Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (2)Вища освіта (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Целуйко, В. Й.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 155
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


    Яковлева, Л. М.
    Фактори, які асоціюються з підвищеним ризиком несприятливих серцево-судинних подій у хворих на ішемічну хворобу серця з верифікованим атеросклерозом коронарних артерій за тривалого спостереження [Текст] / Л. М. Яковлева, В. Й. Целуйко // Серце і судини. - 2014. - № 1. - С. 47-54


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (осложнения)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Яковлева, Л. М.
    Вплив поліморфізму Т-786С гена ендотеліальної NO-синтази на прогноз та ефективність статинів у хворих з ішемічною хворобою серця при тривалому спостереженні [Текст] / Л. М. Яковлева, В. Й. Целуйко // Ліки України. - 2013. - №10. - С. 90-93


MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Чинники, що пов’язані з відновленням функції правого шлуночка хворих із тромбоемболією легеневої артерії при короткотривалому спостереженні / В. Й. Целуйко [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 1. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.


Рубрики: Тіворель

MeSH-головна:
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (действие лекарственных препаратов, патология)
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM (лекарственная терапия)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, RIGHT (действие лекарственных препаратов)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
АРГИНИН -- ARGININE (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи — дослідити можливий вплив препарату тіворель на покращення функції правого шлуночка у хворих на гостру тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Матеріали та методи. Дослідження проведено в період з 1 вересня 2019 р. по 31 грудня 2020 р. на базі КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради. До аналізу було включено 59 хворих на тромбоемболію легеневої артерії, (середній вік — 66,34 ± 13,48 року) з наявною дисфункцією правого шлуночка (ПШ). Із них пацієнтів високого ризику було 29 (49,2 %) та помірно високого ризику — 30 (50,8 %). Усі пацієнти з ТЕЛА отримували антикоагулянтну терапію згідно з рекомендаціями ESC 2019. Методом конвертів обстежені хворі були розподілені на дві групи. До І групи ввійшло 29 пацієнтів, яким з першої по п’яту добу перебування у стаціонарі додатково до стандартної терапії призначали тіворель (42 мг аргініну гідрохлориду та 20 мг левокарнітину) 100 мл внутрішньовенно, виробництва компанії «Юрія-Фарм». У ІІ групу ввійшло 30 хворих, які отримували стандартну терапію щодо лікування ТЕЛА. Результати. За даними ЕхоКГ, в обох групах обстежених на ТЕЛА відбулися позитивні зміни показників, що свідчать про функцію ПШ: вірогідно зменшилися розмір та індекс об’єму правого передсердя (V ПП), розмір ПШ, а також середній тиск у легеневій артерії (Рсер ЛА), р 0,05. До кінця періоду спостереження у І групі хворих, у яких розмір ПШ становив 3,0 cм, було 23 (79,3 %), що вірогідно більше, ніж у ІІ групі — 17 (56,7 %), р
Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.
Яковлева, Л. М.
Сухова, С. М.
Радченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Чинники, що асоціюються з несприятливим віддаленим прогнозом у хворих з гострою тромбоемболією легеневих артерій [Текст] / В. Й. Целуйко [и др.] // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 75-84


MeSH-головна:
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Анотація: Мета – дослідити можливий зв’язок клініко-анамнестичних, інструментальних та лабораторних показників з розвитком рецидивів венозного тромбоемболізму (ВТЕ) та кровотеч у хворих з тромбоемболією легеневих артерій (ТЕЛА) протягом 4 міс після виписування зі стаціонару. Обстежено 104 хворих з гострою ТЕЛА. Внутрішньогоспітальна летальність становила 13,5 % (14 пацієнтів), вони були вилучені з подальшого аналізу. Усім хворим проводили ехокардіографію, 2D-спекл-трекінг ехокардіографію (2D-CTЕ) та дуплексну ультразвукову сонографію вен, показники оцінювали в першу добу та після проведеної антикоагулянтної терапії (АКТ). АКТ призначали методом конвертів: ривароксабан або варфарин. Рецидив ВТЕ визначали як появу нових ознак венозного тромбозу за даними дуплексної ультразвукової сонографії вен та/або мультиспіральної комп’ютерної томографічної ангіографії легеневих артерій. Тяжкість кровотеч оцінювали за шкалою ТІМІ. Встановлено, що в групі хворих з рецидивами ВТЕ статистично значуще частіше спостерігали варикозне розширення вен (Р=0,02) з локалізацією тромбозу в проксимальних відділах вен (Р=0,03), фібриляцію передсердь (Р=0,01) та рецидиви ВТЕ в анамнезі (Р=0,05). У пацієнтів цієї групи статистично значуще частіше відзначали порушення гемодинаміки: низький систолічний артеріальний тиск (Р=0,03), високий середній тиск у легеневій артерії (Р=0,03) та сегментарну фракцію викиду (СФВ) апікального правошлуночкового сегмента (АПШС) менше 65 % як ознаку дисфункції правого шлуночка (Р=0,01). Встановлено, що в 11,1 % пацієнтів під час АКТ виникають кровотечі. Серед таких пацієнтів статистично значуще більша частка хворих на артеріальну гіпертензію (Р=0,03). Крім того, ризик кровотеч асоціюється із застосуванням таких препаратів, як стрептокіназа (Р=0,03) та варфарин (Р=0,03). У 6,7 % хворих з ТЕЛА протягом (4,2±0,9) міс після виписування зі стаціонару на тлі АКТ відбуваються рецидиви ВТЕ та в 11,1 % – кровотечі. У хворих з ТЕЛА розвиток рецидиву ВТЕ (регресійний аналіз) на 39,6 % (Р0,05) обумовлений наявністю таких чинників, як стегнова локалізація тромбу за даними дуплексної ультразвукової сонографії вен, фібриляція передсердь, наявність варикозного розширення вен, епізоди ТЕЛА в анамнезі та значення СФВ АПШС менше 65 % за результатами 2D-CTЕ. За даними регресійного аналізу, ризик виникнення кровотеч пов’язаний з наявністю АГ (8,2 %; Р
Дод.точки доступу:
Целуйко, В. Й.
Сухова, С. М.
Яковлева, Л. М.
Кіношенко, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Целуйко, В. Й.
    Основні тенденції зміни рівня NT-PRO BNP у хворих на хронічну серцеву недостатність [Текст] / В. Й. Целуйко, Н. В. Матвійчук, К. Ю. Кіношенко // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 107-112


MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (диагноз)
КАРДИОМИОПАТИЯ ДИЛАТАЦИОННАЯ -- CARDIOMYOPATHY, DILATED (диагноз)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE

ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ АМБУЛАТОРНАЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY, AMBULATORY (использование)
НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN
Дод.точки доступу:
Матвійчук, Н.В.
Кіношенко, К.Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Целуйко, В. Й.
    Генетичні аспекти артеріальної гіпертензії у хворих на ішемічну хворобу серця [Текст] / В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева // Артеріальна гіпертензія. - 2013. - № 5. - С. 16-20


MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика)
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Дод.точки доступу:
Яковлева, Л.М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Целуйко, В. Й.
    Чинники, пов’язані з ризиком смерті після гострого коронарного синдрому у віддалений період, у пацієнтів з фібриляцією передсердь [Текст] / В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, О. Е. Матузок // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 56-62. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, смертность)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (диагностика)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: у хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) та фібриляцією передсердь (ФП) у віддалений період (понад 2 роки). Матеріали і методи. Обстежено 125 хворих із ГКС. Через 26 (18; 40) міс зібрано інформацію щодо вітального статусу. Дані отримано для 67 осіб, у 22 (32,8 %) з них у гострий період захворювання вперше в житті розвинувся пароксизм ФП; 11 (16,4 %) мали ФП до розвитку ГКС; 34 (50,8 %) хворих не мали вказівок на ФП в анамнезі та протягом госпіталізації. Зразки крові для визначення рівня N‑термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT‑proBNP) методом імуноферментного аналізу забирали в першу добу захворювання. Результати та обговорення. Протягом періоду спостереження померли 14 осіб. Летальність становила 20,9 %. Летальність серед хворих, у яких на тлі ГКС вперше розвинулася ФП, була вище, ніж серед пацієнтів без ФП (36,4 та 11,8 %, відповідно; р = 0,033; відношення шансів 4,29 (95 % довірчий інтервал 1,08 — 14,62). Летальність серед чоловіків становила 12,5 %, серед жінок — 33,3 % (р = 0,040). Частка осіб, котрі палили, була статистично значущо вищою серед хворих, котрі вижили (р = 0,007). Частота анемії серед хворих, які вижили, становила 11,3 %, серед тих, хто помер, — 57,1 % (р = 0,0001). Хворі, які померли, мали вищий рівень NT‑proBNP (р = 0,016), глікемії (р = 0,008), С‑реактивного білка (р = 0,005) при надходженні до стаціонару. Методом ROC‑аналізу встановлено, що ризик смерті був асоційований з кількістю еритроцитів ≤ 4,09 · 1012 /л (р = 0,0004), рівнем гемоглобіну ≤ 117 г/л (р = 0,0008), глікемії 6,6 ммоль/л (р = 0,002), С‑реактивного білка 24 мг/л (р = 0,0008), NT‑proBNP 1788 пг/мл (р 0,0001). Висновки. Летальність хворих, котрі перенесли ГКС, становила 20,9 % протягом 26 (18; 40) міс. Летальність серед хворих, у яких на тлі ГКС вперше в житті розвинувся пароксизм ФП, становила 36,4 %, що статистично значущо вище, ніж серед пацієнтів без ФП. Серед померлих хворих було статистично значущо більше жінок, хворих з анемією та осіб, які не палили. Методом ROC‑аналізу встановлено значення лабораторних показників, асоційовані з ризиком смерті
The aim — to evaluate the predictive significance of clinical, instrumental and laboratory parameters regarding the mortality of patients with acute coronary syndrome (ACS) and atrial fibrillation (AF) at long‑term follow‑up (over 2 years). Materials and methods. We examined 125 patients with ACS. In 26 (18; 40) months, the information regarding the vital status was collected. The data was available for 67 patients. 22 (32.8 %) of them developed new‑onset AF during the acute disease phase; 11 (16.4 %) had AF before ACS; 34 (50.8 %) had no signs of AF in their medical history and during hospitalization. Blood samples for determination of N‑terminal fragment of brain natriuretic peptide (NT‑proBNP) were taken during the first 24 hours of the disease by enzyme immunoassay. Results and discussion. 14 patients died during the follow‑up period, the mortality rate was 20.9 %. Mortality in patients who developed new‑onset AF on the background of ACS was higher than mortality in patients without AF (36.4 % vs 11.8 %, respectively; р = 0.033); odds ratio was 4.29 (95 % confidence interval — 1.08 — 14.62). Mortality in men was 12.5 %, in women — 33.3 % (р = 0.040). Percentage of smokers was statistically significantly higher in patients who survived (р = 0.007). Prevalence of anemia was 11.3 % in patients who survived and 57.1 % in patients who died (р = 0.0001). Patients who died had higher levels of NT‑proBNP (р = 0.016), glycemia (р = 0.008) and C‑reactive protein (р = 0.005) at admission. ROC‑analysis showed that the risk of death was associated with red blood cell count ≤ 4.09 · 1012/l (р = 0.0004), hemoglobin level ≤ 117 g/l (р = 0.0008), glycemia 6.6 mmol/l (р = 0.002), C‑reactive protein 24 mg/l (р = 0.0008), NT‑proBNP 1788 pg/ml (р 0.0001). Conclusions. Mortality of patients after ACS at 26 (18; 40) month follow‑up was 20.9 %. Mortality in patients who developed new‑onset AF on the background of ACS was 36.4 %, which was statistically significantly higher than mortality in patients without AF. Female patients, patients with anemia and non‑smokers were more likely to die. ROC‑analysis established laboratory test indices associated with the death risk
Дод.точки доступу:
Бен, Салем Ф.
Матузок, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Целуйко, В. Й.
    Чинники, пов’язані з ремоделюванням серця у віддаленому періоді, у хворих з інвазивною стратегією лікування гострого коронарного синдрому / В. Й. Целуйко, Т. В. Пильова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 95-102. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (осложнения, патофизиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения, патофизиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ДИАСТОЛИЧЕСКАЯ (патофизиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Серцева недостатність є однією з поширених причин смерті у світі. Пацієнти з постінфарктним ремоделюванням мають високий ризику розвитку серцевої недостатності. Важливим є встановлення чинників, що впливають на розвиток ремоделювання серця у віддаленому періоді після гострого коронарного синдрому (ГКС), для запобігання прогресуванню розширення шлуночків, погіршенню їх функції і розвитку серцевої недостатності. Мета: визначити чинники, пов’язані з ремоделюванням серця у віддаленому періоді після ГКС, у хворих з інвазивною стратегією лікування. Матеріали та методи. Обстежені 74 пацієнти з ГКС. Методом ехокардіографії вивчалась динаміка показників, пов’язаних з об’ємом і функцією лівого шлуночка: кінцево-діастолічного індексу (КДІ), кінцево-систолічного індексу (КСІ) і фракції викиду (ФВ) через 1 рік. За параметрами, зазначеними вище, формувались групи дослідження. Типи структурно-геометричного ремоделювання визначали відповідно до принципів A. Ganau. Результати. Досліджені показники при госпіталізації і через 1 рік мають вірогідно значимі відмінності: збільшення розміру лівого передсердя (р = 0,042), збільшення КСІ (р = 0,026) і зменшення індексу відносної товщини стінки лівого шлуночка (р = 0,042). Частота змін параметрів ремоделювання з негативними ознаками залежно від КСІ становила 40,54 %, ФВ — 18,9 % і КДІ — 24,3 %. У пацієнтів групи КСІ-1 було виявлено збільшенні вихідні показники кінцево-діастолічного розміру (КДР) (р = 0,00002), кінцево-систолічного розміру (КСР) (р = 0,00001), розмірів лівого передсердя (р = 0,0005). Пацієнти групи ФВ-1 у гострому періоді мали вірогідно збільшені вихідні значення КСР (р = 0,00001), КДР (р = 0,00002), також переважав рестриктивний тип діастолічної дисфукції (p = 0,007). При надходженні переважали хворі з нормальною геометрією серця й концентричною гіпертрофією, а через 1 рік після ГКС тип ремоделювання змінився в сторону ексцентричної гіпертрофії. Висновки. КСІ та КДІ є більш раннім предиктором післяінфарктного ремоделювання порівняно з ФВ. Рестриктивний тип діастолічної дифункції при надходженні асоціюється з розвитком дезадаптивного ремоделювання лівого шлуночка через 1 рік. Через рік після ГКС тип ремоделювання змінився в сторону ексцентричної гіпертрофії
Дод.точки доступу:
Пильова, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Целуйко, В. Й.
    Феномен невідновленого кровотоку після первинних черезшкірних коронарних втручань [Текст] = «No-reflow» phenomenon after primary percutaneous coronary interventions / В. Й. Целуйко, М. М. Дьолог, О. А. Леоненко // Ліки України. - 2017. - № 3. - С. 34-44. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЧРЕСКОЖНОЕ КОРОНАРНОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО -- PERCUTANEOUS CORONARY INTERVENTION (использование, методы)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (терапия)
Анотація: Основною причиною розвитку інфаркту міокарда є атеротромбоз інфарктзалежної коронарної артерії (ІЗКА), а своєчасна реваскуляризація коронарних судин забезпечує відновлення кровотоку. В статті йдеться про розвиток феномена невідновленого кровотоку (ФНК) після первинних черезшкірних коронарних втручань (ПЧКВ) у хворих з атеросклеротичним ураженням коронарних артерій. ФНК спостерігається у понад 20% хворих з ІМП ST після ПЧКВ залежно від застосовуваних методів діагностики. У статті детально висвітлені питання патогенезу, фактори ризику та діагностичні критерії ФНК, методи профілактики, лікування та їх ефективність, засоби медикаментозної та немедикаментозної терапії. Показано, що велике значення для поліпшення прогнозу має своєчасність та повнота надання сучасного лікування, яке згідно з рекомендаціями має включати проведення коронарографії та за необхідності – стентування коронарних судин. Всі складові ФНК нівелюють результати реперфузійної терапії у хворих з ІМП ST, що призводить до достовірно гірших клінічних результатів у динаміці та вказує на необхідність проведення подальших досліджень і клінічних випробувань
Дод.точки доступу:
Дьолог, М. М.
Леоненко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Целуйко, В. Й.
    Фібриляція передсердь. Частина І [Текст] / В. Й. Целуйко, Т. В. Мотилевська // Ліки України. - 2008. - № 8. - С. 13-16

Рубрики: Предсердий фибрилляция

Дод.точки доступу:
Мотилевська, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)