Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Цигикало, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 74
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-74

Шифр: УУ35/2009/4
Журнал

Український морфологічний альманах [Текст]. - Виходить кожного кварталу
2009р. № 4

Зміст:
Білокобильська, Д. В. Деякі показники гемостазу та їх динаміка в процесі лікування у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у сполученні з гіпертонічною хворобою / Д. В. Білокобильська. - С.3-4. - Библиогр.: с.4-4
Бука, Г. А. Микроциркуляторные нарушения гастродуоденальной слизистой у больных с рецидивными язвами после органосохраняющих операций осложненными кровотечением / Г. А. Бука. - С.5-7. - Библиогр.: с.7-7
Височин, Є. В. Динаміка показників мікрогемоциркуляції та активності ферментів системи антиоксидантного захисту у підлітків з соматизованими депресивними розладами при застосуванні комбінації релаксилу та імуноплюсу / Є. В. Височин [и др.]. - С.8-13. - Библиогр.: с.13-13
Інші автори: Рачкаускас Г. С., Мулік Є. О., Рачкаускене І. Г., Коломієць А. А.
Ганчева, О. В. Особенности возрастной динамики функциональной активности нейронов аркуатного ядра гипоталамуса у самцов крыс линии вистар / О. В. Ганчева. - С.14-17. - Библиогр.: с.17-17
Гарник, К. В. Динаміка функціональних і морфологічних показників мікрогемоциркуляції при неалкогольному стеатогепатиті у поєднанні з остеопорозом в періоді диспансерного спостереження при застосуванні сучасних комплексних препаратів / К. В. Гарник. - С.18-22. - Библиогр.: с.22-22
Гарник, Т. П. Фагоцитарна активність моноцитів та показники мікрогемодинаміки у хворих на грип при використанні засобів народної медицини / Т. П. Гарник [и др.]. - С.23-28. - Библиогр.: с.28-28
Інші автори: Фролов В. М., Жданова М. П., Пересадін М. О.
Губіна-Вакулік, Г. І. Морфологічна оцінка дії кетаміну та нейропротективних властивостей пірацетаму та сульфату магнію на нейрони гіпокампа у щурів / Г. І. Губіна-Вакулік, У. А. Фесенко, В. В. М’ясоєдов. - С.29-34. - Библиогр.: с.33-34
Гушул, І. Я. експресія рецепторів естрогену та прогестерону у хворих на колоректальний рак / І. Я. Гушул, О. П. Пересунько. - С.35-36. - Библиогр.: с.36-36
Журавльова, Ю. П. Нові методики та пристрої для вивчення твердої оболонки головного мозку людини / Ю. П. Журавльова. - С.37-39. - Библиогр.: с.39-39
Іванова, Л. М. Вплив комбінованого фітозасобу імупрету на цитокіновий профіль крові хворих на хронічне обструктивне захворювання легень в сполученні з неалкогольним стеатогепатитом в періоді медичної реабілітації / Л. М. Іванова, Ю. В. Сидоренко. - С.40-44. - Библиогр.: с.44-44
Івченко, Д. В. Особливості гістологічної будови регенерату, що формується при пластиці кісткових дефектів гідроксилапатитними матеріалами, насиченими міддю або селеном / Д. В. Івченко. - С.45-50. - Библиогр.: с.50-50
Климовицкий, В. Г. О воздействии мышц голени на голеностопный сустав / В. Г. Климовицкий [и др.]. - С.51-54. - Библиогр.: с.54-54
Інші автори: Тяжелов А. А., Карпинский М. Ю., Суббота И. А., Мунсиф Б., Гончарова Л. Д.
Ковешников, В. Г. Влияние ампутации конечности на околонейронные сосуды хвостатого и чечевицеобразного ядер мозга у собаки / В. Г. Ковешников, М. И. Косимходжаев, И. К. Косимходжаев. - С.55-57. - Библиогр.: с.57-57
Компанієць, К. М. Клінічні аспекти у хворих на ішемічну хворобу серця у сполученні з хронічним некалькульозним холециститом на фоні хелікобактеріозу / К. М. Компанієць. - С.58-60. - Библиогр.: с.60-60
Кононов, В. М. Вплив комбінації глутаргіну та артихолу на активність ферментів системи антиоксидантного захисту у хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з ожирінням / В. М. Кононов. - С.61-64. - Библиогр.: с.64-64
Корольков, О. І. Зміни деяких біохімічних показників мінерального та сполучно-тканинного обміну в дітей з уродженим вивихом стегна / О. І. Корольков, Ф. С. Леонтьєва, В. О. Туляков. - С.65-69. - Библиогр.: с.69-69
Кузнєцова, Л. В. Цитокіновий профіль крові та показники мікрогемодинаміки у хворих з синдромом хронічної втоми, поєднаним з хронічним безкам’яним холециститом при введенні поліоксидонію / Л. В. Кузнєцова [и др.]. - С.70-75. - Библиогр.: с.75-75
Інші автори: Фролов В. М., Пересадін М. О., Височин Є. В.
Кузьменко, Ю. Ю. Морфометричні зміни ниркового тільця у динаміці розвитку експериментального гіпотиреозу / Ю. Ю. Кузьменко. - С.76-79. - Библиогр.: с.79-79
Кутя, С. А. Возрастные особенности состояния кальций-фосфорного метаболизма у крыс, подвергавшихся действию гравитационных перегрузок / С. А. Кутя. - С.80-82. - Библиогр.: с.82-82
Лузин, В. И. Влияние имплантации в большеберцовую кость гидроксилапатитного материала ОК-015, легированного железом, на прочность плечевой кости / В. И. Лузин, Р. В. Верескун. - С.83-86. - Библиогр.: с.86-86
Овчаренко, М. О. Електронно-мікроскопічні ознаки змін в тканині печінки у хворих на опіоїдну залежність, сполучну із хронічним гепатитом С / М. О. Овчаренко [и др.]. - С.87-92. - Библиогр.: с.92-92
Інші автори: Сосін І. К., Пінський Л. Л., Решетнікова О. С., Зінченко О. В., Овчаренко Т. М.
Омельчук, В. П. Система оцінки стану кульшового суглоба та нижньої кінцівки з наслідками травм та захворювань / В. П. Омельчук, А. Т. Бруско. - С.93-99. - Библиогр.: с.99-99
Пастухова, В. А. Електронномікроскопічне дослідження паренхіми яєчка інтактних статевозрілих щурів / В. А. Пастухова. - С.100-102. - Библиогр.: с.102-102
Піскун, Р. П. Ультраструктурна організація регенерату в різні терміни репаративного остеогенезу / Р. П. Піскун. - С.103-103. - Библиогр.: с.103-103
Радіонова, С. І. Оцінка ефективності комбінації поліоксидонію та імупрету в корекції мікрогемодинамічних порушень у хворих на шизофренію в періоді медичної реабілітації після перенесеного фебрильного нападу / С. І. Радіонова, Г. С. Рачкаускас. - С.104-108. - Библиогр.: с.108-108
Рачкаускас, Г. С. Морфо-функціональні показники мікрогемодинаміки у хворих на параноїдну шизофренію з терапевтичною резистентністю при застосуванні комбінованого фітозасобу імупрету / Г. С. Рачкаускас [и др.]. - С.109-113. - Библиогр.: с.113-113
Інші автори: Гарник Т. П., Фролов В. М., Пересадін М. О., Кутько І. І.
Стаценко, Е. А. Морфогенез белой пульпы селезенки половозрелых крыс после введения им бисфосфоната "Зомета" / Е. А. Стаценко. - С.114-117. - Библиогр.: с.117-117
Суханова, Л. А. Иммуногистохимическая характеристика туберкулеза легких в зависимости от состояния соединительной ткани и степени туберкулезного воспаления / Л. А. Суханова [и др.]. - С.118-120. - Библиогр.: с.120-120
Інші автори: Сорокина И. В., Омельченко О. А., Марковская Е. В.
Тимошенко, О. П. Мікроскопія регенерату довгої кістки в різні стадії репаративного остеогенезу / О. П. Тимошенко, Р. П. Піскун. - С.121-122. - Библиогр.: с.122-122
Траилин, А. В. Влияние исходного состояния трупной донорской почки на функцию почечного аллотрансплантата (ПАТ) в первый год после операции / А. В. Траилин. - С.123-126. - Библиогр.: с.126-126
Трет’якевич, З. М. Вплив глутаргіну на морфологічні та функціональні показники мікрогемоциркуляції при лікуванні підлітків, хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції / З. М. Трет’якевич [и др.]. - С.127-130. - Библиогр.: с.130-130
Інші автори: Козіна С. Ю., Височин Є. В., Мотузний А. І., Єгорова К. А., Мотузна І. В.
Труфанов, С. Ю. Функціональні та морфологічні показники мікрогемоциркуляції у хворих на хронічний пародонтит, сполучений з хронічною патологією гепатобіліарної системи / С. Ю. Труфанов. - С.131-134. - Библиогр.: с.134-134
Фролов, В. М. Вплив глутаргіну в комбінації з артишоком екстрактом здоров’я та ентеросорбцією на показники мікрогемоциркуляції та ліпопероксидації у підлітків, хворих на хронічний некалькульозний холецистит / В. М. Фролов [и др.]. - С.135-138. - Библиогр.: с.138-138
Інші автори: Пересадін М. О., Хомутянська Н. І., Сидорова В. С., Бикадоров В. І.
Харченко, В. В. Вплив комбінації ліпофлавону та цитраргініну на стан мікроциркуляторного русла хворих на неалкогольний стеатогепатит в поєднанні з гіпертонічною хворобою / В. В. Харченко. - С.139-142. - Библиогр.: с.142-142
Цигикало, О. В. Стоматовісцеральні кореляції сфінктерного апарату позапечінкових жовчних проток у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку людини / О. В. Цигикало. - С.143-146. - Библиогр.: с.146-146
Чеботарьов, Є. В. Стан мікрогемоциркуляції та показники перекисного окислення ліпідів у хворих на соматизовані депресивні розлади / Є. В. Чеботарьов. - С.147-149. - Библиогр.: с.149-149
Шаповалова, І. О. Взаємозв’язок між станом мікрогемодинаміки та цитокіновим профілем крові хворих на хронічний токсичний гепатит, сполучений з хронічним некалькульозним холециститом та ожирінням / І. О. Шаповалова. - С.150-153. - Библиогр.: с.153-153
Щебакова, Н. Р. Анатомическая изменчивость формы и размеров запирательного отверстия / Н. Р. Щебакова [и др.]. - С.154-155. - Библиогр.: с.155-155
Інші автори: Андреева И. В., Виноградов А. А., Руденко Е. Ф.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Тривимірне комп’ютерне реконструювання мікроскопічних анатомічних структур [Текст] / Ю. Т. Ахтемійчук [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 2. - С. 106-109

Дод.точки доступу:
Ахтемійчук, Ю. Т.
Цигикало, О. В.
Антонюк, О. П.
Кашперук-Карпюк, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Олійник, І. Ю.
Топографоанатомічні особливості структур щічної ділянки у плодів людини [Текст] / І. Ю. Олійник, І. В. Марценяк, О. В. Цигикало // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, № 4. ч.2. - С. 42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩЕКИ -- CHEEK (анатомия и гистология, эмбриология)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология, эмбриология)
ОКОЛОУШНАЯ ОБЛАСТЬ -- PAROTID REGION (анатомия и гистология, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Дод.точки доступу:
Марценяк, І. В.
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дмитренко, Р. Р.
Топографоанатомічні особливості бічної ділянки голови у плодів людини [Текст] = Topographic and anatomical peculiarities of the lateral region of the head in human fetuses / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 26-31. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
ОКОЛОУШНАЯ ОБЛАСТЬ -- PAROTID REGION (анатомия и гистология)
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY (использование, статистика, тенденции)
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL (тенденции)
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES (анатомия и гистология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS (анатомия и гистология)
Анотація: З метою з’ясування топографоанатомічних особливостей та варіантної анатомії структур бічних ділянок голови у плодовому періоді онтогенезу людини досліджено 24 препарати плодів людини віком від 4-х до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку із застосуванням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, макроскопія, комп’ютерна томографія, морфометрія, реконструювання). У плодів людини нами виявлені анатомічні варіанти жувального і скроневого м’язів. Так, у 5-місячного плода виявлені окремі м’язові пучки, що прямували від правого жувального м’яза до правого скроневого м’яза. У 6-місячного плода глибока частина лівого жувального м’яза була зрощена з лівим скроневим м’язом. У плодів людини скронева фасція у напрямку до виличної дуги розщеплюється на дві пластинки, між якими виявляються скупчення жирової клітковини. У пізніх плодів виявлений сформований підапоневротичний клітковинний простір. Наприкінці плодового періоду між окістям і внутрішнім краєм скроневого м’яза спостерігається глибокий клітковинний простір. Клітковинні простори скроневої ділянки спереду пов’язані з жировим тілом щоки, що створює передумови для поширення запальних процесів. Топографоанатомічними особливостями скроневої ділянки плодів людини є: слабкий розвиток скроневого м’яза та мала глибина скроневої ямки – в середньому відділі від 3,0 до 6,0 мм (залежно від віку плода); слабко розвинута сухожилкова частина скроневого м’яза, який не досягає скроневої лінії тім’яної кістки. Кісткова основа скроневої ділянки представлена лускою скроневої кістки, великим крилом клиноподібної кістки, частиною тім’яної і лобової кісток, на внутрішній поверхні яких мало помітні, а деколи взагалі не чіткі або відсутні артеріальні борозни і пальцеподібні втиснення. Анатомічні варіанти будови скроневого та жувального м’язів, а також скроневої фасції можуть викликати труднощі та помилки під час діагностики та хірургічного лікування запальних процесів в постнатальному періоді онтогенезу людини
In order to clarify the topographical and anatomical peculiarities and variant anatomy of the structures of the lateral region of the head in the fetal period of human ontogenesis, 24 specimens of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development were studied using a complex of morphological research methods (anthropometry, macroscopy, computer tomography, morphometry, reconstruction). We found anatomical variants of the masseter and temporal muscles in human fetuses. Thus, in a 5-month-old fetus, separate muscle bundles were found, which went from the right masseter to the right temporal muscle. In a 6-month-old fetus, the deep part of the left masseter muscle was fused to the left temporal muscle. In human fetuses, the temporal fascia in the direction of the zygomatic arch splits into two layers, between which there are accumulations of adipose tissue. In late fetuses, a formed sub-aponeurotic ﬁ brous space was found. At the end of the fetal period, a deep ﬁ brous space is observed between the periosteum and the inner edge of the temporal muscle. The cellular spaces of the temporal area in front are connected with the buccal fat pad, which creates the prerequisites for the spread of inﬂ ammatory processes. The topographic and anatomical features of the temporal region of human fetuses are: weak development of the temporal muscle and small depth of the temporal fossa – in the middle part from 3.0 to 6.0 mm (depending on the age of the fetus); weakly developed tendinous part of the temporal muscle, which does not reach the temporal line of the parietal bone. The bony base of the temporal area is represented by the squamous part of the temporal bone, the greater wing of the sphenoid bone, part of the parietal and frontal bones, on the inner surface of which arterial grooves and impressions of cerebral gyri are hardly visible, and sometimes not at all clear or absent. Anatomical variants of the structure of the temporal and masticatory muscles, as well as the temporal fascia, can cause complications and errors during the diagnosis and surgical treatment of inﬂ ammatory processes in the postnatal period of human ontogenesis
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Андрущак, Л. А.
Топографо-анатомічні особливості чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / Л. А. Андрущак, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПОЧЕЧНЫЕ ЛОХАНКИ -- KIDNEY PELVIS (анатомия и гистология)
ПОЧЕЧНЫЕ ЧАШКИ -- KIDNEY CALICES (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей топографічної анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості чашечко-мискової системи нирок (ЧМСН) упродовж плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини є важливими для з’ясування та розуміння складних перетворень їх будови, синтопії та скелетотопії, зокрема для пояснення причин та часу появи варіантів будови, можливого виникнення вроджених вад органа. Мета роботи – з’ясувати динаміку топографо-анатомічних змін та анатомічну мінливість чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 102 біоманекени плодів людини 160,0-480,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію кровоносних судин рентгенконтрастними сумішами, рентгенологічні методики, препарування, мікроскопію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено що на всіх препаратах спостерігається часточкова будова нирок плодів людини. Виявлено два основні варіанти їх зовнішньої будови – бобоподібну та овальну форми органа. На початку плодового періоду онтогенезу людини найчастіше спостерігається овальна форма нирки, але з 6-го місяця ВУР починає переважає бобоподібна форма, а з 8-го місяця ВУР вона визначається вже майже удвічі частіше. Спостерігали два варіанти будови ниркових воріт – відкриту та компактну їх форми. До 6-го місяця ВУР переважає відкрита форма ниркових воріт, а з кінця 7-го і до початку 8-го місяців ВУР на більшості препаратів виявлена компактна форма воріт органа. У 10-місячних плодів людини компактна форма трапляється втричі частіше за відкриту. Одночасно зі змінами форми ниркових воріт відбуваються зміни їх голотопії: у 4-7-місячних плодів ворота спрямовані вперед і медіально, а з 8-го місяця ВУР вони переорієнтовуються і розміщуються вже на медіальній поверхні нирки. Серед варіантів будови ЧМСН ми спостерігали ампулярний та розгалужений типи. Під час дослідження скелетотопії ниркової миски встановлено, що на початку плодового періоду (4-5-місячні плоди) права та ліва ниркові миски розміщуються майже на одному рівні по відношенню до хребта – приблизно на рівні проміжку між ІІ і ІІІ поперековими хребцями, але, починаючи з 6-го місяця, вони зліва "піднімаються" до рівня середньої третини ІІ поперекового хребця, а справа, навпаки, "опускаються" до середньої третини ІІІ поперекового хребця. Синтопія ниркової миски та пієло-уретерального сегмента з нирковими судинами справа і зліва майже однакова і в динаміці плодового періоду ВУР суттєво не змінюється. Висновки. 1. Топографія чашечко-мискової системи нирки значною мірою визначається особливостями просторової будови нирки – її зовнішньою формою, розмірами, скелетотопією, індивідуальними особливостями воріт органа, синтопією їх з нирковими судинами. 2. Тісна синтопія ниркової миски та пієлоуретерального сегмента з нирковими судинами при компактній формі ниркових воріт можуть бути анатомічною передумовою порушення уродинаміки за умов варіантів розгалуження ниркових судин чи існування аномальної судини в ділянці воріт нирки. 3. Варіанти будови нирок та їх структур чітко спостерігаються з початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку людини, суттєво впливають на топографію миски та чашечок, і в деяких випадках можуть спричинити порушення уродинаміки.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цигикало, О. В.
Сучасні відомості про морфогенез нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало, С. Ю. Паліс // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 219-222. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: З метою з’ясування сучасного стану вивчення морфогенезу нижньої щелепи людини та перспектив подальшої розробки невивчених та суперечливих питань її будови у віковій динаміці розвитку, проаналізовано сучасну літературу, яка присвячена дослідженню особливостей розвитку та будови нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини. З’ясовані сучасні погляди щодо морфологічних передумов виникнення природжених вад розвитку та набутих захворювань нижньої щелепи. Встановлено, що існує брак сучасних комплексних даних щодо особливостей морфології нижньої щелепи в динаміці пренатального періоду онтогенезу людини, визначено напрямки подальших анатомічних досліджень.
Дод.точки доступу:
Паліс, С. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Цигикало, О. В.
    Стоматовісцеральні кореляції сфінктерного апарату позапечінкових жовчних проток у третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку людини [Текст] / О. В. Цигикало // Український морфологічний альманах : Наук.-практ. журн. - 2009. - № 4. - С. 143-146. - Библиогр.: с.146-146

Рубрики: Плода развитие--эмбриол

   Желчные протоки внепеченочные--эмбриол

   Сфинктер Одди--эмбриол

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 174-180. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
УРЕТРА -- URETHRA (кровоснабжение, эмбриология)
Анотація: Мета роботи — з’ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4–10 місяців 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально — у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м’язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально — в капсульні та ниркові вени, каудально — у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4–5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку — час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Андрущак, Л. А.
Пентелейчук, Н. П.
Семенюк, Т. О.
Малик, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цигикало, О. В.
Соматовісцеральні кореляції сфінктерного апарату позапечінкових жовчних проток у перинатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2010. - Т. 9, № 1. - С. 53-59

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

    Ахтемійчук, Ю. Т.
    Система контролю та корекції успішності студентів на кафедрі топографічної анатомії та оперативної хірургії [Текст] / Ю. Т. Ахтемійчук, О. В. Цигикало, О. М. Слободян // Медична освіта. - 2003. - № 1. - С. 30-32

Рубрики: Образование, система оценок--обуч

   Анатомия--обуч

   Хирургия--обуч

Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Слободян, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Цигикало, О. В.
Розвиток сфінктерного апарату спільної жовчної протоки у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Т. 2, № 2. - С. 219-222

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Цигикало, О. В.
Розвиток венозного русла сфінктерних сегментів позапечінкових жовчних проток у пренатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2013. - № 3. - С. 20-24

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Антонюк, О. П.
Реконструкція шлунка та суміжних структур у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] = Reconstruction of gastrointestines and adjacent structures in the early period of human ontogenesis / О. П. Антонюк, О. М. Слободян, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 28-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОНТОГЕНЕЗ
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (тенденции)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: У статті описані періоди закладки: шлунка (зародки завдовжки 4,5-5,0 мм), колового шару м’язової оболонки; шлункові ямки (зародки завдовжки 14,7-15,0 мм); шлункові залози формуються у передплодів завдовжки 66,0-68,0 мм. На основі графічної та комп’ютерної реконструкції вивчається обертання шлунка навколо поздовжньої осі ембріона, взаємозв’язок шлунка з суміжніми структурами – печінкою, жовчним міхуром, дванадцятипалою кишкою та підшлунковою залозою. Шлунок зародка зазнає неоднорідного та багатофакторного обертання як наслідок збільшення росту стінки шлунка ліворуч та збільшення рухливості шлунка, спричиненого попереднім збільшенням брижі, і що напрямок обертання зумовлений силами надається на шлунок та брижі шлунка суміжніми органами. Форма шлунка зумовлена зміною дорзо- лівими відділами закладки, що веде до швидкого росту порівняно з вентроправими. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Спостерігається нерівномірний ріст не тільки в поперечному, але ів краніальному напрямках. Краніальна частина шлунка більш широкою, ніж каудальна. Значна зміна шлунка відбувається упродовж 7,5-8,5 тижнів. Через випинання верхнього відділу великої кривини шлунка формується його дно. У зародка 4,5 тижнів просвіт петель проксимального відділу кишкової трубки має овальну форму і незначно перевершує таку каудального відділу травної тракту. Топографічно співвідношення шлунка з навколишніми органами значно змінюється упродовж пренатального періоду розвитку. У зародків 4,5-8,0 мм закладка шлунка розміщена глибоко позаду печінки, яка оточує його з трьох сторін. Дорсально до закладки шлунка прилягають закладка лівої надниркової залози, лівого мезонефросу, закладка селезінки. Краніально закладка шлунка стикається ліворуч з легенею. Наприкінці передплодового періоду визначені діаметри воротаря та воротарного каналу шлунка, цибулини дванадцятипалої кишки, довжина воротарного каналу вздовж малої кривини і воротарного каналу вздовж великої кривини та величина кута шлунка
The article describes the laying periods of: the stomach (embryos 4.5-5.0 mm long), the circular layer of the muscle membrane; gastric pits (embryos 14.7-15.0 mm long); gastric glands are formed in pre-fruits with a length of 66.0-68.0 mm. On the basis of graphic and computer reconstruction, the rotation of the stomach around the longitudinal axis of the embryo, the relationship of the stomach with neighboring structures – the liver, gall bladder, duodenum and pancreas – are studied. The fetal stomach undergoes heterogeneous and multifactorial rotation as a result of increased growth of the stomach wall on the left and increased gastric motility caused by the previous increase in the mesentery, and that the direction of rotation is determined by the forces exerted on the stomach and gastric mesentery by neighboring organs. The shape of the stomach is caused by a change in the dorsal-left sections of the tab, which leads to rapid growth compared to the ventroright sections. The cranial part of the stomach is wider than the caudal part. Uneven growth is observed not only in transverse, but also in cranial directions. The cranial part of the stomach is wider than the caudal part. A signiﬁ cant change in the stomach occurs during 7.5 to 8.5 weeks. Due to the protrusion of the upper part of the large curvature, the bottom is formed. In an embryo of 4.5 weeks, the lumen of the loops of the proximal part of the intestinal tube has an oval shape and slightly exceeds that of the caudal part of the digestive tract. the topographical relationship of the stomach with the surrounding organs changes signiﬁ cantly during the prenatal period of development. In embryos of 4.5-8.0 mm, the lining of the stomach is located deep behind the liver, which surrounds it on three sides. Dorsal to the stomach lining are the lining of the left adrenal gland, the left mesonephros, and the lining of the spleen. Cranially, the lining of the stomach abuts the lung to the left. At the end of the prenatal period, the diameters of the portal of the stomach, the portal canal, the bulb of the duodenum, the length of the portal canal along the lesser curvature and the portal canal along the greater curvature, and the size of the angle of the stomach were determined
Дод.точки доступу:
Слободян, О. М.
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Цигикало, О. В.
Порівняльна морфологія пренатального розвитку сечової системи людини та свині свійської (SUS DOMESTICA) [Текст] = Comparative morphology of the prenatal development of the urinary system of human and domestic pig (SUS DOMESTICA) / О. В. Цигикало, К. А. Владиченко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 40-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (анатомия и гистология)
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT (физиология)
ЧЕЛОВЕКА РАЗВИТИЕ -- HUMAN DEVELOPMENT (физиология)
СВИНЬИ -- SWINE (анатомия и гистология)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета роботи – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо- анатомічних перетворень органів і структур сечової системи людини та свині свійської. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 14 серіях послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків і передплодів людини віком від 4-го до 11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) та 8 серіях гістологічних зрізів препаратів зародків і передплодів свині свійської. Для порівняльного аналізу розвитку людини та свині свійської у ВУР для періодизації ембріогенезу застосували стадії пренатального розвитку Карнегі (CS). Використано комплекс сучасних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, мікроскопія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Результати. Скелетотопічно мезонефрос у ембріонів свиней на стадіях від CS13 до CS16 розташовується між T1 і S2. Під час стадії CS19 краніальна межа мезонефроса виявлена на рівні T2, при подальших стадіях міграція продовжувалась: на стадії CS21 до T7 та CS23 – до L3. Каудальна межа мезонефроса свині простягалася до S3 під час стадій CS19-CS23. При порівнянні раннього етапу розвитку мезонефроса встановлено, що на стадії CS13 краніальна межа мезонефроса людини та свині розташовується на рівні T1/T2. Під час подальшого розвитку краніальна межа в ембріонів людини переміщується до L4/L5, тоді як у ембріонів свині ці зміни починаються на стадії CS19, тобто на шість стадій пізніше. Виявлено, що каудальна межа мезонефроса в ембріонів людини та свині розташована на рівні S1-S3 протягом усього розвитку. Отже, мезонефроси людини і свині мають подібні постійні каудальні межі. Під час диференціального росту мезонефроса мезонефральна протока поступово змінює положення з дорсолатерального на вентролатеральне відносно мезонефроса у людини на стадіях CS16-CS18, а в ембріонів свині – на вентромедіальне під час стадій CS16-CS19. Ці зміни в положенні мезонефральної протоки вказують на те, що процес росту мезонефроса відбувається більш інтенсивно в дорсальній частині. Висновки. Використання систематизованих даних про нормальний та патологічний внутрішньоутробний розвиток органів сечостатевої системи свиней є перспективним для моделювання їх захворювань у людини
Objective – to determine the peculiarities of the sources of the bookmark and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the urinary system of humans and domestic pigs. Materials and methods. The study was performed on 14 series of consecutive histological sections of preparations of human embryos and pre-fetuses aged from 4 to 11 weeks of intrauterine development (UTD) and 8 series of histological sections of preparations of embryos and pre-fetuses of domestic pigs. For a comparative analysis of the development of humans and domestic pigs in UTD, Carnegie stages of prenatal development (CS) were used to periodize embryogenesis. A complex of modern methods of morphological research (anthropometry, morphometry, microscopy, three- dimensional computer reconstruction, statistical analysis) was used. Results. Skeletotopically, the mesonephros in pig embryos was located between T1 and S2 at stages from CS13 to CS16. During the CS19 stage, the cranial border of the mesonephros was detected at the level of T2, with further stages continuing to migrate from CS21 to T7 and from CS23 to L3. The caudal border of the porcine mesonephros extended to S3 during stages CS19-CS23. When comparing the early stage of human and pig mesonephros development, it was established that at the CS13 stage, the cranial border of the mesonephros was located at the T1/T2 level. During further development, the cranial boundary shifted to L4/L5 in human embryos, whereas in pig embryos these changes began at CS19, i. e. six stages later. It was found that the caudal border of the mesonephros in human and pig embryos was located at S1-S3 throughout development. Thus, human and pig mesonephros had During the diff erential growth of the mesonephros, the mesonephric duct gradually changed its position from dorsolateral to ventrolateral relative to the mesonephros in humans at CS16-CS18 stages, and to ventromedial position in pig embryos during CS16-CS19 stages. These changes in the position of the mesonephric duct indicate that the growth process of the mesonephros occurs more intensively in the dorsal part. Conclusions. The use of systematized data on the intrauterine development of pigs allows to optimize the study of normal and pathological development of organs of the genitourinary system of pigs, which is promising for modeling diseases in humans
Дод.точки доступу:
Владиченко, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Цигикало, О. В.
Пластика пахвинного каналу у людей літнього та старечого віку [Текст] / О. В. Цигикало, І. В. Тетірко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2002. - Т. 1, № 1. - С. 79-81

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Дод.точки доступу:
Тетірко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Цигикало, О. В.
Перинатальна анатомія термінального відділу позапечінкових жовчних проток [Текст] / О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 47-49

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з’являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Дмитренко, Р. Р.
Попова, І. С.
Банул, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Особливості розвитку надпід’язикових м’язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 151-156. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (рост и развитие)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )). Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6-тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи. Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Перебийніс, П. П.
Кузняк, Н. Б.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Перебийніс, П. П.
Особливості морфогенезу надпід’язикової ділянки у передплодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / П. П. Перебийніс, О. В. Цигикало // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 84-89. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS (аномалии)
Анотація: З’ясування особливостей морфогенезу та топографо-анатомічних змін надпід’язикової ділянки (НПД) шиї та її структур у динаміці внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини залишається актуальним напрямком морфологічних досліджень. Уточнені, вичерпні дані щодо статево-вікових та конституційних особливостей будови та топографії органів та структур НПД шиї упродовж пренатального періоду онтогенезу людини дають змогу розробити нові критерії інтерпретації даних медичної діагностичної візуалізації, ступеня життєздатності плода, удосконалити існуючі та розробити нові методи хірургічної корекції уроджених вад шиї. Мета роботи: з’ясувати морфометричні особливості надпід’язикової ділянки шиї у передплодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 30 препаратів передплодів людини 14,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (7-12 тижні внутрішньоутробного розвитку) з використанням комплексу сучасних методів морфологічного дослідження: антропометрії, морфометрії, тривимірного реконструювання та статистичного аналізу. Визначали морфометричні параметри НПД: ширину (відстань між внутрішніми поверхнями виросткових відростків нижньої щелепи), передньо-задній розмір (відстань від передньої поверхні під’язикової кістки до нижнього краю підборідного симфізу), бічний розмір (довжина бічної межі НПД – відстань від внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи до нижнього краю підборідного симфізу), передній кут ділянки (кут між бічними межами НПД). Результати. На основі отриманих цифрових показників основних морфометричних параметрів НПД людини в динаміці передплодового періоду ВУР з’ясували критичні періоди розвитку ділянки та вивели математичні функції, які описують нормальний перебіг органогенезу НПД, що може бути корисним для створення діагностичних алгоритмів норми під час проведення пренатальної діагностики та моніторингу стану плода. Встановлено, що 9-10-й тижні ВУР є критичним періодом розвитку НПД, оскільки впродовж цього часу відбуваються інтенсивні процеси росту, які проявляються у різкій зміні розмірів органа, і це може спричинити появу варіантів будови та можливих вроджених вад НПД і зубо-щелепного апарата в цілому. Висновки. 1. На 10-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання передньо-заднього розміру НПД (y = -6,3851 + 1,041*x; r = 0,9374; p = 0.00001). 2. На 11-му тижні передплодового періоду ВУР відбувається прискорене зростання бічного розміру НПД (y = -6,1289 + 1,1277*x; r = 0,8891; p = 0.00001). 3. Під час з’ясування закономірностей динаміки зміни ширини НПД встановлено, що на початку передплодового періоду ВУР темпи росту показника уповільнені, але з 9-го тижня розвитку спостерігається прискорене його зростання (y = -4,5904 + 1,1074*x; r = 0,8662; p = 0.00001). 4. Особливості зміни величини переднього кута НПД у передплодовому періоді онтогенезу людини демонструють загальну тенденцію до його зменшення впродовж цього періоду розвитку – від 90,18±0,55° (7-й тиждень) до 82,12±1,17° (12-й тиждень), але після різкого зменшення цього кута до кінця 8-го тижня розвитку (79,32±1,03°) починається інтенсивне його зростання впродовж 9-го тижня до кінця передплодового періоду (y = 93,8224 – 0,9577*x; r = -0,4140; p = 0,0229).
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Дмитренко, Р. Р.
Особливості морфогенезу кісток основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало, В. А. Гончаренко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE (анатомия и гистология, рост и развитие)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – з’ясувати хронологічну послідовність появи закладок та особливості розвитку кісток основи черепа в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 17 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 4 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. На 7-му тижні ВУР (передплоди 14,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) розпочинається хондрифікація ектоменінгеальної капсули та визначаються три пари хрящових закладок кісток основи черепа: парахордальні хрящі (дорсально від гіпофіза); гіпофізарні хрящі (з боків від гіпофіза); прехордальні хрящі (вентрально від гіпофіза). Кістки основи черепа утворюються в результаті ендохондрального остеогенезу, в той час як для більшості кісток склепіння черепа притаманний перетинчастий остеогенез. На 8-му тижні ВУР хондрокраніум визначається як суцільна структура, безперервна із зачатком склепіння черепа, тому морфогенез деяких кісток черепа є як хрящовим, так і перетинчастим. Першим із хрящових зачатків основи черепа виявлений парахордальний хрящ позаду гіпофіза. Гіпофізарні хрящі утворюються навколо зачатка гіпофіза. Латерально центри хондрифікації виникають у зачатках очноямково-клиноподібних хрящів, які є джерелами розвитку малих крил клиноподібної кістки. Джерелами розвитку великих крил клиноподібної кістки є крило-клиноподібні хрящі. Передньобічний відросток очноямково-клиноподібного хряща виникає біля очноямкової частини зачатка лобової кістки. На 7-му тижні ВУР основа черепа містить окремі осередки хондрогенезу, а наприкінці 8-го тижня ВУР вони зливаються в єдину дірчасту основну хрящову пластинку з примітивними судинно-нервовими отворами. Висновки. 1. У розвитку кісток основи та склепіння черепа людини можна виділити три послідовні стадії: 1) виникнення мезенхімальної закладки (ектоменінгеальної капсули); 2) утворення хрящового зачатка шляхом розвитку та злиття численних окремих осередків хондрогенезу в мезенхімі; 3) скостеніння хрящового зачатка з-понад 100 осередків остеогенезу. 2. Процеси хондрифікації зачатків кісток основи черепа спостерігаються на початку передплодового періоду онтогенезу (7-й тиждень ВУР), а наприкінці 8-го тижня розвитку, у цілому, утворюється хрящова основа черепа людини.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Гончаренко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-74

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)