Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Фломін, Ю. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Назва журналу :Сімейна медицина -2007р.,N 3
Цікаві статті :
Ординський В. А. Перевага реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини (огляд літератури)/ В. А. Ординський (стр.4-6)
Шкала Л. В. Алгоритм підготовки лікарів загальної практики сімейної медицини на додипломному етапі навчання/ Л. В. Шкала [и др.] (стр.7)
Заремба Є. Х. Вдосконалення системи професійної підготовки сімейних лікарів на Україні/ Є. Х. Заремба [и др.] (стр.8-9)
Лысенко Г. И. Внедрение семейной медицины как научной специальности - необходимое условие развития семейной медицины в Украине/ Г. И. Лысенко, В. И. Ткаченко (стр.9-10)
Матюха Л. Ф. Актуальні проблеми на шляху впровадження сімейної медицини/ Л. Ф. Матюха, К. О. Надутий (стр.10-11)
Гойда Н. Г. Організаційні та фінансові моделі закладів сімейної медицини/ Н. Г. Гойда (стр.11-13)
Гойда Н. Г. Про табель оснащення підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу/ Н. Г. Гойда [и др.] (стр.13-14)
Корж О. М. Навчання сімейних лікарів в амбулаторіях сімейного типу/ О. М. Корж, Т. А. Титова (стр.15)
Кабачний О. Г. Вивчення споживчих переваг та витрат сім’ї на придбання лікарських засобів в умовах впровадження сімейної медицини/ О. Г. Кабачний (стр.15)
Чухрієнко Н. Д. Сучасні проблеми мотивації в підготовці лікаря загальної практики/ Н. Д. Чухрієнко, О. Є. Козлова, І. В. Василевська (стр.16)
Шаповал С. Д. Впровадження нових організаційних форм безперервного навчання лікарів загальної практики/ С. Д. Шаповал, С. М. Дмитрієва, Т. О. Ралко (стр.16-17)
Жадан І. А. Досвід роботи факультету загальної практики-сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти/ І. А. Жадан, Н. М. Гріднєва (стр.17)
Попик Г. С. Особенности практической подготовки семейных врачей/ Г. С. Попик [и др.] (стр.18)
Яковцов І. З. Інтегровані підходи до післядипломної підготовки сімейних лікарів із медицини катастроф та військової медицини/ І. З. Яковцов, В. Б. Давидов, О. О. Малиш (стр.18-19)
Парфьонова І. І. Досвід післядипломної підготовки сімейних лікарів на кафедрі менеджменту та економіки ХМАПО/ І. І. Парфьонова [и др.] (стр.19-20)
Скляров Є. Я. Підготовка фахівців із сімейної медицини на 6-му курсі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького/ Є. Я. Скляров, І. В. Шалько (стр.20-21)
Чернієнко Л. П. Особливості організації роботи відділення сімейної медицини на базу поліклініки ЦРЛ/ Л. П. Чернієнко (стр.22)
Хвисюк М. І. Дотримання стандартів та якість обстеження й лікування хворих у закладах загальної практики-сімейної медицини/ М. І. Хвисюк [и др.] (стр.22-23)
Короп А. Ф. Лікувальні технології при захворюваннях дорослого населення та витрати з місцевого бюджету в різних типах закладів загальної практики-сімейної медицини / А. Ф. Короп, І. І. Павлусенко, В. В. Долгий (стр.23)
Гужва В. И. Пути оптимизации совместной работы медперсонала в АСМ/ В. И. Гужва, В. Д. Гирка (стр.24)
Глушко Л. В. Використання візуальних методів діагностики в клінічних амбулаторних закладах загальної практики-сімейної медицини для покращення профілактики, лікування та диспансеризації населення/ Л. В. Глушко [и др.] (стр.24-25)
Короп А. Ф. Виявлення захворювань серед населення сільських районів Харківської області в закладах загальної практики-сімейної медицини/ А. Ф. Короп [и др.] (стр.25)
Корж А. Н. проблеми и перспективы семейной медицины/ А. Н. Корж (стр.26)
Снопков Ю. П. Роль Общества (Ассоциации) семейной медицины в совершенствовании первичной медико-санитарной помощи в Харьковской области/ Ю. П. Снопков [и др.] (стр.26-27)
Рогожин Б. А. Про перспективу модель ПМСД/ Б. А. Рогожин [и др.] (стр.27)
Жадан І. А. Особливості післядипломної підготовки лікарів на циклах спеціалізації за фахом "Загальна практика-сімейна медицина"/ Ы. А. Жадан, Н. М. Гріднєва (стр.28)
Хвисюк О. М. Розвиток сімейної медицини й стан спеціалізованої медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних закладах сільських районів Харківської області/ О. М. Хвисюк, А. Ф. Короп, О. М. Зайцев (стр.28-29)
Лисенко Г. І. Досвід підготовки сімейних лікарів на факультеті "Загальна практика-сімейна медицина" НМАПО ім. П. Л. Шупика/ Г. І. Лисенко [и др.] (стр.29-30)
Матюха Л. Ф. Упровадження нового принципу післядипломного навчання сімейних лікарів в регіональних навчально-практичних центрах/ Л. Ф. Матюха [и др.] (стр.30-31)
Асмолов О. К. Перспективи розвитку післядипломної освіти лікарів загальної практики-сімейної медицини/ О. К. Асмолов [и др.] (стр.31)
Цьоха І. О. прогностичні аспекти анамнестичних даних про артеріальну гіпертензію при первинному ішемічному інсульті/ І. О. Цьоха (стр.32-34)
Нетяженко В. З. Добовий профіль ліпідів та артеріального тиску у хворих на ішемічну хворобу серця, асоційовану з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом типу 2/ В. З. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська (стр.35)
Нетяженко В. З. Оцінка циркадіанних зрушень системи гомеостазу у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану з артеріальною гіпертензією й цукровим діабетом типу 2/ В. З. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська (стр.35-36)
Волошина Е. Б. Реабилитация больных гипертонической болезнью с сопутствующей патологией в практике семейного врача/ Е. Б. Волошина [и др.] (стр.36)
Солєйко О. В. Особливості соматотипів у хворих з хронічною постінфарктною аневризмою серця та супутньою патологією внутрішніх органів/ О. В. Солєйко, О. В. Шипіцина (стр.38-43)
Солейко О. В. Клінічні особливості хронічної постінфарктної аневризми серця в процесі постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка/ О. В. Солейко, Г. І. Лисенко (стр.44-46)
Снопков Ю. П. Длительная метаболическая терапия ИБС в практике семейного врача/ Ю. П. Снопков [и др.] (стр.47)
Паращак Г. П. Артеріальні гіпертензії - маски гормонально-активних пухлин надниркових залоз/ Г. П. Паращак, Е. Й. Лапковський, П. Р. Гриник (стр.47-48)
Черешнюк Л. В. Особливості лікування гіпертонічної хвороби в жінок у постклімактеричному періоді, в яких раніше мала місце артеріальна гіпотензія/ Л. В. Черешнюк, Т. М. Щерба (стр.48)
Прихода И. В. Эффективность и безопасность комбинированной терапии Прамистаром и Берлитионом у больных сахарным диабетом, осложненным диабетической энцефалопатией/ И. В. Прихода, В. С. Бондаренко (стр.49-51)
Корж А. Н. Функциональное состояние эндотелия у больных ИБС и сахарным диабетом при дислипопротеидемиях/ А. Н. Корж [и др.] (стр.52)
Корж А. Н. Диагностика и лечение артериальной гипертонии в сочетании с сахарным диабетом в практике семейного врача/ А. Н. Корж [и др.] (стр.52-53)
Лаврова Е. В. Комбинированная сахароснижающая терапия сахарного диабета типа 2 в практике семейного врача/ Е. В. Лаврова [и др.] (стр.53)
Шкала Л. В. Возможность использования противоаритмических свойств омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в ранней реабилитации инфаркта миокарда у больных СД типа 2/ Л. В. Шкала, Е. В. Сонина (стр.54)
Кошля В. І. Вплив Небівололу на показники артеріального тиску та ішемію міокарда в пацієнтів із поєднанням гіпертонічної хвороби й стенокардії напруги/ В. І. Кошля [и др.] (стр.54)
Чопей І. В. Вивчення в родинах можливостей антибактеріальної терапії гастродуоденальних захворювань, асоційованих із Helikobakter pylori/ І. В. Чопей, Є. І. Рубцова, Ю. І. Маді (стр.56-58)
Терещенко В. П. Порушення в органах травлення при аномаліях імунної відповіді різного походження: особливості лікувальної тактики/ В. П. Терещенко [и др.] (стр.59-64)
Рудіченко В. М. Раціональний підхід до набуття знань за тематикою "Діпрея" на додипломному етапі підготовки лікарів загальної практики- сімейної медицини/ В. М. Рудіченко (стр.65)
Мельниченко А. Ю. Роль сімейного лікаря в ранній діагностиці онкологічної патології органів репродуктивної сфери/ А. Ю. Мельниченко (стр.65-66)
Жук О. В. Лікувальні та діагностичні технології при запальних захворюваннях статевих органів у жінок у різних типах закладів загальної практики-сімейної медицини/ О. В. Жук (стр.66-67)
Бабинін Д. О. принципи діагностики хворих із інфекціями сечової системи/ Д. О. Бабинін (стр.67)
Пасиешвили Л. М. Тактика ведения больных с синдромом гепато-мегалии в практике семейного врача/ Л. М. Пасиешвили, Л. Н. Бобро (стр.68-70)
Коломієць А. М. Якість спостереження дітей, що знаходяться на диспансерному обліку в сімейного лікаря в амбулаторіях сімейної медицини/ А. М. Коломієць, Л. П. Булага, О. А. Немірова (стр.71-72)
Коренєв М. М. Частота й характер хронічної патології в дітей та підлітків сільської місцевості в практиці сімейного лікаря/ М. М. Коренєв [и др.] (стр.73-75)
Коренев Н. М. Особенности постановки на диспансерный учет и наблюдения детей семейными врачами/ Н. М. Коренев [и др.] (стр.75-76)
Цодікова О. А. Нові підходи до відпрацювання практичних навичок із педіатрії в системі безперервної освіти лікарів загальної практики-сімейної медицини/ О. А. Цодікова [и др.] (стр.76-77)
Бережний В. В. Оптимізація організації самостійної роботи інтернів на циклах педіатрії під час навчання в інтернатурі за фахом 2Загальна практика-сімейна медицина"/ В. В. Бережний [и др.] (стр.77)
Бабініна Л. Я. Щодо питання диференційної діагностики суглобового синдрому/ Л. Я. Бабініна, Л. Ф. Матюха, В. І. Ткаченко (стр.78)
Бабініна Л. Я. Консультування артрологічних хворих в практиці сімейного лікаря/ Л. Я. Бабініна, М. В. Олійник, Л. Ф. Матюха (стр.79)
Лисенко Г. І. Діагностика раннього розвитку атеросклерозу у хворих на ревматоїдний артрит/ Г. І. Лисенко, Л. В. Хіміон (стр.79-80)
Лысенко Г. И. Возможности прогнозирования эффективности лечения ревматоидного артрита/ Г. И. Лысенко, Л. В. Химион, И. В. Крикливый (стр.80)
Чухриенко Н. Д. Исследование эффективности препарата Антифронт у метеозависимых больных с хроническими обструктивными заболеваниями легких и артериальной гипертензией/ Н. Д. Чухриенко [и др.] (стр.81-83)
Лысенко Е. Ю. Лечение пневмоний с затажным течением в амбулаторных условиях семейным врачом/ Е. Ю. Лысенко, Ю. П. Снопков (стр.84)
Корж А. Н. проблемы лечения хронического обструктивного заболевания легких в амбулаторной практике/ А. Н. Корж, С. В. Краснокутский, Н. Н. Васькив (стр.84-85)
Крутько В. С. Участие семейного врача в проведении противотуберкулезных мероприятий/ В. С. Крутько [и др.] (стр.85)
Островський М. М. Порівняльний аналіз рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту в процесі комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із включенням препарату Тос-Май/ М. М. Островський [и др.] (стр.86-89)
Лисенко Г. І. Зміни клітинного та гуморального імунітету у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень/ Г. І. Лисенко, Т. О. Ситюк (стр.90-94)
Снопков Ю. П. Роль семейного врача в ведении беременных с бронхиальной астмой/ Ю. П. Снопков [и др.] (стр.94)
Ткаченко В. И. Патогенетические основы частых вирусных инфекций у больных гипотиреозом/ В. И. Ткаченко [и др.] (стр.95)
Голуб А. П. Оптимізація лікування ускладнень кору в дорослих/ А. П. Голуб (стр.96)
Короп О. А. Участь центрів первинної медико-санітарної допомоги в диспансеризації студентів із захворюваннями хірургічного профілю/ О. А. Короп (стр.96-97)
Волошин О. І. Досвід та перспектива впровадження в процес підготовки сімейних лікарів курсу тематичного удосконалення "Клінічна фітотерапія"/ О. І. Волошин, Б. П. Сенюк, Н. М. Малкович (стр.97)
Чайковська В. В. Удосконалення системи надання медичної допомоги людям літнього віку в первинній ланці для підвищення іх стресової стійкості/ В. В. Чайковська, Л. Г. Матвієць (стр.97-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2010р.,N 6
Цікаві статті :
Евтушенко С. К. Взаимоотношение кардионеврологии и нейрокардиологии на клинической модели кардиоэмболического инсульта/ С. К. Евтушенко (стр.7-16)
Статинова Е. А. Поражение нервной системы при системной красной волчанке/ Е. А. Статинова [и др.] (стр.17-20)
Товажнянская Е. Л. Клинические особенности и патогенетические механизмы формирования неврологических синдромов при первичном гипотиреозе/ Е. Л. Товажнянская, И. А. Григорова, Л. В. Тихонова (стр.21-25)
Статінова О. А. Клініко-неврологічні порушення у хворих на хронічний гломерулонефрит/ О. А. Статінова [и др.] (стр.26-28)
French J.A. Эффективность и переносимость новых противоэпилептических средств. Часть ІІ. Лечение рефрактерной эпилепсии/ J. A. French, A. M. Kanner, J. Bautista (стр.29-45)
Пшик Р. С. Клініко-патогенетичне обгрунтування неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта/ Р. С. Пшик (стр.46-50)
Погорєлов О. В. Модифікуючий вплив хронічних холецистопанкреатитів у пацієнтів із церебральним атеросклерозом при кризових ситуаціях/ О. В. Погорєлов (стр.51-54)
Пономаренко Е. Н. Сравнение эффективности инъекционных и таблетированных форм витаминов группы В в комплексном лечении дорсалгий, обусловленных дегенеративно-дистрофическими изменениями поясничного отдела позвоночника/ Е. Н. Пономаренко, О. Б. Кулакова, Е. А. Бойко (стр.55-60)
Suchowersky O. Практический параметр: нейропротективные стратегии и альтернативная терапия при болезни Паркинсона (Доклад подкомитета по стандартам качества Американской академии неврологии)/ O. Suchowersky, G. Gronseth, J. Perlmutter (стр.63-71)
Знаменська Т. К. Оцінка ефективності нейропротекторної терапії у новонароджених, які перенесли асфіксію/ Т. К. Знаменська, О. М. Ковальова, В. І. Похилько (стр.72-74)
Левщенко В. С. Сучасна діагностика ураження судомоторних волокон у хворих на алергічний риніт/ В. С. Левщенко, А. С. Сон, О. М. Стоянов (стр.75-77)
Гримайло В. Н. Особенности развития вегетативных пароксизмов у пациентов с цереброваскулярной патологией на фоне гипертонической болезни/ В. Н. Гримайло (стр.78-80)
Корсунская Л. Л. Эффективность комплексного воздействия кавинтона (винпоцетина) на функциональные показатели деятельности головного мозга и церебральную гемодинамику у больных циррозом печени с проявлениями печеночной энцефалопатии/ Л. Л. Корсунская, Е. В. Клопотий, С. И. Келеджиева (стр.81-92)
Зырина Г. В. Множественное поражение нервов при остром лимфобластной лейкозе/ Г. В. Зырина (стр.93-94)
Яковлева С. М. Синдром Гунна/ С. М. Яковлева (стр.95-96)
Танашян М. М. Новые подходы к коррекции когнитивные нарушений у больных с хроническими цереброваскулярными заболеваниями/ М. М. Танашян [и др.] (стр.97-102)
Илиади И. В. Опыт применения препарата Эпилептал® (ламотриджин) в комплексной терапии и профилактике аффективных расстройств различного генеза, в том числе вследствии употребления психоактивных веществ/ И. В. Илиади (стр.105-109)
Бурчинский С. Г. Антиконвульсанты в фармакотерапии биполярных расстройств/ С. Г. Бурчинский (стр.110-115)
Белая Н. Э. Сравнительная характеристика воздействия карбамазепина и Эпилептала® на срединные структуры головного мозга при лечении полинаркомании/ Н. Э. Белая, В. В. Михайлюта, А. Я. Стрижикурка (стр.116-119)
Дубенко А. Е. Данные многолетнего динамического наблюдения за больной, перенесшей длительное коматозное состояние/ А. Е. Дубенко, Л. Ф. Шестопалова (стр.120-125)
Havanka-Kanniainen H. Сравнительная оценка ибупрофена и плацебо при лечении острых приступов мигрени/ H Havanka-Kanniainen ; H. Havanka-Kannianen (стр.126-128)
Лоик Е. В. Опыт применения Тиаприлана в лечении тикозных гиперкинезов у детей/ Е. В. Лоик, В. Г. Чепа (стр.131-134)
Школьник В. М. Беременность и эпилепсия/ В. М. Школьник, А. Н. Бараненко, А. И. Кальбус (стр.135-137)
Гончарук О. М. Прогнозування наслідків гіпертензивних крововиливів у задню черепну яму/ О. М. Гончарук (стр.138-141)
Погорєлов О. В. Оптимізація вторинної профілактики церебральних ішемічних подій у пацієнтів з церебральним атеросклерозом та ожирінням/ О. В. Погорєлов (стр.142-146)
Яворська В. О. Специфічне лікування ішемічного інсульту: нейропротекція/ В. О. Яворська, Ю. В. Фломін (стр.147-159)
Стоянов А. Н. Клиническое значение строения и функционирования нижнего отдела вегетативной нервной системы женского организма/ А. Н. Стоянов (стр.160-165)
Мироненко Т. В. Неврологические синдромы хронического алкоголизма/ Т. В. Мироненко, Е. В. Чумак, С. Ф. Лозовой (стр.166-173)
Дзяк Л. А. Екзогенні нейроінтоксикації/ Л. А. Дзяк (стр.174-180)
Евтушенко С. К. Дисциркуляторная энцефалопатия как анахронизм отечественной неврологии/ С. К. Евтушенко (стр.181-188)
Рофлумиласт достоверно снижает частоту обострений ХОЗЛ: данные анализа исследований (стр.188-190)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Яворська В. О., Фломін Ю. В.
Назва : Специфічне лікування ішемічного інсульту: нейропротекція
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2010. - № 6. - С. 147-159 (Шифр МУ64/2010/6)
Предметні рубрики: Инсульт цереброваскулярный-- лек тер-- этиол
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2019р.,N 5
Цікаві статті :
Kachmar O. Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiologocal rehabilitation: a single-blind study/ O. Kachmar [et al.]
Цимбалюк Я. В. Клініка і діагностика наслідків травматичних ушкоджень лицевого нерва/ Я. В. Цимбалюк [та ін.] (стр.22-28)
Nehrych O. I. The Multiple Sclerosis Intimacy and Sexuality Questionnaire-19: validation and adaptation for Ukrainian population/ O. I. Nehrych [et al.] (стр.31-37)
Scholtz A. W. Цинаризин/дименгідринат (Арлеверт®) у лікуванні запаморочення в умовах реальної клінічної практики/ A. W. Scholtz [et al.] (стр.38-41)
Лабунец И. Ф. Влияние интерлейкина-10 на факторы иммунной системы и антиоксидантной защиты головного мозга, функцию тимуса и поведение мышей с купризоновой моделью демиелинизации/ И. Ф. Лабунец [и др.] (стр.42-48)
Пулик О. Р. Використання препарату Прамістар для корекції післяінсультних когнітивних порушень/ О. Р. Пулик [та ін.] (стр.49-55)
Козьолкін О. А. Мануальна терапія вертебральних грудних неврологічних синдромів/ О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, О. А. Лісова (стр.56-63)
Harcourt J. Бетагістин неефективний, пацієнти невідкладно потребують кращої альтернативи/ J. Harcourt, S. Cosentino (стр.64)
Adrion C. Ефективність і безпечність терапії бетагістином у пацієнтів із хворобою Меньєра: результати досліджень BEMED/ C. Adrion [et al.] (стр.65-68)
Демченко А. В. Роль інгібітору МАО-В разагіліну в лікуванні хвороби Паркінсона/ А. В. Демченко (стр.69-74)
Орос М. М. Підгострий біль у спині: підходи до медикаментозного лікування як профілактика хронізації болю/ М. М. Орос [та ін.] (стр.77-81)
Чистик Т. Роль нейропротекции в лечении ишемического инсульта в условиях закрытого терапевтического окна/ подгот. Т. Чистик (стр.82-86)
Чистик Т. Важность нейротропного эффекта Нейробиона при лечении пациентов с болью в спине/ подгот. Т. Чистик (стр.89-94)
Фломін Ю. В. Предиктори потреби у сторонній допомозі у повсякденному житті серед пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.95-104)
Лесная О. А. Боль в практике врача: сложный феномен и непростые пути решения/ О. А. Лесная (стр.105-111)
Сайко О. В. Церебральний венозний тромбоз (клінічний випадок)/ О. В. Сайко, Ю. І. Маланкевич (стр.112-118)
Научный симпозиум EVER "Немедленно назначенная терапия, направленная на нейровосстановление, улучшает долгосрочные результаты" (стр.119-129)
Brainin M. Нейропротекция и нейровосстановление после инсульта: обзор недавно опубликованных исследований Церебролизина/ M. Brainin (стр.119-122)
Pantoni L. Инновационные методы лечения, снижающие риск развития постинсультной деменции/ L. Pantoni (стр.122-123)
Sunnerhagen K. Важность ранней мобилизации и реабилитации после инсульта/ K. Sunnerhagen (стр.124-126)
Winkler A. Новые надежды для пациентов, перенесших инсульт - исследование IMPULSE/ A. Winkler ; A. Vinkler (стр.126-129)
Качмар О. О. 31-ша щорічна конференція Європейської академії дитячої неповносправності/ О. О. Качмар (стр.130-132)
До 80-річчя від дня народження Івана Савовича Зозулі (стр.133-134)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Гурянов В. Г., Кушнеренко О. Л., Гаврилів І. Р., Гуляєва М. В., Піонтківська Н. І., Соколова Л. І.
Назва : Предиктори потреби у сторонній допомозі у повсякденному житті серед пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 95-104 (Шифр МУ64/2019/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ПОМОЩЬ НА ДОМУ БЫТОВАЯ -- HOMEMAKER SERVICES
Анотація: Інсульт залишається провідною причиною інвалідності, але якісна медична допомога може поліпшити результати лікування. Мета дослідження: визначити предиктори збереження потреби у сторонній допомозі у пацієнтів з інсультом, які виписані з інтегрованого інсультного блоку (ІІБ). Матеріали та методи. Учасниками дослідження стали пацієнти з мозковим інсультом, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в Інсультному центрі (ІЦ), що розташований у багатопрофільній лікарні та функціонує за принципами ІІБ. Усі пацієнти були ретельно обстежені та отримували належне лікування, у кожного з них при надходженні та перед випискою було проведено оцінювання за основними інсультними шкалами. Дані пацієнтів проспективно вносились до спеціального реєстру. Як результат лікування розглядали прикінцеву оцінку за індексом Бартел (ІБ): при ІБ ≥ 85 балів ефект лікування вважався досягнутим, у разі ІБ ≤ 80 балів — недосягнутим. Для оцінки ступеня впливу 40 факторних ознак на ймовірність неповного функціонального відновлення був використаний метод побудови та аналізу логістичних моделей регресії. Результати. У дослідження були включені 677 пацієнтів віком від 20 до 95 років (медіана — 65,9 року), із них 271 (40,4 %) жінка. У 80,8 % пацієнтів був діагностований ішемічний, а у 19,2 % — геморагічний інсульт. Медіана оцінки за NIHSS при надходженні становила 10 балів. Терміни госпіталізації до ІЦ коливались від 24 год (17,5 % пацієнтів) до понад 180 днів (17,2 % пацієнтів), 59,7 % учасників були госпіталізовані протягом перших 30 днів від початку захворювання. Згідно з результатами однофакторного аналізу, статистично значущий зв’язок з ризиком недосягнення ефекту лікування мали 27 факторних ознак, зокрема тип та підтип інсульту, вік, наявність фібриляції передсердь, інсульт в анамнезі, тяжкий неврологічний дефіцит, когнітивні порушення та значна функціональна неспроможність при госпіталізації, окремі неврологічні порушення (пригнічення свідомості, дисфагія, геміанопсія, геміпарез) та підвищений рівень маркерів запалення (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів) у крові. Відповідно до результатів багатофакторного аналізу, сильний та незалежний зв’язок з ризиком недосягнення бажаного ефекту лікування мали вік пацієнта (відношення шансів (ВШ) 1,06; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–1,10 в середньому на кожен додатковий рік; р 0,001), повторний інсульт (ВШ 2,8; 95% ДІ 1,3–6,2; р
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2020р. т.16,N 1
Цікаві статті :
Kachmar O. O. Effect or Professor Kozyavkin method on hand function in children with cerebral palsy/ O. O. Kachmar [et al.] (стр.7-14)
Візит президента Kozyavkin Medical Group професора Володимира Козявкіна в Малайзію (стр.15)
Міщенко Т. С. Оцінка якості надання інсультної допомоги у стаціонарах за даними реєстру RES-Q/ Т. С. Міщенко [та ін.] (стр.17-23)
Semchyshyn M. G. The blood serum concentration of aluminium and lead in persons in peaceful territory with mild to moderate severity of the brain injury in acute and intermediate periods/ M. G. Semchyshyn, V. M. Shevaga (стр.24-28)
Muresanu D. F. Эффективность и безопасность применения Церебролизина для нейровосстановления после черепно-мозговой травмы средней и тяжелой степени: результаты исследования CAPTAIN II/ D. F. Muresanu [et al.] (стр.29-42)
Гичка К. М. Зміна глікозильних детермінант імуноглобулінів у хворих на розсіяний склероз як діагностичний маркер захворювання/ К. М. Гичка (стр.43-50)
Прокопів М. М. Ефективність застосування кверцетину в пацієнтів з ішемічним інсультом і коморбідною патологією/ М. М. Прокопів, С. В. Рогоза, М. В. Паливода (стр.53-58)
Куферіна Н. С. Клініко-неврологічна характеристика больового синдрому та особливості рухового стереотипу в молодих пацієнтів, які страждають від вертеброгенної дорсалгії шийно-плечової локалізації/ Н. С. Куферіна (стр.59-64)
Мищенко В. Н. Нейропластичность и постинсультные когнитивные нарушения (терапевтические возможности)/ В. Н. Мищенко, Л. П. Забродина (стр.65-72)
Літовченко Т. А. Особливості застосування ламотриджину в сучасному лікуванні епілепсії/ Т. А. Літовченко, О. Ю. Сухоносова, С. М. Коренєв (стр.75-82)
Бучакчийская Н. М. Нарушение осмотического баланса в условиях нетравматического субарахноидального кровоизлияния/ Н. М. Бучакчийская, К. Ю. Полковникова (стр.83-89)
Филимонов Д. А. Терморегуляторные эффекты производных трийодтиронина: in vivo исследование и обзор потенциальных нейропротекторных свойств/ Д. А. Филимонов [и др.] (стр.90-96)
Винник Ю. М. Структурно-морфометричні та клініко-енцефалографічні особливості епілепсії у хворих у пізньому відновниму періоді ішемічного інсульту (огляд літератури)/ Ю. М. Винник, І. Б. Ярощук (стр.97-102)
Юрій Іванович Головченко, Олексій Леонович Сіделковський (стр.103-104)
Скелетно-м’язовий біль у грудній клітці: диференціальна діагностика та лікування (стр.105-108)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Міщенко Т. С., Чемер Н. М., Московко С. П., Гук А. П., Шульга О. Д., Фломін Ю. В., Гуляєва М. В., Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Вадзюк Ю. С.
Назва : Оцінка якості надання інсультної допомоги у стаціонарах за данними реєстру RES-Q
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 17-23 (Шифр МУ64/2020/16/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION
Анотація: Реєстр якості лікування інсульту (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q) дозволяє оцінити якість надання допомоги хворим з інсультом у стаціонарах і порівняти її з якістю в інших країнах. Мета дослідження. Оцінити якість надання стаціонарної допомоги хворим із мозковим інсультом в Україні. Матеріали та методи. З 2017 року до реєстру RES-Q внесено інформацію по 14 305 пацієнтах із 90 лікарень України. Середній вік хворих становив 68 років. 85,08 % хворих було з ішемічним інсультом, 10,53 % — із внутрішньомозковими геморагіями, 1,98 % — із субарахноїдальним крововиливом, 0,01 % — з венозним тромбозом, 0,27 % — з криптогенним інсультом, 2,13 % — із транзиторною ішемічною атакою. У 19,33 % пацієнтів мозковий інсульт був повторним. Результати. В інсультних відділеннях лікувалося 67,9 % хворих, решта — у відділеннях реанімації, загальної неврології, нейрохірургії. КТ, МРТ проведено 92,1 % хворих. Тяжкість інсульту за шкалою NIHSS була оцінена у 88,5 % хворих (середній бал — 9). Тест на дисфагію проведено 86,71 % хворих. Реканалізацію зроблено 5,94 % пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом (тромболітична терапія — 5,33 %, механічна тромбектомія — 0,61 %). Гемікраніектомію проведено у 0,29 % пацієнтів. Видалення інтракраніальної гематоми виконано у 2,7 % пацієнтів із внутрішньомозковими геморагіями. Реабілітаційну допомогу отримали 71,98 % хворих. Висновок. Проведення аналізу реєстру RES-Q дозволило на невеликій кількості пацієнтів (5 % від загального числа хворих на мозковий інсульт за 3 роки в Україні) оцінити якість лікування і визнати, що вона вимагає значного поліпшення і змін в організації допомоги хворим
Знайти схожі

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Турчина Н. С. Методи корекції інфекційно-запальних порушень після гострих ішемічних розладів мозкового кровообігу, асоційованих з вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина (стр.5-9)
Кальбус О. І. Клінічні особливості перебігу міастенії/ О. І. Кальбус, В. М. Школьник (стр.10-16)
Лекомцева Є. В. Вміст тау-протеїну в сироватці крові хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми/ Є. В. Лекомцева (стр.17-20)
Коваль М. В. Провокаційні проби в діагностиці синдрому грудного виходу/ М. В. Коваль, В. А. Гриб (стр.21-25)
Шульга О. Д. Структурні зміни головного мозку на етапі клінічно ізольованого розсіяного склерозу/ О. Д. Шульга (стр.26-30)
Фломін Ю. В. Чинники ризику неповного функціонального відновлення у пацієнтів після інсульту, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін, В. Г. Гур’янов, Л. І. Соколова (стр.31-39)
Жданов В. М. Діагностика герпесвірусної інфекції як складова комплексного обстеження хворих з порушеннями функції окорухових черепних нервів/ В. М. Жданов, І. Г. Васильєва, Н. Г. Чопик (стр.40-46)
Макаров С. А. / С. А. Макаров [и др.] (стр.47-54)
Антоненко К. В. Загадкова хвороба порфірія: тяжкість установлення діагнозу. Аналіз клінічного випадку порфірійної полінейропатії/ К. В. Антоненко [та ін.] (стр.55-59)
Прокопів М. М. Клінічні випадки синдрому опсоклонусу-міоклонусу в двох пацієнтів/ М. М. Прокопів [та ін.] (стр.60-65)
Первеева Е. И. Митохондриальная энцефалопатия с лактат-ацидоз и инсультоподобными эпизодами: современный взгляд на проблему/ Е. И. Первеева, А. И. Кальбус (стр.66-74)
Коваленко Т. М. Вплив гіпоксичного прекондиціювання на чутливість нейронів зони СА1 гіпокампа при експериментальній ішемії мозку/ Т. М. Коваленко [та ін.] (стр.75-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Назва : Чинники ризику неповного функціонального відновлення у пацієнтів після інсульту, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 1. - С. 31-39 (Шифр УУ43/2019/1)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета — визначити чинники, які асоціюються з неповним функціональним відновленням (обмеженнями життєдіяльності) у пацієнтів після інсульту, які перебували на стаціонарному лікуванні в Інтегрованому інсультному блоці (ІІБ). Матеріали і методи. В дослідження залучено пацієнтів з інсультом, які у 2010?—?2018 рр. були госпіталізовані до Інсультного центру, котрий працює за принципом ІІБ. Усі пацієнти при госпіталізації були оглянуті неврологом. Обстеження і лікування проводили відповідно до рекомендацій клінічних настанов. Дані пацієнтів проспективно внесено у базу даних і ретроспективно проаналізовано з використанням однофакторного та багатофакторного аналізу. Функціональне відновлення оцінювали за допомогою модифікованої шкали Ренкіна (МШР). Результати. Учасниками дослідження стали 764 пацієнти (з них 42?% жінок) віком від 20 до 95 років (медіана — 66 років, міжквартильний інтервал (МКІ) — 57?—?75 років). У 80?% пацієнтів діагностовано ішемічний інсульт, у решти — геморагічний. Загальна початкова оцінка за NIHSS становила від 0 до 39 балів (медіана — 10 балів, МКІ — 6?—?17 балів). Протягом першої доби від початку захворювання госпіталізовано 18?% пацієнтів, на 2 гу — 7 му добу — 19?%, на 8 му — 14 ту — 7?%, на 15?—?30 ту — 15?%, на 31 шу — 60 ту — 10?%, на 61 шу — 180 ту — 13?%, пізніше 180 ї доби — 18?%. Згідно з результатами однофакторного аналізу, ризик неповного функціонального відновлення (оцінка за МШР ? 2 бали на момент виписування) асоціюється з багатьма чинниками: геморагічним інсультом (відношення шансів (ВШ) — 1,7), атеросклеротичним (ВШ — 3,6) та кардіоемболічним (ВШ — 3,1) підтипами ішемічного інсульту, віком пацієнта (ВШ — 1,02 на кожен додатковий рік), часом від початку захворювання до госпіталізації, початковими тяжкістю інсульту (ВШ — 1,3 на кожний додатковий бал за NIHSS), функціональними обмеженнями (ВШ — 0,96 при зменшенні оцінки за індексом Бартел на 1 бал) і ступенем неповносправності (ВШ — 3,5 на кожний додатковий бал за МШР при госпіталізації), а також підвищеними ШОЕ, рівнем С реактивного білка та глікозильованого гемоглобіну. Під час багатофакторного аналізу виявлено три чинники, що мали найбільший незалежний вплив: початкова тяжкість інсульту (оцінка за шкалою NIHSS), ступінь неповносправності при госпіталізації (оцінка за МШР) і час від початку захворювання до госпіталізації. Площа під кривою операційних характеристик AUC — 0,92 (95?% довірчий інтервал — 0,89?—?0,94), що є свідченням відмінної якості моделі прогнозування та сильного зв’язку між цим набором факторних ознак із ризиком неповного функціонального відновлення на момент виписування. Висновки. За результатами однофакторного аналізу, ймовірність збереження обмежень життєдіяльності після лікування в ІІБ асоціюється з багатьма початковими факторними ознаками, такими як вік пацієнта, час до госпіталізації, тип та підтип інсульту, загальна тяжкість і певні види неврологічного дефіциту, рівень неповносправності та певних лабораторних показників при госпіталізації. При багатофакторному аналізі виділено три головних чинники, які мають значущий незалежний зв’язок з ризиком неповного функціонального відновлення: початкова тяжкість інсульту, ступінь функціонального дефіциту при госпіталізації та час від початку захворювання до госпіталізації. Останній чинник підкреслює важливість більш ранньої госпіталізації в ІІБ
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Український медичний часопис -2020р. т.2,N 6
Цікаві статті :
Хиць А. Антибіотикорезистентність в умовах світової пандемії COVID-19/ А. Хиць (стр.3-5)
Жарікова Ю. Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика,лікування, профілактика, біологічна безпека/ Ю. Жарікова (стр.6-7)
Хиць А. Фібриляція передсердь: комплексний підхід до менеджменту пацієнтів у світлі останніх міжнародних рекомендацій/ А. Хиць (стр.8-10)
Савельєва-Кулик Н. Гострий коронарний синдром: настанова NICE-2020/ Н. Савельєва-Кулик (стр.11-15)
Ярославцев С. О. Принципи терапії когнітивних порушень при депересивних розладах/ С. О. Ярославцев (стр.16-20)
Галушко Н. А. Закономірності розвитку епідемічного процесу вірусного гепатиту С в Сумській області/ Н. А. Галушко (стр.21-24)
Никоненко О. С. Оцінка якості життя пацієнтів з ішемічною хворобою серця з порушенням метаболізму вітаміну D та гомоцистеїну у віддалений післяопераційний період після аортокоронарного шунтування/ О. С. Никоненко [та ін.] (стр.25-27)
Rossokha Z. I. The deletion variant of the CCR5 gene (rs333) bud not the ACE gene (rs4340) is associated with long-term respiratory suppot in patients with COVID-19 pneumonia/ Z. I. Rossokha [et al.] (стр.28-32)
Буздуган І. О. Оцінка якості життя пацієнтів із пептичною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу за наявності токсикогенних (cadA+, vacA+) штамів Helicobacter pylori/ І. О. Буздуган, О. І. Федів (стр.33-35)
Скалецький Ю. М. Тенденції стаціонарної та післяопераційної летальності як показників безпеки пацієнтів на рівні окремих закладів охорони здоров’я (повідомлення 2)/ Ю. М. Скалецький [та ін.] (стр.36-39)
Фломін Ю. В. Дослідження ліпопротеїнового профілю у пацієнтів із мозковим інсультом в різні періоди захворювання/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.40-44)
Іванько О. В. Порівняльна ефективність ультразвукового скальпеля та монополярної коагуляції при гемороїдетромії/ О. В. Іванько [та ін.] (стр.45-48)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Червонописька О. М., Романов В. Ю., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Назва : Дослідження ліпопротеїнового профілю у пацієнтів із мозковим інсультом у різні періоди захворювання
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 40-44 (Шифр УУ13/2020/2/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS
Анотація: Мета — дослідити ліпідний профіль у пацієнтів із мозковим інсультом (МІ) та його зв’язок із клініко-демографічними показниками, судинними факторами ризику, періодом захворювання та загальним результатом лікування. Об’єкт і методи дослідження. У 502 пацієнтів (43,0% жінок), які протягом 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у різні періоди МІ (від найгострішого до віддаленого), при госпіталізації прямим методом визначені рівні загального холестерину (ЗХС), холестерину (ХС) ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ХС ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), а також розрахований рівень ХС не-ЛПВЩ. Якісні змінні відображені як число та відсотки, кількісні — за допомогою медіани та міжквартильного інтервалу. Результати. У 428 (85,2%) учасників діагностовано ішемічний інсульт (ІІ), у 74 (14,8%) — внутрішньомозковий крововилив. Медіана віку 67,2 (59,3–75,5) року. Вищі рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ мали значущі (p0,05) асоціації з лакунарним та іншим/невстановленим підтипами ІІ, ожирінням, відсутністю фібриляції передсердь, інсульту та цукрового діабету в анамнезі. Серед 137 пацієнтів з ІІ, які поступили пізніше 30 днів від початку захворювання, у 115 (83,9%) виявлений підвищений рівень ХС ЛПНЩ, 116 (84,7%) мали підвищений рівень ХС не-ЛПВЩ, у 94 (68,5%) був низький рівень ХС ЛПВЩ. Висновки. Підвищені рівні атерогенних ліпопротеїдів виявлені у більшості пацієнтів з ІІ, які поступили у підгострий чи віддалений період захворювання, що вказує на невикористані можливості у вторинній профілактиці
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Ткаченко О. В. Ураження нервової системи при коронавірусній інфекції COVID-19/ О. В. Ткаченко (стр.5-12)
Стаднік С. М. Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.13-19)
Фломін Ю. В. Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.20-27)
Пантелеєнко А. В. Зв’язок вираженості лейкоареозу зі ступенем функціонального відновлення після атеротромботичного ішемічного інсульту/ А. В. Пантелеєнко (стр.28-33)
Турчина Н. С. Вірусна персистенція в атеросклеротичних бляшках пацієнтів з ішемічним інсультом і транзиторною ішемічною атакою після каротидної ендартеректомії/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько, В. А. Черняк (стр.34-40)
Семчишин М. Г. Транскраніальна допплерографія в діагностиці черепно-мозкової травми середнього ступеня тяжкості в гострий, проміжний і віддалений періоди в учасників операції об’єднаних сил і потерпілих поза зоною конфлікту/ М. Г. Семчишин (стр.41-45)
Мальцев Д. В. Клінічні випадки хронічної реактивованої інфекції HHV-6 і HHV-7 з картиною скроневого медіанного склерозу і зміною особистості/ Д. В. Мальцев (стр.46-56)
Антоненко К. В. Важливі досягнення в неврології за 2019 рік/ К. В. Антоненко (стр.57-58)
Антоненко К. В. Інформація про ESO-WSO-вебінар, присвячений оприлюдненню результатів великих клінічних досліджень у 2020 році/ К. В. Антоненко, Ю. Л. Гелетюк (стр.59-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур’янов В. Г., Соколова А. І.
Назва : Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 1/2. - С. 20-27 (Шифр УУ43/2020/1/2)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Мета — описати клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту (ІІ), проаналізувати результати його використання у пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ), а також зв’язок між демографічними показниками, судинними чинниками ризику та підтипом ІІ. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, госпіталізованих до ІІБ у 2011-2018 рр. (медіана віку — 68,1 року, міжквартильний інтервал — 59,7-75,5, 44,4 % жінок). Виконано всі необхідні інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням критерію Краскела-Уолліса (постеріорне порівняння виконано за критерієм Данна) і -2-тесту (постеріорне порівняння проведено за методом Мараскуїлло). Результати. На підставі даних літератури розроблено клініко-діагностичний алгоритм для визначення етіопатогенетичного підтипу ІІ. В усіх пацієнтів під час перебування в ІІБ визначено підтип ІІ за розробленим алгоритмом, а також встановлено особливості чинників ризику залежно від підтипу ІІ. Використання клініко-діагностичного алгоритму дало змогу у 254 пацієнтів виявити атеротромботичний підтип ІІ, у 270 — кардіоемболічний, у 35 — лакунарний, у 53 — криптогенний. Пацієнти з атеротромботичним ІІ частіше (p ‹ 0,001), ніж пацієнти з іншими підтипами ІІ, курили (52,9 %) та були чоловічої статі (64,2 %). У пацієнтів з лакунарним ІІ частіше (p ‹ 0,001) реєстрували підвищений рівень холестерину ліпопротеїдів низької густини. Кардіоемболічний ІІ асоціювався з похилим віком, жіночою статтю та фібриляцією передсердь (83,3 %, p ‹ 0,001). Криптогенний ІІ частіше виникав в осіб чоловічої статі, які значно рідше мали в анамнезі артеріальну гіпертензію. Висновки. Розроблений клініко-діагностичний алгоритм дає змогу визначати найімовірніший підтип ІІ, що може мати значення для оцінки прогнозу пацієнта, вибору тактики лікувальних заходів та оптимальної вторинної профілактики.
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Фломін Ю. В. Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.7-14)
Турчина Н. С. Ризик трирічного рецидиву ішемічного інсульту та його незалежні предиктори у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько (стр.15-22)
Антоненко К. В. Предиктори розвитку запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у вертебробазилярному басейні/ К. В. Антоненко, Л. О. Вакуленко, Л. І. Соколова (стр.23-28)
Таряник К. А. Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів/ К. А. Таряник [та ін.] (стр.29-34)
Костенко В. В. Важливість немоторних симптомів у клінічній картині хвороби рухового нейрона/ В. В. Костенко, Ю. І. Головченко (стр.35-40)
Довбонос Т. А. Комплаєнс і побічна дія інтерферонотерапії розсіяного склерозу/ Т. А. Довбонос (стр.41-46)
Мальцев Д. В. Випадок псевдотуморозного ураження центральної нервової системи, спричиненого вірусом простого герпесу 1 типу, у пацієнта із вторинним імунодефіцитом/ Д. В. Мальцев (стр.47-56)
Симоненко Г. Г. Клінічний поліморфізм раннього церебрального атеросклерозу/ Г. Г. Симоненко (стр.57-63)
Шепілов Д. Р. Вплив ягід брусниці на стан вуглеводного метаболізму, структуру гіпокампа та когнітивну функцію у мишей, нокаутних за геном аполіпопротеїну Е/ Д. Р. Шепілов [та ін.] (стр.64-71)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Назва : Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 7-14 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРИЧИННАЯ СВЯЗЬ -- CAUSALITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета – встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011?–?2018 рр. (медіана віку – 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій x² (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників – критерій Краскела – Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc. Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 – кардіоемболічний, у 35 – лакунарний підтип ІІ, у 53 – ?ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p ‹ 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний – зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний – з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено. Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами.
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Проблеми ендокринної патології -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Архипкіна Т. Л. Функціональні особливості взаємозв’язків між рівнями вітаміну В, маркерами хронічного запалення, гомоцистеїном та гормонально-метаболічними показниками у жінок із синдромом полікістозних яєчників/ Т. Л. Архипкіна, Л. П. Любимова, В. О. Бондаренко (стр.7-14)
Аряєв М. Л. Клінічне значення географічних інформаційних систем в діагностиці дефіциту гормону росту у дітей/ М. Л. Аряєв, В. С. Бірюков, Л. І. Сеньківська (стр.15-20)
Бондаренко В. О. Рівні вітаміну D, гомоцистеїну та інкреторна функція яєчок у чоловіків з ідіопатичними патосперміями/ В. О. Бондаренко, А. С. Мінухін, Є. І. Скорняков (стр.21-25)
Kravchenko V. L. Selenum supply and thyroid condition in Graves disease in the region of iodine deficiency/ V. L. Kravchenko [et al.] (стр.26-33)
Кравчун Н.О. Значення васпіну та оментину у розвитку ожиріння - предиктора серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет 2 типу/ Н. О. Кравчун [та ін.] (стр.34-42)
Nikolaiev R. Acromegaly combined with gigantism associated with the aip-gene mutation: a clinical case/ R. Nikolaiev [et al.] (стр.43-51)
Пасієшвілі Т. М. Фактори прогресування автоімунного тиреоїдиту у осіб молодого віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою: роль системи детоксикації ксенобіотиків, механізмів ендогенного контролю та стимуляції/ Т. М. Пасієшвілі [та ін.] (стр.52-57)
Товкай О. А. Рак прищитоподібної залози у підлітка з критичним системним остеопорозом/ О. А. Товкай [та ін.] (стр.58-65)
Фломін Ю. В. Роль визначення глікозильованого гемоглобіну у пацієнтів з мозковим інсультом/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.66-74)
Чайченко Т. В. Нутрійційні практики як предиктор формування надлишкової ваги у школярів східних та західних регіонів України/ Т. В. Чайченко [та ін.] (стр.75-83)
Жураківська О. Я. Морфо-функціональна характеристика печінки щурів у ранні терміни розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету з використанням кластерного аналізу/ О. Я. Жураківська [та ін.] (стр.84-96)
Kalko K. O. Administration of corvitin AS AN OFF-Label agent for pharmacological correction of metabolic syndrome/ K. O. Kalko [et al.] (стр.97-102)
Chystiakova E. Ye. The correction of the consequences of the experimental prostatitis by nanoparticles of orthovanadates of the rare-earth elements/ E.Ye Chystiakova [et al.] (стр.103-109)
Якименко О. Г. Оптимізація способу моделювання стрептозотоцинового цукрового діабету I типу у статевозрілих самців-щурів лінії Wistar/ О. Г. Якименко [та ін.] (стр.110-116)
Polishchuk T. V. Pathology of the thyroid gland in children as A factor of dental morbidity (mini review)/ T. V. Polishchuk [et al.] (стр.117-122)
Козаков О. В. Звіт про науково-практичну конференцію з онлайн-трансляцією для ендокринологів, терапевтів, педіатрів, кардіологів, невропатологів, лікарів загальної практики - сімейної медицини та інших спеціалістів "Ендокринна патологія у віковому аспекті" в рамках реалізації науково-освітнього проєкту "Український ендокринологічний практикум" 26-27 листопада 2020 року/ О. В. Козаков, І. В. Гопкалова (стр.123-126)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фломін Ю. В., Гур’янов В. Г., Соколова Л. К., Таран Л. Ф., Соколова Л. І.
Назва : Роль визначення глікозильованого гемоглобіну у пацієнтів з мозковим інсультом
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 1. - С. 66-74 (Шифр ПУ17/2021/1)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED
Анотація: Мозковий інсульт (МІ) та цукровий діабет (ЦД) є розповсюдженими неінфекційними захворюваннями, які мають багаторівневий взаємозв’язок. Визначення рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) є зручним та надійним способом виявлення ЦД та оцінки його контролю, але роль HbA1c при МІ ще остаточно не визначена. Метою дослідження було вивчити можливість та значення визначення рівня HbA1c у пацієнтів з МІ у клінічній практиці шляхом аналізу зв’язку рівня HbA1c з демографічними показниками, тяжкістю інсульту, судинними факторами ризику, періодом, підтипом та результатами лікування МІ. Матеріал і методи. Проаналізовано дані 524 пацієнтів (43,4% жінок) з веріфікованим діагнозом МІ, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у різні періоди МІ (від найгострішого до віддаленого). В усіх пацієнтів був визначений рівень HbA1c після госпіталізації, а також проведені необхідні додаткові дослідження згідно з галузевими стандартами та оцінювання за шкалами, зокрема за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), індексом Бартел та модифікованою шкалою Ренкіна (мШР). Категоріальні змінні відображені як число та проценти. Змінні, розподіл яких відрізнявся від нормального, відображені через медіану та міжквартильний інтервал (МКІ). Статистичний аналіз даних проводився у MedCalc v. 19.1. Результати. Вік учасників дослідження був від 30,7 років до 95,7 років (Me 67,3, МКІ 59,3–75,5). У 81 (15,4%) пацієнта діагностований геморагічний МІ, у 443 (84,6%) пацієнтів — ішемічний МІ. Загальна початкова оцінка за NIHSS після госпіталізації коливалась від 0 до 39 балів (Me 11, МКІ 6–18). У вибірці документована висока частота судинних факторів ризику: 86,5% страждали на артеріальну гіпертензію, 41,1% — на дисліпідемію, 24,7% курили, у 27,1% МІ був повторним. Серед учасників 33,4% мали ЦД в анамнезі, тоді як у 4,2% осіб ЦД 2 типу був виявлений у нас вперше. Крім того, у 34,4% пацієнтів був діагностований предіабет. Серед пацієнтів з ЦД в анамнезі показники HbA1c на момент госпіталізації у 21% були від 7,0% до 8,0%, а у 28% — вище 8,0%. Початковий HbA1c не корелював з демографічними показниками, судинними факторами ризику (крім ЦД та ожиріння), початковою тяжкістю інсульту та рівнем повсякденної життєдіяльності після лікування. Проте вищий рівень HbA1c мав значущі (p 0,05) асоціації з ішемічним МІ, його атеросклеротичним підтипом та гіршим загальним результатом лікування МІ (підсумкова оцінка за мШР). Висновки. Визначення HbA1c у стаціонарних пацієнтів з МІ у клінічній практиці виглядає можливим і доцільним, оскільки воно дає змогу діагностувати ЦД чи предіабет та призначити необхідне лікування до виписки з лікарні. Частіше визначення HbA1c у пацієнтів з ЦД може сприяти як ефективнішій профілактиці МІ, так і поліпшенню прогнозу у разі виникнення гострого МІ
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)