Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Вища освіта (3)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Ханюков, О. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 41
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-41 41-41

Ханюков, О. О.
Антикоагулянтна терапія у хворих з неклапанною фібриляцією передсердь у реальній клінічній практиці: проблема безпечності терапії та прихильності до лікування [Текст] / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 148-153. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия)
Анотація: Фібриляція передсердь (ФП) є найбільш поширеною аритмією серед дорослого населення і кількість пацієнтів з цим порушенням ритму буде зростати в майбутньому. Як наслідок, постійно збільшується кількість хворих, які приймають антикоагулянти (АК), що відносяться до груп лікарських засобів із підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів, особливо кровотеч. Мета – висвітлити проблеми застосування АК у хворих з неклапанною ФП у реальній клінічній практиці, розглянути питання безпечності терапії та прихильності до лікування. Основна частина. Схвалення до використання нових оральних АК надало клініцистам та пацієнтам більше можливостей, проте і при їх застосуванні можливі помилки, які підвищують ризик виникнення кровотечі. Помилки можуть виникати як з боку пацієнта, так і з боку лікаря. Зменшенню кількості помилок з боку хворого сприяє введення навчання як обов’язкового елемента у комплексній терапії ФП. Клінічний стан, доступність моніторингу та побажання пацієнта щодо лікування можуть змінюватися з часом, і це може призвести до необхідності зміни АК, що є потенційно небезпечним з точки зору розвитку побічних ефектів. Загроза кровотечі збільшується незалежно від напрямку зміни АК - важливим є сам факт переходу. Значну роль у підвищенні ризику на цьому етапі відіграють помилки з боку лікаря, поліпшення обізнаності якого щодо правил зміни АК є важливим для уникнення розвитку кровотеч. У статті наведено правила переходу з одного перорального АК на інший, наступним яким лікарі зможуть мінімізувати ризик розвитку побічних ефектів у клінічній практиці. Висновки. Застосування антикоагулянтів у хворих з фібриляцією передсердь є життєрятуючим, проте при неналежному їх використанні можуть, навпаки, виникати загрозливі для життя пацієнта побічні ефекти. Згідно з дослідженнями, у багатьох випадках розвитку останніх можна запобігти, насамперед, шляхом навчання пацієнтів та належної підготовки лікаря.
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатніть на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок: кореляційний аналіз [Текст] / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 138-143. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (терапия)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (терапия)
Анотація: Мета дослідження – визначити фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок, та оцінити можливості застосування отриманих даних у клінічній практиці. Матеріал і методи. У дослідження включено 93 хворих віком від 60 до 74 років на ХСН на фоні АГ та ХХН. Пацієнтам проводилися клініко-лабораторні дослідження, анкетування щодо наявності побічних ефектів, оцінка якості життя за Міннесотським опитувальником та прихильності до лікування за шкалою Моріскі-Грін. Результати. При проведенні кореляційного аналізу виявлено такі зв’язки: для прихильності з ЯЖ – -0,57 (-0,69; -0,42); для систолічного артеріального тиску з ЯЖ – 0,46 (0,28; 0,61) та з прихильністю – -0,35 (-0,52; -0,16;); для креатиніну з ЯЖ – 0,35 (0,16; 0,52) та з прихильністю – -0,3 (- 0,47; -0,1); для ШКФ EPI з ЯЖ – -0,46 (-0,61; -0,28) та з прихильністю – 0,33 (0,14; 0,5); для тесту з 6-хвилинною ходьбою з ЯЖ – -0,65 (-0,78; -0,52) та з прихильністю – 0,49 (0,32; 0,63). Для усіх виявлених зав’язків р0,05. Висновки. У хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатність на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок виявлені кореляційні зв’язки середньої сили між клініко-лабораторними показниками цих захворювань, якістю життя та прихильністю до терапії. Виявлені патогенетичні ланки можна використовувати для пояснення пацієнту необхідності слідування рекомендаціям лікаря. Зміна якості життя може слугувати маркером того, що у веденні пацієнта потрібні зміни.
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Фактори ризику та профілактика тромбозу у пацієнтів із COVID-19 [Текст] / О. О. Ханюков [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 48-53. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (профилактика и контроль)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION (использование)
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: У статті представлений огляд літератури дослідження факторів ризику та профілактики тромбозу при COVID-19. Коагулопатія при COVID-19 характеризується підвищенням рівнів фібриногену та D-димеру, помірною тромбоцитопенією та незначним підвищенням протромбінового часу. Основними факторами ризику, що підвищують вірогідність виникнення тромбоемболічних подій, встановлено похилий вік (60 років), чоловічу стать, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет та ожиріння. Для стандартної стратифікації ризику тромбозу в сучасних умовах необхідно користуватися модифікованою шкалою IMPROVE, яка є найбільш оптимальною для застосування у пацієнтів із COVID-19 та враховує всі показники для розрахунку ризику тромбоемболії у цих хворих. Для попередження тромбозу у пацієнтів із COVID-19 показане застосування низькомолекулярних гепаринів. Прийом антикоагулянтів після виписки зі стаціонару може бути розглянутий за наявності високого ризику тромбозу та низького ризику кровотечі. Питання щодо прийому антиагрегантів з метою зниження ризику виникнення тромбозу залишається відкритим та потребує подальшого вивчення
Дод.точки доступу:
Ханюков, О. О.
Сапожниченко, Л. В.
Калашникова, О. С.
Соміло, О. В.
Охотнік, Є. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Сучасні світові тенденції лікування хронічної серцевої недостатності: фокус на валсартан / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Практикуючий лікар. - 2021. - N 1. - С. 57-61

Рубрики: Валсартан

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, терапия)
Анотація: У статті наведено результати огляду літератури щодо сучасних світових тенденцій лікування хронічної серцевої недостатності. Поширеність хронічної серцевої недостатності досягнула рівня пандемії, і прогнозується подальше її збільшення, що призводить до постійного зростання фінансових витрат (в основному за рахунок госпіталізацій). Якість життя, кількість госпіталізацій та прогноз можна значно покращити при дотриманні протоколів ведення хворих із ХСН лікарями та підвищенні прихильності пацієнтів до лікування. Блокада РАС сартанами, з одного боку, блокує спільну ланку патогенезу ХСН, АГ, ІХС, ХХН, зменшуючи кількість лікарських засобів, які одночасно повинен приймати хворий, а з іншого боку, не викликає побічних ефектів, притаманних іАПФ. Обидва ці фактори приводять до підвищення прихильності до терапії. Проте не всі сартани однакові за клінічними та фармакологічними ефектами. Валсартан є високоселективним неконкурентним блокатором рецепторів до АТІІ 1-го типу, який найбільш повно блокує синтез альдостерону, завдяки впливу на альтернативний (β-арестиновий) шлях. Зазначені ефекти виділяють його серед інших сартанів при лікуванні ХСН. Рандомізовані подвійно-сліпі плацебо-контрольовані клінічні дослідження валсартану в комплексному лікуванні ХСН показали зменшення частоти госпіталізацій, покращення симптомів та клінічних ознак захворювання, зниження смертності при добрій переносимості терапії. Це дозволяє рекомендувати валсартан як один з основних у лікуванні хворого з ХСН
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету [Текст] / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 15-24

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (метаболизм)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
КАРНИТИН -- CARNITINE (терапевтическое применение)
Анотація: Незважаючи на значні досягнення в профілактиці й лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) і надалі залишаються лідером за поширеністю й смертністю серед усіх захворювань не тільки на території України, а й у більшості країн світу. З огляду на те, що пацієнтам із ССЗ притаманна коморбідність, для уникнення поліпрагмазії дуже важливо призначати лікарські засоби, дія яких була б спрямована на спільні ланки патогенезу найбільш часто співіснуючих захворювань. Такими ланками є ішемія, порушення обміну глюкози й ліпідів. Крім того, слід зазначити, що останньою парадигмою фармакологічної індустрії є, з одного боку, розробка нових лікарських засобів, а з іншого — впровадження в клінічну практику вже існуючих препаратів, дія яких була б спрямована на різні ланки патогенезу ССЗ. Метою даного огляду було обґрунтування можливості призначення карнітину пацієнтам із ССЗ і цукровим діабетом з огляду на його біохімічний і патогенетичний вплив на перебіг цих захворювань, а також наявність експериментальних даних і результатів клінічних досліджень з оцінки ефективності й безпечності карнітину. У першій частині огляду значну увагу було приділено наявним даним літератури щодо енергетичного обміну в серцевому й скелетних м’язах, а також експериментально доведеній ролі карнітину у фізіологічних умовах і за наявності ішемії. Другу частину публікації присвячено огляду клінічних досліджень щодо впливу призначення карнітину на ішемічну хворобу серця з гострим і хронічним перебігом, переміжну кульгавість, порушення толерантності до глюкози, дисліпідемії. Опрацьована література дозволяє зробити обґрунтований висновок щодо наявності в карнітину антиангінального, антиішемічного, антигіпоксичного, антиоксидантного й мембраностабілізуючого ефектів, які дозволяють йому сприятливо впливати на клінічний перебіг ССЗ. Отже, з огляду на численні механізми дії карнітину його застосування в комплексному лікуванні хворих із різноманітною патологією відповідає новітній парадигмі фармакологічної індустрії
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клінічний перебіг та прогнозування ризику розвитку постійної форми фібриляції передсердь у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка [Текст] / О. О. Ханюков [та ін.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 78-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, кровь, патофизиология)
ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, LEFT (физиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика, патофизиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Целью исследования было установить особенности клинического течения постоянной формы фибрилляции предсердий (ФП) у пациентов с хронической сердечной недостаточностью с умеренно сниженной фракцией выброса левого желудочка (ХСНусФВ) и разработать математическую модель прогнозирования риска развития этой аритмии. В исследование было включено 42 пациента с ишемической болезнью сердца (ИБС), артериальной гипертензией (АГ), постоянной формой ФП и ХСНусФВ (21 мужчина и 21 женщина, средний возраст – 68,0±1,2 года) и 36 больных с ИБС, АГ и ХСНусФВ без ФП (22 мужчины и 14 женщин, средний возраст – 67,5±0,7 года). В результате проведенного исследования установлено, что у пациентов с постоянной формой ФП и ХСНусФВ выявлены более высокие цифры диастолического артериального давления (АД), значения холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП), индекса конечно-систолического объема (иКСО) левого желудочка (ЛЖ) и толщины межжелудочковой перегородки (ТМЖП) в сравнении с больными без ФП. У пациентов с постоянной формой ФП и ХСНусФВ определено достоверное (в сравнении с больными без ФП) возрастание уровней высокочувствительного С-реактивного белка (вч-СРБ), интерлейкина-1β (ИЛ-1β), интерлейкина-6 (ИЛ-6) и интерлейкина-10 (ИЛ-10) в плазме крови, что свидетельствует о наличии более выраженного хронического системного воспаления. Разработана математическая модель, которая включает в себя уровни вч-СРБ, ИЛ-1β, значения индекса массы миокарда левого желудочка (ИММЛЖ), ХС ЛПНП, холестерина липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) у пациентов с ХСНусФВ, и позволяет по суммарной балльной оценке этих показателей прогнозировать риск развития постоянной формы ФП с точностью 85,9%, чувствительностью – 85,7%, специфичностью – 86,1%
Дод.точки доступу:
Ханюков, О. О.
Яловенко, М. І.
Калашникова, О. С.
Кравченко, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Дослідницька компетентність на додипломному рівні навчання [Текст] = Research competency at the undergraduate level of higher education / О. О. Ханюков, Л. В. Сапожниченко, О. В. Смольянов // Медична освіта = Medical education. - 2020. - N 1. - С. 36-40

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ ПОДГОТОВИТЕЛЬНОЕ -- EDUCATION, PREMEDICAL
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
НАУЧНЫЕ ОБЩЕСТВА -- SOCIETIES, SCIENTIFIC
Анотація: Метою роботи є обґрунтування виділення окремого поняття «дослідницька компетентність» та висвітлення шляхів формування дослідницької компетентності у студентів закладу вищої медичної освіти на прикладі роботи студентського наукового товариства на базі кафедри внутрішньої медицини 3 Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України». У статті на основі існуючого законодавства України та вимог сьогодення обґрунтовано необхідність імплементації дослідницької компетентності у навчання студентів закладу вищої медичної освіти. З позицій власного досвіду та даних літератури наведено бажані цілі навчання з урахуванням можливості засвоєння «дослідницької компетенції». Проаналізовано роботу студентського наукового товариства (СНТ) клінічної кафедри, як один із можливих шляхів набуття дослідницької компетентності. Наведено аспекти роботи студентів у СНТ, які сприяють набуттю бажаної компетентності, а також ті, які можуть перешкоджати оволодінню нею. Дослідницька робота – це потужний поштовх до мотивації навчатися, оскільки спрямовує студентів на науковий пошук. Під час відвідування СНТ студенти розвивають навички літературного пошуку, критичного засвоєння інформації та оцінки існуючої первинної дослідницької літератури; формулювання наукової проблеми, що потребує вирішення; розробки та використання відповідних методів дослідження, що допоможе у вирішенні цієї проблеми; розуміння статистики та обробки даних із наступним представленням їх до літературних наукових джерел. Робота в СНТ виховує та формує професіонально необхідні якості, включаючи командну роботу, можливості управління часом та навантаженнями, розуміння медичної етики та ряд комунікативних навичок, що сприяє випускникам бути більш конкурентоспроможними на сучасному ринку праці. На сьогодні робота в СНТ залишається одним із оптимальних існуючих варіантів впровадження дослідницької компетентності у процес навчання магістрів медичного профілю, але він не забезпечує повне охоплення усіх здобувачів вищої освіти, як того вимагає закон України
Дод.точки доступу:
Сапожниченко, Л. В.
Смольянов, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Андрогенний статус і тяжкість перебігу серцевої недостатності в чоловіків із ішемічною хворобою серця: комплексний аналіз [Текст] = Androgen status and heart failure severity in men with ischemic heart disease: a comprehensive analysis / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 158-162. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения, патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология, этиология)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
ГИПОГОНАДИЗМ -- HYPOGONADISM (патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини, ішемічна хвороба серця (ІХС) залишається однією з головних причин смертності в усьому світі. Встановлено: ІХС може прогресувати до серцевої недостатності (СН), складного клінічного синдрому, що характеризується порушенням серцевої функції та зниженням толерантності до фізичного навантаження. Останніми роками зростає зацікавленість новими факторами, котрі чинять потенційний уплив на перебіг ішемічної хвороби серця і серцевої недостатності, одним із яких є андрогенний статус. І хоча існують літературні відомості щодо впливу тестостерону на перебіг серцево-судинних захворювань, вказане питання потребує більш детального вивчення
Мета дослідження. Дослідити вплив рівня тестостерону на тяжкість хронічної серцевої недостатності (ХСН) в чоловіків із ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали й методи. У цьому проспективному обсерваційному дослідженні взяв участь 61 пацієнт стаціонару з ХСН на тлі ІХС. Окрім рутинних клінічних і параклінічних методів обстеження хворим проводили аналіз рівня загального тестостерону для оцінки андрогенного статусу хворих, а також ЕхоКГ та тест 6-хвилинної ходи (6MWT) для оцінки фенотипу й важкості перебігу серцевої недостатності. Результати. Середній рівень загального тестостерону склав 12,27 (норма 8,20-21,30 нмоль/л) [9,38; 15,33] (Me [25%; 75%]). Середня відстань, пройдена під час 6MWT, становила 365м (348,18м; 386,78м). Для оцінки потенційного впливу рівня тестостерону на перебіг серцевої недостатності було розраховано коефіцієнт рангової кореляції Спірмена між рівнем тестостерону та результатом 6MWT; тож виявлено статистично значущий позитивний кореляційний зв’язок між цими показниками (r=0,55, p0,05), що вказує на когерентність (взаємозв’язок) між рівнем тестостерону та кращою толерантністю до фізичних навантажень. Зроблено висновки, що вищий рівень тестостерону був пов’язаний із більшою дистанцією, пройденою під час 6MWT, що вказує на потенційний вплив андрогенного статусу на перебіг ХСН у чоловіків із ІХС
Despite significant advances in modern medicine, coronary artery disease (CAD) remains one of the leading causes of death worldwide. It has been established that CAD can progress to heart failure (HF), a complex clinical syndrome characterized by impaired cardiac function and reduced exercise tolerance. In recent years, there has been increasing interest in new factors that have a potential impact on the course of coronary heart disease and heart failure, one of which is androgen status. Although there are literary data on the effect of testosterone on the course of cardiovascular diseases, this issue requires a more detailed study
Aim: to investigate the effect of testosterone levels on the severity of chronic heart failure (CHF) in men with stable coronary artery disease (CAD). Materials and methods. In this prospective observational study, 61 inpatients with CHF and CAD took part. In addition to routine clinical and paraclinical examination methods, patients were examined for testosterone levels to assess the androgenic status of patients, as well as Echocardiography and the 6-minute walk test (6MWT) to assess the phenotype and severity of heart failure. Results and discussion. A total of 61 male participants with coronary artery disease (CAD) and heart failure (HF) were included in the study. The average age of the participants was 56.7 [53.4; 61.5] years old. The majority of participants had a history of hypertension (n = 55, 90.1%) and were taking medications such as angiotensin-converting enzyme (ACE) inhibitors or angiotensin receptor blockers (ARBs) (88.5%) and beta-blockers (85.2 %). All patients received antithrombotic, lipid-lowering therapy according to Ukrainian and international recommendations. The six-minute walk test (6MWT) was performed to assess the exercise tolerance of the study participants. The average distance traveled during the 6MWT was 365m (348.18m; 386.78m). The average level of total testosterone was 12.27 (normal 8.20-21.30 nmol/l) [9.38; 15,33]. To investigate the relationship between testosterone levels and 6MWT score, Spearman's rank correlation coefficient was calculated. Analysis revealed a statistically significant positive correlation between total testosterone and distance walked during the 6MWT (r = 0.55, p 0.05), indicating that higher testosterone levels were associated with greater distance, which reflects better tolerance to physical exertion of the study participants. The obtained results indicate that the level of testosterone can influence the course of CHF in men with CAD. Conclusions: Higher testosterone levels were associated with greater distance walked during the six-minute walk test (6MWT), reflecting a moderate-strength direct correlation between testosterone levels and better exercise tolerance (Spearman's rank correlation coefficient r
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ханюков, О. О.
Вплив андрогенного статусу на важкість клінічного перебігу ішемічної хвороби серця у чоловіків [Текст] = Influence of androgen status on the severity of the clinical course of coronary artery disease in men / О. О. Ханюков, О. В. Бучарський. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2024. - N 1. - С. 178-183. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (патофизиология, этиология)
МУЖЧИНЫ -- MEN (психология)
АНДРОГЕНЫ -- ANDROGENS (анализ, диагностическое применение)
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE (анализ, диагностическое применение)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p0,05). Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС
Aim: investigate the relationship between androgen status and the clinical course of coronary artery disease. Materials and methods. 87 patients of the cardiology department with stable angina pectoris of the II-III functional class, aged from 45 to 65 years old, who gave informed consent to participate in the examination, took part in the study, and the exclusion criteria were the presence of an acute myocardial infarction in the anamnesis less than 3 months ago, taking testosterone replacement therapy and the presence of severe concomitant pathology, which may affect the results. All patients underwent routine clinical and paraclinical examinations (collection of complaints, history, objective data, general blood test, biochemical blood test with determination of indicators of functional tests of the liver, kidneys, electrolytes, lipidogram, etc., coagulogram, ECG, daily ECG monitoring, Echocardiography, etc. In addition, the patient's level of total testosterone was determined and the clinical status of the patient was assessed using a questionnaire on the severity of symptoms, such as pain and discomfort in the heart, general weakness, rapid fatigue, sleep disturbances, and the need for short-acting nitrates. determined according to the scale, where 0 - absence of complaints, 1 - slight severity, 2 - moderate severity, 3 - significant severity of symptoms, after which the sum of points was determined, ranging from 0 to 18. According to the results of the examination, the patients were divided into 2 groups. The first group included patients whose testosterone level was higher than 12.13 nmol/l, and the second group included those whose testosterone level was lower than this normative value. After that, statistical processing of the obtained results was carried out. Results and discussion. The average age of the patients was 55 (50.25; 59) years old (Me (25%;75%)). The average testosterone level was 13.6 (9.83; 16.79) nmol/l (normal 8.2-21.3 nmol/l). The average number of points in the questionnaire using the symptom severity questionnaire was 12 (10; 15). Further mathematical analysis revealed a statistically significant negative correlation between the total level of testosterone and the sum of points obtained during the patient questionnaire and was -0.53 (p0.05). In addition, a reliable correlation relationship between BMI and the level of total testosterone was obtained, Spearman's rank correlation coefficient was -0.6 (p0.05). When comparing the indicators of the first and second groups, it was found that in the group with a higher level of testosterone, the sum of points was statistically significantly lower in the first group than in the second group (p 0.05 according to the Mann-Whitney test), it was also found that the average number of ST segment depression episodes per day and the average duration of ST-segment depression episodes per day were significantly greater in the group with a lower total testosterone level (p0.05) according to the Mann-Whitney U test. Conclusion: A statistically significant negative correlation relationship of medium strength was found between the severity of CAD symptoms and the level of total testosterone. In addition, it was shown that the group with lower testosterone levels had a greater number and average duration of ST-segment depression episodes per day. The obtained results emphasize the importance of androgens in influencing the clinical picture and severity of symptoms of CAD
Дод.точки доступу:
Бучарський, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Ханюков, О. О.
Роль карнітину в регуляції енергетичного обміну й модулюванні перебігу серцево-судинних захворювань і цукрового діабету [Текст] = The role of carnitine in the regulation of energy metabolism and modulation of the course of cardiovascular diseases and diabetes mellitus / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова // Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 2/3. - С. 15-24. - Бібліогр.: в кінці ст.

Анотація: Незважаючи на значні досягнення в профілактиці й лікуванні, серцево-судинні захворювання (ССЗ) і надалі залишаються лідером за поширеністю й смертністю серед усіх захворювань не тільки на території України, а й у більшості країн світу. З огляду на те, що пацієнтам із ССЗ притаманна коморбідність, для уникнення поліпрагмазії дуже важливо призначати лікарські засоби, дія яких була б спрямована на спільні ланки патогенезу найбільш часто співіснуючих захворювань. Такими ланками є ішемія, порушення обміну глюкози й ліпідів. Крім того, слід зазначити, що останньою парадигмою фармакологічної індустрії є, з одного боку, розробка нових лікарських засобів, а з іншого — впровадження в клінічну практику вже існуючих препаратів, дія яких була б спрямована на різні ланки патогенезу ССЗ. Метою даного огляду було обґрунтування можливості призначення карнітину пацієнтам із ССЗ і цукровим діабетом з огляду на його біохімічний і патогенетичний вплив на перебіг цих захворювань, а також наявність експериментальних даних і результатів клінічних досліджень з оцінки ефективності й безпечності карнітину. У першій частині огляду значну увагу було приділено наявним даним літератури щодо енергетичного обміну в серцевому й скелетних м’язах, а також експериментально доведеній ролі карнітину у фізіологічних умовах і за наявності ішемії. Другу частину публікації присвячено огляду клінічних досліджень щодо впливу призначення карнітину на ішемічну хворобу серця з гострим і хронічним перебігом, переміжну кульгавість, порушення толерантності до глюкози, дисліпідемії. Опрацьована література дозволяє зробити обґрунтований висновок щодо наявності в карнітину антиангінального, антиішемічного, антигіпоксичного, антиоксидантного й мембраностабілізуючого ефектів, які дозволяють йому сприятливо впливати на клінічний перебіг ССЗ. Отже, з огляду на численні механізми дії карнітину його застосування в комплексному лікуванні хворих із різноманітною патологією відповідає новітній парадигмі фармакологічної індустрії
Despite significant advances in prevention and treatment, cardiovascular diseases (CVD) continue to be a leader in terms of the prevalence and mortality among all diseases not only in Ukraine but also in most countries of the world. Given that comorbidity is inherent in CVD patients, it is very important to prescribe drugs whose mechanisms of action would be directed to the common links of pathogenesis of the most typical coexisting diseases in order to avoid polypharmacy. Such links are ischemia, impaired glucose and lipid metabolism. In addition, it should be noted that the last paradigm of the pharmacological industry is on the one hand the development of new drugs, and on the other hand — the introduction into clinical practice of existing drugs the effect of which would be directed at different links of CVD pathogenesis. The purpose of this review was to substantiate the possibility of prescribing carnitine to patients with CVD and diabetes mellitus from the perspective of its biochemical and pathogenetic effects on the course of these diseases, as well as the available experimental data and results of clinical studies evaluating the effectiveness and safety of carnitine. In the first part of the review, considerable attention was paid to the available literature data on energy metabolism in the cardiac and skeletal muscles, as well as the experimentally proven role of carnitine in physiological conditions and in the presence of ischemia. The second part of the publication deals with the review of clinical studies on the effect of carnitine administration on the course of coronary heart disease with acute and chronic course, intermittent lameness, impaired glucose tolerance, dyslipidemia. The analyzed literature allows us to make a reasonable conclusion that carnitine has antianginal, anti-ischemic, antihypoxic, antioxidant and membrane-stabilizing effects, which enables to influence positively the clinical course of CVD. Therefore, given the numerous mechanisms of action of carnitine, its use in the comprehensive treatment of patients with various pathologies is consistent with the newest paradigm of the pharmacological industry
Дод.точки доступу:
Смольянова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-41 41-41

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)