Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Цигикало, О. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 74
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-74

Цигикало, О. В.
Морфогенез сфінктерного апарату жовчного міхура та міхурової протоки [Текст] / О. В. Цигикало // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Т. 1, № 4. - С. 287-291

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕП -- SKULL (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з’являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Дмитренко, Р. Р.
Попова, І. С.
Банул, Б. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Становлення топографії кровоносних судин верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 174-180. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
УРЕТРА -- URETHRA (кровоснабжение, эмбриология)
Анотація: Мета роботи — з’ясувати особливості кровопостачання верхніх сечових шляхів у плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 58 препаратах плодів людини 4–10 місяців 81,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) з використання комплексу методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію судин з подальшою рентгенографією та препаруванням, мікроскопію, графічне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) встановлюється дефінітивна топографія кровоносних судин верхніх сечових шляхів. Черевна частина сечовода кровопостачається сечовідними гілками яєчкової (яєчникової) артерії, сечовідними гілками від ниркових та капсульних артерій. У проксимальному відділі сечовода визначається їх анастомозування. Варіантами кровопостачання черевної частини сечовода є сечовідні гілки черевної частини аорти та внутрішніх клубових артерій. Наприкінці плодового періоду онтогенезу людини форма сечовідних артерій стає звивистою, що збігається з прискореними темпами зростання їх довжини та уповільненням збільшення довжини сечовода. У плодовому періоді ВУР чітко визначається присечовідна клітковина в оточенні пластинок заочеревинної фасції, причому вона більш виражена позаду черевної частини сечовода. Венозний відтік від черевної частини сечовода відбувається проксимально у ниркові, дистально — у сечовідні, капсульні, яєчкові (яєчникові) вени. На бічній поверхні мисково-сечовідного сегмента чітко визначається дугоподібна вена, яка ймовірно відіграє роль венозного циркулярного кола між різними шляхами відтоку крові від черевної частини сечовода. Висновки. 1. Кровопостачання черевної частини сечовода у плодів людини забезпечується сечовідними гілками яєчкових (яєчникових) артерій та капсульних артерій нирки. 2. Для примискового сегмента сечовода характерна наявність трьох внутрішньостінкових венозних сплетень, розміщених у підслизовому прошарку, м’язовій та зовнішній оболонках, які анастомозують між собою завдяки проникним венам. 3. Венозним колектором черевної частини сечовода є дугоподібна вена, яка знаходиться на його бічній стінці. Венозний відтік здійснюється у двох напрямках: краніально — в капсульні та ниркові вени, каудально — у капсульні, сечовідні та яєчкові (яєчникові) вени. 4. Критичними періодами розвитку черевної частини сечовода є 4–5-й місяці внутрішньоутробного періоду розвитку — час можливого виникнення варіантів їх синтопії з судинами та природжених вад.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Андрущак, Л. А.
Пентелейчук, Н. П.
Семенюк, Т. О.
Малик, Ю. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості розвитку надпід’язикових м’язів шиї у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 151-156. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES (рост и развитие)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфогенезу м’язових структур надпід’язикових трикутників передньої шийної ділянки в зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Методами антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп’ютерного реконструювання і статистичного аналізу досліджено 25 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 5 до 12 тижнів розвитку (6,0-80,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД )). Результати. Зачаток двочеревцевого м’яза вперше спостерігається у 7-тижневих передплодів людини (15,5-16,0 мм ТКД). Місцем прикріплення переднього черевця двочеревцевого м’яза є присередня поверхня хряща Меккеля. На 12-му тижні внутрішньоутробного розвитку двочеревцевий м’яз набуває свого дефінітивного прикріплення до внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи. Зачаток щелепно-під’язикового м’яза вперше виявлений у 6-тижневих зародків людини 10,0-12,0 мм ТКД. Місце прикріплення останнього починається поблизу підборідного симфізу, прикріплення м’яза до зачатка під’язикової кістки виявлено тільки наприкінці 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 19,0-20,0 мм ТКД). Зачаток підборідно-під’язикового м’яза вперше визначається у 6-тижневих зародків людини. У передплодів 15,5-40,0 мм ТКД підборідно-під’язиковий м’яз починається на присередній поверхні хряща Меккеля, а з 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 75,0-77,0 мм ТКД) прикріплення м’яза локалізується на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи. Підборідно-язиковий м’яз виявлений на внутрішній та каудальній поверхнях хряща Меккеля, але із середини 12-го тижня внутрішньоутробного розвитку місце його прикріплення переміщується на присередньо-каудальну поверхню тіла нижньої щелепи. Висновки. 1. Зачатки всіх м’язів, які визначають межі надпід’язикових трикутників шиї, виявляються на початку 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку (передплоди 15,5-16,0 мм ТКД). 2. Надпід’язикові м’язи прикріплюються до присередньої поверхні хряща Меккеля, але впродовж 8-11-го тижнів внутрішньоутробного розвитку ділянки прикріплення поступово переміщуються на кісткові краї тіла нижньої щелепи, які охоплюють хрящ Меккеля. 3. У передплодовому періоді розвитку пучки щелепнопід’язикового м’яза залишають передню ділянку біля підборідного симфізу вільною. 4. У передплодів людини виявлено прикріплення до під’язикової кістки тільки підборідно-під’язикового та щелепнопід’язикового м’язів.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Перебийніс, П. П.
Кузняк, Н. Б.
Яковець, К. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цигикало, О. В.
Будова замикального апарату термінального відділу спільної жовчної протоки та великого сосочка дванадцятипалої кишки у плодів та новонароджених людини [Текст] / О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 4. - С. 38-42

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Цигикало, О. В.
Перинатальна анатомія термінального відділу позапечінкових жовчних проток [Текст] / О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 3. - С. 47-49

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тривимірне комп’ютерне реконструювання мікроскопічних анатомічних структур [Текст] / Ю. Т. Ахтемійчук [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 2. - С. 106-109

Дод.точки доступу:
Ахтемійчук, Ю. Т.
Цигикало, О. В.
Антонюк, О. П.
Кашперук-Карпюк, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шостенко, А. А.
Анатомічні особливості та морфологічні передумови патології щічної ділянки людини [Текст] / А. А. Шостенко, О. В. Цигикало // Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 3 (1ч.). - С. 138-141

Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості джерел закладки та морфогенезу чашечко-мискової системи нирки у ранньому періоді пренатального онтогенезу людини [Текст] = Peculiarities of sources of rudiments and morphogenesis of the pelvicalyceal system of the kidney in early period of the human prenatal ontogenesis / О. В. Цигикало [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т.21, № 3. - С. 26-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (генетика, иммунология)
ОНТОГЕНЕЗ
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование)
ПОЧКИ -- KIDNEY (анатомия и гистология, ультраструктура, эмбриология)
Анотація: Мета дослідження – визначити особливості джерел закладки та хронологічну послідовність топографо-анатомічних перетворень органів і структур сечовидільної системи людини
На препаратах ембріонів 4,7-5,5 мм ТКД (4-й тиждень ВУР) визначаються мезодермальні джерела закладок структур та органів сечостатевої системи, які походять із парного сечостатевого гребеня. На межі дорсальної та вентральної частин мезодерми, у проміжній мезодермі, здійснюється закладка сечових канальців, які формують нефрогенний тяж – єдине джерело закладки всіх трьох генерацій нирки. Наприкінці 4-го тижня ВУР із дорзальної стінки вивідної протоки мезонефросу в її каудальній частині виникає з обох сторін випинання, яке є зачатком епітеліальної вистилки сечоводу та ниркової миски. 2. Закладка ниркової миски вперше спостерігається на 5-му тижні ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД), великих чашечок – наприкінці 6-го тижня ВУР (зародки 12,0-13,5 мм ТКД), малих чашечок – на початку 7-го тижня ВУР (передплоди 14,0-15,0 мм ТКД). 3. Нирки у процесі внутрішньоутробного розвитку переміщуються з місця своєї первинної локалізації у тазу, де джерелом їх кровопостачання є спільна клубова артерія, краніально до зачатків надниркових залоз, віддаючи власні судини до аорти, які стають нирковими артеріями
The aim of the study – to determine the peculiarities of the rudiments sources and the chronological sequence of topographical and anatomical transformations of the organs and structures of the human urinary system
On the specimens of embryos 4.7-5.5 mm PCL (4th week of IUD), mesodermal sources of rudiments of structures and organs of the genitourinary system, which originate from the paired genitourinary crest, are determined. At the border of the dorsal and ventral parts of the mesoderm, in the intermediate mesoderm, the source of the urinary tubules is carried out, which form the nephrogenic cord – the only source of laying of all three generations of the kidney. At the end of the 4th week of IUD, an evagination appears on both sides from the dorsal wall of the excretory duct of the mesonephros in its caudal part, which is the rudiment of the epithelial lining of the ureter and renal pelvis. 2. The rudiment of the renal pelvis is observed for the first time in the 5th week of IUD (embryos 7.0-7.5 mm PCL), major cups – at the end of the 6th week of VUR (embryos 12.0-13.5 mm TKD), small calices – at the beginning of the 7th week of IUD (prefetuses 14.0-15.0 mm PCL). 3. In the process of intrauterine development, the kidneys move from their original location in the pelvis, where the source of their blood supply is the common iliac artery, cranial to the primordia of the adrenal glands, giving their own vessels to the aorta, which become renal arteries
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Андрущак, Л. А.
Владиченко, К. А.
Галиш, I. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Цигикало, О. В.
Розвиток сфінктерного апарату спільної жовчної протоки у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Т. 2, № 2. - С. 219-222

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Гораш, Є. В.
Ефективність мультимедійних засобів у викладанні топографічної анатоми та оперативної хірургії [Текст] / Є. В. Гораш, О. В. Цигикало // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Т. 2, № 2. - С. 40-43

Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Васильчишина, А. В.
Наукова методологія дослідження структур сідничної ділянки в перинатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / А. В. Васильчишина, Т. В. Хмара, О. В. Цигикало // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 119-124

MeSH-головна:
ЯГОДИЦЫ -- BUTTOCKS (анатомия и гистология, ультрасонография)
ОНТОГЕНЕЗ
Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.
Цигикало, О.В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Цигикало, О. В.
Застосування тривимірного комп’ютерного реконструювання в морфології [Текст] / О. В. Цигикало, І. Ю. Олійник, І. С. Кашперук-Карпюк // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, № 4. ч.2. - С. 113-115. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИЗОБРАЖЕНИЯ ТРЕХМЕРНОГО ПОЛУЧЕНИЕ -- IMAGING, THREE-DIMENSIONAL (использование, методы, тенденции)
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY (использование, методы, тенденции)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Дод.точки доступу:
Олійник, І. Ю.
Кашперук-Карпюк, І. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Цигикало, О. В.
Інтерстиційні клітини Кахаля в органах сечовидільної системи людини / О. В. Цигикало, К. А. Владиченко // Клініч. та експерим. патологія. - 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 100

MeSH-головна:
ИНТЕРСТИЦИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ КАХАЛЯ -- INTERSTITIAL CELLS OF CAJAL (патология)
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT (анатомия и гистология, патология)
Дод.точки доступу:
Владиченко, К. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Цигикало, О. В.
Особливості ембріогенезу дихальної системи людини [Текст] = Peculiarities of embryogenesis of human respiratory system / О. В. Цигикало, А. А. Ходоровська // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - № 28. - С. 17-21. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ДЫХАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- RESPIRATORY SYSTEM (эмбриология)
Анотація: З метою встановити особливості органогенезу дихальної системи в зародковому періоді онтогенезу людини досліджено 22 серії послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків 4,5-8,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) людини з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (гістологічний, морфометрія, графічне та тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Встановлено, що джерелом закладки легень людини є трахеопульмональний зачаток, який наприкінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку представлений непарним брунькоподібним утворенням, яке відходить під гострим кутом від вентральної стінки передньої кишки і розташований попереду останньої. Початок 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку слід вважати критичним періодом розвитку людини, впродовж якого відбуваються інтенсивні процеси органогенезу дихальної системи, і який є часом можливої появи варіантів будови та природжених вад. Джерелами легеневих судин є внутрішньоорганні острівці кровотворення та позаорганні магістральні судини, сполучення між якими відбуваються наприкінці 4-го та початку 5-го тижня внутрішньоутробного розвитку
Дод.точки доступу:
Ходоровська, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Цигикало, О. В.
Сучасні відомості про морфогенез нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало, С. Ю. Паліс // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 219-222. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: З метою з’ясування сучасного стану вивчення морфогенезу нижньої щелепи людини та перспектив подальшої розробки невивчених та суперечливих питань її будови у віковій динаміці розвитку, проаналізовано сучасну літературу, яка присвячена дослідженню особливостей розвитку та будови нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини. З’ясовані сучасні погляди щодо морфологічних передумов виникнення природжених вад розвитку та набутих захворювань нижньої щелепи. Встановлено, що існує брак сучасних комплексних даних щодо особливостей морфології нижньої щелепи в динаміці пренатального періоду онтогенезу людини, визначено напрямки подальших анатомічних досліджень.
Дод.точки доступу:
Паліс, С. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Олійник, І. Ю.
Топографоанатомічні особливості структур щічної ділянки у плодів людини [Текст] / І. Ю. Олійник, І. В. Марценяк, О. В. Цигикало // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, № 4. ч.2. - С. 42-44. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЩЕКИ -- CHEEK (анатомия и гистология, эмбриология)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология, эмбриология)
ОКОЛОУШНАЯ ОБЛАСТЬ -- PAROTID REGION (анатомия и гистология, эмбриология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Дод.точки доступу:
Марценяк, І. В.
Цигикало, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Дмитренко, Р. Р.
Особливості морфогенезу кісток основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини [Текст] / Р. Р. Дмитренко, О. В. Цигикало, В. А. Гончаренко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE (анатомия и гистология, рост и развитие)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – з’ясувати хронологічну послідовність появи закладок та особливості розвитку кісток основи черепа в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 17 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 4 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. На 7-му тижні ВУР (передплоди 14,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) розпочинається хондрифікація ектоменінгеальної капсули та визначаються три пари хрящових закладок кісток основи черепа: парахордальні хрящі (дорсально від гіпофіза); гіпофізарні хрящі (з боків від гіпофіза); прехордальні хрящі (вентрально від гіпофіза). Кістки основи черепа утворюються в результаті ендохондрального остеогенезу, в той час як для більшості кісток склепіння черепа притаманний перетинчастий остеогенез. На 8-му тижні ВУР хондрокраніум визначається як суцільна структура, безперервна із зачатком склепіння черепа, тому морфогенез деяких кісток черепа є як хрящовим, так і перетинчастим. Першим із хрящових зачатків основи черепа виявлений парахордальний хрящ позаду гіпофіза. Гіпофізарні хрящі утворюються навколо зачатка гіпофіза. Латерально центри хондрифікації виникають у зачатках очноямково-клиноподібних хрящів, які є джерелами розвитку малих крил клиноподібної кістки. Джерелами розвитку великих крил клиноподібної кістки є крило-клиноподібні хрящі. Передньобічний відросток очноямково-клиноподібного хряща виникає біля очноямкової частини зачатка лобової кістки. На 7-му тижні ВУР основа черепа містить окремі осередки хондрогенезу, а наприкінці 8-го тижня ВУР вони зливаються в єдину дірчасту основну хрящову пластинку з примітивними судинно-нервовими отворами. Висновки. 1. У розвитку кісток основи та склепіння черепа людини можна виділити три послідовні стадії: 1) виникнення мезенхімальної закладки (ектоменінгеальної капсули); 2) утворення хрящового зачатка шляхом розвитку та злиття численних окремих осередків хондрогенезу в мезенхімі; 3) скостеніння хрящового зачатка з-понад 100 осередків остеогенезу. 2. Процеси хондрифікації зачатків кісток основи черепа спостерігаються на початку передплодового періоду онтогенезу (7-й тиждень ВУР), а наприкінці 8-го тижня розвитку, у цілому, утворюється хрящова основа черепа людини.
Дод.точки доступу:
Цигикало, О. В.
Гончаренко, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Цигикало, О. В.
Розвиток венозного русла сфінктерних сегментів позапечінкових жовчних проток у пренатальному періоді онтогенезу людини [Текст] / О. В. Цигикало // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2013. - № 3. - С. 20-24

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Цигикало, О. В.
кровопостачання сфінктерних сегментів позапечінкових жовчних проток у пренатальному періоді онтогенезу людини / О. В. Цигикало // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2013. - № 21. - С. 83-88

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-74

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)