентрація прогестерону була достовірно вищою в жінок після ЕКЗ відносно показників у пацієнток після самостійного запліднення. У цей термін рівень прогестерону не залежав від форми безплідності. Аналогічні зміни спостерігалися відносно рівня естрадіолу в обстежених жінок. Співвідношення прогестерон/естрадіол практично не різнилося по групах. Рівень естрадіолу у крові жінок (11–14 тижнів вагітності) також практично не різнився як залежно від форми безплідності, так і від методу запліднення. У 11–14 тижнів порівняння показників рівня прогестерону показало достовірно високі показники в жінок із багатоплідною вагітністю після ДРТ, що свідчить про інтенсивну гормонопродукуючу функцію за рахунок плацент двох плодів. Слід зазначити, що при ендокринній та поєднаній безплідності в жінок після ЕКЗ були достовірно вищими показники порівняно зі значеннями в жінок аналогічних груп після самостійного запліднення. Вміст статевих гормонів і в 7–10 тижнів, і в 11–14 тижнів вагітності в усіх групах після ДРТ був вищим, ніж при вагітності шляхом природного запліднення. Рівень прогестерону в 11–14 тижнів вагітності двома плодами в жінок після природного запліднення становив 256,45±27,6 нмоль/л, тоді як такий самий показник у вагітних двома плодами після ДРТ дорівнював 337,5±26,7 нмоль/л. Більш тривале (до 13 тижнів) зниження коефіцієнта прогестерон/естрадіол репрезентує більш виражену відносну прогестеронову недостатність і гіперестрогенію в жінок після ДРТ. Високі рівні прогестерону в І триместрі вагітності, особливо в жінок після ДРТ (Іа, ІІа, ІІІа групи) були результатом інтенсивної підтримувальної терапії прогестагенами, що необхідно для забезпечення гестаційного процесу в І триместрі в програмі ДРТ. Також досліджено показники β-ХГЛ та PAPP-А у жінок в 11–14 тижнів вагітності по групах, як класичні маркери скринінгу природжених вад розвитку плода та ризику виникнення ускладнень вагітності. Так, PAPP-А при вагітностях після ДРТ достовірно не відрізнявся від такого при вагітностях шляхом природного запліднення, але мав тенденцію до підвищення при багатоплідній вагітності. Висновки. У 7–10 тижнів вагітності двійнями після ДРТ у жінок були вищими показники естрадіолу та прогестерону, ніж у вагітних двійнями шляхом природного запліднення. У 11–14 тижнів вагітності двійнями естрадіол не відрізнявся в жінок по групах і не залежав від методу запліднення, а рівень прогестерону був вищим у вагітних після ДРТ. При двійнях (після ДРТ) темп зростання прогестерону був вищим, ніж естрадіолу. При самостійному заплідненні темпи зростання естрадіолу значно випереджали зростання рівня прогестерону у вагітних з ендокринною та поєднаною безплідністю в анамнезі. Концентрація асоційованого з вагітністю плазмопротеїну (PAPP-А) при вагітностях після ДРТ достовірно не відрізнялася від такої при вагітностях шляхом природного запліднення і не залежала від фактора безплідності
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Передній матково-шийковий кут як новий ультразвуковий маркер передчасних пологів у вагітних з ендокринним і поєднаним безпліддям в анамнезі
Паралельн. назви :The anterior uterocervical angle as a new ultrasound marker of preterm labor in pregnant women with a history of endocrine and combined infertility
Місце публікування : Репродуктивная эндокринология. - 2021. - № 4. - С. 34-38 (Шифр РУ6/2021/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ШЕЙКА МАТКИ -- CERVIX UTERI
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: У жінок з ендокринним або поєднаним безпліддям, найчастіше після стимуляції овуляції або в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, спостерігається висока частота загрози переривання вагітності на різних термінах, зумовлена формуванням недостатності лютеїнової фази циклу в поєднанні з гіперандрогенією і розвитком функціональної істміко-цервікальної недостатності в кожної третьої вагітної. Незалежно від причин на сьогодні немає чітких і ранніх діагностичних критеріїв цього ускладнення вагітностіIn women with endocrine and concomitant infertility there is a high frequency of the threat of termination of pregnancy at different periods, most often after stimulation of ovulation or as a result of assisted reproductive technologies, due to the formation of insufficiency of the luteal phase of the cycle in combination with hyperandrogenism and functional cervical insufficiency in every third pregnant woman. Regardless of the reasons, today there are no clear and early diagnostic criteria for this complication of pregnancy
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивная эндокринология -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Антипкін Ю. Г. Вагітність у період пандемії: перинатальні впливи тривалого стресу та шляхи корекції. Огляд літератури/ Ю. Г. Антипкін [та ін.] (стр.8-14)
Лакатош В. П. CLAP – нова методика органозберігальної операції при передлежанні та істинному врощенні плаценти в рубець матки після попереднього кесаревого розтину/ В. П. Лакатош [та ін.] (стр.15-19)
Бурка О. А. Cучасні можливості пренатальної діагностики хромосомних аномалій: що змінилося з появою неінвазивного пренатального тесту (НІПТ)? Огляд літератури/ О. А. Бурка [та ін.] (стр.21-30)
Жабіцька Л. А. Ендометріоз: вплив на перебіг вагітності та акушерські результати/ Л. А. Жабіцька (стр.31-33)
Туманова Л. Є. Передній матково-шийковий кут як новий ультразвуковий маркер передчасних пологів у вагітних з ендокринним і поєднаним безпліддям в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.34-38)
Вигівська Л. М. Можливості корекції піхвового біотопу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Л. М. Вигівська [та ін.] (стр.40-45)
Котлік В. В. Нові можливості застосування трансдермальних форм естрадіолу у програмах ДРТ. Огляд літератури/ В. В. Котлік, М. І. Грицько (стр.46-50)
Камінський В. В. Переваги впливу силіконового гелю на післяопераційне заживлення/ В. В. Камінський, М. Н. Шалько, Т. В. Блінова (стр.52-59)
Лоскутова І. В. Зміни цитокінового статусу в жінок із хронічною патологією печінки при репродуктивних втратах у першому триместрі/ І. В. Лоскутова, Р. Г. Бічевська, Н. В. Мацюх (стр.60-66)
Жилка Н. Я. Стан репродуктивного здоров’я жінок в Україні. Огляд літератури/ Н. Я. Жилка, Г. О. Cлабкий, О. С. Щербінська (стр.67-71)
Юзько О. М. Репродуктивне здоров’я батьків. Огляд літератури/ О. М. Юзько (стр.72-76)
Резолюція ІІ Міжнародного форуму експертів з питань менопаузи (стр.77-84)
Татарчук Т. Ф. Терапевтичні опції менеджменту гіперплазії ендометрію. Сучасні рекомендації та перспективні напрями лікування. Огляд літератури/ Т. Ф. Татарчук [та ін.] (стр.86-90)
Рибін А. І. Комплексна реабілітація пацієнток репродуктивного віку з передраковою патологією шийки матки після органозберігальних хірургічних втручань/ А. І. Рибін (стр.91-94)
Булавенко О. В. Особливості відновлення овуляторної функції у жінок/ О. В. Булавенко [та ін.] (стр.96-100)
Таран О. А. Терапія цервікальної неоплазіїна тлі бактеріального вагінозу/ О. А. Таран [та ін.] (стр.101-106)
Zakhari A. Дієногест і ризик рецидиву ендометріозу після хірургічного втручання: систематичний огляд та мета-аналіз/ A. Zakhari, D. Edwards, M. Ryu (стр.107-111)
Ліпосомальне залізо при залізодефіцитній анемії в жінок репродуктивного віку: огляд сучасних даних (стр.113-116)
Thawinee Kamronrithisorn. Вплив споживання вітаміну D на вульвовагінальну атрофію при менопаузі/ Kamronrithisorn Thawinee, Manonai Jittima, Arj-Ong Vallibhakara Sakda (стр.118-123)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Показники вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 9/10. - С. 23-27 (Шифр РУ16/2021/9/10)
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
Анотація: Мета дослідження: вивчення рівня вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі. Матеріали та методи. Обстежено 127 жінок: І група – 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність; ІІ група – 37 жінок з безплідністю трубно-перитонеального генезу; ІІІ група – 30 вагітних, які мали в анамнезі безплідність трубно-перитонеального генезу у поєднанні з ендокринним фактором; ІV (контрольна) група – 25 здорових вагітних без безплідності в анамнезі. Для визначення рівня 25-гідроксивітаміну D застосовували метод двостадійного імуноферментного аналізу. Результати. Недостатність та дефіцит вітаміну D у І триместрі вагітності мали по 5 (20,0%) жінок без безплідності в анамнезі, у ІІІ триместрі – 40% та 28% відповідно. Дефіцит 25-гідроксивітаміну D у І групі виявлено у 15 (42,9%) пацієнток у I триместрі та у 20 (57,1%) – у ІІІ триместрі, у ІІ групі – у 10 (27,0%) та 17 (45,9%) осіб відповідно, у ІІІ групі – у 15 (50,0%) та 18 (60,0%) жінок відповідно. Кількість хворих із дефіцитом вітаміну D протягом вагітності у групах хворих із безплідністю в анамнезі була достовірно більшою порівняно з вагітними без безплідності в анамнезі. Також серед пацієнток І, ІІ та ІІІ груп протягом вагітності відзначено збільшену частку осіб з недостатністю вітаміну D порівняно з жінками IV групи. Заключення. У динаміці вагітності серед жінок із безплідністю в анамнезі встановлено збільшення кількості осіб з недостатністю та дефіцитом вітаміну D, найбільшу частку яких виявлено серед вагітних з ендокринною безплідністю та безплідністю трубно-перитонеального генезу у поєднанні з ендокринним фактором
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 9/10
Цікаві статті :
Бенюк В. О. Сучасний стан проблеми патогенезу і фармакотерапії варикозної хвороби в акушерстві/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.8-16)
Давидова Ю. В. Роль негормональних методів лікування сечостатевого синдрому менопаузи: сучасні погляди/ Ю. В. Давидова [та ін.] (стр.17-22)
Туманова Л. Є. Показники вітаміну D у динаміці вагітності у жінок з різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.23-27)
Кушніренко С. В. Інфекції сечовивідних шляхів у жінок/ С. В. Кушніренко (стр.28-32)
Дейніченко О. В. Особливості кровотоку у маткових артеріях, факторів ангіогенезу, гормонального профілю та їхні взаємозв’язки у вагітних з артеріальною гіпертензією/ О. В. Дейніченко [та ін.] (стр.33-38)
Федосюк К. В. Оцінка гормонального гомеостазу у жінок з аномальною матковою кровотечею на фоні хронічного стресу/ К. В. Федосюк (стр.39-41)
Чайка О. О. Аналіз соматичного та репродуктивного анамнезу пацієнток із прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію гонадотропінами/ О. О. Чайка (стр.42-47)
Soo Liang Ooi. Vitex agnus-castus у лікування циклічної масталгії: систематичний огляд і мета-аналіз/ Soo Liang Ooi [et al.] (стр.48-60)
Жук С. І. Антифосфоліпідні антитіла та їхня роль у розвитку плацентарної дисфункції/ С. І. Жук, І. В. Ус (стр.61-66)
Яроцька Ю. О. Морфологія плаценти - від теоріїї до практики/ Ю. О. Яроцька, О. С. Загородня (стр.67-72)
Вдовиченко С. Ю. Невиношування у жінок з ретрохоріальними гематомами у І триместрі/ С. Ю. Вдовиченко, С. М. Сальніков (стр.73-78)
Голяновський О. В. Особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду на тлі застосування допоміжних репродуктивних технологій/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.79-87)
Кузьмин Н. В. Рівні ФНП-α, ІЛ-1, ІЛ-1β і кальциферолу та їхній взаємозв’язок як маркери ендотеліальної дисфункції у вагітних з прееклампсією/ Н. В. Кузьмин (стр.88-93)
Толстанова Г. О. Профілактика рецидивів міоми матки після консервативної міомектомії/ Г. О. Толстанова (стр.94-99)
Гламазда М. І. Особливості менструальної функції у жінок з морбідним ожирінням/ М. І. Гламазда (стр.100-103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Задорожна Т. Д., Коломієць О. В., Туманова Л. Є., Килихевич С. М.
Назва : Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль із гіперпролактинемією в анамнезі
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2020. - Том 17, N 3. - С. 325-331 (Шифр ПУ40/2020/17/3)
MeSH-головна: ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Анотація: Гіперпролактинемія (ГП) – стійке підвищення рівня пролактину в сироватці крові, найхарактернішим проявом якого є погіршення функції репродуктивної системи. Вагітні з ГП мають чималий відсоток перинатальних ускладнень: загрозу переривання вагітності визначили у 48,4 % пацієнток, у 16,1 % – передчасні пологи. У цих пацієнток часто розвивається плацентарна патологія, що призводить до дистресу плода під час вагітності та в пологах. Мета роботи – дослідити морфологічні й імуногістохімічні зміни у тканинах плацентарного бар’єра, враховуючи експресію пролактину в породіль із гіперпролактинемією в анамнезі. Матеріали та методи. У 30 породіль із безпліддям ендокринного ґенезу в анамнезі, що пов’язане з гіперпролактинемією (1 група), та у 27 здорових породіль без гіперпролактинемії, які не мали безпліддя (2 група, контролю), дослідили морфологічні особливості плацент у гестаційному терміні 39–40 тижнів органометричними, макроскопічними, гістологічними й імуногістохімічними (ІГХ) методами. ІГХ-дослідження виконали в серійних парафінових зрізах відповідно до стандартних протоколів, застосовуючи моноклональні антитіла до пролактину (Rabbit a-Нu Prolactin Monoclonal Antibody (Clone EP 193) master diagnosticа, Spain) і систему детекції Thermo scientific (USA). Результати. Маса плаценти породіль із гіперпролактинемією вірогідно не відрізнялася від маси плаценти породіль без гіперпролактинемії. У 22 (73,3 %) породіль із гіперпролактинемією у плаценті виявили парацентральне прикріплення пуповинного канатика, у 4 (13,3 %) жінок – мальформацію судин пуповини, у 7 (23,3 %) – значущий стеноз і закриття просвіту артеріальних судин пуповини. Під час гістологічного дослідження в породіль із гіперпролактинемією визначили вогнищеві потовщення децидуальної оболонки з наявністю в ній фібриноїдних мас (n = 18, 60 %), мікровиливи та витончення децидуальної оболонки (n = 8, 26,6 %). У низці спостережень встановили наявність материнських внутрішніх інфарктів із перивілозним відкладанням фібрину, в 12 (40 %) породіль наявні замуровані фібриноїдом ворсини з заміною епітелію ворсин фібриноїдними масами, у 15 (50 %) жінок – фіброз і колагенізація стовбурових і середніх хоріальних ворсин, у 12 (40 %) породіль – фіброз дрібних ворсин, а також аваскулярні дрібні ворсини. У частині спостережень у термінальних ворсинах спостерігали зменшення кількості синцитіальних вузлів і синцитіокапілярних мембран. Під час ІГХ-дослідження в плаценті породіль із гіперпролактинемією в гестаційному терміні 39–40 тижнів виявили численні вогнища децидуальних клітин із гіперекспресією пролактину в цитоплазмі. Висновки. Морфологічні зміни у плаценті породіль із гіперпролактинемією в анамнезі відрізняються від змін у плаценті породіль без гіперпролактинемії наявністю фокальних судинних змін у децидуальній оболонці з її частковим відшаруванням, внутрішніх інфарктів у материнській частині плаценти, а також наявністю ознак часткових порушень перфузії хоріальних ворсин і вогнищ аваскулярних ворсин у плодовій частині плаценти. У плаценті породіль із гіперпролактинемією імуногістохімічно виявлена тривала вогнищева інтенсивна цитоплазматична експресія пролактину у клітинах децидуальної оболонки, що вказує на розлади синтезу пролактину в організмі та дискоординацію в роботі ендокринної системи.
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Український журнал Перинатологія і Педіатрія -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Марушко Р. В. Впровадження акредитації провайдерів в Україні: роль та обов’язки провайдерів безперервного професійного розвитку/ Р. В. Марушко (стр.7-15)
Туманова Л. Є. Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.16-21)
Давидова Ю. В. Поліпшення якості життя жінок під час вагітності і в післяпологовому періоді: зменшення частоти проявів геморою та його ускладнень/ Ю. В. Давидова, А. О. Огородник, А. Ю. Лиманська (стр.22-25)
Криворчук І. Г. Корекція стресової гіперглікемії в хірургічних пацієнтів із метаболічним синдромом/ І. Г. Криворчук, І. М. Лещишин (стр.26-30)
Антипкін Ю. Г. Забруднення повітря та стан здоров’я дитячого населення України/ Ю. Г. Антипкін, О. П. Волосовець (стр.31-39)
Гнедько Т. В. Индикаторы неонатального здоровья недоношенных детей/ Т. В. Гнедько (стр.40-45)
Лук’янова І. С. Артеріовенозна мальформація вени Галена: пренатальна діагностика і постанатальні наслідки (аналіз даних літератури та власних спостережень)/ І. С. Лук’янова [та ін.] (стр.46-53)
Уманець Т. Р. Особливості клінічного перебігу бронхіальної астми, поєднаної з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, у дітей/ Т. Р. Уманець, А. А. Буратинська (стр.54-58)
Пасік В. Ю. Особливості клінічного перебігу позалікарняної пневмонії в дітей раннього віку/ В. Ю. Пасік (стр.59-65)
Власова О. В. Показники гуморального імунітету хворих на неонатальний сепсис за різних умов екологічного забруднення місць проживання батьків/ О. В. Власова (стр.66-69)
Лісецька І. С. Результати дослідження властивостей ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом/ І. С. Лісецька (стр.70-75)
Кісельова М. М. Сучасний погляд на медичний супровід кольок у немовлят (огляд літератури)/ М. М. Кісельова, О. С. Моштук (стр.76-80)
Писарєв А. О. Клінічний випадок ведення новонародженого з тератомою переднього середостіння, не виявленою пренатально, в умовах міського пологового будинку/ А. О. Писарєв [та ін.] (стр.81-86)
Явір В. С. Клінічний випадок успішного лікування внутрішньовенними імуноглобулінами пемфігоїда у вагітних/ В. С. Явір [та ін.] (стр.87-91)
Світлій пам’яті Віталія Григоровича Майданника (стр.92-94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Патологія -2020р. т.17,N 3
Цікаві статті :
Kontogeorgos. The diversity of education in pathology worldwide and perspectives of the International Academy of Pathology/ George Kontogeorgos (стр.282-286)
Захарцева Л. М. Пухлиноінфільтруючі лімфоцити при тричі негативних карциномах молочної залози/ Л. М. Захарцева, М. О. Яновицька (стр.287-294)
Серик С. А. Циркулирующие микроРНК у больных ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом 2 типа/ С. А. Серик, Э. Н. Сердобинская-Канивец, Т. Н. Бондар (стр.295-305)
Солов’юк О. А. Вплив дапагліфлозину на структурно-функціональні властивості артеріальних судин у хворих на цукровий діабет 2 типу в поєднанні з ожирінням/ О. А. Солов’юк, Р. Л. Кулинич (стр.306-312)
Коваль С. М. Філотипи мікробіоти кишечника у хворих на артеріальну гіпертензію з абдомінальним ожирінням/ С. М. Коваль, І. О. Снігурська, К. О. Юшко (стр.313-318)
Novikov Ye. V. Influence of the statin therapy on cardiovascular remodeling in arterial hypertension, combined with subclinical hypothyroidism/ Ye. V. Novikov, M. S. Potapenko (стр.319-324)
Задорожна Т. Д. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плацент у породіль із гіперпролактинемією в анамнезі/ Т. Д. Задорожна [и др.] (стр.325-331)
Труба Я. П. Вибір тактики хірургічного лікування гіпоплазії дуги аорти в поєднанні з дефектом міжшлуночкової перетинки в немовлят/ Я. П. Труба [та ін.] (стр.332-337)
Клєвакіна О. Ю. Застосування ранньої неінвазивної штучної вентиляції легень у доношених новонароджених із помірною та важкою гіпоксичноішемічною енцефалопатією/ О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін (стр.338-343)
Черній В. І. Неінвазивний контроль споживання кисню під час інгаляційної анестезії за методом Minimal flow протягом антирефлюксних лапароскопічних утручань/ В. І. Черній, І. В. Штомпель (стр.344-350)
Муравйов П. Т. Вплив гіпербілірубінемії на інтенсивність болю у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду/ П. Т. Муравйов [та ін.] (стр.351-355)
Фищенко Я. В. Наш опыт применения одностороннего бипортального эндоскопического поясничного межтелового спондилодеза (UBLIF) и заднего поясничного межтелового спондилодеза (PLIF) в лечении пациентов со стенозом позвоночного канала поясничного отдела позвоночника/ Я. В. Фищенко [и др.] (стр.356-362)
Никоненко О. С. Вивчення ступеня запальної реакції атеросклеротичної бляшки коронарної артерії у хворих із порушенням метаболізму гомоцистеїну та вітаміну D/ О. С. Никоненко [та ін.] (стр.363-368)
Степанов Ю. М. Діагностична цінність маркерів апоптозу при неалкогольній жировій хворобі печінки в дітей/ Ю. М. Степанов [та ін.] (стр.369-377)
Гарматіна О. Ю. Гістологічні зміни гіпокампа обох півкуль головного мозку щурів ліній Wistar і SHR за умов експериментальної хронічної церебральної гіпоперфузії/ О. Ю. Гарматіна, К. В. Розова, А. Г. Портниченко (стр.378-383)
Tokaruk N. S. Morphology of the submandibular gland’s acini of rats in diabetes mellitus/ N. S. Tokaruk [et al.] (стр.384-389)
Скляр А. І. Епштейна-Барр вірус і розсіяний склероз/ А. І. Скляр [та ін.] (стр.390-401)
Короленко В. В. Особливості стаціонарного лікування пацієнтів із хворобами шкіри та інфекціями, що передаються статевим шляхом/ В. В. Короленко, Т. С. Грузєва (стр.402-407)
Попович Ю. І. Лімфоїдна тканина слизової оболонки червоподібного відростка при апендициті (огляд літератури)/ Ю. І. Попович [та ін.] (стр.408-415)
Ярешко В. Г. Клініко-морфологічна діагностика та хірургічне лікування парадуоденального панкреатиту/ В. Г. Ярешко [та ін.] (стр.416-422)
Журавльова Л. В. Клінічний випадок вторинного остеопорозу у пацієнта з неспецифічним виразковим колітом/ Л. В. Журавльова, Ю. К. Сікало, М. О. Олійник (стр.423-430)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Український журнал Перинатологія і Педіатрія -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Резолюція Експертної ради з Оцінки ефективності та безпеки використання Лінекс Бебі® та Лінекс® Дитячі краплі при різних симптомах розладів шлунково-кишкового тракту (стр.7-16)
Костюк О. О. Мама та дитина в умовах світової пандемії коронавірусної інфекції. Нові виклики для системи охорони здоров’я/ О. О. Костюк, Є. Є. Шунько (стр.17-26)
Давидова Ю. В. Аневризматичні ураження магістральних судин під час вагітності. Мультидисциплінарний підхід/ Ю. В. Давидова [та ін.] (стр.27-34)
Дронова В. Л. Клініко-статистичний аналіз виявлення захворюваності на лейоміому матки у пацієнток під час вагітності та пологів/ В. Л. Дронова [та ін.] (стр.35-41)
Давидова Ю. В. Корекція дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії в жінок, які дотримуються вегетаріанської і веганської дієти/ Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська, Ю. П. Нерознак (стр.42-46)
Костюкова Д. М. Клінічні особливості пароксизмальних станів у передчасно народжених дітей/ Д. М. Костюкова [та ін.] (стр.47-55)
Гордієнко І. Ю. Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при омфалоцеле у плода/ І. Ю. Гордієнко [та ін.] (стр.56-62)
Давидова Ю. В. Профілактика інфекції ділянки хірургічного втручання у породіль групи високого ризику з коморбідністю/ Ю. В. Давидова, А. О. Огородник, О. М. Наумчик (стр.63-67)
Туманова Л. Є. Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.68-75)
Марушко Р. В. Сучасні аспекти перинатальної смертності в Україні/ Р. В. Марушко, О. О. Дудіна (стр.76-85)
Піняєв В. І. Монозиготні вагітності піля допоміжних репродуктивних технологій (огляд літератури)/ В. І. Піняєв [та ін.] (стр.87-91)
Давыдова Ю. В. Забрюшинные гематомы в акушерстве/ Ю. В. Давыдова [и др.] (стр.92-97)
Шадрін О. Г. Хронічний шкірно-слизовий кандидоз - нозологічна форма первинного імунодефіциту у дітей. Випадок шкірно-слизового кандидозу в дитини раннього віку/ О. Г. Шадрін [та ін.] (стр.98-101)
Слєпов О. К. Успішна хірургічна корекція правобічної природженої діафрагмальної грижі з критичним об’ємом гіпоплазованих легень/ О. К. Слєпов [та ін.] (стр.102-106)
Омельченко Л. І. Синдром компресії черевного стовбура аорти (MALS-синдром): клінічна презентація та складності діагностики в дитини підліткового віку/ Л. І. Омельченко [та ін.] (стр.107-113)
Дзюба О. М. Некомпактний міокард лівого шлуночку в новонародженого: дані літератури та клінічний випадок/ О. М. Дзюба [та ін.] (стр.114-118)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Мікробіоценоз піхви у вагітних з різними видами безплідності в анамнезі
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 68-75 (Шифр УУ67/2020/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РЕПРОДУКЦИИ ПОДГОТОВКА, МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОГРАММЫ -- PRECONCEPTION CARE
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES
Анотація: Наведено характеристику мікробіоценозу піхви у вагітних, які мали в анамнезі безплідність ендокринного і запального ґенезу, описано принципи бактеріологічної діагностикиУ вагітних із різними видами безплідності в анамнезі спостерігаються асоціативні форми бактеріальної контамінації пологових шляхів і проявляються різними варіантами патології мікробіоценозу. Виявлено такі умовно-патогенні мікроорганізми: Staphylococcus aureus та epidermidis, Escherichia coli, дріжджеподібні гриби роду Candida, Corynebacterium, мікоплазми, уреаплазми; патогенні — Тrichomonas vaginalis. Порушення нормального мікробіоценозу приводить до інфекційно-запальних захворювань генітального тракту і, відповідно, до ускладнень вагітності та пологів, інфікування новонароджених, тому слід своєчасно виявляти інфекційний процес і проводити патогенетичне лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Гормональний моніторинг функції жовтого тіла, трофобласта і плаценти при одноплідній вагітності в жінок із різними видами безплідності в анамнезі
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 4. - С. 6-12 (Шифр УУ67/2020/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕЛТОГО ТЕЛА ГОРМОНЫ -- CORPUS LUTEUM HORMONES
ТРОФОБЛАСТЫ -- TROPHOBLASTS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ГОРМОНЫ -- HORMONES
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
ЭСТРАДИОЛ -- ESTRADIOL
Анотація: Рівень гормонів естрадіолу та прогестерону в жінок після ДРТ на 7–10-му тижнях вагітності був вищим, ніж у жінок із безплідністю в анамнезі при самостійному заплідненні. Вже на 11–14-му тижнях вагітності ці показники в тих самих групах не різнилися. За самостійного запліднення темпи зростання естрадіолу значно випереджали збільшення рівня прогестерону у вагітних із безплідністю в анамнезі. Концентрація PAPP-А в І триместрі у вагітних після ДРТ достовірно не відрізнялася від показників у жінок із природним заплідненням. Вміст β-ХГЛ на 11–14-му тижнях вагітності в групах жінок після ДРТ був вищим в 1,5–2 рази. Найвищі показники були у вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Український журнал Перинатологія і Педіатрія -2020р.,N 4
Цікаві статті :
Туманова Л. Є. Гормональний моніторинг функції жовтого тіла, трофобласта і плаценти при одноплідній вагітності в жінок із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.6-12)
Борисова Т. П. Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою/ Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська (стр.13-18)
Гребініченко Г. О. Анатомічні варіанти вродженої діафрагмальної кили, їх клінічне значення та можливості пренатальної диференціації/ Г. О. Гребініченко [та ін.] (стр.19-27)
Снісарь В. І. Аналіз факторів ризику при різних видах анестезіологічного супроводу новонароджених і немовлят із хірургічною патологією/ В. І. Снісарь, О. О. Власов, І. О. Македонський (стр.28-34)
Давидова Ю. В. Роль профілактики дефіциту вітаміну D у поліпшенні акушерських, перинатальних та віддалених результатів/ Ю. В. Давидова, А. Ю. Лиманська, Ю. П. Нерознак (стр.35-40)
Мочульська О. М. Зовнішня терапія алергодерматозів у дітей (огляд літератури)/ О. М. Мочульська (стр.41-47)
Шадрін О. Г. Сучасні підходи до діагностики та лікування вродженої цитомегаловірусної інфекції: клінічний випадок/ О. Г. Шадрін [та ін.] (стр.48-54)
Гусєв В. М. Синдром Апера (Apert): літературна довідка та власний клінічний випадок/ В. М. Гусєв, Д. С. Хапченкова, В. Є. Клебан (стр.55-58)
Діагностика, оцінка та лікування гіпертонічних розладів в період вагітності: Резюме. Настанова SOGC з клінічної практики (SOGC - Товариство акушерів та гінекологів Канади) (стр.59-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
Назва : Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі
Місце публікування : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 16-21 (Шифр УУ67/2020/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: У жінок, які завагітніли після тривалого лікування безплідності в анамнезі, спостерігалося суттєве погіршення показників якості життя, порівняно зі здоровими жінками. Це пояснюється високою частотою розвитку в них акушерських ускладнень. Визначення показників якості життя в жінок із безплідністю в анамнезі є невід’ємною складовою нагляду в період вагітності, що дає змогу адекватно оцінювати і своєчасно коригувати фізичну, соціальну і психоемоційну функції в інтересах матері та плода.
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Перинатология и педиатрия -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Гребініченко Г. О. Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при гастрошизисі у плода/ Г. О. Гребініченко [та ін.] (стр.7-12)
Давидова Ю. В. Роль ендотеліальної дисфункції в генезі прееклампсії та шляхи профілактики її виникнення в наступній вагітності/ Ю. В. Давидова [та ін.] (стр.13-18)
Туманова Л. Є. Особливості перебігу пологів та стан новонароджених у жінок із безплідністю ендокринного і запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення/ Л. Є. Туманова [та ін.] (стр.19-26)
Круть Ю. Я. Оцінювання впливу комплексної терапії загрози передчасних пологів на особливості стресорезистентності вагітних, акушерські та перинатальні наслідки розродження/ Ю. Я. Круть [та ін.] (стр.27-31)
Абатуров О. Є. Прогнозування хронічного перебігу пієлонефриту у дітей/ О. Є. Абатуров, Л. І. Вакуленко (стр.32-37)
Лівшиць Л. А. Поліморфізм гена ADRB2 як чинник спадкової схильності до розвитку бронхіальної астми та відповіді на терапію сальбутамолом/ Л. А. Лівшиць [та ін.] (стр.38-45)
Абатуров О. Є. Алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів при терапії гострого простого бронхіту у дітей/ О. Є. Абатуров, І. Л. Височина, Н. М. Токарєва (стр.46-50)
Thomas L. За належної медичної допомоги жінки з системним червоним вовчаком можуть нормально виношувати вагітність/ L. Thomas (стр.51)
Shrourou A. Більшість жінок задоволені генетичним тестуванням перед екстракорпоральним заплідненням/ A. Shrourou (стр.52-53)
Shrourou A. Новий підхід використовує магнітні кульки для лікування гестозу/ A. Shrourou (стр.53)
Іщенко Г. І. Динаміка оперативного розродження в сучасному акушерстві (огляд літератури)/ Г. І. Іщенко, Н. К. Деменіна (стр.54-57)
Антипкін Ю. Г. Мітохондріальні захворювання, викликані мутаціями гена POLG: проблеми диференційної діагностики/ Ю. Г. Антипкін [та ін.] (стр.58-66)
Слєпов О. К. Рідкісний випадок асоціації гіпоплазії м’язів і наскрізного дефекту діафрагми у 5-місячної дитини з природженою діафрагмальною грижею/ О. К. Слєпов [та ін.] (стр.67-71)
Mental Health Care in the Perinatal Period (стр.72-84)
Pre-pregnancy Counselling (стр.85-91)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туманова Л. Є., Коломієць О. В., Рябенко О. П., Молчанова О. О.
Назва : Особливості перебігу вагітності у жінок з безплідністю ендокринного та запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 1. - С. 30-35 (Шифр ПУ3/2019/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
Анотація: Мета — вивчити особливості перебігу вагітності у жінок із безплідністю ендокринного та запального генезу в анамнезі залежно від способу запліднення. Пацієнти та методи. Перебіг вагітності вивчено в трьох групах (шести підгрупах): І група — вагітні, які мали в анамнезі ендокринну безплідність: Іа — 50 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), Іб — 50 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІ група — вагітні, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу: ІІа — 100 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІб — 100 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ; ІІІ група — вагітні, які мали в анамнезі поєднану безплідність — запального та ендокринного ґенезу, ІІІа — 30 пацієнток після ДРТ (ЕКЗ), ІІІб — 30 пацієнток, які завагітніли самостійно після консервативного та хірургічного лікування безплідності, але без ДРТ. Результати. До 70-80% пацієнток усіх груп найчастіше у віці 31-40 років зверталися по консервативне та хірургічне лікування безплідності, а також до ДРТ. Аналізуючи гінекологічний анамнез, у вагітних ІІ та ІІІ груп спостерігалося 60-90% хронічних сальпінгоофоритів, хронічних метритів, трубних вагітностей. Також у жінок ІІ та ІІІ груп до вагітності у 15-33,3% відмічалася лейоміома або ендометріоз. У вагітних І та ІІІ груп у 16,6-23,3% — гіпоплазія матки. Вагітні І та ІІІ груп мали частіше метаболічні ускладнення: гестаційний діабет — 32%, ожиріння — 70%. Найвища частота загрози раннього і пізнього викиднів та передчасних пологів була в І та ІІІ групах. У І триместрі цей показник становив понад 90%. Кожна четверта вагітність у І групі та кожна третя в ІІІ групі закінчилася передчасними пологами незалежно від методу запліднення. Ускладнення запального характеру у вагітних частіше виявлялися у ІІ та ІІІ групах. Висновки. Таким чином, перебіг вагітності у жінок із безпліддям різного генезу в анамнезі супроводжується високою частотою акушерських ускладнень, зокрема: загрозою раннього і пізнього викиднів, передчасних пологів, передчасного розриву плідних оболонок, гіпертензивними розладами, метаболічними порушеннями, на які не впливає метод запліднення, а які залежать від чинника неплідності Purpose — to study the peculiarities of the course of pregnancy in women with infertility of the endocrine and inflammatory genes in history, depending on the method of fertilization. Patients and methods. The study of the course of pregnancy was conducted in three groups (six subgroups): And the group — pregnant women who had an endocrine infertility history: la — 50 patients after the IVF, Ib — 50 patients who conceived independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; The second group — pregnant women who had a history of infertility of inflammatory genesis: IIa — 100 patients after the IVF, ІІЬ — 100 patients who became pregnant independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF; III group — pregnant women who had a history of combined infertility, inflammatory genesis with endocrine, N!a — 30 patients after IVF, NIb IVF — 30 patients who conceived independently after conservative and surgical treatment of infertility, but without IVF. Results. Up to 70-80% of patients in all groups most often at the age of 31-40 years applied for conservative and surgical treatment of infertility, as well as to IVF. Analyzing the gynecological history, in pregnant II and III groups there were 60-90% of chronic salpingophoritis, chronic metritis, tubal pregnancies. Also in women of ІІ and ІІІ groups, 15-33.3% of cases were leiomyoma or endometriosis before pregnancy. In pregnant I and III groups, 16.8-23.3% had hypoplasia of the uterus. Pregnant I and III groups had more metabolic complications: gestational diabetes — 32% and obesity — 70%. The highest frequency of threatening early and late miscarriages and premature births was in the I and III groups. In the first trimester, this figure was over 90%. Each fourth pregnancy in group I and every third in group III ended in preterm labor, regardless of the fertilization method. Complications of inflammatory nature in pregnant women were more frequent in ІІ and ІІІ groups. Conclusions. Thus, the course of pregnancy in women with infertility of different genesis in history is accompanied by a high frequency of obstetric complications, namely: threatening early and late miscarriage, premature delivery, premature outflow of amniotic fluid, hypertension disorders, metabolic disorders not affected by the fertilization method, and which depend on the infertility factor
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-85

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)