Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Філик, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 59
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рижковський А. В., Філик О. В., Трохимович Р. М.
Назва : Transversus abdominis plane block чи quadratus lumborum block для післяопераційної аналгезії тотальних абдомінальних гістеректомій: ретроспективне дослідження
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 4. - С. 57-61 (Шифр БУ1/2021/4)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): тар блокада--qlблок--регионарная анестезия--мультимодальная аналгезия
Анотація: В практику періопераційної анальгезії в гінекології широко впроваджуються методики міофасціальних блокад. Мета роботи порівняти ефективність TAP блоку та QL блоку для забезпечення післяопераційної аналгезії тотальних абдомінальних гістеректомій. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне одноцентрове когортне дослідження, включено 51 пацієнтку 40-65 років з ускладненими симптомними фіброміомами, розділено їх на І та ІІ групи. В обох групах використовували загальну анестезію, додатково в І групі - TAP блок двобічно з латерального доступу, в ІІ групі - QL блок двобічно із переднього (черезм’язевого) доступу. Етапи дослідження: 6 годин (h6), 12 годин (h12), 24 години (h24), 48 годин (h48), 72 години (h72) після операції. Досліджувані показники: рівень болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), частота серцевих скорочень (ЧСС), середній артеріальний тиск, добова потреба в налбуфіні, тривалість госпіталізації. Результати і обговорення. Рівень болю за ВАШ в І групі досягав максимальних значень на етапах дослідження h6 та h12 та складав 4,8 [3,3; 5,8] бали та 5,0 [3,9; 6,4] бали, а в пацієнтів ІІ групи - 2,5 [2,3; 3,5] бали та 2,1 [1,6; 4,1] бали, відповідно (p0,05). Виявлено відмінності рівня ЧСС між І та ІІ групами на етапі дослідження h12 (86 [82; 90] ударів/хв в І групі, порівняно з 72 [63; 79] удари/хв в ІІ групі, p0,05). Висновки. Застосування QL блоку, порівняно з TAP блоком, продемонструвало зниження інтенсивність болю в 2 рази (p0,05), тенденцію до зниження потреби в налбуфіні в 2,5 рази (p0,05) та тенденцію до зниження тривалості госпіталізації на 1,6 днів (p0,05)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Інвазивні кандидози в дітей із тяжким сепсисом
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 8. - С. 124-129 (Шифр МУ66/2016/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 128
MeSH-головна: СЕПСИС -- SEPSIS
КАНДИДЕМИЯ -- CANDIDEMIA
КАНДИДОЗ ИНВАЗИВНЫЙ -- CANDIDIASIS, INVASIVE
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Інтенсивна терапія пневмонії у дитини з гіпопаратиреозом
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2020. - N 2. - С. 142-148 (Шифр ПУ17/2020/2)
MeSH-головна: ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Аутоімунні ендокринні захворювань паращитовидних залоз — це патологія, що може призвести до судом, дихальної та адреналової недостатності. Мета: науково обгрунтувати важливість командного підходу до діагностики та лікування дитини з рідкісним захворюванням ендокринної системи та описати клінічний випадок успішного лікування пацієнтки з аутоімунним полігландуляр- ним синдромом І типу. Клінічний випадок. П ацієнтка Н ., 3 р оків, п оступила у в ідділення а нестезіології з л іжками інтенсивної терапії КНП Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у тяжкому стані за рахунок судомного синдрому, рівня притомності за шкалою ком Глазго 10–11 балів, синусової аритмії та подовження інтервалу QT на ЕКГ з ЧСС 63–78 в хвилину, тахіпное 28–30 за хвилину, температури тіла 37,5 °С. Живіт був здутим, перистальтика млявою. SpO2 становила 95 %. Маса тіла 11 кг, ріст 79 см, індекс маси тіла 17,63 кг/м2. Особливості анамнезу життя: дитина погано набирала масу тіла після віку 1 рік. Стан дитини погіршився 3 дні тому, коли з’явилися загальна слабкість, відсутність апетиту, кількаразове блювання після споживання їжі, неохоче пиття рідини, діарея. Лабораторно підтверджено тяжку гіпокальціємію та гіпомагніємію. Застосовувалася високодозована в/в інфузія розчинів кальцію глюконату 10 % (40,9 мг/кг/год) та магнію сульфату 25 % (22,7 мг/кг/год). Проте, судоми продовжувалися, дихальна недостатність прогресувала. Проведено інтубацію трахеї та налагоджено штучну вентиляцію легень. До лікування додано глюкокортикостероїди. Встановлено клінічний діагноз: аутоімунний полігландулярний синдром І типу: гіпопаратиреоз, адреналова недостатність; судомний синдром; двобічна полісегментарна нозокоміальна пневмонія; нутрітивний дефіцит (дефіцит маси тіла 26 %, індекс маси тіла 17,63 кг/м2). Перебіг захворювання з позитивною динамікою: судоми припинилися на 6 добу; на 7 добу пацієнтка відлучена від ШВЛ, виписана зі стаціонару на 33 добу. Обговорення. Паращитовидні залози є нечастою мішенню аутоімунного процесу, виключенням є аутоімунний полігландулярний синдром І типу (АПС І типу). Клінічним підтвердженням генезу судом були такі ознаки, як аритмія на ЕКГ з подовженням інтервалу QT. Антибіотикотерапія тяжкої двобічної пневмонії проводилося з врахуванням поширеності найчастіших нозокоміальних збудників у лікарні. Було призначено флуконазол з профілактичною метою. Респіраторна терапія та відлучення від ШВЛ проводилися відповідно до стратегії, прийнятої в лікарні. Висновки. Даний клінічний випадок є прикладом злагодженої роботи клінік інтенсивної терапії, ендокринології та педіатрії, що дозволило забезпечити лікування пацієнта до повного регресу симптоматики та підвищити якість його життя
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 78-82 (Шифр МУ166/2020/16/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Важливою проблемою педіатричних відділень інтенсивної терапії є успішне відлучення від довготривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Разом з тим відсутнє консенсусне рішення щодо основних фізіологічних параметрів, які повинні бути досягнуті в процесі відлучення від ШВЛ для успішної екстубації пацієнта. Мета дослідження: описати й оцінити клінічну ефективність запропонованого нами алгоритму відлучення від ШВЛ у дітей із різними формами гострої дихальної недостатності. Робочою була гіпотеза, що тривалість відлучення від ШВЛ не залежить від показників газообміну (зокрема, співвідношень paO2/FiO2, SpO2/FiO2, індексу оксигенації), роботи серцево-судинної системи (ударного індексу, серцевого індексу), функції діафрагми (зокрема, амплітуди її рухів і фракції стоншення) і нутритивного статусу пацієнта (рівня транстиретину й співвідношення транстиретину/С-реактивного протеїну), рівня фосфору, кальцію і магнію сироватки крові. Матеріали та методи. Нами проведене проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ через інтубаційну трубку понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі в дослідженні на будь-якому його етапі, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування й початок ШВЛ менше ніж через 48 год після попереднього відлучення. До дослідження були включені 89 пацієнтів віком 1 міс. — 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До аналізу даних включений 81 пацієнт. Ми аналізували частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта й припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ і тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати та обговорення. На етапі проведення відлучення від ШВЛ на додаток до стандартного клінічного огляду пацієнта нами було запропоновано використання алгоритму, що включає такі етапи: переведення пацієнта в примусово-допоміжний чи допоміжний режим ШВЛ з ультразвуковим оцінюванням функції діафрагми; оцінювання рівня внутрішньолегеневого шунтування крові й кисневої ціни дихання за допомогою індексів (paO2/FiO2 або SpO2/FiO2, індексу оксигенації); оптимізацію гемодинаміки (досягнення нормалізації трендів серцевого індексу й ударного індексу); оптимізацію нутритивного статусу й регрес загальної відповіді організму на запалення (за рівнем транстиретину й співвідношенням транстиретин/С-реактивний протеїн); нормалізацію показників рівня неорганічного фосфору, магнію та іонізованого кальцію сироватки крові. Ми встановили, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1% пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 дня і 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою і становила 29,2 ± 3,1 дня і 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід, що включає корекцію показників гемодинаміки, досягнення оптимального рівня газообміну, покращення нутритивного статусу й корекцію електролітного балансу з проведенням діафрагмопротективної штучної вентиляції легень, дозволяє підвищити ймовірність успішного відлучення дітей від штучної вентиляції легень
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Георгіянц М. А. Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та інтенсивної терапії. Септичний шок у дітей (проект)/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.11-24)
Лісний І. І. Періопераційна інтенсивна терапія хворих на рак сечового міхура в занедбаній стадії/ І. І. Лісний, Х. А. Закальська, М. О. Катриченко (стр.27-34)
Завгородний А. А. Продленная послеоперационная эпидуральная аналгезия у больных с опухолями толстого кишечника/ А. А. Завгородний, С. Н. Гриценко (стр.35-40)
Суходоля А. І. Використання пролонгованої епідуральної анестезії та парапанкреатичної бупівакаїнової блокади для корекції внутрішньочеревної гіпертензії за гострого панкреатиту/ А. І. Суходоля [та ін.] (стр.41-46)
Підгірний Я. М. Дискусійні питання діагностики та лікування сепсису у вагітних і породіль у світлі настанови Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock (2016)/ Я. М. Підгірний (стр.47-56)
Кунатовський М. В. Анестезіологічний менеджмент лапароскопічних адреналектомій при синдромі МЕН 2А (клінічний випадок)/ М. В. Кунатовський, С. О. Дубров, С. О. Тарасенко (стр.59-68)
Матеріали конгресу анестезіологів України (14–16 вересня 2017 р., м. Київ) (стр.71-126)
Litvinenko D. F. Screening of potential antihypoxants on models of confined space hypoxia in a range of newly synthesized coordination compounds of Germanium based on a variety of essential trace elements and organic acids/ D. F. Litvinenko (стр.71)
Аникин И. А. Инструментальная диагностика некротизирующего энтероколита у недоношенных новорожденных/ И. А. Аникин, А. И. Михальчук (стр.71)
Білецький О. В. Роль легеневої вентиляції в евакуації надмірної кількості ендогенного монооксиду вуглецю з організму людини/ О. В. Білецький, С. В. Курсов (стр.72)
Біляєв А. В. Залежність периопераційних стресових виразок у дітей від периферичного кровотоку та характеру травматичності оперативного втручання/ А. В. Біляєв, Ю. А. Іскра (стр.72-73)
Бойко О. М. Особливості клінічного перебігу респіраторного дістрессиндрому у постраждалих із політравмою/ О. М. Бойко (стр.73-74)
Бойцова О. Н. Энергоструктурный статус больных с острой брюшнополостной патологией при периоперационной седоаналгезии/ О. Н. Бойцова (стр.74)
Односторонняя СМА: влияние фармакологических адьювантов (фентанила) на процесс формирования одностороннего спинального блока (стр.74-75)
Веремчук С. Ф. Динаміка лабораторних показників цитокінів у хворих з гострим коронарним синдромом при проведенні рентгенедоваскулярної реканалізації симптомзв’язаної коронарної артерії/ С. Ф. Веремчук, Г. І. Ковтук, О. А. Лоскутов (стр.75-76)
Волков А. О. Артериальная гипотензия при спинальной анестезии кесарева сечения/ А. О. Волков, В. В. Луценко (стр.76)
Воротинцев С. І. Мультимодальна комбінована анестезія/аналгезія при лапаротомних операціях у хворих з ожирінням/ С. І. Воротинцев (стр.77)
Георгіянц М. А. Нефопам як попередження артеріальної гіпотензії під час спинальної анестезії при кесаревому розтині/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.77)
Георгіянц М. А. Вибір методу доступу при спинальній анестезії при кесаревому розтині/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.78)
Георгиянц М. А. Комплаенс к первичному выскабливанию полости матки пациенток гинекологического стационара одного дня/ М. А. Георгиянц, Е. Н. Крутько, О. Н. Юрченко (стр.78-79)
Георгиянц М. А. Влияние интранаркозных сновидений при выскабливании полости матки на комплаенс пациенток гинекологического стационара одного дня/ М. А. Георгиянц, Е. Н. Крутько, О. Н. Юрченко (стр.79)
Розповсюдженість гіпертонічних кризів в популяції жителів міста Запоріжжя (стр.79-80)
Відсоток типів гіпертонічних кризів в залежності від балансу вегетативної нервової системи (стр.80)
Диагностика и интенсивная терапия церебральной дисфункции у больных с ишемическим инсультом (стр.80-81)
Симуляционное обучение в формировании профессиональной компетенции врачей курсантов и интернов в критических ситуациях (стр.81)
Гомон М. Л. Стан проблеми корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей/ М. Л. Гомон, А. В. Вигонюк, О. С. Гончарук (стр.81-82)
Гончарук О. С. Адекватність корекції післяопераційного больового синдрому у дітей/ О. С. Гончарук (стр.82)
Гаркавый Е. А. Периоперационное обезболивание при комбинированном лечении колоректального рака/ Е. А. Гаркавый, И. И. Лесной (стр.82-83)
Гриценко С. Н. Анестезия и интенсивная терапия при родственной трансплантации почки/ С. Н. Гриценко (стр.83-84)
Вплив застосування гравітаційного плазмаферезу в комплексній інтенсивній терапії хворих на набрякову форму гострого панкреатиту (стр.84-85)
Дзюба Д. О. ЕКГ зміни у періопераційному періоді стенування коронарних артерій в залежності від маси тіла/ Д. О. Дзюба, Ю. М. Журовська, О. А. Лоскутов (стр.85)
Особливості периопераційного ведення реципієнтів частини печінки віком до трьох років (стр.85-86)
Завгородній О. О. Цитокінова відповідь після радикальних операцій з приводу пухлин товстої кишки/ О. О. Завгородній, С. М. Гриценко (стр.86-87)
Завгородній О. О. Елементи концепції "Fast-Track" в післяопераційному періоді колоректального раку/ О. О. Завгородній, С. М. Гриценко (стр.87)
Захаревич В. И. Организация и опыт функционирования отделения инфекционного контроля/ В. И. Захаревич (стр.87-88)
Сравнительный анализ тактики интенсивной терапии массивного травматического кровотечения в Европе (обзор) (стр.88)
Оценка целесообразности и переносимости инфузионной терапии в ОИТ-тест пассивного поднятия ног (обзор) (стр.88-89)
Клєвакіна О. Ю. Диференційований підхід до вентиляції легень у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією різного ступеню/ О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін (стр.89)
Клигуненко Е. Н. Состояние водных секторов и центральной гемодинамики у больных в ургентной абдоминальной хирургии при либеральной инфузионной тактике/ Е. Н. Клигуненко ; Е. Н. Клтгуненко, О. В. Кравец (стр.90-91)
Коломаченко В. І. Вплив регіонарних методик на швидкість та якість реабілітації пацієнтів після ендопротезування кульшового суглоба/ В. І. Коломаченко (стр.91-92)
Кріштафор А. А. Тіоцетам запобігає порушенню і відновлює когнітивні функції при політравмі та попереджує посттравматичні стресові розлади/ А. А. Кріштафор (стр.92)
Кріштафор Д. А. Зміни показників гемодинаміки та запалення під впливом крововтрати, обумовленої політравмою/ Д. А. Кріштафор, О. М. Клигуненко (стр.97)
Крутько Є. М. Периопераційна інтенсивна терапія у хворих на рак товстої кишки/ Є. М. Крутько, В. Г. Середенко (стр.97)
Крутько Е. Н. Особенности анестезиологического сопровождения колоноскопий у пациентов со спастическим колитом/ Е. Н. Крутько, О. Н. Юрченко (стр.98)
Подовжена епідуральна анестезія після великих хірургічних втручань у дітей (стр.98)
Кучинська І. А. Вплив іонізуючого випромінювання на травмованих пацієнтів при виконанні комп’ютерної томографіі/ І. А. Кучинська, К. Д. Базика (стр.99)
Лизогуб К. І. Спроможність заходів сучасного неінвазійного гемодинамічного моніторингу для створення безпеки при проведенні хірургічних втручань в ортопедичній онкології/ К. І. Лизогуб, С. В. Курсов (стр.100)
Селективна церебральна перфузія при корекції гіпоплазії дуги аорти у дітей та новонароджених (стр.100-101)
мазур Г. М. Аналіз використання симпатоміметиків при важкому перебігу септичного шоку/ Г. М. мазур, М. Л. Гомон (стр.101)
Матолінець Н. В. Нутритивна підтримка при критичних станах з поліорганною дисфункцією/ Н. В. Матолінець (стр.101-102)
Мелець І. В. Альтернативний метод моніторингу ступеню міоплегії під час оперативних втручань, які супроводжуються штучною вентиляцією легень в практиці лікаря-анестезіолога/ І. В. Мелець, М. М. Журко (стр.102-103)
Мосенцев М. Ф. Ключові компоненти в лікуванні бойової вогнепальної проникаючої абдомінальної травми на етапі спеціалізованої медичної допомоги/ М. Ф. Мосенцев, В. М. Ліснича (стр.103-104)
Муризіна О. Ю. Динаміка гемостазіограми при гострій ТЕЛА високого ризику із проведеним системним тромболізисом/ О. Ю. Муризіна (стр.104-105)
Нагайчук В. І. Алгоритм надання невідкладної само-, взаємо- та першої медичної допомоги хворим з хімічними опіками на догоспітальному та госпітальному рівнях/ В. І. Нагайчук (стр.105)
Сприяючі фактори розвитку післяопераційного делірію у хворих похилого віку (стр.106)
Прокальцитонін - як прогностичний маркер ефективності антибактеріальної терапії у хворих з сепсисом (стр.106 )
Оцінка співвідношення між амплітудою церебральної реограми та станом свідомості у хворих з синдромом гострої церебральної недостатності (стр.107)
Значення інтенсивності продукції ендогенного монооксиду вуглецю для перебігу травматичної хвороби у постраждалих з політравмою (стр.107)
Системні розлади обміну натрію і води на тлі тяжкої черепно-мозкової травми (стр.108)
Локальный микробиологический пейзаж отделений хирургического профиля (ОХП) как инструмент оптимизации антибиотикотерапии (стр.108-109)
Внутрішньошпитальна ранова інфекція у хворих регіональних хірургічних стаціонарів (стр.109)
Перова-Шаронова В. М. Гастроінтестінальна дисфункція у важкохворих дітей/ В. М. Перова-Шаронова, А. А. Альбокрінов (стр.109-110)
Пилипенко М. М. Що нового в періоперативній респіраторній підтримці: за матеріалами Європейського конгресу анестезіологів ESA/ М. М. Пилипенко (стр.110)
Плошенко Ю. О. Обгрунтування доцільності використання та вплив тіворелю на гемодинаміку при планових абдомінальних операціях/ Ю. О. Плошенко, О. М. Клигуненко (стр.111)
Тактика лікаря-анестезіолога при тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) (стр.111-112)
Проблема ожиріння в практиці лікаря-анестезіолога (стр.112)
Решетняк Н. О. Гістоморфометрична характеристика легень в умовах моделі вентилятор -індукованого пошкодження/ Н. О. Решетняк, І. А. Хрипаченко (стр.112-113)
Решетняк Н. О. Використання маркерів проникності аерогематичного бар’єру для прогнозування наслідків гострого легеневого пошкодження/ Н. О. Решетняк, І. А. Хрипаченко (стр.113)
Рожко В. И. Место иммуноглобулинов в лечении тяжелых негоспитальных пневмоний/ В. И. Рожко, В. В. Слинченков, Н. В. Чернокнижная (стр.113-114)
Рудик Н. В. Ефективність початку антибіотикопрофілактики при гострій тонкокишковій непрохідності у різні часові проміжки/ Н. В. Рудик (стр.114)
Серіков К. В. Зміни показників серотонінергічної і нітроксидергічної систем, у хворих з геморагічним інсультом, на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому/ К. В. Серіков (стр.115)
Діагностика та лікування ПОН у хворих з геморагічним інсультом (стр.115-116)
Середенко В. Г. Послеоперационное обезболивание при амбулаторных стоматологических вмешательствах/ В. Г. Середенко (стр.116)
Скольська Л. В. Сонографічний моніторинг гемодинаміки в критичних станах/ Л. В. Скольська (стр.117)
Смирнова Л. М. Оценка опасности повреждения регуляторных механизмов во время операции и наркоза/ Л. М. Смирнова (стр.117-118)
Ступницький М. А. Прогностичне значення гіпоальбумінемії у гострому періоді травматичної хвороби поєднаної торакальної травми/ М. А. Ступницький, В. І. Жуков, О. В. Білецький (стр.118)
Коливання центральної гемодинаміки під час інгаляційної анестезії у пацієнтів з тиреотоксикозом (стр.118-120)
Ткаченко Р. О. Вплив інфузії фенілефрину у дозі 25 мкг/хв на роділлю та плід під час кесарського розтину/ Р. О. Ткаченко, В. В. Петриченко (стр.120-121)
Філімонова І. В. Особливості показників ВСР у хворих на ІХС з афективними розладами/ І. В. Філімонова (стр.122)
Філімонова І. В. Ефективність лікування психоемоційних розладів у хворих на ІХС після реваскуляризації міокарда/ І. В. Філімонова (стр.122)
Філоненко Г. В. Видовий склад мікрофлори інтубаційних трубок у дітей з вродженими вадами серця/ Г. В. Філоненко, А. О. Саламаніна (стр.123)
Клінічний досвід застосування подовженої епідуральної аналгезії в комплексному лікуванні рак-асоційованого больового синдрому (стр.123-124)
Фрончко В. П. Застосування респіраторних та нереспіраторних технік у хворих з важкою дихальною недостатністю/ В. П. Фрончко, Я. В. Семицький, Р. В. Мельник (стр.124)
Халімончик В. В. Вплив інтраопераційно введених субнаркотичних доз кетаміну на післяопераційний больовий синдром/ В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко (стр.125)
Хород Д. А. Гастроінтестинальна недостатність як складова сучасного перебігу критичних станів у новонароджених/ Д. А. Хород, Д. А. Шкурупій (стр.125)
Шифрин Г. А. Энергопротективность обезболивания и интенсивной терапии/ Г. А. Шифрин (стр.126)
Тези доповідей секції молодих вчених конгресу анестезіологів України 14-16 вересня 2017 (стр.129-153)
Белых Л. С. Синдром системного воспалительного ответа в ранней фазе острого панкреатита/ Л. С. Белых (стр.129-130)
Болонська А. В. Клінічний досвід використання неінвазивної респіраторної підтримки у недоношених новонароджених/ А. В. Болонська (стр.131)
Вега Н. Істине утоплення в прісній воді та серцево-легенева реанімація в експерименті/ Н. Вега, О. Сорокін (стр.133)
Грекул Н. А. Інтенсивна терапія гострого інфаркту міокарда, ускладненого кардіогенним шоком/ Н. А. Грекул (стр.134)
Дащенко Т. Ю. Дослідження додаткової оксигенотерапії для кесарського розтину під час регіонарної анестезії/ Т. Ю. Дащенко (стр.135-136)
Демитер І. М. Капнометрія покращує "респіраторну" безпеку пацієнтів з ожирінням після абдомінальних операцій/ І. М. Демитер (стр.137-138)
Кущ К. О. Вплив холіна альфосцерату на цитокіновий профіль у хворих з гострим ішемічним інсультом/ К. О. Кущ (стр.139)
Кущ К. О. Вплив комбінованої нейрометаболічної терапії з амантадином сульфатом на рівень нейронспецифічної енолази в гострому періоді ішемічного інсульту/ К. О. Кущ (стр.140)
Махиня К. Д. Застосування дексмедетомідину в якості ад’юванта при лапароскопічних холецистектоміях/ К. Д. Махиня (стр.141)
Овсієнко Т. В. Десятирична еволюція мікробного пейзажу і сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності у патогенної мікрофлори відділень інтенсивної терапії загального профілю/ Т. В. Овсієнко (стр.142-143)
Пащенко С. В. Оцінка протиішемічного ефекту нового експериментального антигіпоксанта з групи похідних конденсованих індолів при моделюванні гострої ішемії міокарда/ С. В. Пащенко (стр.144-145)
Пономарьов Д. А. Оптимізація надання допомоги хворим із вагусною формою фібриляції передсердь на догоспітальному етапі/ Д. А. Пономарьов (стр.146-147)
Славута Г. Б. Шляхи досягнення цільових показників ентерального харчування у хворих з тяжкою політравмою/ Г. Б. Славута (стр.148-149)
Талама А. В. Порівняння ефективності регіонарного компоненту знеболення при малоінвазивній хірургії уретерогідронефрозу у дітей/ А. В. Талама (стр.150-151)
Філик О. В. Особливості гемодинаміки у дітей з септичним шоком/ О. В. Філик (стр.152-153)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Сорокина Е. Ю. Поликомпонентные жировые эмульсии в составе парентерального питания больных отделения интенсивной терапии/ Е. Ю. Сорокина, Н. В. Матолинец, С. А. Дубров (стр.9-18)
Євсєєва В. В. Особливості серцево-легеневої реанімації у хворих з морбідним ожирінням/ В. В. Євсєєва, Ю. Б. Лісун, Ю. М. Зуб (стр.19-23)
Собко Р. Ю. . Клінічний випадок тромбастенії гланцмана та аналіз літератури/ Р. Ю. Собко [та ін.] (стр.24-33)
Левченко Б. І. До характеристики етіологічної структури та антибіотикочутливості збудників інфекційних ускладнень органів дихання у новонароджених після штучної вентиляції легень/ Б. І. Левченко [та ін.] (стр.34-40)
Семкович Я. В. Пацієнт-орієнтована аналгезія передньої черевної стінки у дітей різного віку. Власний досвід/ Я. В. Семкович, Д. В. Дмитрієв, Є. О. Глазов (стр.41-46)
Тарасенко С. О. Первинний гіперпаратиреоз: оптимізація анестезії/ С. О. Тарасенко [та ін.] (стр.49-56)
Рижковський А. В. Transversus abdominis plane block чи quadratus lumborum block для післяопераційної аналгезії тотальних абдомінальних гістеректомій: ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський, О. В. Філик, Р. М. Трохимович (стр.57-61)
Середа С. О. Ретроспективний аналіз причин летальності у хворих з тяжким перебігом COVID-19/ С. О. Середа [та ін.] (стр.62-68)
Котляр А. О. Вплив нераціонального застосування антибактеріальної терапії на прогноз лікування та виживання у пацієнтів з COVID-19/ А. О. Котляр [та ін.] (стр.69-74)
Копчак В. М. Тяжелое течение COVID-19 у пациента в раннем послеоперационном периоде после операции whipple c краевой резекцией воротной вены/ В. М. Копчак [та ін.] (стр.79-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.9-16)
Дзюба Д. О. Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій/ Д. О. Дзюба, С. М. Бишовець, О. А. Лоскутов (стр.17-24)
Кучин Ю. Л. Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.25-29)
Філик О. В. Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ/ О. В. Філик (стр.30-38)
Черній В. І. Досвід використання дексмедетомідину при оперативних втручаннях у хворих тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.39-48)
Бобровник О. В. Вибір методу знеболення плечового сплетення у хворих з політравмою в різні періоди травматичної хвороби (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна)/ О. В. Бобровник, К. І. Цимбаленко (стр.51-54)
Мигаль І. І. Регіонарні методи знеболювання після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за NUSS/ І. І. Мигаль, У. А. Фесенко (стр.55-61)
Зенкіна Л. М. Перспективи застосування протоколів ERAS в ортопедії з позиції анестезіолога. Огляд літератури/ Л. М. Зенкіна, С. О. Савченко (стр.62-66)
Матеріали конгресу анестезіологів України 25-26 вересня 2020 року (стр.71-96)
Бабій В. Ю. Організація аеромедичної евакуації вертольотами травматичних та хворих пацієнтів в критичних станах/ В. Ю. Бабій, В. Ю. Ангельська (стр.71)
Дмитрієв Д. В. Ультразвукові датчики як потенційне джерело нозокомальної інфекції у відділенні інтенсевниї терапії/ Д. В. Дмитрієв, Ю. М. Бабіна, O. A. Назарчук (стр.72)
Бабінцева А. Г. Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.72-73)
Бєлих О. В. Зміни когнітивних функцій в післяопераційному періоді при проведенні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) в умовах загальної анестезії у пацієнтів літньго віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.73-74)
Бодулєв О. Ю. Порвівння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.74)
Бондар Р. А. Фактори розвитку когнітивної дисфункції після отоларингологічних операціях в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар, О. І. Дацюк, Г. В. Бевз (стр.74-75)
Волобуєва М. В. Поєднання інфільтраційного та внутрішньовенного знеболення при лапароскопічній апендектомії у дітей/ М. В. Волобуєва [та ін.] (стр.75)
Гавриченко Д. Г. Опіоідзберігаюча анестезія в баріатричій хірургії - наш досвід/ Д. Г. Гавриченко, І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.76)
Гомон М. Л. Гемодинамічні аспекти використання унілатеральної спінальної анестезії/ М. Л. Гомон, О. І. Мітюк, Т. М. Гомон (стр.76-77)
Городкова Ю. В. Аналіз антибіотикорезистентності при позалікарняних пневмоніях ускладненого перебігу у дітей раннього віку/ Ю. В. Городкова (стр.77)
Гріжимальський Є. В. Використання дексмедетомідину в акушерській анестезіології/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.78)
Демитер І. М. Інцидентність ПОД та рівень когнітивних порушень при застосуванні реґіонарних технік, для післяопераційного знеболення в ургентній абдомінальній хірургії/ І. М. Демитер [та ін.] (стр.78)
Йовенко І. О. Досвід лікування інфекції COVID-19 в умовах приватної клініки/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.79)
Ковтун І. О. Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти/ І. О. Ковтун [та ін.] (стр.79-80)
Ковтун А. І. Вплив плазмоферезу на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих з гнійно-септичними ускладненнями/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Стан функцій нирок за умов гіпербарооксії з гнійно септичними ускладненнями/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.80-81)
Коробко Е. Ю. Вплив психоемоційного стану пацієнтів на динаміку клініко-лабораторних показників стресу при оперативному втручанні з приводу травм нижніх кінцівок/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.81)
Скорик В. С. Досвід використання протизапальної терапії у хворих з тяжким перебігом інфекції викликаної SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, І. Ю. Одинець (стр.82)
Скорик В. С. Аналіз застосування різних варіантів неінвазивної вентиляції у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка викликана вірусом SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, Г. А. Степнова (стр.82-83)
Косеченко Н. Ю. Порівняння порушень гемодинаміки при анестезіологічному забезпеченні пацієнтів з використанням епідуральної аналгезії/ Н. Ю. Косеченко [та ін.] (стр.83)
Кріштафор Д. А. Сучасний підхід до вентиляції легень при тяжкій черепно-мозковій травмі/ Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор (стр.84)
Максимчук Н. О. Порівняльна характеристика маркерів гострого пошкодження нирок при гнійно-септичних ускладненнях/ Н. О. Максимчук (стр.84)
Маслій В. А. Проблема післяопераційного знеболення при лапароскопічних холецистектоміях/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.85)
Мельничук А. В. Практичні аспекти застосування тотальної внутрішноьвенної анестезії (ТВВА) та інфузії по цільовій концентрації (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.85-86)
Мкртчян Ю. Ю. Аналіз ускладнень та структури поранених з бойовою черепно-мозковою травмою/ Ю. Ю. Мкртчян [та ін.] (стр.86)
Нестеренко О. М. Обґрунтування доцільності перманетного локального мікробіологічного моніторінгу для вибору стартової антибактеріальної терапії тяжкої шпитальної хірургічної інфекції та сепсису/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.86-87)
Підгірний Я. М. Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.87-88)
Похилько В. І. Післяопераційна аналгоседація новонароджених/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.88)
Седінкін В. І. Фармакологічний гемостаз при гострій акушерській крововтраті/ В. І. Седінкін, О. М. Клигуненко (стр.88-89)
Георгіянц М. А. Сучасний метод профілактики розвитку артеріальной гіпотензії при кесаревом розтині в умовах спінальной анестезії/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.89)
Тітов І. І. Оцінка інтенсивності післяопераційного больового синдрому за analgesia nociceptive index у хворих після лапароскопічної холецистектомії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90)
Тітов І. І. Агрегатний стан крові у хворих з ішемічними інсультами/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.91)
Тітов І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій та стегновій ділянках/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.92)
Тітов І. І. Зміни інтрагастрального РН у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93)
Тітов І. І. Шум у багатопрофільному відділенні інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93-94)
Черній В. І. Вплив обробки екстракорпорального контуру оксигенатора адаптуючою композицією на резистентність еритроцитів при кардіохірурхічних операціях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.94)
Черній В. І. Діагностика серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.95)
Шкурупій Д. А. COVID-19: Італійська версія/ Д. А. Шкурупій (стр.95-96)
Шкурупій Д. А. Атипові збудники внутрішньогоспітальної інфекції в педіатричному стаціонарі: прихована загроза/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, М. А. Федоров (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Дубров С. О. Нутритивна терапія хворих на COVID-19. Огляд рекомендацій/ С. О. Дубров [та ін.] (стр.9-17)
Тарасенко С. О. Порівняльне дослідження застосування збалансованих інгібіторів ЦОГ-1.2 в тиреоїдній хірургії/ С. О. Тарасенко [та ін.] (стр.21-30)
Гаврилова Л. В. Опыт применения дексмедетомидина с целью седации детей с нейрохирургической патологией в раннем послеоперационном периоде/ Л. В. Гаврилова (стр.31-38)
Дзюба Д. О. Пригнічення скоротливої активності тонкого кишківника після застосування анестетика кетаміну/ Д. О. Дзюба [та ін.] (стр.39-48)
Лісний І. І. Частота і причини розвитку ускладнень при катетеризації периферичних вен/ І. І. Лісний, Х. А. Закальська, О. М. Бабійчук (стр.51-56)
Туркевич О. М. Использование стратегии "открытых легких" у пациентов с ожирением при лапароскопической холецистэктомии/ О. М. Туркевич (стр.57-62)
Покришень Д. О. Інтраназальний дексмедетомідин: ефективний метод премедикації у дітей/ Д. О. Покришень [та ін.] (стр.63-67)
Філик О. В. Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень у дітей/ О. В. Філик, Я. М. Підгірний (стр.68-75)
Лянскорунський В. М. Вплив вибору тактики лікування пацієнтів з політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок на розвиток ускладнень/ В. М. Лянскорунський [та ін.] (стр.76-86)
Точило С. А. Прогностическая значимость различных биомаркеров в отношении синдрома полиорганной недостаточности у пациентов в абдоминальной хирургии/ С. А. Точило [и др.] (стр.87-94)
Шкурупій Д. А. Клінічний менеджмент інтенсивної терапії коронавірусної хвороби (COVID-19): досвід гуманітарної місії в Італії/ Д. А. Шкурупій [та ін.] (стр.97-101)
Вітаємо ювіляра - професору Лісецькому Віталію Адамовичу 80 років! (стр.102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2011р.,N 4
Цікаві статті :
Глумчер Ф. С. Фундатор регіональної анестезії, видатний хірург, наставник та вчитель, професор В. Ф. Войно-Ясенецький/ Ф. С. Глумчер [и др.] (стр.3-6)
Черний В. И. Оригинальная модель внутричерепной гипертензии опухолевой этиологии у лабораторных животных/ В. И. Черний [и др.] (стр.7-16)
Сірко А. Г. Вплив початкового рівня внутрішньочерепного та церебрального перфузійного тиску на найближчі результати хірургічного лікування хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ А. Г. Сірко (стр.17-22)
Дубров С. О. Патофізіологічне обгрунтування слабкості відлучення від респіратора у пацієнтів, яким проводять тривалу штучну вентиляцію легень/ С. О. Дубров (стр.23-30)
Жовнір В. А. Економічна оцінка застосування левосимендану при лікуванні новонароджених з вродженими вадами серця після радикальної корекції/ В. А. Жовнір (стр.31-34)
Підгірний Я. М. Етіологічна структура катетер-асоційованих інфекцій сечових шляхів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої клініки/ Я. М. Підгірний, З. Т. Садова-Чуба (стр.35-38)
Потапов А. Л. Обезболивание после объёмных открытых абдоминальных операций - опиаты или эпидуральная аналгезия?/ А. Л. Потапов, Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.39-42)
Слєсаренко С. В. Прокальцитонін як біомаркер діагностики бактеріального сепсису в обпечених хворих/ С. В. Слєсаренко, Б. В. Гузенко, Л. О. Соєць (стр.43-47)
Ніконов В. В. Використання гліатіліну з метою профілактики і лікування порушень моторно-евакуаторної функції травного каналу в клініці політравми/ В. В. Ніконов [и др.] (стр.48-51)
Черний Т. В. Применение метода нейросетевого моделирования для исследования эффективности нейропротекторов в острейшем периоде мозгового инсульта и при тяжёлой черепно-мозговой травме/ Т. В. Черний, И. А. Андронова, В. Г. Гурьянов (стр.52-56)
Строкань А. М. Пролонгована регіонарна блокада як ефективний засіб ранньої реабілітації пацієнтів після ендопротезування колінного суглоба/ А. М. Строкань (стр.57-65)
Хрипаченко И. А. Влияние маннитола на проницаемость гематоэнцефалического барьера и эффективность антибактериальной терапии у больных с нейроинфекцией/ И. А. Хрипаченко [и др.] (стр.66-68)
Філик О. В. Вплив динаміки показників синдрому загальної відповіді організму на запалення та індекс оксигенації у дітей з тяжким сепсисом/септичним шоком у перші 12 годин інтенсивної терапії/ О. В. Філик (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Філик О. В.
Назва : Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 149-154 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ -- DEATH, SUDDEN
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ЛИХОРАДКА -- FEVER
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Постгіпоксичне ушкодження центральної нервової системи часто супроводжується поліорганною дисфункцією, персистуючим неврологічним дефіцитом та може ускладнитися центральною гіпертермією. Метою даного дослідження було проаналізувати літературні дані про методи лікування гіпертермії центрального генезу та запропонувати стратегію відлучення від респіраторної терапії в такого пацієнта. Матеріали та методи. Пошук літературних джерел проводився в базах даних PubMed та MedLine за останні 13 років. Пошуковими словами були «гіпертермія центрального генезу» та «відлучення від штучної вентиляції легень у дітей із постгіпоксичною енцефалопатією». Спостереження та лікування пацієнта здійснювалися на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна клінічна лікарня «ОХМАТДИТ» у вересні — жовтні 2018 року. Результати. У дитини віком 7 міс. після перенесеної клінічної смерті та успішного відновлення спонтанного кровообігу розвинулися постгіпоксична енцефалопатія, синдром поліорганної дисфункції та гіпертермія центрального генезу. Це призвело до зростання хвилинної вентиляції легень, тахікардії та, відповідно, труднощів із відлученням від респіраторної підтримки. Крім того, у пацієнта був клінічно значимий гіпертонус м’язів нижніх кінцівок з їх постійним спонтанним розведенням у кульшових суглобах понад 180°. В лікування був доданий баклофен у дозі 0,3 мг/кг/добу per os, яка через 7 днів була збільшена до 0,6 мг/кг/добу. На 3-тю добу від моменту призначення баклофену температура тіла стала стабільно нижчою за 38 °C, на 5-ту добу не перевищувала 37,5 °C. Відлучення від штучної вентиляції легень проводилося поетапно — від примусово-допоміжного режиму штучної вентиляції легень із поступовим зниженням параметрів підтримки до допоміжного режиму з щоденним збільшенням інтервалу спонтанного дихання пацієнта без респіраторної підтримки, починаючи від 2–4 год у денний період часу впродовж 2–3 днів та переходу до планової допоміжної вентиляції лише в нічний час і повного відлучення від допоміжної вентиляції. Повне відлучення від штучної вентиляції легень відбулося на 7-му добу з моменту призначення баклофену. Висновки. Контроль над гарячкою в пацієнтів, які перенесли ушкодження центральної нервової системи, може покращити результати лікування, особливо якщо буде розроблено більш ефективні стратегії моніторингу та лікування гіпертермії
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-59

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)