Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Фелештинський, Я. П.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 110
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-110

Хірургічне лікування хронічного парапроктиту з використанням алогенної колагенової плівки [Текст] / Я. П. Фелештинський [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 72-74. - Библиогр.: с. 73

MeSH-головна:
ПРОКТИТ -- PROCTITIS (диагноз, осложнения, уход, хирургия)
ПРЯМОЙ КИШКИ СВИЩ -- RECTAL FISTULA (диагноз, осложнения, хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE (профилактика и контроль)
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Борн, Є. С.
Ватаманюк, В. Ф.
Преподобний, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Гострий панкреатит у вагітних, особливості діагностики та лікування [Текст] / Я. П. Фелештинський, Т. П. Нагловська // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.3). - С. 74-77. - Библиогр.: с. 76

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз, лекарственная терапия)
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (диагноз, лекарственная терапия, осложнения)
Дод.точки доступу:
Нагловська, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Особливості комплексної діагностики вузлових уражень щитоподібної залози / Я. П. Фелештинський, О. В. Погорєлов, А. О. Базишен // Пробл. ендокринної патології. - 2019. - N спец.вип. - С. 126-128

MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика)
Дод.точки доступу:
Погорєлов, О. В.
Базишен, А. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Діагностична цінність капсульної ендоскопії при тонкокишкових кровотечах [Текст] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2017. - N 2. - С. 30-34 : рис. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, классификация, терапия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (классификация)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами. Матеріали і методи. Вивчено результати діагностики і лікування 167 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня». Пацієнтів було розподілено на дві групи. До основної групи залучено 98 хворих, яким у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. проводили діагностику та лікування за розробленим нами діагностично-лікувальним алгоритмом, до групи порівняння — 69 хворих, котрим у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р. здійснювали діагностику та лікування за традиційною схемою, яка передбачала проведення езофагогастродуоденоскопії, відеоколоноскопії, контрастної рентгенографії тонкої кишки, гемостатичної та інфузійної терапії. Результати та обговорення. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії (КЕ) джерело кровотечі виявлено у 91 пацієнта. Встановити остаточний діагноз та визначитися з лікувальною тактикою на етапі виконання КЕ вдалося у 43 (43,9 %) хворих. У групі порівняння джерело кровотечі на доопераційному етапі виявлено за допомогою традиційного алгоритму лише у 10 (14,5 %) хворих. В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань, у групі порівняння — 53 (76,8 %). Висновки. Чутливість КЕ у виявленні джерела тонкокишкової кровотечі становила 92,9 %. Щодо встановлення остаточного діагнозу КЕ виявилася на 29,4 % ефективнішою за традиційний алгоритм обстеження на доопераційному етапі у хворих з тонкокишковими кровотечами. Застосування КЕ при тонкокишкових кровотечах дало змогу зменшити частоту діагностичних лапаротомій на 62,5 %
Дод.точки доступу:
Гречана, У. І.
Пироговський, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Роль капсульної ендоскопії у визначенні лікувальної тактики при тонкокишкових кровотечах [Текст] = Роль капсульной эндоскопии в определении лечебной тактики при тонкокишечных кровотечениях / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана // Хірургія України. - 2018. - N 1. - С. 21-26. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ -- CAPSULE ENDOSCOPY
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Анотація: Відеокапсульна ендоскопія дала змогу виявити джерело кровотечі в усіх пацієнтів з клінічними ознаками кровотечі, яка триває, у 93,1 % — без наявних клінічних ознак кровотечі, яка триває, та у 89,4 % — з рецидивною кровотечею та хронічною анемією невстановленого генезу. Застосування капсульної ендоскопії дало змогу знизити рівень оперативних втручань відповідно на 62,69; 45,92 та 25,0 %, ургентних оперативних втручань – на 70,37; 59,89 і 51,9 %
Дод.точки доступу:
Гречана, У. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Оптимальний вибір варіанту розділення анатомічних компонентів черевної стінки при післяопераційних грижах живота великих та гігантських розмірів та профілактика ускладнень / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 1. - С. 40-45

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
Анотація: Оптимізація вибору варіанту CST при ПГЖ великих та гігантських розмірів може бути досягнута шляхом визначення ВЧТ під час операції при контактному зведенні прямих м’язів живота. Так, при ВЧТ (5,4±2,1) мм рт. ст. (0,7±0,3 кПа) оптимальним варіантом є ACST, при ВЧТ (9,1±2,3) мм рт. ст. (1,2±2,3 кПа) – PCST, при ВЧТ (14,1±2,3) мм рт. ст. (1,9±0,3 кПа) – TAR. Використання диференційованого підходу до вибору варіанту CST у поєднанні з алопластикою при великих та гігантських ПГЖ з урахуванням ВЧТ сприяє покращенню результатів лікування, а саме зменшується частота АКС до 0,5 % проти 4,9 % у групі порівняння, сероми – до 15,8 % проти 25,6 %, інфікування післяопераційної рани – до 1,4 % проти 4,9 %, хронічного післяопераційного болю – до 4,2 % проти 8,1 %, рецидиву ПГЖ – до 1,4 % проти 8,1 %.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Марштупа, О. С.
Ватаманюк, В. Ф.
Свиридовський, С. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 11-14

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
Анотація: Проведено аналіз хірургічного лікування 105 пацієнтів із рецидивною пахвинною грижею після операції Ліхтенштейна. Всі хворі були чоловіки. У 31 (29,5 %) хворого рецидив виник через 3 місяці після первинної пластики, після 6 міс. – у 59 (52,3 %), після 12 – у 19 (18 %), 26 хворих (24,7 %) мали супутню патологію. В першій групі 52 пацієнтам виконувалось класична ТАРР. Під загальним знеболенням накладали карбоксиперитонеум, встановлювали 3 троакари, основний етап ТАРР, розрізання парієтальної очеревини над пахвинними ямками, після чого преперитонеально встановлювали сітку 10×12 см, з наступною фіксацією її до зв’язки Купера і м’язів черевної стінки. В другій групі – 53 хворі – виконували удосконалену ТАРР. Суть удосконалення – додаткова мобілізація верхнього клаптя парієтальної очеревини краніально на 3-4 см, заводилась ширша сітка 15×15 см. Комбінована фіксація імплантату герніостеплером і клейова фіксація клеєм Сульфакрилат
В першій групі, у 5 хворих (9,6 %), були сероми на стороні герніопластики. В більш пізньому періоді хворі спостерігались у строках 6, 24 та 36 місяців. Так, у 4 (7,7 %) було діагностовано хронічний пахвинний біль. Повторний рецидив спостерігали в 5 (9,6 %). В другій групі сероми – у 6 (11,3 %) хворих, у 3 (5,6 %) хворих діагностований хронічний пахвинний, повторний рецидив 1 (2 %). Використання удосконаленої ТАРР, порівняно з класичною методикою, при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна, за рахунок використання більшого сітчастого імплантату 15×15 см та його клейова фіксація по нижньому краю сприяють зменшенню частоти повторного рецидиву з 9 до 2 %
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Штаєр, А. А.
Ватаманюк, В. Ф.
Коханевич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фелештинський, Я. П.
Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату у хворих з пахвинною грижею [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. В. Коханевич // Хірургія України. - 2017. - N 3. - С. 57-60. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Кл.слова (ненормовані):
Клей этил-?-цианоакрилат
Анотація: Мета роботи — оцінити ефективність трансабдомінальної преперитонеальної алопластики з комбінованою фіксацією сітчастого імплантату при пахвинних грижах. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування пахвинних гриж у 162 хворих віком від 25 до 75 років (середній вік — (50,0 ± 2,5) року). Всі хворі були чоловічої статі. Пацієнтів розподілили на дві групи. У 1-й групі (n = 81) застосовували класичну методику трансабдомінальної преперитонеальної алопластики, у 2-й (n = 81) — запропоновану нами трансабдомінальну преперитонеальну алопластику з використанням сітчастого імплантату більшого розміру і фіксацією його клеєм на рівні здухвинних судин та іліопубічного тракту. Вибір клею на основі етил-α-ціаноакрилату було обґрунтовано результатами попередньо проведеного експериментального дослідження на 90 статевозрілих самцях щурів. Результати та обговорення. У тварин 1-ї групи, яким сітку фіксували клеєм, на відміну від інших груп, через 60 діб спостерігали повне проростання сітки сполучною тканиною. Віддалені результати лікування було вивчено у термін від 1 до 5 років у 72 хворих 1-ї групи та у 73 — 2-ї. З цією метою застосовували спеціально розроблену анкету, повторні огляди з ультразвуковим дослідженням передньої черевної стінки та черевної порожнини. У 1-й групі хронічний післяопераційний пахвинний біль відзначено у 5 (6,94 %) хворих, у 2-й групі — у 2 (2,73 %). Це ускладнення було проліковано за допомогою блокад з гідрокортизоном у ділянках больових точок і нестероїдних протизапальних препаратів (диклофенак, «Німесил»). У 5 (8,33 %) хворих 1-ї групи та 1 (1,36 %) — 2-ї групи через 1 — 3 міс після операції було виявлено рецидив пахвинної грижі, підтверджений ультразвуковим дослідженням. Висновки. Клейова фіксація сітчастого імплантату в експериментально-морфологічному дослідженні зі щурами виявилася ефективнішою порівняно з іншими варіантами. У разі використання запропонованого способу трансабдомінальної преперитонеальної алопластики спостерігали зменшення частоти хронічного післяопераційного пахвинного болю на 4,21 %, а виникнення рецидивів пахвинних гриж — на 6,97 % порівняно з класичною методикою
Дод.точки доступу:
Коханевич, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 3. - С. 5-10

MeSH-головна:
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (диагностика)
ЭНДОСКОПИЯ КАПСУЛЬНАЯ -- CAPSULE ENDOSCOPY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: підвищити ефективність діагностики хвороби Крона. Проведено аналіз діагностики 288 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Залежно від діагностичної тактики пацієнти були розділені на 2 групи. Отримані результати обстеження пацієнтів показали, що хвороба Крона була ввиявлена у 20 (13,9%) пацієнтів першої групи та у 48 (33,1 %) пацієнтів другої групи. Крім цього, у 68 пацієнтів першої групи було проведено обстеження за розробленим алгоритмом. Результати показали, що у 25 (36,7) пацієнтів з 68 було виявлено хворобу Крона тонкої кишки.
Цель работы: повысить эффективность диагностики болезни Крона. Проведен анализ диагностики 288 пациентов с синдромом раздраженной кишки. В зависимости от диагностической тактики пациенты были разделены на 2 группы. Полученные результаты обследования пациентов первой и второй группы показали, что болезнь Крона была обнаружена у 20 (13,9 %) пациентов первой группы и у 48 (33,1 %) пациентов второй группы. Кроме этого, у 68 пациентов первой группы было проведено обследование по разработанному алгоритму. Результаты показали, что у 25 (36,7 %) пациентов из 68 была обнаружена болезнь Крона тонкой кишки.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Дядик, О. О.
Миляновська, А. О.
Пироговський, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Фелештинський, Я. П.
Тонкокишкові кровотечі: причини, діагностика, лікувальна тактика [Текст] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 109-115

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
Дод.точки доступу:
Гречана, У. І.
Пироговський, В. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Випадок успішного лікування хворої з ускладненою формою неспецифічного виразкового коліту [Текст] / І. В. Кандаурова [та ін.] // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 93-96. - Библиогр.: с.96 . - ISSN 1818-5398

MeSH-головна:
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE (осложнения, хирургия)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (хирургия)
КИШЕЧНИКА СВИЩ -- INTESTINAL FISTULA (хирургия, этиология)
ИЛЕОСТОМИЯ -- ILEOSTOMY
Дод.точки доступу:
Кандаурова, І. В.
Фелештинський, Я. П.
Пилипенко, Т. Ю.
Нагловська, Т. П.
Гурик, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Ендоскопічний гемостаз при виразковій гастродуоденальній кровотечі з використанням високочастотного біологічного зварювального електролігування [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 9/10. - С. 14-17. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER HEMORRHAGE (классификация, терапия)
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC (методы)
Анотація: Ендоскопічний гемостаз із використанням високочастотного біологічного зварювального електролігування при виразковій гастродуоденальній кровотечі досягається завдяки імпедансній дії модульованого сигналу високочастотного струму й адаптивній системі автоматичного управління процесом заварювання та контакту спеціального ендоскопічного зонда з увігнутим електродом із кровоточивою судиною, що приводить до повної її облітерації. Використання зварювального електролігування для ендоскопічного гемостазу при виразковій гастродуоденальній кровотечі забезпечує більш надійний остаточний гемостаз, ніж використання монополярної термічної аргоноплазмової коагуляції, особливо при кровотечі із судин діаметром від 2 до 4 мм. Частота рецидиву кровотечі зменшилась до 3,8% (у контрольній групі - 18,0%)
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Опарін, С. О.
Сорокін, Б. В.
Боярська, М. Г.
Луценко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Аналіз результатів лікування гострого панкреатиту в Київській області [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 44-49

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика, осложнения, патофизиология, рентгенография, смертность, ультрасонография, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
Анотація: Мета роботи — проаналізувати результати лікування гострого панкреатиту в Київській області та визначити оптимальну лікувальну тактику. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 4129 хворих на гострий панкреатит у Київській області за період з 2010 до 2016 р. Проведено порівняльну оцінку лікування гострого панкреатиту у 2423 хворих у період з 2010 до 2012 р. з використанням традиційних методик та у 1706 пацієнтів у період з 2013 до 2016 р. із застосуванням сучасних малоінвазивних технологій (лапароскопії, ультразвукового дренування та алгоритму діагностики і лікування). Результати та обговорення. Обгрунтовано показання до лапароскопічного втручання при гострому панкреатиті як для уточнення діагнозу, так і для хірургічного лікування. З впровадженням динамічного моніторингу хворих на гострий панкреатит зменшилася кількість пацієнтів, яким виконано відкриті хірургічні втручання, що сприяло зниженню матеріальних витрат, кількості післяопераційних ускладнень, тривалості перебування хворого в стаціонарі та частоти виникнення інвалідності. Висновки. Впровадження сучасного алгоритму діагностики та малоінвазивної технології хірургічного втручання на тлі патогенетично обгрунтованого консервативного лікування дало змогу досягти зниження загальної летальності до 3,2 %. Динамічний моніторинг хворих на гострий панкреатит сприяв збільшенню кількості хворих, пролікованих консервативно та малоінвазивно і, відповідно, значному зменшенню кількості пацієнтів, пролікованих відкритими хірургічними способами.
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Бондаренко, О. М.
Бондаренко, М. Д.
Бондарчук, Б. Г.
Карпенко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Фелештинський, Я. П.
Комбіноване застосування капсульної ендоскопії та двобалонної ентероскопії при тонкокишкових кровотечах [Текст] / Я. П. Фелештинський, М. О. Йосипенко, У. І. Гречана // Хірургія України. - 2016. - N 4. - С. 34-39

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY (методы)
Анотація: Мета роботи — поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами. Матеріали і методи. Вивчено результати діагностики та лікування 98 пацієнтів з тонкокишковими кровотечами, які перебували в хірургічному і проктологічному стаціонарах КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. Серед них було 62 (65,2%) чоловіки і 36 (34,8%) жінок віком від 16 до 76 років (середній вік — (45,3+ 1,3) року). Обстеження проведено із застосуванням капсульної системи ОМОМ та ентероскопа Pentax VSB-2990i. Розподіл пацієнтів на три клінічні групи здійснено згідно з удосконаленими алгоритмами діагностики та лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі. До 1-ї групи залучено 22 хворих з клінічними ознаками кровотечі, що триває, до 2-ї — 29 хворих з вираженими ознаками анемії, але без наявних клініко-лабораторних ознак кровотечі, що триває, до 3-ї — 47 хворих із встановленим (за анамнестичними та об’єктивними ознаками) фактом перенесеної кровотечі в просвіт шлунково-кишкового тракту з помірними або середнього ступеня тяжкості клінічними виявами постгеморагічної анемії. Результати та обговорення. Причиною тонкокишкових кровотеч у 33,67 % випадків були ерозії тонкої кишки, у 24,49 % — виразки, у 24,49 % — судинна патологія (ангіектазїї, варикозне розширення вен тонкої кишки, артеріовенозні мальформації тощо), у 10,2% — новоутворення тонкої кишки. Найпоширенішою причиною кровотеч у 1-й групі були виразки (49,9%), з них 6 випадків унаслідок прийому медикаментів, 4 — виразки запального характеру. На другому місці за частотою були судинні зміни — 6 (27,2 %). Найменшу частку становили ерозії — 5 (22,7 %). Новоутворень у цій групі не виявлено. У 2-й групі найпоширенішою причиною кровотеч були ерозії (31,03%), на другому місці за частотою — судинна патологія (27,6%), на третьому — новоутворення (20,7%). На відміну від 1-ї групи виразки виявлено лише у 13,8% пацієнтів. У 3-й групі провідною причиною кровотечі були ерозії (40,4%). Частота виразок та судинної патології була майже однаковою — 19,1 та 21,3% відповідно. Новоутворення у цій групі були найменш частою причиною кровотечі. На підставі виявлених даних обгрунтовано диференційований підхід до лікувальної тактики. Висновки. Відеокапсульна ентероскопія дає змогу з високою точністю визначити джерело та причину кровотечі в тонкій кишці, оцінити її інтенсивність. Застосування двобалонної ентероскопії сприяло не лише ефективній малоінвазивній зупинці тонкокишкової кровотечі, а й діагностиці та видаленню новоутворень.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, М. О.
Гречана, У. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Фелештинський, Я. П.
Ефективність використання малоінвазивних методів лікування парапанкреатичних усклад при гострому панкреатиті [Текст] / Я. П. Фелештинський, О. М. Бондаренко // Хірургія України. - 2016. - № 1. - С. 69-73

MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
АБСЦЕСС -- ABSCESS (диагностика, хирургия)
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS (диагностика, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПУНКЦИИ -- PUNCTURES (методы)
Анотація: Проаналізовано результати комплексного лікування 276 хворих на гострий панкреатит. В основній групі для лікування гострого панкреатиту та його ускладнень виконували малоінвазивні втручання за розробленим у клініці алгоритмом. У групі порівняння, заданими ретроспективного аналізу, застосовували традиційне лікування гострого панкреатиту в поєднанні з відкритими хірургічними втручаннями. Використання у хворих на гострий панкреатит розробленого діагностично-лікувального алгоритму з проведенням кожні 3—5 днів ультразвукового дослідження та кожні 14—16 днів комп’ютерної томографії сприяє ранньому виявленню парапанкреатичних ускладнень, обґрунтовує необхідність застосування малоінвазивних втручань, таких як пункція рідинних ускладнень та їх дренування, а за наявності некротичних секвестрів — лапароскопічне їх видалення, зменшує прогресування ускладнень панкреатиту та летальність (з 20,0 % у хворих групи порівняння до 2,8 % у хворих основної групи).
Дод.точки доступу:
Бондаренко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Лапароскопічна преперитонеальна алопластика післяопераційних вентральних гриж [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2020. - Том 87, N 5/6. - С. 50-54. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (хирургия, этиология)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Виконання лапароскопічної преперитонеальної алогерніопластики при післяопераційних вентральних грижах (1-ша група хворих) завдяки мінімізації хірургічної дисекції тканин черевної стінки супроводжується значно меншою інтенсивністю післяопераційного болю та меншою частотою післяопераційних ускладнень у порівнянні з відкритою преперитонеальною алогерніопластикою (2-га група хворих), а саме: у 1-й групі частота сероми становила 3,2%, у 2-й - 34,9%, у 1-й групі не фіксували нагноєння післяопераційної рани, запального інфільтрату черевної стінки, у 2-й групі частота цих ускладнень становила 6,4 та 4,8% відповідно, у 1-й групі хронічний післяопераційний біль спостерігали у 2,1% хворих, у 2-й - у 6,3%, у 1-й групі рецидиву грижі не було, у 2-й групі частота рецидиву грижі становила 6,3%
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Лерчук, О. М.
Сміщук, В. В.
Гудима, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Фелештинський, Я. П.
Обґрунтування профілактики троакарних гриж після лапароскопічної холецистектомії [Текст] = Rationale for port-site hernias prevention after laparoscopic cholecytectomy / Я. П. Фелештинський, В. А. Дадаян // Хірургія України. - 2018. - N 2. - С. 44-47. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
АМИЛАЗЫ -- AMYLASES
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
Анотація: Мета роботи — розробити способи профілактики троакарних гриж параумбілікальної ділянки при лапароскопічній холецистектомії на підставі вивчення морфологічного стану апоневрозу та м’язів параумбілікальної ділянки
Наявність діастазу прямих м’язів параумбілікальної ділянки живота та застосування троакарів при проведенні лапароскопічної холецистектомії є потенційними чинниками, які провокують виникнення троакарних гриж у пізній післяопераційний період. Одним із ефективних методів профілактики виникнення троакарних гриж після лапароскопічної холецистектомії є усунення діастазу прямих м’язів живота з фіксацією преперитонеально розміщеного сітчастого імплантату
Дод.точки доступу:
Дадаян, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Експериментально-клінічне обгрунтування лікування шлунково-кишкових кровотеч з використанням ендоскопічної високочастотної зварювальної біполярної електрокоагуляції [Текст] / П. Д. Фомін [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 44-49

MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (терапия)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование, методы)
Анотація: Проблема лікування шлунковокишкових кровотеч є актуальною, що зумовлено високою летальністю. Ендоскопічний гемостаз дає змогу знизити як загальну, так і післяопераційну летальність у 3 — 4 рази. Використовують такі ендоскопічні методи зупинки шлунковокишкових кровотеч: хімічний, ін’єкційний, монополярна, аргоноплазмова, лазерна коагуляції, метод кліпування. Мета роботи — експериментально та морфологічно обґрунтувати використання високочастотної зварювальної біполярної електрокоагуляції із застосуванням апарата ЕК300М1 в ендоскопічному лікуванні шлунковокишкових кровотеч і впровадити її в клінічну практику. Матеріали і методи. На 10 свинях віком 5 — 7 років з масою тіла 85 — 100 кг проведено експериментальне дослідження нового способу локального гемостазу кровоточивих судин та ерозій (патент № 124885 від 25.04.2018 р. «Спосіб лікування хворих зі шлунковокишковими кровотечами») з морфологічною верифікацією стану судини. Для високочастотної зварювальної біполярної коагуляції використовували два зонди, під’єднані до апарата ЕК300 М1 у режимі перекриття: діаметром 2,2 мм (патент № 115147 від 10.04.2017 р.) з опуклим електродом (№ 1) та 3,2 мм (модифікований) з увігнутим електродом (№ 2). Результати та обговорення. Встановлено, що для зупинки кровотечі із судин діаметром до 1 мм найефективнішим є застосування зонда № 1 з тривалістю експозиції 15 с, для судин діаметром понад 1 мм — використання зонда № 2 з тривалістю експозиції від 30 с. Висновки. Високочастотна зварювальна біполярна електрокоагуляція має переваги над іншими методами ендоскопічної зупинки кровотеч і може бути рекомендована як метод вибору для лікування шлунковокишкових кровотеч, який забезпечує стійкий та остаточний гемостаз
Problem of gastrointestinal bleeding treatment remains relevant, due to the high mortality. Endoscopic haemostasis reduces both general and postoperative mortality 3 — 4 times. There are a number of methods for endoscopic haemostasis: chemical, injectable, monopolar coagulation, argon plasma coagulation, laser coagulation and clapping. The aim — to substantiate experimentally and morphologically the use of highfrequency welding bipolar electrocoagulation with the EK300M1 apparatus in gastrointestinal bleeding endoscopic treatment and introduce it into clinical practice. Materials and methods. An experimental study of a new local haemostasis method for bleeding vessels and erosions (patent N 124885 dated 25.04.2018, A method for treating patients with gastrointestinal bleeding) with morphological verification of the state of the vessels was done with experimental study on 10 pigs aged 5 — 7 years, weighing 85 — 100 kg. For highfrequency welding bipolar coagulation, two probes were used, connected to the EK300 M1 apparatus in the overlap mode: 2.2 mm in diameter (patent N 115147 dated 04.04.2017) with a convex electrode (N 1) and 3.2 mm (modified) with a concave electrode (N 2). Results and discussion. It has been established that to stop bleeding from vessels with a diameter of up to 1 mm, it is most effective to use probe N 1 with an exposure time of 15 s; for vessels with a diameter of more than 1 mm probe N 2 with an exposure time of 30 s. Conclusions. Highfrequency welding bipolar electrocoagulation has advantages over other methods of endoscopic haemostasis and can be recommended as the method of choice for the gastrointestinal.
Дод.точки доступу:
Фомін, П. Д.
Опарін, С. О.
Дядик, О. О.
Фелештинський, Я. П.
Сорокін, Б. В.
Луценко, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Ультразвукова кавітація в лікуванні гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛ-інфікованих пацієнтів [Текст] / Ю. О. Шиленко [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 1. - С. 76-79

MeSH-головна:
НАГНОЕНИЕ -- SUPPURATION (хирургия)
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (патофизиология)
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY (использование, методы, тенденции)
Анотація: Мета роботи — підвищити ефективність лікування гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛінфікованих хворих застосуванням комбінації хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. Матеріали і методи. Проведено аналіз комплексного хірургічного лікування абсцесів та флегмон м’яких тканин у 124 ВІЛінфікованих пацієнтів. Залежно від тактики лікування пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі (n = 62) застосовували комбінацію хірургічного лікування з ультразвуковою кавітацією. В післяопераційний період ультразвукову кавітацію використовували в І (ексудативній) фазі ранового процесу до появи грануляцій. У групі порівняння (n = 62) проводили лише хірургічне лікування. Результати та обговорення. Використання ультразвукової кавітації при лікуванні гнійних ран у ВІЛінфікованих пацієнтів дало змогу зупинити явища місцевого запалення і досягти часткової грануляції ранової поверхні в середньому за (13,2 ± 0,5) доби в основній групі та за (15,9 ± 0,6) доби — в групі порівняння. Бактеріальний титр ранового виділення на (15,5 ± 0,6) доби не перевищував загальноприйнятого критичного, тоді як у групі порівняння — на (16,8 ± 0,7) доби. Строки стаціонарного лікування становили в середньому (16,2 ± 0,8) доби в основній групі та (21,2 ± 0,9) доби — в групі порівняння. Висновки. Використання ультразвукової кавітації в комплексному хірургічному лікуванні гнійних захворювань м’яких тканин у ВІЛінфікованих пацієнтів прискорює очищення рани та появу грануляцій в 1,2 разу, скорочує терміни лікування в 1,3 разу порівняно з традиційними методиками хірургічного лікування за рахунок механічного очищення рани від гнійного вмісту та некротичних тканин ультразвуком низької частоти в комбінації з антисептиком
The aim — improvement of a soft tissue purulent diseases treatment in HIVinfected patients by a surgical treatment with ultrasound cavitation combination. Materials and methods. The analysis of complex surgical treatment of soft tissues apostasies and phlegmon in 124 HIVinfected patients was conducted. Patients were divided into 2 groups, depending on the strategy of treatment. In the first (main) group (n = 26) the combination of surgical treatment with ultrasonic cavitation was applied. Ultrasonic cavitation was used in postoperative period during I (exudative) phase of wound process before incarnation appeared. By comparison, in the second group (n = 62) only surgical treatment was applied. Results and discussion. The ultrasonic cavitation in treatment of soft tissue purulent diseases in HIVinfected patients allowed to stop local inflammation and achieve partial incarnation of wound surface on the average in 13.2 ± 0.5 days in the first group and in 15.9 ± 0.6 days in the second group. The level of bacterial titer of wound secretion by 15.5 ± 0.6 days was not higher than the commonly accepted critical one in comparison to the classic situation, in the second group it was on the 16.8 ± 0.7 days. Terms of inpatient treatment were: 16.2 ± 0.8 days in the first group and 21.2 ± 0.9 days in the second group accordingly. Conclusions. The usage of ultrasonic cavitation in the complex surgical treatment of soft tissue purulent diseases in HIVinfected patients significantly increases the time of wound cleaning, accelerates incarnation by 1.2, reduce the time of treatment of patients with concomitant HIV infection by 1.3 times in comparison to the classical approach of cleaning, by means of mechanical cleaning of the wound from purulence and necrotic tissue by ultrasound of low frequency in combination with antiseptic
Дод.точки доступу:
Шиленко, Ю. О.
Фелештинський, Я. П.
Сміщук, В. В.
Преподобний, В. В.
Купріян, М. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Перитонеальний лаваж у хворих на загальний перитоніт з використанням гелевого антисептичного розчину [Текст] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 180-181

MeSH-головна:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (лекарственная терапия, хирургия)
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE (использование, методы)
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (диагностическое применение, терапевтическое применение)
ГЕЛИ -- GELS (диагностическое применение, терапевтическое применение)
РАСТВОРЫ -- SOLUTIONS (диагностическое применение, терапевтическое применение)
Анотація: Летальність при загальному перитоніті становить 14-27% (Арсент’єв О.В., 2012; Federico C.C., 2011; Tobias T.D., 2010), а за умов по- ліорганної недостатності при тривалих термінах захворювання у термінальній стадії летальність сягає 85-100% (Шуркалін Б.К., 2003; Ромащен- ко П.Н., 2013; Fortelny R.H., Hofmann A., 2014; Ananthakrishnan S., Sekercioglu N., Elias R. et al. 2014). Основними в лікуванні загального перитоніту є ліквідація вогнища інфекції, інтраопераційна санація та дренування черевної порожнини, пе- ритонеальний лаваж, адекватна атибактеріальна та детоксикаційна терапія
Дод.точки доступу:
Фелештинський, Я. П.
Демкович, О. П.
Сміщук, В. В.
Ватаманюк, В. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-110

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)