Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Цимбалюк, Я. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-24

Назва журналу :Вісник ортопедії, травматології та протезування -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Лябах А. П. Порівняльний аналіз систем оцінки функції стопи/ А. П. Лябах [та ін.] (стр.4-9)
Страфун С. С. Тактика хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки в сучасних умовах/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.10-17)
Голюк Є. Л. Клініко-генеалогічне та епігенетичне обстеження пацієнтів з юнацьким епіфізеолізом головки стегнової кістки/ Є. Л. Голюк [та ін.] (стр.18-24)
Сулима О. М. Особливості передопераційного планування тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих із кульшово-поперековим синдромом/ О. М. Сулима [та ін.] (стр.25-33)
Безуглий А. А. Проблеми діагностики, консервативного лікування та віддалені наслідки перелому "палець-молоточок”/ А. А. Безуглий, А. С. Лисак (стр.34-41)
Улещенко Д. В. Поперекова мікродискектомія. Ретроспективний аналіз результатів лікування 54 хворих/ Д. В. Улещенко [та ін.] (стр.42-50)
Страфун О. С. Лікування застарілих та ускладнених розривів ротаторної манжети плеча/ О. С. Страфун [та ін.] (стр.51-57)
Pidlisetskyi A. T. Damages of neuromuscular system after mechanical-induced limb ischemia (Experimental Study)/ A. T. Pidlisetskyi (стр.58-62)
Науменко Л. Ю. Актуальні аспекти хірургічного лікування хвороби Дюпюітрена (Огляд літератури)/ Л. Ю. Науменко, І. А. Кондрашова (стр.63-72)
Маметьєв А. О. Проблемні питання теорії і практики ендопротезування суглобів пальців кисті (Огляд літератури)/ А. О. Маметьєв, Л. Ю. Науменко (стр.73-79)
Головаха М. Л. Лікування нестабільного пошкодження кісток таза у вагітної (випадок із практики)/ М. Л. Головаха [та ін.] (стр.80-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Вісник ортопедії, травматології та протезування -2021р.,N 3
Цікаві статті :
Страфун С. С. Аналіз структури контрактур суглобів верхньої кінцівки/ С. С. Страфун [та ін.] (стр.4-12)
Рой І. В. Оцінка ефективності використання методики постізометричної релаксації (ПІР) та вправ на апараті механотерапії в післяопераційний період у пацієнтів з ушкодженням ротаторної манжети плеча/ І. В. Рой [та ін.] (стр.13-19)
Голюк Є. Л. Концептуальні засади застосування регенеративних технологій при остеоартрозі та асептичному некрозі кульшового та колінного суглобів/ Є. Л. Голюк [та ін.] (стр.20-27)
Сулима В. С. Функціональні результати остеосинтезу цефаломедулярним стрижнем черезвертлюгових переломів у хворих похилого і старечого віку/ В. С. Сулима [та ін.] ; В. С. Cулима [та ін.] (стр.28-34)
Гацький О. О. Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу/ О. О. Гацький [та ін.] (стр.35-47)
Марциняк С. М. Диференційований підхід до оперативного лікування хвороби Блаунта та рахітоподібних захворювань/ С. М. Марциняк [та ін.] (стр.48-57)
Gerasymenko S. I. Biomechanical analysis of the joint and muscle forces of the lower extremities in walking of rheumatoid arthritis patient/ S. I. Gerasymenko [та ін.] (стр.58-66)
Страфун С. С. Особливості артрозу плечового суглоба в умовах первинно реалізованої нестабільності плечового суглоба та у випадку її поєднання з ушкодженням ротаторної манжети плеча за даними магнітно-резонансної томографії та артроскопії/ С. С. Страфун, Т. М. Козаренко, Н. М. Негря (стр.67-74)
Скобенко Є. О. Ушкодження передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ): сучасна стратегія оперативного лікування (Огляд)/ Є. О. Скобенко, В. П. Кваша, В. О. Купрій (стр.75-81)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цимбалюк В. І., Пічкур Л. Д., Третяк І. Б., Лузан Б. М. , Татарчук М. М. , Цимбалюк Я. В.
Назва : Вогнепальні ушкодження периферичних нервів : тези доповіді
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 76 (Шифр КУ5/2014/11.3)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цимбалюк Я. В., Третяк І. Б., Гацький О. О., Лузан Б. М., Петрів Т. І., Цимбалюк В. І.
Назва : Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень ліцевого нерва
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2019. - Том 20, N 6. - С. 49-56 (Шифр ТУ3/2019/20/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
Анотація: Симетрія обличчя є надзвичайно важливою для кожної людини для повноцінного спілкування й комфортного існування в соціумі. Як наслідок, ушкодження лицевого нерва (ЛН) стає серйозною проблемою для пацієнта, спричинюючи низку негативних наслідків в багатьох аспектах життя хворого. Параліч м’язів обличчя спричинює пригнічення емоцій, виразу обличчя, заважає повноцінно спілкуватися, посміхатися, а також негативно впливає на орган зору хворого. Мета дослідження: вивчення результатів диференційованого хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва. Матеріали та методи. За період з 1998 по 2018 р. було проведено 199 хірургічних втручань із застосуванням різних методів хірургічного лікування наслідків ушкодження ЛН — динамічних і статичних. Динамічні методи хірургічного лікування нейропатії лицевого нерва (НЛН) були застосовані у 173 випадках (86,9 %), статичні — у 26 випадках (13,1 %). Cередні показники віку становили 38,2 ± 1,1 року. Жінок було 67,2 %, чоловіків — 32,8 %. Оцінку тяжкості НЛН проводили за шкалою House-Brackmann. Пацієнтам проводили хірургічне втручання в терміни від 1 місяця до 15 років після ушкодження (медіана становила 7,0 ± 5,9 місяця). Результати. Загалом, для всіх 199 випадків, медіана у післяопераційному періоді показника функції ЛН за шкалою House-Brackmann становила 3,000 ± 0,067 бала. Добрі показники відновлення функції ЛН (до II–III балів за шкалою House-Brackmann) спостерігалися у 160 пацієнтів (80,41 %), задовільні (до IV–V балів за шкалою House-Brackmann) — у 39 пацієнтів (19,59 %). Проаналізувавши окремо результати хірургічного лікування методами невротизації, отримали такі показники відновлення функції ЛН. У групах 1–4 невротизація вірогідно покращувала функцію ЛН після операції (р 0,01; Wilcoxon Matched Pairs Test, Mann-Whitney U-test). При проведенні хірургічного лікування хворих з ушкодженнями ЛН методами невролізу, шва та автопластики отримано добрі результати відновлення функції у 5 (62,5 %) з 8 хворих; після проведення хірургічних статичних методів — у 6 (85,7 %) із 7 хворих. Метод безопераційної підтяжки обличчя нитками був застосований у 19 пацієнтів з наслідками ушкодження ЛН після проведеної невротизації ЛН різними нервами-донорами і в усіх пацієнтів (у 100 %) покращив показники естетичності і симетрії обличчя (p 0,001, Wilcoxon Matched Pairs Test). Висновки. Невротизація лицевого нерва різними нервами-донорами дає можливість досягнення хороших показників відновлення ЛН, проте для досягнення кращих функціональних результатів у хворих з наслідками ушкодження ЛН ми рекомендуємо доповнити лікування статичними методами безопераційної підтяжки обличчя, що виключає традиційні ризики і небажані ускладнення при проведенні класичної хірургічної статичної корекції обличчяThe symmetry of the face is extremely important for everyone for full interaction and comfortable existence in society. As a result, damage to the facial nerve (FN) becomes a serious problem for a patient, causing several negative consequences in many aspects of a patient’s life. Facial muscle paralysis causes emotion inhibition, facial expressions, impedes full communication, smiles, and negatively affects a patient’s vision. The purpose of the study is to investigate the results of differentiated surgical treatment of facial nerve injury. Materials and methods. Between 1998 and 2018, 199 surgical procedures were performed using various methods of surgical treatment of the effects of FN damage — dynamic and static. Dynamic methods of surgical treatment of facial nerve neuropathy (FNN) were applied in 173 cases (86.9 %), static — in 26 cases (13.1 %). The mean age was 38.2 ± 1.1 years. There were 67.2 % women and 32.8 % of males. The severity of FNN was assessed on a House-Brackmann scale. Patients underwent surgery within 1 month to 15 years after injury (median 7.0 ± 5.9 months). Results. In a total of 199 cases, the median postoperative FN function on the House-Brackmann scale was 3.000 ± 0.067 points. Good recovery rates of FN function (up to II–III points on the House-Brackmann scale) were observed in 160 patients (80.41 %), satisfactory (up to IV–V points on the House-Brackmann scale) — in 39 patients (19.59 %). Analyzing separately the results of surgical treatment by the nerve transfer methods, we obtained the following indicators of FN function recovery. In groups 1–4, nerve transfer significantly improved FN function after surgery (p 0.01; Wilcoxon Matched Pairs Test, Mann-Whitney U-test). When performing surgical treatment of patients with FN injury by the methods of nerve decompression, suture and nerve grafting, good results of function recovery were obtained in 5 (62.5 %) of 8 patients; after surgical static methods — in 6 (85.7 %) of 7 patients. The non-surgical facelift method was applied in 19 patients with the effects of FN injury after FN neurotization with different donor nerves and improved the aesthetics and facial symmetry parameters in all patients (100 %) (p 0.001, Wilcoxon Matched Pairs Tests). Conclusions. Facial nerve neurotization with different nerve donors allows achieve good indicators of FN recovery, but for better functional results in patients with consequences of FN damage, we recommend to supplement with static methods of a non-surgical facelift, which eliminates the traditional risks and negative complications of surgical static face correction procedures
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цимбалюк Я. В., Третяк І. Б., Цимбалюк В. І., Третьякова А. І., Гацький О. О.
Назва : Клініка і діагностика наслідків травматичних ушкоджень лицевого нерва
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 22-28 (Шифр МУ64/2019/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
ЛИЦЕВЫЕ МЫШЦЫ -- FACIAL MUSCLES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Наслідки ушкодження лицевого нерва (ЛН) є серйозною медичною та соціальною проблемою, оскільки руйнівно впливають на низку важливих аспектів людського життя (економічні, психологічні, естетичні), що значно знижує якість життя хворих. Мета дослідження: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва шляхом оптимізації діагностики функціонального стану ЛН залежно від клінічного симптомокомплексу й оптимізації хірургічних методів лікування. Матеріали та методи. Додаткові інструментальні методи дослідження, а саме клініко-нейрофізіологічні (НФ), було проведено в 67 пацієнтів із наслідками ушкодження ЛН за період із 2012 по 2017 р. Ступінь порушення функції лицевого нерва оцінювали за шкалою House — Brackmann. Додатково застосовували такі нейровізуалізуючі методи, як комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, рентгенологічне та аудіометричне дослідження. Серед методів НФ-діагностики було використано: стимуляційну електроміографію, реєстрацію мигального рефлексу та голкову стимуляційну електроміографію. Комплекс нейрофізіологічної діагностики здійснювався на обладнанні «Нейро-МВП-4» («Нейрософт», РФ). Результати. Середні показники відновлення функції ЛН за шкалою House — Brackmann дорівнювали 2,94 ± 0,12 бала у групі хворих, яким проводили хірургічне лікування після 6 місяців після травми, і 2,45 ± 0,10 бала в групі хворих, які були прооперовані в терміни до 6 місяців після ушкодження ЛН. Між групами отримано відмінність на рівні значимості p = 0,017. Тобто кращі показники відновлення функції ЛН були в пацієнтів, у яких хірургічне втручання було проведено у більш ранньому періоді після травми (р 0,05). У нашому дослідженні кількість пацієнтів, у яких отримано високі показники відновлення (за шкалою House — Brackmann ІІ–ІІІ ст.) у терміни після 12 міс. після операції становила 60 із 67 (89,55 %), серед них максимальні показники відновлення до II ст. ми спостерігали у 27 пацієнтів (40,3 %). Гірші показники відновлення функції мімічних м’язів (до IV–V ст. за шкалою House — Brackmann) спостерігалися в 7 хворих (10,45 %). На результат лікування останньої категорії хворих негативно впливали значні терміни проведення хірургічного лікування після отримання травми і неповне дотримання рекомендацій із приводу реабілітаційного лікування в післяопераційному періоді. Показники різниці клінічних результатів відновлення залежно від етіології ушкодження не є статистично значущими. Висновки. Рання діагностика ушкодження лицевого нерва із застосуванням загальноприйнятих шкал та додаткових інструментальних методів важлива для визначення подальшої тактики ведення хворого, визначення ефективності проведеної реіннервації і прогнозу відновлення функції ЛН
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна хірургія -2014р.,N 11.3
Цікаві статті :
Новітні технології та способи лікування вогнепальних та інфікованих ран, синдром діабетичної стопи (стр.3-77)
Беляева О. А. Оптимизация комплексного лечения гнойно-некротических процессов у больных синдромом диабетической стопы и финансовые аспекты/ О. А. Беляева [и др.] (стр.3-7)
Бєсєдін О. М. Вакуум-інстиляційна терапія ран у хворих синдромом діабетичної стопи/ О. М. Бєсєдін [и др.] (стр.8-10)
Біляєва О. О. Мікроєюностомія при непрохідності кишечнику, її доцільність як способу ентерального харчування в ранньому післяопераційному періоді/ О. О. Біляєва [и др.] (стр.11-14)
Біляєва О. О. Обгрунтування хірургічного методу лікування бешихи шляхом декомпресійних розрізів з використанням оксиду азоту/ О. О. Біляєва, В. Г. Шендрик, О. І. Яловський (стр.15-17)
Герич І. Д. Досвід застосування препарату Acerbin® у лікуванні "проблемних ран"/ І. Д. Герич [и др.] (стр.18-20)
Іфтодій А. Г. Удосконалення результатів хірургічного лікування та якості життя пацієнтів із хронічними анальними тріщинами/ А. Г. Іфтодій [и др.] (стр.21-23)
Козинец Г. П. Эффективность специализированной медицинской помощи пострадавшим с термической травмой и ранениями мягких тканей во время массовых акций и АТО/ Г. П. Козинец [и др.] (стр.24-26)
Крижевський В. В. Аналіз частоти післяопераційних ранових ускладнень та постгоспітальних ускладнень після холецистектомій/ В. В. Крижевський [и др.] (стр.27-29)
Ротар О. В. Експериментальне обґрунтування селективної ентеросорбції ендотоксину розчинами хітозану при гострій хірургічній патології/ О. В. Ротар [и др.] (стр.30-31)
Фурманов А. Ю. Применение "кожного эквивалента" при лечении послеожоговых сгибательных контрактур трехфаланговых пальцев кисти/ А. Ю. Фурманов (стр.32-33)
Фусс Ю. О. Профілактика виникнення гнійних захворювань шкіри та м’яких тканин у спортсменів/ Ю. О. Фусс (стр.34-36)
Шаповал С. Д. Резистентные штамы staphyloccus aureus у больных с синдромом диабетической стопы/ С. Д. Шаповал, И. Л. Савон (стр.37-40)
Бадюл П. А. Перспективы использования VAC-терапии при нарушениях венозного оттока в островковых лоскутах/ П. А. Бадюл [и др.] (стр.41)
Березницкий Я. С. Опыт диагностики и лечения торакальной и абдоминальной травмы военного времени/ Я. С. Березницкий [и др.] (стр.41-42)
Біляєва О. О. Обгрунтування антикоагулянтної терапії у комплексному лікуванні хронічної венозної недостатності в стадії активних трофічних виразок у осіб похилого віку/ О. О. Біляєва [и др.] (стр.42-43)
Бойко В. В. Особливості санації гнійно-некротичних ран при підготовці їх до аутодермопластики/ В. В. Бойко [и др.] (стр.43)
Бойко В. В. Перспективи обмеження глибини опікового ураження та актівації репаративних процесів в рані/ В. В. Бойко [и др.] (стр.44)
Васильчук Ю. М. Особенности течения раневого процесса при ожоговой болезни у пострадавших с сахарным диабетом/ Ю. М. Васильчук [и др.] (стр.44-45)
Вільцанюк О. А. Сучасні підходи до комплексного лікування гнійно-запальних процесів та інфікованих ран/ О. А. Вільцанюк (стр.45-46)
Гандзюк В. М. Применение внеочагового дистракционно-компресионного остеосинтеза при лечении обширных ран стопы у больных сахарным диабетом/ В. М. Гандзюк (стр.46)
Гичка С. Г. Компенсаторні структурні зміни кровоносних судин нижніх кінцівок при цукровому діабеті 2-го типу/ С. Г. Гичка [и др.] (стр.47)
Жернов А. А. Лечение глубоких электротермических поражений с использованием васкуляризированных комплексов тканей/ А. А. Жернов, Ан. А. Жернов (стр.47-48)
Коваленко О. М. Вибір тактики лікування поверхневих дермальних опіків за допомогою ранових покриттів/ О. М. Коваленко, А. О. Коваленко, О. І. Осадча (стр.48-49)
Коваленко О. М. Можливості раннього хірургічного лікування хворих з поширеними опіками/ О. М. Коваленко, А. О. Коваленко, О. І. Осадча (стр.49)
Коваленко А. О. Досвід застосування атравматичних AG-вмісних ранових покриттів у хворих з опіками та цукровим діабетом 2-го типу/ А. О. Коваленко, В. М. Назаренко, А. В. Омельченко (стр.49-50)
Козинець Г. П. Ефективність застосування препаратів на гелевій основі у дітей з опіками/ Г. П. Козинець [и др.] (стр.50-51)
Коркунда С. В. Применение инъекционных препаратов гиалуроновой кислоты в комбустиологии и реконструктивно-пластической хирургии/ С. В. Коркунда, Г. А. Олейник, Т. Г. Григорьева (стр.51)
Косульников С. О. Ошибки диагностики и лечения раненых с огнестрельными поражениями конечностей/ С. О. Косульников [и др.] (стр.51-52)
Кравців М. І. Місцеве лікування післяопераційних ранових ускладнень/ М. І. Кравців [и др.] (стр.53)
Логачов В. К. Значення антиоксидантної терапії в загальному та місцевому лікуванні опіків у хворих похилого та старечого віку/ В. К. Логачов [и др.] (стр.53-54)
Логачов В. К. Можливості аутотрансплантації для відновлення субфасціальних опіків у осіб похилого та старечого віку/ В. К. Логачов [и др.] (стр.54)
Люлька О. М. Оптимізація хірургічного лікування хворих з епітеліальними куприковими ходами/ О. М. Люлька [и др.] (стр.54-55)
Михайлусов Р. М. Антибактериальная фотодинамическая терапия в комплексном лечении раневого процесса/ Р. М. Михайлусов (стр.55)
Нагайчук В. І. Можливості збереження кінцівок при термічних ураженнях кісток, великих суглобів та механічних травмах/ В. І. Нагайчук (стр.56)
Нечипорук С. М. Експрес-діагностика онкозахворювання ободової кишки/ С. М. Нечипорук (стр.56-57)
Нор Н. М. Вакуум-терапія в комплексному лікуванні глибоких дефектів м’яких тканин/ Н. М. Нор, С. В. Слєсаренко, П. О. Бадюл (стр.57)
Олейник Г. А. Современная тактика диагностики и лечения скальпированных ран конечностей/ Г. А. Олейник (стр.58)
Пасичный Д. А. Метод предварительной ишемической подготовки тканей и прогностический тест жизнеспособности лоскута при пластиках на конечностях/ Д. А. Пасичный (стр.58-59)
Петренко О. М. Роль ультразвукової кавітації в комплексному лікуванні гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи/ О. М. Петренко, Б. Г. Безродний, М. О. Приступюк (стр.59)
Подпрятов С. С. Порівняльна ефективність ін’єкцій високих доз препарату ботулотоксину для лікування ускладненої анальної тріщини/ С. С. Подпрятов [и др.] (стр.60)
Подпрятов С. Є. Підводні камені і стадійне лікування хронічних ран і виразок/ С. Є. Подпрятов [и др.] (стр.61)
Пузич Я. І. Комплексний підхід до лікування бешихи в умовах загальнохірургічного відділення/ Я. І. Пузич (стр.61-62)
Радзіховський А. П. Антибактеріальна терапія у хворих з гострою кишковою непрохідністю обтураційного генезу/ А. П. Радзіховський, О. О. Біляєва, С. М. Нечипорук (стр.62-63)
Руфанова А. А. Результати використання препарату Декасан у малоінвазивному лікуванні анальних тріщин/ А. А. Руфанова (стр.63)
Рябчинська О. В. Результати лікування дефектів анодерми за допомогою 0,4% нітрогліцеринової мазі/ О. В. Рябчинська, В. Ф. Сулима (стр.64)
Савчин В. С. Післяопікові рубцеві контрактури голови і шиї : сучасний стан проблеми/ В. С. Савчин [и др.] (стр.64-65)
Сандер С. В. Підготовка до сануючих операцій у хворих на хронічну ішемію нижніх кінцівок/ С. В. Сандер (стр.65)
Слесаренко С. В. Применение KEYSTONE лоскутов при закрытии обширных осколочно-огнестрельных раневых дефектов/ С. В. Слесаренко, П. А. Бадюл, К. С. Слесаренко (стр.65-66)
Слєсаренко С. В. Вибір методу пластики при закритті поширених ран кисті/ С. В. Слєсаренко, П. О. Бадюл, Н. М. Нор (стр.66-67)
Сперанский И. И. Диабетическая стопа : особенности лечения в условиях ожогового отделения/ И. И. Сперанский (стр.67-68)
Стояновський І. В. Пластичне закриття атипових ампутаційних кукс нижніх кінцівок у пацієнтів із некротизуючим фасціїтом/ І. В. Стояновський (стр.68)
Тамм Т. И. Влияние местного лечения ран на частоту повторных операций у больных с гнойными осложнениями синдрома диабетической стопы/ Т. И. Тамм, М. С. Попов (стр.69-70)
Тутченко М. І. Лікування парастомічних абсцесів та флегмон, враховуючи особливості догляду за стомою/ М. І. Тутченко [и др.] (стр.70)
Тутченко М. І. Лігатура за Гіпократом при гострому парапроктиті - варіант без рецидивного лікування/ М. І. Тутченко [и др.] (стр.70-71)
Тутченко М. І. Хірургічна тактика лікування пацієнтів із флегмоною Фурньє/ М. І. Тутченко [и др.] (стр.71)
Фелештинський Я. П. Особливості алопластики при посттравматичних грижах живота/ Я. П. Фелештинський [и др.] (стр.72)
Фелештинський Я. П. Досвід використання ультразвуку низької частоти та вакуум-терапії в лікуванні гнійних ран у ВІЛ-інфікованих хворих/ Я. П. Фелештинський [и др.] (стр.72-73)
Фисталь Э. Я. Применение современных технологий и способов лечения пострадавших от огнестрельных ранений/ Э. Я. Фисталь [и др.] (стр.73-74)
Фусс Ю. О. Доцільність використання антиперспірантів пролонгованої дії при різних варіантах ураження аксілярної ділянки гіпергідрозом/ Ю. О. Фусс, І. Д. Герич (стр.74)
Хіміч С. Д. Ефективність місцевого та парентерального використання антибіотиків при лікуванні гострих гнійних захворювань м’яких тканин у людей з ожирінням/ С. Д. Хіміч (стр.75)
Цимбалюк В. І. Вогнепальні ушкодження периферичних нервів/ В. І. Цимбалюк [и др.] (стр.76)
Цівина С. А. Досвід використання VAC-асоційованої терапії вогнепальних поранень кінцівок/ С. А. Цівина, Д. П. Ніколюк, Є. В. Цема (стр.76-77)
Шудрак А. А. Перший аналіз причин виникнення післяопераційних ускладнень при вогнепальних пораненнях живота та шляхи їх попередження/ А. А. Шудрак, Я. Л. Заруцький, Р. В. Гибало (стр.77)
Електрозварювання живих тканин в хірургії поранень, невідкладній та плановій хірургії (стр.78-87)
Головко С. В. Досвід застосування електрозварювального та термоструменевого методів при органозберігаючих операціях на нирках/ С. В. Головко, Р. В. Гутверт (стр.78-80)
Березницький Я. С. Хірургічне лікування хронічного геморою з коагуляцією біологічних тканин/ Я. С. Березницький, В. П. Сулима, С. Л. Маліновський (стр.81)
Дорощук В. О. Опыт применения и внедрение ВЧ-электросварки при кастрации в ветеринарной хирургии/ В. О. Дорощук [и др.] (стр.81-82)
Дорощук В. О. Застосування апарату ВЧ-електрозварювання ПАТОНМЕД ЕКВЗ-300 для проведення оваріогістероектомії та мастектомії у кішок/ В. О. Дорощук [и др.] (стр.82-83)
Косенко О. П. Елементи пластичної хірургії з застосуванням апарату "ПАТОНМЕД" при виконанні гемороїдектомії/ О. П. Косенко (стр.83-84)
Косенко О. П. WOV - новий інструмент для виконання біполярних електрокоагуляційних методик/ О. П. Косенко (стр.84)
Ничитайло М. Ю. Застосування методу зварки живих м’яких тканин при виконанні лімфаденектомії у хворих на злоякісні новоутворення голівки підшлункової залози/ М. Ю. Ничитайло [и др.] (стр.84-85)
Подпрятов С. Є. Стінка шлунку та кишечнику як об’єкт електрохірургії/ С. Є. Подпрятов [и др.] (стр.85-86)
Подпрятов С. С. Електрозварювальна структурна перебудова як основа ефективності перекриття високої анальної нориці/ С. С. Подпрятов [и др.] (стр.86)
Супрун И. С. Особенности применения электросварочной технологии в эндокринной хирургии/ И. С. Супрун [и др.] (стр.87)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна хірургія -2017р.,N 2
Цікаві статті :
Білянський Л. С. Досвід використання методу електрозварювання біологічних тканин у невідкладній та плановій хірургії/ Л. С. Білянський [та ін.] (стр.5-6)
Бойко В. В. Чрескожное пункционное дренирование скоплений жидкости в забрюшинной клетчатке при гнойно-септических осложнениях острого панкреатита/ В. В. Бойко [и др.] (стр.7-9)
Бродовський С. П. Оптимізація хірургічного лікування хронічного геморою III-IV стадії/ С. П. Бродовський, А. Г. Іфтодій, І. М. Козловська (стр.10-12)
Вільцанюк О. А. Порівняльна оцінка ефективності використання композиції на основі нанодисперсного кремнезему з антимікробними властивостями для місцевого лікування гнійно-запальних процесів/ О. А. Вільцанюк [та ін.] (стр.13-15)
Герасимчук П. О. Використання вакуум-терапії на етапах хірургічного лікування синдрому діабетичної стопи/ П. О. Герасимчук, Д. Б. Фіра, А. В. Павлишин (стр.16-18)
Желіба М. Д. Комплексне лікування гнійно-некротичних ускладнень у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи з застосуванням негативного тиску та капікору/ М. Д. Желіба [та ін.] (стр.19-21)
Иоффе И. В. Анализ прогностических факторов повторного образования полипов желудка после эндоскопической полипэктомии/ И. В. Иоффе, С. Н. Троценко, В. В. Лесной (стр.22-24)
Іфтодій А. Г. Доцільність застосування внутрішньотканинного електрофорезу в передопераційній підготовці хворих при хронічній анальній тріщині/ А. Г. Іфтодій, І. М. Козловська (стр.25-27)
Коваленко О. М. Вплив ранових покриттів на pH рани при поверхневих опіках шкіри/ О. М. Коваленко, А. О. Коваленко, О. І. Осадча (стр.28-30)
Косаківська І. А. Використання електротермоадгезії при хірургічних втручаннях з приводу захворювань лімфатичного кільця глотки у дітей/ І. А. Косаківська (стр.31-33)
Кравцов А. В. Особенности оценки ожогового повреждения методом магниторезонансной томографии/ А. В. Кравцов [и др.] (стр.34-37)
Кутовой А. Б. Вакуум-терапия разлитого перитонита/ А. Б. Кутовой [и др.] (стр.38-40)
Лун Цзян. Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування кістозних менінгіом головного мозку з використанням стандартних методів і новітніх технологій/ Лун Цзян [та ін.] (стр.41-44)
Малик С. В. Ефективність біомеханічно обгрунтованих способів мобілізації шкірно-жирових клаптів передньої черевної стінки/ С. В. Малик, В. С. Драбовський, Д. С. Аветіков (стр.45-47)
Ничитайло М. Ю. Принципи формування гепатикоєюноанастомозів методом ВЧ-електрозварювання м’яких тканин в клінічній практиці/ М. Ю. Ничитайло [та ін.] (стр.48-49)
Пантьо В. І. Оптимізація лікування хворих з приводу невропатично-інфікованої форми синдрому діабетичної стопи з використанням препаратів йоду та низькоінтенсивного лазерного випромінювання/ В. І. Пантьо, В. В. Пантьо, Г. М. Коваль (стр.50-53)
Петрушенко В. В. Клініко-морфологічне обгрунтування переваг лапароскопічних втручань з використанням аргоно-плазмової коагуляції в лікуванні гемангіоми печінки/ В. В. Петрушенко [та ін.] (стр.54-56)
Подпрятов С. Є. Складові утворення електрозварного з’єднання шлунка та тонкої кишки/ С. Є. Подпрятов [та ін.] (стр.57-58)
Подпрятов С. Є. Вплив усунення набряку тканин на результат хірургічного лікування запалення/ С. Є. Подпрятов [та ін.] (стр.59-61)
Сандер С. В. Можливості форсованого внутрішньоартеріального введення лікарських засобів у комплексі лікування хронічної ішемії тканин нижніх кінцівок/ С. В. Сандер (стр.62-65)
Сидорчук Р. І. Морфологія синдрому діабетичної стопи/ Р. І. Сидорчук [та ін.] (стр.66-67)
Шаповал С. Д. Артеріальний тиск на першому пальці стопи як прогностичний критерій виникнення ускладнень синдрому діабетичної стопи на тлі склерозу Менкеберга/ С. Д. Шаповал [та ін.] (стр.68-70)
Супрун А. С. Электропроводность тканей в эксперименте как современный способ диагностики жизнеспособности скальпированных повреждений конечностей/ А. С. Супрун [и др.] (стр.71-74)
Ротар О. В. Діагностичне та прогностичне значення ентеральної недостатності у хворих на гострий некротичний панкреатит/ О. В. Ротар (стр.75-76)
Бойко В. В. Эволюция взглядов на лечение панкреонекроза/ В. В. Бойко [и др.] (стр.77)
Годлевський А. І. Черезпечінкове каркасне зовнішньо-внутрішнє дренування жовчних проток при обтураційній жовтяниці/ А. І. Годлевський [та ін.] (стр.78)
Анатолій Павлович Радзіховський (стр.79-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна хірургія -2018р. т.85,N 7
Цікаві статті :
Грубник В. В. Возможность использования самофиксирующей сетки ProGrih™ при лапароскопической пластике больших грыж пищеводного отверстия диафрагмы/ В. В. Грубник [и др.] (стр.5-8)
Курик О. Г. Клініко-морфологічна діагностика стравоходу Барретта/ О. Г. Курик [та ін.] (стр.9-12)
Козачук О. М. Профілактика ускладнень при операціях з приводу раку середньої і нижньої третин стравоходу/ О. М. Козачук [та ін.] (стр.13-15)
Мельник В. М. Нові методи хірургічних операцій на товстій кишці/ В. М. Мельник [та ін.] (стр.16-20)
Сафиева А. К. Мелкие колоректальные полипы как предшественники колоректального рака/ А. К. Сафиева, Н. Ю. Байрамов (стр.21-23)
Дзигал О. Ф. Результати хірургічного лікування хворих з цирозом печінки та холестатичним синдромом/ О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало (стр.24-26)
Андрющенко В. П. Стандартні відкриті операційні втручання в хірургічному лікуванні хворих із гострим ускладненим панкреатитом/ В. П. Андрющенко, Д. В. Андрющенко, Ю. С. Лисюк (стр.27-29)
Пилипчук В. І. Ранні та віддалені результати дистальної резекції підшлункової залози/ В. І. Пилипчук (стр.30-33)
Бицай А. М. Порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих з облітеруючим атеросклерозом артерій нижніх кінцівок з багаторівневим оклюзійно-стенотичним ураження на тлі критичної ішемії/ А. М. Бицай (стр.34-38)
Діденко С. М. Хірургічне лікування стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи/ С. М. Діденко (стр.39-42)
Бойко В. В. Тактика лечения варикозной болезни, осложненной тромбозом, с помощью миниинвазивных методов/ В. В. Бойко [и др.] (стр.43-46)
Русин В. І. Характеристика показників гемостазу при хронічній венозній недостатності у стадії декомпенсації/ В. І. Русин [та ін.] (стр.47-50)
Швед О. Є. Можливості інструментальних методів діагностики у виборі лікувальної тактики у пацієнток із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок і таза/ О. Є. Швед [та ін.] (стр.51-55)
Павляк А. Я. Динаміка показників ендотоксикозу у хворих із розповсюдженим перитонітом/ А. Я. Павляк, О. В. Пиптюк (стр.56-59)
Долим К. С. Острые гинекологические заболевания в неотложной хирургической практике/ К. С. Долим, А. Ш. Абдумажидов, З. З. Тухтамурод (стр.60-61)
Страфун С. С. Оцінка ефективності лікування поранених із вогнепальними поліструктурними ушкодженнями верхніх кінцівок/ С. С. Страфун, Н. О. Борзих, Я. В. Цимбалюк (стр.62-66)
Мельниченко М. Г. Досвід лікування дітей з післяопераційними інтраабдомінальними інфільтратами/ М. Г. Мельниченко, В. В. Антонюк (стр.67-70)
Лісовий В. М. Порівняння методів контактної уретеролітотрипсії при лікуванні уретеролітіазу/ В. М. Лісовий, Р. В. Стецишин, Д. В. Щукін (стр.71-74)
Валіхновська К. Г. Вплив методів резекції на структурно-функціональні зміни підшлункової залози/ К. Г. Валіхновська (стр.75-78)
Малиновский А. В. Первый опыт флуоресцентной холангиографии при лапароскопической холецистэктомии/ А. В. Малиновский [и др.] (стр.79-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Клітинна та органна трансплантологія -2020р. т.8,N 1
Цікаві статті :
Яворовська В. І. Вміст клітин крові в лейкоцитвмісній та збідненій лейкоцитами плазмі з концентратом тромбоцитів у пацієнтів із патологією опорно-рухового апарату/ В. І. Яворовська [та ін.] (стр.6-12)
Yavorovska V. The blood cells count in leukocyte and leukocyte-poor platelet-concentrated plasma in patients with musculoskeletal disorders/ V. Yavorovska [та ін.] (стр.13-19)
Пантелейчук А. Б. Композитна хітозан/поліетиленоксидна плівка для пластики твердої мозкової оболони на моделі черепно-мозкової травми у щурів/ А. Б. Пантелейчук [та ін.] (стр.20-25)
Panteleichuk A. Composite chitosan/polyethylene oxide film for duraplasty in traumatic brain injury model in rats/ A. Panteleichuk [та ін.] (стр.26-31)
Лабунец И. Ф. Влияние мультипотентных мезенхимальных стромальных клеток пуповины человека на показатели поведения и оксидативного стресса в головном мозге мышей разного возраста с токсической купризоновой моделью демиелинизации/ И. Ф. Лабунец [та ін.] (стр.32-37)
Labunets I. The effects of human umbilical cord multipotent mesenchymal stromal cells on the behavior and oxidative stress in the brain of mice of different ages with a cuprizone-induced model of demyelination/ I. Labunets [та ін.] (стр.38-42)
Цимбалюк В. І. Метод кріоконсервації мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин з Вартонових драглів пуповини людини із зниженою концентрацією ДМСО/ В. І. Цимбалюк [та ін.] (стр.44-50)
Tsymbaliuk V. Cryopreservation of human Wharton’s jelly multipotent mesenchymal stromal cells with reduced concentration of dimethyl sulfoxide/ V. Tsymbaliuk [та ін.] (стр.51-57)
Іваніщев В. М. Порівняльний аналіз морфометричних показників жирової тканини у оваріоектомованих мишей різного віку/ В. М. Іваніщев [та ін.] (стр.58-63)
Ivanishchev V. Comparative morphometric study of adipose tissue in ovariectomized mice of different ages/ V. Ivanishchev [та ін.] (стр.64-69)
Петрів Т. І. . Трансплантація стовбурових клітин при лікуванні хворих на дитячий церебральний параліч/ Т. І. Петрів [та ін.] (стр.70-75)
Petriv T. Stem cells transplantation in the treatment of patients with cerebral palsy/ T. Petriv [та ін.] (стр.76-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии -2014р. т.5,N 3
Цікаві статті :
Василенко Л. В. Предупреждение перинатальных осложнений у матери и ребенка/ Л. В. Василенко, О. С. Однокозова, Н. И. Зрячкин (стр.5-9)
Бойченко А. Д. Типы диастолической дисфункции желудочков сердца у новорожденных в ранний неонатальный период/ А. Д. Бойченко [и др.] (стр.11-17)
Майданннк В. Г. Особенности артериального давления у детей с избыточной массой тела (по данным суточного мониторирования)/ В. Г. Майданннк [и др.] (стр.18-23)
Митюряева И. А. Миофасциальные дисфункции у детей с пароксизмальной вегетативной недостаточностью на фоне патологии шейного отдела позвоночника/ И. А. Митюряева [и др.] (стр.24-32)
Кулешов А. В. Причина появления пролапса митрального клапана, как проявление синдрома дисплазии соединительной ткани у детей/ А. В. Кулешов (стр.33-38)
Нечитайло Д. Ю. Современные методы лечения функциональных запоров у детей дошкольного возраста/ Д. Ю. Нечитайло, Т. Н. Михеева (стр.39-41)
Мыколышин Л. И. Особенности туберкулеза костей и суставов у детей/ Л. И. Мыколышин, З. И. Пискур (стр.42-46)
Бучкова Т. Н. Своевременность проведения вакцинации против кори, краснухи и паротита вакциной Приорикс детей с отклонениями в состоянии здоровья/ Т. Н. Бучкова, Н. И. Зрячкин, С. А. Хмилевская (стр.47-49)
Кондрашова В. Г. Состояние церебральной гемодинамики у детей, родившихся и постоянно проживающих на радиоактивно загрязненных территориях/ В. Г. Кондрашова [и др.] (стр.50-54)
Майданних В. Г. Информативность современных маркеров диабетической нефропатии у детей/ В. Г. Майданних, А. Н. Муренко (стр.55-70)
Кеч Н. Р. экообусловленная остеопения у детей, патогенез, диагностика и лечение/ Н. Р. Кеч (стр.71-81)
Майданник В. Г. Клинические рекомендации по диагностике и лечению кишечных колик у детей раннего возраста/ В. Г. Майданник, Л. Я. Иванишин (стр.82-91)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2019р.,N 5
Цікаві статті :
Kachmar O. Changes in motor functions in children with cerebral palsy after the course of intensive neurophysiologocal rehabilitation: a single-blind study/ O. Kachmar [et al.]
Цимбалюк Я. В. Клініка і діагностика наслідків травматичних ушкоджень лицевого нерва/ Я. В. Цимбалюк [та ін.] (стр.22-28)
Nehrych O. I. The Multiple Sclerosis Intimacy and Sexuality Questionnaire-19: validation and adaptation for Ukrainian population/ O. I. Nehrych [et al.] (стр.31-37)
Scholtz A. W. Цинаризин/дименгідринат (Арлеверт®) у лікуванні запаморочення в умовах реальної клінічної практики/ A. W. Scholtz [et al.] (стр.38-41)
Лабунец И. Ф. Влияние интерлейкина-10 на факторы иммунной системы и антиоксидантной защиты головного мозга, функцию тимуса и поведение мышей с купризоновой моделью демиелинизации/ И. Ф. Лабунец [и др.] (стр.42-48)
Пулик О. Р. Використання препарату Прамістар для корекції післяінсультних когнітивних порушень/ О. Р. Пулик [та ін.] (стр.49-55)
Козьолкін О. А. Мануальна терапія вертебральних грудних неврологічних синдромів/ О. А. Козьолкін, С. О. Мєдвєдкова, О. А. Лісова (стр.56-63)
Harcourt J. Бетагістин неефективний, пацієнти невідкладно потребують кращої альтернативи/ J. Harcourt, S. Cosentino (стр.64)
Adrion C. Ефективність і безпечність терапії бетагістином у пацієнтів із хворобою Меньєра: результати досліджень BEMED/ C. Adrion [et al.] (стр.65-68)
Демченко А. В. Роль інгібітору МАО-В разагіліну в лікуванні хвороби Паркінсона/ А. В. Демченко (стр.69-74)
Орос М. М. Підгострий біль у спині: підходи до медикаментозного лікування як профілактика хронізації болю/ М. М. Орос [та ін.] (стр.77-81)
Чистик Т. Роль нейропротекции в лечении ишемического инсульта в условиях закрытого терапевтического окна/ подгот. Т. Чистик (стр.82-86)
Чистик Т. Важность нейротропного эффекта Нейробиона при лечении пациентов с болью в спине/ подгот. Т. Чистик (стр.89-94)
Фломін Ю. В. Предиктори потреби у сторонній допомозі у повсякденному житті серед пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.95-104)
Лесная О. А. Боль в практике врача: сложный феномен и непростые пути решения/ О. А. Лесная (стр.105-111)
Сайко О. В. Церебральний венозний тромбоз (клінічний випадок)/ О. В. Сайко, Ю. І. Маланкевич (стр.112-118)
Научный симпозиум EVER "Немедленно назначенная терапия, направленная на нейровосстановление, улучшает долгосрочные результаты" (стр.119-129)
Brainin M. Нейропротекция и нейровосстановление после инсульта: обзор недавно опубликованных исследований Церебролизина/ M. Brainin (стр.119-122)
Pantoni L. Инновационные методы лечения, снижающие риск развития постинсультной деменции/ L. Pantoni (стр.122-123)
Sunnerhagen K. Важность ранней мобилизации и реабилитации после инсульта/ K. Sunnerhagen (стр.124-126)
Winkler A. Новые надежды для пациентов, перенесших инсульт - исследование IMPULSE/ A. Winkler ; A. Vinkler (стр.126-129)
Качмар О. О. 31-ша щорічна конференція Європейської академії дитячої неповносправності/ О. О. Качмар (стр.130-132)
До 80-річчя від дня народження Івана Савовича Зозулі (стр.133-134)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2019р.,N 8
Цікаві статті :
Купрієнко Н. Японський досвід лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. Гість редакції - професор Yukito Shinohara/ підгот. Н. Купрієнко (стр.13-15)
Галина И. Долговременная комплексная медицинская, социальная и педагогическая реабилитация лиц с отклонениями психофизического развития/ И. Галина [и др.] (стр.16-22)
Vinychuk S. M. Thalamic stroke outcomes: a prospective hospital-based cohort study/ S. M. Vinychuk, M. M. Prokopiv, O. Ye. Fartushna (стр.23-27)
Цимбалюк Я. В. Показання і протипоказання до проведення хірургічного лікування наслідків ураження лицевого нерва/ Я. В. Цимбалюк (стр.28-33)
Прокопів М. М. Система надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві: оцінка клінічної ефективності тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину в лікуванні гострого ішемічного інсульту в різні періоди після його розвитку/ М. М. Прокопів [та ін.] (стр.35-47)
Суслова Е. Ю. Причины, диагноз и лечение хронической неспецифической боли в нижней части спины/ Е. Ю. Суслова, О. А. Черненко, А. И. Исайкин (стр.48-52)
Бурчинський С. Г. Біль і депресія: нові можливості фармакотерапії хронічних психогенних больових синдромів/ С. Г. Бурчинський (стр.55-61)
Коваленко О. Є. Неінвазивні методи рефлексотерапії: обгрунтування та доцільність у клінічній практиці/ О. Є. Коваленко, М. Є. Рубаніста (стр.62-69)
Пономарев В. В. Болезнь Девика: анализ литературы и клинический разбор/ В. В. Пономарев, Н. В. Мазго (стр.70-77)
Научный симпозиум EVER Pharma "Достижения в клиническом лечении черепно-мозговой травмы и инсульта" (стр.78-86)
Chopp M. Применение Церебролизина при черепно-мозговой травме способствует восстановлению неврологических нарушений и когнитивных функций/ M. Chopp (стр.78-80)
Lackner P. Предикторы исходов черепно-мозговой травмы - детерминанты и перспективы на будущее/ P. Lackner (стр.80-82)
Maas A. CENTER-TBI: картирование современного ладшафта черепно-мозговой травмы в Европе/ A. Maas (стр.82-84)
Lucena L. Эффективность Церебролизина при тяжелой черепно-мозговой травме: многоцентровое ретроспективное когортное исследование/ L. Lucena (стр.85-86)
Звіт про ІІ Національний конгрес "Актуальні питання перинатальної неврології" (17-18 жовтня 2019 р., м. Київ) (стр.87-92)
Тези ІІ Національного конгресу "Актуальні питання перинатальної неврології" (17-18 жовтня 2019 р., м. Київ) (стр.93-107)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2021р. т.17,N 4
Цікаві статті :
Fartushna O. Ye. Classic Fabry disease: a clinical case presentation in a resident of Transcarpathia/ O. Ye. Fartushna [et al.] (стр.11-14)
Нехлопочин О. С. Характер та інтенсивність больових відчуттів у пацієнтів у віддалений період хребетно-спинномозкової травми/ О. С. Нехлопочин, В. В. Вербов, Я. В. Цимбалюк (стр.15-25)
Alvarez-Sabin J. Тривале лікування цитиколіном запобігає зниженню когнітивних функцій та забезпечує кращу якість життя після першого ішемічного інсульту/ J. Alvarez-Sabin [et al.] (стр.26-31)
Zhаuniaronak I. V. Hereditary neuromuscular diseases in children of Belarus: Republican Register date/ I. V. Zhаuniaronak [et al.] (стр.32-37)
Орос М. М. Ефективність застосування препарату Алфлутоп у вертеброневрології/ М. М. Орос [та ін.] (стр.39-43)
Марценковський Д. І. Депресії у дітей та підлітків унаслідок психологічної травматизації/ Д. І. Марценковський, І. А. Марценковський (стр.45-53)
Бурчинський С. Г. Мультимодальність фармакологічного захисту мозку як основа успішної терапії в ангіоневрології/ С. Г. Бурчинський (стр.55-62)
Орос М. М. Вивчення ефективності та переносимості ін’єкційних міорелаксантів із центральним механізмом дії при неспецифічному болі в спині з м’язово-тонічним синдромом та при міофасціальному больовому синдромі спини/ М. М. Орос (стр.63-68)
Карабань І. М. Перспективи успішного лікування хвороби Паркінсона із застосуванням апоморфіну/ І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, Т. В. Гасюк (стр.69-88)
Кирилова Л. Г. Ранні інфантильні епілептичні енцефалопатії типів 1 та 2: огляд літератури та власне спостереження/ Л. Г. Кирилова, О. О. Мірошников, О. О. Юзва (стр.89-96)
XII Міжнародний медичний форум «Інновації в медицині — здоров’я нації» (стр.97-102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Митюряева И. А., Кухта Н. Н., Кулик В. О., Гнилоскуренко А. В., Цимбалюк Я. В., Молочек Н. В., Забуцкая Л. Р.
Назва : Миофасциальные дисфункции у детей с пароксизмальной вегетативной недостаточностью на фоне патологии шейного отдела позвоночника
Місце публікування : Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2014. - Т. 5, № 3. - С. 24-32 (Шифр МУ90/2014/5/3)
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES
МИОФАСЦИАЛЬНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- MYOFASCIAL PAIN SYNDROMES
ДЕТИ -- CHILD
ДИСТОНИЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ НОЧНАЯ -- NOCTURNAL PAROXYSMAL DYSTONIA
ВЕГЕТАТИВНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ПОЛНАЯ -- PURE AUTONOMIC FAILURE
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нехлопочин О. С., Вербов В. В., Цимбалюк Я. В.
Назва : Характер та інтенсивність больових відчуттів у пацієнтів у віддалений період хребетно-спинномозкової травми
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 15-25 (Шифр МУ64/2021/17/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПОЗВОНОЧНИКА ТРАВМЫ -- SPINAL INJURIES
ШЕИ ТРАВМЫ -- NECK INJURIES
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Біль є одним із найпоширеніших вторинних станів, що спостерігаються у пацієнтів, які перенесли хребетно-спинномозкову травму (ХСМТ). Від 65 до 85 % пацієнтів з ХСМТ мають больові відчуття, причому у третини реєструють сильний/нестерпний біль. Незважаючи на велику кількість досліджень, низка питань, що мають принципове значення для вибору терапії больових відчуттів, практично не вивчена. Мета дослідження: визначити типи, підтипи й інтенсивність больових відчуттів у пацієнтів, які перенесли ХСМТ шийного відділу хребта на субаксіальному рівні. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в Інституті нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України в період з 2010 до 2020 р. з приводу травматичного пошкодження шийного відділу хребта на субаксіальному рівні. Оцінювали стан через 12–18 міс. після травми. Функціональний клас неврологічних розладів визначали з застосуванням шкали ASIA. Больові відчуття характеризували з використанням Міжнародної класифікації болю при ушкодженні спинного мозку. Інтенсивність больових відчуттів оцінювали з використанням цифрової рейтингової шкали. Результати. Стійкі больові відчуття через 12–18 міс. після перенесеної ХСМТ на субаксіальному рівні шийного відділу хребта зареєстровані у 86,42 % із 81 постраждалого, із них один підтип болю відзначався у 38,57 % пацієнтів з больовими відчуттями, два підтипи — у 40,0 %, три підтипи — у 21,43 %. Елементи ноцицептивного болю відзначались у 54,32 % потерпілих, нейропатичного — у 71,6 %. Розподіл за підтипами болю був таким: скелетно-м’язовий біль зафіксували у 54,32 % (95% довірчий інтервал (ДІ) 44,44–66,16) обстежених, нейропатичний на рівні травми — у 51,85 % (95% ДІ 41,98–63,77), нейропатичний біль нижче за рівень травми — у 43,21 % (95% ДІ 33,33–54,91). Ноцицептивний вісцеральний та інший нейропатичний біль реєстрували епізодично — у 4,94 % (95% ДІ 1,23–9,09) і 3,7 % (95% ДІ 1,23–7,94) пацієнтів відповідно. При зіставленні характеру болю та функціонального класу за ASIA виявлено, що частотний патерн розподілу підтипів болю статистично значуще корелював з рівнем неврологічних розладів. Найбільша інтенсивність больових відчуттів відзначалась у пацієнтів з функціональним класом неврологічних розладів C за ASIA. Висновки. Отримані дані дали змогу виявити закономірності клінічної картини у потерпілих з різним рівнем неврологічних розладів, що має практичне значення для розроблення оптимальних схем фармакологічної дії
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гацький О. О., Третяк І. Б., Цимбалюк В. І., Базік О. М., Цимбалюк Я. В.
Назва : Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу
Паралельн. назви :Pathological Locomotor Phenomena in the Wrist Joint Associated with Transposition of the Pronator Teres at Dysfunction of the Muscles of the Posterior Surface of the Forearm Caused by Denervation Process of Traumatic Genesis
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 35-47 (Шифр ВУ11/2021/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): сухожильно- м'язовий апарат
Анотація: Дисфункція м’язів задньої поверхні передпліччя призводить до втрати розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, п’ястно-фалангових суглобах і втрати відведення та розгинання першого пальця. Причиною дисфункції є ушкодження променевого нерва, надключичне або підключичне ушкодження плечового сплетення. Довгий регенераційний процес унеможливлює ефективне використання ушкодженої кінцівки протягом тривалого періоду. Паліативне використання переміщень (транспозиції) м’язів дозволяє суттєво скоротити термін повернення пацієнта до активного використання ушкодженої кінцівки. Кожна з транспозицій м’язів має певні недоліки, пов’язані з розвитком патологічних рухових феноменів (ПРФ) у променево-зап’ястковому суглобі. Шляхи їх подолання ґрунтуються на суто механістичному підході, який найчастіше спрощується до зміни точки кріплення первинних м’язів-ефекторів, які не функціонують. Мета дослідження. Визначення найбільш адекватного комплексного хірургічного підходу для забезпечення ефективної функції розгинання у променево-зап’ястковому суглобі та п’ясно-фалангових суглобах. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 30 послідовних випадків дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовлених травматичним ушкодженням структур периферійної нервової системи (ПНС) різної локалізації. 23 пацієнти – з ушкодженням променевого нерва, 7 пацієнтів – із патологією плечового сплетення. Середній вік пацієнтів становив 41 рік (від 18 до 64 років). Середні терміни проведення первинного хірургічного відновлення становили 4,6 міс. 7 пацієнтам проведено лише ревізію променевого нерва в межах сегмента (дефект 10 см); 6 пацієнтам виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon; 5 пацієнтам виконано аутологічну пластику променевого нерва (дефект 10 см); 5 пацієнтам виконано його невроліз. 6 пацієнтам із патологією плечового сплетення виконано невроліз, в 1 випадку виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon. Усім пацієнтам було виконано транспозицію круглого пронатора передпліччя (РТ) за стандартною методикою. 12 пацієнтам було виконано транспозицію м’язів променевого згинача (FCR, 4 випадки) або ліктьового згинача кисті (FCU, 8 випадків) за стандартною методикою. Оцінка результатів транспозиції проводилася через 1 міс. або пізніше 6 міс. за допомогою клінічного неврологічного методу, оцінка відновлення структур ПНС – у терміни 9-12 міс. та додатково у терміни 15 міс. за допомогою клінічного неврологічного та електрофізіологічного методів обстеження. Результати. У 6 пацієнтів не настало відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах (РПФС), у 12 пацієнтів настало повне відновлення РПФС після втручань на структурах ПНС (4 випадки – аутологічна пластика, 7 випадків – дистальна невротизація, 1 випадок – невроліз променевого нерва). У 8 пацієнтів не спостерігалося формування ПРФ при розгинанні у променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції м’язів. У 15 пацієнтів сформувався ПРФ “вид В”, у 7 пацієнтів – ПРФ “вид С” терміном 1 міс. після транспозиції м’язів. У жодного пацієнта не спостерігали збереження ПРФ “вид С” у терміни 6 міс. У 8 пацієнтів сформувався постійний ПРФ “вид В”, який у 4 випадках трансформувався у ПРФ “вид D”. Формування сталого ПРФ “вид D” зафіксовано в усіх випадках невролізу структур ПНС без проведення відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах шляхом транспозиції. Формування сталого ПРФ “вид В” зафіксовано у всіх випадках транспозиції FCU для відновлення РПФС. В 11 випадках редукції первинної функції FCR внаслідок його денервації (невротизація за методикою Mackinnon) або транспозиції м’язів FCR (зміна первинної точки кріплення) ПРФ “вид В” не розвинувся. Висновки. На основі результатів проведеного дослідження встановлено, що найбільш адекватним комплексним хірургічним підходом, що дозволяє уникнути формування сталого ПРФ, зумовленого транспозицією м’язів для відновлення розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, є його поєднання з невротизацією за методикою Mackinnon або транспозиції FCR для відновлення РПФСDysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm leads to loss of extension in the wrist joint, metacarpophalangeal joints, and loss of abduction and extension of the first finger. The cause of dysfunction is damage to the radial nerve, supraclavicular or subclavian damage to the brachial plexus. The long regeneration process makes it impossible to effectively use the injured limb for a long period of time. Palliative use of movements (transposition) of muscles can significantly reduce the time for the patient to return to active use of the injured limb. Each of the muscle transpositions has certain disadvantages associated with the development of pathological locomotor phenomena (PLF) in the wrist joint. Ways to overcome them are based on a purely mechanistic approach, which is most often simplified to change the point of attachment of the primary non-functioning effector muscles. Objective: to define most adequate complex surgical approach in restoring effective extension function in the wrist joint and metacarpophalangeal joints. Materials and Methods. A retrospective analysis of the surgical treatment of 30 consecutive cases of dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm caused by traumatic damage to the structures of the peripheral nervous system (PNS) of various localization was carried out. 23 patients with damage to the radial nerve. 7 patients with pathology of the brachial plexus. The mean age of patients was 41 years (from 18 to 64 years). Mean terms to primary surgical treatment were 4.6 months. 7 patients underwent only revision of the radial nerve within the segment (defect 10 cm); 6 patients underwent neurotization of the posterior interosseous nerve using the Mackinnon technique; 5 patients underwent autologous plasty of the radial nerve (defect 10 cm); 5 patients underwent its neurolysis. Neurolysis was performed in 6 patients with pathology of the brachial plexus, neurotization of the posterior interosseous nerve was performed in 1 case using the Mackinnon method. All patients underwent transposition of the forearm pronator teres (PT) according to the standard technique. Twelve patients underwent transposition of the flexor carpi radialis muscle (FCR, 4 cases) or flexor carpi ulnaris (FCU, 8 cases) according to the standard technique. The results of transposition were analyzed after 1 month or later than 6 months, using a clinical neurological method. Regeneration of neural structures of PNS were analyzed within 9-12 months and additionally in terms later than 15 months both neurologically and electrophysiologically. Results. In 6 patients, there was no restoration of extension in the metacarpophalangeal joints (EMPJ), in 12 patients there was a complete recovery of EMPJ after interventions on the structures of the PNS (4 cases – autologous plasty, 7 cases – distal neurotization, 1 case – neurolysis of the radial nerve). In 8 patients, the formation of PLF was not observed during extension in the wrist joint after muscle transposition. In 15 patients, PLF “type B” was formed, and in 7 patients, PLF “type C” was formed within 1 month after muscle transposition. In none of the patients, PLF “type C” was observed to be preserved for 6 months. In 8 patients, a permanent PLF “type B” was formed, which in 4 cases transformed into PLF “type D”. The formation of a steady-state PLF “type D” was recorded in all cases of neurolysis of the PNS structures without restoring extension in the metacarpophalangeal joints by the method of transposition. The formation of a steady-state PLF “type B” was recorded in all cases of FCU transposition to restore extension in the metacarpophalangeal joints. In 11 cases of reduction in the primary function of the FCR as a result of its denervation (neurotization according to the Mackinnon method) or transposition of the FCR muscles (change in the primary attachment point), PLF “type B” did not develop. Conclusions. Based on the results of the study, it was found that the most adequate complex surgical approach to avoid the formation of a stable PLF caused by muscle transposition to restore extension in the wrist joint is Mackinnon neurotization or FCR transposition to restore EMPJ
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лун Цзян, Кваша М. С., Кондратюк В. В., Никифорак З. М. , Цимбалюк Я. В. , Українець О. В. , Мосійчук С. С. , Герасенко К. М.
Назва : Порівняльна оцінка результатів хірургічного лікування кістозних менінгіом головного мозку з використанням стандартних методів і новітніх технологій
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 2. - С. 41-44 (Шифр КУ5/2017/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 44
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS
МЕНИНГИОМА -- MENINGIOMA
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME ASSESSMENT (HEALTH CARE)
Анотація: Проаналізовані результати хірургічного лікування 54 хворих з приводу кістозних менінгіом (КМ) головного мозку (ГМ) різної локалізації. Пацієнти оперовані в однакових умовах, нейрохірургами однієї операційної бригади, з них 24 - з використанням новітніх технологій. Широке використання новітніх технологій в хірургії КМГМ дало можливість суттєво зменшити інвазивність хірургічного втручання і, як наслідок, достовірно зменшити тривалість операції, тяжкість інтраопераційної крововтрати
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Страфун С. С., Борзих Н. О., Гайко О. Г., Борзих О. В., Гайович В. В., Цимбалюк Я. В.
Назва : Пріоритетні напрями хірургічного лікування пораненних з ушкодженням периферичних нервів верхньої кінцівки при поліструктурних травмах
Місце публікування : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 3. - С. 85-90 (Шифр ТУ3/2018/19/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Робота присвячена тактиці хірургічного лікування постраждалих з ушкодженням периферичних нервів унаслідок вогнепальних поліструктурних поранень верхньої кінцівки. Визначено, що особливістю вогнепальних ушкоджень нервів є нерівномірність ураження в різних ділянках або на декількох рівнях у різних анатомічних ділянках, що диктує персоніфіковані підходи до лікування. Мета роботи - удосконалення хірургічної тактики лікування поранених з ушкодженням периферичних нервів унаслідок вогнепальних поліструктурних ушкоджень верхніх кінцівок. Проаналізовані результати хірургічного лікування 202 поранених з ушкодженням периферичних нервів унаслідок вогнепальних поліструктурних ушкоджень верхніх кінцівок. Важливими аспектами у лікуванні таких пацієнтів є: обов'язкова стабілізація кісткових уламків при вогнепальному переломі перед відновленням нерва, адекватне заміщення м'якотканинних дефектів, що відкриває можливості для створення сприятливих умов оточення ушкодженого нерва та стимуляції регенерації останнього з відновленням тканини "ковзання". Висновки. Своєчасне, раннє відновлення периферичних нервів, яке виконувалось одночасно з остеосинтезом та заміщенням дефекту тканин, дозволяє отримати раннє відновлення функції верхньої кінцівки
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Страфун С. С., Борзих Н. О., Цимбалюк Я. В.
Назва : Оцінка ефективності лікування поранених із вогнепальними поліструктурними ушкодженнями верхніх кінцівок
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Т. 85, № 7. - С. 62-66 (Шифр КУ5/2018/85/7)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Мета. Оцінити результати та виявити фактори ризику низької ефективності лікування поранених з вогнепальними поліструктурними ушкодженнями верхніх кінцівок (ВК). Матеріали і методи. Функцію ВК у 220 поранених, що склали генеральну сукупність дослідження, оцінювали із залученням двох взаємодоповнюючих методик: DASH (Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure) та системи AOOS у модифікації І. М. Курінного. Результати за обома підходами повністю узгоджуються, що підтверджує їх кореляційний аналіз: r=0,883 - до лікування, r=0,964 - після лікування. Результати. Підтверджено ефективність запропонованої тактики хірургічного лікування поранених з вогнепальними поліструктурними ушкодженнями ВК, яка полягала в об’єднанні декількох етапів реконструктивно-відновних втручань, що об’єктивізовано визначеними показниками приросту функції кінцівки. Висновки. Простежена залежність відновлення функції ВК від терміну між отриманням поранення та початком реконструктивно-відновних втручань у закладах IV рівня та обґрунтована за показником приросту функції його вища ефективність, коли зазначені строки становили менше 30 діб. Оцінено ступінь ризику негативного впливу факторів на відновлення функції ВК
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Страфун С. С., Курінний І. М., Борзих Н. О., Цимбалюк Я. В., Шипунов В. Г.
Назва : Тактика хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки в сучасних умовах
Паралельн. назви :Tactics of Surgical Treatment of Wounded with Gunshot Injuries of the Upper Limb in Modern Conditions
Місце публікування : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 2. - С. 10-17 (Шифр ВУ11/2021/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
Анотація: Метою нашого дослідження була оптимізація тактики хірургічного лікування поранених із вогнепальними травмами верхньої кінцівки шляхом визначення факторів, що впливають на результат лікування військовослужбовців у сучасних умовах надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. Матеріали і методи. Проаналізовано хірургічне лікування 123 пацієнтів із вогнепальними ушкодженнями верхньої кінцівки, що перебували у ДУ “ІТО НАМН України” та Національному головному військово-медичному клінічному центрі “ГВКГ” Міністерства оборони України. Середній вік пацієнтів становив (35,3±8,7) року. На ІІІ рівні медичної допомоги найбільшу питому вагу займали закриття ран (28,0%) та операції на кістковій системі (6,7%). На IV рівні медичної допомоги найбільшу питому вагу займали хірургічні процедури із закриття незагоєних ран – 28%, із приводу наслідків вогнепальних ушкоджень нервів – 11,5%, переломів – 10,7% та відновлювальні втручання на м’язах – 5,5%. Результати. Шляхом розрахунку відношення шансів (Odds Ratio, OR) встановлено, що наявність компартмент-синдрому в 11 разів знижує вірогідність отримання позитивного результату (OR=11,3), пізній початок лікування на IV рівні медичної допомоги знижує результативність лікування в 9 разів (OR=9,1), у групі пацієнтів з ушкодженням периферичних нервів задовільних результатів було отримано в 6,9 раза менше, ніж у групі без такого ушкодження (OR=6,9), наявність дефекту тканин погіршувала прогноз лікування майже у 5 разів (OR=4,7). Середній термін початку хірургічного лікування після вогнепальної травми на ІІІ рівні складав (2,8±5,0) діб, а на IV рівні ‒ (47,2±70,4) доби. Встановлено, що у пацієнтів, які потрапляли у заклади IV рівня у терміни до 30 діб, відсоток приросту функції верхньої кінцівки після лікування становив (42,6±11,8), а при більш пізньому початку лікування – (28,5±10,0). Висновки. Результати дослідження факторів, що впливають на результат лікування, доводять необхідність раннього (до 3 тижнів) надходження поранених із вогнепальною травмою на IV рівень медичної допомоги
Знайти схожі

1-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)