Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)Вища освіта (3)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Ханюков, О. О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 41
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
1.


    Ханюков, О. О.
    Шляхи підвищення мотивації до навчання в іноземних здобувачів вищої медичної освіти на клінічній кафедрі [Текст] = Ways to increase motivation for studying among foreign medical students in a clinical department / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 186-192. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
СПЕЦИАЛИСТЫ-ИНОСТРАНЦЫ -- FOREIGN PROFESSIONAL PERSONNEL (обучение, статистика)
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (организация и управление, тенденции)
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION (этика)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Анотація: Серед основних факторів, що впливають на привабливість закладу вищої медичної освіти на міжнародному ринку, є задоволеність країни замовника результатами навчання. Останні визначаються за рівнем оволодіння випускником необхідними компетентностями, і серед них фахові - які студент опановує на клінічних кафедрах - займають чільне місце і є визначальними для професії. А набуття здобувачем зазначених у програмі компетентностей залежить, поміж іншого, від достатньої його мотивації. Було доведено, що мотивація до навчання здобувачів вищої медичної освіти (ВМО) змінюється під дією різних чинників. Саме тому метою дослідження було за результатами огляду літератури встановити фактори, які в іноземних здобувачів ВМО впливають на мотивацію до вивчення клінічної дисципліни, а також визначити шляхи її підвищення. При опрацюванні літературних джерел встановлено, що для підтримання достатнього рівня мотивації до навчання необхідне розуміння специфічних потреб студентів-медиків з інших країн і створення середовища, яке сприяє навчанню та розвитку. Серед напрямів роботи як викладача, так і закладу освіти, для підвищення мотивації до вивчення клінічної дисципліни в іноземних здобувачів ВМО виділено наступні: необхідність мовної підтримки, забезпечення набуття полікультурної компетентності, сприяння розвитку почуття зв’язку в групі, встановлення чітких навчальних цілей, регулярне забезпечення конструктивного зворотного зв'язку, покращення доступу до отримання клінічного досвіду, призначення наставника або тьютора, підкреслення значущості клінічної дисципліни, надання прикладів ролевих моделей, залучення до участі в дослідницьких проектах, акцентування уваги на необхідності фізичного й психічного благополуччя
During the last decade, there was a constant increase in the share of foreign medical students in Ukrainian higher education institutions. But this trend was disrupted due to military aggression by the Russian Federation. Therefore, the institutions of higher medical education in Ukraine faced an urgent problem – to increase their attractiveness to foreign applicants now and restore the demand for educational services in the future. Among the main factors influencing the attractiveness of a higher education institution on the international market is the satisfaction of the customer's country with the results of training. The latter are determined by the level of the graduate's mastery of the necessary competencies. And among them, professional ones – which are acquired at clinical departments – have a crucial place and are decisive for the profession. It is important to note that motivation is one of the predictors of competencies acquisition. It has been proven that the inspiration for studying in medical students changes due to various factors. Their understanding will allow teachers and educational institutions to affect them to promote the development of positive motivation to study a clinical discipline in foreign learners. That is why the aim of the study was, based on the literature review, to establish the factors that influence the motivation to study a clinical discipline among foreign medical students, as well as to determine the ways to increase it. Results. When studying literary sources, it was found that one of the motivation models widely used in education is the self-determination theory, according to which there are three its key components: autonomy, competency, and relatedness (a sense of connection with others in the group). These three components interact and influence each other, forming the motivation to study the discipline. When students feel independent, consider themselves competent in their abilities, and have a supportive social environment, their motivation increases. To create positive motivation in foreign learners at the clinical department, it is necessary to understand their needs and make an environment that supports learning. And the strategies to implement this should target both changes on the organization's part and the impact on the individual student. Some of the interventions are specific to foreigners, while others do not differ from those used in all students, but this does not make them any less valuable. To increase motivation to study the clinical discipline in foreign medical students, the following directions of work were identified: to provide language support, ensure the acquisition of multicultural competence, foster the development of a sense of connection in the group, set clear learning objectives, regularly provide constructive feedback, improve access to clinical experience, appoint a mentor or tutor, emphasize the importance of clinical discipline, give examples of role models, involve in research projects, accentuate on the need for physical and mental well-being. It is important to remember that each student is unique and their motivations may differ from those of others. Regular feedback from international medical students and responsiveness to their needs and concerns is critical to creating an environment that fosters motivation to study a clinical discipline
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Ханюков, О. О.
    Фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатніть на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок: кореляційний аналіз [Текст] / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 138-143. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (терапия)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (терапия)
Анотація: Мета дослідження – визначити фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок, та оцінити можливості застосування отриманих даних у клінічній практиці. Матеріал і методи. У дослідження включено 93 хворих віком від 60 до 74 років на ХСН на фоні АГ та ХХН. Пацієнтам проводилися клініко-лабораторні дослідження, анкетування щодо наявності побічних ефектів, оцінка якості життя за Міннесотським опитувальником та прихильності до лікування за шкалою Моріскі-Грін. Результати. При проведенні кореляційного аналізу виявлено такі зв’язки: для прихильності з ЯЖ – -0,57 (-0,69; -0,42); для систолічного артеріального тиску з ЯЖ – 0,46 (0,28; 0,61) та з прихильністю – -0,35 (-0,52; -0,16;); для креатиніну з ЯЖ – 0,35 (0,16; 0,52) та з прихильністю – -0,3 (- 0,47; -0,1); для ШКФ EPI з ЯЖ – -0,46 (-0,61; -0,28) та з прихильністю – 0,33 (0,14; 0,5); для тесту з 6-хвилинною ходьбою з ЯЖ – -0,65 (-0,78; -0,52) та з прихильністю – 0,49 (0,32; 0,63). Для усіх виявлених зав’язків р0,05. Висновки. У хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок виявлені кореляційні зв’язки середньої сили між клініко-лабораторними показниками цих захворювань, якістю життя та прихильністю до терапії. Виявлені патогенетичні ланки можна використовувати для пояснення пацієнту необхідності слідування рекомендаціям лікаря. Зміна якості життя може слугувати маркером того, що у веденні пацієнта потрібні зміни.
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Ханюков, О. О.
    Сучасні світові тенденції лікування хронічної серцевої недостатності: фокус на валсартан / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Практикуючий лікар. - 2021. - N 1. - С. 57-61


Рубрики: Валсартан

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, терапия)
Анотація: У статті наведено результати огляду літератури щодо сучасних світових тенденцій лікування хронічної серцевої недостатності. Поширеність хронічної серцевої недостатності досягнула рівня пандемії, і прогнозується подальше її збільшення, що призводить до постійного зростання фінансових витрат (в основному за рахунок госпіталізацій). Якість життя, кількість госпіталізацій та прогноз можна значно покращити при дотриманні протоколів ведення хворих із ХСН лікарями та підвищенні прихильності пацієнтів до лікування. Блокада РАС сартанами, з одного боку, блокує спільну ланку патогенезу ХСН, АГ, ІХС, ХХН, зменшуючи кількість лікарських засобів, які одночасно повинен приймати хворий, а з іншого боку, не викликає побічних ефектів, притаманних іАПФ. Обидва ці фактори приводять до підвищення прихильності до терапії. Проте не всі сартани однакові за клінічними та фармакологічними ефектами. Валсартан є високоселективним неконкурентним блокатором рецепторів до АТІІ 1-го типу, який найбільш повно блокує синтез альдостерону, завдяки впливу на альтернативний (β-арестиновий) шлях. Зазначені ефекти виділяють його серед інших сартанів при лікуванні ХСН. Рандомізовані подвійно-сліпі плацебо-контрольовані клінічні дослідження валсартану в комплексному лікуванні ХСН показали зменшення частоти госпіталізацій, покращення симптомів та клінічних ознак захворювання, зниження смертності при добрій переносимості терапії. Це дозволяє рекомендувати валсартан як один з основних у лікуванні хворого з ХСН
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Ханюков, О. О.
    Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету [Текст] = The role of carnitine in the regulation of energy metabolism and modulation of the course of cardiovascular diseases and diabetes mellitus / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 15-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Незважаючи на значні досягнення в профілактиці й лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) і надалі залишаються лідером за поширеністю й смертністю серед усіх захворювань не тільки на території України, а й у більшості країн світу. З огляду на те, що пацієнтам із ССЗ притаманна коморбідність, для уникнення поліпрагмазії дуже важливо призначати лікарські засоби, дія яких була б спрямована на спільні ланки патогенезу найбільш часто співіснуючих захворювань. Такими ланками є ішемія, порушення обміну глюкози й ліпідів. Крім того, слід зазначити, що останньою парадигмою фармакологічної індустрії є, з одного боку, розробка нових лікарських засобів, а з іншого — впровадження в клінічну практику вже існуючих препаратів, дія яких була б спрямована на різні ланки патогенезу ССЗ. Метою даного огляду було обґрунтування можливості призначення карнітину пацієнтам із ССЗ і цукровим діабетом з огляду на його біохімічний і патогенетичний вплив на перебіг цих захворювань, а також наявність експериментальних даних і результатів клінічних досліджень з оцінки ефективності й безпечності карнітину. У першій частині огляду значну увагу було приділено наявним даним літератури щодо енергетичного обміну в серцевому й скелетних м’язах, а також експериментально доведеній ролі карнітину у фізіологічних умовах і за наявності ішемії. Другу частину публікації присвячено огляду клінічних досліджень щодо впливу призначення карнітину на ішемічну хворобу серця з гострим і хронічним перебігом, переміжну кульгавість, порушення толерантності до глюкози, дисліпідемії. Опрацьована література дозволяє зробити обґрунтований висновок щодо наявності в карнітину антиангінального, антиішемічного, антигіпоксичного, антиоксидантного й мембраностабілізуючого ефектів, які дозволяють йому сприятливо впливати на клінічний перебіг ССЗ. Отже, з огляду на численні механізми дії карнітину його застосування в комплексному лікуванні хворих із різноманітною патологією відповідає новітній парадигмі фармакологічної індустрії
Despite significant advances in prevention and treatment, cardiovascular diseases (CVD) continue to be a leader in terms of the prevalence and mortality among all diseases not only in Ukraine but also in most countries of the world. Given that comorbidity is inherent in CVD patients, it is very important to prescribe drugs whose mechanisms of action would be directed to the common links of pathogenesis of the most typical coexisting diseases in order to avoid polypharmacy. Such links are ischemia, impaired glucose and lipid metabolism. In addition, it should be noted that the last paradigm of the pharmacological industry is on the one hand the development of new drugs, and on the other hand — the introduction into clinical practice of existing drugs the effect of which would be directed at different links of CVD pathogenesis. The purpose of this review was to substantiate the possibility of prescribing carnitine to patients with CVD and diabetes mellitus from the perspective of its biochemical and pathogenetic effects on the course of these diseases, as well as the available experimental data and results of clinical studies evaluating the effectiveness and safety of carnitine. In the first part of the review, considerable attention was paid to the available literature data on energy metabolism in the cardiac and skeletal muscles, as well as the experimentally proven role of carnitine in physiological conditions and in the presence of ischemia. The second part of the publication deals with the review of clinical studies on the effect of carnitine administration on the course of coronary heart disease with acute and chronic course, intermittent lameness, impaired glucose tolerance, dyslipidemia. The analyzed literature allows us to make a reasonable conclusion that carnitine has antianginal, anti-ischemic, antihypoxic, antioxidant and membrane-stabilizing effects, which enables to influence positively the clinical course of CVD. Therefore, given the numerous mechanisms of action of carnitine, its use in the comprehensive treatment of patients with various pathologies is consistent with the newest paradigm of the pharmacological industry
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Ханюков, О. О.
    Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету [Текст] / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 15-24


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
КАРНИТИН -- CARNITINE (терапевтическое применение)
Анотація: Незважаючи на значні досягнення в профілактиці й лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) і надалі залишаються лідером за поширеністю й смертністю серед усіх захворювань не тільки на території України, а й у більшості країн світу. З огляду на те, що пацієнтам із ССЗ притаманна коморбідність, для уникнення поліпрагмазії дуже важливо призначати лікарські засоби, дія яких була б спрямована на спільні ланки патогенезу найбільш часто співіснуючих захворювань. Такими ланками є ішемія, порушення обміну глюкози й ліпідів. Крім того, слід зазначити, що останньою парадигмою фармакологічної індустрії є, з одного боку, розробка нових лікарських засобів, а з іншого — впровадження в клінічну практику вже існуючих препаратів, дія яких була б спрямована на різні ланки патогенезу ССЗ. Метою даного огляду було обґрунтування можливості призначення карнітину пацієнтам із ССЗ і цукровим діабетом з огляду на його біохімічний і патогенетичний вплив на перебіг цих захворювань, а також наявність експериментальних даних і результатів клінічних досліджень з оцінки ефективності й безпечності карнітину. У першій частині огляду значну увагу було приділено наявним даним літератури щодо енергетичного обміну в серцевому й скелетних м’язах, а також експериментально доведеній ролі карнітину у фізіологічних умовах і за наявності ішемії. Другу частину публікації присвячено огляду клінічних досліджень щодо впливу призначення карнітину на ішемічну хворобу серця з гострим і хронічним перебігом, переміжну кульгавість, порушення толерантності до глюкози, дисліпідемії. Опрацьована література дозволяє зробити обґрунтований висновок щодо наявності в карнітину антиангінального, антиішемічного, антигіпоксичного, антиоксидантного й мембраностабілізуючого ефектів, які дозволяють йому сприятливо впливати на клінічний перебіг ССЗ. Отже, з огляду на численні механізми дії карнітину його застосування в комплексному лікуванні хворих із різноманітною патологією відповідає новітній парадигмі фармакологічної індустрії
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Ханюков, О. О.
    Роль анемії у розвитку не фатальних серцево-судинних подій та прогнозування ризику їх виникнення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] = The role of anemia in the development of non-fatal cardiovascular events and prediction of their risk in patients with coronary heart disease / О. О. Ханюков, I. O. Заяць. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 121-129. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения, патофизиология, терапия, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчити вплив залізодефіцитної анемії (ЗДА) на ризик розвитку нефатальних серцево-судинних подій (ГІМ, прогресії стенокардії напруги та хронічної серцевої недостатності, виникнення тахіаритмій) у пацієнтів з ІХС; розробити математичні моделі оцінки ризику розвитку нефатальних ускладнень (ГІМ і прогресії хронічної серцевої недостатності) у хворих на ІХС, в залежності від рівню гемоглобіну. Методи. В дослідженні брали участь 95 хворих на ІХС, які перебували на стаціонарному лікуванні в терапевтичних та кардіологічних відділеннях ЛПУ міста Дніпро. Основну групу склали 53 хворих з супутньою анемією, контрольну – 42 пацієнти без анемії. З метою виявлення нефатальних ускладнень ІХС (ГІМ, декомпенсації СН, аритмії) і з’ясування причин їх виникнення, у пацієнтів обох груп ретроспективно проведено 8-річний аналіз медичної документації, з наступним кореляційним аналізом та визначенням факторів, які сприяють розвитку нефатальних серцево-судинних подій, і розробкою математичної моделі ризику ймовірних ускладнень впродовж 5-8 років. Результати. Отримані статистично значущі показники несприятливого впливу анемії на виникнення кардіо-васкулярних подій (прогресії ішемії міокарду, серцевої недостатності, тахіаритмій) (р0,05); методом кореляційного аналізу визначені предиктори виникнення ГІМ (стаж ГХ, рівні гемоглобіну і загального холестерину у сироватці крові, а також ЧСС і PsАТ) і прогресування ХСН (вік, стаж ФП, наявність ХНН 3 ст., клінічна стадія СН, рівень гемоглобіну, ЧСС) у пацієнтів на ІХС; розроблені математичні моделі ризику розвитку ГІМ та декомпенсації СН. Висновки. Анемія сприяє росту госпіталізацій з приводу прогресії ішемії міокарду, СН і розвитку тахіаритмій (р0,05). Розроблені моделі ймовірності розвитку ГІМ і прогресії СН продемонстрували відмінні результати. Ймовірність настання ГІМ виникає при значенні Р 0,47% (Se = 87,9%, Sp = 96,8%, De = 93,7%), а вірогідність прогресії ХСН – при Р 0,43 (Se = 87,8%, Sp = 87,0%, De = 87,4%)
The purpose of the study: to study the effect of iron deficiency anemia (IDA) on the risk of developing non-fatal cardiovascular events (AMI, progression of angina pectoris and CHF, tachyarrhythmias) in patients with coronary artery disease; to develop mathematical models for assessing the risk of developing non-fatal complications (AMI and progression of chronic heart failure) in patients with coronary artery disease, depending on the level of hemoglobin. Materials and methods. The study involved 95 patients with coronary artery disease who were hospitalized. The main group consisted of 53 patients with concomitant anemia, the control group - 42 patients without anemia. In order to identify non-fatal complications of coronary artery disease (AMI, progression of angina pectoris, HF decompensation, arrhythmia) and to determine the causes of their occurrence, an 8-year analysis of medical records was retrospectively performed in patients of both groups, followed by a correlation analysis and identification of factors contributing to the development of non-fatal cardiovascular diseases. events and the development of a mathematical models of the risk of possible complications over 5-8 years. Statistical processing of the research materials was carried out using the methods of descriptive and analytical statistics (correlation analysis, ROC analysis, univariant and multiple logistic regression). The results of testing statistical hypotheses were considered statistically significant at p0,05, the trend was determined at p0,1. Results. An 8-year analysis of the causes of hospitalizations for cardiovascular diseases (progression of myocardial ischemia, CHF, tachyarrhythmias) showed significant differences in patients with coronary artery disease between groups (p0,001). Quantity hospitalizations due to progression of angina pectoris in patients with anemia was two times higher than the number of hospitalizations in the group of patients with coronary artery disease, but without anemia - a median ratio of 2:1 (p0,001). Tachyarrhythmias requiring hospitalization included AF, ventricular and suproventricular tachycardias. Studies have shown that the average number of cases of tachyarrhythmias per patient was greater in the group with coronary artery disease in combination with anemia than without it - 2 (0; 4) cases versus 1 (0; 2) at p0,05. In particular, the mean rate of hospitalizations induced by atrial fibrillation was higher in patients with low hemoglobin levels (p0,05). Signs of cardiac decompensation (crepitus in the lungs, hydrothorax, ascites, edema of the lower extremities) were observed in both groups, but the average number of hospitalizations due to congestive heart failure was significantly higher in the anemia group (p0,05). The results of the correlation and ROC analysis made it possible to determine the factors that increase the risk of developing cardiovascular events and develop a mathematical model for predicting the likelihood of developing AMI (experience of HA, actual levels of hemoglobin and total cholesterol in the blood serum, as well as heart rate and PsAT) and destabilization of HF (age, experience AF, CKD st.3, HF stage, hemoglobin level and heart rate). Conclusions. Anemia contributes to an increase in hospitalizations due to the progression of myocardial ischemia, HF and the development of tachyarrhythmias (p0.05). The developed models of the probability of developing AMI and progression of HF showed excellent results. The probability (P) of AMI occurs when P 0,47 (Se = 87,9%, Sp = 96,8%, De = 93,7%), and the probability of CHF progression occurs at P 0.43 (Se = 87 ,8%, Sp=87,0%, De=87,4%)
Дод.точки доступу:
Заяць, I. O.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Ханюков, О. О.
    Менеджмент серцево-судинного ризику в пацієнтів із ревматоїдним артритом / О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 5. - С. 23-35


MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (осложнения, патофизиология, этиология)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (осложнения)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (терапевтическое применение)
Анотація: Ревматоїдний артрит (РА) — це хронічне системне запальне захворювання, що призводить до пошкодження суглобів і фізичної неповноцінності. Поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) у пацієнтів з РА помітно більша, ніж у популяції. Важливою сполучною ланкою між РА та ССЗ є запалення, оскільки воно відіграє ключову роль на всіх стадіях атеросклерозу: від ендотеліальної дисфункції до розриву бляшок тромбозу. Запалення також впливає на деякі традиційні серцево-судинні фактори ризику, такі як дисліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння й інсулінорезистентність, вони дуже поширені серед пацієнтів з РА й підвищують ризик серцево-судинної патології так само, як і в населення без РА. Останні рекомендації Європейської ліги проти ревматизму (EULAR) пропонують негайний і активний менеджмент традиційних кардіоваскулярних факторів ризику, крім контролю активності РА, для зменшення вірогідності ССЗ. Для клінічного застосування доступні кілька калькуляторів оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань, більшість із них не враховують наявність РА. Коефіцієнт множення 1,5 рекомендується для більш точного прогнозування ССЗ у хворих на РА. Хоча існуючі дані свідчать про кардіопротекторний ефект небіологічних і біологічних хворобомодифікуючих препаратів у пацієнтів з РА, для більш точного визначення цього ефекту необхідні додаткові дані. У цьому огляді будуть розглянуті питання, що стосуються серцево-судинного ризику при РА й управління ним, згідно з даними, що містяться в останніх дослідженнях, і на підставі власного досвіду
Rheumatoid arthritis (RA) is a chronic systemic inflammatory condition which leads to joint damage and physical disability. The incidence of cardiovascular diseases (CVD) is markedly increased in patients with rheumatoid arthritis. A very important link between rheumatoid arthritis and CVD is inflammation as it plays a key role in all stages of atherosclerosis: from endothelial dysfunction to plaque rupture and thrombosis. It also has an influence on some traditional cardiovascular risk factors, such as dyslipidaemia, arterial hypertension, obesity and insulin resistance. The latter are also very common among patients with RA and increase CVD risk the same way as in the non-RA population. However, recent guidelines of the European League against Rheumatism recommend aggressive management of traditional risk factors, in addition to RA activity control, to decrease the CVD risk. Several calculators are available for clinical use to stratify the risk of developing CVD. Most of them do not take into account the presence of RA; thus, a multiplication factor of 1.5 is recommended to predict the risk more accurately. While current data suggests a protective effect of biologic and non-biologic disease-modifying anti-rheumatic drugs in terms of cardiovascular events among patients with RA, more data is needed to define this effect more precisely. In this review, issues regarding cardiovascular risk in RA and its management will be addressed, according to evidence presented in the latest studies and our own experience-based opinion
Дод.точки доступу:
Єгудіна, Є. Д.
Калашникова, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Ханюков, О. О.
    Дослідницька компетентність на додипломному рівні навчання [Текст] = Research competency at the undergraduate level of higher education / О. О. Ханюков, Л. В. Сапожниченко, О. В. Смольянов // Медична освіта = Medical education. - 2020. - N 1. - С. 36-40


MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ ПОДГОТОВИТЕЛЬНОЕ -- EDUCATION, PREMEDICAL
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
НАУЧНЫЕ ОБЩЕСТВА -- SOCIETIES, SCIENTIFIC
Анотація: Метою роботи є обґрунтування виділення окремого поняття «дослідницька компетентність» та висвітлення шляхів формування дослідницької компетентності у студентів закладу вищої медичної освіти на прикладі роботи студентського наукового товариства на базі кафедри внутрішньої медицини 3 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України». У статті на основі існуючого законодавства України та вимог сьогодення обґрунтовано необхідність імплементації дослідницької компетентності у навчання студентів закладу вищої медичної освіти. З позицій власного досвіду та даних літератури наведено бажані цілі навчання з урахуванням можливості засвоєння «дослідницької компетенції». Проаналізовано роботу студентського наукового товариства (СНТ) клінічної кафедри, як один із можливих шляхів набуття дослідницької компетентності. Наведено аспекти роботи студентів у СНТ, які сприяють набуттю бажаної компетентності, а також ті, які можуть перешкоджати оволодінню нею. Дослідницька робота – це потужний поштовх до мотивації навчатися, оскільки спрямовує студентів на науковий пошук. Під час відвідування СНТ студенти розвивають навички літературного пошуку, критичного засвоєння інформації та оцінки існуючої первинної дослідницької літератури; формулювання наукової проблеми, що потребує вирішення; розробки та використання відповідних методів дослідження, що допоможе у вирішенні цієї проблеми; розуміння статистики та обробки даних із наступним представленням їх до літературних наукових джерел. Робота в СНТ виховує та формує професіонально необхідні якості, включаючи командну роботу, можливості управління часом та навантаженнями, розуміння медичної етики та ряд комунікативних навичок, що сприяє випускникам бути більш конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. На сьогодні робота в СНТ залишається одним із оптимальних існуючих варіантів впровадження дослідницької компетентності у процес навчання магістрів медичного профілю, але він не забезпечує повне охоплення усіх здобувачів вищої освіти, як того вимагає закон України
Дод.точки доступу:
Сапожниченко, Л. В.
Смольянов, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Ханюков, О. О.
    Вплив андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця [Текст] = Influence of androgen status on the quality of life in men suffering from coronary artery disease / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 17-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED (психология, физиология)
Анотація: Серцево-судинні захворювання, зокрема ішемічна хвороба серця, залишаються провідною причиною інвалідизації та смертності серед населення в Україні та світі, що зумовлює актуальність пошуку нових факторів, які можуть впливати на якість життя даної категорії населення. Зокрема, до таких факторів у чоловіків з ІХС може відноситися андрогенний статус. Наявні дані літератури вказують на можливий взаємозв’язок між андрогенним статусом та якістю життя у даної категорії населення, але необхідно проведення подальших досліджень для більш детального вивчення цього питання. Мета дослідження – визначення впливу андрогенного статусу на якість життя у чоловіків, що страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС). Матеріал і методи У даному проспективному обсерваційному дослідженні взяли участь 85 чоловіків з ішемічною хворобою серця, віком 45-65 років. Вибірка пацієнтів проводилася на базі кардіологічного відділення. Окрім стандартних клінічних та параклінічних методів обстеження, хворим проводилася оцінка андрогенного статусу шляхом визначення рівня загального тестостерону сироватки крові, також для оцінки рівня якості життя проводилося опитування за опитувальником WHOQOL-BREF, що містить у собі чотири підрозділи, які визначають задоволеність респондентів власним фізичним, психологічним здоров’ям, навколишнім середовищем та рівнем соціальної взаємодії. Після підрахунку балів формувалася оцінка від 4 до 20 з кожного з підрозділів. Потім проводилася статистична обробка отриманих результатів. Результати та обговорення. У результаті проведеного дослідження виявлено достовірний позитивний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між рівнем тестостерону та задоволеністю учасників дослідження власним фізичним та психологічним здоров’ям, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена склав 0,55 (p0,05) та 0,51 (p0,05) відповідно. Висновок. У даної категорії хворих, у чоловіків з ішемічною хворобою серця, високий рівень тестостерону пов’язаний із більшою задоволеністю власним фізичним та психологічним здоров’ям, що вказує на вплив андрогенного статусу на якість життя. Перспективи подальших досліджень: отримані результати вказують на необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між андрогенним статусом та якістю життя у чоловіків з ішемічною хворобою серця та пошуку можливих його механізмів
Cardiovascular diseases, in particular, coronary artery disease, remain the leading cause of disability and mortality among the population in Ukraine and the world, which determines the urgency of finding new factors that can affect the quality of life of this population category. In particular, such factors may include androgenic status in men with coronary artery disease. Available literature data indicate a possible relationship between androgenic status and QOL in this population category, but further research is needed to study this issue in more detail. The purpose of the study: to determine the influence of androgen status on the quality of life in men suffering from coronary artery disease (CAD). Material and methods. 85 men with coronary artery disease aged 45-65 years participated in this prospective observational study. The selection of patients was carried out on the basis of the cardiology department. In addition to standard clinical and paraclinical examination methods, patients were assessed for their androgenic status by determining the level of total testosterone in the blood serum. When evaluating the quality of life level, a survey was conducted according to the WHOQOL-BREF questionnaire, which includes 4 sub-sections that determine respondents' satisfaction with their own physical and psychological health pit, environment and level of social interaction. After counting the points, a score from 4 to 20 was formed for each of the subdivisions. Then, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. As a result of the study, a reliable positive correlation of medium strength was found between the level of testosterone and the satisfaction of the study participants with their own physical and psychological health, the Spearman rank correlation coefficient was 0.55 (p0.05) and 0 .51 (p0.05), respectively. Conclusion. It was concluded that a higher level of testosterone was associated with greater satisfaction with one's own physical and psychological health in men with coronary artery disease, which indicates the influence of androgen status on the quality of life in this category of patients. Prospects for further research. The obtained results indicate the need for further study of the relationship between androgen status and quality of life in men with coronary artery disease and the search for its possible mechanisms
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Ханюков, О. О.
    Вплив андрогенного статусу на важкість клінічного перебігу ішемічної хвороби серця у чоловіків [Текст] = Influence of androgen status on the severity of the clinical course of coronary artery disease in men / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 178-183. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p0,05). Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС
Aim: investigate the relationship between androgen status and the clinical course of coronary artery disease. Materials and methods. 87 patients of the cardiology department with stable angina pectoris of the II-III functional class, aged from 45 to 65 years old, who gave informed consent to participate in the examination, took part in the study, and the exclusion criteria were the presence of an acute myocardial infarction in the anamnesis less than 3 months ago, taking testosterone replacement therapy and the presence of severe concomitant pathology, which may affect the results. All patients underwent routine clinical and paraclinical examinations (collection of complaints, history, objective data, general blood test, biochemical blood test with determination of indicators of functional tests of the liver, kidneys, electrolytes, lipidogram, etc., coagulogram, ECG, daily ECG monitoring, Echocardiography, etc. In addition, the patient's level of total testosterone was determined and the clinical status of the patient was assessed using a questionnaire on the severity of symptoms, such as pain and discomfort in the heart, general weakness, rapid fatigue, sleep disturbances, and the need for short-acting nitrates. determined according to the scale, where 0 - absence of complaints, 1 - slight severity, 2 - moderate severity, 3 - significant severity of symptoms, after which the sum of points was determined, ranging from 0 to 18. According to the results of the examination, the patients were divided into 2 groups. The first group included patients whose testosterone level was higher than 12.13 nmol/l, and the second group included those whose testosterone level was lower than this normative value. After that, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. The average age of the patients was 55 (50.25; 59) years old (Me (25%;75%)). The average testosterone level was 13.6 (9.83; 16.79) nmol/l (normal 8.2-21.3 nmol/l). The average number of points in the questionnaire using the symptom severity questionnaire was 12 (10; 15). Further mathematical analysis revealed a statistically significant negative correlation between the total level of testosterone and the sum of points obtained during the patient questionnaire and was -0.53 (p0.05). In addition, a reliable correlation relationship between BMI and the level of total testosterone was obtained, Spearman's rank correlation coefficient was -0.6 (p0.05). When comparing the indicators of the first and second groups, it was found that in the group with a higher level of testosterone, the sum of points was statistically significantly lower in the first group than in the second group (p 0.05 according to the Mann-Whitney test), it was also found that the average number of ST segment depression episodes per day and the average duration of ST-segment depression episodes per day were significantly greater in the group with a lower total testosterone level (p0.05) according to the Mann-Whitney U test. Conclusion: A statistically significant negative correlation relationship of medium strength was found between the severity of CAD symptoms and the level of total testosterone. In addition, it was shown that the group with lower testosterone levels had a greater number and average duration of ST-segment depression episodes per day. The obtained results emphasize the importance of androgens in influencing the clinical picture and severity of symptoms of CAD
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-41   41-41 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)