Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Фелештинський, Я. П.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 110
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Хірургічне лікування хронічного парапроктиту з використанням алогенної колагенової плівки [Текст] / Я. П. Фелештинський [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 72-74. - Библиогр.: с. 73

MeSH-головна:
ПРОКТИТ -- PROCTITIS (диагноз, осложнения, уход, хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ СВИЩ -- RECTAL FISTULA (диагноз, осложнения, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Борн, Є. С.
Ватаманюк, В. Ф.
Преподобний, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Гострий панкреатит у вагітних, особливості діагностики та лікування [Текст] / Я. П. Фелештинський, Т. П. Нагловська // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 74-77. - Библиогр.: с. 76

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз, лекарственная терапия)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагноз, лекарственная терапия, осложнения)
Дод.точки доступу:
Нагловська, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Особливості комплексної діагностики вузлових уражень щитоподібної залози / Я. П. Фелештинський, О. В. Погорєлов, А. О. Базишен // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 126-128

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика)
Дод.точки доступу:
Погорєлов, О. В.
Базишен, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Діагностична цінність капсульної ендоскопії при тонкокишкових кровотечах [Текст] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2017. - N 2. - С. 30-34 : рис. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, классификация, терапия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (классификация)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами. Матеріали і методи. Вивчено результати діагностики і лікування 167 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Пацієнтів було розподілено на дві групи. До основної групи залучено 98 хворих, яким у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. проводили діагностику та лікування за розробленим нами діагностично-лікувальним алгоритмом, до групи порівняння — 69 хворих, котрим у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р. здійснювали діагностику та лікування за традиційною схемою, яка передбачала проведення езофагогастродуоденоскопії, відеоколоноскопії, контрастної рентгенографії тонкої кишки, гемостатичної та інфузійної терапії. Результати та обговорення. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії (КЕ) джерело кровотечі виявлено у 91 пацієнта. Встановити остаточний діагноз та визначитися з лікувальною тактикою на етапі виконання КЕ вдалося у 43 (43,9 %) хворих. У групі порівняння джерело кровотечі на доопераційному етапі виявлено за допомогою традиційного алгоритму лише у 10 (14,5 %) хворих. В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань, у групі порівняння — 53 (76,8 %). Висновки. Чутливість КЕ у виявленні джерела тонкокишкової кровотечі становила 92,9 %. Щодо встановлення остаточного діагнозу КЕ виявилася на 29,4 % ефективнішою за традиційний алгоритм обстеження на доопераційному етапі у хворих з тонкокишковими кровотечами. Застосування КЕ при тонкокишкових кровотечах дало змогу зменшити частоту діагностичних лапаротомій на 62,5 %
Дод.точки доступу:
Гречана, У. І.
Пироговський, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Роль капсульної ендоскопії у визначенні лікувальної тактики при тонкокишкових кровотечах [Текст] = Роль капсульной эндоскопии в определении лечебной тактики при тонкокишечных кровотечениях / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана // Хірургія України. - 2018. - N 1. - С. 21-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ -- CAPSULE ENDOSCOPY
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Анотація: Відеокапсульна ендоскопія дала змогу виявити джерело кровотечі в усіх пацієнтів з клінічними ознаками кровотечі, яка триває, у 93,1 % — без наявних клінічних ознак кровотечі, яка триває, та у 89,4 % — з рецидивною кровотечею та хронічною анемією невстановленого генезу. Застосування капсульної ендоскопії дало змогу знизити рівень оперативних втручань відповідно на 62,69; 45,92 та 25,0 %, ургентних оперативних втручань – на 70,37; 59,89 і 51,9 %
Дод.точки доступу:
Гречана, У. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оптимальний вибір варіанту розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів та профілактика ускладнень / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 40-45

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Оптимізація вибору варіанту CST при ПГЖ великих та гігантських розмірів може бути досягнута шляхом визначення ВЧТ під час операції при контактному зведенні прямих м’язів живота. Так, при ВЧТ (5,4±2,1) мм рт. ст. (0,7±0,3 кПа) оптимальним варіантом є ACST, при ВЧТ (9,1±2,3) мм рт. ст. (1,2±2,3 кПа) – PCST, при ВЧТ (14,1±2,3) мм рт. ст. (1,9±0,3 кПа) – TAR. Використання диференційованого підходу до вибору варіанту CST у поєднанні з алопластикою при великих та гігантських ПГЖ з урахуванням ВЧТ сприяє покращенню результатів лікування, а саме зменшується частота АКС до 0,5 % проти 4,9 % у групі порівняння, сероми – до 15,8 % проти 25,6 %, інфікування післяопераційної рани – до 1,4 % проти 4,9 %, хронічного післяопераційного болю – до 4,2 % проти 8,1 %, рецидиву ПГЖ – до 1,4 % проти 8,1 %.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Марштупа, О. С.
Ватаманюк, В. Ф.
Свиридовський, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 11-14

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
Анотація: Проведено аналіз хірургічного лікування 105 пацієнтів із рецидивною пахвинною грижею після операції Ліхтенштейна. Всі хворі були чоловіки. У 31 (29,5 %) хворого рецидив виник через 3 місяці після первинної пластики, після 6 міс. – у 59 (52,3 %), після 12 – у 19 (18 %), 26 хворих (24,7 %) мали супутню патологію. В першій групі 52 пацієнтам виконувалось класична ТАРР. Під загальним знеболенням накладали карбоксиперитонеум, встановлювали 3 троакари, основний етап ТАРР, розрізання парієтальної очеревини над пахвинними ямками, після чого преперитонеально встановлювали сітку 10×12 см, з наступною фіксацією її до зв’язки Купера і м’язів черевної стінки. В другій групі – 53 хворі – виконували удосконалену ТАРР. Суть удосконалення – додаткова мобілізація верхнього клаптя парієтальної очеревини краніально на 3-4 см, заводилась ширша сітка 15×15 см. Комбінована фіксація імплантату герніостеплером і клейова фіксація клеєм Сульфакрилат
В першій групі, у 5 хворих (9,6 %), були сероми на стороні герніопластики. В більш пізньому періоді хворі спостерігались у строках 6, 24 та 36 місяців. Так, у 4 (7,7 %) було діагностовано хронічний пахвинний біль. Повторний рецидив спостерігали в 5 (9,6 %). В другій групі сероми – у 6 (11,3 %) хворих, у 3 (5,6 %) хворих діагностований хронічний пахвинний, повторний рецидив 1 (2 %). Використання удосконаленої ТАРР, порівняно з класичною методикою, при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна, за рахунок використання більшого сітчастого імплантату 15×15 см та його клейова фіксація по нижньому краю сприяють зменшенню частоти повторного рецидиву з 9 до 2 %
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Штаєр, А. А.
Ватаманюк, В. Ф.
Коханевич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату у хворих з пахвинною грижею [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 57-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Кл.слова (ненормовані):
Клей этил-?-цианоакрилат
Анотація: Мета роботи — оцінити ефективність трансабдомінальної преперитонеальної алопластики з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату при пахвинних грижах. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування пахвинних гриж у 162 хворих віком від 25 до 75 років (середній вік — (50,0 ± 2,5) року). Всі хворі були чоловічої статі. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (n = 81) застосовували класичну методику трансабдомінальної преперитонеальної алопластики, у 2-й (n = 81) — запропоновану нами трансабдомінальну преперитонеальну алопластику з використанням сітчастого імплантату більшого розміру і фіксацією його клеєм на рівні здухвинних судин та іліопубічного тракту. Вибір клею на основі етил-α-ціаноакрилату було обґрунтовано результатами попередньо проведеного експериментального дослідження на 90 статевозрілих самцях щурів. Результати та обговорення. У тварин 1-ї групи, яким сітку фіксували клеєм, на відміну від інших груп, через 60 діб спостерігали повне проростання сітки сполучною тканиною. Віддалені результати лікування було вивчено у термін від 1 до 5 років у 72 хворих 1-ї групи та у 73 — 2-ї. З цією метою застосовували спеціально розроблену анкету, повторні огляди з ультразвуковим дослідженням передньої черевної стінки та черевної порожнини. У 1-й групі хронічний післяопераційний пахвинний біль відзначено у 5 (6,94 %) хворих, у 2-й групі — у 2 (2,73 %). Це ускладнення було проліковано за допомогою блокад з гідрокортизоном у ділянках больових точок і нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенак, «Німесил»). У 5 (8,33 %) хворих 1-ї групи та 1 (1,36 %) — 2-ї групи через 1 — 3 міс після операції було виявлено рецидив пахвинної грижі, підтверджений ультразвуковим дослідженням. Висновки. Клейова фіксація сітчастого імплантату в експериментально-морфологічному дослідженні зі щурами виявилася ефективнішою порівняно з іншими варіантами. У разі використання запропонованого способу трансабдомінальної преперитонеальної алопластики спостерігали зменшення частоти хронічного післяопераційного пахвинного болю на 4,21 %, а виникнення рецидивів пахвинних гриж — на 6,97 % порівняно з класичною методикою
Дод.точки доступу:
Коханевич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 5-10

MeSH-головна:
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (диагностика)
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ -- CAPSULE ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: підвищити ефективність діагностики хвороби Крона. Проведено аналіз діагностики 288 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Залежно від діагностичної тактики пацієнти були розділені на 2 групи. Отримані результати обстеження пацієнтів показали, що хвороба Крона була ввиявлена у 20 (13,9%) пацієнтів першої групи та у 48 (33,1 %) пацієнтів другої групи. Крім цього, у 68 пацієнтів першої групи було проведено обстеження за розробленим алгоритмом. Результати показали, що у 25 (36,7) пацієнтів з 68 було виявлено хворобу Крона тонкої кишки.
Цель работы: повысить эффективность диагностики болезни Крона. Проведен анализ диагностики 288 пациентов с синдромом раздраженной кишки. В зависимости от диагностической тактики пациенты были разделены на 2 группы. Полученные результаты обследования пациентов первой и второй группы показали, что болезнь Крона была обнаружена у 20 (13,9 %) пациентов первой группы и у 48 (33,1 %) пациентов второй группы. Кроме этого, у 68 пациентов первой группы было проведено обследование по разработанному алгоритму. Результаты показали, что у 25 (36,7 %) пациентов из 68 была обнаружена болезнь Крона тонкой кишки.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Дядик, О. О.
Миляновська, А. О.
Пироговський, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фелештинський, Я. П.
Тонкокишкові кровотечі: причини, діагностика, лікувальна тактика [Текст] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 109-115

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
Дод.точки доступу:
Гречана, У. І.
Пироговський, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)