Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Чермак, В. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 8
Показані документи з 1 по 8

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Голяновський О. В. Патологія печінки, пов’язана з вагітністю: надмірне блювання вагітних, холестатичний гепатоз вагітних, прееклампсія/еклампсія, HELLP-синдром, гостра жирова дистрофія печінки вагітних/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.7-16)
Ошовський В. І. Результати вагітностей у пацієнток з надзвичайно високим співвідношенням sFIt-1/PIGF: серія клінічних випадків/ В. І. Ошовський, М. І. Ніколенко, Є. М. Полякова (стр.17-20)
Опришко В. І. Ефективна, безпечна і раціональна фармакотерапія ендогенного дефіциту прогестерону/ В. І. Опришко [та ін.] (стр.21-25)
Стефановський О. В. Досвід використання альтернативної терапії у жінок з менопаузальним метаболічним синдромом/ О. В. Стефановський, Л. В. Аккера, А. І. Гальченко (стр.26-28)
Ошовський В. І. Пренатальні перинеальні знахідки та можливі клінічні сценарії/ В. І. Ошовський, Н. М. Антоненко (стр.29-32)
Романенко Т. Г. Констипація - актуальна проблема під час вагітності/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.33-38)
Фролов Н. О. Обґрунтування вибору ангіопротектора діосміну як профілактичного агента прееклампсії/ Н. О. Фролов, Ю. В. Тезіков, І. С. Ліпатов (стр.40-43)
Поладич І. В. Особливості циркуляції інтерлейкінів різних класів при багатоплідній вагітності залежно від способу запліднення і терміну гестації/ І. В. Поладич [та ін.] (стр.44-48)
Невишна Ю. В. Сучасні погляди на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень у здорових вагітних (Огляд літератури)/ Ю. В. Невишна (стр.49-53)
Маланчук О. Б. Морфологічні та електронно-мікроскопічні особливості досліджуваних плацент при дуже ранніх передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок/ О. Б. Маланчук [та ін.] (стр.54-60)
Вдовиченко Ю. П. Визначення діагностичних маркерів затримки росту плода у ранні терміни вагітності/ Ю. П. Вдовиченко, В. О. Голяновський (стр.61-65)
Загородня О. С. Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину/ О. С. Загородня, С. Ст. Леуш, І. Б. Венцківська (стр.66-67)
Андрійчук Т. П. Стан системи мати-плацента-плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом/ Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, В. І. Чермак (стр.70-74)
Вдовиченко Ю. П. Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій/ Ю. П. Вдовиченко, В. І. Бойко, В. А. Терехов (стр.75-79)
Кравченко О. В. Особливості патогенезу та лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз у жінок раннього репродуктивного віку/ О. В. Кравченко (стр.80-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Андрійчук Т. П., Сенчук А. Я., Чермак В. І.
Назва : Стан системи мати-плацента-плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 70-74 (Шифр РУ16/2021/1)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS
ООФОРИТ -- OOPHORITIS
Анотація: Мета дослідження: визначення особливостей стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом за результатами кардіотокографічного (КТГ) та ультразвукового методів дослідження. Матеріали та методи. Обстежено 150 пацієнток у термінах вагітності 37–41 тиж. До основної групи зараховані 100 вагітних із хронічним сальпінгоофоритом, до контрольної групи – 50 здорових вагітних фізіологічного акушерського відділення. Для оцінювання стану ФПК у вагітних використовували КТГ-моніторинг плода, ультразвукову фето- та плацентографію, допплерометрію матково-плацентарно-плодового кровообігу. Результати. Аналіз результатів КТГ плодів та гемодинамічних показників у матковій артерії і судинах пуповини у вагітних із хронічним сальпінгоофоритом дає підстави вважати, що перебіг вагітності на тлі хронічного сальпінгоофориту у матері є фактором, який негативно впливає на стан плода і потребує активного спостереження під час вагітності для своєчасного проведення лікувально-профілактичних заходів з метою покращення перинатальних результатів. Поєднання несприятливих результатів обстеження зазначеними методами, а також несприятливі результати після проведеного загальноприйнятого комплексного лікування у термінах вагітності 37–42 тиж є, на нашу думку, показанням до екстреного розродження за показаннями з боку плода. Заключення. Виявлені порушення матково-плацентарного і плацентарно-плодового кровообігу слід розцінювати як такі, що відповідають 1-у ступеню тяжкості (порушення матково-плацентарного зі збереженням плацентарно-плодового кровообігу). Отримані результати свідчать про необхідність зарахування жінок із хронічними сальпінгоофоритами до групи підвищеного ризику розвитку плацентарної дисфункції з метою її своєчасного попередження і, тим самим, зниження перинатальної захворюваності та смертності
Знайти схожі

Назва журналу :Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Ковальчук Т. А. Показники деяких вітамінів групи В та гомоцистеїну у сироватці крові дітей із кардіогенними синкопе/ Т. А. Ковальчук, О. Р. Боярчук (стр.5-11)
Павлишин Г. А. Забезпеченість вітаміном D і метаболічний синдром у дітей підліткового віку з ожирінням/ Г. А. Павлишин, А.-М. А. Шульгай (стр.12-19)
Процайло М. Д. Клінічний випадок пологового підвивиху гомілки у новонародженого/ М. Д. Процайло, В. О. Синицька (стр.20-23)
Стоєва Т. В. Роль генетичного поліморфізму білка філагрину при поєднанні атопічного дерматиту та бронхіальної астми у дітей/ Т. В. Стоєва [та ін.] (стр.24-29)
Булавенко О. В. Оптимізація надання медичної допомоги породіллям із гнійно-запальними захворюваннями на основі патогенетичної моделі/ О. В. Булавенко, Л. Р. Остап’юк, В. О. Рудь (стр.30-35)
Гвоздецька Г. С. Особливості психоемоційного стану в жінок із ранніми гестозами/ Г. С. Гвоздецька, Н. І. Геник (стр.36-41)
Добрянська В. Ю. Антиаритмічна upstream-терапія екстрасистолічної аритмії у вагітних зі стигмами сполучнотканинної дисплазії/ В. Ю. Добрянська [та ін.] (стр.42-47)
Дорофеєва У. С. Особливості психоемоційного статусу жінок із непліддям у пізньому репродуктивному віці (огляд літератури)/ У. С. Дорофеєва, О. Г. Бойчук, Н. І. Матвійків (стр.48-54)
Железов Д. М. Аномальна плацентація у вагітних із рубцем на матці/ Д. М. Железов (стр.55-59)
Запорожченко М. Б. Кореляція між клінічним перебігом лейоміоми матки та станом мікробіоценозу статевих органів/ М. Б. Запорожченко, Д. Ю. Парубіна, А. В. Сидоренко (стр.60-65)
Кетова О. М. Сучасні аспекти діагностики та реабілітації синдрому хронічного тазового болю у жінок при варикозному розширенні вен органів репродуктивної системи/ О. М. Кетова [та ін.] (стр.66-71)
Козак Х. В. Особливості перименопаузального періоду в жінок заходу України залежно від місця проживання/ Х. В. Козак (стр.72-79)
Козира О. С. Сучасний погляд на етіологію, патогенез та можливості діагностики патології ендометрія як причини безпліддя (огляд літератури)/ О. С. Козира, М. В. Медведєв (стр.80-86)
Лецин Д. В. Клінічний випадок успішного лікування синдрому гіперстимуляції яєчників тяжкого ступеня в ранньому терміні вагітності (історія хвороби)/ Д. В. Лецин (стр.87-92)
Лоскутова Т. О. Оксидативний стрес та антиоксидантний захист при ранній та пізній прееклампсії вагітних/ Т. О. Лоскутова, Т. В. Демченко, О. А. Бредихіна (стр.93-98)
Агоді. Особливості психоемоційного стану жінок на тлі гіперпластичних процесів матки в пізньому репродуктивному віці/ Мадуаколам Корнеліус Агоді, О. Г. Бойчук (стр.99-103)
Маркін Л. Б. Впровадження еластографії для діагностики гіперпластичних процесів у гінекології/ Л. Б. Маркін, М. В. Дорошенко-Кравчик, Л. М. Ященко (стр.104-109)
Маркін Л. Б. Особливості реалізації "феномену гіпотензивної дії гестаційного процесу" у вагітних з ідіопатичною артеріальною гіпотензією/ Л. Б. Маркін, О. І. Попович, А. І. Попович (стр.110-114)
Міщенко В. П. Патогенетичне обгрунтування алгоритму підготовки до вагітності майбутніх батьків зі звичним невиношуванням в анамнезі жінок/ В. П. Міщенко [та ін.] (стр.115-122)
Невишна Ю. В. Ефективна допологова підготовка - запорука успішних пологів, психоемоційного та фізичного здоров’я жінки/ Ю. В. Невишна (стр.123-128)
Олексяк О. І. Особливості розвитку акушерських ускладнень у вагітних із хронічними обструктивними захворюваннями легень (огляд літератури та власні дані)/ О. І. Олексяк, С. М. Геряк (стр.129-137)
Сенчук А. Я. Результати ехографії фетоплацентарного комплексу у вагітних із ускладненим перебігом гестації/ А. Я. Сенчук [та ін.] (стр.138-143)
Франчук М. О. Вміст вітаміну D у жінок репродуктивного віку, хворих на субклінічний гіпотиреоз/ М. О. Франчук [та ін.] (стр.144-148)
Хміль С. В. Оптимізація діагностики ступеня тяжкості прееклампсії на тлі метаболічного синдрому з оцінкою психосоматичного стану жінок/ С. В. Хміль [та ін.] (стр.149-153)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сенчук А. Я., Чермак В. І., Заболотна А. В., Андрійчук Т. П.
Назва : Результати ехографії фетоплацентарного комплексу у вагітних із ускладненим перебігом гестації
Паралельн. назви :Results of ultrasound of the phetoplacentary complex in pregnant women with complicated gestation
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2021. - N 1. - С. 138-143 (Шифр АУ37/2021/1)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
АНЕМИЯ -- ANEMIA
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Анотація: Мета дослідження – вивчення за допомогою ехографії особливостей фетоплацентарного комплексу (ФПК) у вагітних із запальними захворюваннями нирок, анемією та гіпертензивними розладами. Матеріали та методи. Для комплексного вивчення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції (ПД) вагітні були поділені на групи. До основної групи увійшли 150 вагітних, із них у 50 жінок вагітність ускладнилася залізодефіцитною анемією легкого та середнього ступенів тяжкості (І група), 50 жінок страждали від запальних захворювань нирок (гестаційний пієлонефрит, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності) (ІІ група), у 50 було виявлено пізній гестоз (ПГ) у вигляді прееклампсії легкого та середнього ступенів тяжкості (ІІІ група). До ІV групи зараховано 50 здорових вагітних (контрольна група). Показники стану ФПК у здорових вагітних та вагітних групи високого ризику розвитку ПД визначали за допомогою апарата GE Voluson S10 (США). Результати дослідження та їх обговогення. Показники середнього бала оцінки стану ФПК, за класифікацією І. С. Сидорової, І. О. Макарова [1], свідчать про розвиток компенсованої форми ФПК у жінок, вагітність яких ускладнюється запальними захворюваннями нирок, та тенденцію до субкомпенсації у разі ускладнення вагітності ПГ. Визначені зміни не є діагнозом, це маркери динамічного стану, і ці показники можуть змінюватись у той чи інший бік у разі ПД. За формування і прогресування ФПН показники можуть різко змінюватись у негативний бік і мати незворотний характер. Отже, аналізуючи дані дослідження стану ФПК за методикою ехографії, можна простежити наявність прогресивного погіршення стану ФПК у жінок групи високого ризику розвитку ПД. Висновки. Категорія пацієнток із виявленими ехографічними ознаками порушень ФПК потребує ретельнішого спостереження і прийняття рішень залежно від терміну вагітності і прогресування ознак ФПН
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 6
Цікаві статті :
Сюсюка В. Г. Акушерські та перинатальні аспекти багатоплідної вагітності/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.7-19)
Звіт за матеріалами ІV Міжнародного конгресу "Репродуктивне здоров’я: мультидисциплінарний підхід в безперервному розвитку лікарів" (стр.20-26)
Дубенко О. Д. Оптимізація діагностики гіперпластичних процесів у гормонально залежних органах (матка, грудна залоза) на етапах реабілітації репродуктивної функції/ О. Д. Дубенко, М. А. Флаксемберг, А. Є. Дубчак (стр.27-31)
Боднар П. Я. Перебудова структурних елементів венозної стінки за умов онкогенної патології/ П. Я. Боднар [та ін.] (стр.32-37)
Карташов С. М. Профілактика прогресування цервікального канцерогенезу на етапі післяопераційної реабілітації/ С. М. Карташов, Т. В. Базаринська (стр.38-42)
Мосендз О. В. Причина і клініка дуже ранніх передчасних пологів/ О. В. Мосендз (стр.44-49)
Посохова С. П. Стратегія "patient blood management" у вагітних з ризиком масивних акушерських кровотеч/ С. П. Посохова [та ін.] (стр.50-55)
Андрійчук Т. П. Профілактика ускладнень вагітності та пологів у пацієнток із обтяженим гінекологічним анамнезом/ Т. П. Андрійчук (стр.56-60)
Чермак В. І. Деякі особливості системи гемостазу у вагітних групи ризику розвитку прееклампсії/ В. І. Чермак (стр.61-65)
Толстанова Г. О. Профілактика рецидивів поліпів ендометрія у жінок репродуктивного віку/ Г. О. Толстанова (стр.66-70)
Шурпяк С. О. Медико-соціальні аспекти у жінок репродуктивного віку із хронічним тазовим болем/ С. О. Шурпяк, О. Б. Соломко (стр.71-76)
Гінчицька Л. В. Відновлення та збереження вагінальної екосистмеи у жінок у постменопаузальний період/ Л. В. Гінчицька [та ін.] (стр.77-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Чермак В. І.
Назва : Деякі особливості системи гемостазу у вагітних групи ризику розвитку прееклампсії
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 61-65 (Шифр РУ16/2021/6)
MeSH-головна: ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: Мета дослідження: вивчення стану системи гемостазу у вагітних групи ризику розвитку прееклампсіїУ вагітних із групи ризику розвитку прееклампсії діагностують порушення у судинно-тромбоцитарному гемостазі, згортальній і фібринолітичній системах крові, а саме – значне напруження тромбоцитарної ланки системи, підвищення тромбогенного потенціалу, різке пригнічення фібринолітичної ланки гемостазу
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 6
Цікаві статті :
Ус І. В. Тромбоцитарний гемостаз за реалізації плацентарної дисфункції/ І. В. Ус [та ін.] (стр.6-12)
Nikitenko R. P. Efficiency of detection of lymph nodes in breast cancer/ R. P. Nikitenko (стр.13-17)
Ткаліч В. О. Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах/ В. О. Ткаліч, І. В. Поладич (стр.18-21)
Сербенюк А. В. Особливості сонографічної картини у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії під час бойових дій/ А. В. Сербенюк (стр.22-30)
Слободяник О. Я. Ендометріоз. Чи можлива спонтанна вагітність при ендометріозі яєчників?/ О. Я. Слободяник [та ін.] (стр.31-35)
Siusiuka V. G. Clinical and psychological ground of principles of prognostication of premature delivery risk/ V. G. Siusiuka [та ін.] (стр.36-43)
Пирогова В. І. Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів/ В. І. Пирогова, О. В. Лаба (стр.44-49)
Сенчук А. Я. Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти/ А. Я. Сенчук [та ін.] (стр.50-55)
Голяновський О. В. Порівняльна оцінка впливу моно- та біполярної енергії за проведення гістерорезектоскопії/ О. В. Голяновський, О. А. Волошин, А. В. Новосад (стр.56-60)
Дякунчак Ю. Р. Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань/ Ю. Р. Дякунчак (стр.61-64)
Бенюк В. О. Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.65-70)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сенчук А. Я., Чермак В. І., Чермак І. І., Андрійчук Т. П.
Назва : Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти
Паралельн. назви :The effect of gestataional hypertension on the ultrastructural structure of the placenta
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 50-55 (Шифр РУ16/2022/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГЕСТАЦИОННЫЙ ВОЗРАСТ -- GESTATIONAL AGE
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАГНИЙ -- MAGNESIUM
ДИОСМИН -- DIOSMIN
Анотація: Мета дослідження: вивчення патологічних змін та компенсаторно-пристосувальних реакцій у структурних і ультраструктурних компонентах плацентарного бар’єра у вагітних із гестаційною артеріальною гіпертензією, які отримували препарати магнію. Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнток з гестаційною артеріальною гіпертензією. Наявність дефіциту магнію у цих жінок визначали за результатами розроблених нами анкет. Проведено патоморфологічне і електронно-мікроскопічне дослідження 32 плацент пацієнток із гестаційною гіпертензією. З них 12 були від вагітних, які отримували запропонований нами спосіб ведення вагітності, що включав препарати магнію (I група), та 11 плацент від пацієнток із групи ризику розвитку прееклампсії, які спостерігались із застосуванням загальноприйнятих підходів до ведення вагітності у жінок групи ризику виникнення прееклампсії (IІ група). Контролем слугували результати патоморфологічного і електронно-мікроскопічного дослідження 9 плацент від здорових жінок (група контролю). Результати. Плаценти породіль із гестаційною гіпертензією мають структурні особливості, що проявляється мозаїчністю змін плацентарного бар’єра у формі нерівномірного розладу кровообігу з наявністю крововиливів і стазів (на ультраструктурному рівні) у фетальних мікросудинах ворсинок, зменшення функціональної площі (зближення ворсинок) плаценти, наявності склерозу строми ворсинок, вогнищ патологічної незрілості, збільшення кількості солей кальцію (мінеральна дистрофія) на фоні компенсаторних реакцій. Під час електронно-мікроскопічного дослідження плацент у I групі виявлено підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти – стоншення плацентарного бар’єра, активація клітин цитотрофобласта у плацентарному бар’єрі, збільшення у термінальних ворсинах кількості синцитіокапілярних мембран поряд із активацією органіки синцитіотрофобласта, збільшення кількості зв’язаних рибосом, поява ортодоксальної конфігурації мітохондрій, збільшення кількості капілярних мембран і стоншення синцитію, зменшення кількості сладж-феноменів у мікросудинах, що приводить до збільшення можливості проникнення поживних речовин від матері до плода, та ін. Висновки. Застосування запропонованої терапії, до якої залучено препарати магнію, діосміну та інші, приводить до значного зниження частоти виявлення патологічних змін у структурних і ультраструктурних компонентах плацентарного бар’єра і підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти, які можна вважати результатом позитивного впливу запропонованої терапії на ультраструктурні елементи плацентарної тканини у жінок із групи ризику розвитку прееклампсіїThe objective: to study pathological changes and compensatory-adaptive reactions in the structural and ultrastructural components of the placental barrier in pregnant women with gestational arterial hypertension, who received magnesium preparations. Materials and methods. 100 patients with gestational hypertension were examined. The presence of magnesium deficiency in these women was determined by the results of our questionnaires. Pathomorphological and electronic microscopic examination of 32 placentas of patients with gestational hypertension was carried out. 12 placentas of them were from pregnant women who received the proposed management of pregnancy, which included magnesium drugs (I group), and 11 placentas – from patients with risk of preeclampsia, who were observed with the use of standard approaches of pregnancy for women with the risk of preeclampsia (II group). Control group included the results of pathomorphological and electronic microscopic study of 9 placentas from healthy women. Results. Placental of women with gestational hypertension have structural features, which is manifested by the mosaic change of placental barrier in the form of uneven circulatory disorders with hemorrhages and stasis (at the ultrastructural level) in the fetal microvessels of the villi, reducing the placental functional area (rapprochement of the villi), presence of stromal sclerosis villi, foci of pathological immaturity, increase in calcium salts (mineral dystrophy) on the background of compensatory reactions. Electronic microscopic study of the placentas in the I group revealed an increase in the compensatory-adaptive reactions of the placenta – thinning of the placental barrier, activation of cytotrophoblast cells in the placental barrier, increase the number of syncytiocapillary membranes in terminal villi with syncytiotrophoblast organic activation, increase in the number of ribosomes, the appearance of orthodox configuration of mitochondria, increasing the number of capillary membranes and thinning of syncytia, reducing the number of sludge phenomena in microvessels, which leads to an increase in the possibility of nutrient transfer from mother to fetus, etc. Conclusions. The use of the proposed therapy, which involves magnesium, diosmin and others substances, leads to a significant decrease in the frequency of detection of pathological changes in structural and ultrastructural components of the placental barrier and increased compensatory-adaptive reactions which can be considered the result of the positive impact of the proposed therapy on the placental ultrastructural elements in women with risk of preeclampsia
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)